Члени Колегії Рахункової палати України:

гарантовано судовий захист прав і свобод людини та громадянина. Юрисдикцію судів поширено на всі правовідносини, що виникають у державі, та визначено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Конституційними нормами статус судів піднесено на якісно новий рівень, остаточно закріплено принцип незалежності судової влади.

Одним із стратегічних завдань розвитку державності в Україні є здійснення судово-правової реформи, яка передбачає становлення незалежної судової гілки влади. Основні напрями державної політики щодо проведення судової реформи знайшли своє відображення у Законі "Про судоустрій України", яким врегульовано питання щодо організації діяльності судової влади, відправлення правосуддя, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування, загальний порядок забезпечення діяльності судів.

Реформування судової влади та судової системи має на меті створення умов для забезпечення реального захисту прав і свобод людини та громадянина, при цьому потребує урахування основних принципів Європейської хартії про статус суддів 1998 року стосовно підготовки, добору, призначення, підвищення по службі, захисту соціальних інтересів суддівських кадрів.

Правові засади організації судової влади в Україні, систему судів загальної юрисдикції, основні вимоги щодо формування корпусу професійних суддів та інші питання визначено Законом України "Про судоустрій України" від 07.02.2002 N 3018-III.

З метою забезпечення функціонування ефективної, незалежної судової системи цим законом визначено, що гарантії самостійності судів і незалежності суддів забезпечуються особливим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів і встановлено загальний порядок забезпечення діяльності судів.

Зокрема, особливий порядок фінансування судової влади, відповідно до ст. 118 зазначеного Закону передбачає:

- окреме визначення у Державному бюджеті України видатків на фінансування судів не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення правосуддя відповідно до закону;

- законодавче гарантування повного і своєчасного фінансування судів.

Організаційне забезпечення діяльності судів відповідно до статті 119 названого Закону складається із заходів фінансового, матеріально-технічного, кадрового, інформаційного та організаційно-технічного характеру і покладається на Державну судову адміністрацію, яка є центральним органом виконавчої влади і, відповідно до статті 125 Закону, становить систему органів, що складається з Державної судової адміністрації України та територіальних управлінь державної судової адміністрації.

З метою реалізації положень Закону України "Про судоустрій України" розпорядженням Президента України від 11.12.2002 N 395/2002-рп Кабінету Міністрів України доручалося до 1 березня 2003 року затвердити Державну програму організаційного забезпечення діяльності судів на 2003 - 2005 роки, а Державній судовій адміністрації України разом із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями - регіональні програми організаційного забезпечення діяльності судів на 2003 - 2005 роки.

На виконання цього розпорядження Урядом видано доручення на розробку Державною судовою адміністрацією України разом з Міністерством юстиції України, Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерством фінансів України, Міністерством освіти і науки України та Фондом державного майна України проекту Державної програми до 1 лютого 2003 року.

Державна судова адміністрація України (далі - ДСА України) підготувала узгоджений проект Державної програми із запізненням на два місяці - 3 квітня 2003 року. Внаслідок цього Державна програма організаційного забезпечення діяльності судів на 2003 - 2005 роки затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2003 N 907, тобто, через три з половиною місяця після визначеного Президентом України терміну. Постановою, зокрема, зазначено, що ДСА України раз на півріччя інформує Кабінет Міністрів України про хід виконання Програми.

Основною метою Державної програми є забезпечення становлення незалежної судової влади, вирішення головних завдань держави, визначених Конституцією України та Законом України "Про судоустрій України", щодо гарантій і принципів розвитку та утвердження судової системи, створення умов для ефективної діяльності судів, спрямованої на забезпечення належного захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина.

Фінансове забезпечення заходів Державної програми передбачалось здійснювати у межах загальних видатків, передбачених ДСА України на відповідний рік. Кошти, необхідні для виконання її завдань, окремою бюджетною програмою не планувалися і не виділялися. Реалізацію окремих пунктів програми, як і виконання програми в цілому, планувалося здійснювати за одинадцятьма бюджетними програмами. Зокрема, це: "Організаційне забезпечення діяльності судів та установ судової системи", "Підготовка осіб для зайняття посад професійних суддів, підвищення кваліфікації суддів та працівників апаратів судів", "Виконання рішень судів на користь суддів", "Будівництво та реконструкція Київського апеляційного суду" та 7 програм щодо "Здійснення правосуддя" (у тому числі: місцевими господарськими судами, апеляційними господарськими судами, Апеляційним судом України та апеляційними судами, місцевими судами, військовими судами, апеляційними адміністративними судами).

Загальний обсяг фінансування за названими бюджетними програмами у 2003 - 2005 роках складав 1910,8 млн. грн., що забезпечувало бюджетними коштами потреби судової системи тільки на 45,7 відсотка. У бюджетних запитах на 2003 - 2005 роки потреба в коштах обрахована на підставі діючих ставок (посадових окладів, надбавок, доплат), норм витрат пального, цін на комунальні послуги, лімітів та інших показників відповідно до законодавства складала 4182,9 млн. гривень. За рахунок цієї суми коштів ДСА України планувала також виконати заходи, передбачені Державною програмою.

