За результатами обговорення стану здійснення судочинства у державі Президія Верховного Суду України, президія Ради суддів України та колегія Державної судової адміністрації України відмічають, що діяльність судів була спрямована на реалізацію конституційних гарантій забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб та держави, зміцнення судової влади, підвищення її авторитету.

У 2007 р. суди загальної юрисдикції по першій інстанції розглянули 8,7 млн. справ та матеріалів (що в 1,8 раза більше, ніж у 2002 р.), зокрема: цивільних - 1,7 млн., кримінальних - 576,9 тис., господарських (із адміністративними) - 320,2 тис., адміністративних (без розглянутих господарськими судами) - 196,5 тис., про адміністративні правопорушення - 5,9 млн.

Надходження на розгляд судів великої кількості справ та матеріалів значно збільшило навантаження на суддів передусім місцевих судів. Середня кількість справ, що надходять до судді місцевого суду щомісяця, збільшилася зі 138 у 2006 р. до 160 у 2007 р., а в окремих судах - понад 350 справ.

Перевантаження місцевих судів пов'язане значною мірою з віднесенням до їхньої компетенції розгляду адміністративних справ про порушення Правил дорожнього руху, які раніше розглядались органами міліції. Щороку кількість цих справ у судах постійно збільшується. Якщо у 2002 р. судами було розглянуто 2,2 млн. таких справ, то в 2007 р. - 4,9 млн. - у 2,2 раза більше, ніж у 2002 р.

Крім того, до перевантаження судів призвела велика кількість вакантних посад суддів загальних і господарських місцевих та апеляційних судів (крім адміністративних). Станом на 1 січня 2008 р. їх було 920.

Верховний Суд України у 2007 р., як і в попередні роки, здійснював свої повноваження в умовах надмірного навантаження. У середньому щомісяця на розгляд кожного судді Верховного Суду України надходило 57 [2006 р. - 67] справ та матеріалів. Цей показник в апеляційних загальних судах, навіть із урахуванням перегляду цивільних справ у касаційному порядку, становив лише 17,3 [2006 р. - 9,7%] справи на одного суддю.

Незважаючи на значне навантаження та надзвичайно складні умови, в яких працюють суди, було забезпечено якісний розгляд переважної більшості справ у розумні строки. Зменшилася кількість кримінальних справ, що були призначені до розгляду з порушенням процесуальних строків, передбачених статтями 241, 256 КПК, - 5,3 тис., а їх питома вага від тих, провадження в яких закінчено, становила 2,8% [3,7%]. Поліпшилась якість розгляду адміністративних справ. Так, в апеляційному порядку скасовано чи змінено 6,8 тис. постанов, із них 5,8 тис. постанов місцевих (окружних та загальних) судів, або 4,6% [10,5%] від прийнятих цими судами.

Значно ширшою стала практика застосування судами альтернативних (не пов'язаних з ув'язненням) видів кримінального покарання щодо засуджених, які вчинили злочини невеликої та середньої тяжкості. Питома вага осіб, засуджених до позбавлення волі, скоротилася з 31,4% (у 2002 р.) до 25% (у 2007 р.).

З метою забезпечення однакового та правильного застосування судами чинного законодавства, належної організації їхньої роботи Верховним Судом України систематично вивчається та узагальнюється судова практика, надається методична допомога судам загальної юрисдикції. Упродовж минулого року вивчались окремі питання щодо здійснення судочинства в судах 7 регіонів (Вінницької, Житомирської, Кіровоградської, Дніпропетровської, Львівської, Одеської областей та м. Севастополя).

Водночас перевантаженість суддів справами, неукомплектованість судів, недостатній професіоналізм частини суддівського корпусу та відсутність досвіду роботи у багатьох суддів призводять до судових помилок. У 2007 р. в апеляційному порядку скасовано і змінено вироки стосовно 9,6 тис. осіб, або 5,8% [5,3%] від кількості осіб, щодо яких постановлено вироки місцевими судами. У касаційному порядку скасовано і змінено вироки майже щодо 2 тис. осіб, або 1,2% [0,9%] від кількості осіб, щодо яких постановлено вироки судами по першій інстанції. В апеляційному порядку у 2007 р. скасовано чи змінено 25,7 тис. рішень у цивільних справах, що на 2,3% більше ніж у 2006 р., але їх частка дещо зменшилась і становила 2,6% [2,9%] від ухвалених місцевими судами. Верховним Судом України в касаційному порядку було скасовано і змінено 2,3 тис. судових рішень, або 3,2% [2,1%] від кількості тих, що були розглянуті в апеляційному порядку.

