Відповідно до статті 111 Кодексу торговельного мореплавства України, наказів Міністерства транспорту України від 11.09.2000 N 498 "Про затвердження Положення про державну морську лоцманську службу", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.10.2000 за N 717/4938, та від 28.05.2001 N 340 "Про затвердження Типового положення про службу регулювання руху суден", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.06.2001 за N 545/5736,

1. Затвердити техніко-експлуатаційні вимоги до служб регулювання руху суден (далі - ТЕВ), що додаються.

2. ДП "Дельта-лоцман" забезпечувати виконання вимог зазначеного наказу під час проектування, будівництва, реконструкції будівель та споруд служб регулювання руху суден.

3. ДП "Дельта-лоцман" до 2014 року привести технічний стан існуючих служб регулювання руху суден у відповідність до ТЕВ.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Корнієнка В.В.

1.1. Техніко-експлуатаційні вимоги (далі - ТЕВ) до служб регулювання руху суден розроблено відповідно до статті 111 Кодексу торговельного мореплавства України та наказу Міністерства транспорту України від 28.05.2001 N 340 "Про затвердження Типового положення про службу регулювання руху суден", зареєстрованого в Мін'юсті 25.06.2001 за N 545/5736.

1.2. ТЕВ поширюються на служби регулювання руху суден (далі - СРРС) і призначені для застосування з метою:

проектування, будівництва нових об'єктів СРРС та введення їх до експлуатації;

реконструкції, модернізації та переоснащення діючих об'єктів СРРС;

забезпечення належної експлуатації та функціонування СРРС.

2.1. У ТЕВ наведені нижче терміни та скорочення вживаються в такому значенні:

AIC (Automatic Identification System) - автоматична ідентифікаційна система;

БС АІС - базова станція автоматичної ідентифікаційної системи;

16 канал - міжнародний канал лиха, безпеки та виклику;

АРЛП - автоматизований радіолокаційний пост;

АРМ - автоматизоване робоче місце;

ASL (Above Sea Level) - над рівнем моря;

БД - база даних;

БРЛС - берегова радіолокаційна станція;

ДВЧ - дуже висока частота;

ЕПР - ефективна поверхня розсіювання;

ГМЗЛБ - глобальна морська система зв'язку під час лиха та для забезпечення безпеки;

ГЛОНАСС - глобальна навігаційна супутникова система;

GPS (Global Positioning System) - глобальна система визначення координат;

ГНСС - глобальні навігаційні супутникові системи;

IMO (International Maritime Organization) - Міжнародна морська організація;

ITU (International Telecommunication Union) - Міжнародний комітет електрозв'язку;

МАМС - Міжнародна асоціація маякових служб;

MMSI (Maritime Mobile Service Identity) - ідентифікатор морської рухомої служби;

NM (nautical mile) - морська миля;

ПРРС - пост регулювання руху суден;

РЛС - радіолокаційна станція;

РРЛ - радіорелейна лінія;

РС РРС - Регіональна служба регулювання руху суден;

РТПЗ- радіотехнічний пост зв'язку;

СКП - середньо квадратична похибка;

СРРС - Служба регулювання руху суден;

CPA (Closest Point of Approach) - точка максимального зближення;

СТС - система телевізійного спостереження;

SOLAS (Convention on the Safety of Life at Sea) - Міжнародна конвенція з охорони людського життя на морі;

TCPA (Time to closest point of approach) - час до точки максимального зближення;

ТЕВ - техніко-експлуатаційні вимоги;

ЦВВ - цифровий вибірковий виклик;

ЦРРС - Центр регулювання руху суден;

VPN (virtual private network) - віртуальна захищена мережа;

трек - лінія на екрані радіолокаційного комплексу, що з'єднує координати точок, пройдених судном за певний проміжок часу. Трек на теперішній момент часу відповідає шляховому куту (курсу судна відносно ґрунту).

У цих ТЕВ інші терміни вживаються у значеннях, наведених в наказах Міністерства транспорту України від 11.09.2000 N 498 "Про затвердження Положення про державну морську лоцманську службу", зареєстрованого в Мін'юсті 17.10.2000 за N 717/4938, від 28.05.2001 N 340 "Про затвердження Типового положення про службу регулювання руху суден", зареєстрованого в Мін'юсті 25.06.2001 за N 545/5736, та від 28.05.2001 N 341 "Про затвердження Положення про лоцмана-оператора служби регулювання руху суден", зареєстрованого в Мін'юсті 25.06.2001 за N 544/5735.

