Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Зайця В.С., при секретарі Медовниці Ю.О., за участю представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, представників відповідача: Басалаєвої А.В., Погонюка В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом кандидата на пост Президента України ОСОБА_6 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови Центральної виборчої комісії від 9 січня 2010 року N 68 "Про оголошення попередження кандидату на пост Президента України ОСОБА_6", В С Т А Н О В И В:

Кандидат на пост Президента України ОСОБА_6 звернувся з позовом до Центральної виборчої комісії (далі - ЦВК) про визнання протиправною та скасування постанови ЦВК від 9 січня 2010 року N 68 "Про оголошення попередження кандидату на пост Президента України ОСОБА_6".

Позовні вимоги мотивує тим, що висновки ЦВК про залучення ним посадових осіб Секретаріату Президента України, використання службових нарад для проведення передвиборчої агітації під час робочих поїздок до Дніпропетровської, Полтавської та Хмельницької областей, під час участі у з'їзді Конгресу українських націоналістів, викладені в постанові ЦВК від 9 січня 2010 року N 68 "Про оголошення попередження кандидату на пост Президента України ОСОБА_6", є неправомірними та такими, що не відповідають положенням Закону України "Про вибори Президента України".

Крім цього ЦВК прийняла постанову у відсутності кандидата на пост Президента України ОСОБА_6, який вчасно повідомлений про засідання комісії не був, чим були порушені вимоги ч. 5 ст. 56 Закону України "Про вибори Президента України".

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали, просять визнати постанову ЦВК від 9 січня 2010 року N 68 "Про оголошення попередження кандидату на пост Президента України ОСОБА_6" протиправною та скасувати її з зазначених вище підстав.

Представники ЦВК позов не визнали, пояснили, що ЦВК при прийнятті оспорюваного рішення діяла в межах повноважень, прийняла законне і обґрунтоване рішення, так як позивачем були допущені порушення обмежень ведення передвиборчої агітації, передбачені Законом України "Про вибори Президента України".

Суд, заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що в грудні 2009 року Президент України ОСОБА_6 приймав участь у з'їзді Конгресу українських націоналістів здійснив робочі поїздки до Дніпропетровської, Полтавської та Хмельницької областей, виступи під час яких транслювались Першим національним телеканалом відповідно 19, 24, 26 та 27 грудня 2009 року.

ЦВК 9 січня 2010 року під час розгляду питання про оголошення попередження кандидату на пост Президента України ОСОБА_6 виходила з того, що виступи ОСОБА_6, які транслювались 19, 24, 26 та 27 грудня 2009 року мали характер передвиборчої агітації так як під час цих виступів обговорювались передвиборчі програми інших кандидатів на пост Президента України, надавалась оцінка ділових та особистих якостей кандидатів на пост Президента України, велась агітація за себе та проти інших кандидатів.

Оскільки виступи ОСОБА_6 були розцінені ЦВК як передвиборча агітація, ЦВК прийшла до висновку, що для проведення передвиборчої агітації кандидат на пост Президента України ОСОБА_6 залучив підлеглих йому осіб та використовував виробничі наради та інші ресурси за місцем роботи, так як звернення щодо трансляції матеріалів, які містять передвиборчу агітацію кандидата на пост Президента України ОСОБА_6, як трансляції виступів чинного Президента України щодо висвітлення його робочих поїздок здійснювалось посадовими особами Секретаріату Президента України, які перебувають із кандидатом на пост Президента України ОСОБА_6 у відносинах підпорядкованості, для проведення передвиборчої агітації під час робочих поїздок використовував службові наради, які відбувалися у формі проведення виступів перед представниками місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, безоплатно, не за рахунок коштів передвиборчого фонду кандидата, розміщував матеріали передвиборчої агітації в ефірі Першого національного телеканалу, керівника (президента) якого призначено на посаду Указом Президента України від 16 грудня 2008 року N 1168/2008, що свідчить про використання інших ресурсів за місцем роботи.

Визнавши зазначені порушення встановленими, ЦВК на підставі п. 4 ч. 3 ст. 56 Закону України "Про вибори Президента України" прийняла постанову оголосити попередження кандидату на пост Президента України ОСОБА_6 за залучення та використання для проведення передвиборчої агітації підлеглих йому осіб та ресурсів за місцем роботи.

Частиною 15 ст. 64 Закону України "Про вибори Президента України" передбачено, що кандидатам на пост Президента України, які займають посади, у тому числі за сумісництвом, в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, на державних, комунальних підприємствах, у закладах, установах, організаціях, військових частинах (формуваннях), забороняється залучати для передвиборної агітації або використовувати для будь-якої роботи, пов'язаної з проведенням передвиборної агітації, підлеглих їм осіб (у робочий час), службовий транспорт, зв'язок, устаткування, приміщення, інші об'єкти та ресурси за місцем роботи, а також використовувати службові чи виробничі наради, збори колективу для проведення передвиборної агітації.

Рішенням Конституційного Суду України від 24 березня 2005 року N 3-рп/2005 року по справі N 1-7/2005 за конституційними поданнями Харківської обласної державної адміністрації та Харківської обласної ради надано офіційне тлумачення вказаним нормам ч. 15 ст. 64 Закону України "Про вибори Президента України", згідно з яким:

"Кандидати на пост Президента України, які займають посади, у тому числі за сумісництвом, в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, на державних, комунальних підприємствах, у закладах, установах, організаціях, військових частинах (формуваннях), не мають права залучати як у робочий, так і позаробочий час для передвиборної агітації підлеглих посадових і службових осіб, які працюють в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, а в робочий час з цією ж метою - всіх інших підлеглих осіб, як працюють у зазначених органах, та підлеглих осіб, у тому числі посадових і службових, які працюють на державних, комунальних підприємствах, у закладах, установах, організаціях, військових частинах (формуваннях).