Міністерство освіти і науки України надсилає для практичного використання інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у новому 2004/2005 навчальному році.

Просимо довести їх до відома вчителів загальноосвітніх навчальних закладів.

Завдання сучасної початкової школи визначені Законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", Концепцією загальної середньої освіти (12-річна школа).

Початкова школа вже четвертий рік поспіль є єдиною 4-річною, яка працює за новими навчальними програмами, новими підручниками, посібниками, створеними відповідно до вимог освітніх галузей Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання".

Навчально-виховна робота у початковій школі організовується і проводиться відповідно до чинної нормативно-правової бази, інструктивно-нормативних та рекомендаційних матеріалів органів управління освітою та методичних служб різних рівнів.

Основними нормативними документами, що регламентують функціонування початкової школи, є:

наказ Міністерства освіти і науки України від 01.03.2004 N 162 "Про Типові навчальні плани початкової школи з навчанням українською та мовами національних меншин",

наказ Міністерства освіти і науки України від 16.07.2001 N 516 "Типові навчальні плани спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного циклу",

лист Міністерства освіти і науки України від 18.12.2000 N 1/9-510 "Про організацію роботи з дітьми старшого дошкільного віку, які не відвідують дошкільні заклади",

наказ Міністерства освіти і науки України від 06.05.2001 N 365 "Прийом дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів",

Інструкція про порядок конкурсного приймання дітей (учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів) (наказ Міністерства освіти і науки України 19.06.2003 N 389,

лист Міністерства освіти і науки України від 27.10.99 N 1/9-419 "Про тривалість уроків у початковій школі",

лист Міністерства освіти і науки України від 24.07.2001 N 1/9-266 "Про організацію навчально-виховного процесу у 1 класі",

лист Міністерства освіти і науки України від 18.06.2001 N 1/9-231"Про організацію навчання учнів 1 класу на базі дошкільного навчального закладу",

наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 N 128 "Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах",

наказ Міністерства освіти і науки України від 14.12.2000 N 558 "Про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти",

Інструкція про переведення та випуск учнів навчальних закладів системи загальної середньої освіти усіх типів та форм власності (наказ Міністерства освіти і науки України від 05.02.2001 N 44),

спільний наказ Міністерства освіти і науки України та Академії педагогічних наук України від 12.07.2002 N 401/52 "Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи",

лист Міністерства освіти і науки України від 30.08.2002 N 1/11-2927 "Методичні рекомендації щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи",

інструктивно-методичний лист Міністерства освіти і науки України від 21.10.2002 N 1/9-468 "Про методику здійснення контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи",

інструктивно-методичний лист Міністерства освіти і науки України від 18.04.2003 N 1/9-192 "Про дотримання вимог нормативно-правових документів з оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи",

лист Міністерства освіти і науки України від 29.12.2001 N 1/9-468 "Про обсяг та характер домашніх завдань для учнів початкової школи",

лист Міністерства освіти і науки України від 03.07.2002 N 1/9-320 "Про використання шкільних зошитів у навчальному процесі",

постанова Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 N 63, погоджена з Міністерством освіти і науки України (лист Міністерства освіти і науки України від 05.06.2001 N 1/12-1459) "Державні санітарні правила та норми влаштування, устаткування загальноосвітніх навчальних закладів і організації навчально-виховного процесу",

наказ Міністерства освіти і науки України від 06.09.2000 р. N 434 "Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти" та інші.

Структура 2004/2005 навчального року встановлюється загальноосвітнім навчальним закладом відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки України (лист Міністерства освіти і науки України від 07.05.2004 N 1/9-252).

Навчальний рік розпочинається 1 вересня - Днем знань - і закінчується в початкових класах, включаючи проведення навчальних екскурсій та підсумкового оцінювання, 31 травня.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою. Початок I семестру 1 вересня, закінчення - 25 грудня, II семестру - початок 12 січня, закінчення - 31 травня.

Протягом навчального року проводяться канікули: (орієнтовно): осінні - з 25 по 31 жовтня, зимові з 27 грудня по 11 січня, весняні з 21 по 27 березня.

Початкові класи працюють за 5-денним робочим тижнем. Спеціалізовані школи (класи) з поглибленим вивченням окремих предметів можуть працювати за 6-денним робочим тижнем, при цьому зберігши загальну кількість годин граничнодопустимого навчального навантаження на учня.

За 5-денним навчальним тижнем для першокласників рекомендується визначити серед тижня один розвантажувальний день. У цей день бажано проводити уроки з освітньої галузі "Мистецтво", "Технології", "Основи здоров'я і фізична культура", навчальні екскурсії відповідно до календарно-тематичного планування з навчальних предметів.

З метою забезпечення адаптації учнів 1 класу до шкільного навчання рекомендується протягом перших двох тижнів проводити щоденно хоча б один з чотирьох уроків (за розкладом) на свіжому повітрі (поза межами класної кімнати) або в іншій (неурочній) формі.

Навчання учнів 1 класу може здійснюватися в загальноосвітніх навчальних закладах різного типу. Основним завданням є створення належних умов для організації навчально-виховного процесу та всебічного розвитку кожної дитини.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту". Кількість учнів у класі не може перевищувати 30 осіб.

Поділ класу на групи при вивченні окремих предметів здійснюється згідно з чинними нормативами (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 N 128). Місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування можуть прийняти рішення про поділ класів на групи при поглибленому вивченні окремих предметів, а також при вивченні інших предметів і при меншій від нормативної наповнюваності за наявності бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.

У початковій школі поділ класу на групи здійснюється при вивченні української мови, що включає мову й читання; поділ здійснюється, починаючи з 1 класу.

Мінімальна кількість учнів у групі при вивченні курсу за вибором має становити у школах сільської місцевості - 4, міської місцевості - 8.

З урахуванням особливостей регіону, специфіки роботи загальноосвітнього навчального закладу за погодженням з місцевими органами управління освітою допускається зміна структури навчального року, графіка учнівських канікул, зокрема, впровадження для учнів 1 класу додаткових весняних тижневих канікул, організації та проведення навчальних екскурсій. При цьому загальна кількість навчальних годин має становити, відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту", 175 робочих днів.

Зарахування дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється на безконкурсній основі відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 06.05.2001 р. N 365. Проведення тестування, співбесід, вступних випробувань при зарахуванні дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів забороняється.

Приймання дітей (учнів) до 1 - 4 класів спеціалізованих шкіл (класів) здійснюється згідно з Інструкцією про порядок конкурсного приймання дітей (учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів) (наказ Міністерства освіти і науки України від 19.06.2003 р. N 389, зареєстрований Міністерством юстиції України від 04.07.2003 р. N 547/7868). Важливою передумовою для цього є визначення готовності та здатності дитини працювати за відповідним навчальним навантаженням.

У 2004/2005 навчальному році робочі навчальні плани початкової школи розробляються на основі нових Типових навчальних планів для початкової школи з навчанням українською та мовами національних меншин (наказ Міністерства освіти і науки України від 01.03.2004 N 162). Обов'язковою вимогою є використання всіх годин Типового навчального плану.

Типові навчальні плани (2004 р., додатки 1-3) вступають в силу з 2004/2005 навчального року для всіх класів початкової школи.

Ними передбачено варіанти планів для шкіл з українською мовою навчання, з українською мовою навчання з вивченням мов національних меншин та з навчанням мовами національних меншин.

У пояснювальній записці до Типових навчальних планів початкової школи конкретизовано предмети, за якими реалізуються завдання освітніх галузей Державного стандарту початкової загальної освіти. Навчальними планами визначено кількість годин на вивчення кожного навчального предмета.

Особливістю нового варіанта (додаток 2) навчального плану початкової школи з українською мовою навчання є внесення до інваріантної складової навчального предмета - мови національної меншини.

Варіант Типового навчального плану початкової школи з навчанням українською мовою добирається загальноосвітнім навчальним закладом, виходячи з освітніх інтересів та потреб учнів. Планування роботи за робочим навчальним планом, складеним відповідно до Типового навчального плану початкової школи з навчанням українською мовою з вивченням мов національних меншин (додаток 2), може розпочинатися з 1 класу.

З 2004/2005 навчального року у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин на вивчення предмета "Я і Україна" виділено в 3, 4 класах по 2 години на тиждень.

Освітня галузь "Технології" за навчальним планом реалізується через навчальний предмет "Трудове навчання" або "Художня праця". Учителям надається право самостійно обирати один з цих предметів.

Години з фізичної культури не враховуються при визначенні граничнодопустимого навчального навантаження учнів будь-якого типу навчального закладу. Виходячи з цього, можливі доповнення за рахунок місцевого бюджету робочого навчального плану годинами для вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором тощо понад сумарну кількість часу інваріантної та варіативної складових.

У загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин та у спеціалізованих школах (класах) дозволяється збільшувати граничнодопустиме навчальне навантаження на учнів до меж, що встановлені Державними санітарними правилами та нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01, 2001 р.).

Робочі навчальні плани спеціалізованих шкіл (див. класи 4-річної початкової школи) розробляються за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного циклу, затвердженими Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України від 16.07.2001 р. N 516. За цими планами на вивчення предмета "Фізична культура" у кожному класі відводиться як мінімум по 2 год. на тиждень, на "Основи здоров'я" - по 0,5 год.

Курси за вибором варіативної складової робочого навчального плану початкової школи реалізуються програмами, підручниками та навчальними посібниками, які мають гриф Міністерства освіти і науки України або схвалені відповідними управліннями освіти і науки.

Планування навчально-виховної роботи здійснюється вчителем відповідно до кількості годин, виділених на навчальний предмет, згідно з обраним варіантом Типового навчального плану, програми, підручників, за якими працюватиме клас. З метою реалізації особистісно орієнтованої моделі навчання при складанні календарно-тематичного плану слід враховувати інтелектуальні особливості учнів класу, темп їх роботи та засвоєння навчального матеріалу, творчо використовуючи чинні навчальні програми та підручники.

За приклад складання календарно-тематичного плану можуть служити зразки планів, надруковані в періодичній педагогічній пресі, науково-методичному журналі "Початкова школа" тощо.

Відповідно до рішення колегії Міністерства освіти і науки України "Про розроблення єдиних зразків каліграфічного письма, цифр, українських і російських букв та їх з'єднань" (протокол від 18.07.2003 N 8/2-19) вводяться єдині зразки написання рукописних великих та малих букв, арабських цифр. У навчально-виховному процесі можуть використовуватися зошити з друкованою основою, рекомендовані Міністерством освіти і науки України.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з предметів інваріантної складової (незалежно від кількості годин, що відведено на їх вивчення з інваріантної та варіативної складової) здійснюється за 12-бальною шкалою (відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів та методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України). Навчальні досягнення учнів з курсів за вибором оцінюються вербально; у класному журналі, табелі навчальних досягнень учнів ставиться "зараховано" з цих предметів (курсів) у кінці семестрів та року (за будь-якого рівня навчальних досягнень).

Учні 2, 3, 4 класів, які мають високий рівень навчальних досягнень, можуть нагороджуватися Похвальним листом "За високі досягнення у навчанні" (лист Міністерства освіти і науки України від 19.12.2000 р. N 1/9-515 та лист Міністерства освіти і науки України від 14.12.2000 р. N 1/9-507).

Організація навчально-виховного процесу здійснюється за чинними навчальними програмами для 1, 2, 3, 4 класів, підручниками і навчальними посібниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки України (Див. Перелік програм, підручників та навчальних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2004/2005 навчальному році).

Розподіл годин у 2-4 класах загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання на вивчення української мови такий: у I семестрі 4 год., у II - 3 год. на тиждень, на українську мову (читання) - відповідно 3 та 4 год. на тиждень.

Вивчення української мови в 4 класі має певні особливості, оскільки саме тут завершується початкова мовна освіта. Учні не тільки здобувають нові мовні знання, удосконалюють мовленнєві уміння й навички в роботі над текстом, з граматики, лексики, фонетики, правопису, а й систематизують ті відомості, яких набули в попередніх класах і які мають стати важливим підґрунтям для вивчення систематичного мовного курсу в основній та старшій школах.