Апеляційні суди не завжди виконують покладені на них процесуальні повноваження щодо ухвалення нових судових рішень у передбачених законом випадках при скасуванні рішень судів першої інстанції. Апеляційними судами у 2007 р. ухвалено 12,1 тис. нових рішень, що порівняно з попереднім роком на 12,5% більше, або 55,6% [50,8%] від усіх скасованих. Найменша частка нових рішень, ухвалених апеляційними судами областей: Одеської - 36,1% [31,8%], Харківської - 39,1% [35,8%], Вінницької - 39,7% [43,8%]. Апеляційні суди, скасувавши вирок місцевого суду, постановили свої вироки щодо 720 осіб, що на 23,1% більше, або 12,8% [11,3%] від кількості осіб, щодо яких вироки скасовано. Найменше нових вироків, як і в 2006 р., постановлено апеляційним судом Одеської області - щодо 2 осіб, або 1,2% [4 осіб, або 1,3%].

У 2007 р., як і в 2006, залишилися поширеними факти порушення судами строків розгляду справ. Так, місцевими загальними судами з порушенням строків, установлених нормами Цивільного процесуального кодексу України, було видано (скасовано) судових наказів і розглянуто 129,7 тис. цивільних справ позовного та окремого провадження, або 8,7% [2006 р. - 131,9 тис., або 10%] від виданих (скасованих) судових наказів та розглянутих справ. Погіршилась оперативність розгляду цивільних справ у судах м. Севастополя - 27,2% [17,7%], м. Києва - 26,4% [23,8%] та Харківської області - 20,1% [18,1%]. Також погіршилась оперативність розгляду адміністративних справ, порушено строки розгляду в 23 тис. адміністративних справ, або 14,6% [12,4%] від кількості справ, провадження в яких закінчено. Найчастіше строки розгляду порушувалися місцевими загальними судами: м. Севастополя - 40,8% [15,4%] та Автономної Республіки Крим - 26,1% [16,7%], а також окружними адміністративними судами: Вінницьким - 50 % та Одеським - 48,9%. З порушенням строків, передбачених статтями 241, 256 Кримінально-процесуального кодексу України, судами по першій інстанції призначено до розгляду 5,3 тис. кримінальних справ, або 2,8% [3,7%]. Відмічено погіршення оперативності призначення справ до попереднього та судового розгляду в судах 9 областей, в тому числі: Житомирської - 9,2% [6,8%], Луганської - 5,5% [4,6%], Херсонської - 3,5% [2,9%]. Своєчасно призначають до розгляду справи суди Чернівецької області.

Залишилися невирішеними на кінець 2007 р. (без урахування справ, провадження в яких зупинено) 183,8 тис. цивільних справ, або 12,7% [13%] від загальної кількості справ, що перебували в провадженні судів, та 29,1 тис. кримінальних справ, або 12,8% [12,6%]. Зокрема, суди не розглянули 1,8 тис. кримінальних справ стосовно 2,7 тис. осіб, які трималися під вартою понад 6 місяців, що на 10,8% більше, ніж у 2006 р.

Несумлінне використання процесуальних прав та невиконання процесуальних обов'язків деякими учасниками процесу також негативно впливали на оперативність правосуддя. У 2007 р. суди відклали розгляд 142,5 тис. кримінальних справ, або 62,5% [61,8%] від кількості справ, що перебували у провадженні. Станом на 1 січня 2008 р. через неявку підсудних, свідків, захисників, прокурорів та інших учасників процесу було відкладено розгляд 10,6 тис. [12,2 тис.] справ, із них майже половина - 5,3 тис. - через неявку свідків чи потерпілих; 3,4 тис. справ, або 32,0% [30,3%], - через неявку підсудного. Упродовж минулого року було близько 10 тис. випадків відкладення судами розгляду справ через нездійснення доставки підсудного, який тримається під вартою. У 2007 р. судами змінено підсудним запобіжний захід на взяття під варту у 5 тис. кримінальних справ. Суди приймали рішення про привід свідка чи потерпілого під час розгляду 36,8 тисячі справ, із них у 14,7 тис. справ органами внутрішніх справ не виконано постанови судів про привід осіб, що становить 39,9% [42,1%] від прийнятих. Із 26,1 тис. справ, у яких суди приймали рішення про привід підсудного, не виконано постанови судів у 9,9 тис. справ, або 38% від прийнятих. У зв'язку зі зривом судових засідань суди постановили окремі ухвали у 1,9 тис. справ, що становить 1,3% [1,4%] від кількості справ, у яких розгляд було відкладено. Отже, судам необхідно посилити процесуальні заходи впливу та відповідальність учасників процесу.

Урядом України не в повній мірі виконуються вимоги ст. 130 Конституції України про те, що держава забезпечує фінансування та належні умови функціонування і діяльності судів. Недофінансування видатків на утримання судових органів у 2006 р. призвело до призупинення роботи деяких судів у січні - лютому 2007 р. Потреба в коштах судової системи за бюджетними програмами у 2007 р. була задоволена державним бюджетом лише на 51%, що відповідно вплинуло на організацію роботи судів.

