Національна служба посередництва і примирення розглянула поставлені відділенням НСПП в Луганській області запитання і роз'яснює наступне.

1. Якщо під час проведення примирних процедур по вирішенню колективного трудового спору (конфлікту) змінюються вимоги найманих працівників (знімаються або додаються інші), їх включають до попередніх чи відкривають по них новий спір? У чиїй компетенції приймати рішення та яка процедура?

Відповідно до статті 2 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" колективний трудовий спір (конфлікт) - це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин щодо встановлення нових або зміни існуючих умов праці та виробничого побуту, укладення чи зміни колективного договору, угоди, виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень, невиконання вимог законодавства про працю.

Вимоги, що формуються і затверджуються найманими працівниками, повинні відповідати положенням статті 2 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".

Статтею 4 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" визначений порядок формування і затвердження вимог найманих працівників.

Вимоги найманих працівників на виробничому рівні формуються і затверджуються загальними зборами (конференцією) найманих працівників або формуються шляхом збору підписів.

Вимоги найманих працівників на галузевому, територіальному чи національному рівнях формуються і затверджуються:

у випадках, коли інтереси найманих працівників представляє профспілка, об'єднання профспілок - рішенням виборного органу відповідної профспілки, об'єднання профспілок;

у випадках, коли інтереси найманих працівників представляють інші уповноважені ними організації (органи) - конференцією представників підприємств, установ, організацій, обраних зборами (конференцією) працівників підприємств, установ, організацій, які перебувають у стані трудового спору (конфлікту).

Таким чином, формування і затвердження вимог відноситься виключно до компетенції найманих працівників або профспілки, об'єднання профспілок, якщо вони представляють інтереси найманих працівників в установленому чинним законодавством порядку. Тому зміна вимог найманих працівників (зняття або доповнення іншими) представницьким органом найманих працівників неможлива.

Відповідно до частини шостої статті 15 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" Національна служба посередництва і примирення реєструє висунуті найманими працівниками вимоги та колективний трудовий спір.

Отже, в кожному конкретному випадку мова повинна йти про конкретний колективний трудовий спір (конфлікт) і конкретні висунуті найманими працівниками вимоги.

Зняття вимог конкретного колективного трудового спору представницьким органом найманих працівників можливе лише за умови їх повного або часткового виконання роботодавцем.

Зняття вимог конкретного колективного трудового спору в разі, якщо вони в ході примирних процедур не виконані, можливе лише за умови, що їх знімають ті наймані працівники, які їх формували і затверджували.

Разом з тим, якщо наймані працівники в порядку, передбаченому статтею 4 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", визначили орган чи особу, що має представляти їх інтереси, і надали йому (їй) відповідні повноваження, в тому числі на повну чи часткову відмову від висунутих ними і зареєстрованих Національною службою посередництва і примирення вимог, то цей уповноважений орган (особа) має відповідно до статті 62 Цивільного кодексу України право на повну або часткову відмову від висунутих найманими працівниками вимоги (вимог), з наступним зверненням до Національної служби посередництва і примирення про зняття цієї вимоги (вимог) з реєстрації.

Висунення нових вимог можливе лише за умови проходження всіх необхідних процедур, передбачених статтею 4 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".

2. Які можливості НСПП по врегулюванню розбіжностей між колишніми працівниками та власниками підприємств? Яка процедура реєстрації участі працівників відділення у вирішенні цих розбіжностей (у тому числі під час проведення акцій протесту)?

Статтею 1 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" визначено, що "встановлені цим Законом норми поширюються на найманих працівників та організації, утворені ними відповідно до законодавства для представництва і захисту їх інтересів, та на власників підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також на організації власників".

Таким чином, стороною колективного трудового спору можуть бути лише наймані працівники, які працюють за трудовим договором на підприємстві, в установі та організації, в їх об'єднаннях або у фізичних осіб, які використовують найману працю.