Програму з української (рідної) мови в 1-4 класах (авт. Ващуленко М.С., Ґудзик І.П., Прищепа О.Ю.) побудовано за спіралевидним принципом, тому основні її розділи - "Мова і мовлення", "Текст", "Речення", "Слово" - є наскрізними. Щодо фонетики і графіки, орфоепії та орфографії, то у 4 класі вміння з цих розділів учні найбільшою мірою удосконалюють у процесі опрацювання частин мови.

Особливість вивчення частин мови у 4 класі полягає в тому, що пропонований навчальний матеріал органічно поєднує в роботі над словами - різними частинами мови - їх лексичні і граматичні характеристики. Причому береться до уваги, що в 3 класі учні вже ознайомилися з такими лексичними поняттями, як багатозначність слів, синоніми, антоніми, найуживаніші омоніми, спільнокореневі слова. Тому в 4 класі визначення іменника, прикметника, дієслова, прислівника як частин мови відбувається після виконання учнями достатньої кількості вправ над кожним лексико-граматичним розрядом на суто лексичному рівні.

На всіх уроках рідної мови вчитель має проводити цілеспрямовану роботу над формуванням і закріпленням в учнів загальнонавчальних умінь і навичок, які мають міжпредметний характер. Зокрема, навчальний матеріал з мови в 4 класі містить широкі можливості для вироблення в школярів загальномовленнєвих умінь, найголовнішими з яких є комунікативні. Цьому сприяють вправи, побудовані на текстовій основі, які підручник пропонує виконувати не тільки самостійно, а й у колективній та групових формах, у парах, відпрацьовуючи монологічне, діалогічне, а також полілогічне мовлення.

Зазначена в Державному стандарті початкової загальної освіти діяльнісна лінія реалізується шляхом цілеспрямованого розвитку в учнів умінь аналізувати, синтезувати, абстрагувати, узагальнювати, класифікувати, порівнювати (зіставляти і протиставляти) мовні і мовленнєві явища, робити власні висновки.

Важливе місце в курсі української мови належить роботі над розвитком зв'язного усного й писемного мовлення молодших школярів. Вона здійснюється за трьома напрямами:

а) робота над словом;

б) робота над словосполученням, реченням;

в) робота над зв'язним мовленням.

Для реалізації названих напрямів слід використовувати матеріал, який дозволяє збагачувати словниковий запас молодших школярів лексикою різних тематичних груп, синонімічними рядами, антонімічними парами, багатозначними словами, фразеологічними зворотами тощо.

Під час вивчення в кожному класі розділу "Речення" учні набувають знань і вмінь будувати речення, різні за метою висловлювання, поширені однорідними членами, складні за конструкцією (структурою).

У підручниках достатньо матеріалу для формування в учнів уміння будувати зв'язні висловлювання: складання розповідей за серіями малюнків, заданим початком чи кінцівкою, поданим планом, за власними спостереженнями; створення описів, міркувань тощо.

У роботі над розвитком зв'язного мовлення особливе значення має надаватися переказуванню тексту (усного та письмового). Доцільно запроваджувати також написання стислих, творчих переказів, дбати про зростання рівня самостійності учнів.

Рекомендації щодо вивчення української мови за навчальним планом загальноосвітнього навчального закладу з українською мовою навчання з вивченням мови національних меншин (додаток 2) будуть подані на сторінках журналу "Початкова школа".

Основні функції предмета читання (програма з читання, авт. Савченко О.Я., Мартиненко В.О.) - формування самостійної читацької діяльності учнів, літературознавча пропедевтика, виховання і розвиток творчої особистості продовжують реалізуватися в новому підручнику з читання для 4 класу.

Усі змістові лінії програми у підручнику взаємозв'язані. Порівняно з попередніми класами розширюється тематичне і жанрове коло читання. Зокрема, тут більше творів про саму книгу, про світ дитинства - дружбу, шкільні справи, розваги, пригоди; дітям відкриються невідомі сторінки з історії нашої Батьківщини.

Поряд з відомими жанрами учні читатимуть притчі, біблійні легенди, міфи. У підручнику посилено монографічний підхід.

Щоб краще підготувати випускників початкової школи до уроків літератури у 5 класі, необхідно звернути посилену увагу до літературознавчої пропедевтики, смислової і структурної роботи з текстом.

Невід'ємною складовою курсу читання є позакласне читання (програма з позакласного читання, авт. Мартиненко В.О.).

У 1 класі на роботу з дитячою книжкою рекомендується відводити до 20 хв. уроку з навчання грамоти (1 раз на тиждень). Якщо учні класу мають достатній рівень розвитку навички читання, учитель може проводити заняття упродовж усього уроку.

У 2-4 класах уроки проводяться 1 раз на 2 тижні (17 год. на рік). Виділяється час на заняття з позакласного читання із загальної кількості годин, відведених на уроки читання.

У букварний і післябукварний періоди, коли учні лише опановують грамотою, найпростішими уміннями працювати з дитячою книжкою, вони з допомогою вчителя вчаться повноцінно слухати - розуміти читання дорослого, а потім співвідносити прослухане з позатекстовою інформацією.

Під час засвоєння програмових знань і умінь першокласники діють за зразком вчителя.

Провідними завданнями позакласного читання в 2 класі є формування в учнів інтересу до самостійної читацької діяльності, широке ознайомлення зі світом доступних за змістом книжок, самостійне знаходження відповідного твору в книжці, свідоме його прочитування, формування умінь орієнтуватися в групі книжок, запропонованих вчителем, вибирати з них потрібну.

Враховуючи об'єктивну недосконалість читання другокласників, їхнього літературного розвитку, вчитель індивідуалізує самостійну роботу з дитячою книжкою відповідно до можливостей кожного учня.

Обсяг дитячої книжки, з якою працюють учні 1-2 класів на уроці, не перевищує 40 сторінок.

Позакласне читання у 3-4 класах - це якісно новий рівень оволодіння самостійною читацькою діяльністю. Під час навчання в учнів формуються читацькі інтереси, здатність сприймати літературний твір як мистецтво слова. Школярі спочатку за завданням вчителя, а далі з власної ініціативи, вибирають і читають дитячі книжки поза класом. На уроках відбувається колективне обговорення того, що учні прочитали заздалегідь.

В активне коло читання дітей вводяться дещо більші за обсягом твори, науково-художня, науково-пізнавальна, довідкова література. Методика позакласного читання в 3 і 4 класах передбачає формування в учнів умінь самостійно працювати з такими типами видань, що задовольняють як індивідуальні читацькі інтереси, так і самоосвіту.

Відповідно до програми з читання (авт. Науменко В.О.) розроблено, схвалено та видано підручники (Читанки) для 2, 3, 4 класів.

Зміст читанки для 2 класу спрямовановий на розвиток навички читання, читацьких умінь і одночасне засвоєння технології сприймання художнього твору.

Формування навички читання слід розв'язувати як шляхом виконання вправ, завдань, які активно впливають на становлення навички, так і в ході оволодіння видами читання.

Читанки для 3, 4 класів містять навчальний матеріал, зорієнтований на літературний розвиток молодших школярів, який потребує сформованості навички читання, спеціальних читацьких умінь, читацьких позицій, умінь творчо діяти з текстом, розвиток мовлення, мислення.

Реалізовані в читанках методичні підходи до організації навчальної діяльності учнів визначають систему літературного розвитку молодших школярів: розкриття літератури для дітей в її жанровому та в естетичному розмаїтті, впорядковане формування літературних уявлень про текст, його особливості, авторську точку зору, жанри; розуміння образної художньої мови, відчуття краси слова, емоційне реагування на поетичне слово, уміння співпереживати з героями твору тощо.

Під час роботи особливого значення слід надавати порівнянню творів за змістом, жанровими особливостями, засобами створення художнього образу, естетичною, емоційною спрямованістю; спостереженню за смисловими і структурними особливостями фольклорних та літературних творів, а також поглибленому вивченню поетичної творчості майстрів художнього слова завдяки монографічному підходу до читання.

У ході порівняння слід пропонувати учням звертатися до прочитаних творів, навчати помічати в них кожну деталь, відчувати авторську майстерність, досліджувати, робити висновки.

Наявність у підручниках значних за обсягом текстів допомагає забезпечити достатній навчальний фонд для дітей з різними читацькими можливостями. Читаються такі тексти прийомами: читання-слухання, читання-передбачення, самостійне читання в класі частинами, попереднє читання вдома нового тексту тощо.

Роботу над творами різних жанрів вчитель має організовувати таким чином, щоб вони поставали перед учнями одночасно як твори мистецтва, скарбниця духовних моральних цінностей і як засіб формування читацьких умінь, які допомагають сприймати жанр.

При вивченні української (державної) мови (програма з української мови як державної, авт. Хорошковська О.Н.) орієнтиром у підходах до опанування мовного (лінгвістичного) матеріалу є досягнення кінцевої мети навчання - комунікативної. Це означає, що мовні знання мають бути спрямовані на формування умінь спілкуватися нормативною українською мовою. З цією метою на кожному з проміжних етапів навчання залежно від навчального матеріалу (теми, мети) мають формуватися ті чи інші частково-мовленнєві (орфоепічні, граматичні) уміння, мовленнєві - уміння відтворювати зразки (переказувати текст, творити за аналогією), комунікативні - уміння вести діалог й монолог з орієнтацією на тему комунікації та слухачів.

Наскрізною на кожному етапі є робота над поповненням словникового запасу. Вважається, якщо на уроці учні засвоюють 5-6 нових слів, то протягом року діти набувають достатнього словникового запасу.

Однак слова, які добираються для засвоєння учнями, мають бути не лише іменниками, але й прикметниками, дієсловами; робота над поповненням словникового запасу може відбуватися в два етапи: на першому з них учитель промовляє слово і виясняє його значення, тлумачення, використовуючи наочність або шляхом перекладу, й спонукає учнів до первинного кількаразового промовляння; на другому - активізації слів у мовленні - формулює запитання й завдання, створює ситуації для мовлення так, щоб учні використовували нові слова, відповідаючи на запитання вчителя або в процесі діалогу.

Аналіз практики навчання свідчить, що, як правило, вчителі більше уваги приділяють словниковій роботі під час формування усного мовлення та на уроках читання і менше - на уроках мови. Однак і уроки мови мають також працювати на збагачення словникового запасу шляхом заучування українських народних висловів, які часто залишаються поза увагою вчителя, а також прислів'їв і приказок, які вводяться у вправи для списування, віршів (диктанти з пам'яті) і, звичайно, має проводитися робота з новими словами, словосполученнями, які є у навчальних вправах.

Важливою умовою збагачення словникового запасу і розвитку комунікативних умінь на уроках мови є взаємозв'язок між уроками мови й читання: нові слова, які опрацьовувалися на уроках читання, мають бути використані на уроках мови при складанні речень, наведенні прикладів до того чи іншого мовного явища, аналізу слова з точки зору орфографії чи будови, а також для розвитку умінь вести діалог (робота в парах) у зв'язку з заданими ситуаціями.

У школі з навчанням тією чи іншою мовою національних меншин плануються уроки мови (1, 2, 3, 4 класи) й читання (класного й позакласного) (2, 3, 4 класи) (программа по русскому языку, авт. Ґудзик І.П., Вашуленко М.С., Прищепа О.Ю.).

На цих уроках основну увагу слід приділяти розвитку усного мовлення (уміння слухати, розуміти усне мовлення, будувати діалогічні та монологічні висловлення), формуванню й розвитку навички читання вголос і мовчки та розуміння прочитаного; техніки письма, уміння висловити думки у писемній формі. Формування певного кола знань про мову та мовних умінь на початковому ступені навчання має бути підпорядковане практичним завданням формування й розвитку мовленнєвих умінь.

У 1 класі протягом навчального року робота здійснюється за букварем, у 2-4 класах за окремими підручниками з мови й читання.

У школах з українською мовою навчання з вивченням мов національних меншин (російської, болгарської, івриту та ін.) запроваджується інтегрований курс, складовими якого є мова, читання (з відомостями про культуру, традиції відповідного народу тощо).

Вивчення цього курсу (другої мови) складається з таких розділів: "Початкове навчання читання й письма", "Розвиток навичок мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо)", "Звуки і букви, склад, наголос", "Значення, будова слова, граматична форма", "Текст, речення", "Знання про мову. Мовні вміння. Правопис".

