Відповідно до пункту 25 частини другої статті 17 Кодексу цивільного захисту України , з урахуванням вимог статті 7 Протоколу про вибухонебезпечні предмети - наслідки війни до Конвенції про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що завдають надмірних ушкоджень або мають невибіркову дію , прийнятого Законом України від 22 грудня 2004 р. № 2281-IV, та ДСТУ-П IMAS 08.40:2016 (IMAS 08.40:2013, IDT) "Маркування загроз, пов'язаних із мінами та вибухонебезпечними залишками війни", з метою підвищення ефективності планування і виконання органами та підрозділами цивільного захисту завдань і заходів з гуманітарного розмінування місцевості, забрудненої вибухонебезпечними предметами,

1. Затвердити стандартну оперативну процедуру 08.40/ДСНС "Порядок проведення органами та підрозділами цивільного захисту маркування територій, забруднених вибухонебезпечними предметами", що додається.

2. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Мельчуцького О.Г.

1. Стандартна оперативна процедура 08.40/ДСНС "Порядок проведення органами та підрозділами цивільного захисту маркування територій, забруднених вибухонебезпечними предметами" (далі - СОП) розроблена відповідно до ДСТУ-П IMAS 08.40:2016 (IMAS 08.40:2013, IDT) "Маркування загроз, пов'язаних із мінами та вибухонебезпечними залишками війни" та визначає порядок проведення органами та підрозділами цивільного захисту маркування територій і розташованих на них об'єктів інфраструктури, інших будівель і споруд з метою забезпечення чітких та недвозначних попереджень про небезпеку, яка існує для людей на територіях, забруднених вибухонебезпечними предметами (далі - ВНП), а також запобігання несанкціонованого доступу на такі території.

2. СОП встановлює мінімальні вимоги до маркування небезпечних зон, а також боєприпасів та інших ВНП.

3. Положення СОП не визначають порядок маркування територій під час проведення операцій з розмінування.

4. У СОП терміни вживаються у такому значенні:

знак мінної небезпеки (маркер) - знак, який встановлюється для попередження щодо наявності загрози, пов'язаної із ВНП;

маркування - виконання заходів з метою позначення на місцевості межі імовірно (підтверджено) небезпечної території;

система маркування - сукупність знаків мінної небезпеки та фізичних бар'єрів;

фізичний бар'єр - штучна перешкода, встановлена з метою запобігання несанкціонованого доступу на імовірно (підтверджено) небезпечну територію.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному у СОП 08.10/ДСНС та СОП 08.20/ДСНС.

1. Маркування імовірно (підтверджено) небезпечної території здійснюється з метою встановлення чітких і недвозначних попереджень людей про небезпеку, пов'язану із наявністю вибухонебезпечних предметів, та запобігання несанкціонованого доступу на такі території.

2. Загальна організація проведення маркування встановленої імовірно (підтверджено) небезпечної території у межах регіону покладається на керівників головних управлінь (управлінь) ДСНС в областях та м. Києві (далі - територіальні органи управління) і їх заступників, до функцій і завдань яких належить організація робіт із гуманітарного розмінування.

3. Безпосередня організація проведення маркування встановленої імовірно (підтверджено) небезпечної території у межах визначених зон відповідальності покладається на керівників формувань цивільного захисту, у складі або підпорядкуванні яких є піротехнічні підрозділи.

У разі відсутності у підпорядкуванні територіального органу управління піротехнічного підрозділу або якщо територія регіону поділена на декілька зон відповідальності - територіальним органом управління організовується взаємодія з відповідним формуванням центрального підпорядкування ДСНС щодо організації та проведення маркування встановленої імовірно (підтверджено) небезпечної території у межах визначених зон відповідальності.