Результати перевірки повноти і своєчасності виконання Державної програми показали, що із 36 пунктів Програми тільки 11 виконані повністю, 7 пунктів - частково, а 18 пунктів, взагалі не виконувались.

Досліджуючи питання щодо загальної вартості Державної програми, аудиторами Рахункової палати в ході перевірки підраховано обсяги бюджетних коштів, які протягом 2003 - 2005 років спрямовувалися на виконання її окремих, найбільш затратних заходів, а саме: на реконструкцію та капітальний ремонт приміщень судів - 140 млн. грн., на будівництво приміщень судів - 47,9 млн. грн., на придбання технічних засобів фіксування судового процесу та обладнання для облаштування Інтернет-порталу - 28,7 млн. грн., на будівництво житла - 25,3 млн. грн., на облаштування судів охоронною та пожежною сигналізацією - 5,8 млн. грн. та на забезпечення судів нормативно-правовою літературою - 5 млн. гривень. Загальна сума видатків державного бюджету за цими напрямами складала 253,2 млн. гривень. Крім того, з місцевих бюджетів на виконання регіональних програм організаційного забезпечення судів протягом 2003 - 2005 років виділено 30,3 млн. гривень.

Як встановлено перевіркою, ефективність використання бюджетних коштів у реалізацію окремих завдань Програми була низькою. Так, за бюджетні кошти, витрачені у 2003 - 2005 роках на будівництво житла, станом на 01.01.2006 вартість реально отриманого житла складала 16 млн. грн. (64 відс. загальної суми спрямованих на ці цілі коштів); вартість введених в дію відбудованих приміщень судів складала 20,6 млн. грн. (43 відс.); проведено реконструкцію і капітальний ремонт приміщень судів, лише на 31,2 млн. гривень (22 відсотка).

Всього на виконання Державної програми протягом 2003 - 2005 років спрямовано з державного та місцевих бюджетів близько 283,5 млн. грн., яких було обмаль для її впровадження.

Відсутність достатнього фінансового забезпечення діяльності судів та неефективне використання наявних коштів стали основними причинами невиконання значної кількості завдань Державної програми, і, як наслідок, гальмування впровадження судової реформи в Україні.

З метою реалізації положень Державної програми, майже через рік після її затвердження, ДСА України затвердила План заходів з виконання Державної програми організаційного забезпечення діяльності судів на 2003 - 2005 роки, який за змістом фактично дублює завдання Державної програми. При цьому ним не конкретизовано строки виконання кожного із заходів, здійснення моніторингу та контролю за своєчасним і повним їх виконанням не визначено.

Внаслідок цього заходи керівництва ДСА України, направлені на виконання завдань Державної програми, були неефективними, що, в свою чергу, призвело до затримки реалізації окремих положень Закону України "Про судоустрій України".

3.1. Заходи організаційно-кадрового забезпечення діяльності судів

Пунктом 1 Програми передбачено ДСА України за участю Академії суддів України в 2004 році розробити проект Концепції національної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації суддів і працівників апарату органів та установ судової системи.

Академією суддів України підготовлена та Державною судовою адміністрацією схвалена відповідна Концепція, яка затверджена рішенням Ради суддів України від 17.03.2005 N 11. Витрати на її розробку здійснені в межах загального фінансування Академії. Проте, які завдання випливають з Концепції, хто, коли і яким чином буде її впроваджувати, не визначено, інформацією щодо реалізації завдань Концепції ДСА України не володіє. Крім того, рішенням Ради суддів України від 17.06.2005 N 54 реалізацію Концепції призупинено.

Таким чином, розроблена Академією Концепція національної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації суддів і працівників апарату органів та установ судової системи залишилася документом декларативного характеру.

Пунктом 2 Програми передбачено ДСА України за участю Ради суддів України та Вищої кваліфікаційної комісії суддів у другому півріччі 2003 року створити Єдину інформаційну систему обліку суддівських кадрів із статистичними та персональними даними про кадри судів, забезпечивши доступ до неї Державної судової адміністрації, її територіальних управлінь, Вищої ради юстиції, Ради суддів України, інших рад суддів і кваліфікаційних комісій суддів.

Станом на 15 липня 2005 року ДСА України прозвітувала Кабінету Міністрів України про виконання зазначеного пункту.

Перевіркою встановлено, що на 01.02.2006 в наявності було лише Технічне завдання на розробку програмного забезпечення обліку кадрів у ДСА України "Кадри" та визначено розробника зазначеного програмного забезпечення - державне підприємство ДСА України "Судовий інформаційний центр". Документи, що підтверджують розміщення замовлення щодо розробки виконавцем зазначеного програмного забезпечення, в ДСА України відсутні, договір на розробку програмного забезпечення не укладався. Програмне забезпечення на обліку не рахується.

Станом на 01.02.2006 система обліку кадрів "Кадри", як єдина інформаційна мережа, не створена.

Пунктом 3 Програми передбачено ДСА України за участю Верховного Суду України та Ради суддів України протягом 2003 - 2005 років організувати і забезпечити в установленому порядку здійснення заходів щодо кадрового забезпечення діяльності Апеляційного суду України. Розробити план формування кадрового резерву цього суду.