3.1. До складу служби регулювання руху суден входять пости регулювання руху суден та центри регулювання руху суден (ПРРС/ЦРРС).

У залежності від протяжності зони дії, навігаційних та гідрометеорологічних умов, кількості портів, що обслуговуються, інтенсивності руху суден, кількості постів регулювання руху суден (підцентрів), автоматичних радіолокаційних постів, що входять до складу ПРРС, оснащеності технічними засобами, а також функцій, що виконуються, ПРРС надається відповідна класифікаційна категорія: вища, перша, друга або третя.

3.2. Вимоги до технологічного обладнання та його експлуатаційних характеристик встановлюються в залежності від категорії ПРРС.

3.3. Критерії для надання ПРРС відповідної категорії наведено в таблиці 3.1.

3.4. Відповідна класифікаційна категорія надається на підставі експертного висновку Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті.

4.1. До будівель та споруд СРРС відносяться центри та пости регулювання руху суден, автоматизовані радіолокаційні пости, радіотехнічні пости зв'язку, інші будівлі, де розміщується персонал СРРС і технологічне обладнання, а також антенні вежі.

4.2. Об'єкти, які винесені за межі зони дії ЦРРС/ПРРС, повинні бути забезпечені каналами обміну даних.

4.3. Будівлі та споруди СРРС повинні бути спроектовані та побудовані у відповідності із чинними стандартами, правилами та нормами.

4.4. Приміщення ЦРРС/ПРРС повинне відповідати чинним санітарно-гігієнічним вимогам.

4.5. Приміщення, у яких розміщуються радіолокаційні прийомо-передавачі, повинні бути ізольовані для недопущення випромінювання від них та обладнані основною та резервною системами кондиціювання.

4.6. Кабелі, які з'єднують обладнання у різних приміщеннях (кабелі зв'язку, живлення, комп'ютерна мережа), повинні проходити у відповідних кабельних каналах.

4.7. Споруди, на яких розміщуються радіолокаційні антени, антени зв'язку та АІС, повинні забезпечувати:

висоту встановлення антен, необхідну для покриття робочих зон дії ПРРС/ЦРРС;

необхідний доступ (мати майданчики) для виконання монтажних, ремонтних робіт та робіт з технічного обслуговування антен;

надійну роботу антен за різних погодних умов та швидкості вітру понад 50 м/сек.

захист антен радіолокаторів від падіння на них шматків льоду.

Антенні майданчики об'єктів, що будуються, повинні бути обладнані механізмами для підйому та опускання радіолокаційних антен.

4.8. Будівлі та споруди повинні бути захищені від ураження блискавками та вжиті заходи для захисту обладнання від електромагнітних наведень.

4.9. Склад об'єктів і споруд СРРС, їх розміщення, засоби телекомунікацій та інфраструктура визначаються на стадії проектування.

4.10. Будівництво нових об'єктів СРРС та модернізація діючих повинні виконуватися згідно з технічними завданнями. До початку будівництва нових об'єктів повинні бути розроблені техніко-економічні обґрунтування та проекти.

4.11. В техніко-економічних обґрунтуваннях повинно бути висвітлено наступні питання:

вибір місць дислокації постів об'єктів СРРС;

аналіз виконання вимог цього документу щодо покриття зони дії ЦРРС/ПРРС технічними засобами;

аналіз необхідності встановлення додаткових технічних засобів: телеспостереження, радіопеленгаторів тощо.

4.12. У техніко-економічних обґрунтуваннях на створення нових та модернізацію діючих об'єктів СРРС, проектній документації повинні бути враховані вимоги до ПРРС різних категорій.

4.13. Експертні висновки щодо проектів будівництва, реконструкції та модернізації об'єктів ЦРРС/ПРРС надає Державна інспекція України з безпеки на морському та річковому транспорті.

4.14. Будівництво та облаштування нових об'єктів СРРС повинно відбуватись у порядку, передбаченому чинним законодавством.

5.1. Загальні вимоги до технічних засобів СРРС

5.1.1. Основні технічні засоби ПРРС/ЦРРС:

обладнання ДВЧ зв'язку;

радіолокаційне обладнання;

базова автоматизована ідентифікаційна система;

АРМ лоцманів-операторів та чергових інженерів;

обладнання запису, зберігання та відтворення інформації;

система єдиного часу;

база даних;

засоби енергозабезпечення.

5.1.2. Допоміжні технічні засоби ПРРС/ЦРРС:

радіопеленгатори, що працюють в діапазоні ДВЧ морської рухомої служби;

метеорологічні станції та гідрологічні прилади;

системи телевізійного спостереження.

