На виконання статті 8 Закону України від 15 листопада 1996 року "Про космічну діяльність" і з метою урахування результатів дослідної експлуатації Правил підготовки та узгодження зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в сфері космічної діяльності та змін чинного законодавства

1. Затвердити Правила підготовки та узгодження зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в сфері космічної діяльності (далі - Правила), що додаються.

2. Накази НКАУ від 20.04.2001 року N 65 "Про затвердження Правил підготовки та узгодження зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в сфері космічної діяльності", від 22.12.99 року N 158 "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації зовнішньоекономічного договору (контракту) та оформлення картки реєстрації", від 28.12.2000 року N 223 "Про внесення змін до наказу НКАУ від 22.12.99 року N 158" вважати такими, що втратили чинність.

3. Начальнику управління справами Бойку Г.С. в 10-денний термін направити копію наказу на підприємства, організації (за списком) та довести наказ до структурних підрозділів НКАУ.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Генерального директора Кузнєцова Е.І.

Цей документ (далі - Правила) регулює відносини, що виникають в процесі підготовки та узгодження договорів (контрактів) суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України зі суб'єктами господарювання іноземних держав, визначає порядок і процедуру підготовки зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в сфері космічної діяльності та їх узгодження з відповідними контрагентами і державними органами.

Ці Правила розроблені на основі Закону України "Про космічну діяльність", Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", інших норм чинного законодавства України, що регулюють порядок підготовки та укладення зовнішньоекономічних договорів (контрактів), міжнародних договорів України, принципів міжнародних комерційних договорів, звичаїв ділового обороту з урахуванням особливостей правового регулювання космічної діяльності.

Правила застосовуються при підготовці та укладенні всіх видів договорів (контрактів) в космічній галузі між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України, незалежно від форм власності та видів діяльності, та іноземними суб'єктами господарювання.

Виконання цих Правил є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання, які відповідно до норм чинного законодавства України мають право займатися космічною діяльністю та укладати зовнішньоекономічні договори (контракти).

1.1. Суб'єкти господарювання, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту) у сфері космічної діяльності, повинні мати відповідну дієздатність в зазначеній сфері діяльності згідно з чинним законодавством України.

Право суб'єкта господарювання займатися відповідною космічною діяльністю підтверджується спеціальним дозволом - ліцензією, якщо цей вид діяльності підлягає ліцензуванню. Суб'єкт господарювання відповідно до Закону України "Про підприємництво" та Закону України "Про ліцензування певних видів підприємницької діяльності" повинен мати ліцензію на право займатися космічною діяльністю, яка видається Національним космічним агентством України (далі - НКАУ). Порядок видачі ліцензії суб'єктам підприємництва на право здійснення космічної діяльності визначається Законом України від 1 червня 2000 р. N 1775 "Про ліцензування певних видів підприємницької діяльності" та постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 1998 р. N 798 "Про заходи державного регулювання космічної діяльності".

До вступу в переговори про укладення відповідного зовнішньоекономічного договору (контракту) заінтересований суб'єкт господарювання повинен перевірити правовий статус іноземного контрагента: його реєстрацію в країні місцезнаходження (витяг з торговельного реєстру країни реєстрації та/або свідоцтво про реєстрацію та/чи інкорпорацію); обсяг його дієздатності (установчі документи, ліцензії, дозволи); фінансове становище (фінансова звітність за розумний період); його комерційну репутацію; повноваження його представників на ведення переговорів і укладення договору (контракту).

1.2. Переговори українських суб'єктів з іноземними суб'єктами господарювання щодо укладення будь-яких договорів (контрактів) в галузі космічної діяльності можуть проводитись лише за наявності дозволу НКАУ. Процедура отримання дозволу на проведення переговорів з іноземними суб'єктами господарювання визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про результати проведення переговорів з іноземним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності суб'єкт космічної діяльності повинен повідомити НКАУ. Протягом трьох днів після закінчення переговорів він надсилає до НКАУ письмовий звіт.

Переговори, предметом яких є інформація, що належить до державної таємниці, проводяться відповідно до законодавства з питань охорони державної таємниці.

У разі проведення переговорів стосовно укладення договорів купівлі-продажу виробів ракетної техніки, а також обладнання, матеріалів і технологій, що використовуються для створення ракетної зброї, суб'єкт космічної діяльності зобов'язаний мати відповідний висновок НКАУ для отримання дозволу Держекспортконтролю.

Якщо предметом договору (контракту) є закупівля товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, необхідно здійснення процедури торгів (тендеру).

