У відповідності із частиною першою статті 15 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та підпунктом 15) пункту 4 Положення про Національну службу посередництва і примирення, затвердженого Указом Президента України від 17 листопада 1998 року N 1258/98, із змінами, внесеними Указом Президента України від 30 грудня 2000 року N 1393/2000,

1. Затвердити Положення про порядок здійснення Національною службою посередництва і примирення запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) (додається).

2. Структурним підрозділам Національної служби посередництва і примирення:

- забезпечити дотримання норм цього Положення при реалізації повноважень Національної служби посередництва і примирення, визначених статтею 15 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та Положенням про Національну службу посередництва і примирення, затвердженим Указом Президента України від 17 листопада 1998 року N 1258/98, із змінами, внесеними Указом Президента України від 30 грудня 2000 року N 1393/2000;

- забезпечити роз'яснення норм Положення сторонам колективних трудових спорів (конфліктів) з метою забезпечення цивілізованого правового їх вирішення.

1. Це Положення визначає принципи створення єдиної системи запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів), основні завдання структурних підрозділів Національної служби посередництва і примирення (далі - НСПП), порядок виконання завдань і взаємодії структурних підрозділів НСПП, а також порядок здійснення взаємодії НСПП у запобіганні виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) із центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, профспілками та їх об'єднаннями, роботодавцями та їх об'єднаннями.

2. У цьому Положенні наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

колективний трудовий спір (конфлікт) - це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту, укладення чи зміни колективного договору, угоди, виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень, невиконання вимог законодавства про працю;

запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) - підготовка та реалізація комплексу правових, соціально-економічних, організаційно-технічних та інших заходів, спрямованих на врегулювання розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин, проведення оцінки стану соціально-трудових відносин, завчасне реагування на ймовірність виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) на основі даних моніторингу (спостережень), досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання в колективні трудові спори (конфлікти) або пом'якшення їх можливих наслідків;

об'єкт запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) - розбіжності між сторонами соціально-трудових відносин з питань встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту, укладення чи зміни колективного договору, угоди, виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень, невиконання вимог законодавства про працю;

суб'єкти запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) -

1) наймані працівники або профспілки (їх об'єднання) чи інші уповноважені найманими працівниками органи;

2) власники або уповноважені ними органи (представники), об'єднання власників або уповноважені ними органи (представники);

3) Національна служба посередництва і примирення та її структурні підрозділи;

4) арбітри, посередники, позашт атні радники Національної служби посередництва і примирення;

5) центральні і місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування;

функціональна підсистема - складова частина системи запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) для здійснення заходів щодо запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) на національному та галузевому рівнях;

територіальна підсистема - складова частина системи запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) для здійснення заходів щодо запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) на територіальному та виробничому рівнях у межах відповідних регіонів;

система запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) - комплекс заходів, що здійснюються суб'єктами запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) на національному, галузевому, територіальному та виробничому рівнях і спрямовані на своєчасне врегулювання розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин, недопущення їх переростання у колективні трудові спори (конфлікти) або на пом'якшення їх можливих наслідків;

рівень функціонування системи запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) - кількісно і якісно кваліфікований стан соціально-трудових відносин, складності якого відповідає конкретна система заходів щодо запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів).

3. Основною метою створення системи запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) є забезпечення реалізації державної політики щодо цивілізованого правового вирішення розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин.

4. Завданнями системи запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) є:

розроблення нормативно-правових актів, а також норм, правил та стандартів з питань запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів);

готовність центральних та місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів рад, підпорядкованих їм органів профспілок та їх об'єднань, роботодавців та їх об'єднань до дій, спрямованих на запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів);

виявлення підприємств, установ, організацій, територій та галузей, в яких ускладнення соціально-трудових відносин може призвести до виникнення колективних трудових спорів (конфліктів);

забезпечення реалізації заходів щодо запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів);

навчання сторін соціально-трудових відносин, працівників НСПП, арбітрів, посередників, позаштатних радників НСПП щодо форм і методів дій у разі загострення соціально-трудових відносин;

виконання цільових і науково-дослідницьких програм, спрямованих на запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів);

збирання і аналітичне опрацювання інформації про стан соціально-трудових відносин на підприємствах, в установах, організаціях, галузях, видання інформаційних матеріалів з питань стану соціально-трудових відносин, їх динаміки та тенденцій;

прогнозування і оцінка соціально-економічних загострення соціально-трудових відносин, визначення на основі прогнозу пропозицій щодо усунення причин цього загострення;

здійснення заходів щодо поліпшення стану соціально-трудових відносин з метою запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів);

проведення упереджувальних примирних процедур щодо ліквідації причин ускладнення соціально-трудових відносин;

реалізація визначених законодавством прав НСПП у сфері вирішення колективних трудових спорів (конфліктів), запобігання їх виникненню.

5. Система запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) складається з постійно діючих функціональних і територіальних підсистем і має чотири рівні - національний, галузевий, територіальний і виробничий.