Чинне законодавство не забороняє висунення вимог щодо виконання законодавства про працю по відношенню до колишніх працівників, насамперед, якщо колективними договорами, угодами передбачені положення щодо дотримання норм чинного законодавства в питаннях оплати праці, відшкодування завданої колишнім працівникам шкоди тощо.

Разом з тим, бувають випадки, коли підприємство, установа чи організація реформоване чи реорганізоване, а наймані працівники реорганізованого підприємства, установи чи організації в установленому порядку не звільнені і з ними не проведені передбачені чинним законодавством розрахунки. Тобто вони продовжують перебувати в трудових відносинах із колишнім підприємством, установою чи організацією. Насамперед, це стосується колишніх колективних сільськогосподарських підприємств та їх правонаступників.

У випадку, якщо колишні працівники реформованого колективного сільськогосподарського підприємства відповідно до статей 4 і 5 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" висунули вимоги, що відповідають положенням статті 2 Закону, до правонаступника колективного сільськогосподарського підприємства, то в разі незадоволення правонаступником висунутих вимог представницький орган приймає рішення про незгоду із рішенням правонаступника і вступ в колективний трудовий спір (конфлікт). Відповідно до частини шостої статті 15 Закону НСПП реєструє висунуті колишніми працівниками реформованого колективного сільськогосподарського підприємства вимоги і колективний трудовий спір між колишніми працівниками реформованого колективного сільськогосподарського підприємства та правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства.

В цьому випадку примирні процедури по вирішенню колективного трудового спору проводяться відповідно до статей 7-12 Закону.

Працівники відділення НСПП сприяють вирішенню колективного трудового спору відповідно до компетенції НСПП, визначеної Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та Положенням про Національну службу посередництва і примирення, затвердженим Указом Президента України від 17 листопада 1998 року N 1258/98, із змінами, внесеними Указом Президента України від 30 грудня 2000 року N 1393/2000.

В разі звернення до Національної служби посередництва і примирення та її відділень окремих колишніх працівників або групи колишніх працівників їх звернення підлягають обов'язковому розгляду відповідно до положень Закону України "Про звернення громадян", Інструкції про порядок розгляду пропозицій, заяв і скарг та організацію особистого прийому громадян у Національній службі посередництва і примирення та її відділеннях в Автономній Республіці Крим та областях, затвердженої наказом НСПП від 12.06.2001 року N 116.

В разі необхідності, НСПП або її відділення надають необхідні рекомендації відповідно до Положення про порядок здійснення НСПП запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів), затвердженого наказом НСПП від 12.06.2001 року N 115, і Методичних рекомендації щодо здійснення взаємодії Національної служби посередництва і примирення з центральним і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування у вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів), затверджених наказом НСПП від 03.05.2001 року N 98.

Проведення акцій протесту регламентується статтею 39 Конституції України. Офіційне тлумачення окремих положень цієї статті (стосовно питання про завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про акції протесту) надано в Рішенні Конституційного Суду України від 19.04.2001 року N 4-рп/2001. Працівники відділення НСПП в ході акцій протесту, що проводяться під час колективного трудового спору (конфлікту), роз'яснюють учасникам колективного трудового спору норми чинного законодавства з метою сприяння вирішенню колективного трудового спору, а в разі необхідності попереджають їх про порушення ними чинного законодавства і можливі наслідки цих порушень.

3. Згідно статті 6 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" момент виникнення колективного трудового спору - це коли представники колективу прийняли рішення про незгоду з відповіддю власника на їх вимоги, або коли в триденний термін ця відповідь не була надана, про що орган, який представляє працівників, повинен лише інформувати НСПП. Відповідно до Положення про порядок проведення примирних процедур по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів), затвердженого наказом НСПП від 24.04.2001 року N 92, розділ VII, підпункт 7.2, реєструвати спір (вимоги) необхідно у день їх отримання або наступного дня. Але із змісту інформації не завжди можливо перевірити повноваження сторін спору та додержання процедури затвердження і передачі вимог, через що можуть бути зареєстровані спори, які не відповідають вимогам Закону.