Процедури торгів (тендеру) застосовуються до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує суму, еквівалентну 2 тисячам євро, а робіт - 100 тисячам євро.

Застосування процедури закупівлі в одного постачальника потребує погодження з уповноваженим органом у встановленому ним порядку, якщо очікувана вартість закупівлі дорівнює або перевищує суму, еквівалентну 5 тисячам євро для товарів і послуг та 100 тисячам євро для робіт.

Замовник може здійснювати закупівлю шляхом застосування процедури запиту цінових пропозицій (котирувань) щодо товарів і послуг, для яких існує постійно діючий ринок, та за умови, що вартість їх закупівлі не перевищує суми, еквівалентної 20 тисячам євро.

1.3. Порядок укладення зовнішньоекономічних договорів (контрактів) на передачу іноземним суб'єктам господарювання науково-технічної інформації, що становить державну таємницю, а також здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, потребують надання спеціального дозволу і оформлення, що визначається Положенням про порядок надання суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності повноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 1998 р. N 838, та іншими спеціальними нормативними актами.

1.4. Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", Закону України "Про космічну діяльність", Цивільного кодексу України та інших нормативно-правових актів України, міжнародних договорів України, цих Правил. При складанні тексту договору (контракту) суб'єкти мають право використовувати міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо інше не передбачено законодавством України.

При складанні тексту договору (контракту) необхідно враховувати, що відносини сторін можуть визначатися не тільки умовами договору (контракту), але й нормами права, що застосовуються до цього виду договору. Невідповідність договору (контракту) або окремих його умов імперативним приписам закону може призвести до визнання договору (контракту) в цілому або у відповідних частинах недійсним.

При складанні тексту договору (контракту) необхідно брати до уваги, що в законодавстві різних країн є певні розбіжності у вирішенні певних питань, тому необхідно визначити, правом якої країни будуть врегульовані відносини по конкретному договору (контракту). В договорі (контракті) необхідно передбачити умову про право, яке застосовується до цього договору (контракту). Пріоритет мають імперативні норми права, що застосовується до конкретного договору (контракту), перед нормами встановленими в цьому договорі (контракті).

Питання про застосування права по конкретному договору (контракту) вирішується за згодою сторін, а при відсутності такої угоди - шляхом застосування колізійних норм.

1.5. Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом космічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Договір повинен бути укладеним шляхом складення одного документа, підписаного сторонами. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать чинному законодавству України. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта суб'єктом господарювання України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб'єкта.

1.6. Договір, укладений у належній формі і відповідно до вимог законодавства України чи законодавства іноземної держави (якщо контрагенти вирішили для врегулювання договірних відносин застосовувати норми законодавства іноземної держави), міжнародних договорів, є обов'язковим для сторін, що його уклали. Він може бути змінений або припинений тільки у відповідності з його умовами або за угодою сторін.

Одностороння зміна умов договору або одностороння відмова від його виконання не допускається, якщо інше не передбачене законом, який застосовується до цього договору, або угодою сторін.

2.1. Зовнішньоекономічний договір (контракт) вважається укладеним, коли між сторонами у належній формі досягнуто угоди з усіх істотних умов, якщо інше не випливає з закону або договору. До істотних умов відносяться:

а) умови, що визнані такими законом;

б) умови, без яких договір цього виду укласти неможливо (які необхідні для даного виду угод);

в) умови, відносно яких за заявою хоча б однієї сторони повинна бути досягнута згода.

2.2. Проект договору (контракту) починається з вказівки на місце і дату його підписання. Місце підписання при певних обставинах може набувати юридичне значення. Зокрема, якщо в тексті договору не буде визначено, право якої країни застосовується у випадках вирішення спору, то місце укладення договору визначає право, що застосовується. Договір може мати назву і номер.

2.3. Преамбула зовнішньоекономічного договору (контракту). У преамбулі визначається повне найменування сторін - учасників зовнішньоекономічної операції у сфері космічної діяльності, під якими вони офіційно зареєстровані, з зазначенням країни, скорочене визначення сторін як контрагентів за даним видом договору ("Продавець", "Покупець", "Замовник", "Виконавець" тощо) та найменування документів, якими керуються сторони при укладенні договору (контракту): статут підприємства, установчий договір тощо. Необхідно також вказати особи, які уповноважені на підписання цього договору (контракту).

Повноваження на підписання зовнішньоекономічного договору (контракту) можуть бути підтверджені статутними документами або належним чином оформленими довіреністю чи дорученням.