У звіті Уряду від 15.07.2005 ДСА України повідомила про створення робочої групи з розроблення та реалізації заходів фінансового, матеріально-технічного, кадрового, інформаційного та організаційно-технічного характеру, спрямованих на створення необхідних першочергових умов для здійснення правосуддя Апеляційним судом України, якою складено відповідний план першочергових заходів з питань організаційного забезпечення утворення Апеляційного суду України. Проте зазначений план, як і документи щодо створення самої робочої групи, відсутні.

За даними управління кадрів ДСА України сформовано кадровий резерв Апеляційного суду України. За поданням Голови Верховного Суду України від 08.10.2003 N 4/463 документи щодо 30 кандидатів на обрання суддями Апеляційного суду України внесені до Верховної Ради України.

Станом на 01.01.2006 документи знаходилися на розгляді в Комітеті Верховної Ради України з питань правової політики, Апеляційний суд України не створено, жоден з кандидатів на посаду судді Апеляційного суду України не призначений.

Пунктом 4 Програми ДСА України доручено у 2003 році за участю Ради суддів України затвердити Порядок формування кадрового резерву на посади суддів, голів і заступників голів місцевих та апеляційних судів.

Пунктом 5 передбачено у 2003 році здійснити організаційні заходи щодо формування кадрового резерву на вакантні посади суддів загальних судів у кількості понад дві тисячі осіб, забезпечивши в установленому порядку конкурсний підхід до добору кадрів та прозорість його проведення.

Державною судовою адміністрацією України розроблено і передано у листопаді 2003 року на розгляд Ради суддів України проект Порядку формування кадрового резерву на посади суддів, голів і заступників голів місцевих та апеляційних судів, який станом на 01.01.2006, тобто протягом більше двох років, Радою суддів України не затверджений.

У зв'язку з цим управлінням кадрового забезпечення апеляційних і місцевих судів ДСА України розроблено Порядок добору кандидатів у професійні судді кваліфікаційною комісією суддів на конкурсній основі та формування кадрового резерву суддів, який схвалено рішенням Ради суддів України від 30.09.2005 N 60 для подальшого внесення змін до Закону України "Про судоустрій України".

За даними ДСА України, станом на 01.01.2005 налічувалось 997 вакантних посад суддів загальних судів при існуючому на той час резерві кадрів у 775 осіб, який до кінця року збільшено до 1238 осіб. Впродовж року кількість вакантних посад скоротилася до 823 або лише на 17,5 відс., але у звітності Уряду зазначений пункт було відображено як виконаний.

Довідково: результати аналізу завантаженості суддів, проведеного Рахунковою палатою, свідчать про постійне його зростання. У 2003 році на кожного суддю місцевого загального суду надходило, в середньому, 112,6 справи щомісяця, на розгляд яких відповідно до затверджених норм необхідно було безперервно витратити 16,6 год. на добу, а в 2005 році - 118 справ та, відповідно, 17,4 год. на добу. При цьому рівень загальної неукомплектованості суддів складав на 01.01.2004 - 1341 посаду, на 01.01.2005 - 1444, на 01.01.2006 - 1239 посад. Тобто, сформований резерв не забезпечував комплектування навіть існуючих вакантних посад суддів.

Наведене свідчить про неефективну роботу кадрових служб ДСА України та кваліфікаційних комісій суддів у формуванні кадрового резерву на вакантні посади суддів.

Пунктом 6 Програми передбачено ДСА України разом із Мін'юстом, Мінфіном та іншими заінтересованими центральними і місцевими органами виконавчої влади до кінця III кварталу 2003 року розробити та протягом 2003 - 2005 років здійснити заходи щодо забезпечення формування системи адміністративних судів, у тому числі, формування кадрового резерву суддів і укомплектування працівниками апарату цих судів.

ДСА України поінформувала Кабінет Міністрів України про розроблення заходів та утворення робочої групи із забезпечення формування системи адміністративних судів. Фактично робочу групу не утворено.

Указами Президента України "Про Апеляційний суд України, Касаційний суд України та Вищий адміністративний суд України" від 01.10.2002 N 889/02 та "Про кількість суддів Апеляційного суду України, Касаційного суду України та Вищого адміністративного суду України" від 07.11.2002 N 995/2002 передбачено створення Вищого адміністративного суду України (далі - ВАСУ) та визначена кількість його суддів. Однак ВАСУ, як адміністративна одиниця, фактично розпочав свою діяльність з 1 січня 2005 року, оскільки Головою ВАСУ Пасенюка О.М. призначено на посаду Указом Президента України від 22.12.2004 N 1540/04.

Законами України про Державний бюджет на 2003 і 2004 роки затверджувалися бюджетні асигнування на утримання ВАСУ в сумах 5,9 млн. грн. та 5,5 млн. грн. відповідно, зазначені кошти не використовувалися. Фактичне фінансування ВАСУ у 2005 році склало 14,9 млн. гривень.

Перше засідання по розгляду справ було проведено ВАСУ лише 25 жовтня 2005 року. Станом на 31.12.2005 для розгляду до ВАСУ надійшла 7291 справа з Верховного Суду України, 6026 справ з Вищого господарського суду України та 1634 касаційні скарги. Таким чином, станом на 01.01.2006 у провадженні ВАСУ знаходилось 14951 справа.

Довідково: станом на 01.01.2006 фактично відправляли правосуддя 18 суддів, які, по суті, розглянули 628 справ. З обранням у грудні 2005 року ще 10 суддів середня завантаженість на кожного суддю склала 534 справи.