Впровадження нового Типового навчального плану початкової школи з українською мовою навчання з вивченням мов національних меншин (додаток 2) протягом перехідного періоду передбачає кілька варіантів: вивчення другої мови може розпочинатися з 1, 2 або з 3 класу.

Школи (класи), які обрали зазначений варіант Типового навчального плану з 1 класу, можуть планувати роботу таким чином: 1 клас - усний курс (розвиток усного мовлення); 2 клас - розвиток усного мовлення та навчання грамоти; 3 клас - розвиток усного та писемного мовлення; розділи "Текст, речення", "Звуки і букви, склад, наголос"; 4 клас - розвиток усного та писемного мовлення, розділи "Текст, речення", "Слово (значення, будова слова, граматична форма)", "Знання про мову. Мовні вміння. Правопис".

Школи (класи), які обрали зазначений навчальний план з 2 класу, можуть планувати роботу так: 2 клас - усний курс (розвиток усного мовлення), навчання грамоти; 3 клас - "Розвиток навичок мовленнєвої діяльності", "Звуки і букви, склад, наголос", 4 клас - "Значення, будова слова, граматична форма", "Текст, речення", "Знання про мову. Мовні уміння. Правопис".

Школи (класи), які починають вивчення мови національної меншини з 3 класу, планують роботу таким чином: 3 клас - усний курс та навчання грамоти; 4 клас - "Розвиток навичок мовленнєвої діяльності", "Звуки і букви, склад, наголос", "Значення, будова слова, граматична форма", "Текст, речення", "Знання про мову. Мовні уміння. Правопис".

Навчання учнів за зазначеними варіантами розподілу навчального матеріалу (на перехідному періоді) може здійснюватися за програмами, підручниками та навчальними посібниками для початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин (мова навчання) або за програмно-навчальним забезпеченням для вивчення другої мови національних меншин з внесенням до них відповідних корективів.

Методичні рекомендації щодо планування навчально-виховної роботи з цих курсів надаються спеціалістами відповідних лабораторій (кабінетів) обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти.

За будь-яким варіантом курсу мови навчання має бути спрямоване передусім на розвиток уміння добре розуміти усне мовлення, спілкуватися, зв'язно висловлювати свої думки в усній і письмовій формах, читати вголос та мовчки і розуміти прочитане. Важливо привчати учнів висловлювати своє ставлення до почутого (прочитаного), пов'язувати його з власним життєвим досвідом, порівнювати різні погляди на той самий предмет, переконливо доводити свою точку зору. Шкільне навчання покликане формувати в учнів інтерес до культури народу - носія мови, що вивчається, уміння бачити спільне та відмінне у різних культурах, виховувати толерантність, повагу у ставленні до інших мов, культур. Отже, шкільне навчання мови має належним чином готувати учнів до розв'язання життєвих проблем у сучасному багатоманітному світі.

Навчальний предмет "Я і Україна" реалізується наскрізним інтегрованим курсом або окремими предметами (в 3, 4 класах).

Вивчення інтегрованого курсу "Я і Україна" (Ознайомлення з навколишнім) у 1, 2 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється за годинним курсом відповідно до чинних програм. Основне спрямування курсу на виховання емоційно-ціннісного ставлення до природи, до суспільних явищ, до самого себе та інших людей.

Курс "Я і Україна" у 3, 4 класах реалізується через 2 самостійні предмети "Я і природа" і "Я і суспільство" відповідно до програм з природознавства і громадянської освіти (авт. Байбара Т.М., Бібік Н.М.), на вивчення яких відводиться за навчальним планом по 1 год. на тиждень.

Підручник "Я і Україна" для 3, 4 класів (авт. Байбара Т.М., Бібік Н.М.,) реалізує обидві вказані програми (природничу і суспільствознавчу складові).

Календарно-тематичне планування складається на кожний із зазначених предметів.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з навчальних предметів ("Я і природа" (Природознавство), "Я і суспільство" (Громадянська освіта) здійснюється за відповідними критеріями.

У класному журналі на кожний навчальний предмет відводяться окремі сторінки. У зведеному обліку навчальних досягнень учнів і в табелях навчальних досягнень учнів бали виставляються з кожного предмета окремо.

У процесі роботи з природознавчим змістом підручника особливої уваги вчителя потребує формування в учнів уміння працювати за ним, враховуючи його особливості. Зокрема, діалогічний характер текстів, відображення в них процесуального компонента змісту, тобто різних видів навчально-пізнавальної діяльності, якими повинен оволодіти молодший школяр.

У суспільствознавчій складовій курсу "Я і Україна" в 4 класі продовжуються із урахуванням зрослих інтелектуальних можливостей та емоційного досвіду учнів змістова, процесуальна, мотиваційна лінії, започатковані на попередньому етапі.

У змісті курсу акцентується увага на етико-правовому вихованні учнів.

Важливо забезпечити діяльнісний бік навчання, поставити четвертокласника в ситуацію вибору, оцінки, засвоєння рольових моделей поведінки. Доцільно практикувати діалог вчителя з учнем.

На вивчення інтегрованих курсів "Я і Україна" (програма "Я і Україна", Довкілля, авт. Ільченко В.Р. та ін.; програма "Я і Україна", "Я і світ", авт. Арцишевський Р.А. та ін.) у 1, 2 класах відводиться по 1 год., у 3, 4 класах по 2 год. на тиждень (у всіх загальноосвітніх навчальних закладах). Зміст курсів складається із знань про об'єкти та явища в природному, суспільному, антропогенно зміненому довкіллі дитини, у пізнанні яких вона має потребу в даному віці. Довкілля постає перед дитиною в цілісності, як життєвий світ, з яким нерозривно пов'язана кожна жива істота, в тому числі і людина.

Оцінювання навчальних досягнень учнів із зазначених курсів здійснюється за загальними критеріями. Запис уроків інтегрованих курсів у журналах ведеться на одній сторінці.

Навчальний предмет "Трудове навчання" реалізується варіативними програмами та розробленими до них підручниками. Вибір варіанта залежить від особливостей шкільної навчально-методичної бази, місцевих трудових традицій та підготовленості вчителя тощо.

Підручник "Трудове навчання" для 4 класу (авт. Веремійчик І.М.) є логічним продовженням підручника для 3 класу. Зміст запропонованого теоретичного та практичного матеріалу, методичний апарат орієнтовані на інтереси та нахили дітей даного віку. Особлива увага приділена організації практичної діяльності учнів як на уроках, так і в позаурочний час.

За програмою з трудового навчання (авт. Денисенко Л.Т., Тименко В.П.) видано підручники для 1, 3, 4 класів. Навчання учнів 2 класу в цьому навчальному році здійснюватиметься за посібниками інших авторів. Вчителі, які обрали дану програму, можуть скористатися науково-методичними рекомендаціями, поданими в журналі "Початкова школа" N 1, 2, 3, 4 за 2004 р.

Особливістю змісту цієї програми та підручників в 1-4 класах є ознайомлення учнів зі світом професій: предметами та засобами, метою та умовами праці.

У 4 класі увага звертається на ділові якості представників професій типу "людина - природа", "людини - людина", "людина - техніка", "людина - знак інформації", "людина - художні образи". Визначальними є прийоми формування в учнів конструктивно-технічних умінь.

Художня праця забезпечена навчально-методичними комплектами: підручниками та методичними рекомендаціями для кожного класу (авт. Тименко В.П.).

На уроках художньої праці формуються, переважним чином, конструктивно-художні вміння. Учні заохочуються до виготовлення пошукових макетів з різних пластичних матеріалів у різних художніх техніках. Використовується метод художніх проектів, яким передбачено взаємопоєднання мовленнєвої творчості, кольорово-графічного і предметно-пластичного образотворення.

Важливою умовою використання методу художніх проектів є складання розкладу таким чином, щоб уроки художньої праці були поряд з уроками образотворчого мистецтва. При цьому необхідно узгодити календарно-тематичне планування з цих предметів.

Особливістю навчання художньої праці в 4 класі є ознайомлення із професіями дизайнерів: ландшафтного, графічного, промислового, етнічним і дизайном середовища. У відповідності до зазначеної вимоги складено програму і новий підручник з художньої праці для 4 класу.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з трудового навчання і художньої праці є поточним і тематичним. Тематичним оцінюванням охоплюються узагальнюючі практичні роботи. Допускається тематичне оцінювання і в межах окремих тематичних блоків (за вибором вчителя). Однією з форм оцінювання є виставка учнівських робіт у класі.

У загальноосвітніх навчальних закладах впроваджується система фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи (наказ Міністерства освіти і науки України від 21.07.2003 р. N 468), яка спрямована на реалізацію основних напрямів Національної доктрини розвитку освіти (Указ Президента України від 17.04.2002 р. N 347/2002 і Цільової комплексної програми "Фізичне виховання - здоров'я нації" (Указ Президента України від 01.09.98 р. N 963/98 та передбачає крім проведення уроків фізичної культури обов'язкові фізкультурно-оздоровчі заходи.

Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура" у початковій школі реалізується навчальними предметами "Фізична культура" (3 год. на тиждень) та "Основи здоров'я" (1 год. на тиждень).

Викладання предмета "Фізична культура" здійснюється за програмою "Основи здоров'я і фізична культура" (за редакцією Д.М.Зубалія, К.: Початкова школа, 2002).

Основними завданнями цього курсу є формування в учнів ціннісних орієнтирів щодо культури здоров'я і здорового способу життя, потреби та звички регулярно займатися фізичною культурою і спортом, фізичний та загальний розвиток особистості тощо.

У ході навчання слід реалізовувати міжпредметні зв'язки з предметами природничого, художньо-естетичного напрямів, основами здоров'я тощо.

Головними критеріями у виставленні балу є комплексне оцінювання знань, техніки виконання рухових дій та нормативного показника фізичної підготовленості.

Видами оцінювання навчальних досягнень з фізичної культури є поточне, тематичне, семестрове, річне. Зміст навчального матеріалу, що виноситься на тематичне оцінювання, його обсяги, форму проведення та доцільність застосування поточного оцінювання визначає вчитель.

Навчально-виховний процес на уроках фізичного виховання здійснюється з урахуванням вікових, статевих та індивідуальних особливостей учнів. Відповідно добираються зміст, педагогічна технологія, засоби навчання, дозування фізичних навантажень тощо.

Предмет "Основи здоров'я" (програма з "Основ здоров'я", авт. Савченко О.Я. та ін.) інтегрує валеологічні знання і знання з безпеки життєдіяльності учня. Його основу складають такі базові поняття: здоров'я, здоровий спосіб життя, безпека життєдіяльності. Виходячи з цього визначено основні завдання предмета, а саме: формування в учнів уявлень і понять про фізичну, соціальну, психічну і духовну складові здоров'я; про безпеку життєдіяльності учнів удома, в школі, в громадських місцях, на дорозі тощо; про залежність здоров'я від стану природного середовища, про вплив на нього соціального середовища.

У засвоєнні змісту предмета перевага надається практичним діям і вправлянням учнів; практичному застосуванню теоретичних відомостей у повсякденному житті; використанню життєвого досвіду дітей; поєднанню різноманітних форм організації навчальної діяльності (спостереження, практичні дії, дослідницькі завдання, ігрові ситуації, діалоги, інсценізації, робота в парах та групах).

З метою збереження життя та зміцнення здоров'я учнів, запобігання травматизму рекомендується систематично, цілеспрямовано проводити на годинах класного керівника, виховних годинах тощо (відповідно до планування класного керівника, плану загальноосвітнього навчального закладу) інструктажі, бесіди, практичні заняття тощо з основ безпеки життєдіяльності - з правил дорожнього руху, безпеки харчування. Інструктажі, бесіди, тренінги проводяться перед початком канікул, перед вихідними та святковими днями, в період проведення різномасштабних акцій, рейдів з охорони здоров'я та безпеки дорожньо-транспортного руху тощо. Відповідні записи про проведену роботу робляться на сторінках класного журналу.

Основними завданнями мистецької освіти в початковій школі є розвиток особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва, здатність до сприймання, розуміння і створення художніх образів, художньо-творча самореалізація і духовне самовдосконалення.

Реалізація цих завдань здійснюється відповідними програмами навчальних предметів: "Музика" (1 год. на тиждень), "Образотворче мистецтво" (1 год. на тиждень), "Хореографія" (варіативна складова), "Мистецтво" (2 год.).