2.4. Предмет зовнішньоекономічного договору (контракту). Зовнішньоекономічні договори (контракти) укладаються згідно з міжнародними зобов'язаннями та національними інтересами України суб'єктами космічної діяльності з питань експортних, імпортних операцій, транзиту об'єктів космічної діяльності та інших видів міжнародної передачі товарів, надання посередницьких послуг, виробничої, науково-технічної та іншої кооперації, демонстрації експонатів на міжнародних виставках та ярмарках, проведення випробувань космічної техніки, виконання робіт по обслуговуванню космічної техніки, надання інших послуг у сфері космічної діяльності тощо.

Предмет договору (контракту) визначається видом договору (контракту), який укладається між сторонами. При визначенні предмету договору і його істотних умов необхідно враховувати вид і специфіку конкретного договору.

В цьому розділі договору (контракту) необхідно чітко визначити, який товар (роботи, послуги тощо) один з контрагентів зобов'язаний поставити (здійснити, виконати тощо) іншому. В конкретному договорі (контракті) повинна міститися детальна регламентація предмету договору: точна характеристика товарів (робіт, послуг тощо) із зазначенням точного найменування, марки або кінцевого результату роботи, що виконується, визначення виду та обсягу послуг і т.п. Якщо товар (робота, послуга) потребує більш детальної характеристики або номенклатура товарів (робіт, послуг) досить велика, то все це вказується у додатку (специфікації), який має бути невід'ємною частиною договору (контракту), про що робиться відповідна позначка у тексті договору (контракту).

Загальна кількість та якісні характеристики товару визначаються в залежності від номенклатури, одиниць виміру товару, прийнятих для товарів такого виду. У договорах (контрактах) на виконання робіт (надання послуг) визначаються конкретні обсяги робіт (послуг) та термін їх виконання.

2.5. Права та обов'язки сторін. Права та обов'язки сторін у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) визначаються сторонами договору.

2.6. При здійсненні експорту технологій, у тому числі як результатів відповідних науково-дослідних, дослідно-конструкторських та інших видів робіт, до змісту зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в обов'язковому порядку вносяться положення про охорону прав інтелектуальної власності експортера або положення, що визначають обсяги і порядок переходу права цієї власності до іншої особи.

2.7. В зовнішньоекономічних договорах (контрактах), предметом яких є експорт товарів (послуг), включених до Списку товарів подвійного використання та Списку товарів, що використовуються або можуть бути використані у створенні ракетної зброї, обов'язково повинні бути зазначені:

кінцевий споживач товарів;

кінцева мета та місце використання товарів;

зобов'язання (гарантії) імпортера про те, що ці товари (предмети) будуть використані тільки для заявлених цілей, без будь-яких відхилень, та не будуть видозмінені, модернізовані або скопійовані без письмової згоди на це експортера та органів експортного контролю України; зобов'язання (гарантії) імпортера про те, що ні самі імпортовані товари (предмети), ні їх копії або виготовлені на їх основі вироби не будуть передані будь-кому (крім кінцевого споживача) і реекспортовані без письмової згоди на це експортера і органів експортного контролю України;

положення про право експортера на здійснення перевірок (за участю компетентних органів України та країни-імпортера) щодо використання експортованих товарів згідно із заявленими у контракті цілями.

Контроль за виконанням іноземними імпортерами зобов'язань щодо використання імпортованих з України товарів (послуг), включених до Списку, на території інших країн здійснюється за погодженням з відповідними державними органами країн-імпортерів.

2.8. Відомості, наведені вище, крім внесення їх до тексту договору (контракту), мають бути спеціально визначені у таких документах:

сертифікаті кінцевого споживача - споживачем товару (послуги);

міжнародному (національному) імпортному сертифікаті (або його аналогу) - імпортером у державному органі країни-імпортера, який має на це відповідні повноваження.

2.9. У зовнішньоекономічних договорах (контрактах) повинні бути чітко визначені базисні умови поставки товарів (для договорів, пов'язаних з рухом товарів), порядок прийому-здачі робіт або послуг (для договорів із виконання робіт або надання послуг).

В договорах, пов'язаних з рухом товарів, базисні умови визначаються у відповідності з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів (ІНКОТЕРМС-2000). Зокрема, в цьому розділі необхідно встановити конкретні обов'язки контрагентів щодо поставки товару, момент переходу ризику випадкової загибелі або пошкодження товару від однієї сторони до іншої, строк (строки) поставки товару (окремих партій товару).

В договорах на виконання робіт, з надання послуг визначаються конкретні умови та строки виконання робіт, послуг, а також інші умови, на включенні яких наполягає хоча б одна з сторін.