Відповідно до частини шостої статті 15 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та підпункту 7.2. Положення про порядок проведення примирних процедур по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів), затвердженого наказом НСПП від 24.04.2001 року N 92, для реєстрації висунутих працівниками вимог та колективного трудового спору (конфлікту) відділ НСПП по роботі в містах Києві та Севастополі і відділення НСПП в Автономній Республіці Крим та областях в день отримання (але не пізніше наступного дня) направляють Національній службі посередництва і примирення письмове повідомлення про виникнення колективного трудового спору (конфлікту), в якому містяться такі дані:

інформація про момент виникнення та сторони колективного трудового спору (конфлікту);

вимоги найманих працівників.

Реєстрація колективного трудового спору (конфлікту) та висунутих найманими працівниками вимог здійснюється на підставі розпорядження НСПП, в якому визначаються:

- факт реєстрації колективного трудового спору (конфлікту);

- реєстраційний номер колективного трудового спору (конфлікту);

- факт реєстрації висунутих найманими працівниками вимог.

У випадках, якщо окремі висунуті найманими працівниками вимоги не відповідають положенням статті 2 Закону, в розпорядженні НСПП робиться обгрунтований висновок, в якому зазначаються причини відмови в їх реєстрації.

Реєстрація висунутих найманими працівниками вимог та колективного трудового спору (конфлікту) в день отримання (але не пізніше наступного дня) письмового повідомлення про виникнення колективного трудового спору пов'язана із строками утворення примирної комісії (стаття 8 Закону України - на виробничому рівні у триденний строк, на галузевому чи територіальному рівні у п'ятиденний строк, на національному рівні у десятиденний строк з моменту виникнення колективного трудового спору) та трудового арбітражу (стаття 11 Закону України - трудовий арбітраж утворюється з ініціативи однієї із сторін або незалежного посередника у триденний строк).

Тому визначений підпунктом 7.2. Положення про порядок проведення примирних процедур по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів), затвердженого наказом НСПП від 24.04.2001 року N 92, строк для реєстрації висунутих найманими працівниками вимог та колективного трудового спору (конфлікту) - в день отримання (але не пізніше наступного дня) - повинен дотримуватися відділеннями НСПП, насамперед в інтересах сторін колективних трудових спорів (конфліктів).

З метою забезпечення повноти інформації, необхідної для реєстрації висунутих найманими працівниками вимог та колективного трудового спору (конфлікту) відділення НСПП зобов'язане, в разі необхідності, оперативно зв'язатися із органом, уповноваженим представляти інтереси найманих працівників, і уточнити необхідні дані про колективний трудовий спір (конфлікт).

Перевірка, в разі необхідності, повноважень представників сторін колективного трудового спору (конфлікту) проводиться лише в тому разі, якщо у відділення НСПП виникає сумнів в правомірності повноважень представників сторін або ж якщо одна із сторін звернулася до відділення НСПП з проханням перевірити повноваження представників іншої сторони.

Перевірка проводиться відповідно до Положення про порядок перевірки повноважень представників сторін колективного трудового спору (конфлікту), затвердженого наказом НСПП від 31.05.2000 року N 41.

4. Згідно до статті 15 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" НСПП перевіряє повноваження сторін в разі необхідності. В яких випадках перевірка повноважень сторін не обов'язкова?

Перевірка повноважень представників сторін колективного трудового спору проводиться відповідно до частини шостої статті 15 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)". Вона повинна проводитися лише в разі необхідності, а саме: якщо у відділення НСПП виникає сумнів в правомірності повноважень представників сторін або ж якщо одна із сторін звернулася до відділення НСПП з проханням перевірити повноваження представників іншої сторони. В інших випадках перевірка повноважень представників сторін колективного трудового спору не є обов'язковою.

Перевірка повноважень представників сторін колективного трудового спору може проводитися за зверненням сторін колективного трудового спору як під час реєстрації висунутих найманими працівниками вимог та колективного трудового спору, так і в ході вирішення колективного трудового спору.