Тобто, за умови повної комплектації ВАСУ суддями (65 од.) на розгляд адміністративних справ, що накопичились упродовж 2005 року, потрібно майже півроку робочого часу.

Більше ніж через рік після затвердження Державної програми (20.08.2004) ДСА України внесено проект Указу "Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів і затвердження їх мережі", який підписано Президентом України 16.11.2004 N 1417. Зазначеним Указом утворено місцеві та апеляційні адміністративні суди, затверджена їх мережа та кількісний склад. І тільки через два роки після затвердження Програми, а саме, 17.06.2005 сформовано та передано до Вищого адміністративного суду України справи кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про граничну чисельність працівників апарату місцевих та апеляційних адміністративних судів" від 21.07.2005 N 278-р встановлено граничну чисельність працівників апарату місцевих адміністративних судів та апеляційних адміністративних судів у кількості 775 і 238 одиниць.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" затверджено асигнування за бюджетними програмами "Здійснення правосуддя апеляційними адміністративним судами" в сумі 4,4 млн. грн.; "Здійснення правосуддя місцевими адміністративними судами" в сумі 13,9 млн. гривень. Проте ці кошти ДСА України не використані, заходів щодо організаційного забезпечення діяльності апаратів цих судів не здійснювалося, внаслідок чого зазначені суди навіть після введення в дію Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюють правосуддя.

Проект Кодексу адміністративного судочинства України було подано до Верховної Ради України 9 липня 2002 року, а прийнято 6 липня 2005 року, тобто, через 3 роки. На початок 2006 року до адміністративних судів обрано 20 суддів, при визначеній кількості - 281 суддя.

Указом Президента України "Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі та кількісного складу суддів" від 16.11.2004 N 1417/2004 (пункт 7) рекомендовано головам обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій вжити невідкладних заходів щодо забезпечення місцевих та апеляційних адміністративних судів службовими приміщеннями.

Вищим адміністративним судом України у березні - травні 2005 року направлено листи-клопотання всім головам обласних рад, головам обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, головам загальних апеляційних судів областей, головам міст, де мають розміщатися апеляційні або місцеві суди (всього 108 листів), з проханням вжити всіх необхідних заходів щодо виконання Указу Президента. Станом на 01.01.2006 отримано відповіді від облдержадміністрацій, що ті готові надати в постійне користування приміщення тільки для 5 судів (або 14,7 відс.), а в тимчасове користування - для 15 судів.

Зволікання ДСА України і Мін'юсту із формуванням системи адміністративних судів та місцевих органів виконавчої влади - з вирішенням питань щодо їх розміщення, а також те, що Кодекс адміністративного судочинства України був прийнятий Верховною Радою України тільки 06.07.2005, призвели до невиконання у встановлені Законом України "Про судоустрій України" терміни (1 червня 2005 року) вимог щодо утворення системи адміністративних судів.

Пунктом 7 Програми запропоновано ДСА України разом із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями протягом 2003 - 2004 років визначити перелік місцевих судів (у кожному регіоні), на базі яких здійснюватиметься навчання, підготовка і перепідготовка суддів та працівників апарату судів, створити відповідні матеріально-технічні умови для забезпечення грунтовної фахової підготовки, поширення передового досвіду із застосовування набутих знань на практиці, виховання високої свідомості та відповідальності, запровадження вдосконалених організаційних форм здійснення судочинства.

Наказом ДСА України від 08.05.2003 N 168 затверджено склад робочої групи зі створення та організаційно-методичного керівництва такими судами (модельними судами), наказом від 07.11.2003 N 576 затверджено Концептуальні положення реформування організації діяльності судів загальної юрисдикції, а наказом від 12.12.2003 N 683 визначено Перелік місцевих судів (у кожному регіоні), на базі яких здійснюватиметься навчання, підготовка і перепідготовка суддів та працівників апарату судів, про що прозвітовано Уряду.

Проведеною перевіркою встановлено, що крім прийняття зазначених нормативних документів ДСА України не здійснено ніяких практичних заходів щодо організації у визначених судах відповідної бази для перепідготовки суддів та працівників апарату і створення для цього відповідних умов.

Пунктом 8 доручено ДСА України за участю Ради суддів України і Вищої кваліфікаційної комісії суддів розробити у 2003 році рекомендації стосовно порядку підготовки та оформлення документів про безстрокове обрання (призначення) професійних суддів, їх переведення до інших судів та припинення повноважень.

Рішенням Ради суддів України від 13.05.2005 N 35 погоджено проект типового Регламенту кваліфікаційної комісії суддів, до якого закладено також рекомендації стосовно порядку підготовки та оформлення документів про безстрокове обрання (призначення) професійних суддів, їх переведення до інших судів та припинення повноважень. Президії Ради суддів України доручено внести необхідні зміни та подати Голові Верховного Суду України на затвердження.

Станом на 01.01.2006 проект знаходиться в президії Ради суддів України, проте Урядові надана інформація про повне виконання цього пункту.

Після прийняття Верховною Радою України 18.03.2004 Закону України "Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України" ДСА України розроблено та направлено на затвердження Раді суддів України проект Методичних рекомендацій щодо порядку підготовки та оформлення документів про безстрокове обрання (призначення) професійних суддів, їх переведення до інших судів та припинення повноважень.