2.10. Ціна і загальна вартість зовнішньоекономічного договору (контракту). У цьому розділі визначається ціна одиниці виміру товару та загальна вартість товарів або виконаних робіт (наданих послуг), що поставляються (надаються, виконуються) згідно з договором (контрактом) (крім випадків, коли ціна товару розраховується за формулою). Обумовлюється валюта платежів. Якщо згідно з договором (контрактом) поставляються товари різної якості та асортименту, ціна встановлюється окремо за одиницю товару кожного сорту, марки, а окремим пунктом договору (контракту) вказується його загальна вартість. У цьому випадку цінові показники можуть бути вказані у додатках (специфікаціях), на які робиться посилання у тексті договору (контракту).

У контракті на переробку давальницької сировини, крім того, зазначається її заставна вартість.

У бартерному (товарообмінному) договорі (контракті) загальна вартість товарів, що експортуються, та загальна вартість товарів, що імпортуються за даним договором, виражені в іноземній валюті (крім того, зазначаються в доларах США).

Загальна ціна договору визначається у валюті України або у вільноконвертованій валюті. У тому разі, якщо валюта ціни і валюта розрахунків різні, у договорі (контракті) мають міститися валютні застереження.

2.11. Умови платежів. Цей розділ визначає спосіб, порядок та строки фінансових розрахунків та гарантії виконання сторонами взаємних платіжних зобов'язань. Залежно від обраних сторонами умов платежу в тексті договору (контракту) вказуються:

умови банківського переказу до та/або після відвантаження товару, або умови документарного акредитиву або інкасо (з гарантією), визначені відповідно до спільної постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 21 червня 1995 року N 444 "Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті";

умови по гарантії, якщо вона є або коли вона необхідна (вид гарантії: на вимогу, умовна), умови та термін дії гарантії, можливість зміни умов договору (контракту) без зміни гарантій).

2.12. Розрахунки між сторонами. В цьому розділі визначається порядок взаєморозрахунків між сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту) відповідно до Уніфікованих правил та звичаїв для документарних акредитивів Міжнародної торгової палати, Уніфікованих правил з інкасо Міжнародної торгової палати, Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23 вересня 1994 р. та іншими нормативно-правовими актами.

2.13. Умови здачі (приймання) товарів (робіт, послуг). Цей розділ повинен містити порядок фактичної передачі товарів, місце передачі, перелік товаросупровідних документів. Приймання-здача проводиться по кількості відповідно до товаросупровідних документів, по якості - відповідно до документів, що засвідчують якість товару.

В договорах (контрактах) на виконання робіт (надання послуг) визначається порядок здачі-приймання виконаних робіт (послуг).

2.14. Способи забезпечення виконання договірних зобов'язань. В цьому розділі сторони можуть встановити додаткові способи щодо виконання договірних зобов'язань. При обранні способів забезпечення виконання контрагентом по договору своїх зобов'язань за договором (контрактом) слід враховувати особливості конкретних договорів (контрактів), можливість настання випадку їх невиконання або неналежного виконання, вірогідність настання такого випадку та здатності обраних способів забезпечення виконання договірних зобов'язань забезпечити відшкодування понесених збитків (нанесеної шкоди) та мінімізації негативних наслідків останніх. В якості таких способів можуть бути використані: неустойка (штраф, пеня), порука, застава (іпотека), гарантія. Сторони також не обмежуються і у виборі інших способів забезпечення своїх інтересів (банківська гарантія, страхування, утримання речі тощо). Крім того, можливе поєднання в конкретному договорі (контракті) декількох таких способів. Цими способами може бути забезпечена лише дійсна вимога.

2.15. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань. Цей розділ встановлює порядок застосування санкцій, відшкодування збитків та пред'явлення рекламацій у зв'язку з невиконанням або неналежним виконання одним з контрагентів своїх зобов'язань.

Будь-яке невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань дає право потерпілій стороні вимагати відшкодування або виключно збитків або збитків в поєднанні з іншими засобами правового захисту. Потерпіла сторона має право на повну компенсацію збитків, що виникли внаслідок невиконання договору (контракту). Таке відшкодування включає в себе витрати, зроблені кредитором, втрату або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які він одержав би, якби договір (контракт) був виконаний належним чином. Збитки повинні бути вирахувані або у валюті, в якій визначена ціна договору, або у валюті, в якій були нанесені збитки.

