Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я від 06.12.2001 N 486 "Про Порядок проведення державної реєстрації (перереєстрації) медичних імунобіологічних препаратів в Україні", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 28.02.2002 N 204/6492, наказу Міністерства охорони здоров'я України від 15.06.2007 N 325 "Про затвердження Показників якості імунобіологічних препаратів (вакцин та анатоксинів)", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06.07.2007 N 773/14040, та наказу Державної служби лікарських засобів та виробів медичного призначення від 13.03.2007 N 120 "Про державну реєстрацію (перереєстрацію) медичних імунобіологічних препаратів", з метою вивчення реактогенності та імуногенності вакцини паротитної культуральної живої сухої, виробництва Федерального державного унітарного підприємства "Науково-виробниче об'єднання по медичних імунобіологічних препаратах "МІКРОГЕН" МОЗ РФ, Росія,

1. Затвердити Протокол клініко-епідеміологічного дослідження реактогенності та імуногенності вакцини паротитної культуральної живої сухої, виробництва Федерального державного унітарного підприємства "Науково-виробниче об'єднання по медичних імунобіологічних препаратах "МІКРОГЕН" МОЗ РФ, Росія (далі - Протокол), Форму анкети пацієнта (добровольця), Щоденник спостереження за вакцинованим для медичних працівників, Інформаційний лист та форму письмової згоди пацієнта (добровольця) або його законного представника на участь у дослідженні, що додаються.

2. Провести клініко-епідеміологічне дослідження вакцини паротитної культуральної живої сухої, виробництва Федерального державного унітарного підприємства "Науково-виробниче об'єднання по медичних імунобіологічних препаратах "МІКРОГЕН" МОЗ РФ, Росія, в Одеській області.

3. Головному державному санітарному лікарю Одеської області визначити лікувально-профілактичні заклади для проведення клініко-епідеміологічних досліджень.

4. Начальнику управління охорони здоров'я Одеської області забезпечити проведення робіт за Протоколом у визначених лікувально-профілактичних закладах.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на директора Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду МОЗ України Пономаренка А.М.

Вакцина паротитна культуральна жива суха виробництва ФДУП "НВО "МІКРОГЕН" МОЗ РФ, Росія.

Вакцина паротитна культуральна жива суха виробляється шляхом культивування атенуйованого штаму вірусу паротиту Ленінград-3 на первинній культурі фібробластів ембріонів японських перепелів. Препарат представляє собою суху однорідну масу рожевого кольору.

Вакцина призначена для планової та екстреної профілактики епідемічного паротиту.

Вакцина випускається по 1, 2 та 5 щеплювальних доз в ампулі в комплекті з розчинником.

Діючі речовини: одна щеплювальна доза вакцини (0,5 мл) містить не менше 20000 ТЦД вірусу паротиту;

50

Допоміжні речовини: одна щеплювальна доза вакцини містить не більше 25 мкг антибіотику гентаміцину сульфату; стабілізатор - суміш 0,08-0,16 мл ЛС-18 та 0,002-0,004 г желатину.

Вакцина зберігається 15 місяців при температурі від 2 до 8 град. C. Розчинник зберігається 36 місяців при температурі від 2 до 8 град. C.

Заморожування розчинника категорично забороняється.

Епідемічний паротит (ЕП) відноситься до керованих інфекцій. Найбільш безпечним, ефективним та економічним методом боротьби з цією інфекцією є вакцинація. Накопичені дані, як в Україні, так і за кордоном, переконливо свідчать, що ризик побічних реакцій на сучасні моно- або комбіновані вакцини, до складу яких входить паротитний компонент, значно нижчий за ризик виникнення ускладнень від цієї інфекції.