Вивчення інтегрованого курсу "Мистецтво" (за вибором загальноосвітнього навчального закладу) здійснюється за рахунок годин предметів "Музика", "Образотворче мистецтво".

Викладання інтегрованого курсу може здійснюватися одним або двома вчителями, які працюватимуть за єдиною узгодженою програмою, відповідно реалізуючи на своєму уроці домінантну лінію (музичне або візуальне мистецтво). Таким чином, вчителі мають послідовно, доповнюючи один одного, розкривати спільну (а для учнів єдину) тему (проте це не є бінарним уроком, на якому одночасно працює два і більше вчителів). У випадку роботи двох учителів - поточне та підсумкове оцінювання даного предмета відбувається окремо відповідно до кожної домінантної лінії - Мистецтво (візуальне), Мистецтво (музичне), записи проведених уроків здійснюються на окремих сторінках класного журналу.

Викладання предметів оздоровчо-фізкультурного та художньо-естетичного напрямів здійснюється вчителем початкових класів або спеціалістом з даного предмета. Питання педагогічного навантаження вчителів є компетенцією керівника загальноосвітнього навчального закладу.

Останнім часом спостерігається тенденція перевантаження учнів початкової школи непомірною кількістю домашніх завдань, що призводить до перевтоми, погіршення стану здоров'я, знижує рівень навчальних досягнень учнів.

З огляду на те, що навчальний матеріал учитель з учнями повинен максимально опрацьовувати на уроках, основною метою домашніх завдань є закріплення, поглиблення і розширення знань, набутих на уроках, підготовка до засвоєння нового матеріалу, формування у дітей уміння самостійно працювати тощо. Вчителі мають враховувати загальну кількість часу, що відводиться на виконання домашніх завдань з усіх навчальних предметів, у т.ч. з іноземної мови. Обсяг домашнього завдання повинен становити близько 1/4 від опрацьованого на уроці. У 1 класі домашні завдання не задаються; у 2 класі на виконання домашніх завдань учень повинен витрачати не більше 45 хв.; у 3 класі - 1 год. 10 хв.; у 4 класі - 1 год. 30 хв.

Домашні завдання можуть бути задані вчителем з предметів інваріантної складової навчального плану, і лише тоді, коли їх доцільність умотивована. З основ здоров'я, фізичної культури, художньої праці, музики, образотворчого мистецтва домашні завдання, як правило, не задаються.

Методичні рекомендації щодо організації навчальної роботи з кожного предмета подано у посібниках "Навчання й виховання учнів у 1 класі (2, 3 класах)" за редакцією академіка О.Я.Савченко.

Процес формування і становлення національної свідомості і самосвідомості молодшого школяра здійснюється двома шляхами - через навчальні предмети й виховну роботу. У цьому віці уявлення про національні символи України - Герб, Прапор, Гімн, важливі закони нашої держави починають формуватися на уроках у процесі вивчення предметів освітньої галузі "Мови і література" (українська мова, мова навчання, іноземна мова), предметів "Я і Україна", музика, образотворче мистецтво, мистецтво, трудове навчання, художня праця тощо.

Перші уявлення про державні символи учні мають отримувати на уроках з рідної мови (з першої сторінки "Букваря"). Тут доцільно провести бесіду "Як слухають Гімн України і гімни інших держав", в якій наголосити, що Гімн символізує національну незалежність України.

Програмами курсу "Я і Україна" передбачено вивчення тем "Я - громадянин України", "Символи держави: гімн, прапор, герб та їх значення". Учителю слід творчо підійти до опрацювання тем "Твій рідний край", "Твоя країна - Україна", "Культура", "Громадянські права та обов'язки" відповідно до вікових та інших особливостей класу.

На уроках музики мелодія Державного Гімну України вивчається у 4 класі (тема "Музика мого народу"), але учнів слід залучати до слухання та виконання Гімну, починаючи з 1 класу.

Бесіди про Державний Гімн України вчителі мають проводити також на уроках з основ здоров'я і фізичної культури. Зокрема, розповідаючи про виступи українських спортсменів на міжнародній арені, слід наголошувати на тому, яку відповідальність перед Батьківщиною і гордість переживають переможці змагань, усі громадяни країни, коли на честь переможців піднімають прапор і виконують Державний Гімн України.

Крім того, для формування у дітей цілісного емоційно-образного сприймання державної символіки рекомендуємо використовувати інтегровані заняття, бінарні уроки та інші форми роботи, вплітаючи їх у зміст слухання та виконання Державного Гімну України.

Відповідно до Державних санітарних правил і норм "Гігієнічні вимоги до друкованої продукції для дітей та підлітків", затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.03.2002 р. N 9, загальна маса підручників із розрахунку на один навчальний день у комплекті із шкільним приладдям (без маси ранцю або портфеля) не повинна перевищувати 2 кг для учнів 1-3 класів та 2,5 кг - для учнів 4 класів. Обов'язком вчителя початкових класів є відслідковування дотримання цих вимог, а саме: передбачити раціональне складання розкладу уроків та унормування кількості навчально-дидактичних матеріалів, що має приносити учень до школи кожен день.

Відповідно до Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти обов'язки класного керівника у початкових класах за наказом директора покладаються, як правило, на вчителя класу.

Вчитель класу несе повну відповідальність за організацію навчально-виховної роботи на уроках та перервах. Особливо слід чітко організовувати догляд за дітьми на перервах, коли вони переходять до іншого навчального кабінету чи працюватимуть з іншим вчителем.

Нерідко в школах та вдома мало приділяється уваги руховій активності учнів початкових класів, в яких у цей період формуються рухові здібності. Тому подовжені перерви між уроками доцільно використовувати для активного відпочинку учнів, організації цікавого, змістовного дозвілля. Категорично забороняється "відсиджувати" молодшим школярам у класі час, що дорівнює різниці тривалостей перерв для учнів початкової та старшої школи.

Класний керівник як організатор класного колективу створює умови для організації змістовного позакласного дозвілля, планує та проводить відповідні заходи з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, їх нахилів, інтересів, задатків, готовності до певних видів діяльності, рівня сформованості учнівського колективу.

У 2004/2005 навчальному році перший урок у загальноосвітніх навчальних закладах проводиться на тему "Життя людини - найвища цінність!".

Підготовку та святкування 60-річчя від дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні у початкових класах пропонується провести різними формами: організація походів по місцях бойової слави, відвідування Музею Великої Вітчизняної війни, музеїв Бойової слави, проведення бесід, зустрічей з учасниками, ветеранами Великої Вітчизняної війни, ознайомлення з творами письменників, поетів про героїчні подвиги учасників війни, організація і проведення концертів, бібліотечних уроків, конкурсів на кращий малюнок, написання творів, присвячених Дню Перемоги тощо.

Класним керівником відповідно до чинних вимог ведеться ділова шкільна документація. Контроль та відповідальність за її ведення несуть керівники загальноосвітнього навчального закладу.

Кількість годин на вивчення навчальних предметів освітньої галузі "Суспільствознавство" у 2004/2005 навчальному році залишилась незмінною. Вивчення всесвітньої історії та історії України доцільно синхронізувати. Проте вчитель може організувати вивчення учнями програмового матеріалу зазначених двох курсів історії як послідовно, так і паралельно; планувати повторювально-узагальнювальні уроки після вивчення кожної теми, навіть якщо такі уроки не передбачені програмою.

У 2004/2005 навчальному році триватиме перехід старшої школи на профільне навчання. При цьому зберігається кількість годин на вивчення історії залежно від напряму.

Для класів суспільно-гуманітарного профілю чинними є програми з історії України (журнал "Історія в школах України", N 4, 2003), всесвітньої історії (журнал "Історія в школах України", N 2, 2002), а також видані окремою брошурою у видавництві "Педагогічна преса", 2004.

Програми, як і раніше, позбавлені жорсткого поурочного поділу. Відповідні шрифтові позначення не є обов'язковою схемою поділу на уроки, а стосуються лише змісту. Вчитель на власний розсуд може обирати їх за теми уроків. Теми можуть переставлятися місцями, одначе так, щоб не порушувалась хронологічна канва. Вчитель також має право довільно визначати кількість годин на вивчення тем, але без вилучення одних на користь інших. Обласні, районні та міські методичні кабінети не вповноважені регламентувати розподіл учителем навчальних годин у межах тем.

У класах суспільно-гуманітарного профілю вивчення історії поряд із іншими завданнями має також особливості. Вчитель повинен розвинути і поглибити інтерес учнів до суспільних дисциплін, їх здібності до подальшої освіти і самоосвіти в цих науках. Особливе місце посідає також профорієнтаційна робота щодо свідомого вибору своєї професії в майбутньому. Тому особливого значення набуває вивчення курсів за вибором, факультативів.

Вони можуть мати суто теоретичний характер, наприклад "Історія культури", "Видатні постаті України", "Історія дипломатії", поглиблювати знання учнів з окремих важливих тем, як: "Міжнародні відносини напередодні Другої світової війни", "Велика Вітчизняна війна як складова Другої світової війни" або мати, за наявності відповідної матеріально-технічної бази та кадрового забезпечення, прикладний характер. Наприклад: "Основи археології", "Основи музейної справи", "Основи бібліотечної справи і бібліографії", "Основи архівної справи" тощо. Курси за вибором, тривалість яких доцільно практикувати в обсязі 12-17 годин, вивчаються за рахунок годин варіативної складової навчального плану.

Ефективними є включення до навчального процесу компактних історіографічних та джерелознавчих оглядів, ознайомлення учнів з внеском видатних вчених в розвиток історичної науки. Знайомство з їх біографіями, працями, спогадами сприяє розвитку інтересу до історії й має велике значення для формування особистості учнів.

Дієвим засобом розвитку інтересу учнів до історії є показ взаємозв'язку із сучасністю. Велику роль відіграє позакласна робота, зокрема пошукова й краєзнавча.

Перевагою при вивченні місцевої історії є можливість побачити в реальній, а не у відтвореній, формі факти, що її ілюструють. Можливість роботи в стаціонарних музеях, музеях просто неба, проведення дослідницької роботи на місцевому матеріалі допоможе навчити учнів навичкам та методиці ідентифікації залишків минулого, аналізу, тлумачення та визначення їхнього місця у більш широкому історичному контексті. Краєзнавство сприяє вихованню в учнів інтересу до вивчення і збереження навколишнього середовища.

Заслуговує на поширення досвід роботи Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Тут створено програму і посібники з історії рідного краю для учнів 3-12 класів, проведено першу обласну олімпіаду з краєзнавства.

Активізації інтересу учнівської молоді до історії, в першу чергу до минувшини рідного краю, формуванню навичок критичного погляду на історичні події, вміння робити висновки сприяє дослідницька діяльність. Ця робота є досить цікавою і захоплюючою, стимулює інтерес учнів до історії рідного краю в першу чергу. При цьому широко можуть бути застосовані такі форми і методи, як інтерв'ю, збір історичних експонатів, робота в архівах тощо.

Для класів інших профілів чинними є програми, опубліковані в пресі та видрукувані окремими брошурами у 2001 р. (Київ, "Шкільний світ").

2005 рік ознаменується святкуванням 60-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні. З огляду на це, а також з метою посилення патріотичного виховання учнівської молоді особливу увагу варто приділяти темам, присвяченим Великій Вітчизняній війні. Вчителі історії мають робити наголос на тому, що в історії нашого народу є мало сторінок, які за трагізмом, героїкою, внутрішньою напругою і суперечливістю перевершили б події Великої Вітчизняної війни. Доля склалася так, що Україна потрапила в епіцентр найбільшого в історії людської цивілізації збройного конфлікту. Метою нацистських завойовників стало не лише "освоєння життєвого простору" на Сході, але й тотальне поневолення й фізичне знищення цілих народів. Україна сповна відчула на собі гітлерівський "новий порядок", жертвами якого стали мільйони наших співвітчизників: радянських військовополонених, партизанів, підпільників, цивільного населення. Підриваючи генофонд народу, керівництво Німеччини не лише здійснювало політику відкритого геноциду, але й проводило лінію на обезлюдення України. На примусові роботи до рейху та окупованих країн було вивезено мільйони громадян республіки, значна частина яких не повернулася на Батьківщину.

