Відповідно до статті 98 Конституції України, статей 7, 25, 26, 35 і 36 Закону України "Про Рахункову палату" розглянуто Звіт про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених на функціонування всеукраїнських, державних, міжрегіональних центрів професійної реабілітації інвалідів і державних центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів. За результатами розгляду Рахункова палата

1. Головним розпорядником коштів бюджетної програми за КПКВК 2507030 Міністерством соціальної політики України (далі - Мінсоцполітики) та її відповідальним виконавцем Фондом соціального захисту інвалідів (далі - Фонд) у 2015 році не забезпечено на належному рівні організацію використання всеукраїнськими, державними, міжрегіональними центрами професійної реабілітації інвалідів і державними центрами соціальної реабілітації дітей-інвалідів сфери управління Мінсоцполітики (далі - реабілітаційні центри) коштів спеціального фонду державного бюджету на їх функціонування. Із 118,2 млн грн, використаних реабілітаційними центрами, через неефективні управлінські рішення залучених до цього процесу учасників, відсутність належного контролю Мінсоцполітики як головного розпорядника бюджетних коштів за обґрунтованістю їх планування, спрямування та використання, а також недоліки організаційного характеру 9,4 млн грн використано з порушенням законодавства, 11,9 млн грн використано неефективно та 1,4 млн грн асигнувань повернено до спеціального фонду державного бюджету як невикористані.

За останні три роки видатки за рахунок надходжень до Фонду на функціонування 9 діючих реабілітаційних центрів збільшилися з 82,1 млн грн до 112,2 млн грн, незважаючи на зменшення чисельності одержувачів послуг з професійної і соціальної реабілітації у цих центрах з 3436 осіб у 2013 році до 3267 осіб у 2015 році. Соціальний ефект від спрямування коштів реабілітаційним центрам за цей період також знизився, зокрема зменшився контингент інвалідів, які проходили професійну реабілітацію, на 7,4 відс., на 16,4 відс. менше отримано кваліфікаційних свідоцтв державного зразка і на 38,4 відс. працевлаштовано, а навчання здійснювалося за професіями, що є неактуальними на ринку. Із 1073 інвалідів, які у 2015 році проходили професійну реабілітацію, 54,6 відс. отримали кваліфікаційні свідоцтва і лише кожний шостий був працевлаштований. При цьому середньорічна завантаженість центрів професійної реабілітації коливалася від 50 відс. до 90 відс. (в окремі місяці лише на 20 відсотків).

Як наслідок, розрахункові середні витрати на професійну реабілітацію однієї особи за цей період підвищилися більш як на третину і становили 32,8 тис. грн, а у Всеукраїнському центрі професійної реабілітації інвалідів (с. Лютіж) (далі - Всеукраїнський центр) - на 40,1 відс. і становили 59 тис. грн, Буковинському міжрегіональному центрі професійної реабілітації інвалідів (далі - Буковинський центр) - в 2,4 раза - 51,3 тис. грн; на соціальну реабілітацію дітей-інвалідів - на 5 відс. - 12,7 тис. грн, а у Волинському центрі соціальної реабілітації дітей-інвалідів (далі - Волинський центр) - на 27,3 відс. - 16,1 тис. грн. Це зумовлено відсутністю залежності обсягів видатків на функціонування реабілітаційних центрів, які, по суті, є видатками на їх утримання, від чисельності осіб, які проходять в них професійну та соціальну реабілітацію, що не сприяє ефективному використанню бюджетних коштів та не мотивує центри до результативної діяльності.

Матеріально-технічна база центрів незадовільна, приміщення і обладнання не відповідають встановленим вимогам для надання якісних реабілітаційних послуг, високоефективне реабілітаційне обладнання та транспортні засоби, придбані за бюджетні кошти, вартістю, за розрахунками, 11,8 млн грн не використовуються від одного до 10 років. Отже, не забезпечено ефективного управління наявним державним майном.

2. Нормативно-правова база, що врегульовує питання використання коштів державного бюджету на функціонування реабілітаційних центрів, містить окремі неузгодженості та правові прогалини, які впливають на ефективність їх використання та якість надання реабілітаційних послуг.