Крім відшкодування заподіяних збитків в договорі (контракті) можуть бути передбачені конкретні санкції у вигляді неустойки (штрафу, пені) за конкретні порушення договірних зобов'язань. При цьому мають бути чітко визначені розміри штрафних санкцій (у відсотках від вартості недопоставленого товару або суми неоплачених коштів, строки виплати штрафів - від якого терміну вони встановлюються та протягом якого часу діють), строки, протягом яких рекламації можуть бути заявлені, права та обов'язки сторін договору (контракту) при цьому, способи врегулювання рекламацій. Неустойкою (штрафом, пенею) можуть забезпечуватись лише дійсна вимога. Сторона, яка зазнала збитків не вправі вимагати сплати неустойки (штрафу, пені), якщо інша сторона не несе відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

Сплата неустойки (штрафу, пені), встановленої на випадок прострочення або іншого неналежного виконання зобов'язання, та відшкодування збитків, заподіяних неналежним виконанням, не звільняє сторону від виконання зобов'язання в натурі.

Відповідальність сторони по договору може наступати не тільки за свої дії, але й за дії третіх осіб. Зобов'язана сторона, яка уклала угоду, відповідає за його виконання незалежно від того, кому конкретно вона доручила виконання зобов'язання за договором.

2.16. Підстави звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань. Цей розділ містить відомості про те, за яких умов сторони можуть звільнятися від відповідальності за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань.

Сторона звільняється від відповідальності за невиконання договірних зобов'язань, якщо вона доведе, що виконання стало неможливим у зв'язку з дією непереборної сили (форс-мажорних обставин).

В зовнішньоекономічному договорі (контракті) необхідно встановити форс-мажорні застереження. Форс-мажорні застереження визначають випадки призупинення виконання договірних зобов'язань сторонами на строк їх дії або визначити випадки, коли сторони набувають право розірвати договір при настанні певних умов. До таких випадків відносяться: екстремальні погодні умови, стихійні лиха, екстремальні сезонні явища, епідемії, надзвичайні явища суспільного життя (воєнні дії, страйки, блокади, ембарго, міжнародні санкції, мораторії та ін.), які унеможливлюють виконання сторонами своїх зобов'язань. Якщо такі обставини носять тимчасовий характер, звільнення від відповідальності має силу на період часу, коли мали місце вказані обставини. Форс-мажорні обставини автоматично продовжують строк виконання договірних зобов'язань на весь період його дії та ліквідації наслідків.

Якщо дія форс-мажорних обставин триває більше визначеного сторонами строку, кожна з сторін має право на розірвання договору і не несе відповідальності за таке розірвання, якщо вона повідомить про це іншу сторону до такого розірвання, не пізніше певного визначеного сторонами строку.

Дія форс-мажорних обставин не є підставою для відмови зобов'язаної сторони від сплати за товари (роботи, послуги), здійснені до виникнення таких обставин.

В тексті зовнішньоекономічного договору (контракту) необхідно визначити спосіб повідомлення сторін про настання форс-мажорних обставин, строки та форму такого повідомлення. Строк дії форс-мажорних обставин підтверджується торгово-промисловою палатою відповідної держави, де знаходиться сторона або відбувається подія, на яку посилається сторона, або іншою організацією за погодженням сторін.

2.17. Арбітраж. В цьому розділі повинен бути визначений порядок врегулювання спорів у випадках невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань, необхідно визначити місце арбітражного суду (країна та право, яке буде застосовуватися) або обумовлюються випадки, за яких сторони можуть звернутися до суду.

Визначивши конкретний арбітраж, в якому сторони будуть вирішувати спір, бажано вказати в тексті договору (контракту), за яким регламентом буде здійснюватися процедура розгляду спору. Найбільш доцільним у цьому випадку буде вибір у якості такого документа регламент того арбітражу, в який сторони збираються звертатися для вирішення спору.

За бажанням сторін можуть бути також обрані Правила про арбітражний суд Міжнародної торгівельної палати у випадку, коли їх спір буде вирішуватись постійно діючим арбітражем, або Арбітражний регламент ЮНСИТРАЛ.

2.18. Мова і кореспонденція зовнішньоекономічного договору (контракту). В тексті договору (контракту) необхідно вказати якою мовою або мовами він укладений, якою мовою або мовами буде вестись кореспонденція між сторонами з питань виконання договору (контракту). Текст контракту можна складати мовою сторін, які укладають договір (контракт), при цьому в тексті необхідно зробити застереження, що ці тексти мають однакову юридичну силу. За взаємною згодою можна обрати мовою договору мову однієї з сторін або ж іншу мову, та надати цій мові перевагу при тлумаченні спірних положень тексту договору.