Водночас законодавчо неврегульовано строки розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України питань, пов'язаних з обранням кандидата на посаду судді безстроково та звільненням з посади судді, обраного безстроково.

За даними ДСА України, перебували на посаді після закінчення строку повноважень від одного до шести місяців до прийняття постанови Верховної Ради України про обрання суддів безстроково: у 2004 році - 154 судді, а більше шести місяців - 18 суддів. Відповідно, у 2005 році - 121 та 10 суддів.

Кількість суддів, які перебували на посаді після закінчення строку повноважень до винесення постанови Верховної Ради України чи Указу Президента про звільнення, у 2004 році склала 17 суддів, з яких 14 перебували на посаді до шести місяців, а 3 - до одного року. У 2005 році після закінчення строку повноважень перебували на посаді 6 суддів. Внаслідок цього, на виплату заробітної плати 326 суддям, які не мали права здійснювати правосуддя, із державного бюджету протягом 2004 - 2005 років, розрахунково, витрачено 1,8 млн. грн., що є неефективним використанням бюджетних коштів.

Пунктом 9 Програми доручалося ДСА України разом з Мін'юстом за участю Верховного Суду України та Ради суддів України протягом 2003 - 2005 років забезпечити проведення щорічного аналізу статистичних даних про навантаження суддів. У разі потреби за результатами такого аналізу подавати в установленому порядку пропозиції щодо зміни кількісного складу суддів, утворення або ліквідації судів та впорядкування структури місцевих судів з метою скорочення видатків на їх утримання.

За інформацією, наданою ДСА України Уряду, утворено Міжвідомчу робочу групу за участю представників ДСА України, Мін'юсту, Верховного Суду України та Ради суддів України для опрацювання питань щодо впорядкування структури місцевих судів.

Перевіркою встановлено, що Міжвідомча робоча група не створювалася, аналіз стану навантаження суддів місцевих загальних судів проводився спеціалістами ДСА України.

Результати аналізу засвідчили нерівномірність розподілу справ і матеріалів, що надходять на розгляд суддів. Особливу увагу було звернуто на значну різницю рівня завантаженості судів в одному й тому ж адміністративному регіоні. З метою вдосконалення системи місцевих загальних судів вирішено внести пропозиції змінити Мережу та кількісний склад суддів місцевих судів шляхом злиття районних і міських судів, розташованих в одному адміністративному районі, та утворити міськрайонні суди.

Довідково: станом на 01.01.2004 штатна чисельність судів, суддів та працівників апарату судів була наступною:

- загальних місцевих (з військовими) - 763 суди, 4664 судді, 17213 працівників;

- загальних апеляційних (з військовими) - 31 суд, 1782 судді, 2524 працівники;

- місцевих господарських - 27 судів, 628 суддів, 2687 працівників;

- апеляційних господарських - 11 судів, 341 суддя, 1065 працівників; суддів, 23489 працівників.

Указами Президента України від 15.03.2004 N 328 "Про внесення змін до Мережі та кількісного складу суддів місцевих судів" ліквідовано 146 місцевих міських та районних судів і утворено 73 міськрайонних суди; від 19.10.2004 N 1262 "Про ліквідацію окремих військових місцевих судів та внесення змін до мережі і кількісного складу суддів військових апеляційних та військових місцевих судів" ліквідовано 7 військових місцевих судів.

При цьому, Указами Президента України від 15.01.2005 N 36 та від 20.10.2005 N 1498 кількість суддів місцевих загальних судів збільшена на 28 одиниць за рахунок військових судів.

У звіті Уряду, підсумовуючи результати здійснених заходів, ДСА України зазначила, що це дало змогу перерозподілити навантаження на суддів, наблизивши його до середньообласних показників, та вивільнити кількість адміністративних посад і працівників апарату судів.

Довідково: станом на 01.01.2006 штатна чисельність судів, суддів та працівників апарату судів у порівнянні з 2003 роком була наступною:

- загальних місцевих (з військовими) - 683 суди (на 80 менше), 4667 суддів (на 3 судді більше), 17220 працівників (на 7 більше);

- загальних апеляційних (з військовими) - 31 суд (кількість не змінилася), 1782 судді (кількість не змінилася), 2514 працівників (на 10 менше);

- місцевих господарських - 27 судів (кількість не змінилася), 638 суддів (на 10 більше), 2685 працівників (на 2 менше);

- апеляційних господарських - 11 (кількість не змінилася) судів, 341 (кількість не змінилася) суддя, 1246 працівників (на 181 більше).

- всього: 752 (на 80 менше) суди, 7428 (на 13 більше) суддів, 23665 працівників (на 176 більше).

Отже, при зменшенні загальної чисельності судів, одночасного скорочення адміністративних посад і працівників апарату судів, як це стверджується ДСА України у звіті Уряду, не відбулося. Навпаки, чисельність суддів та працівників апарату судів зросла.

Крім того, на 01.01.2006 затверджено 27 місцевих адміністративних судів кількістю 215 суддів та 775 працівників апарату судів і 7 апеляційних адміністративних судів кількістю 66 суддів та 238 працівників.