4. Для забезпечення встановлення та утримання (обслуговування) маркування визначеної імовірно (підтверджено) небезпечної території, інформування місцевого населення про вид небезпеки та межі небезпечної зони начальниками територіальних органів управління та підпорядкованих їм підрозділів налагоджується взаємодія з місцевими органами виконавчої влади, а у разі необхідності з територіальними органами міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, органами військового управління, іншими підприємствами, установами і організаціями.

5. Питання, пов'язані із установленням та утриманням (обслуговуванням) маркування визначеної імовірно (підтверджено) небезпечної території, повинні розглядатися на засіданнях регіональних та місцевих комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій у комплексі з іншими питаннями щодо організації та виконання завдань з гуманітарного розмінування територій.

6. Безпосереднє маркування території, якій за результатами виявлення прямих та непрямих ознак (доказів) визначено статус "імовірно небезпечної території" або "підтверджено небезпечної території" (статус території визначається СОП 08.10/ДСНС та СОП 08.20/ДСНС), здійснюється піротехнічним підрозділом, що проводив нетехнічне або технічне обстеження території.

7. Рішенням керівників територіальних органів управління для надання допомоги піротехнічному підрозділу у проведенні маркування імовірно (підтверджено) небезпечної території можуть залучатися інші підпорядковані підрозділи або формування цивільного захисту, у зоні відповідальності яких знаходиться встановлена імовірно (підтверджено) небезпечна територія.

8. Категорично забороняється проведення робіт з маркування імовірно (підтверджено) небезпечної території додатково залученими підрозділами або формуваннями цивільного захисту без присутності піротехнічного підрозділу який проводив нетехнічне або технічне обстеження цієї території.

1. У конструкціях систем маркування, як правило, використовуються стандартні знаки мінної небезпеки промислового виробництва та підручні матеріали, що є у наявності поблизу визначеної імовірно (підтверджено) небезпечної території.

При виготовленні систем маркування необхідно враховувати, що матеріали, з яких виготовляються елементи таких систем маркування, повинні бути максимально дешевими за своєю вартістю та мати мінімальну можливість щодо використання в інших цілях.

У разі використання для виготовлення елементів систем маркування з дорогих матеріалів, або вартісних, або матеріалів, що можливо практично застосувати в інших цілях, такі системи маркування з великою ймовірністю будуть викрадені або знищені.

2. Залежно від терміну встановлення системи маркування поділяють на три типи:

постійна система маркування;

тимчасова система маркування;

імпровізована система маркування.

2.1. Постійна система маркування встановлюється для позначення імовірно (підтверджено) небезпечних територій, на яких протягом найближчого місяця не планується проведення технічного обстеження або гуманітарного розмінування.

Постійна система маркування використовуються для позначення периметра (межі) встановленої імовірно (підтверджено) небезпечної території та для запобігання несанкціонованому доступу на встановлену імовірно (підтверджено) небезпечну територію.

Основними елементами постійної системи маркування є знаки мінної небезпеки, фізичні бар'єри, комбінація знаків мінної небезпеки та фізичних бар'єрів.

Додатковими елементами постійної системи маркування можуть бути інформаційні щити (плакати, стенди) із позначенням на них попередження про мінну небезпеку, розмірів імовірно (підтверджено) небезпечної території, інформації щодо порядку дій у разі виявлення вибухонебезпечних предметів, телефонів екстрених служб.

2.2. Тимчасова система маркування встановлюється для позначення межі імовірно (підтверджено) небезпечної території при підготовці до проведення технічного обстеження або гуманітарного розмінування цієї території.

Основні та додаткові елементи тимчасової системи маркування є такі ж, що і основні та додаткові елементи постійної системи маркування.

2.3. Імпровізована система маркування створюються з підручних матеріалів, за умов відсутності елементів промислового виробництва, що використовуються при встановленні постійних та тимчасових систем маркування.

Імпровізовані системи маркування, як правило, встановлюються за рішенням місцевих органів влади або місцевим населенням на термін не більше ніж 10 діб з метою огородження території, стосовно якої є підозра забруднення ВНП.