Президія Федерації професійних спілок України відзначає, що внаслідок послаблення уваги органів виконавчої влади, роботодавців і громадських організацій до питань охорони праці в період реформування управління економікою стан умов і безпеки праці на багатьох підприємствах значно погіршився.

Згідно з даними Держкомстату України станом на початок 2006 року в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, було зайнято майже 1,6 млн. працівників, або 27,4% від їх облікової чисельності, що на 12% більше, ніж у 1990 році.

На багатьох підприємствах 50 - 70 і більше відсотків основних виробничих фондів експлуатуються з істотними відхиленнями від вимог безпеки, що створює потенційну загрозу для працюючих.

Залишається високим рівень виробничого травматизму, особливо зі смертельним наслідком, який у 3 - 5 разів перевищує відповідні показники західних країн. Водночас набули масового характеру факти приховування виробничих травм від розслідування та обліку, безпідставного звинувачення потерпілих у виникненні нещасних випадків і віднесення значної кількості цих випадків до не пов'язаних з виробництвом.

Погіршення умов праці, незадовільне забезпечення працівників багатьох підприємств засобами індивідуального й колективного захисту (лише на 50 - 60 відсотків від установлених норм) призвели до того, що в останній період в Україні щорічно реєструється по 4,5 - 5,5 випадків профзахворювань у розрахунку на 10 тисяч працюючих проти 1,2 у 1999 році.

Таке становище значною мірою є наслідком залишкового принципу фінансування профілактичних заходів з охорони праці як на виробничому, так і на регіональному, галузевому, державному рівнях управління економікою.

Уряд після 1992 року жодного разу не забезпечив виконання вимог статті 19 Закону України "Про охорону праці" щодо виділення окремим рядком бюджетних коштів на профілактичні заходи з охорони праці, що позбавило цю сферу стабільного джерела фінансування. Більше того, незважаючи на заперечення профспілок, Кабінет Міністрів України домігся від Верховної Ради України зупинення дії цих норм законодавства. Тому не випадково не виконується значна кількість заходів Національної (загальнодержавної), галузевих і регіональних програм з питань охорони праці, а також відповідних розділів Генеральної, галузевих, регіональних угод та колективних договорів.

Дії Уряду щодо реалізації державної політики в сфері охорони праці, визначеної чинним базовим Законом, не є послідовними. Численні реорганізації органів державного нагляду за охороною праці призвели до істотної руйнації системи нагляду, втрати значної частини кваліфікованих кадрів, і в результаті - самоусунення цих органів від належного виконання функції комплексного управління охороною праці на державному рівні.

Протягом тривалого часу не усуваються недоліки в законодавстві про охорону праці і соціальне страхування від нещасних випадків, не забезпечено своєчасного перегляду великої кількості застарілих норм у нормативно-правових актах із цих питань.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві через неодноразові вилучення державою страхових коштів на цілі, не передбачені законодавством, та з інших причин не повною мірою виконує свої обов'язки щодо профілактики травматизму і профзахворювань, своєчасного і повного фінансування профілактичних заходів. Політика Фонду не спрямована на забезпечення рівня соціального захисту потерпілих, досягнутого перед запровадженням обов'язкового соціального страхування, на об'єктивний розгляд конфліктних ситуацій тощо.

Членські організації ФПУ, територіальні і первинні організації профспілок ще не перебудували належним чином роботу щодо здійснення ефективного громадського контролю за додержанням законодавства про охорону праці, не сповна використовують повноваження і права у цій сфері. Повільно реалізуються програмні настанови V з'їзду ФПУ щодо запровадження (відновлення) посад технічних інспекторів праці за рахунок профбюджету, в тому числі шляхом кооперації коштів профспілкових організацій. Низькими темпами формується дієздатний інститут громадських інспекторів, членів комісій та інших представників профспілок з питань охорони праці, запроваджується системне і якісне їх навчання відповідно до встановленого Порядку. Недостатньо використовуються можливості колдоговірного регулювання питань охорони праці, захисту прав та інтересів працівників у цій сфері.

Президія Федерації професійних спілок України

1. Відзначити, що внаслідок недосконалості правових засад охорони праці, незадовільної роботи органів виконавчої влади, роботодавців щодо забезпечення конституційного права кожного на належні, безпечні і здорові умови праці на підприємствах, в установах, організаціях України істотно погіршується стан охорони праці, зростає рівень професійної захворюваності і виробничого травматизму.

2. Звернутися до новопризначеного Кабінету Міністрів України з пропозицією до кінця поточного року відповідно до Генеральної угоди розглянути на засіданні Уряду за участю об'єднань профспілок, організацій роботодавців, представників Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві стан охорони праці в країні і затвердити комплекс заходів щодо забезпечення конституційного права працівників на належні, безпечні і здорові умови праці.

3. Повторно звернутися до Президента України з поданням щодо встановлення в Україні Дня охорони праці 28 квітня.

4. Доручити членам правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, делегованим від ФПУ, ініціювати розгляд на черговому засіданні правління Фонду питання про перегляд загальної політики, форм і методів роботи Фонду з метою повного виконання ним наданих законодавством повноважень, забезпечення відповідальності виконавчих органів за результати діяльності, зокрема щодо посилення профілактики травматизму й профзахворювань, об'єктивного і своєчасного встановлення та надання страхових виплат і всіх видів соціальної допомоги кожному потерпілому.

