З метою виконання Конвенції ООН з морського права 1982 року, Міжнародної конвенції про охорону людського життя на морі 1974 року, Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року, Міжнародної конвенції про пошук і рятування на морі 1979 року, відповідно до підпункту 4.1.36 підпункту 4.1 пункту 4 Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого Указом Президента України від 12 травня 2011 року № 581, та з метою вдосконалення функціонування державної системи забезпечення безпеки судноплавства

1. Затвердити Галузеву програму забезпечення безпеки судноплавства на 2014 - 2018 роки, що додається.

2. Державній інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, Департаменту державної політики в галузі морського та річкового транспорту у термін до 29 листопада 2013 року розробити та подати на затвердження План заходів Галузевої програми забезпечення безпеки судноплавства на 2014 - 2018 роки.

3. Державній інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті забезпечити оприлюднення цього наказу на офіційному сайті Міністерства інфраструктури України.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Демидовича Д.В.

Безпека судноплавства є невід'ємною частиною торговельного мореплавства та судноплавства і важливою умовою охорони людського життя та навколишнього природного середовища.

За останні роки рівень аварійності на морському та річковому транспорті в цілому істотно не знизився, що свідчить про наявність низки недоліків у системі забезпечення безпеки судноплавства.

Так, на морському транспорті за 2009 рік сталося 14 аварійних подій, за 2010 - 24, за 2011 - 16. На річковому транспорті за 2010 рік сталося 4 аварійних події, за 2011 - 2. Також істотно не зменшується кількість аварійних подій і з маломірними суднами, зокрема за 2009 рік сталося 5 аварійних подій, в яких загинула 1 людина, за 2010 - 10, в яких загинуло 4 людини, за 2011 - 12, в яких загинуло 2 людини.

Потреба в розробленні програми "Забезпечення безпеки судноплавства на 2014 - 2018 роки" (далі - Програма) викликана необхідністю розв'язати проблему аварійності на морському і річковому транспорті.

Основними причинами аварійності на морському і річковому транспорті є:

незавершеність реформування системи управління сферою забезпечення безпеки судноплавства;

наявність значних прогалин у національній нормативній базі з питань безпеки судноплавства;

відставання в імплементації в національне законодавство України відповідних норм, стандартів, правил та інших інструментів Міжнародної морської організації, а також поправок до міжнародних договорів;

недостатня ефективність наглядової діяльності у сфері безпеки судноплавства;

відсутність системи оперативного інформування судноплавних компаній незалежно від форми власності про зміни у національному та міжнародному законодавстві з питань безпеки судноплавства, а також про аварійні події та заходи щодо їх запобігання;

недостатня ефективність системи освіти, підготовки та перепідготовки спеціалістів морського та річкового транспорту;

відсутність криголамного флоту для забезпечення оперативного та безпечного проведення суден на акваторіях морських і річкових портів, на підхідних каналах до них, проведення суден в Керченській протоці і Азовському морі, в річках Дунай і Дніпро;

недостатня наявність портових буксирів відповідної потужності для забезпечення безпечного заходу в порти, виходу із портів, швартування і відшвартування нестандартних суден розміром 260 м - 300 м і більше;

недостатність ресурсного забезпечення безпеки судноплавства;

старіння флоту та збільшення кількості субстандартних суден.

Прийняття Програми сприятиме підвищенню ефективності забезпечення безпеки судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах України, на акваторіях морських і річкових портів, на підхідних каналах до них згідно з вимогами національного законодавства та міжнародних стандартів, зниженню рівня аварійності на морському і річковому транспорті.

Основною метою Програми є забезпечення безпечного функціонування морського, річкового транспорту і підприємств морської галузі, попередження аварійності на морському і річковому транспорті на основі вдосконалення функціонування державної системи забезпечення безпеки судноплавства та приведення її у відповідність із міжнародними та національними вимогами.

3.1. Боротьба з актами насильства на морському і річковому транспорті:

вдосконалення сучасної нормативної бази щодо морської безпеки;

організація захисту суден і портових засобів від незаконного втручання;

участь у створенні стаціонарних та мобільних систем виявлення невпізнаних підводних об'єктів на підходах та у межах акваторії морських торговельних портів.

3.2. Захист навколишнього природного середовища:

будівництво та реконструкція приймальних споруд у портах для приймання, збирання, переробки та утилізації забруднюючих речовин, в тому числі вод, що їх містять, сміття та відходів, наявності в достатній кількості засобів знешкодження та утилізації розлитих у морі та зібраних нафтопродуктів;