Нормативи навантаження суддів, у тому числі розрахункові норми часу, необхідного для розгляду справ судами, які мали стати основою для прийняття відповідних рішень щодо перегляду кількісного складу суддів з метою впорядкування їх роботи шляхом перерозподілу навантаження на них, розроблені ДСА України і погоджені рішенням Ради суддів України від 13.05.2005 N 30. Слід зазначити, що аналіз, проведений ДСА України у 2004 році, здійснювався за відсутності затверджених нормативів, отже, не міг об'єктивно відображати реальний стан навантаження суддів.

Аналіз навантаження суддів, проведений аудиторами Рахункової палати на підставі затверджених у 2005 році нормативів, засвідчив, що із року в рік найбільш завантаженими були судді в областях: Харківській, Львівській, Донецькій та в Автономній Республіці Крим (згідно з затвердженими нормативами часу, необхідного для розгляду справ, судді повинні були витрачати на це від 20 до 26 годин на добу); а найменш завантаженими (від 13 до 16 годин на добу) - у Волинській, Сумській, Тернопільській, Кіровоградській областях. У м. Києві - близько 17 годин на добу. Серед військових судів найбільш завантаженими є судді Центрального регіону (до 14 годин на добу), а судді військових судів інших регіонів - від 1,5 до 6 годин на добу.

Про реальний стан перевантаженості суддів ДСА України відомо, на що зверталася увага в Рішенні VII з'їзду суддів України від 03.11.2005 року.

Перевантаженість суддів негативно впливала на якість розгляду ними справ. Внаслідок цього із 196117 кримінальних справ, що розглядались загальними апеляційними судами у 2005 році в порядку перегляду, було прийнято 6154 рішення про зміну або скасування попереднього рішення суду першої інстанції. Апеляційними господарськими судами в порядку перегляду рішень та ухвал місцевих господарських судів у 2005 році розглянуто 34220 справ, по яких прийнято 11447 рішень про зміну або скасування, тобто, кожна третя справа. Станом на 01.01.2006 кількість нерозглянутих справ складала: по місцевих судах - 342869 або 4,3 відс. від загальної кількості справ (7866098); по апеляційних судах - 18855 або 9,3 відс. (202192 справи).

Таким чином, перевантаженість суддів залишилася одною з основних проблем, що впливає на ефективність роботи суддів і потребує невідкладного вирішення.

Пунктом 10 Програми передбачено ДСА України разом із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями протягом 2003 - 2004 років розробити та здійснити організаційні заходи щодо формування та забезпечення діяльності кваліфікаційних комісій суддів загальних судів у центрах апеляційних округів для вирішення питання внутрішньої діяльності судів, розв'язання професійних проблем суддів. Крім того, пунктом 11 на ДСА України покладено зобов'язання протягом цього ж періоду вжити заходи для утворення в установленому порядку підрозділів організаційного забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів, інших кваліфікаційних комісій суддів та органів суддівського самоврядування.

На виконання вказаних пунктів у структурі центрального апарату Державної судової адміністрації утворено відділи забезпечення діяльності кваліфікаційних комісій суддів та органів суддівського самоврядування. Аналогічні підрозділи утворено в територіальних управліннях ДСА України.

За даними ДСА України, протягом 2003 року сформовано кваліфікаційні комісії суддів загальних судів (у центрах апеляційних округів), кваліфікаційну комісію суддів військових судів, кваліфікаційну комісію суддів господарських судів. Однак заходів щодо формування кваліфікаційних комісій суддів адміністративних судів не здійснювалося.

За період з 2003 по 2005 роки кваліфікаційними комісіями суддів загальних судів апеляційних округів розглянуто 2797 атестаційних матеріалів; атестовано 1189 кандидатів на посаду судді вперше; у зв'язку із закінченням термінів перебування у кваліфікаційному класі, проведено атестацію 1536 суддів; порушено дисциплінарних проваджень щодо суддів - 703; до дисциплінарної відповідальності притягнуто 302 судді; прийнято рішень про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання про внесення подання про звільнення суддів з посади - 55 суддям тощо.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України розпочала свою діяльність з 2004 року: нею проведено 22 засідання, на яких розглянуто 33 дисциплінарних справи; 39 скарг на рішення кваліфікаційних комісій апеляційних округів; атестовано 1400 суддів тощо.

Проаналізовано стан забезпечення діяльності кваліфікаційних комісій суддів і до Кабінету Міністрів України внесено пропозиції щодо збільшення штатної чисельності працівників Державної судової адміністрації та утворення Секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Пунктом 12 Програми доручено ДСА України в другому півріччі 2003 року разом з іншими центральними органами виконавчої влади підготувати пропозиції щодо утворення при Державній судовій адміністрації постійно діючої координаційної робочої групи з питань організаційного забезпечення діяльності судів, передбачивши включення до її складу заступників керівників центральних органів виконавчої влади. Водночас пунктом 13 передбачено у цей же період розробити проект положення про координаційну робочу групу при Державній судовій адміністрації з питань організаційного забезпечення діяльності судів.

Зазначені пункти у звітах ДСА України та відповідних документах Уряду враховані як виконані, з посиланням на затвердження наказом Державної судової адміністрації України від 08.06.2004 N 79-04 Положення про координаційну робочу групу з питань організаційного забезпечення діяльності судів.