5.1.3. Основні технічні засоби ПРРС/ЦРРС повинні забезпечувати:

автоматизоване створення єдиного інформаційного поля у зони дії СРРС;

обробку інформації, документування, зберігання та відтворення;

автоматичне відстеження та автоматичний супровід суден;

автоматизацію процесів планування та диспетчеризації судноплавства;

автоматизацію спостереження за районами, що небезпечні або заборонені для судноплавства;

накопичення бази даних про проведення суден у зоні дії ПРРС/ЦРРС та регіону;

обмін інформацією між суміжними ПРРС/ЦРРС у зоні дії РС РРС;

візуалізацію інформації на екранах автоматизованих робочих місць лоцманів-операторів;

можливість передачі інформації внутрішнім та зовнішнім користувачам.

5.1.4. Основні технічні засоби СРРС повинні забезпечувати основні функції СРРС у разі виходу з ладу або аварійного відключення їхніх вузлів та блоків. В аварійних ситуаціях повинен реалізовуватися принцип поступовості відмов технічних засобів ПРРС/ЦРРС.

5.1.5. Для технічних засобів, що розташовані на віддалених від ПРРС/ЦРРС об'єктах, повинні забезпечуватися можливості дистанційного контролю їхнього технічного стану, режимів роботи, засобів пожежної та охоронної сигналізації та керування режимами роботи.

5.1.6. Робочою зоною технічних засобів ПРРС/ЦРРС є акваторія, у межах якої забезпечується функціонування технічних засобів із визначеною ефективністю. Для кожного виду технічних засобів ПРРС/ЦРРС встановлюється окрема робоча зона, яка розраховується під час проектування та підтверджується шляхом натурних випробувань.

У робочій зоні технічних засобів ПРРС/ЦРРС допускається наявність тіньових секторів та зон за умови, що на цих ділянках немає фарватерів, якірних місць, місць приймання та висадження лоцманів.

5.1.7. Апаратура технічних засобів, що експлуатуються на об'єктах СРРС, повинна мати комплект експлуатаційної документації згідно з чинним законодавством.

5.2. Вимоги до радіолокаційного обладнання

5.2.1. Радіолокаційне обладнання ПРРС/ЦРРС складається з:

берегових радіолокаційних станцій (приймачі-передавачі, антени, антенно-обертові пристрої та хвилегінні тракти);

засобів обробки та відображення радіолокаційної інформації.

5.2.2. Кількість радіолокаційних станцій у зоні дії ПРРС/ЦРРС повинна бути достатньою для забезпечення виявлення та безперервного відстеження суден.

5.2.3. Якщо у зоні дії ПРРС/ЦРРС наявні тіньові радіолокаційні зони, у яких розташовані причали, то вони повинні спостерігатися БС АІС або системами телевізійного спостереження, або обома засобами водночас.

5.2.4. Радіолокаційне обладнання СРРС має бути спроможним розраховувати та відображати наступні обов'язкові функції:

точка максимального зближення суден (CPA);

час до точки максимального зближення (TCPA);

якірна вахта;

вектор судна;

курс, швидкість та мітка/ідентифікатор цілі;

попередження про загрозу зіткнення суден;

відображення треків суден.

5.2.5. Радіолокаційні станції повинні бути оснащені пристроями для автоматичного вимикання випромінювання у неробочих секторах.

5.2.6. Бокові пелюстки діаграми спрямованості антени радіолокаційних станцій повинні відповідати наступним вимогам:

1) рівень першого бокового пелюстка (дБ): < 28;

2) рівень бокових пелюстків поза сектором +- 10 град. від лінії головного пелюстка (дБ): < 35.

5.2.7. Категорія ПРРС/ЦРРС та здатність їх радіолокаційних засобів 3-х сантиметрового діапазону до виявлення зворотних сигналів повинні бути обґрунтовані під час розробки проекту для цілей з ефективною поверхнею розсіювання (ЕПР), що наведені у таблиці 5.1.

5.2.8. Частотний діапазон берегових радіолокаційних станцій, якими обладнуються СРРС, повинен відповідати Національній таблиці розподілу смуг радіочастот України для загальних користувачів, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.2005 N 1208.

5.2.9. Максимальна імпульсна потужність передавачів РЛС, якими обладнано СРРС не повинна перевищувати:

30 кВт для ПРРС/ЦРРС, що обслуговують акваторії портів та якірні стоянки;

60 кВт для ПРРС/ЦРРС, що обслуговують транзитні рекомендовані шляхи та підходи до портів.