Перевірка повноважень представників сторін колективного трудового спору проводиться в порядку, визначеному Положенням про порядок перевірки повноважень представників сторін колективного трудового спору (конфлікту), затвердженим наказом НСПП від 31 травня 2000 року N 41.

5. Чи може бути підставою для закриття колективного трудового спору (конфлікту) рішення примирних органів, виконання рішення примирних органів, а не лише угода сторін?

Рішення примирних органів та виконання рішень примирних органів не є підставою для закриття колективного трудового спору. Рішення про припинення колективного трудового спору (конфлікту) у зв'язку із його вирішенням може прийматися або шляхом укладення спільної угоди сторін спору, або ж згідно із рішенням уповноваженого найманими працівниками органу. Сторони колективного трудового спору (конфлікту) можуть укласти угоду про його припинення, якщо досягнута попередня угода про поетапне виконання вимог найманих працівників та створення системи ефективного контролю за виконанням цієї угоди.

Підставою для прийняття розпорядження НСПП про зняття колективного трудового спору (конфлікту) з реєстрації та контролю є подання відділення НСПП із посиланням на письмове повідомлення органу, уповноваженого представляти інтереси найманих працівників, про вирішення колективного трудового спору (конфлікту), або ж письмову угоду між сторонами колективного трудового спору (конфлікту) про повне або часткове його вирішення.

6. Чи можуть наймані працівники включати до своїх вимог погашення заборгованості із заробітної плати та інших виплатах (регресах) звільненим працівникам?

Можуть, якщо в колективних договорах і угодах передбачені положення про погашення заборгованості із заробітної плати та інших виплат як працюючих, так і тих осіб, які звільнилися. Невиконання ж положень колективних договорів, угод відповідно до статті 2 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" може бути предметом колективного трудового спору (конфлікту).

7. Чи можуть сторони залучати в якості арбітрів осіб, які не мають посвідчення арбітра, якщо в них немає коштів для оплати їх праці, а стаття 11 Закону не визначає, що арбітр - це обов'язково особа, підготовлена НСПП?

Сторони колективного трудового спору (конфлікту) можуть відповідно до статті 11 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" залучати до складу трудового арбітражу фахівців, експертів та інших осіб. Поняття "залучені" означає, що члени трудового арбітражу не можуть бути представниками жодної із сторін колективного трудового спору (конфлікту).

НСПП відповідно до частини шостої статті 15 Закону України здійснює підготовку посередників та арбітрів, які спеціалізуються на вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів), формує списки арбітрів та посередників.

Підготовка арбітрів та посередників НСПП проводиться на основі навчальних планів і програм, що затверджуються в установленому порядку. Після закінчення навчання підготовлені арбітри і посередники отримують посвідчення затвердженого зразка. Один раз в два роки арбітри і посередники проходять курси підвищення кваліфікації.

Тому в переважній більшості випадків сторони колективних трудових спорів (конфліктів) залучають до роботи в трудових арбітражах підготовлених НСПП арбітрів.

Разом з тим, Законом України встановлено право сторін колективного трудового спору залучати до роботи в трудовому арбітражі фахівців, експертів та інших осіб. Але оскільки відповідно до частини першої статті 16 Закону України НСПП "координує роботу трудового арбітражу", то сторони спору залучають фахівців, експертів та інших осіб до роботи в трудовому арбітражі за погодженням з НСПП.

Частиною другою статті 14 Закону визначено, що "незалежному посереднику, члену примирної комісії і трудового арбітражу оплата праці в розмірі не менше середньомісячної заробітної плати та відшкодування витрат, пов'язаних з участю у примирній процедурі, провадяться за рахунок сторін колективного трудового спору (конфлікту) за домовленістю, а якщо сторони не досягли згоди - в рівних частках". Таким чином, в разі залучення сторонами колективного трудового спору до роботи в трудовому арбітражі фахівців, експертів та інших осіб, їх праця повинна оплачуватися. Разом з тим, кожна залучена особа має право відмовитися від оплати праці. Але відмова від оплати праці не знімає з неї відповідальності, покладеної чинними законодавчими та нормативними актами на члена трудового арбітражу.