Фактично зазначена робоча група не провела жодного засідання, а такі пріоритетні питання організаційного забезпечення діяльності судів, передбачені Законом України "Про судоустрій України", як формування системи адміністративних судів, забезпечення судів належними приміщеннями, своєчасної і якісної підготовки проектів законодавчих та нормативних актів, спрямованих на поліпшення організаційного забезпечення діяльності судів, залишилися невирішеними.

Пунктом 14 Програми передбачено ДСА України за участю Верховного Суду України та Ради суддів України протягом 2003 року здійснити необхідні організаційні заходи щодо формування складу присяжних та забезпечення здійснення судочинства судом присяжних відповідно до закону. Пунктом 30 передбачено ДСА України за участю Академії суддів України, Верховного Суду України та Ради суддів України забезпечити проведення щорічного (протягом 2003 - 2005 років) аналізу застосування судами положень чинного законодавства, вивчити питання щодо організації здійснення судочинства судом присяжних та участі у відправленні правосуддя народних засідателів. У разі потреби, підготувати відповідні пропозиції з цих питань.

Зазначені пункти не виконано. Слід зазначити, що заходи з формування складу присяжних та забезпечення здійснення судочинства судом присяжних не могли бути виконанні ДСА України, оскільки ці питання знаходяться поза межами її компетенції.

Згідно з вимогами ст. 68 Закону України "Про судоустрій України" список присяжних за поданням голови апеляційного суду формується на підставі списків виборців комісією, склад якої затверджується, відповідно, Головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим, головою обласної ради, Київським та Севастопольським міськими головами. Список присяжних затверджується рішенням відповідної ради. Присяжні можуть залучатися до здійснення правосуддя тільки у випадках, передбачених процесуальним законом.

Нормами чинного процесуального законодавства не встановлено порядок участі присяжних у здійсненні правосуддя, що, у свою чергу, не дає змоги визначити строки формування їх списків відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій України". Внаслідок цього, систему судів присяжних не сформовано, тому протягом майже десяти років з дня прийняття Конституції України не забезпечено конституційне право громадян України брати безпосередню участь у здійсненні правосуддя.

Новий Кримінально-процесуальний кодекс, який би визначав участь присяжних у здійсненні правосуддя і закінчення роботи над яким передбачалося ще до кінця 2003 року Програмою інтеграції України до Європейського Союзу, затвердженої Указом Президента України від 14.09.2000 N 1072/2000, не прийнято.

Не прийнято й нові кодекси про адміністративні проступки, закон про працю та Господарський процесуальний кодекс, зволікання із прийняттям яких стало однією з основних причин гальмування запровадження судово-правової реформи.

Пунктами 15, 24, 25 Програми доручено ДСА України разом з Мінфіном та Мін'юстом за участю Ради суддів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій забезпечити відповідно до Закону України "Про судоустрій України" організацію діяльності служби судових розпорядників у кожному суді (протягом 2003 - 2004 років); підготувати проект Положення про службу судових розпорядників і затвердити зразки їх форменого одягу (у першому півріччі 2003 року); переглянути і, у разі потреби, розробити нові правила та інструкції з метою унормування діяльності служби судових розпорядників щодо забезпечення додержання особами, які перебувають у суді, встановлених правил поведінки, виконання ними розпоряджень головуючого у судовому засіданні.

ДСА України відзвітувала перед Урядом про повне і своєчасне виконання зазначених пунктів.

Результати перевірки свідчать, що практична робота з реалізації цих завдань Державної програми розпочалася ДСА України лише у 2004 році. Посади старшого судового розпорядника та судових розпорядників введено у структури апаратів Верховного та вищих спеціалізованих судів України, апеляційних та місцевих судів України розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.07.2004 N 530-р "Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 N 88-р";

Розпорядженням Голови ДСА України від 14.05.2004 N 6 здійснено ряд практичних заходів щодо тимчасового призначення в апаратах територіальних управлінь осіб, відповідальних за організацію діяльності служби судових розпорядників, а також укомплектування апаратів судів посадами судових розпорядників за рахунок перерозподілу вакантних посад та затвердження їх посадових інструкцій.

Тільки у 2005 році розроблені і погоджені рішенням Ради суддів України від 13.05.2005 N 31 проекти нормативно-правових актів:

- Положення про порядок одержання, обліку та видачі форменого одягу, спорядження, знаків розрізнення працівникам служби судових розпорядників, яке станом на 01.02.2006 відповідним нормативним документом не оформлено і більше ніж півроку знаходиться на опрацюванні в юридичному управлінні ДСА України;

- Норми комплектування судів загальної юрисдикції посадами старших судових розпорядників та судових розпорядників, затверджені наказом ДСА України 12.07.2005 N 79.

На виконання ст. 132 Закону України "Про судоустрій України" наказом ДСА України від 21.04.2004 N 51/04 затверджено Тимчасове положення про службу судових розпорядників та організацію її діяльності.

Наказом ДСА України від 01.10.2004 N 171/04 затверджено Норми забезпечення форменим одягом працівників служби судових розпорядників та Правила носіння форменого одягу працівниками служби судових розпорядників, які погоджені рішенням Ради суддів України від 24.09.2004 N 56.

