Угодою про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС), яка зі вступом України до Світової організації торгівлі з 16.05.2008 є частиною національного законодавства України, передбачено, що процедури, які стосуються захисту прав інтелектуальної власності, не повинні бути безпідставно ускладнені, вартість їх здійснення не повинна бути високою або супроводжуватися значними матеріальними затратами, містити безпідставні часові обмеження або невиправдані затримки (частина друга статті 41).

У зв'язку з зазначеними приписами вкрай важливим є дотримання господарськими судами норм чинного законодавства щодо порядку призначення і проведення судових експертиз. Тому додатково до викладеного в роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 11.11.98 N 02-5/424 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" (з подальшими змінами і доповненнями) та в рекомендаціях президії Вищого господарського суду України від 29.03.2005 N 04-5/76 "Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності", а також в інформаційних листах Вищого господарського суду України від 27.11.2006 N 01-8/2651 "Про деякі питання призначення судових експертиз" і від 04.06.2008 N 01-8/348 "Про деякі питання, пов'язані зі строками проведення судових експертиз" вважаємо за необхідне звернути увагу на таке.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після грунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо дійсної необхідності такого призначення. З урахуванням конкретних обставин справи не виключається можливість вирішення господарським судом питань, які виникають у розгляді справи, з позиції споживача без призначення судової експертизи.