Жертви, якими оплачена Перемога над нацизмом і фашизмом, навіть сьогодні не підлягають точному підрахункові. Збитки, заподіяні окупантами та бойовими діями, на десятиліття позначилися на економічному розвитку держави, а демографічні, соціальні втрати відчуваються і донині. А хто може описати морально-психологічні наслідки війни, страждання мільйонів вдів, сиріт, інвалідів війни?

Час, що минув від останніх залпів війни, дещо пригасив гостроту сприйняття тих подій, зменшив інтерес молоді до історії війни. Однак для всіх, хто пережив воєнне лихоліття, хто втратив у вихорі війни рідних і близьких, вона залишається близькою і сприймається з невгасимим болем.

Оскільки сьогодні особливу цінність становлять спогади рядових учасників та свідків цих подій, районним (міським) методичним об'єднанням, адміністраціям загальноосвітніх навчальних закладів слід спланувати проведення уроків мужності, тематичних вечорів, виховних заходів за участю ветеранів Великої Вітчизняної війни, тих, хто здобув Перемогу, поклавши на її алтар своє здоров'я і життя.

На серпневі засідання рай(міськ)методоб'єднань необхідно запросити ветеранів Великої Вітчизняної війни. При виборі тем для дослідження по лінії Малої академії наук варто спрямовувати учнів на врахування тематики, пов'язаної з подіями Великої Вітчизняної війни.

Міністерство освіти і науки України спільно з редакцією журналу "Історія в школах України" оголошують конкурс на кращу розробку уроку з історії.

На виконання Указу Президента України від 22.07.2003 N 739/2003 "Про 150-річчя Східної (Кримської) війни 1853 - 1856 років", доручення Кабінету Міністрів України від 31.07.2003 N 243849 Міністерство освіти і науки України пропонує провести у навчальних закладах тематичні уроки, лекції, засідання "круглих столів", науково-практичні конференції, присвячені 150-річчю Східної (Кримської) війни 1853-1856 років.

Під час уроків історії варто активніше впроваджувати інтерактивні методи навчання, що сприяють залученню учнів до процесу пізнання, дозволяють їм відчути свою успішність, інтелектуальну спроможність, робить продуктивним сам процес навчання. Адже сенс інтерактивного навчання в тому, що навчальний процес організований так, щоб практично всі учні були залучені до процесу пізнання, обміну знаннями, ідеями, способами діяльності. Це має відбуватись в атмосфері доброзичливості і взаємної підтримки.

Важливим є використання в навчанні школярів картографічних посібників - атласів, контурних карт, настінних карт. Вони допомагають продемонструвати динаміку історичних подій, встановити зв'язок між географічним середовищем та місцем тієї чи іншої історичної події.

Одним з найголовніших завдань системи освіти в Україні є формування правосвідомості учнівської молоді - поєднання знань з внутрішньою позицією особи, уміння діяти відповідно до вимог права, закону. Тому особливу увагу варто приділяти як засвоєнню системи знань учнями, так і розумінням ними обов'язковості правових норм для всіх членів суспільства.

Чинними з правознавства й надалі є програми, видрукувані у 2001 році, а для профільних класів - програми "Правознавство для ліцеїв, гімназій, класів з поглибленим вивченням правознавства" (журнал "Історія в школах України", N 5, 2002).

У профільних класах доцільним було б запровадити курси за вибором, наприклад, "Історія держави і права України", "Історія держави і права зарубіжних країн", "Міжнародне гуманітарне право", "Права людини", "Злочини проти особи", "Злочини проти власності", "Екологічне законодавство". Учнів варто ознайомити з головними постатями та подіями процесу утвердження демократії, прав людини і терпимості.

При вивченні правознавства варто враховувати динаміку розвитку суспільних відносин та певний консерватизм законодавства, який потребує постійного вдосконалення правових актів, приведення їх у відповідність з рівнем розвитку суспільних відносин.

Саме тому постійно слід ураховувати ті зміни, які відбулися у правовому регулюванні суспільних відносин, але з природних причин не увійшли до підручників та посібників. Насамперед, це стосується змін у конституційному та адміністративному законодавстві, зумовлених конституційною реформою. Зокрема, слід акцентувати увагу на практичних аспектах діяльності органів державної влади, спрямованих на демократизацію суспільних відносин. Важливого значення слід надавати і проблемам організації місцевого самоврядування, що стосується кожної особи, яка проживає на відповідній адміністративно-територіальній одиниці та є членом відповідної територіальної громади.

Крім того, з набранням чинності новим Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України слід вносити корективи при вивченні відповідних тем.

Актуальними є також проблеми, що мають практичне значення для учнів, зокрема, питання врегулювання земельних правовідносин: права власності на землю, підстав його набуття та припинення, формування ринкових відносин при набутті права власності на землю, що є важливим у повсякденному житті як учнів, так і їх батьків, особливо тих, хто проживає у сільській місцевості. Важливо звертати увагу і на нові аспекти трудових правовідносин, зокрема, при роботі на приватних підприємствах та в установах. Адже як відомо, в радянський період праця мала публічний характер, оскільки могла здійснюватись лише на державних підприємствах, в установах та організаціях, а поява приватнопідприємницької діяльності вносить відповідні зміни у зміст цих відносин, які частково врегульовані чинним законодавством, а частково потребують подальшого нового врегулювання, в зв'язку з чим і ведуться роботи над проектом нового Трудового кодексу.

При вивченні цих питань варто активніше запроваджувати інтерактивні методи навчання, як ділові ігри, моделювання життєвих ситуацій, рольові ігри тощо. Це сприяє формуванню в учнів умінь і навичок, виробленню їх власних цінностей, створює атмосферу співробітництва, творчої взаємодії в навчанні. Вчитель в даній ситуації повинен виступати лише як організатор процесу навчання.

З метою більш кваліфікованого викладання правознавства в загальноосвітніх навчальних закладах бажано, щоб цей предмет щорічно викладався в школі одним вчителем. До проведення уроків з правознавства, активізації правовиховної роботи варто залучати представників обласних (районних) управлінь юстиції. Їх знання і досвід практичної роботи не тільки сприятимуть поповненню учнями знань із правових дисциплін, а й сприятимуть підвищенню їх зацікавленості в самоосвіті.

2005 рік оголошено Радою Європи роком громадянської освіти. Це було зумовлено зростанням політичного екстремізму, а в деяких місцях і рецидивами расизму, ксенофобії та антисемітизму, зростаючою апатією багатьох молодих людей і деяких дорослих по відношенню до політичних процесів, що відбуваються у світі тощо. Інститути післядипломної педагогічної освіти, районні методичні кабінети повинні спланувати заходи щодо року громадянської освіти, проведення конференцій, семінарів, засідань "круглих столів" тощо. Активніше впроваджувати викладання курсів "Ми - громадяни" (9 клас), "Громадянська освіта" (9-11 класи), запроваджувати виконання учнями соціальних проектів, допомагаючи тим самим молоді стати поінформованими, активними і відповідальними громадянами культурно плюралістичної Європи та всесвітнього товариства в цілому.

Курси "Ми - громадяни" (9 клас), "Громадянська освіта", "Практичне право" (8 клас) можуть вивчатись за рахунок варіативної складової.

Звертаємо увагу органів управління освітою, керівників навчальних закладів на те, що курс "Основи філософії" ("Людина і світ" або "Людина і суспільство") має повне навчально-методичне забезпечення і повинен обов'язково вивчатись в загальноосвітніх навчальних закладах. Години, передбачені на вивчення "Основ філософії", не можуть бути використані для інших курсів.

Для класів суспільно-гуманітарного профілю чинною є програма "Основи філософії" (журнал "Історія в школах України" N 6, 2004).

У зв'язку з переходом загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання у 2005/2006 навчальному році у 5 класах розпочинатиметься вивчення курсу "Етика". Оскільки цей курс дотепер не вивчався, то методичним кабінетам, інститутам післядипломної педагогічної освіти варто розпочати підготовчу роботу до введення цього курсу, зокрема передбачити курсову перепідготовку вчителів.

Згідно Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах I-III ступенів (наказ Міносвіти і науки N 240 від 23.06.2000 р.) календарне планування навчального матеріалу здійснюється учителем безпосередньо у навчальних програмах. Можна користуватись також окремими брошурами, зробленими на основі програм з історії, основ правознавства, основ філософії. На основі календарних вчителі розробляють поурочні плани, структура і форма яких визначається ними самостійно. Поурочними планами для вчителів можуть слугувати також методичні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки України, а також грифи обласних управлінь освіти і науки та обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти. Зошити з історії і основ правознавства переглядаються учителем один раз на семестр і бал за ведення зошита може (за бажанням вчителя) виставлятись в журнал.

У випускних класах наприкінці навчального року передбачена підсумкова державна атестація: у 9-му - з історії України від найдавніших часів до початку XX століття, всесвітньої історії та основ правознавства (за вибором педагогічних рад); 11-му з історії України від початку XX століття до сьогодення (обов'язкова), всесвітньої історії від початку XX століття до сьогодення, правознавства, курсу "Людина і суспільство" (за вибором учнів).

Запрошуємо вчителів взяти участь у Всеукраїнському конкурсі "Учитель року" в номінації "Історія".

Необхідна інформація щодо організації навчально-виховного процесу з суспільних дисциплін подається на сторінках журналу "Історія в школах України".

У 2004/2005 навчальному році зберігатимуться і посилюватимуться тенденції щодо надання освітньому процесові природовідповідного характеру, переходу його від авторитарного керівництва навчальною діяльністю учнів учителем до їх співпраці з метою досягнення визначеної освітньої мети, посилення в цьому процесі ролі ціннісних і цільових установок, розвитку духовності і творчих здібностей школярів, урахування їхніх пізнавальних потреб, здібностей, нахилів, зростання значення інформаційних технологій у навчанні тощо.

В сучасних умовах домінуючим має стати особистісно орієнтований підхід до навчання, який зумовлює надання належного місця методам і формам навчання, сфокусованим на учневі, - диспутам, груповій роботі, рольовій грі, керованим дослідженням, контрактам, проектам, самооцінці тощо, забезпечуючи перехід від авторитарної до гуманістичної освітньої парадигми. Зазначені методи і форми навчання більш успішно формують не лише спеціальні уміння й навички, але й загальнонавчальні способи розумових дій - планувальні (здатність побудувати модель діяльності на день, тиждень, місяць, рік); мислительні (узагальнення і конкретизація, аналіз і синтез, виділення головного, формулювання проблем, припущень, добір доказів для їх підтвердження), сприяючи розвиткові самокерувальних механізмів особистості.

Зростає роль уроків мови у формуванні таких загальнонавчальних способів розумових дій, як сприйняття і переробка інформації (оволодіння різними видами читання, робота з довідниками, словниками, конспектування, уважне слухання усного мовлення, стислий запис змісту прослуханого), її осмислення й оцінювання у процесі усних і письмових переказів, творів та творчих робіт інших жанрів, які водночас сприяють становленню ціннісних установок, орієнтацій та поведінки особистості.

Основною метою навчання рідної (української) мови є формування національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка володіє вміннями і навичками вільно користуватися засобами рідної мови - її стилями, типами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо).

Істотним інноваційним елементом освітньої реформи є запровадження в наступному навчальному році профільного навчання в середній школі, зокрема, і української мови. Його елементи використовуються уже в основній школі шляхом надання учням можливості обрання факультативних курсів, які їм до вподоби. Проте значно більші можливості для диференціації та індивідуалізації навчання відкриваються перед учнями старших класів, де максимально враховуються здібності та нахили школярів, їхні професійні інтереси і наміри щодо подальшої життєвої діяльності.

Отже, профільна мовна освіта в старшій школі відкриває шлях для більш послідовного розв'язання таких завдань, як: 1) поглиблене вивчення української мови; 2) диференціація змісту навчання української мови у поєднанні з реалізацією освітніх програм профільних навчальних предметів; 3) рівний доступ старшокласників до одержання профільної освіти (з української філології) відповідно до їхніх здібностей, нахилів, можливостей і потреб; 4) створення умов для подальшої соціалізації учнів, ефективна підготовка випускників до навчання у ВНЗ, закладах системи профтехосвіти, до трудової діяльності.