Головним чином розповсюдження ЕП відбувається повітряно-крапельним шляхом. Клінічні симптоми основних ускладнень, які виявляються при захворюванні: орхіти (20-30% захворівших хлопчиків-підлітків і до 50% - дорослих чоловіків), рідше оофорити (5% дівчат) із наступним безпліддям. Панкреатити зустрічаються у 1 з 30 хворих. Як у дорослих так і у дітей паротитна інфекція може викликати серйозні ускладнення - серозні менінгіти (у 1 з 200-5000 хворих). Якщо симптоми подразнення мозкових оболонок спостерігаються лише у 5-25%, то при дослідженні спинномозкової рідини цитоз виявляється у половини всіх хворих на ЕП. Але, слід відмітити, що хоч менінгіти при ЕП завжди зникають самостійно, однак наслідки ураження черепних нервів не зникають безслідно, зокрема, може виявитися погіршення слуху. Частота розвитку паротитних енцефалітів значно менше, але завжди вони супроводжуються високою лихоманкою, порушенням свідомості і дуже часто призводять до хронічних ускладнень.

Основними завданнями даного дослідження є проведення обмеженого клініко-епідеміологічного спостереження при використанні вакцини паротитної культуральної живої сухої, виробництва ФДУП "НВО "МІКРОГЕН" МОЗ РФ з визначенням її реактогенності та імуногенності в умовах України.

Відкрите, контрольоване.

Вивчення реактогенності та імуногенності вакцини паротитної культуральної живої сухої, виробництва Федерального державного унітарного підприємства "Науково-виробниче об'єднання по медичних імунобіологічних препаратах "МІКРОГЕН" МОЗ РФ, Росія, в умовах України.

Перший етап - вивчення реактогенності вакцини при 1-разовому щепленні 100 пацієнтів (добровольців) за наявності письмової згоди або письмової згоди його законного представника на проведення клінічного дослідження.

Другий етап - вивчення імуногенності вакцини. Забір сироваток крові від 100 пацієнтів (добровольців) перед вакцинацією, через 40-50 діб та 1 рік після щеплення.

Дослідження проводиться у Одеській області. Пацієнт (доброволець) отримує щеплення вакциною паротитною культуральною живою сухою, виробництва ФДУП "НВО "МІКРОГЕН" МОЗ РФ, Росія.

Згідно з Календарем профілактичних щеплень в Україні двохкратній вакцинації для профілактики паротиту підлягають діти у 12 місяців та 6 років. Вакцинацію проводять комбінованою вакциною для профілактики кору, паротиту та краснухи. Ревакцинацію паротитною моновакциною проводять тільки хлопчикам у віці 15 років.

Група дослідження - 100 пацієнтів (добровольців).

Клінічні випробування лікарських засобів проводяться за наявності письмової згоди пацієнта (добровольця) на участь у проведенні клінічних випробувань або письмової згоди його законного представника на проведення клінічних випробувань відповідно до статті 8 Закону України "Про лікарські засоби". Відбір учасників дослідження проводиться з урахуванням протипоказань відповідно до наказу МОЗ України від 03.02.2006 N 48 "Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів", зареєстрованого в Міністерстві юстиції 02.06.2006 N 665/12539, та інструкції по використанню вакцини.

Критерії включення:

- наявність письмової згоди пацієнта (добровольця) на участь у проведенні клінічних випробувань або письмової згоди його законного представника на проведення клінічних випробувань (Додаток 3);

- відсутність у пацієнта (добровольця) протипоказань, визначених наказом МОЗ України N 48 від 03.02.2006 р. "Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів";

- щеплювальний анамнез.

Критерії виключення:

- відсутність письмової згоди пацієнта (добровольця) на участь у проведенні клінічних випробувань або письмової згоди його законного представника на проведення клінічних випробувань (Додаток 3);

- тяжкі форми алергічних реакцій на аміноглікозиди (особливо гентаміцину сульфат та ін.) та курячі яйця;

- первинні імунодефіцитні стани, злоякісні хвороби крові та новоутворення;

- сильна реакція (підвищена температура тіла, вище 40 град. C, набряк, гіперемія більше 8 см діаметром у місці введення вакцини) або ускладнення на попередню дозу;

- відсутність даних в анамнезі про захворювання на епідемічний паротит;

- відмова пацієнта (добровольця) від участі в дослідженні на будь-якому етапі дослідження.

Анкета (Додаток 1) заповнюється індивідуально для кожного суб'єкта дослідження.

Одна доза вакцини становить 0,5 мл.

