- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Постанова
ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
( Постанова втратила чинність на підставі
Постанови Верховного Суду
N 5 від 12.06.2009 )
Про підготовку цивільних справ до судового розгляду
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму
Верховного Суду України
N 13 від 25.12.92
N 15 від 25.05.98 )
Належна і в установлені законом строки підготовка цивільних справ до судового розгляду має важливе значення для якісного їх вирішення з метою охорони наданих громадянам прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій.
Суди республіки, як правило, додержують вимог закону про проведення підготовки справ до судового розгляду і розглядають їх по суті тільки після того, як проведено всі дії, передбачені
ЦПК, які дають можливість своєчасно і правильно вирішити спір.
Разом з тим є випадки, коли судді призначають справи до судового розгляду без проведення відповідних дій по їх підготовці, не уточнивши підстав і предмета позову, вимог і заперечень сторін та не вирішивши питання про необхідні для вирішення справи докази. Наслідком цього є відкладення розгляду справи, несвоєчасне поновлення порушених прав і законних інтересів громадян та організацій.
( Преамбула із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду України
N 13 від 25.12.92 )
Пленум Верховного Суду України
ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Звернути увагу судів на необхідність суворого додержання вимог глави 18
ЦПК, маючи на увазі, що підготовка справ до судового розгляду - важлива самостійна стадія цивільного процесу, завданням якої є забезпечення правильного і своєчасного вирішення цивільних справ.
Підготовка кожної цивільної справи до розгляду в судовому засіданні, незалежно від її складності, є обов'язковою і повинна бути проведена в строки, передбачені ст.
146 ЦПК.
( Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду України
N 13 від 25.12.92 )
2. Готуючи справу до розгляду, суддя повинен визначити характер спірних правовідносин і зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, і підлягаючі встановленню факти, що лежать в основі вимог і заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів до своєчасної їх подачі; визначити коло осіб, що мають брати участь у процесі; вжити заходів до забезпечення своєчасної явки в судове засідання всіх учасників процесу.
Вирішуючи питання про притягнення або вступ у справу третіх осіб, суддя повинен особливу увагу звертати на притягнення третіх осіб в справах про поновлення на роботі.
Якщо по позову про відшкодування збитків, заподіяних працівником підприємству, установі, організації, будуть дані про винні дії чи бездіяльність службових осіб, які сприяли заподіянню шкоди, суддя повинен обговорити питання про притягнення цих осіб до справи як співвідповідачів.
( Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму
Верховного Суду України
N 13 від 25.12.92,
N 15 від 25.05.98 )
3. По справах, по яких зачіпаються інтереси недієздатних або обмежено дієздатних громадян, необхідно перевірити наявність судового рішення про визнання громадянина недієздатним чи обмежено дієздатним, а також повноваження їх піклувальників або опікунів (ст.111
ЦПК).
4. При необхідності в період підготовки справи до судового розгляду суддя вправі вжити заходів до забезпечення позову, а також до забезпечення доказів, постановляючи про це ухвали. Коло доказів, які можуть бути забезпечені в таких випадках, законом не обмежено.
5. При підготовці справи до судового розгляду суддя викликає позивача, відповідача або допущену до участі в справі третю особу, якщо необхідно уточнити зміст заявлених вимог, з'ясувати можливі проти них заперечення, одержати попередньо відомості про обставини, що мають значення для справи, про докази, які мають ці особи.
Зазначені особи можуть бути викликані одночасно, коли суддя визнає за необхідне це для повнішого з'ясування взаємних вимог.
Суддя вправі викликати позивача повторно, якщо відповідач заявив істотні заперечення проти позову і якщо про наведені ним факти немає відомостей в позовній заяві і доданих до неї документах або в разі, коли він виявив згоду добровільно виконати вимоги позивача чи укласти мирову угоду.
З метою забезпечення найбільш повного, всебічного і об'єктивного з'ясування обставин справи в судовому засіданні необхідно роз'яснити сторонам і третім особам, які викликаються, що вони повинні довести обставини, на які посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, а також їхні інші права і обов'язки, передбачені ст.99
ЦПК, оскільки вони користуються цими правами та несуть обов'язки і в процесі підготовки справи до судового розгляду.
6. З'ясовуючи у позивача суть заявлених вимог, суддя допомагає йому визначити підстави і предмет позову та роз'яснює його право закінчити справу мировою угодою, звернутися за вирішенням спору до третейського суду, коли це відповідає характеру спірних правовідносин.
Оскільки згода сторін передати спір на вирішення третейського або товариського суду чи закінчити справу мировою угодою тягне закриття судом провадження в справі, суддя повинен попередити про це позивача і відповідача та роз'яснити їм правові наслідки таких процесуальних дій.
( Пункт 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду України
N 15 від 25.05.98 )
7. При підготовці справи слід мати на увазі, що об'єднання позовних вимог в одне провадження допускається при спільності предмета позову кількох позивачів до одного відповідача або одного позивача до кількох відповідачів, коли одночасний їх розгляд дає можливість більш швидко і правильно вирішити спір.
Опитуючи позивача по суті спору, суддя повинен встановити правильність об'єднання ним позовних вимог і наявність у нього інших пов'язаних між собою вимог до того самого або до інших відповідачів з метою їх об'єднання чи роз'єднання (статті
144,
145 ЦПК).
Роз'єднання вимог доцільно проводити для спрощення розгляду справ із самостійними позовними вимогами.
Об'єднання і роз'єднання позовів оформляється ухвалою народного судді.
................Перейти до повного тексту