Відповідно до пункту 25 частини другої статті 17 Кодексу цивільного захисту України , з урахуванням вимог статті 7 Протоколу про вибухонебезпечні предмети - наслідки війни до Конвенції про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що завдають надмірних ушкоджень або мають невибіркову дію, прийнятого Законом України від 22 грудня 2004 р. № 2281-IV, ДСТУ-П IMAS 09.10:2016 (IMAS 09.10:2013, IDT) "Вимоги до очищення замінованих (забруднених) ділянок місцевості", ДСТУ-П IMAS 09.11:2016 (IMAS 09.11:2013, IDT) "Очищення району ведення бойових дій" та ДСТУ-П IMAS 09.12:2016 (IMAS 09.12:2013, IDT) "Очищення територій після вибухів на складах із боєприпасами", з метою підвищення ефективності планування і виконання органами та підрозділами цивільного захисту завдань і заходів з гуманітарного розмінування місцевості, забрудненої вибухонебезпечними предметами

1. Затвердити Стандартну оперативну процедуру 09.10-12(1)/ДСНС "Порядок проведення органами та підрозділами цивільного захисту очищення (розмінування) територій, забруднених вибухонебезпечними предметами. Оперативне реагування" (далі - СОП 09.10-12(1)/ДСНС), що додається.

2. Керівникам головних управлінь (управлінь) ДСНС України в областях та м. Києві, підрозділів центрального підпорядкування ДСНС у місячний термін забезпечити організацію і порядок виконання завдань та заходів щодо реагування на повідомлення про виявлення вибухонебезпечних предметів відповідно до СОП 09.10-12(1)/ДСНС.

3. Керівникам закладів вищої освіти цивільного захисту та Навчального центру ОРС ЦЗ ДСНС України організувати впровадження СОП 09.10-12(1)/ДСНС у навчальному процесі.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Мельчуцького О.Г.

1. Стандартна оперативна процедура 09.10-12(1)/ДСНС "Порядок проведення органами та підрозділами цивільного захисту очищення (розмінування) територій, забруднених вибухонебезпечними предметами. Оперативне реагування" (далі - СОП) розроблена відповідно до ДСТУ-П IMAS 09.10:2016 (IMAS 09.10:2013, IDT) "Вимоги до очищення замінованих (забруднених) ділянок місцевості", ДСТУ-П IMAS 09.11:2016 (IMAS 09.11:2013, IDT) "Очищення району ведення бойових дій" та ДСТУ-П IMAS 09.12:2016 (IMAS 09.12:2013, IDT) "Очищення територій після вибухів на складах із боєприпасами" та визначає організацію і порядок виконання органами та підрозділами цивільного захисту завдань і заходів щодо реагування на повідомлення про виявлення вибухонебезпечних предметів.

Цю СОП необхідно застосовувати разом із стандартними оперативними процедурами 08.10/ДСНС "Порядок проведення органами та підрозділами цивільного захисту нетехнічного обстеження територій, імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами", 08.20/ДСНС "Порядок проведення органами та підрозділами цивільного захисту технічного обстеження територій, імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами", 08.40/ДСНС "Порядок проведення органами та підрозділами цивільного захисту маркування територій, забруднених вибухонебезпечними предметами".

2. У цій СОП терміни вживаються у такому значенні:

бенефіціари - підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, а також фізичні та юридичні особи, у власності або оренді яких знаходиться територія;

вибухонебезпечний предмет (ВНП) - будь-який боєприпас або інший предмет, що містить вибухові речовини;

ВНП I категорії - ВНП, що не споряджені засобами (пристроями) ініціювання, а також ВНП, що споряджені засобами (пристроями) ініціювання, які не мають ознак механічного, термічного та інших видів пошкоджень, або їх стан дозволяє переведення з "бойового" у "безпечне (транспортне)" положення;

ВНП II категорії - ВНП, споряджені засобами (пристроями) ініціювання та мають ознаки проходження через "канал ствола", наявність на засобах (пристроях) ініціювання механічних, термічних та інших видів пошкоджень, або переведення засобів (пристроїв) ініціювання з "бойового" положення у "безпечне (транспортне)" неможливе, а також ВНП, споряджені засобами (пристроями) ініціювання невідомої конструкції;

ідентифікація ВНП - візуальний огляд підозрілого предмета для підтвердження його належності до ВНП та встановлення типу;

несанкціоноване поводження з ВНП - дії осіб, які не мають відповідної підготовки та повноважень щодо пошуку, вилучення, транспортування, знешкодження (знищення) та проведення будь-яких інших операцій з ВНП;

оперативне реагування на виявлення ВНП (оперативне реагування) - першочергове залучення органів та підрозділів цивільного захисту для ідентифікації, вилучення, транспортування і знешкодження (знищення) ВНП, виявленого представниками місцевих органів влади, іншими бенефіціарами та громадянами;

підозрілий предмет - предмет, що за зовнішнім виглядом може бути ідентифікований як ВНП;

черговий диспетчер (радіотелефоніст, оперативний черговий) - особа, до функцій і повноважень якої належить отримання, фіксація та доведення до виконавців інформації, отриманої від місцевих органів влади, інших бенефіціарів та громадян.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у СОП, що визначають порядок проведення органами та підрозділами цивільного захисту завдань та заходів із гуманітарного розмінування.