Безпосередньо перед використанням вакцину розводять розчинником, що додається, із розрахунку 0,5 мл розчинника на одну щеплювальну дозу вакцини. Вакцина повинна повністю розчинитись протягом 3 хвилин. Розчинена вакцина - прозора, рожевого кольору або безбарвна рідина.

Непридатною до застосування є вакцина та розчинник в ампулах з порушеною цілісністю, маркування, а також при зміні їх фізичних властивостей (кольору, прозорості тощо), при закінченні терміну придатності та порушенні умов зберігання.

Розкриття ампул і процедуру вакцинації здійснюють при суворому дотриманні правил асептики та антисептики. Ампули в місці надрізу обробляють 70 град. спиртом та обламують, запобігаючи попаданню спирту в ампулу. Для розведення вакцини відбирають весь необхідний об'єм розчинника та переносять його в ампулу з сухою вакциною. Після перемішування вакцину відбирають іншою голкою в стерильний шприц та використовують для вакцинації.

Вакцину вводять підшкірно в об'ємі 0,5 мл під лопатку або в ділянку плеча (на межі між нижньою та середньою третиною плеча із зовнішньої сторони), попередньо обробивши шкіру в місці введення вакцини 70 град. спиртом.

Розчинена вакцина використовується негайно і не підлягає зберіганню.

Проведення щеплення реєструється у встановленому порядку.

1. Вакцина та розчинник зберігаються у холодильнику при температурі від 2 до 8 град. C.

2. Перед введенням вакцину та розчинник необхідно нагріти до кімнатної температури (18-20 град. C).

3. Перше відвідування - день вакцинації (день 0).

3.1. Заповнення Анкети (Додаток 1) і перевірка критеріїв включення/виключення для вакцинації.

3.2. Медичний огляд з термометрією.

3.3. Забір крові у дітей для серологічних досліджень.*

3.4. Щеплення.*

4. Друге відвідування - через 40-50 діб після вакцинації.

4.1. Медичний огляд.

4.2. Забір крові для серологічних досліджень.*

5. Третє відвідування - через 12 місяців після вакцинації.

5.1. Медичний огляд.

5.2. Забір крові для серологічних досліджень.*

* Щеплення та забір крові в об'ємі 5 мл проводиться навченим персоналом у маніпуляційному кабінеті, в якому повинно бути все необхідне (розчин нашатирного спирту, вологі серветки тощо) для надання медичної допомоги у разі виникнення непередбаченої реакції на щеплення або забір крові.

Термін спостереження за щепленими пацієнтами (добровольцями) складає 42 доби з моменту вакцинації.

Дані про поствакцинальні реакції і ускладнення фіксуються у Щоденнику спостереження за вакцинованими (Додаток 2). Всі препарати, які використовуються для терапії інших захворювань, що виникли у пацієнтів (добровольців) протягом проведення дослідження, повинні бути записані у Щоденнику (Додаток 2), включаючи назву, дозу, спосіб та термін використання. У випадку захворювання - дату початку та закінчення захворювання, діагноз, визначені в історії хвороби, також вносять у Щоденник спостереження за вакцинованими (Додаток 2).

Законні представники повинні бути проінформовані про необхідність негайного звернення за медичною допомогою у випадку виникнення будь-яких симптомів чи ознак захворювання протягом 42 днів після вакцинації.

Перелік можливих місцевих, загальних реакцій та ускладнень зазначені в Щоденнику спостереження за вакцинованими (Додаток 2).

Оцінка реактогенності

Після щеплення лікарем-дослідником клінічних випробувань проводиться спостереження за вакцинованим пацієнтом (добровольцем) протягом 42 діб. Дані фіксуються у Щоденнику спостереження за вакцинованими (Додаток 2). Протягом першого тижня - щоденно, 2, 3, 4 тижні - раз на тиждень, та на 42 день.

Оцінка імуногенності

В день вакцинації, перед вакцинацією та через 40-50 діб, та через 1 рік після щеплення забір крові у пацієнтів (добровольців).

Результати будуть оброблені статистично для вирішення питання про значимість отриманих показників, ймовірність розходжень між ними.

