У зв'язку із запитами банків щодо практичного застосування окремих норм постанови Правління Національного банку України від 19.07.2012 № 308 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України"-1 (далі - Постанова № 308), якою були внесені зміни до Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою -2 (далі - Положення № 281), Національний банк України в доповнення до листа від 16.08.2012 № 29-113/8242 надає такі роз'яснення.

-1 Зареєстрована в Міністерстві юстиції України 09.08.2012 за № 1352/21664.

-2 Затверджене постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 № 281 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 29.08.2005 за № 950/11230 (зі змінами).

Відповідно до вимог абзацу другого пункту 15 розділу I Положення № 281 уповноважений банк у разі недотримання вимог щодо порядку формування та зберігання обов'язкових резервів за відповідний звітний період резервування не має права здійснювати власні операції з купівлі іноземної валюти протягом наступного календарного місяця.

Таким чином, у разі порушення банком будь-якої з вимог, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України щодо порядку формування та зберігання обов'язкових резервів, цей банк не має права здійснювати власні операції з купівлі іноземної валюти, у тому числі з метою виконання цим банком його власних зобов'язань, протягом наступного календарного місяця.

2.1. Чи розповсюджується зазначена вимога на зовнішньоекономічні договори, які передбачають виконання робіт, надання послуг?

Вищенаведена вимога пункту 3 глави 1 розділу II Положення № 281 стосується купівлі, обміну іноземної валюти за поточними торговельними операціями. До поточних торговельних операцій відносяться, зокрема, розрахунки за експорт та імпорт товарів. Відповідно до статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" товар - це будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі). Таким чином, уповноважені банки повинні дотримуватися цієї вимоги також і у випадках купівлі, обміну іноземної валюти для проведення розрахунків за зовнішньоекономічними договорами, що передбачають виконання робіт, надання послуг.

2.2. Чи можливе проведення резидентом розрахунків шляхом купівлі (обміну) та перерахування купленої іноземної валюти через один уповноважений банк, а власної іноземної валюти - через інший?

Відповідно до пункту 3 глави 1 розділу II Положення № 281 клієнти-резиденти мають право здійснювати операції з купівлі (обміну) та перерахування купленої (обміняної) іноземної валюти через одного суб'єкта ринку за кожним зовнішньоекономічним договором. В той же час, зазначена норма не забороняє клієнту-резиденту перераховувати власні кошти в іноземній валюті з поточного рахунку, що відкритий в іншому уповноваженому банку (який не здійснює купівлю, обмін іноземної валюти) з метою виконання зобов'язань за цим зовнішньоекономічним договором.

2.3. Чи можлива купівля, обмін іноземної валюти банком, який клієнт обрав як обслуговуючий банк за зовнішньоекономічним договором, якщо реєстр митних декларацій надійшов до іншого банку?