1. Метою оперативного реагування є здійснення у максимально стислі терміни заходів щодо ідентифікації виявленого підозрілого предмета та у разі підтвердження його належності до ВНП, вилучення, транспортування і знешкодження (знищення).

2. Основними заходами щодо здійснення оперативного реагування на виявлення ВНП є:

підтримання у постійній готовності особового складу, техніки та обладнання до дій за призначенням;

отримання і фіксація інформації щодо виявлення підозрілого предмета;

доведення черговим диспетчером до виконавців інформації щодо виявленого підозрілого предмета, отриманої від місцевих органів влади, інших бенефіціарів та громадян;

здійснення ідентифікації виявленого підозрілого предмета та у разі підтвердження його належності до ВНП - залучення піротехнічного підрозділу;

проведення нетехнічного та технічного обстеження території у районі виявлення вибухонебезпечного предмета;

проведення заходів щодо знешкодження (знищення) ВНП;

проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи з населенням (працівниками), яке (які) мешкає (працюють) у районі виявлення ВНП.

1. Загальна організація здійснення оперативного реагування у межах регіону покладається на керівників головних управлінь (управлінь) ДСНС України в областях та м. Києві (далі - територіальні органи управління ДСНС) та їх заступників, до функцій і завдань яких належить організація робіт з гуманітарного розмінування.

2. Безпосередня організація щодо практичного залучення піротехнічного підрозділу для оперативного реагування та проведення ним робіт з вилучення, транспортування та знешкодження (знищення) виявленого ВНП покладається на керівників формувань ДСНС, у складі або підпорядкуванні яких є піротехнічні підрозділи.

3. У разі відсутності у підпорядкуванні територіального органу управління ДСНС піротехнічного підрозділу або поділу території регіону на декілька зон відповідальності територіальним органом управління ДСНС організовується взаємодія з відповідним формуванням центрального підпорядкування ДСНС щодо організації оперативного реагування у межах визначених зон відповідальності та взаємодії.

У цьому випадку на формування центрального підпорядкування ДСНС покладається виключно практичне виконання завдань та заходів, пов'язаних із пошуком, вилученням, транспортуванням та знешкодженням (знищенням) виявленого ВНП, проведення нетехнічного обстеження методом практичного дослідження (у разі наявності прямих ознак (доказів) щодо забруднення територій ВНП) та технічного обстеження території.

Вирішення решти питань, пов'язаних із організацією взаємодії з місцевими органами влади, органами місцевого самоврядування та бенефіціарам щодо здійснення заходів, пов'язаних із забезпеченням безпеки населення під час проведення практичних заходів з вилучення, транспортування та знешкодженням (знищення) виявленого ВНП, а також ідентифікації виявленого підозрілого предмета, проведення нетехнічного обстеження методом аналітичного дослідження та інформаційно-роз'яснювальної роботи покладається на територіальний орган управління ДСНС у взаємодії із формуванням центрального підпорядкування ДСНС.

4. Порядок організації оперативного реагування на виявлення ВНП та взаємодії відображаються у відповідній інструкції, що затверджується керівником територіального органу управління ДСНС.

У разі відсутності у підпорядкуванні територіального органу управління піротехнічного підрозділу або поділу території регіону на декілька зон відповідальності така інструкція погоджується із відповідним формуванням центрального підпорядкування ДСНС.

5. Територіальними органами управління ДСНС щороку проводиться уточнення місць знищення вибухонебезпечних предметів та доведення уточненого переліку до підпорядкованих піротехнічних підрозділів або відповідних формувань центрального підпорядкування ДСНС.

1. Порядок дій посадових осіб районного (міського) відділу (управління, сектору) або пожежно-рятувального підрозділу територіального органу управління під час отримання повідомлення про виявлення вибухонебезпечного (підозрілого) предмета.

1.1. Отримання повідомлень від місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, інших бенефіціарів та громадян щодо виявлення вибухонебезпечного (підозрілого) предмета (далі - Повідомлення) здійснюється черговим диспетчером.

Повідомлення може отримуватися по телефонному зв'язку, електронній пошті, а також шляхом подання заявником письмової заяви.