5.2.10. Частота обертання радіолокаційних антен РЛС кругового огляду повинна бути не меншою за 16 об/хв. Антени і антенно-обертові пристрої повинні зберігати працездатність при швидкості вітру до 50 м/сек.

5.2.11. Допустимі похибки вимірювання дальності, азимута та розрізнювальна здатність радіолокаційного обладнання повинні відповідати вимогам, що наведені у таблиці 5.2.

Примітка 1. Графа "Супроводження" містить вимоги до абсолютних похибок на виході системи обробки радіолокаційних даних.

Примітка 2. Графа "Відображення" містить вимоги до абсолютних похибок відображення даних, що надійшли від системи обробки радіолокаційних даних, на екрані АРМ.

Примітка 4. ПРРС третьої категорії не має радіолокаційних засобів.

5.2.12. У зоні дії кожної радіолокаційної станції повинно бути не менше двох реперних орієнтирів, розташованих на відстані 3 / 12 миль від місця встановлення антени БРЛС. Реперними орієнтирами можуть слугувати поодинокі будівлі, споруди, вежі, щогли, стаціонарні засоби навігаційного огородження тощо, які впевнено спостерігаються, розрізняються та ідентифікуються радіолокаційними засобами СРРС за різних метеорологічних умов.

5.2.13. Реперні орієнтири повинні застосовуватися для автоматичного та напівавтоматичного юстування координат радіолокаційних зображень та для контролю працездатності і налагодження радіолокаційних засобів СРРС.

Координати реперних орієнтирів повинні визначатися незалежними геодезичними засобами з абсолютною похибкою не більше 3 м.

5.3. Вимоги до засобів обробки і відображення радіолокаційної інформації

5.3.1. Основними функціями засобів обробки радіолокаційної інформації в СРРС повинні бути:

первинна обробка радіолокаційних сигналів, що включає: приймання радіолокаційних сигналів; їх перетворення з аналогової форми в цифрову; виключення з обробки ділянок поза зоною дії СРРС, що обслуговується; первинне зменшення радіозавад; виокремлення радіолокаційних зображень суден та інших об'єктів спостереження; визначення координат радіолокаційних зображень;

вторинна (траєкторна) обробка радіолокаційної інформації, що включає автоматичне або напівавтоматичне виявлення та супровід треків відмітин цілей з визначенням їх поточних координат, векторів швидкості;

мультирадарна обробка радіолокаційної інформації, що включає інтегрування результатів первинної та вторинної обробки радіолокаційних даних, отриманих від низки радіолокаційних станцій, зони яких перетинаються;

автоматична або напівавтоматична ідентифікація цілей, що супроводжуються, із траєкторіями суден шляхом залучення інформації АІС та інших даних про судна, включаючи ту, що зберігається в базі даних регіональних СРРС.

5.3.2. Засоби обробки радіолокаційної інформації повинні забезпечувати адаптивне зменшення радіозавад, обумовлених метеофакторами, морською поверхнею, кільватерним слідом суден, умовами поширення радіохвиль тощо на всій площі зони.

5.3.3. Засоби обробки та відображення радіолокаційної інформації повинні забезпечувати можливість автоматичного або (за вибором лоцмана-оператора) оперативного ручного керування граничним рівнем завад, який регулює відносну кількість хибних радіолокаційних відмітин, що можуть потрапити на подальшу обробку радіолокаційних даних.

5.3.4. Засоби відображення радіолокаційної інформації в СРРС повинні забезпечувати візуалізацію:

радіолокаційних зображень берега, суден та інших об'єктів спостереження у формі перетвореного з аналогової форми в цифрову не синтезованого ("сирого") радіолокаційного сигналу;

координати відмітин радіолокаційних сигналів (на запит лоцмана-оператора);

умовні символи виявлення та автосупроводження цілей;

вектори екстрапольованого руху цілей, що супроводжуються;

треки цілей, що супроводжуються;

цифрові дані (формуляри) для обраних оператором цілей, що супроводжуються;

координатний маркер з одночасним відображенням його географічних та полярних координат.

5.3.5. Час екстраполяції та тривалість візуалізації траєкторій руху цілей, що супроводжуються, повинні регулюватися лоцманом-оператором. При цьому повинна забезпечуватися неоперативна можливість змінювати часовий інтервал відображення точок траєкторії руху суден в діапазоні від 20 секунд до 30 хвилин.