До Національної служби посередництва і примирення часто поступають звернення з питань відсутності встановлених Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" (далі - Закон) правових підстав для формування і затвердження вимог окремою категорією найманих працівників, оскільки в частині першій статті 4 Закону поняття "окрема категорія найманих працівників" відсутнє, реєстрації Національною службою посередництва і примирення вимог найманих працівників, які належать до окремої категорії найманих працівників.

Національна служба посередництва і примирення (далі - НСПП) в межах повноважень, визначених Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та Положенням про Національну службу посередництва і примирення, затвердженим Указом Президента України від 17 листопада 1998 року N 1258/98, із змінами, внесеними Указом Президента України від 30 грудня 2000 року N 1393/2000, роз'яснює наступне.

Щодо правомірності формування і затвердження вимог найманих працівників, які належать до окремої категорії найманих працівників

Абзацом другим частини першої статті 3 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" визначено, що сторонами колективного трудового спору (конфлікту) є "на виробничому рівні - наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів або профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація та власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи представник".

Таким чином, статтею 3 Закону, яка має правовстановлюючий характер - визначає право категорій найманих працівників (найманих працівників, окремих категорій найманих працівників підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів) на колективний захист своїх соціальних і економічних прав, окремим категоріям найманих працівників підприємства, установи підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів надано право бути стороною колективного трудового спору.

Стаття 4 Закону, яка має правозастосовчий характер, визначає механізм реалізації права найманих працівників бути стороною колективного трудового спору. Відсутність в частині першій статті 4 Закону поняття "окрема категорія найманих працівників" не є підставою для унеможливлення формування і затвердження вимог найманими працівниками, які належать до окремої категорії найманих працівників.

Частиною першою статті 8 Конституції України визначено, що "в Україні визнається і діє принцип верховенства права". А в частині другій цієї статті визначено, що "закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй".

Унормування підпунктом 4.1. Положення про порядок проведення примирних процедур по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів), затвердженого наказом НСПП від 24.04.2001 року N 92, із наступними змінами і доповненнями, розділом 3 Положення про порядок формування і затвердження вимог найманих працівників або профспілки, затвердженого наказом НСПП від 13.05.2003 року N 192, які є нормативними актами, що мають правозастосовчий характер, положень щодо формування вимог найманих працівників на виробничому рівні (наймані працівники підприємства, установи, організації, окремі категорії найманих працівників, наймані працівники структурних підрозділів підприємств, установ, окремі категорії найманих працівників структурних підрозділів підприємств, установ) відповідає положенням статті 3 Закону щодо визначення сторін колективного трудового спору, а з іншого боку - відповідає порядку формування вимог найманими працівниками, встановленому частиною першою статті 4 Закону.

Норми Положення про порядок проведення примирних процедур по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів), Положення про порядок формування і затвердження вимог найманих працівників або профспілки відповідають Конституції України, насамперед, в частині реалізації визначеного і Конституцією України, і статтею 3 Закону права різних категорій найманих працівників на колективний захист своїх соціальних і економічних прав.

Норми Положення про порядок проведення примирних процедур по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів), затвердженого наказом НСПП від 24 квітня 2001 року N 92, із наступними змінами і доповненнями, Положення про порядок формування і затвердження вимог найманих працівників або профспілки, затвердженого наказом НСПП від 13.05.2003 року N 192, відповідають також нормам статей 15, 16, 25 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", Конвенції 154 Міжнародної організації праці "Про сприяння колективним переговорам", яка ратифікована постановою Верховної Ради України N 3932-XII від 04.02.1994 року і після ратифікації набула сили закону, Положенню про Національну службу посередництва і примирення, затвердженому Указом Президента України від 17 листопада 1998 року N 1258/98, із змінами, внесеними Указом Президента України від 30 грудня 2000 року N 1393/2000, і дозволяють забезпечити реалізацію встановленого і Конституцією України, і статтею 3 Закону права різних категорій найманих працівників, в тому числі і окремих категорій найманих працівників підприємств, установ, організацій чи їх структурних підрозділів, на колективний захист їх соціальних і економічних прав.

У разі відсутності нормативного регулювання процедури формування і затвердження вимог окремою категорією найманих працівників ця категорія найманих працівників була б позбавлена можливості реалізації визначеного статтею 3 Закону права бути стороною колективного трудового спору.

Щодо правомірності реєстрації НСПП висунутих найманими працівниками, що належать до окремої категорії найманих працівників, вимог та колективного трудового спору, то ця реєстрація здійснюється відповідно до частини шостої статті 15 Закону, розділу VII Положення про порядок проведення примирних процедур по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів), затвердженого наказом НСПП від 24 квітня 2001 року N 92, із наступними змінами і доповненнями, Положення про порядок реєстрації Національною службою посередництва і примирення висунутих найманими працівниками вимог та колективних трудових спорів (конфліктів), затвердженого наказом НСПП від 6 квітня 2000 року N 29, із наступними змінами і доповненнями.