2.1. Кабінетом Міністрів України не дотримано виконання вимоги частини шостої статті 20 Закону України від 21.03.91 № 875 "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон № 875) щодо затвердження окремого порядку використання сум адміністративно-господарських санкцій та пені (далі - АГС) на функціонування реабілітаційних центрів, а Порядок використання суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, що надійшли до державного бюджету, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", не визначає механізму і напрямів їх здійснення, що ускладнює обґрунтоване планування та ефективне використання бюджетних коштів на цю мету.

2.2. Віднесення до отримувачів реабілітаційних послуг, що надаються центрами соціальної реабілітації дітей-інвалідів відповідно до Типового положення про центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів, затвердженого наказом Мінсоцполітики від 15.08.2013 № 505, зі змінами (далі - Положення № 505), дітей віком до двох років, які мають ризик отримати інвалідність, не узгоджується з пунктом 3 Порядку надання інвалідам та дітям-інвалідам реабілітаційних послуг , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 80 (далі - Порядок № 80), згідно з яким підставою для їх отримання є довідка медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК), лікувально-консультативної комісії (далі - ЛКК) про встановлення інвалідності та індивідуальна програма реабілітації.

2.3. Нормативами чисельності працівників структурних підрозділів Державного комплексу соціальної реабілітації дітей-інвалідів, визначеними наказом Мінсоцполітики від 25.04.2007 № 189, на відміну від Типових штатів працівників центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів і центру професійної реабілітації інвалідів системи органів праці та соціального захисту населення, затверджених наказом Мінпраці від 10.12.2007 № 637 (далі - Типові штати), не встановлено посади дитячого лікаря-психіатра за наявності значного контингенту дітей-інвалідів з психічними захворюваннями та розумовою відсталістю, які отримують у ньому реабілітаційні послуги.

2.4. Постанова Кабінету Міністрів України від 20.10.2010 № 953, яка встановила, що інваліди Всеукраїнського центру забезпечуються харчуванням за натуральними добовими нормами харчування відпочиваючих у санаторіях сфери управління Мінсоцполітики, а решти центрів професійної реабілітації - за натуральними добовими нормами харчування в інтернатних установах для громадян похилого віку та інвалідів сфери управління Мінсоцполітики, створила нерівні умови для одержувачів реабілітаційних послуг однієї соціальної категорії громадян і призвела у 2015 році до підвищення планової вартості триразового харчування однієї особи на добу порівняно з Львівським міжрегіональним центром соціально-трудової, професійної та медичної реабілітації інвалідів (далі - Львівський центр) - в 1,4 раза, Вінницьким міжрегіональним центром професійної реабілітації інвалідів "Поділля" (далі - центр "Поділля") - в 1,5 раза. Крім того, умови оплати праці для працівників Всеукраїнського центру встановлені окремим наказом Мінсоцполітики від 14.10.2005 № 326, а для решти реабілітаційних центрів - спільним наказом Мінпраці, Міністерства охорони здоров'я України від 05.10.2005 № 308/519 "Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення". Як наслідок, створено умови для додаткових витрат бюджетних коштів на цю мету. Так, розміри середньої заробітної плати у Всеукраїнському центрі перевищували аналогічні показники решти центрів у середньому на 18 відсотків.

3. Управління бюджетними коштами за КПКВК 2507030 на забезпечення функціонування реабілітаційних центрів Мінсоцполітики та Фондом у 2015 році здійснювалося з певними недоліками, а також з порушеннями при плануванні видатків на цю мету вимог Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (далі - Порядок № 228), що призвело в окремих випадках до затвердження цим центрам за окремими напрямами кошторисних призначень понад потребу, за відсутності детальних розрахунків і економічних обґрунтувань, надання окремим з них необґрунтованих переваг при розподілі бюджетних коштів, що спричинило неповне використання асигнувань. Як наслідок, у кінці року до спеціального фонду державного бюджету повернено 1436,5 тис. грн і утворено значні залишки запасів товарно-матеріальних цінностей, обсяги яких у більшості випадків перевищували, за розрахунками, тримісячну потребу в них.

3.1. Мінсоцполітики та Мінфіном паспорт бюджетної програми за КПКВК 2507030 на 2015 рік затверджений з порушенням термінів, встановлених частиною восьмою статті 20 Бюджетного кодексу України і пунктом 6 Правил складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання, затверджених наказом Мінфіну від 29.12.2002 № 1098, що відповідно до пункту 17 статті 116 Бюджетного кодексу України є порушенням бюджетного законодавства.

3.2. Мінсоцполітики у порушення пункту 17 Порядку № 228 у проектах кошторисів чотирьох центрів не визначило обсягів власних надходжень до спеціального фонду в сумі 4302,6 тис. грн; допустило затвердження усупереч вимогам пункту 29 Порядку № 228 у кошторисах шести центрів видатків у сумі 1394,7 тис. грн без детальних розрахунків і економічних обґрунтувань, а також показників видатків на оплату комунальних послуг у сумі 10031,4 тис. грн з недотриманням вимог частини третьої статті 51 Бюджетного кодексу України - за відсутності затверджених Мінсоцполітики лімітів.

3.3. Визначені Мінсоцполітики і Фондом результативні показники паспорта бюджетної програми в частині видатків на функціонування реабілітаційних центрів лише частково враховували вимоги Соціальних нормативів у сфері надання реабілітаційних послуг інвалідам та дітям-інвалідам, затверджених наказом Мінсоцполітики від 31.03.2015 № 352, і не розкривають стану використання бюджетних коштів, ступеня досягнення поставленої мети і виконання завдань бюджетної програми, що є порушенням вимог пункту 1 розділу I Правил складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання, і пункту 6 Загальних вимог до визначення результативних показників бюджетної програми , затверджених наказом Мінфіну від 10.12.2010 № 1536. Зокрема, відсутні показники про стан освоєння коштів, передбачених на капітальне будівництво, використання проектних можливостей реабілітаційних центрів, середні витрати на проведення професійної реабілітації інвалідів і соціальної реабілітації дітей-інвалідів. Показники щодо стану проходження інвалідами професійної реабілітації завищені, а показник працевлаштування недостовірний через відсутність у більшості центрів документальних підтверджень факту зайнятості інвалідів після закінчення навчання.

3.4. Вінницький центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів "Промінь" (далі - центр "Промінь") через сплату не наданих постачальниками послуг завищив фактичні видатки за комунальні послуги та енергоносії у 2014 році - на 82,6 тис. грн, у 2015 році - 69,3 тис. грн, що є порушенням вимог частини п'ятої статті 9 Закону України від 16.07.99 № 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Непроведення звірки розрахунків після закінчення бюджетних періодів призвело до заниження на початок і кінець 2015 року дебіторської заборгованості у вказаних сумах.

4. На повноті та якості надання реабілітаційних послуг позначилися і недоліки в роботі органів, залучених до процесу організації використання коштів на функціонування реабілітаційних центрів.

4.1. Існуюча організаційна схема використання коштів державного бюджету, виділених на функціонування реабілітаційних центрів, підпорядкованих Мінсоцполітики, позбавляє Фонд можливості здійснювати внутрішній контроль, оскільки такі повноваження згідно із статтею 26 Бюджетного кодексу України покладено на Мінсоцполітики. У 2015 році Фонд перевірки реабілітаційних центрів самостійно не проводив, а його представники залучалися до трьох комплексних перевірок Мінсоцполітики.

4.2. Мінсоцполітики не розробило на виконання абзацу третього пункту 28 Порядку № 228 механізму затвердження штатних розписів реабілітаційних центрів. Погодження цих проектів здійснювалося Мінсоцполітики без участі Фонду, що ускладнювало виконання ним, як відповідальним виконавцем, статті 20 Бюджетного кодексу України в частині забезпечення цільового та ефективного використання бюджетних коштів і стало однією з причин порушення законодавства у сфері оплати праці і нормативів чисельності працівників реабілітаційних центрів. Зазначене зумовило завищення на 2615,4 тис. грн видатків на цю мету і призвело до затвердження штатних розписів реабілітаційних центрів на 2015 рік з недотриманням термінів, визначених пунктом 37 Порядку № 228 (штатні розписи затверджені із затримкою від двох тижнів до двох місяців після затвердження кошторисів, що вплинуло на обґрунтованість розрахунків до них).