У листопаді 2003 року Радою суддів України схвалено Типовий штатний розпис місцевого загального суду, яким передбачено в кожному місцевому суді, залежно від кількості суддів, необхідну кількість посад судових розпорядників і надіслано для використання місцевим загальним судам.

Наказом ДСА України від 18.10.2004 N 182/04 затверджено Інструкцію про порядок забезпечення старшими судовими розпорядниками та судовими розпорядниками проведення судового засідання, їх взаємодії з правоохоронними органами, який зареєстровано у Мін'юсті України. Також видано наказ від 29.12.2004 N 243/04 "Про затвердження форми звітності для підрозділів служби судових розпорядників апеляційних і місцевих судів та територіальних управлінь державної судової адміністрації".

Стан укомплектованості судів судовими розпорядниками протягом 2003 - 2005 років характеризується наступними даними:

Наведені дані свідчать, що за три роки ДСА України забезпечила суди судовими розпорядниками тільки на 85 відс. штатної чисельності. Станом на 01.01.2006 не укомплектовано судовими розпорядниками 155 посад.

Водночас, враховуючи Норми комплектування судів загальної юрисдикції посадами старших судових розпорядників та судових розпорядників, затверджені наказом ДСА України від 12.07.2005 N 79, відповідно до яких комплектування апеляційних судів посадами старших судових розпорядників та судових розпорядників здійснюється з розрахунку один судовий розпорядник на трьох суддів, а місцевих судів - один судовий розпорядник на двох суддів, а також загальну чисельність суддів (загальні місцеві та апеляційні суди і господарські місцеві та апеляційні суди) у кількості 7296 посад, штатна чисельність судових розпорядників має складати 3300 посад.

Таким чином, місцеві та апеляційні суди загальної юрисдикції, а також апеляційні і місцеві господарські суди фактично укомплектовані судовими розпорядниками лише на 26,7 відс. від встановлених норм, внаслідок чого служба судових розпорядників станом на 01.01.2006 фактично позбавлена можливості ефективно вирішувати покладені на неї завдання щодо забезпечення здійснення правосуддя в судах.

Пунктом 16 Програми передбачено ДСА України разом з Мінекономіки, Головдержслужбою та Мін'юстом, за участю Верховного Суду України та Ради суддів України в 2003 році розробити та забезпечити здійснення заходів щодо додержання вимог законодавства про державну службу працівниками апарату органів та установ судової системи.

ДСА України наказом від 14.04.2004 N 41/04 затверджено Порядок проведення щорічної оцінки державних службовців державної судової адміністрації та апеляційних і місцевих судів загальної юрисдикції; розроблено Типовий порядок проведення щорічної оцінки виконання державними службовцями апарату місцевих судів покладених на них обов'язків і завдань, а також Методичні рекомендації щодо формування кадрового резерву для державної служби в апаратах місцевих та апеляційних судів загальної юрисдикції.

3.2. Заходи матеріально-технічного забезпечення діяльності судів

Пунктом 17 Програми передбачено ДСА України та Держбуду підготувати в 2004 році проект положення про типове приміщення суду з урахуванням інженерно-технічних вимог і правил та процесуальної специфіки діяльності судів, а також типові проекти приміщень місцевого та апеляційного суду.

Зазначений пункт рахується виконаним.

Фактично у 2004 році для створення нормативної бази, необхідної при проектуванні та реконструкції будинків судів, ДСА України за пропозицією Держбуду з урахуванням сучасних архітектурно-планувальних підходів до забудови міст замість запланованих раніше типових проектів приміщень місцевого та апеляційного судів розроблено проект відомчих будівельних норм з проектування будинків (приміщень) судів, який станом на 01.02.2006 Мінбудом не затверджено. Внаслідок цього, в ДСА України відсутній нормативний документ, який би визначав вимоги до типового приміщення суду з урахуванням процесуальної специфіки діяльності судів.

Пунктом 18 Програми доручено МВС, Мінфіну, ДСА України протягом 2003 року вивчити питання щодо забезпечення належної цілодобової охорони приміщень усіх судів та дотримання громадського порядку під час здійснення судами правосуддя і подати пропозиції щодо фінансування централізованого замовлення на виготовлення охоронно-пожежної сигналізації приміщень судів.

Зазначений пункт рахується виконаним.

Проте результати перевірки свідчать, що на 01.01.2006 пожежною сигналізацією облаштовано 128 судів з 786 (16,3 відс.), з яких до пунктів центральної охорони підключено тільки 83 або 10,5 відсотка. Сума бюджетних коштів, спрямованих на її встановлення, склала 1,4 млн. гривень.

Для забезпечення належної охорони приміщень судів у 2004 році ДСА України укладено договір із ДП "Судовий будівельно-експертний центр" на створення мережі охоронної сигналізації з підключенням до пунктів спостереження в 204 будівлях 197 судів загальною вартістю 1,4 млн. гривень. У 2004 році ДСА України на це сплачено бюджетних коштів у сумі 1,1 млн. грн., а всього протягом 2003 - 2005 років на створення мережі охоронної сигналізації витрачено 4,4 млн. гривень. Станом на 01.01.2006 охоронна сигналізація встановлена в 519 судах, що склало 66 відс. загальної їх кількості.