Зміст програми старшої школи відповідно до типових навчальних планів має складатися із змісту курсів української мови для 10, 11 і 12 класів трьох рівнів: 1) рівня стандарту, який уже укладено в новій програмі з рідної мови для учнів, що обрали негуманітарні профілі навчання; 2) академічного рівня - для учнів суспільно-гуманітарного і художньо-естетичного напрямів профільного навчання, а також для тих, хто ще не визначився з напрямом профільного навчання; 3) рівня профільного навчання (української філології). Навчальний зміст курсів зазначених рівнів відрізняється між собою передусім кількістю навчальних годин, виділених на їх вивчення (4, 6 і 12 годин) і відповідно метою, завданнями, обсягом навчального матеріалу.

У старшій школі досягнення основної освітньої мети конкретизується залежно від обраного учнем напряму профільного навчання і відповідно передбачає: а) певний розвиток передусім мовленнєвої компетенції учнів (рівень стандарту); б) істотне поглиблення їхньої мовної і мовленнєвої компетенцій (академічний рівень); в) різнобічне поглиблене вивчення мови й розвиток мовлення з метою підготовки учня до здобуття професії філологічного профілю.

Повноцінна реалізація профільного навчання потребує цілеспрямованого формування профільних класів, добір учнів відповідно до їхніх здібностей і нахилів, створення відповідно навчально-методичних комплектів (програми, підручники, довідкова, наукова і науково-популярна література) для кожного напрямку профільного навчання, застосування методів і форм навчання.

Отже, потребують розроблення два комплекти навчальних програм для академічного рівня і рівня профільного навчання. Так, програма для академічного рівня (2 год. на тиждень) дозволяє поставити завдання певного поглиблення, як теоретичної, так і практичної підготовки учнів з мови.

Щодо програми профільного навчання української мови (4 год. на тиждень), то вона дасть змогу істотно вдосконалити практичні вміння й навички з усіх видів мовленнєвої діяльності.

Зокрема неодмінною умовою власне мовленнєвого і загального розвитку учнів є вдосконалення їхніх читацьких умінь. Саме тому серед навчальних досягнень учнів 5-12-х класів з української мови неабияка роль відводиться читанню як одному з видів мовленнєвої діяльності.

Важливим етапом у роботі з формування у школярів уміння читати є ознайомлення їх з різними видами читання, вироблення відповідних комунікативно-мовленнєвих умінь. Оскільки у процесі читання розв'язуються різні комунікативні завдання, зокрема установка на те, з якою метою читається текст: де, коли, для чого буде використана здобута інформація, то відповідно до цих комунікативних завдань реалізуються й різні види читання. Виділяють три види читання: ознайомлювальне, вивчальне і переглядове (або вибіркове). Оволодіння ними забезпечить істотно вищу ефективність роботи з книжкою, результативність пізнавальної діяльності школярів у цілому.

Одним із можливих і досить ефективних способів формування вмінь вести бесіду, розвитку уяви, творчих здібностей, естетико-етичному становленню учнів, посиленню інтересу до вивчення мови й літератури є розігрування діалогів на основі змісту вивчених літературних творів, можливих, хоч і не здійснених сюжетних варіантів, а також використання можливостей позакласних заходів.

Істотним резервом підвищення грамотності учнів є використання комп'ютерних технологій, зокрема систематичне написання навчальних комп'ютерних диктантів, по завершенню яких учні матимуть змогу відразу виявити допущені помилки. Значну частину їх вони зможуть виправити самостійно, використовуючи відповідні комп'ютерні програми ("Рута", "Master" та ін.), а решту усуватимуть, звернувшись за допомогою до вчителя. Така робота значною мірою індивідуалізує процес вдосконалення правописних умінь і навичок і тим самим підвищує його ефективність. У найближчому майбутньому кількість навчальних програм істотно зросте, оскільки розробці їх Міністерство освіти і науки та Академія педагогічних наук України нині приділяє значну увагу. У зв'язку з цим одним з провідних завдань підвищення методичної кваліфікації вчителя-словесника є вдосконалення його інформаційної культури. Упровадження інформаційних технологій сприятиме тому, що вчитель дедалі частіше виступатиме в ролі дослідника, організатора і фасилітатора навчальної діяльності школярів, консультанта.

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів зумовлює необхідність процес вивчення кожної з тем курсу рідної мови розподіляти на три етапи:

1) мотиваційний, коли вчитель пояснює, задля чого вивчається певна тема, які знання мають бути засвоєні, які вміння і навички сформовані;

2) операційно-пізнавальний - основний етап, у процесі якого досягаються поставлені навчальні, розвивальні і виховні цілі;

3) контрольно-оцінний, яким завершується вивчення теми і одержуються об'єктивні дані про якість її засвоєння кожним учнем.

Говоріння (діалог, усний переказ і усний твір) та читання вголос оцінюються індивідуально шляхом нагромадження оцінок протягом семестру або року, окремих уроків для цього не відводиться. Передбачається, щоб кожен учень протягом семестру одержав одну оцінку за усний переказ (незалежно від того, яким буде текст переказу, - опис, розповідь чи лінгвістичний матеріал), при цьому оцінюється вміння говорити.

Звертаємо увагу вчителів на те, що оскільки діалог та усний твір оцінюються протягом року, то колонку для цих форм контролю можна завести вже на початку року і в I семестрі оцінювати навчальні досягнення тих учнів, уміння яких відповідають високому і достатньому рівням, а можна зробити запис у другому семестрі. До кінця навчального року кожен учень має одержати бал. Тоді ці форми контролю ввійдуть у підсумковий бал за II семестр.

Семестровий бал може бути підвищений протягом 10 днів після його виставлення. Скорегований семестровий бал є остаточним за семестр, він не може бути нижчим за попередній.

Шкільні курси української та зарубіжної літератур - важливі складові літературної освіти. Соціальна функціональність даних дисциплін визначається тим, що на рівні шкільної освіти вони реалізують загальнодержавні завдання розвитку національної культурної свідомості громадян України та інтеграції нашої держави в світовий культурний простір.

Саме тому важливо послідовно реалізовувати принцип взаємозв'язку обох шкільних курсів: при вивченні творів української літератури потрібно залучати контекст літератури зарубіжної та навпаки, до вивчення творів зарубіжної літератури вчитель має долучати матеріал курсу української літератури.

У 2004/2005 рр. здійснюватиметься подальша апробація профільної диференціації викладання курсів української та зарубіжної літератур. Основою для такої диференціації є профільні програми, що ґрунтуються на загальній структурі профільної школи. Згідно з Типовим навчальним планом для профільного навчання на III ступені загальноосвітніх навчальних закладів (з українською мовою навчання), викладання української та зарубіжної літератури має здійснюватися за такими напрямами:

- універсальний профіль (2 год.)

- філологічний профіль (4 год.)

- суспільно-гуманітарний профіль (2 год.)

- художньо-естетичний профіль (2 год. у 10 кл., 2,5 год. - в 11 кл.)

- фізико-математичний, природничий, технологічний і спортивний профілі (3 год. на українську та зарубіжну літературу разом).

Профільна диференціація предметів "Українська література" та "Зарубіжна література" відбувається на всіх рівнях: стратегічних завдань відповідних курсів у класах різних профілів, кількості творів, запропонованих для текстуального аналізу і принципів їх добору; інтерпретаційних парадигм і обсягу теоретико- та історико-літературних знань; співвідношення монографічних та оглядових тем, кількості годин, відведених для вивчення програмової теми основних вимог до знань та умінь школярів.

Філологічний та художньо-естетичний профілі. Профільна освіта у класах філологічного та художньо-естетичного профілів покликана розширити обрії літературної освіти учнів, навчати їх, з одного боку, поглибленому аналізу художнього твору, а з іншого - вмінню розглядати його на широкому культурологічному тлі, у складних зв'язках із головними філософськими та естетичними тенденціями певної історико-культурної доби. Тому більша увага тут приділяється вивченню поетики художнього тексту, його літературно-критичній рецепції та культурологічному контексту; дещо розширюється й літературознавчий інструментарій.

Універсальний та суспільно-гуманітарний профілі, а також 10 клас художньо-естетичного профілю. Виходячи з кількості годин (2 год. на тиждень), слід використовувати програму для загальноосвітніх навчальних закладів. Втім, якщо вчитель класів суспільно-гуманітарного профілю отримує за рахунок шкільного компонента додатковий час, йому доцільно використовувати програми для філологічного профілю.

Фізико-математичний, природничий, технологічний та спортивний профілі. У класах даних профілів теоретико- та історико-літературний матеріал структурується з огляду на кількість годин та відповідну корекцію спрямування літературної освіти. Вивчення творів української та зарубіжної літератур в цих класах має бути спрямоване на те, аби формувати в учнів потребу в читанні кращих зразків літературних творів, долучати його до обговорення моральних проблем, навчати його цінувати красу художнього слова.

Для реалізації змісту шкільних курсів української та зарубіжної літератур вчитель може використовувати підручники й посібники, вміщені у Переліку навчальної літератури для використання у 2004/2005 н.р. у загальноосвітніх навчальних закладах України. Вся навчальна література, внесена до Переліку, має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, який визначає вид, призначення і статус навчальної книги як основної або як додаткової та дає дозвіл на її використання у навчально-виховному процесі. Більшість видань, зазначених у Переліку, успішно пройшли апробацію в навчальних закладах України і за її результатами схвалені для використання як масові.

Слід виходити з того, що кожен художній твір, запропонований до текстуального вивчення, не лише відображає певну історичну дійсність і людину в ньому, її внутрішній світ у часопросторовому контексті, а й естетичними засобами виховує українську людину, вільну, розкріпачену в своєму самовираженні, духовно розвинуту. Через переживання прекрасного, що виникає при опануванні художнього твору, дитина відкриває нову якість власного буття, певною мірою дотичну до "вічних цінностей", витворених людством упродовж усієї його історії. Українська література у процесі її вивчення у школі має постати на світовій карті як унікальне явище. Найперше завдання сьогоднішнього курсу української літератури - розкрити цю унікальність, повернути втрачений престиж національної літератури, плекати її майбутнього читача.

У 2004/2005 н.р. Міністерство освіти і науки України рекомендує вивчати шкільний курс української літератури у загальноосвітніх навчальних закладах за програмою (К.: Шкільний світ, 2001) та програмою (К.: Генеза, 2002). У школах з профільним навчанням (філологічного напрямку) можна використовувати програму для шкіл (класів) з поглибленим вивченням української літератури (К.: Генеза, 2004) для гуманітарного та природничо-математичного профілів журнал "Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах", N 3, N 4, 2004.

Мета предмета "Зарубіжна література" полягає у тому, щоб долучити школярів до скарбниці світової літератури, а через неї - до фундаментальних цінностей культури у взаємодії їхніх конкретно-історичних та загальнолюдських значень; формувати гуманістичний світогляд учня, розширювати видноколо його культурно-пізнавальних інтересів, збагачувати особистість духовними надбаннями людства; виховувати громадян України, здатних до діалогу з представниками інших національних традицій.

Долучаючи учнів до найвищих досягнень різних національних літератур, курс "Зарубіжна література" відкриває панораму найважливіших здобутків духовної культури людства, окреслює особливості літературного розвитку національних меншин України. Висвітлюючи світовий контекст української літературної традиції, він допомагає вияскравити її національну специфіку; ознайомлюючи учнів із найкращими перекладами, розширює обрії володіння рідною мовою. Викладання курсу здійснюється українською мовою.

Викладання шкільного курсу зарубіжної літератури у 2004/2005 н.р. відбуватиметься за умов вибору вчителем однієї з нині чинних програм: (К: Шкільний світ, 2001, 2003). Вчителі, які працюватимуть у профільних класах, можуть скористатися одним із двох рекомендованих МОНУ проектом профільних програм, розроблених на основі вищезгаданих програм для загальноосвітніх навчальних закладів. Обидва проекти були надруковані в журналі "Всесвітня література в середніх навчальних закладах України", 2003, NN 7, 8.

Основна мета вивчення мов і літератур в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин полягає у створенні оптимальних умов для активного володіння учнями державною та рідною мовами, формування мовної, комунікативної, етнокультурної компетенцій, що надасть можливість користуватися ними в різних суспільних сферах діяльності та інтегруватися в українське суспільство.

У зв'язку з цим вчителі-словесники мають надавати пріоритет процесу учіння, тобто самостійній пізнавальній діяльності учнів, розвитку в них творчих здібностей, ініціативності, вміння працювати з інформацією, критично оцінювати ії, застосовувати для життєвих потреб, формувати й обстоювати власну думку чи громадянську позицію щодо тих або інших подій і явищ.