1. З метою визначення значимості величин, що виражені у відсотках, обчислюють середню помилку по формулі:

де:

n - число спостережень (при n < 30 у формулі замість n використовують n-1).

2. Для визначення вірогідності різниці двох отриманих величин (у відсотках) обчислюють критерій Стьюдента по формулі:

де Кк - корінь квадратний.

Дослідження може бути припинено за умови виконання поставлених задач або за причин форс-мажорних обставин.

Матеріально-технічне забезпечення та фінансування дослідження передбачається здійснювати за рахунок коштів, наданих спонсором/замовником - ТОВ "ІМБІОІМПЕКС", Україна. Також Замовник надає 100 доз (монодоза) вакцини паротитної культуральної живої сухої, виробництва ФДУП "НВО "МІКРОГЕН" МОЗ РФ (Росія) для проведення програми.

Дата початку дослідження (включення в дослідження першого пацієнта (добровольця)) - вересень 2008 р.

Дата закінчення відбору пацієнтів (добровольців) (включення в дослідження останнього пацієнта (добровольця)) - жовтень 2008 р.

Дата закінчення дослідження:

- оцінка реактогенності - жовтень-листопад 2008 р.

- оцінка імуногенності - листопад-грудень 2008 р.

- оцінка тривалості імунітету - листопад-грудень 2009 р.

Перший етап випробування:

1. Аналіз отриманих результатів випробування щодо безпеки вакцини (обробка анкет, щоденників, облік випадків місцевих і загальних реакцій та можливих ускладнень).

2. Підготовка звіту комісії щодо реактогенності вакцини.

3. Публікація результатів.

Другий етап випробування:

1. Аналіз отриманих результатів щодо ефективності вакцини (після забору крові).

2. Підготовка звіту комісії про імуногенність вакцини.

3. Публікація результатів.

Назва дослідження: Клініко-епідеміологічне дослідження реактогенності та імуногенності ВАКЦИНИ ПАРОТИТНОЇ КУЛЬТУРАЛЬНОЇ ЖИВОЇ СУХОЇ, виробництва Федерального державного унітарного підприємства "Науково-виробниче об'єднання по медичних імунобіологічних препаратах "МІКРОГЕН" МОЗ РФ, Росія

Цей документ повинен бути представлений пацієнту (добровольцю) або його законному представнику у повному обсязі; жодна сторінка(и) або розділ(и) не повинні бути пропущені. Зміст документа повинен бути усно пояснений пацієнту (добровольцю) або його законному представнику.

Основною метою цього документа є надання пацієнту (добровольцю) або його законному представнику інформації, необхідної для прийняття рішення про їх участь в дослідженні та про їхні права й обов'язки. Цей документ надає прості і доступні наукові дані про позитивний ефект і користь дослідження.

Епідемічний паротит (ЕП) відноситься до керованих інфекцій, і основним методом боротьби з ним є вакцинація, яка була визнана у всьому світі як найбільш безпечним, ефективним та економічним методом боротьби з цим інфекційним захворюванням. Накопичені дані як в Україні, так і за кордоном, переконливо свідчать, що ризик реакцій на сучасні монопаротитні та комбіновані вакцини непомірно нижчий, ніж ризик ускладнень від цієї інфекції.

Епідемічний паротит вперше описав і виділив як самостійне захворювання ще Гіппократ за 400 років до початку нашої ери. Захворювання отримало свою назву по основному симптому: "паротит" - запалення навколо вушної слинної залози. Відомі інші назви хвороби - "завушниця" і "свинка".

Захворювання викликається вірусом, нестійким до зовнішнього середовища, а в природних умовах є небезпечним тільки для людини. Зараження відбувається при безпосередньому контакті з хворим, частіше під час розмови, коли збудник виділяється в зовнішнє середовище з крапельками слини. ЕП реєструється у вигляді як одиничних випадків, так і епідемічних спалахів в дитячих колективах, казармах для новобранців.

Імунітет після перенесеного захворювання стійкий, довічний, повторні випадки зустрічаються вкрай рідко.

Більшість дітей переносить "свинку" в дитинстві. Звичайно, захворювання закінчується одужанням через 7-10 днів, хронічні форми не розвиваються.