Конституційний Суд України у складі суддів:

Саса Сергія Володимировича - головуючого, доповідача,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Гультая Михайла Мирославовича,

Запорожця Михайла Петровича,

Касмініна Олександра Володимировича,

Литвинова Олександра Миколайовича,

Мельника Миколи Івановича,

Сергейчука Олега Анатолійовича,

Тупицького Олександра Миколайовича,

Шаптали Наталі Костянтинівни,

Шевчука Станіслава Володимировича,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей" від 7 листопада 2014 року № 595 (Урядовий кур'єр, 2014 р., 11 листопада) зі змінами.

Заслухавши суддю-доповідача Саса С.В. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Суб'єкт права на конституційне подання - 49 народних депутатів України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), Постанову Кабінету Міністрів України "Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей" від 7 листопада 2014 року № 595 зі змінами (далі - Постанова), якою затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей (далі - Тимчасовий порядок).

Автори клопотання вважають, що Кабінет Міністрів України, видавши Постанову, порушив конституційні права громадян України, які проживають у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), а саме: право рівності, право на свободу пересування та вільний вибір місця проживання, на соціальний захист та достатній життєвий рівень.

Крім того, на думку народних депутатів України, Кабінет Міністрів України, затверджуючи Тимчасовий порядок, вийшов за межі повноважень, наданих йому Конституцією України, і втрутився у сферу виключної компетенції Верховної Ради України - визначати права і свободи людини і громадянина та гарантії цих прав і свобод.

Суб'єкт права на конституційне подання стверджує, що Постанова не відповідає положенням статей 22, 24, 33, 46, 48, 64, 92, 95 Конституції України.

На підтвердження своїх аргументів народні депутати України наводять правові позиції Конституційного Суду України, викладені в рішеннях від 6 липня 1999 року № 8-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 1 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, та посилаються на положення Бюджетного кодексу України та законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про соціальний захист дітей війни", "Про Державний бюджет України на 2014 рік".

2. Конституційний Суд України, вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі у зв'язку з прийняттям Третьою колегією суддів Конституційного Суду України Ухвали від 29 липня 2015 року про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України", виходить з такого.

2.1. До повноважень Конституційного Суду України належить, зокрема, вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) актів Кабінету Міністрів України (статті 147, 150 Основного Закону України).

У пункті 1 Постанови затверджено Тимчасовий порядок , а в пункті 2 Тимчасового порядку передбачено призупинення видатків з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на тимчасово неконтрольованій території до її повернення під контроль органів державної влади. Автори клопотання, стверджуючи, що вказані положення Постанови та Тимчасового порядку суперечать вимогам статей 92, 95 Конституції України, зазначають, що Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями змінювати порядок фінансування бюджетних установ та здійснення соціальних виплат. Крім того, народні депутати України вважають, що пункт 1 Постанови та пункт 2 Тимчасового порядку не відповідають положенням Бюджетного кодексу України, законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про Державний бюджет України на 2014 рік". Однак згідно зі статтею 14 Закону України "Про Конституційний Суд України" питання щодо законності актів органів державної влади віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції і не належать до повноважень Конституційного Суду України.

У процесі розгляду справи Конституційний Суд України встановив, що пункт 2 Тимчасового порядку визнано незаконним та нечинним постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2015 року (залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2015 року). Згідно зі статтею 150 Конституції України та правовою позицією Конституційного Суду України юрисдикція Конституційного Суду України поширюється на чинні нормативно-правові акти (їх окремі положення) (Рішення Конституційного Суду України від 14 листопада 2001 року № 15-рп/2001).