5. Оголосити 2007 рік Роком боротьби профспілок із приховуванням нещасних випадків на виробництві від розслідування та обліку.

6. Членським організаціям з метою виконання Програми дій Федерації профспілок України на 2006 - 2011 роки, затвердженої V з'їздом ФПУ:

6.1. Забезпечити виконання повноважень, наданих Законами України "Про охорону праці", "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" та статутами профспілок, щодо здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про охорону праці;

6.2. Систематично аналізувати причини нещасних випадків на виробництві і профзахворювань, вимагати від роботодавців, центральних і місцевих органів виконавчої влади вжиття ефективних заходів щодо запобігання цим випадкам;

6.3. Протягом другого півріччя 2006 року вивчити питання про організаційні, фінансові можливості та шляхи реалізації програмних настанов V з'їзду ФПУ щодо укомплектування відповідних профспілкових органів технічними інспекторами праці.

Провести аналіз кількісного і якісного складу призначених (обраних) представників профспілок з питань охорони праці всіх рівнів, забезпечити регулярне навчання їх відповідно до постанови президії ФПУ від 30.06.2005 N П-18-15;

6.4. Підвищити вимогливість до представників профспілок, які беруть участь у розслідуванні нещасних випадків і профзахворювань, забезпечити їх принципове й об'єктивне ставлення до визначення обставин, причин і кваліфікації цих випадків та захист інтересів потерпілих;

6.5. Запровадити в практику роботи обов'язковий розгляд кожного нещасного випадку зі смертельним наслідком і групового нещасного випадку на засіданні колегіального профспілкового органу не нижче обласного, республіканського (в АР Крим), міського (в м. Києві) рівнів з принциповою оцінкою причин цих випадків, дій або бездіяльності посадових осіб, а також змісту й повноти заходів щодо соціального захисту потерпілих;

6.6. Забезпечити максимальне використання в роботі положень Угоди про співпрацю між Держпромгірнаглядом МНС України та ФПУ у здійсненні державного нагляду і громадського контролю за додержанням законодавства про охорону праці, укладеної 22 березня 2006 року.

Домагатися від уповноважених органів державного нагляду узгоджених з представниками профспілок дій, висновків і пропозицій під час спільного розслідування нещасних випадків на виробництві, розгляду заяв і скарг працівників з питань охорони праці або потерпілих осіб, прийняття нових або реконструйованих виробничих об'єктів в експлуатацію тощо;

6.7. Узяти під особливий контроль роботу первинних організацій профспілок щодо впровадження механізмів колдоговірного регулювання питань охорони праці згідно з рекомендаціями ФПУ про порядок формування відповідних двосторонніх зобов'язань, у тому числі про забезпечення цільового фінансування комплексних заходів, спрямованих на досягнення встановлених нормативів або підвищення існуючого рівня охорони праці;

6.8. У рамках проведення Року боротьби профспілок із приховуванням нещасних випадків на виробництві забезпечити організацію регулярних масових перевірок, запровадження додаткових заходів запобігання цим негативним проявам, залучення до роботи широкого профспілкового активу з попереднім навчанням його порядку здійснення таких перевірок.

7. Управлінню охорони праці та здоров'я апарату ФПУ (Якібчук В.В.):

7.1. Забезпечити активну участь представників ФПУ в діяльності спільної з Держпромгірнаглядом МНС України, іншими органами виконавчої влади робочої групи з визначення стратегії вдосконалення нормотворчого процесу і формування проектів найважливіших законів та інших нормативно-правових актів, необхідних для поліпшення ситуації з охороною праці. Своєчасно залучати до цієї роботи фахівців членських організацій ФПУ;

7.2. У двомісячний термін розробити й надіслати членським організаціям рекомендації щодо підготовки та проведення заходів у рамках Року боротьби профспілок із приховуванням нещасних випадків на виробництві.

8. Доповідну записку управління охорони праці та здоров'я апарату ФПУ з розглянутого питання та дані про виробничий травматизм (додаються) надіслати членським організаціям ФПУ для відповідного реагування і посилення роботи профспілкових кадрів і активу щодо виконання захисної функції у сфері охорони праці.

9. Контроль за виконанням постанови покласти на заступника Голови ФПУ Українця С.Я.

За роки економічних реформ стан умов і безпеки праці на багатьох підприємствах країни значно погіршився.

Згідно з даними Держкомстату України, кількість осіб, які працюють в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам (в основних видах економіки) на початок 2006 року складала майже 1,6 млн., або 27,4% до облікової кількості штатних працівників, що на 12% більше, ніж їх було в 1990 році.

Найбільша кількість працюючих у таких умовах в добувній промисловості - 67,8%, нафтопереробній - 57%, металургії та обробленні металу - 55,8%, хімічному виробництві - 47,2% тощо.

Серед регіонів найбільша кількість працюючих у незадовільних умовах в Луганській області - 44%, Донецькій - 42,9%, Дніпропетровській - 37,8%, Запорізькій - 30,9%, Івано-Франківській - 26,2% (додатки 1 та 2).

На багатьох підприємствах до 50 - 70 і більше відсотків основних виробничих фондів відпрацювали встановлені для них нормативи і експлуатуються з істотними відхиленнями від вимог безпеки, що являє потенційну загрозу не тільки для працюючих, а й для оточення.

Наприклад, у хімічній, нафтопереробній та нафтохімічній промисловості в незадовільному технічному стані експлуатується понад 80% аміачно-холодильних установок, що може призвести до непередбачених негативних наслідків.