6. Функціональні підсистеми системи запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) створюються відділом правового забезпечення НСПП і відділом аналітично-інформаційної роботи та прогнозування НСПП для організації роботи, пов'язаної із запобіганням виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) на національному та галузевому рівнях.

7. Територіальні підсистеми системи запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) створюються сектором НСПП по роботі в місті Києві, представництвом НСПП в місті Севастополі, відділеннями НСПП в Автономній Республіці Крим та областях для організації роботи, пов'язаної із запобіганням виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) на територіальному, територіально-галузевому та виробничому рівнях у межах відповідних регіонів.

8. Кожний рівень системи запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) має координуючі та постійні органи управління щодо розв'язання завдань у сфері запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів), їх наслідків, систему повсякденного управління, системи зв'язку та інформаційного забезпечення.

9. Координуючими органами системи запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) є:

на національному та галузевому рівнях - відділ правового забезпечення НСПП і відділ аналітично-інформаційної роботи та прогнозування НСПП;

на територіальному, територіально-галузевому та виробничому рівнях - відділення НСПП в Автономній Республіці Крим та областях;

на територіальному і виробничому рівнях в містах Києві та Севастополі - сектор НСПП по роботі в місті Києві, представництво НСПП в місті Севастополі;

на виробничому рівні, якщо підприємство має структурні підрозділи на території більшості адміністративно-територіальних одиниць України, визначених частиною другою статті 133 Конституції України - відділ правового забезпечення НСПП і відділ аналітично-інформаційної роботи та прогнозування.

10. Арбітри, посередники, позаштатні радники НСПП, завідуючі інформаційно-консультаційними центрами НСПП, можуть брати участь у виконанні заходів, пов'язаних із запобіганням виникненню колективних трудових спорів (конфліктів), під керівництвом відповідних структурних підрозділів НСПП.

11. Інформаційне забезпечення функціонування системи запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) здійснюється:

відділом аналітично-інформаційної роботи та прогнозування НСПП;

сектором НСПП по роботі в місті Києві;

представництвом НСПП в місті Севастополі;

відділеннями НСПП в Автономній Республіці Крим та областях;

інформаційно-консультаційними центрами НСПП.

12. Залежно від масштабів і особливостей ускладнення соціально-трудових відносин, що прогнозується або виникло, може існувати один з таких рівнів функціонування системи запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів):

рівень повсякденної діяльності - при нормальному стані соціально-трудових відносин;

рівень зростання розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин - при істотному погіршенні стану соціально-трудових відносин (з одержанням прогнозної інформації щодо можливості виникнення колективних трудових спорів (конфліктів);

рівень ймовірного виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) - при наявності передумов виникнення колективних трудових спорів (конфліктів).

13. Основні заходи, що реалізуються системою запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів):

1) на рівні повсякденної діяльності:

ведення спостереження за станом соціально-трудових відносин;

розроблення і виконання цільових і науково-дослідницьких програм і заходів щодо запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів);

вдосконалення процесу підготовки працівників НСПП, арбітрів, посередників, позаштатних радників НСПП, завідуючих інформаційно-консультаційними центрами з питань запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) та сприяння їх вирішенню;

організація навчання сторін соціально-трудових відносин з питань застосування норм чинного законодавства у запобіганні виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) та сприянні їх вирішенню;

2) на рівні зростання розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин:

посилення роботи, пов'язаної з веденням спостереження за станом соціально-трудових відносин на потенційно конфліктогенних підприємствах, установах, організаціях, територіях і галузях;

прогнозування можливості виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) та їх масштабів;

проведення заходів щодо запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів);

3) на рівні ймовірного виникнення колективних трудових спорів (конфліктів):

організація заходів, спрямованих на оперативне вирішення розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин на доконфліктній стадії;

здійснення постійного контролю за станом соціально-трудових відносин на найбільш конфліктогенних підприємствах, установах, організаціях, територіях і галузях;

попередження можливого стихійного, некерованого розгортання дій сторін соціально-трудових відносин;

інформування роботодавців щодо рівня загострення стану соціально-трудових відносин, можливих негативних наслідків цього загострення та надання їм пропозицій щодо вжиття невідкладних заходів щодо вирішення розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин.

14. Планування роботи із запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) і реагування на прогнозовані варіанти їх можливого розвитку здійснюється на основі відстеження змін у соціально-трудових відносинах.

15. Масштаби і наслідки можливого виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) визначаються на основі експертної оцінки, прогнозу чи результатів досліджень, проведених структурними підрозділами НСПП.

Залежно від отриманих результатів розробляється план реагування на можливе виникнення конкретного колективного трудового спору (конфлікту).