Обсяги бюджетних асигнувань на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт приміщень судів у 2007 р. становили 44,9 млн.грн., або 9% від потреби. Під загрозою зриву перебуває Державна програма забезпечення судів належними приміщеннями на 2006 - 2010 рр., оскільки обсяг бюджетних асигнувань, спрямованих державою на її реалізацію у 2006 - 2007 рр., становив лише 5,5% від суми фінансування зазначеної Державної програми.

Переважна більшість судів ще й досі розміщується у приміщеннях, у яких через тісноту неможливо створити належні умови для здійснення судочинства. Станом на 1 січня 2008 р. із 780 судів, організаційне забезпечення яких здійснює Державна судова адміністрація України, лише 86 приміщень судів, або 11%, повністю відповідають вимогам щодо здійснення судочинства. У судах загальної юрисдикції немає достатньої кількості залів судових засідань. Так, станом на 1 січня 2008 р. місцеві загальні суди (крім військових) мали 2105 залів судових засідань, або 71% від потреби (їх кількість повинна становити 2 тис. 958), що унеможливлює належний розгляд справ.

У 2007 р. Радою суддів України проведено 7 засідань, розглянуто 128 питань, 1 засідання президії Ради суддів, на якому розглянуто 4 питання, 5 засідань комітетів Ради суддів України, на яких розглянуто 19 питань.

У цей період Радою суддів України розглянуто низку питань щодо реалізації Концепції судово-правової реформи в Україні та були спрямовані на удосконалення судової системи, підвищення статусу суддів, посилення гарантій їх незалежності, забезпечення прозорого порядку добору кандидатів на посади суддів, формування професійного суддівського корпусу, удосконалення системи кваліфікаційних комісій суддів і підвищення ефективності їхньої роботи, удосконалення системи оплати праці суддів. Розглянуто також питання належного фінансування судів, виконання Державної програми забезпечення судів належними приміщеннями на 2006 - 2010 рр., стану забезпечення суддів житлом та перспективи вирішення цього питання у 2007 р., стану формування Єдиного державного реєстру судових рішень.

16 березня 2007 р. Радою суддів України спільно із Верховним Судом України та Державною судовою адміністрацією України проведено розширене засідання Президії Верховного Суду України, президії Ради суддів України та колегії Державної судової адміністрації України, на якому розглянуто питання "Про стан здійснення судочинства у 2006 році та завдання на 2007 рік". На засіданні проаналізовано тенденції, що впливають на сферу здійснення правосуддя, заслухано інформацію про роботу Ради суддів України у 2006 р., поінформовано про діяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів та детально проаналізовано проблеми організаційного, матеріально-технічного й фінансового забезпечення судів. За підсумками обговорення прийнято звернення до Президента України та народних депутатів України щодо розгляду парламентом законопроектів про судоустрій і статус суддів, стан кадрового, матеріально-технічного й фінансового забезпечення органів судової влади.

У зв'язку з прийнятим Рішенням Конституційного Суду України від 16 травня 2007 р. N 1-рп/2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 5 ст. 20 Закону України "Про судоустрій України", відповідно до якого голова суду, заступник голови суду призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України.

Рада суддів України 31 травня 2007 р. рішенням N 50 до врегулювання цього питання на законодавчому рівні взяла на себе відповідальність здійснення призначення суддів на посади голів, заступників голів судів загальної юрисдикції та звільнення із цих посад (крім адміністративних посад у Верховному Суді України).

У 2007 р. Радою суддів України було прийнято 17 рішень, якими призначено на адміністративні посади в судах загальної юрисдикції 379 суддів.

Рішенням Ради суддів України від 12 червня 2007 р. N 68 скликано VIII позачерговий з'їзд суддів України для розгляду питань: про стан виконання державою Конституції та законів України щодо забезпечення незалежності судової влади, про стан фінансування та організаційного забезпечення діяльності суддів, про дисциплінарну практику кваліфікаційних комісій суддів і питання Вищої ради юстиції, а також заслухати звіт членів Вищої ради юстиції, призначених з'їздом суддів України.

За підсумками засідання цього з'їзду суддів України 26 червня 2007 р. прийнято 6 рішень, зокрема:

- про рішення Ради суддів України від 31 травня 2007 р. N 50 "Щодо призначення суддів на адміністративні посади в судах загальної юрисдикції та звільнення із цих посад";

- про стан виконання в державі Конституції та законів України щодо забезпечення самостійності судів і незалежності суддів;

- щодо поліпшення організації діяльності судової системи, подальшого забезпечення належних умов діяльності судів загальної юрисдикції, кваліфікаційних комісій суддів.