1.2. Під час отримання Повідомлення черговий диспетчер повинен уточнити:

максимально точне місце знаходження виявленого підозрілого предмета;

прізвище, ім'я та по батькові, контактний телефон особи, яка виявила підозрілий предмет та може вказати місце його знаходження;

наявність поблизу місця виявлення підозрілого предмета житлових будинків, об'єктів масового перебування людей, виробничих споруд, об'єктів транспортної інфраструктури, ліній (комунікацій) життєзабезпечення тощо;

установи і організації, які також були поінформовані заявником про виявлення підозрілого предмета.

1.3. Отримане Повідомлення черговий диспетчер реєструє у Журналі обліку надходження повідомлень про виявлення вибухонебезпечних (підозрілих) предметів, форму якого наведено у додатку 1.

Отримане Повідомлення черговий диспетчер негайно доводить до керівника районного (міського) відділу (управління, сектору) або пожежно-рятувального підрозділу та оперативно-координаційного центру територіального органу управління ДСНС.

При отриманні Повідомлення оперативно-координаційним центром територіального органу управління ДСНС таке Повідомлення доводиться черговому диспетчеру пожежно-рятувального підрозділу територіального органу управління ДСНС, у межах зони відповідальності якого виявлено вибухонебезпечний (підозрілий) предмет.

У разі отримання Повідомлення у нічний час його доведення до керівника районного (міського) відділу (управління, сектору) або пожежно-рятувального підрозділу здійснюється під час прийому-здачі чергування черговим диспетчером.

Обмін Повідомленнями між черговим диспетчером та оперативно-координаційним центром територіального органу управління ДСНС здійснюється цілодобово, незалежно від часу отримання такого Повідомлення.

У разі надходження Повідомлення про виявлення вибухонебезпечного (підозрілого) предмета у місцях масового скупчення людей, об'єктах транспортної інфраструктури на потенційно небезпечних об'єктах та інших місцях, де його спрацювання може призвести до виникнення надзвичайної ситуації, порушення життєзабезпечення та спричинити людські жертви, таке Повідомлення доводиться невідкладно незалежно від часу його отримання.

1.4. З метою проведення ідентифікації виявленого вибухонебезпечного (підозрілого) предмета керівник районного (міського) відділу (управління, сектору) або пожежно-рятувального підрозділу ставить відповідне завдання фахівцям, до обов'язків яких належить здійснення ідентифікації ВНП.

У разі відсутності в отриманому Повідомленні інформації, зазначеної у підпункті 1.2 цього розділу, її уточнення покладається на фахівця, до функцій та обов'язків якого належить здійснення ідентифікації ВНП.

Термін проведення ідентифікації виявленого вибухонебезпечного (підозрілого) предмета не повинен перевищувати 2 (дві) години з моменту отримання Повідомлення у робочий час або з моменту його доведення до керівника районного (міського) відділу (управління, сектору) або пожежно-рятувального підрозділу при отриманні Повідомлення у нічний час.

Ідентифікація вибухонебезпечного (підозрілого) предмета здійснюється шляхом його візуального огляду, під час якого категорично забороняється:

торкатися, піднімати, переміщувати виявлений предмет та здійснювати на нього будь-які механічні, термічні та інші впливи;

проводити земляні та інші види робіт, що можуть спричинити коливання ґрунту або його зміщення.

1.5. У разі підтвердження, що виявлений предмет належить до ВНП, фахівець, який здійснює ідентифікацію ВНП, виконує наступні заходи:

інформує чергового диспетчера про підтвердження виявлення ВНП із зазначенням типу, калібру, кількості та інших даних, що сприятимуть практичному виконанню робіт із вилучення, транспортування та знешкодження (знищення) ВНП;

проводить позначення (маркування) місця виявлення ВНП спеціальними знаками мінної небезпеки згідно з СОП 08.40/ДСНС "Порядок проведення органами та підрозділами цивільного захисту маркування територій, забруднених вибухонебезпечними предметами";

організовує взаємодію з територіальним органом Національної поліції щодо організації охорони місця виявлення ВНП та до прибуття представників Національної поліції вживає заходів щодо недопущення сторонніх осіб до місця виявлення ВНП;

організовує розповсюдження інформаційних матеріалів щодо порядку дій та правил поведінки у разі виявлення ВНП.

Фахівець, який здійснює ідентифікацію ВНП, має під час прибуття на місце виявлення ВНП представника Національної поліції отримати від нього підтвердження (за можливості у письмовому вигляді), що виявлений ВНП не є доказом у кримінальному впровадженні тощо, та не використовується під час проведення слідчих дій і може бути знешкоджений (знищений) піротехнічним підрозділом ДСНС.

У разі використання виявленого ВНП як доказу у кримінальному впровадженні тощо, фахівець який здійснює ідентифікацію ВНП, має отримати від представника Національної поліції письмове підтвердження щодо вилучення виявленого ВНП відповідним підрозділом Національної поліції.

За результатами проведених заходів фахівець, який здійснює ідентифікацію ВНП, складає Акт про здійснення організаційних заходів у районі виявлення ВНП.