Основним завданням плану реагування на ймовірне виникнення колективного трудового спору є збереження належного рівня соціально-трудових відносин, мінімізація економічних та матеріальних втрат. З цією метою вживаються дієві заходи щодо проведення діалогу між сторонами соціально-трудових відносин, пошуку шляхів вирішення розбіжностей та знаходження взаємоприйнятного рішення

16. План реагування на ймовірне виникнення колективного трудового спору (конфлікту) з визначенням конкретних заходів щодо шляхів вирішення розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин розробляється:

- на виробничому, територіальному і територіально-галузевому рівнях - сектором НСПП по роботі в місті Києві, представництвом НСПП в місті Севастополі, відділеннями НСПП в Автономній Республіці Крим та областях;

- на виробничому рівні, якщо підприємство має структурні підрозділи на території більшості адміністративно-територіальних одиниць України, визначених частиною другою статті 133 Конституції України - відділом правового забезпечення НСПП за участю відділу аналітично-інформаційної роботи та прогнозування НСПП;

- на галузевому і національному рівнях - відділом правового забезпечення НСПП за участю відділу аналітично-інформаційної роботи та прогнозування НСПП.

17. З метою завчасного здійснення заходів щодо реагування на ймовірність виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) на територіях декількох адміністративно-територіальних одиниць держави провадиться планування дій у рамках єдиної системи відповідно до планів взаємодії НСПП та її структурних підрозділів із центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями профспілок та роботодавців.

Обсяг і зміст цих заходів визначаються з дотриманням вимоги необхідної достатності і максимально можливого використання передбачених чинним законодавством засобів.

18. Основну частину робіт, пов'язаних з реагуванням на ймовірність виникнення колективних трудових спорів (конфліктів), виконують відділ правового забезпечення НСПП, сектор НСПП по роботі в місті Києві, представництво НСПП в місті Севастополі, відділення НСПП в Автономній Республіці Крим та областях з наданням їм необхідної допомоги з боку відділу аналітично-інформаційної роботи та прогнозування НСПП.

До виконання зазначених робіт залучаються арбітри, посередники, позаштатні радники НСПП.

19. Організаційно-методичне керівництво плануванням дій щодо запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) здійснює відділ правового забезпечення НСПП за участю відділу аналітично-інформаційної роботи та прогнозування НСПП.

20. На відділ правового забезпечення НСПП покладається забезпечення стратегічного і оперативного планування в рамках єдиної системи запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів).

21. На відділ аналітично-інформаційної роботи та прогнозування НСПП покладається збирання, оброблення і доведення до виконавців інформації, необхідної для цілей планування і управління, включаючи інформацію про стан соціально-трудових відносин, потенційну ймовірність виникнення колективних трудових спорів (конфліктів), оцінку ризику (з урахуванням прогнозованих і фактичних обставин).

22. З метою запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) відділ правового забезпечення НСПП за участю відділу аналітично-інформаційної роботи та прогнозування НСПП забезпечує взаємодію відповідних структурних підрозділів НСПП, а саме:

визначає структурні підрозділи НСПП, які взаємодіють в ситуації ймовірності виникнення колективних трудових спорів (конфліктів);

готує і подає на погодження голові НСПП порядок спільних дій структурних підрозділів НСПП по реагуванню на ймовірність виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) з визначенням основних завдань, часу і способів їх виконання;

вирішує питання всебічного забезпечення спільних заходів, що здійснюватимуться структурними підрозділами НСПП, у тому числі взаємного надання експертної та консультативної допомоги.

23. Відділ аналітично-інформаційної роботи та прогнозування НСПП:

здійснює прогнозування ймовірності виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) на національному, галузевому та виробничому (у випадках, якщо сфера діяльності підприємства, установи, організації поширюється на декілька адміністративно-територіальних одиниць, передбачених частиною другою статті 133 Конституції України рівнях;

узагальнює прогнозні матеріали щодо ймовірності виникнення колективних трудових спорів (конфліктів).

Прогнозування колективних трудових спорів (конфліктів) на галузевому рівні здійснюється на основі комплексного аналізу стану використання виробничого, науково-технічного та трудового потенціалу, оцінки досягнутого рівня розвитку економіки та соціальної сфери і очікуваних тенденцій зміни впливу цих факторів.

Аналіз стану соціально-трудових відносин та його прогнозованого впливу на можливість виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) в галузі мають включати:

аналіз розвитку відповідної галузі економіки в порівнянні з попереднім періодом;

характеристику головних проблем галузі;

можливі шляхи розв'язання головних проблем розвитку галузі;

висновки щодо тенденцій та напрямів розвитку відповідної галузі на короткостроковий чи середньостроковий періоди;

очікувані зміни в стані соціально-трудових відносин, та виникнення колективних трудових спорів (конфліктів).

Прогнозування ймовірності виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) на національному рівні здійснюється на основі комплексного аналізу стану використання виробничого, науково-технічного та трудового потенціалу, оцінки досягнутого рівня розвитку економіки та соціальної сфери і очікуваних тенденцій зміни впливу цих факторів.

Показники аналізу є орієнтиром для розроблення прогнозів стану соціально-трудових відносин.

В прогнозі стану соціально-трудових відносин та його впливу на ймовірність виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) відображаються: