З метою визначення основних засад організації та управління системою науки, удосконалення науково-організаційної бази, формування принципів та механізмів наукового забезпечення діяльності, а також координації наукової і науково-технічної діяльності у МНС України

1. Затвердити Концепцію наукового забезпечення діяльності МНС України та Положення про організацію наукової і науково-технічної діяльності у МНС України, що додаються.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ МНС України від 05.11.2009 № 727 "Про затвердження Положення про організацію наукової і науково-технічної діяльності у МНС України".

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра - керівника апарату Сиротіна В.Г.

Концепція наукового забезпечення діяльності Міністерства надзвичайних ситуацій України (далі - Концепція) визначає основні принципи та напрями наукового забезпечення діяльності Міністерства надзвичайних ситуацій України, а також основні засади організації та управління науковою діяльністю МНС України.

При підготовці Концепції враховано вимоги Законів України "Про наукову і науково-технічну діяльність" , "Про вищу освіту" , "Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки" , "Про правові засади цивільного захисту" , Указу Президента України від 6 квітня 2011 року № 402 "Про Положення про Міністерство надзвичайних ситуацій України".

Наука є важливим ресурсом національної безпеки, фактором впливу на організаційний, управлінський, технічний і технологічний рівень розвитку всіх сфер діяльності МНС України та системи цивільного захисту у цілому.

Роль науки у діяльності МНС України полягає:

у підготовці науково обґрунтованих пропозицій з відпрацювання стратегії розвитку державної системи з протидії надзвичайним ситуаціям, державної політики у сфері цивільного захисту, розробленні ефективних заходів з її реалізації;

у проведенні наукових досліджень з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, ліквідації їх наслідків та отриманні позитивних результатів від їх впровадження;

у науковому забезпеченні діяльності МНС України, виявленні та відпрацюванні заходів щодо усунення негативних тенденцій і недоліків його функціонування.

Наукова діяльність Міністерства забезпечується департаментами, іншими самостійними структурними підрозділами апарату, вищими навчальними закладами, науковими, науково-дослідними установами, науково-виробничими підприємствами, територіальними органами, спеціальними формуваннями і підрозділами, підприємствами та організаціями, що належать до сфери управління Міністерства, а також науковими, науково-дослідними установами, підрозділами підприємств, організацій центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра.

Активна інноваційна діяльність повинна стати основою для ефективного функціонування. Для цього необхідно ширше залучати науковий потенціал МНС України, Національної та галузевих академій наук України, відпрацювати ефективний механізм впровадження наукових розробок, забезпечити стабільне, у достатніх обсягах, базове фінансування фундаментальних наукових досліджень та найважливіших для держави напрямів досліджень прикладного характеру.

У зв'язку з цим назріла необхідність розвитку та удосконалення системи наукового забезпечення діяльності МНС України, зокрема, невідкладного розв'язання проблем щодо ефективного функціонування системи вищих навчальних закладів МНС України (далі - вищих навчальних закладів), наукових та науково-дослідних установ, науково-виробничих підприємства, що належать до сфери управління МНС України, наукових та науково-дослідних установ, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра (далі - науково-дослідні підрозділи), якісного формування державного замовлення у сфері науки, в тому числі державних цільових наукових, науково-технічних програм, створення умов для проведення наукових досліджень на високому рівні, забезпечення ефективного використання бюджетних коштів, які спрямовуються на наукові дослідження, досягнення важливих наукових результатів, сприяння їх практичному застосуванню.

2.1. Управління науковою діяльністю та координація роботи.

Одним із ключових елементів розвитку наукової діяльності є удосконалення організації наукових досліджень та системи управління сферою науки.

Керівництво науковою діяльністю здійснюється Міністром через заступника Міністра - куратора напрямку, а також головами центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра далі - центральні органи виконавчої влади).

Безпосередньо організація, управління та координація наукової діяльності покладається на структурний підрозділ апарату МНС України та відповідні структурні підрозділи апаратів центральних органів виконавчої влади, до компетенції яких віднесено питання наукової та науково-технічної діяльності.

З метою координації наукової діяльності, відпрацювання стратегії формування і розвитку науки, розгляду актуальних питань планування наукової діяльності та результатів виконання найбільш важливих наукових робіт при МНС України створюється Науково-технічна рада.

Права, обов'язки, завдання, порядок та організація діяльності Науково-технічної ради визначаються Положенням про науково-технічну раду при МНС України, яке затверджується наказом МНС України. Персональний склад Науково-технічної ради затверджується відповідним наказом МНС України.

З метою розгляду та колективного обговорення питань наукової та науково-технічної діяльності, управління науковою і науково-технічною діяльністю у вищих навчальних закладах та науково-дослідних підрозділах створюються Вчені (наукові, науково-технічні, технічні) ради та, за необхідністю, спеціалізовані Вчені ради для захисту дисертацій. Зазначені органи здійснюють водночас контроль за виконанням наукових досліджень та оцінюванням отриманих результатів у відповідних підрозділах.

Управління системою вищих навчальних закладів та науково-дослідних підрозділів, координація наукової діяльності та управління наукою у цілому є важливим фактором ефективності наукового забезпечення діяльності МНС України і потребує системної цілеспрямованої роботи Науково-технічної ради та Вчених рад, відповідних посадових осіб МНС України та центральних органів виконавчої влади, удосконалення відомчого нормативного забезпечення щодо організації та здійснення наукової та науково-технічної діяльності.

Вирішення завдань наукового забезпечення діяльності Міністерства покладається на вищі навчальні заклади та науково-дослідні підрозділи.

Безпосередньо вирішення завдань наукової та науково-технічної діяльності покладається на наукових та науково-педагогічних працівників.

Наукові, науково-педагогічні працівники можуть виконувати науково-дослідну, дослідно-конструкторську, науково-педагогічну, дослідно-технологічну, проектно-конструкторську, проектно-технологічну, пошукову, проектно-пошукову роботу та (або) організувати виконання зазначених робіт у вищих навчальних закладах та науково-дослідних підрозділах.

З метою оцінки рівня професійної підготовки наукових та науково-педагогічних працівників, результативності їх роботи, визначення відповідності кваліфікації займаній посаді, необхідне проведення атестації наукових та науково-педагогічних працівників. Положення про атестацію наукових та науково-педагогічних працівників затверджується наказом МНС України.

З метою оцінки ефективності діяльності науково-дослідних підрозділів, відповідності одержаних результатів державним науково-технічним пріоритетам та завданням науково-технічного розвитку не менше одного разу на п'ять років проводиться їх державна атестація у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Науково-дослідні підрозділи за умови проходження державної атестації підлягають включенню до Державного реєстру наукових установ України.

Для проведення фундаментальних і прикладних досліджень, які спрямовані на розв'язання важливих проблем у сфері діяльності Міністерства, можуть залучатися вчені та наукові установи Національної та галузевих академій наук.

Одним із головних напрямків роботи науково-дослідних підрозділів є розвиток інноваційної діяльності.

Усі науково-дослідні підрозділи здійснюють свою наукову діяльність у визначених для них сферах, відповідно до їх спеціалізації. Для цього МНС України уточнюються функції кожного науково-дослідного підрозділу, чітко визначаються завдання та напрямки досліджень, які передбачають усунення паралелізму та дублювання в науковій діяльності.

2.2. Напрями і завдання розвитку фундаментальних та пріоритетних прикладних наукових досліджень.

Результати фундаментальних досліджень є науковою основою для всього спектру прикладних досліджень та розробок.

Робота науково-дослідних підрозділів та вищих навчальних закладів повинна бути зосереджена, у першу чергу, на проведенні пріоритетних прикладних досліджень.

Проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень у сфері діяльності МНС України формуються за такими напрямами:

захист населення і територій від надзвичайних ситуацій;

пожежна та техногенна безпека;

проведення аварійно-рятувальних робіт та пожежогасіння;

проведення авіаційного пошуку і рятування, застосування та розвиток авіації;

подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та поводження з радіоактивними відходами;

гідрометеорологічна діяльність;

державний гірничий нагляд;

державне регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення;

промислова безпека;

охорона праці;

профілактика травматизму невиробничого характеру.

Основними завданнями наукового забезпечення діяльності МНС України є:

1) за напрямом захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій:

розроблення законодавчої та нормативно-правової бази, її узгодження зі світовими стандартами;

розроблення системи оцінок та прогнозування ризиків виникнення надзвичайних ситуацій, управління ними;

розроблення прогнозно-моделюючих систем і комплексів для прогнозування загрози та виникнення надзвичайних ситуацій і підготовки управлінських рішень;

виявлення джерел небезпеки та визначення і оцінка ризиків виникнення надзвичайних ситуацій;

проведення досліджень стосовно ефективності заходів захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій;

розроблення та впровадження сучасних методів та технологій захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій;

розроблення сучасних технологій та матеріалів для ліквідації надзвичайних ситуацій, пов'язаних із забрудненням навколишнього природного середовища, та реабілітації забруднених територій, а також створення їх дослідних зразків;

удосконалення методів контролю щодо вмісту радіоактивних речовин на забруднених територіях, у сільськогосподарській продукції, рослинах та лісах;

оптимізація системи радіаційного контролю на територіях, забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;

удосконалення організаційної схеми та структури управління Єдиною державною системою цивільного захисту;

розроблення організаційних схем роботи органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, органів державного нагляду і контролю щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, зниження ризиків виникнення надзвичайних ситуацій;

проведення ідентифікації, паспортизації, розробки декларацій безпеки, складання планів локалізації та ліквідації аварій на об'єктах підвищеної небезпеки;

удосконалення системи зв'язку та оповіщення керівного складу, аварійно-рятувальних формувань і населення про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій;

розроблення інформаційного забезпечення проведення досліджень щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій із застосуванням геоінформаційних систем;

розроблення та удосконалення систем моніторингу загрози виникнення надзвичайних ситуацій;

розроблення навчально-методичної та інформаційної літератури для підготовки кадрів, керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту та населення;

розроблення норм і правил проведення державної експертизи проектів містобудівної документації в частині дотримання у них вимог законодавства з інженерного захисту територій;

розроблення норм і правил проведення державної експертизи проектів будівництва об'єктів у частині дотримання у них вимог нормативно-правових актів з інженерно-технічних заходів цивільного захисту, зокрема, з питань техногенної, пожежної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності тощо;

стандартизація з питань цивільного захисту;

розроблення структури, змісту організаційних форм і методів функціонального навчання (підвищення кваліфікації цільового призначення) керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту;

розроблення навчально-методичної, наукової та інформаційної літератури;

2) за напрямом пожежної та техногенної безпеки:

проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень з проблем пожежної безпеки, дослідження пожеж, прогнозування їх можливого виникнення та розвитку, наслідків від них;

розроблення законодавчої і нормативно-правової бази з питань пожежної та техногенної безпеки;

стандартизація з питань пожежної та техногенної безпеки;

розроблення та випробування вогнегасних та вогнезахисних речовин, технічних засобів гасіння і протипожежного захисту, пожежно-технічного обладнання та іншої продукції подібного призначення;

проведення комплексних випробувань речовин, матеріалів, електротехнічних виробів на пожежну небезпеку;

проведення випробувань на вогнестійкість будівельних конструкцій, елементів інженерних мереж та комунікацій, що пов'язано з необхідністю забезпечити задані рівні безпеки і надійність цих об'єктів;

проведення науково-дослідних робіт з питань протипожежного захисту об'єктів, споруд, будинків, інженерних мереж із заданим рівнем безпеки;

розроблення комплексу технологічних робіт, спрямованих на подальший розвиток та підтримку випробувальної бази у сфері пожежної безпеки;

розроблення методів та алгоритмів створення оптимальних автоматичних систем виявлення, локалізації та гасіння пожеж;

проведення наукових досліджень з питань виникнення, поширення, локалізації та ліквідації ландшафтних пожеж, у тому числі лісових;

3) за напрямом проведення аварійно-рятувальних робіт та пожежогасіння:

удосконалення сил цивільного захисту;

розроблення технологій, способів та тактичних прийомів проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж;

проведення досліджень та розроблення організаційної схеми сил цивільного захисту з урахуванням районування територій, техногенного навантаження на них та ймовірності виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру;

розроблення оптимального складу сил цивільного захисту, організаційної структури та технічного оснащення;

розроблення та створення дослідних зразків спеціальної, протипожежної, пошуково-рятувальної і лабораторної техніки та засобів рятування для оснащення органів управління та сил цивільного захисту;

розроблення заходів життєзабезпечення для надання невідкладної та першочергової допомоги населенню, яке постраждало внаслідок надзвичайної ситуації;

розроблення правил та норм щодо забезпечення безпеки особового складу підрозділів пожежогасіння та аварійно-рятувальних формувань від дії небезпечних факторів надзвичайних ситуацій та пожеж;

розроблення правил безпеки проведення заходів з ліквідації надзвичайних ситуацій;

розроблення нормативно-правових актів, нормативно-методичної та навчальної літератури, регламентів роботи щодо забезпечення діяльності сил цивільного захисту та виконання покладених на них завдань;

проведення досліджень з питань психологічного захисту постраждалого населення, рятувальників, а також іншого персоналу, який працює у системі МНС України;

розроблення та впровадження державних стандартів професійно-технічної освіти з робітничих професій працівників МНС України;

4) за напрямом проведення авіаційного пошуку і рятування в Україні, застосування та розвитку авіації МНС України:

розроблення теоретичних засад застосування авіації з виконання завдань Міністерства, організації та проведення авіаційного пошуку і рятування в Україні;

розроблення рекомендацій з удосконалення функціонування Єдиної системи проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт з урахуванням повітряних перевезень в Україні;

обґрунтування вимог до перспективних та модернізованих літальних апаратів для авіаційного забезпечення виконання завдань МНС України (літаків, вертольотів, безпілотних авіаційних комплексів, аеростатів тощо), визначення їх необхідного складу та розміщення за регіонами України;

науково-технічне супроводження модернізації, ремонту та експлуатації літальних апаратів, технічних засобів авіаційного пошуку і рятування;

обґрунтування порядку та способів розгортання системи управління літальними апаратами з урахуванням особливостей і специфіки функціонування Єдиної системи проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт в умовах залучення різних сил до ліквідації наслідків природних та техногенних катастроф;

обґрунтування особливостей підготовки льотного складу до виконання пошуково-рятувальних робіт цілодобово, у простих та складних метеорологічних умовах з урахуванням типів літальних апаратів та специфіки завдань над сушею, водною поверхнею, у гірській місцевості, гасіння пожеж з повітря, у тому числі в мегаполісах (аеромедична допомога);

дослідження проблем підготовки льотного та інженерно-технічного складу авіації, розроблення методичних основ визначення потреб необхідних ресурсів для підготовки льотного складу та виконання ним завдань;

розроблення рекомендацій з удосконалення розгортання та функціонування Головного координаційного центру пошуку і рятування та регіональних координаційних центрів пошуку і рятування, їх взаємодії з відповідними цивільними та військовими системами управління;

розроблення рекомендацій щодо взаємодії з авіацією інших центральних органів виконавчої влади України з питань експлуатації літальних апаратів, апаратури державного радіолокаційного розпізнавання, безпеки польотів, забезпечення надійності роботи авіаційної техніки;

розроблення рекомендацій щодо порядку залучення сил і засобів цивільного захисту органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності для виконання завдань авіаційного пошуку і рятування (повітряні, наземні, морські);

розроблення рекомендацій з удосконалення елементів інфраструктури (аеропортів, аеродромів) для розміщення чергових авіаційних пошуково-рятувальних сил і засобів та їх всебічного забезпечення;

розроблення нормативно-правових, нормативних та методичних актів щодо застосування авіації МНС України, організації та проведення авіаційного пошуку і рятування;

розроблення освітньо-професійних програм та планів за проблематикою авіаційного пошуку і рятування, виконання авіаційних робіт для функціонального навчання (підвищення кваліфікації цільового призначення) керівних кадрів і фахівців центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, на яких поширюється дія законів у сфері цивільного захисту;

5) за напрямом подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та поводження з радіоактивними відходами:

проведення прикладних наукових досліджень щодо забезпечення зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему;

балансова оцінка запасів радіонуклідів на природних та техногенних об'єктах зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення;

дослідження у галузі радіоекології наземних та водних екосистем;

дослідження біорізноманіття природних комплексів зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення;

проведення прикладних наукових досліджень щодо розробки сценаріїв та методів реабілітації території зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення та інших територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, а також їх апробація;

науковий супровід моніторингу радіоактивного забруднення територій, аналіз існуючої системи радіоекологічного моніторингу та розроблення шляхів його оптимізації, оптимізація мережі та регламенту спостережень;

дослідження процесів міграції радіонуклідів у компонентах довкілля;

прогнозування розвитку радіаційної ситуації на території зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення;

проведення досліджень з обстеження, аналіз стану і впливу на навколишнє природне середовище сховищ радіоактивних відходів у зоні відчуження та зоні безумовного (обов'язкового) відселення, регіональних спецкомбінатів Українського державного об'єднання "Радон" і уранових хвостосховищ та розроблення пропозицій з приведення сховищ радіоактивних відходів у екологічно безпечний стан;

розроблення методики комплексної радіаційно-гігієнічної оцінки території для визначення доцільності виведення частини земель за межі зони відчуження з метою їх використання без проведення додаткових захисних заходів;

розроблення наукового обґрунтування пропозицій щодо формування державної політики у сфері реабілітації заходів на території зони відчуження;

розроблення основних принципів створення державної системи заходів щодо готовності до ліквідації аварій на ядерних установках та об'єктах, призначених для роботи з радіоактивними відходами та джерелами іонізуючого випромінювання;

розроблення системи методичних матеріалів з аналізу безпеки та управління при поводженні з радіоактивними відходами;

розроблення програм підготовки (перепідготовки) кадрів та фахівців з аналізу безпеки та якості при поводженні з радіоактивними відходами;

розроблення створення нових сховищ, обладнання та технологій з переробки радіоактивних відходів, систем радіаційного контролю;

проведення комплексних досліджень з рятування, відновлення і збереження історичної та етнічно-культурної спадщини населення і територій, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи, формування регіонального науково-інформаційного фонду;

радіаційний моніторинг довкілля, довгострокове прогнозування і оцінка ризиків від міграції радіонуклідів у природних і природно-техногенних екосистемах зони відчуження;

оцінка можливих напрямків реабілітаційної діяльності на території зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення з урахуванням радіаційних факторів, екологічного, фіто- та зоосанітарного стану, стану рослинного покриву тощо;

проведення радіоекологічних, радіобіологічних та радіаційно-генетичних досліджень об'єктів флори і фауни, опрацювання методичних підходів до радіаційного захисту біоценозу;

вивчення трансформацій урбанізованих екосистем під впливом чинників аварії (наприклад, міста Прип'ять), у тому числі з метою вивчення наслідків радіоактивного забруднення урбанізованого ландшафту через радіаційні аварії або терористичні акти;

вивчення і оцінка бар'єрних властивостей основних елементів природно-техногенної бар'єрної системи зони відчуження з метою оптимізації їх функціонування;

обґрунтування вибору майданчика для створення сховища радіоактивних відходів геологічного типу;

вивчення природних і природно-техногенних процесів, які впливають на сталість і надійне функціонування споруд та систем у зоні відчуження, розроблення пропозицій і технологій щодо підвищення їх надійності;

дослідження з метою обґрунтування цільового функціонального районування зони відчуження і відселеної частини зони безумовного (обов'язкового) відселення, зокрема, виділення територій для спорудження радіаційно-ядерних об'єктів, полігонів наукових досліджень, територій для розвитку господарської діяльності, не пов'язаної з використанням джерел іонізуючого випромінювання, територій, які можна повернути для необмеженого використання;

розроблення кількісних та якісних показників і критеріїв щодо кінцевого стану території зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення після реалізації заходів з реабілітації, на основі яких можливе повернення її до господарського використання;

6) за напрямами промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення:

розроблення навчально-методичної та інформаційної літератури щодо підготовки кадрів у цій сфері;

розроблення планів локалізації і ліквідації аварій на об'єктах підвищеної небезпеки;

проведення наукових досліджень та відпрацювання рекомендацій щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці, зниження травматизму, професійної захворюваності та аварійності;

проведення досліджень щодо удосконалення шляхів управління охороною праці та промисловою безпекою на різних рівнях виробничої діяльності;

проведення досліджень методів контролю наглядової діяльності за виробничою безпекою, підготовка рекомендацій з удосконалення і підвищення ефективності державного нагляду та управління охороною праці й промисловою безпекою;

проведення досліджень проблем технічного регулювання у сфері охорони праці та промислової безпеки, розроблення технічних регламентів, національних стандартів, рекомендацій щодо оцінки відповідної продукції і технології в цій сфері;

підготовка програм з питань поліпшення стану безпеки та охорони праці і виробничого середовища;

проведення наукової та науково-технічної експертизи проектів нормативно-правового забезпечення і наукових розробок, спрямованих на охорону праці, профілактику травматизму та забезпечення промислової безпеки;

пошук, вивчення методів і технологій щодо розробки пілотних проектів та дослідних зразків у сфері поводження з токсичними і вибуховими матеріалами промислового призначення та під час утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення, очищення об'єктів і територій від небезпечних забруднюючих речовин;

7) за напрямом гідрометеорологічної діяльності:

проведення досліджень гідрометеорологічних процесів та умов;

розроблення методів і засобів проведення спостережень, зберігання, обробки, аналізу та узагальнення інформації у сфері гідрометеорологічної діяльності;

підготовка національних нормативних документів у сфері гідрометеорологічної діяльності;

розроблення методів та технологій гідрометеорологічного прогнозування;

дослідження та прогнозування стану навколишнього природного середовища;

проведення досліджень гідрометеорологічного і гідрохімічного режимів Чорного та Азовського морів.

2.3. Для проведення наукової та науково-технічної діяльності за певними напрямами наукових досліджень в системі МНС України визначаються базові вищі навчальні заклади та науково-дослідні підрозділи, які також можуть проводити наукову та науково-технічну діяльність за основними напрямами їх наукових досліджень.

2.4. Організація наукової та науково-технічної діяльності.

Загальні засади та порядок організації наукової та науково-технічної діяльності визначаються у Положенні про організацію наукової і науково-технічної діяльності у МНС України, яке затверджується наказом Міністра.

Основним документом наукового забезпечення діяльності Міністерства є Програма наукового забезпечення розвитку МНС України, яка повинна розроблятися на підставі Концепції наукового забезпечення діяльності МНС України на 5 років.

З метою наукового забезпечення завдань, покладених на МНС України та центральні органи виконавчої влади, а також для виконання найбільш важливих і об'ємних наукових робіт у таких органах формуються Галузеві тематичні плани прикладних науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт на рік.

Безпосереднє формування проектів Галузевих тематичних планів прикладних науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт здійснюють структурні підрозділи апарату МНС України та апаратів центральних органів виконавчої влади, до компетенції яких віднесено питання наукової та науково-технічної діяльності.

Визначення виконавців наукових робіт, передбачених Галузевими тематичними планами прикладних науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель" .

У конкурсах на право виконання наукових робіт, передбачених Галузевими тематичними планами прикладних науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, можуть брати участь усі наукові установи та організації, вищі навчальні заклади, незалежно від їх відомчої належності та підпорядкованості.

Основним документом планування наукової та науково-технічної діяльності в науково-дослідних підрозділах є Тематичний план прикладних науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, який розробляється на рік.

Основним документом планування наукової та науково-технічної діяльності в департаментах та інших самостійних структурних підрозділах апарату МНС України та апаратів центральних органах виконавчої влади, у територіальних органах Міністерства та центральних органах виконавчої влади, у формуваннях Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, на підприємствах, в установах та організаціях, у разі наявності замовлень на наукові роботи є Перелік замовлень на наукові роботи, який розробляється на рік.

Планування науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, інших видів наукової діяльності у системі Міністерства здійснюється на підставі Програми наукового забезпечення розвитку МНС України, державних науково-технічних (наукових) та інших цільових програм, замовлень департаментів та інших самостійних структурних підрозділів апарату МНС України та апаратів центральних органів виконавчої влади, територіальних органів Міністерства та центральних органів виконавчої влади, формувань Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ та організацій, які належать до сфери управління МНС України та центральних органів виконавчої влади, власних ініціатив вищих навчальних закладів та науково-дослідних підрозділів.

2.5. Фінансування наукової та науково-технічної діяльності.

Одним із ключових елементів розвитку наукової діяльності є удосконалення механізмів її фінансування.

Фінансування наукової діяльності здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів підприємств та організацій-замовників, міжнародної допомоги, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

Бюджетне фінансування наукових досліджень здійснюється шляхом базового та програмно-цільового фінансування.

Базове фінансування (кошти, які щороку передбачаються бюджетом Міністерства окремою бюджетною програмою і виділяються для конкретного науково-дослідного підрозділу, вищого навчального закладу) формується відповідно до Закону України "Про наукову та наукову-технічну діяльність" не тільки на утримання науково-дослідного підрозділу, вищого навчального закладу, але й на:

реалізацію наукових досліджень за основними напрямами наукової діяльності, визначеними Концепцією наукового забезпечення діяльності МНС України та Програмою наукового забезпечення діяльності МНС України, реалізацію завдань державних цільових програм;

проведення ініціативних наукових робіт та наукових робіт на замовлення департаментів та інших самостійних структурних підрозділів апарату МНС України та апаратів центральних органів виконавчої влади, територіальних органів Міністерства та центральних органів виконавчої влади, формувань Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ та організацій, які належать до сфери управління МНС України та центральних органів виконавчої влади, які не включені до Галузевих тематичних планів прикладних науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт;

розвиток матеріально-технічного забезпечення наукової і науково-технічної діяльності;

підготовку наукових та науково-педагогічних кадрів;

створення та утримання Науково-технічного архівного фонду.

Програмно-цільове фінансування (кошти, які виділяються для виконання конкретних науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт), спрямовується на:

забезпечення проведення важливих науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, включених до Галузевих тематичних планів прикладних науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, і виконуються на замовлення МНС України та центральних органів виконавчої влади;

виконання науково-технічних (наукових) програм, спрямованих на реалізацію пріоритетних напрямів діяльності МНС України та центральних органів виконавчої влади;

реалізацію проектів, які виконуються у межах міжнародного науково-технічного співробітництва.

Програмно-цільове фінансування здійснюється, як правило, на конкурсній основі.

Результати наукових досліджень та науково-технічних розробок передаються замовникам робіт для їх впровадження та використання в практичній діяльності.

Освоєння наукових розробок здійснюється за рахунок бюджетів замовника та/або підрозділів, де вони впроваджуються. Механізм освоєння науково-технічної продукції вимагає щорічної її систематизації та підготовки щорічного Анотованого покажчика наукових робіт, які виконані у МНС України та в інших центральних органах виконавчої влади. Це дасть змогу відповідним органам виконавчої влади та органам і підрозділам Міністерства здійснювати впровадження наукових розробок в практику у сфері своєї діяльності.

Для успішного проведення цієї роботи необхідна комплексна система заходів щодо її підтримки з боку апарату МНС України та апаратів центральних органів виконавчої влади, відповідний економічний механізм розвитку матеріально-технічної бази та іншого забезпечення підрозділів, підприємств, установ та організацій системи МНС України та центральних органів виконавчої влади, а також правові засади, які забезпечують їхню зацікавленість в освоєнні результатів наукових досліджень.

З метою створення сприятливих фінансово-економічних умов розвитку МНС України та його структур потрібно використання регіональних (місцевих) бюджетів на консолідованій основі, разом з ресурсами Міністерства та його структурних підрозділів. Прискорення впровадження позитивних результатів науки в практику покладається на замовників наукових робіт та керівників відповідних підрозділів МНС України.

Завдання щодо освоєння та впровадження результатів науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт має бути внесено до основних функцій органів і підрозділів МНС України та центральних органів виконавчої влади.

Контроль та відповідальність за впровадження в практичну діяльність позитивних результатів науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт та їх ресурсне забезпечення здійснюється Замовником за участю розробників наукової та науково-технічної продукції.

Для проведення якісних наукових досліджень та випробувань необхідно:

створення у науково-дослідних підрозділах сучасної лабораторної бази, яка повинна бути оснащена новітніми приладами та обладнанням;

створення у кожному науково-дослідному підрозділі центру інформаційних баз даних для використання їх у наукових дослідженнях;

створення міжнародного центру впровадження психотренінгових технологій з метою надання якісної психологічної допомоги персоналу після виконання ним завдань з ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків, а також проведення міжнародного обміну досвідом з питань організації екстреної психологічної допомоги населенню при виникненні надзвичайних ситуацій;

формування Науково-технічного архівного фонду МНС України.

Наука та її науковий потенціал повинні розглядатися як національне надбання, яке визначає майбутнє нашої країни.

Центральною проблемою формування повноцінного наукового потенціалу у сфері діяльності МНС України є підготовка кадрів, розвиток наукових шкіл. Важливе завдання - підвищення рівня підготовки, а також удосконалення всієї системи організації наукової діяльності колективів, створення умов для інтелектуальної праці, розроблення прогнозів розвитку науково-технічного прогресу.

Необхідні невідкладні заходи щодо розробки нормативних документів, які регламентують та стимулюють розвиток кадрового наукового потенціалу.

Основними формами підготовки наукових та науково-педагогічних кадрів має бути ад'юнктура (аспірантура) та докторантура. З метою розвитку кадрового наукового потенціалу для вищих навчальних закладів та науково-дослідних підрозділів, які мають ад'юнктуру (аспірантуру) та докторантуру, необхідно передбачити відповідне фінансування на підготовку наукових кадрів.

З метою постійного поновлення інтелектуального потенціалу МНС України, розвитку новаторства, сприяння творчості працівників науково-дослідних підрозділів необхідно:

забезпечити підвищення престижу наукової праці;

здійснювати пошук та підбір талановитої молоді, сприяти її стажуванню у науково-дослідних підрозділах та вищих навчальних закладах, як МНС України, так і інших центральних органів виконавчої влади;

спрямувати роботу системи атестації кадрів на відбір найбільш талановитих працівників для вступу до ад'юнктури (аспірантури) та докторантури.

Науково-дослідні підрозділи повинні забезпечувати на системній основі підвищення кваліфікації наукових та науково-педагогічних працівників, результати якої необхідно враховувати при їх атестації.

Ця робота повинна бути пов'язана з усією системою підготовки кадрів у сфері діяльності МНС України та центральних органів виконавчої влади, тому що трансформація наукових досягнень в ефективний практичний результат може здійснюватись через вчених та фахівців. Розвиток та удосконалення підготовки наукових та науково-педагогічних кадрів, підвищення рівня оплати праці, соціальної захищеності працівників науково-дослідних підрозділів забезпечить престижність їхньої діяльності, стимулюватиме використання результатів наукової роботи.

Основними напрямками міжнародного наукового співробітництва МНС України повинні бути:

проведення разом з відповідними закордонними установами спільних наукових досліджень, технічних і технологічних розробок;

участь у міжнародних наукових програмах та конкурсах на здобуття грантів для цільового фінансування наукових досліджень;

взаємний обмін науковою і науково-технічною інформацією, використання міжнародних інформаційних фондів та систем;

проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт за замовленням іноземних юридичних і фізичних осіб;

підготовка наукових та науково-педагогічних кадрів на підставі відповідних міждержавних договорів;

участь у програмах двостороннього та багатостороннього міждержавного обміну науковими, науково-педагогічними працівниками і здобувачами, з метою їх стажування та підвищення кваліфікації;

налагодження прямих багатосторонніх зв'язків з науковими установами та вищими навчальними закладами різних країн;

проведення міжнародних конгресів, симпозіумів, конференцій, виставкових заходів та участь у них;

здійснення спільної видавничої діяльності, обмін науковою друкованою та іншою продукцією;

участь у роботі міжнародних організацій із стандартизації;

участь у міжнародному та науковому культурному співробітництві, обміні інформацією і досвідом та розв'язання регіональних проблем з охорони культурної спадщини.

1.1. Положення про організацію наукової і науково-технічної діяльності у МНС України (далі - Положення) визначає основні засади організації та порядок здійснення наукової і науково-технічної діяльності у Міністерстві надзвичайних ситуацій України.

Положення розроблено відповідно до Законів України "Про наукову та науково-технічну діяльність" , "Про наукову та науково-технічну експертизу" , "Про вищу освіту" , "Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки" , "Про науково-технічну інформацію" .

1.2. Наукова діяльність Міністерства забезпечується департаментами, іншими самостійними структурними підрозділами апарату, вищими навчальними закладами, науковими, науково-дослідними установами, науково-виробничими підприємствами, територіальними органами, спеціальними формуваннями і підрозділами, підприємствами та організаціями, що належать до сфери управління Міністерства, а також науковими, науково-дослідними установами, підрозділами підприємств, організацій центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра.

1.3. Безпосередньо наукова і науково-технічна діяльність у МНС України здійснюється науковими та науково-дослідними установами, науково-виробничими підприємствами, що належать до сфери управління МНС України, науковими, науково-дослідними установами центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра (далі - науково-дослідні підрозділи), а також вищими навчальними закладами МНС України (далі - вищі навчальні заклади).

Організація наукової та науково-технічної діяльності у науково-дослідних підрозділах, вищих навчальних закладах визначається положеннями, які затверджуються їх керівниками.

Порядок виконання окремих заходів наукової та науково-технічної діяльності визначається відповідними наказами МНС України.

1.4. Координація наукової і науково-технічної діяльності у МНС України та у центральних органах виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра (далі - центральні органи виконавчої влади), здійснюється структурним підрозділом їх апаратів, до компетенції якого віднесено питання наукової та науково-технічної діяльності.

Основними завданнями наукової і науково-технічної діяльності у МНС України є:

організація та виконання фундаментальних і прикладних наукових досліджень у сфері, що належать до компетенції МНС України, зокрема: захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, рятувальної справи та гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, поводження з радіоактивними відходами, гідрометеорологічної діяльності;

розроблення новітніх технологій і технічних засобів для сфери цивільного захисту;

розроблення і удосконалення перспективних зразків засобів аварійно-рятувальної, протипожежної та іншої спеціальної техніки, засобів оперативного зв'язку та оповіщення, засобів індивідуального та колективного захисту особового складу сил цивільного захисту та населення, інших технічних засобів і систем;

розроблення правових, організаційних, технологічних, економічних, інформаційно-аналітичних, фінансових та інших засад удосконалення діяльності у сфері цивільного захисту;

розроблення та удосконалення законодавчих та інших нормативно-правових актів, що належать до компетенції МНС України, зокрема, з питань цивільного захисту, пожежної, техногенної та промислової безпеки;

організація розроблення та впровадження стандартів у сфері пожежної безпеки, цивільного захисту, безпеки у надзвичайних ситуаціях;

розроблення та впровадження сучасних інформаційних технологій, багатоцільових програмних продуктів для ефективного проведення аналітичних розрахунків та наукових експериментів;

здійснення наукової та науково-технічної експертизи;

проведення винахідницької, раціоналізаторської і патентної роботи з метою впровадження науково-технічної продукції в розроблення нових і модернізацію існуючих зразків техніки і технологій, удосконалення методів експлуатації і випробувань, а також закріплення і захисту авторських прав на результати інтелектуальної діяльності та об'єкти інтелектуальної власності, право розпорядження якими належить Україні в особі Міністерства;

проведення досліджень та розроблення науково-обґрунтованих пропозицій з удосконалення нормативно-правових актів щодо забезпечення функціонування міжгалузевої системи функціонального навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією та здійсненням заходів з питань цивільного захисту, та навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях;

організація підготовки та підвищення кваліфікації наукових та науково-педагогічних кадрів, практичних працівників відповідно до сучасних досягнень науки і техніки, передового досвіду діяльності МНС України;

розроблення, на підставі сучасних досягнень науки і техніки, методів, методик та засобів для підготовки та підвищення кваліфікації кадрів МНС України, керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією та здійсненням заходів з питань цивільного захисту, навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях;

розроблення та наповнення змісту стандартів вищої освіти у галузі знань "Цивільна безпека" з урахуванням досягнень світової науки;

проведення наукових досліджень у сфері рятування і збереження культурно-історичної спадщини у зонах катастроф;

організація і координація взаємодії в науковій та науково-технічній сферах з Національною академією наук України, галузевими академіями наук, науковими установами, науковими підрозділами вищих навчальних закладів, громадськими науковими організаціями України, а також з науковими організаціями іноземних держав;

створення, модернізація та оновлення експериментально-виробничої бази науково-дослідних підрозділів та вищих навчальних закладів для проведення досліджень і випробувань, ефективне її використання;

організація і проведення науково-інформаційної роботи (наукові конференції, наради, семінари та виставки, наукове консультування) з метою обміну досвідом, колективного обговорення і творчого вирішення актуальних питань у сфері наукового забезпечення та практичної реалізації завдань і функцій, покладених на МНС України;

організація впровадження науково-технічної продукції у повсякденну діяльність органів та підрозділів МНС України;

ведення обліку результатів наукових досліджень і науково-технічних розробок, що виконуються за рахунок коштів державного бюджету за замовленням МНС України.

3.1. Учасниками наукової та науково-технічної діяльності в системі МНС України є:

науково-технічна рада при Міністерстві;

рада молодих вчених при Міністерстві;

координуючий підрозділ;

замовники науково-технічної продукції;

куратори наукових досліджень та науково-технічних розробок;

виконавці наукових досліджень і науково-технічних розробок.

3.2. Науково-технічна рада при МНС України - постійно діючий дорадчий орган для розгляду і вироблення рекомендацій з особливо важливих проблем, що належать до компетенції МНС України.

Науково-технічна рада при МНС України:

здійснює наукове обґрунтування стратегічного розвитку;

визначає перспективи та пріоритетні напрями наукового забезпечення діяльності;

здійснює згідно з законодавчими та іншими нормативними правовими актами науково-технічну експертну підтримку наукової діяльності;

здійснює оцінку та аналіз ефективності впровадження науково-технічної продукції в повсякденну діяльність органів та підрозділів системи МНС України.

3.3. Рада молодих вчених при МНС України є дорадчим органом, який створюється для обговорення найважливіших наукових рекомендацій щодо розвитку відомчої науки, підвищення якості наукових досліджень, інтеграції освітніх і наукових процесів, що здійснюються у вищих навчальних закладах, науково-дослідних підрозділах, в органах та підрозділах системи МНС України.

3.4. Координуючий підрозділ - структурний підрозділ центрального апарату МНС України, апаратів центральних органів виконавчої влади, що відповідає за організацію і здійснення наукової та науково-технічної діяльності в системі Міністерства.

Координуючий підрозділ:

готує пропозиції з формування основних (пріоритетних) напрямів проведення наукової та науково-технічної діяльності МНС України;

організовує та координує розроблення Концепції наукового забезпечення діяльності Міністерства надзвичайних ситуацій України , Програм наукової і науково-технічної діяльності науково-дослідних підрозділів та вищих навчальних закладів;

розробляє Галузевий тематичний план прикладних науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт;

організовує планування, координацію і контроль за здійсненням наукової та науково-технічної діяльності в системі МНС України;

організовує проведення експертизи проектів наукових досліджень і науково-технічних розробок та науково-технічної продукції;

здійснює методичне керівництво і контроль за проведенням наукових досліджень і науково-технічних розробок, отриманням науково-технічної продукції, її обліком і впровадженням;

готує пропозиції щодо встановлення завдань на проведення прикладних наукових досліджень і науково-технічних розробок для науково-дослідних підрозділів та вищих навчальних закладів, а також узагальнює та подає на затвердження в установленому порядку пропозиції щодо організації наукових досліджень і науково-технічних розробок у межах державних цільових програм, у тому числі наукових та науково-технічних;

організовує впровадження науково-технічної продукції у повсякденну діяльність органів та підрозділів системи МНС України, а також здійснює оцінку та аналіз ефективності проведених робіт.

3.5. Замовниками науково-технічної продукції є МНС України та інші центральні органи виконавчої влади, департаменти та інші самостійні структурні підрозділи їх апаратів, їх територіальні органи, формування Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємства, установи та організації, що належать до сфери їх управління, а також інші підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, в інтересах яких розробляється науково-технічна продукція.

Замовники науково-технічної продукції:

формують заявки на проведення наукових досліджень і науково-технічних розробок відповідно до напрямків своєї діяльності;

здійснюють контроль за ходом виконання етапів наукових досліджень і науково-технічних розробок;

організовують проведення приймальних випробувань дослідних зразків нових видів технічних засобів, підготовку документації для прийняття їх на оснащення в системі МНС України;

проводять приймання результатів наукових досліджень і науково-технічних розробок та забезпечують впровадження отриманих результатів у повсякденну діяльність органів та підрозділів системи МНС України.

3.6. Куратор наукового дослідження або науково-технічної розробки - спеціаліст структурного підрозділу центрального апарату МНС України, апаратів центральних органів виконавчої влади, що відповідає за організацію і здійснення наукової та науково-технічної діяльності.

3.7. Виконавці наукових досліджень і науково-технічних розробок відповідно до законодавства:

виконують за рахунок коштів державного бюджету прикладні наукові дослідження і науково-технічні розробки;

надають замовнику науково-технічної продукції результати проведених робіт (етапів робіт) і відомості, необхідні для їх обліку;

забезпечують авторське супроводження прийнятих результатів завершених наукових досліджень і науково-технічних розробок.

4.1. Планування наукової та науково-технічної діяльності здійснюється на підставі Концепції наукового забезпечення діяльності Міністерства надзвичайних ситуацій України, Програми наукового забезпечення розвитку МНС України, державних цільових та науково-технічних (наукових) програм, замовлень та ініціативних наукових робіт суб'єктів наукової діяльності.

4.2. У науково-дослідних підрозділах та вищих навчальних закладах розробляється Програма наукової і науково-технічної діяльності (далі - Програма), яка визначає головну мету, пріоритетні напрями наукових досліджень і є основоположним документом з питань наукової та науково-технічної діяльності.

Програма розроблюється відповідно до положень Концепції наукового забезпечення діяльності Міністерства надзвичайних ситуацій України на п'ять років.

Програма розглядається вченою (науково-технічною) радою та затверджується керівником вищого навчального закладу, науково-дослідного підрозділу.

4.3. Основними плануючими документами наукової та науково-технічної діяльності є Галузевий тематичний план прикладних науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (далі - НД та ДКР), Тематичний план прикладних НД та ДКР та Перелік замовлень на наукові роботи (далі - Перелік).

4.4. Порядок розроблення та затвердження Галузевого тематичного плану прикладних НД та ДКР.

4.4.1. Галузевий тематичний план прикладних НД та ДКР розробляється у МНС України за участю центральних органів виконавчої влади (додаток 1).

4.4.2. До Галузевого тематичного плану прикладних НД та ДКР включаються:

науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, які виконуються на підставі Концепції наукового забезпечення діяльності Міністерства надзвичайних ситуацій України та відповідно до Програми наукового забезпечення розвитку МНС України;

науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, які виконуються відповідно до державних цільових, науково-технічних (наукових) та інших програм;

науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, які виконуються за рішенням керівництва МНС України або центрального органу виконавчої влади;

науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, які виконуються на замовлення департаментів та інших самостійних структурних підрозділів апарату Міністерства або апаратів центральних органів виконавчої влади.

4.4.3. Галузевий тематичний план прикладних НД та ДКР розробляється на рік.

4.4.4. Розроблення Галузевого тематичного плану прикладних НД та ДКР здійснюється координуючим підрозділом центрального апарату МНС України.

4.4.5. Проект Галузевого тематичного плану прикладних НД та ДКР розглядаються Науково-технічною радою при МНС України, узгоджується з заступниками голів центральних органів виконавчої влади, до компетенції яких належать питання наукової та науково-технічної діяльності, підписується заступником Міністра або схвалюються колегією МНС України та затверджуються наказом МНС України.

4.4.6. Науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, які включені до Галузевого тематичного плану прикладних НД та ДКР, виконуються на підставі договорів.

Порядок та форма укладання договорів щодо виконання таких робіт визначаються Положенням про порядок підготовки, укладання договорів та прийняття науково-технічної продукції в МНС України , що затверджується наказом Міністра.

Виконавці тем НД та ДКР визначаються за результатами проведення конкурсних торгів. У конкурсі на право виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт за Галузевим тематичним планом прикладних НД та ДКР також можуть брати участь на загальних засадах науково-дослідні підрозділи, вищі навчальні заклади, підприємства та організації, віднесені до сфери управління МНС України, якщо ця робота раніше їм не доручалася (не пропонувалася).

До Галузевого тематичного плану прикладних НД та ДКР може включатися окремим розділом перелік тематики науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, що виконуються за рахунок базового фінансування науково-дослідних підрозділів та вищих навчальних закладів.

4.5. Порядок розроблення та затвердження Тематичних планів прикладних НД та ДКР і Переліків .

4.5.1. Тематичні плани прикладних НД та ДКР розробляються у науково-дослідних підрозділах та вищих навчальних закладах (додаток 2).

4.5.2. У разі наявності замовлень на наукові роботи у департаментах та самостійних структурних підрозділах апарату Міністерства і апаратів центральних органів виконавчої влади, у територіальних органах МНС України та центральних органах виконавчої влади, формуваннях Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, на підприємствах, в установах та організаціях, що віднесені до сфери управління Міністерства та центральних органів виконавчої влади, складаються Переліки, які затверджуються їх керівниками (додаток 3).

4.5.3. До Тематичного плану прикладних НД та ДКР включаються:

науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, які виконуються науково-дослідними підрозділами та вищими навчальними закладами на підставі Програм та Галузевого тематичного плану прикладних НД та ДКР;

науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, які виконуються за дорученням керівництва МНС України або центрального органу виконавчої влади;

науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, які виконуються на замовлення замовників науково-технічної продукції;

науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, які визначені у Галузевому тематичному плані прикладних НД та ДКР і виконуються на договірних засадах за результатами конкурсних торгів;

науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, що виконуються на договірних засадах з підприємствами, установами та організаціями, які віднесені до сфери управління МНС України та центральних органів виконавчої влади, а також з іншими підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності;

науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, за якими науково-дослідний підрозділ або вищий навчальний заклад визначено переможцем конкурсу на здобуття грантів;

науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, які виконуються за ініціативою науково-дослідного підрозділу або вищого навчального закладу.

4.5.4. Тематичні плани прикладних НД та ДКР розробляються на рік.

4.5.5. Розроблення Тематичних планів прикладних НД та ДКР науково-дослідних підрозділів та вищих навчальних закладів здійснюється їх структурними підрозділами, до повноважень яких віднесено питання наукової та науково-технічної діяльності, під загальним керівництвом керівників науково-дослідних підрозділів та вищих навчальних закладів.

4.5.6. Тематичні плани прикладних НД та ДКР науково-дослідних підрозділів та вищих навчальних закладів:

розглядаються науково-технічними (вченими) радами науково-дослідних підрозділів та вищих навчальних закладів;

підписуються керівником науково-дослідного підрозділу або вищого навчального закладу;

погоджуються керівником координуючого підрозділу;

затверджуються заступником Міністра, до компетенції якого віднесено питання наукової та науково-технічної діяльності, або Головою центрального органу виконавчої влади.

4.5.7. Тематичний план прикладних НД та ДКР та Перелік затверджуються у двох примірниках. Один примірник подається до координуючого підрозділу, другий залишається в науково-дослідному підрозділі та у вищому навчальному закладі.

4.5.8. Тематичний план прикладних НД та ДКР супроводжується Пояснювальною запискою, яка є його невід'ємною складовою.

Пояснювальна записка містить:

короткий огляд результатів наукових досліджень та науково-технічних розробок за минулий рік, зокрема:

а) загальні та, зокрема, за основними напрямами кількісні показники виконання Тематичного плану прикладних НД та ДКР у попередньому році;

б) стан виконання плану, причини невиконання окремих робіт (якщо такі мали місце);

в) кількісні показники завершених та перехідних робіт;

г) зміни (доповнення, коригування, виключення), яких зазнав план попереднього року, та підстави для їх внесення;

д) перелік завершених НД та ДКР, результати яких стали підставою для формування нових науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт;

е) проблемні питання, які виникали під час виконання плану ;

загальну характеристику та основні положення Тематичного плану прикладних НД та ДКР на планований рік, зокрема:

а) загальні та окремо за кожним основним напрямом кількісні показники Тематичного плану прикладних НД та ДКР на планований рік;

б) кількість робіт, які мають бути завершені у планованому році, та кількість робіт, які планується продовжити у наступному році;

в) огляд пріоритетної тематики та актів, якими визначено їх пріоритет;

г) показники, які включаються в паспорт відповідної бюджетної програми;

фінансово-економічні обґрунтування;

очікуваний ефект від впровадження результатів НД та ДКР.

4.5.9. Тематичний план прикладних НД та ДКР містить такі розділи:

НД та ДКР, що виконуються за рахунок базового фінансування:

а) науково-дослідні роботи за напрямами;

б) дослідно-конструкторські роботи за напрямами;

НД та ДКР, що виконуються за рахунок програмно-цільового фінансування:

а) науково-дослідні роботи;

б) дослідно-конструкторські роботи;

НД та ДКР, що виконуються на умовах госпрозрахунку (на замовлення підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності), та за результатами конкурсів (у тому числі на отримання грантів);

впровадження результатів наукових досліджень.

4.6. Включення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт до галузевих та тематичних планів прикладних НД та ДКР за замовленням здійснюється на підставі заявок на виконання НД та ДКР (додаток 4).

Усі заявки на виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт подаються до координуючого підрозділу

Заявки на виконання НД та ДКР , які можуть бути виконані науково-дослідними підрозділами та вищими навчальними закладами, передаються до відповідних науково-дослідних підрозділів та вищих навчальних закладів для внесення тематики таких наукових робіт до Тематичних планів прикладних НД та ДКР .

4.7. На науково-дослідні роботи розробляються технічні завдання відповідно до ДСТУ 3973-2000 "Система розроблення та поставлення продукції на виробництво. Правила виконання науково-дослідних робіт. Загальні положення".

На дослідно-конструкторські роботи розробляються технічні завдання відповідно до ДСТУ 3974-2000 "Система розроблення та поставлення продукції на виробництво. Правила виконання дослідно-конструкторських робіт. Загальні положення".

До технічного завдання виконавцем наукових досліджень і науково-технічних розробок додається калькуляція її вартості, яка визначається з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 р. № 830 "Про затвердження Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт" (із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 10.07.2002 р. № 946, від 23.02.2011 р. № 126).

4.8. Упродовж року Галузевий тематичний план прикладних НД та ДКР та Тематичні плани прикладних НД та ДКР можуть коригуватися.

Коригування усіх видів планів прикладних НД та ДКР може здійснюватись у разі:

внесення або вилучення науково-дослідної дослідно-конструкторської роботи з плану прикладних НД та ДКР та Переліку;

необхідність уточнення чи зміни термінів виконання науково-дослідних дослідно-конструкторських робіт;

необхідність уточнення чи зміни назв тем науково-дослідних дослідно-конструкторських робіт, очікуваних результатів;

зміни куратора наукових досліджень та науково-технічних розробок;

уточнення чи зміна обсягів фінансування за відповідними статтями видатків та напрямами діяльності;

звернення заявника на проведення науково-дослідних дослідно-конструкторських робіт про втрату актуальності завдання або з інших причин;

необхідність проведення інших додаткових невідкладних науково-дослідних дослідно-конструкторських робіт за дорученням керівництва МНС України чи центрального органу виконавчої влади;

якщо процедури закупівлі з визначення виконавця роботи за темою не розпочато більш ніж через місяць з моменту затвердження відповідного плану прикладних НД та ДКР;

якщо організацією, що визначена комітетом з конкурсних торгів виконавцем певної роботи, більш ніж у тижневий термін з моменту визначення її переможцем (направлення повідомлення про акцепт) не розпочато роботи з укладання договору на виконання передбаченої Тематичним планом прикладних НД та ДКР ;

якщо виконавцем наукових досліджень і науково-технічних розробок за Галузевим тематичним планом прикладних НД та ДКР більш ніж у тижневий термін з моменту затвердження відповідного Тематичного плану прикладних НД та ДКР не представлено договірні документи щодо укладання договору на виконання робіт за темами, які не потребують проведення процедури закупівлі;

припинення дії договору.

Коригування усіх видів планів прикладних НД та ДКР здійснюється посадовими особами, якими вони затверджувались, за погодженням з координуючим підрозділом.

5.1. Підготовка пропозицій до Тематичних планів прикладних НД та ДКР на наступний рік здійснюється у координуючому підрозділі апарату МНС України, апаратах центральних органів виконавчої влади до 1 листопада поточного року.