У 2004/2005 навчальному році загальноосвітні навчальні заклади з навчанням мовами національних меншин працюють відповідно до типових навчальних планів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 25.04.2001 року N 342 (лист від 07.05.2004 р. N 1/9-252. Кількість годин, відведених на вивчення української та рідної мов і літератур, у цих планах залишилася такою, як і в попередні роки.

Звертаємо увагу, що нові типові навчальні плани для основної та старшої школи, що затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 23.02.2004 N 132, орієнтуються на 12-річну школу і будуть запроваджуватися поступово, починаючи з 2005/2006 навчального року.

Державний статус української мови передбачає її пріоритетне використання в усіх сферах суспільного життя. Це зумовлює значущість української мови як шкільного предмета. Особливо важливо опанування державної мови учнями загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин. Для них знання української мови має бути достатнім для того, щоб якнайповніше реалізувати свої життєві потреби.

Вивчення української та рідної мови має бути пізнавально-практичної спрямованості, що потребує особливої уваги до тих питань теорії, які пов'язані з формуванням орфографічних, пунктуаційних та мовленнєвих умінь та навичок.

Вивчення кожного розділу або теми на уроках мови має сприяти розвитку логічного мислення та удосконаленню усіх видів мовленнєвої діяльності учнів у трьох напрямках.

Перший напрямок у розвитку мовлення учнів спрямовується на оволодіння нормами літературної мови. Другий - на збагачення словникового запасу та граматичного устрою мови учнів. Третій - на формування умінь та навичок зв'язного викладу думок в усній та письмовій формі. Крім того, важливою складовою у роботі з розвитку мовлення має бути формування навичок виразного читання.

У процесі навчання мови необхідно робити наголос на вправах лінгвонародознавчого типу, що допоможе формувати в учнів уявлення про багатоманітність світу, стимулювати інтерес до інших культур та мов.

Загальноосвітні навчальні заклади з російською мовою навчання працюють за програмою "Російська мова", 5-11 класи, яка надрукована у журналі "Російська словесність в школах України" 2001, N 4; 2003, N 1. До цієї програми перевидано відповідні підручники для 5-9 класів.

Загальноосвітні навчальні заклади з українською мовою навчання використовують програми "Російська мова", 5-9 класи (К.: Шкільний світ, 2001); "Російська мова", 5-9 класи (з курсу 3(2) - 9 кл.), що надрукована в журналі "Російська словесність в школах України" 2001, N 4.

До цих програм видано підручники "Російська мова", 5, 6 кл. з курсу 3(2) - 9 кл. та 5 кл. з курсу 5-9 кл. (за ред. І.П.Ґудзик); навчальні посібники: "Російська мова. Комунікативний курс", 5 кл. (авт. Н.Ф.Баландіна, Харків: Торсінг, 2002); "Слушаем-читаем, говорим-пишем" (авт. Л.В.Давидюк та ін., К.: Освіта, 2002).

Рекомендуємо користуватися також поурочними розробками до цих курсів, що друкувалися в журналі "Російська словесність в школах України": для 5 класу - 1997, NN 3, 4, 5, 6; 1998, N 1; для 6 класу - 1998, NN 3, 4, 5, 6; 1999, N 1; для 7 класу - 1999, NN 3, 4; 2000, N 1; для 8 класу - 2000, N 2, 3, 4; для 9 класу - 2001, NN 2, 3, 4; 2002, NN 1, 2.

При вивченні рідної мови як другої важливо використовувати міжпредметні зв'язки з українською мовою.

У вечірніх загальноосвітніх навчальних закладах з російською мовою навчання необхідно користуватися методичними рекомендаціями до існуючих програм з російської мови і літератури (див. журнал "Російська словесність в школах України" 2002, N 4).

Повний перелік навчально-методичної літератури для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин, як завжди, буде видрукуваний в "Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України".

Вивчення курсу літератур в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин здійснються за інтегрованими програмами.

Основними завданнями цього курсу є формування читацької культури, творчих здібностей, виховання почуття краси та виразності рідного слова, розвиток умінь сприймати літературний твір як явище мистецтва, сприяння розширенню культурно-пізнавальних інтересів, розуміння щодо єдності світового літературного процесу і, в той же час, національних особливостей і його складових; виховання почуття національної гідності та поваги до культур різних народів.

При вивченні художніх творів необхідно реалізовувати комунікативно-діяльнісний підхід до роботи з текстом: від його аналізу до створення продуктивних мовленнєвих висловлювань.

Вивчення курсу літератури в школах з російською мовою навчання здійснюватиметься за програмою для 5-11 класів вид-ва "Шкільний світ", 2001 р.; з румунською мовою навчання - за програмою вид-ва "Світ", 2001 р.; з молдовською мовою навчання - за програмою вид-ва "Світ", 2001 р.; з угорською мовою навчання - за програмою вид-ва "Світ", 2002 р.

Звертаємо увагу на те, що в навчальному плані загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин одночасно з викладанням інтегрованого курсу рідної та зарубіжної літератур надається можливість викладати їх окремо. Вибір порядку викладання надається Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з урахуванням реального стану навчально-методичного забезпечення та підготовки вчителів.

Оцінювання досягнень учнів у навчанні з літератури проводиться тематично і здійснюються в усній і письмовій формі. Для цього можна використовувати такі види контролю, як літературні диктанти, тести, завдання для аналізу художнього твору, творчі завдання тощо, які виконуються після вивчення всієї теми або окремого твору, великого за обсягом. Контрольні роботи проводяться один раз на семестр.

З 2003/2004 навчального року розпочався поступовий перехід старшої школи на профільне навчання, у загальній структурі якої виокремлюються наступні напрями: суспільно-гуманітарний, природничо-математичний, технологічний, художньо-естетичний, спортивний. За основними напрямами профілізації визначаються різноманітні навчальні профілі. Зміст профільних предметів реалізується за рахунок варіативної та інваріантної складових змісту загальної середньої освіти.

Для філологічного профілю загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою розроблені програми з мови (Київ: Педагогічна преса, 2004), літератури (Київ: Педагогічна преса, 2004); для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою - "Російська мова. Факультативний курс" (Харків: Торсінг, 2004).

Для профільного вивчення рідних мов і літератур інших національних меншин дозволяється користуватися регіональними та авторськими програмами, які мають бути погоджені в установленому порядку.

Після завершення навчальної практики здійснюється підсумкове оцінювання навчальних досягнень учнів.

Головна мета навчання іноземної мови у загальноосвітніх навчальних закладах полягає у формуванні в учнів комунікативної компетенції, базою для якої є комунікативні уміння, сформовані на основі мовних знань і навичок. Розвиток комунікативної компетенції залежить від соціокультурних і соціолінгвістичних знань, умінь і навичок, які забезпечують входження особистості в інший соціум і сприяють її соціалізації в новому для неї суспільстві.

Вчителями іноземних мов вже накопичений певний досвід у формуванні мовної та мовленнєвої компетенції, тому особливу увагу слід приділити розвитку соціокультурної і загальнонавчальних компетенцій. Соціокультурні складники мають наскрізно пронизувати вивчення іноземних мов: тексти, вправи, мовні та мовленнєві зразки. Вивчення будь-якої теми у всіх чотирьох сферах комунікації - особистій, суспільній, освітній та професійній - буде ефективним за умови, що процес відбуватиметься через соціокультурний компонент. Це сприятиме вихованню активної особистості, підготовленої до участі в діалозі культур.

На сучасному етапі розвитку мовної освіти вивчення іноземних мов у загальноосвітніх навчальних закладах передбачає вивчення іноземних мов міжнародного користування (англійська, німецька, французька, іспанська) з метою набуття мовних знань та мовленнєвих навичок на рівні, достатньому для підтримки контактів із зарубіжними ровесниками, та необхідному для подальшого особистісного розвитку, зокрема професійного.

У відповідності до Концепції навчання старша школа передбачається профільною.

Для забезпечення профільного навчання передбачені навчальні плани, які дають змогу в залежності від потреб учнів комплектувати старші класи за напрямами диференціації: природничо-математичним, філологічним, суспільно-гуманітарним, художньо-естетичним, технологічним, спортивним.

Інваріантна складова типового навчального плану основної школи забезпечує реалізацію змісту шкільної освіти на рівні Державного стандарту. Типовий навчальний план старшої школи реалізує зміст освіти у залежності від обраного профілю навчання. Кожен з профілів передбачає вивчення предметів на одному із трьох рівнів: рівні стандарту, академічному або профільному рівні.

Профіль навчання формує загальноосвітній навчальний заклад, самостійно визначаючи перелік профільних спецкурсів, які його забезпечують.

Профільне навчання з іноземних мов реалізується через навчально-методичне забезпечення профільного вивчення предметів. Викладання іноземних мов у профільній школі в цьому навчальному році буде здійснюватись за програмами "Іноземні мови. Програми для профільного навчання. 10-11 кл." (вид-во "Навчальна книга", 2004) та навчальними посібниками:

Англійська мова для 10-го класу Сірик Т.Л. для фізико-математичного, технологічного профілів (вид. СТЛ-книга).

Підручник "Франція" для 10-го класу філологічного профілю. Спецкурс "Країнознавство", автор Сваткова Т.Д. (вид. "Навчальна книга").

Посібники "Найцікавіше з життя Німеччини" "Погляд на німецькомовні країни" для 10-го класу. Спецкурс "Країнознавство", автор Гусєва П.Т. та інші.

Посібник "США: географія, економіка, культура", 10 клас, Маліненкова Е.І., спецкурс "Країнознавство" (вид. "Світ дитинства").

Посібник "Business English Essentials", 10-11 класи, Біленька О. та інші. Спецкурс "Ділова англійська мова" (вид. "Карп'юк").

Посібник "Sci-Tech Translation", 10-11 класи, Коваленко А.Я. Спецкурс "Технічний переклад" (вид. "Карп'юк").

У зв'язку з тим, що загальноосвітній напрям повністю забезпечений підручниками, виникла необхідність дати методичні рекомендації лише з використання навчально-методичного забезпечення у профільних класах.

У вчителя, який буде працювати у профільних класах, є два шляхи вирішення цієї проблеми: або використовувати підручник 10 класу тієї ж серії, що використовувався у 9-му класі, або перейти на нові підручники. І в першому, і в другому випадку вчитель має:

- опиратись на пройдену тематику гуманітарного плану, узагальнюючи та розширюючи її, враховувати інтереси учнів, наприклад, говорячи про країну, яку ми вивчаємо, доцільно доповнювати знання учнів новими фактами з її історії та культури; ставити проблеми, які дозволять порівняти культуру країни, мову, якої ми вивчаємо з культурою України;

- повторювати та систематизувати пройдений лексико-граматичний матеріал, підключаючи до нього новий. Лексико-граматичний запас учнів поповнюється за рахунок мовних явищ, які є типовими для літературних, публіцистичних, функціональних (прагматичних) текстів;

- використовувати сучасні технології навчання, наприклад, метод проектів, інтерактивні методи.

Для реалізації гуманітарного профілю рекомендується:

- деяке поглиблення мовних знань та удосконалення мовленнєвих умінь та навичок;

- ситуації спілкування повинні поповнитись ситуаціями професійного спілкування;

- робота над профільними текстами, підібраними вчителем, має бути направлена на отримання змістової інформації в рамках вибраного профілю на інформаційне опрацювання іншомовного тексту за допомогою передтекстових завдань, які орієнтують на вибір стратегії читання, актуалізують, якщо це можливо, набутий життєвий досвід учнів, а також набуті раніше знання;

- в лексичний мінімум необхідно внести частину найбільш уживаної лексики з профільних текстів, в тому числі терміни із відповідних вибраному профілю сфер спілкування;

- на уроках у профільних класах рекомендується використовувати доступні вчителю країнознавчі матеріали.

Для більш ефективного впровадження профільного навчання у навчальний процес доцільно в повному об'ємі використати "додаткові години, виділені на поглиблене вивчення предметів, спецкурсів, предметів за вибором, факультативні, індивідуальні та групові заняття", реалізуючи їх у таких спецкурсах, як: "Країнознавство", "Література", "Ділове мовлення", "Технічний переклад".

Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міносвіти і науки України від 20.02.2002 р. N 128. При поглибленому вивченні іноземної мови з 1-го класу клас ділиться на групи з 8-10 учнів у кожній (не більше 3 груп); при вивченні іноземної, що не є мовою навчання, а вивчається як предмет - клас чисельністю понад 27 учнів ділиться на 2 групи.

Основними видами оцінювання з іноземної мови є поточна, тематична, семестрова, річна та підсумкова державна атестація. Більшість прийомів поточного оцінювання спрямовано на детальну перевірку окремих параметрів мови або вмінь мовлення, яких щойно навчили. Тому тематичне оцінювання з іноземної мови доцільно проводити саме за результатами поточного оцінювання.

Тематичне оцінювання з іноземної мови проводиться на основі поточного оцінювання і виставляється єдиний тематичний бал. Не допускається проведення оцінювання із кожного виду мовленнєвої діяльності окремо і диференційоване виставлення оцінок за них.

Під час виставлення тематичного балу результати перевірки робочих зошитів не враховуються. Вимоги до перевірки зошитів регламентуються Міністерством освіти і науки України.

Семестрове оцінювання з іноземної мови проводиться один раз наприкінці семестру за чотирма видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо). До журналу робиться, наприклад, такий запис:

Творча робота

Диктант

Переклад і тестування

Принагідно повідомляємо місцеві органи управління освітою, методичні установи, керівників загальноосвітніх навчальних закладів, що робочі навчальні плани на 2004/2005 навчальний рік розробляються відповідно до листа Міносвіти і науки України від 07.05.2004 N 1/9-252.

Вчителі загальноосвітніх навчальних закладів мають змогу вибирати навчально-методичне забезпечення курсу "Іноземні мови". Слід нагадати, що в навчальних закладах України можна користуватися лише основною та додатковою навчальною літературою з відповідним грифом Міністерства освіти і науки України, яка зазначена в "Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України".

Шкільна географічна освіта нині відіграє вирішальну роль у зміні людського світогляду на глобальному та особистісному рівнях. Географія допомагає дитині усвідомити велике різноманіття і цілісність природи Землі як єдиної географічної оболонки й водночас осмислити єдність і вразливість природних об'єктів, залежність їх від дій людини, озброєної сучасними технічними та технологічними засобами впливу на природне середовище. Географія вчить комплексно розглядати природу, усвідомлювати особисту причетність до природних явищ і відповідальність за зміни географічних об'єктів Землі.

Таким чином, географія - це єдина навчальна дисципліна, яка, маючи величезний світоглядний потенціал, формує у молоді комплексне узагальнююче уявлення про Землю як планету людей, виховує патріотизм і любов до свого краю, Батьківщини, вчить орієнтуватися в складних світових соціально-економічних процесах, що постійно змінюються.

Глобалізація стихійних природних і природно-антропогенних явищ та катастроф, загострення планетарних соціально-економічних, природно-ресурсних, геоекологічних, етнічних та інших проблем підвищують роль і значення географії, потребують більшої уваги до розвитку географічної освіти. Географічна освіта повинна відповідати головним дидактичним принципам: науковості, неперервності, послідовності, наступності, комплексності, врахуванню психофізичних і вікових особливостей школярів.

Завданням сучасної шкільної географічної освіти є здійснення переорієнтації її цілей на формування таких життєво важливих компетенцій школярів, які сприяли б їхній адаптації до активної участі в житті суспільства, зокрема розумінню причин загострення відносин у системі "людина - суспільство - природа", особливостям взаємозв'язків у системі "природні умови і ресурси - людина - суспільство".

Основна мета географічної освіти полягає у всебічному розвитку особистості школяра з урахуванням його природних задатків, здібностей, інтересів та потреб через формування географічної культури як основи світосприйняття, світогляду та діяльності.

У 2004/2005 н. р. географічні курси вивчаються в порядку, який став уже традиційним:

5 клас - "Рідний край". На комплексній краєзнавчій основі вводить учнів у світ географії, формує перші уявлення і одиничні поняття про компоненти природи, природні багатства, господарську діяльність людей. Курс спрямований на формування практичних умінь орієнтування на місцевості (спостереження за погодою, небезпечними гідрометеорологічними явищами, взаємозв'язками між компонентами живої та неживої природи тощо). Це сприяє розвитку спостережливості, розумінню сучасного стану географічних об'єктів, усвідомленню необхідності вивчення та охорони рідного краю.

6 клас - "Загальна географія". Закладає основи формування понятійно-термінологічного апарату фізичної географії через висвітлення на доступному віковому рівні знань про географічну оболонку, закономірності її будови й розвитку. Вивчення курсу спрямоване на формування планетарних уявлень про Землю, взаємодію і взаємопроникнення компонентів природи в межах географічної оболонки.

7 клас - "Географія материків і океанів". У цьому курсі розширюються й конкретизуються уявлення учнів про просторову неоднорідність поверхні Землі, прояв загальних географічних закономірностей на регіональному рівні. Саме в процесі вивчення географії у 7 класі формується система знань про цілісність і диференціацію природи материків, великих регіонів світу, особливостей життя та діяльності людей у різних географічних умовах, закріплюються навички роботи з регіональними і тематичними географічними картами.

Вивчення географії України у 8-9 класах як єдиного комплексного курсу з географії держави завершує географічну освіту в основній школі. Головна мета курсу - формування географічного образу своєї країни в усьому її різноманітті та цілісності на основі комплексного підходу й висвітлення трьох основних компонентів - природи, населення і господарства. Основні завдання курсу полягають у формуванні в учнів через географічні знання громадянськості і патріотизму, уявлення про Україну як суб'єкта світового географічного й економічного простору, розуміння географічних аспектів найважливіших сучасних соціально-економічних проблем країни, розвиток практичних умінь і навичок, які спонукають до соціально відповідальної поведінки в державному просторі.

Відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту" старша школа функціонує як профільна, а тому важливо вже тепер розпочати підготовку до навчально-методичного забезпечення шкільної географії в умовах профілізації.

Зміст географічної освіти у профільних класах реалізується через обов'язкове викладання курсу "Соціально-економічна географія світу", курсів за вибором та факультативів.

Профільне навчання географії також забезпечується поглибленим вивченням близьких до географії предметів: економіки в суспільно-гуманітарному напрямі; біології, фізики та екології - у природничому.

У класах суспільно-гуманітарного профілю вивчається курс "Соціально-економічна географія світу" в 10 класі та курс "Країнознавство" в 11 класі. Курс є завершальним у географічній освіті школярів. Основним завданням географії у цьому профілі є формування в старшокласників сучасних уявлень про географічну картину світу через комплексне вивчення країн шляхом систематизації та узагальнення різнорідних даних про їх природу, населення, господарство, соціальну сферу та культуру. Країнознавство охоплює історичні, культурологічні та екологічні аспекти, об'єднуючи та підсумовуючи різнобічні знання про ту чи іншу країну, отримані з географії, історії, літератури та іноземних мов.

У 10 класі природничого профілю вивчається курс "Соціально-економічна географія світу", а в 11 - "Геоекологія", що на основі системи географічних знань і методів дає знання про оптимальне природокористування і збереження географічного середовища.

У класах природничого напряму географічного профілю навчання у 10 класі вивчається курс "Соціально-економічна географія світу", а в 11 - курси "Країнознавство" та "Геоекологія".

Рівень профільної підготовки передбачає вивчення двох - трьох споріднених предметів (наприклад, курси географії та економіки), а решта предметів вивчається за програмою загальноосвітнього рівня.

Крім запропонованих вище курсів, для поглиблення й розширення змісту профільних предметів або забезпечення профільної прикладної і початкової професійної спеціалізації навчання пропонуються курси за вибором, які викладаються за рахунок варіативного компонента змісту освіти і враховують інтереси, здібності та життєві плани учнів з одного боку, і відповідають профілю школи - з іншого. Для суспільно-гуманітарного профілю - це такі курси за вибором, як "Географія населення", "Географія культури", "Географія релігій", "Демогеографія", "Географія світового господарства з основами економіки"; для естетичного профілю - курс "Географія культури", для природничого профілю - курси "Глобальна географія", "Геоекологія", "Географія з основами природокористування", "Біогеографія", "Конструктивна географія"; для спортивного - "Географія туризму", для медичного - "Медична географія" тощо.

Пропонуються також курси за вибором для шкіл природничо-географічного профілю: "Загальна географія", "Основи природокористування", "Землезнавство з основами геології", "Рекреаційна географія" тощо.

Значна частина навчального часу в усіх класах має бути відведена на практичні роботи - уроки-спостереження, дослідження, уроки практичної діяльності безпосередньо в природі. При цьому основні географічні курси мають викладатися на краєзнавчому матеріалі. Вивчення більшості тем у всіх класах варто доповнювати роботою з географічними картами та іншими джерелами географічної інформації тому, що саме карти, таблиці, специфічна географічна наочність дедалі ширше використовуються у глобальних інформаційних мережах, вплив яких на форми освіти постійно зростатиме.

Надзвичайно важливу роль під час переходу до профільного навчання у старшій школі повинні відігравати обласні інститути післядипломної педагогічної освіти, оскільки саме вони мають підготувати вчителів до викладання нових географічних курсів.

Основною перепоною для більш глибокого вивчення географії в школі завжди була і залишається обмежена кількість годин, відведених на вивчення предмета, а тому саме профілізація старшої школи дає необмежені можливості для вивчення тих географічних курсів, які сприятимуть поглибленню та поширенню географічних знань. Тому непересічною тут залишається роль особистості вчителя, який є основним пропагандистом географічних знань у школі.

Під час вивчення географії рідного краю слід використовувати лише ті регіональні підручники, які мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України.

Значну допомогу в підготовці до уроків вчителям надають журнал "Географія та основи економіки в школі" та газета "Краєзнавство. Географія. Туризм".

У 2004/2005 н.р. передбачається проведення державної підсумкової атестації або в усній за традиційними білетами, або у письмовій формах та збірником "Завдання для державної підсумкової атестації", Харків: Гімназія, 2002, 2003, 2004.

В умовах переходу загальноосвітніх навчальних закладів на 12-річний термін навчання опанування змісту географії передбачається на таких рівнях:

1. Рівень стандарту - обов'язковий мінімум змісту навчального предмета, який найбільш повно реалізується у філологічному, художньо-естетичному, фізико-математичному, технологічному та спортивному напрямах. Зміст предмета "Географія" як базового відображено таким обов'язковим курсом, як "Економічна і соціальна географія світу", який вивчатиметься у 10 класах усіх напрямів, оскільки він входить до інваріантної складової змісту середньої освіти. У курсі вивчаються загальні суспільно-географічні особливості розвитку і розміщення господарства світу, формується науковий світогляд про геопросторову організацію господарства. Розвиваються наукові знання про регіони та країни світу, формуються основи економічної організації їх господарського розвитку.

2. Академічний рівень забезпечує більш глибоке опанування навчальним матеріалом і може реалізуватися в універсальному, суспільно-гуманітарному, спортивному та природничому напрямах.

3. Рівень профільної підготовки - забезпечує поглиблене вивчення географії, орієнтоване на майбутню професію. Реалізується в суспільно-гуманітарному та природничому напрямах.

Нині підготовка до викладання предмета має полягати у доборі навчальних планів і навчальних програм з обов'язкових географічних дисциплін та курсів за вибором; у створенні навчально-методичних комплектів з кожного географічного курсу, до яких входять: підручники нового покоління, хрестоматії, робочі зошити, словники та довідкова література, атласи, настінні карти, електронні наочні посібники; у підготовці і перепідготовці вчителів географії нової формації, які вільно володіють сучасними освітніми, інформаційними технологіями і здатні працювати в умовах нового соціального замовлення; створенні в Україні мережі спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням географії протягом 12 років.

Із переходом України до ринкової економіки гостро постало питання формування сучасної економічної культури населення, переорієнтації й поглиблення економічної освіти. Актуальним є виховання людини, здатної сприймати ринкові перетворення, легко адаптуватися до змін у житті, вільно оперувати основними економічними поняттями.

Загальноосвітня школа покликана формувати у молодих людей глибоке розуміння явищ, процесів, відносин в економічній системі, а також засобів і способів розв'язання економічних проблем. Йдеться, насамперед, про економічну освіту, що якнайтісніше пов'язана із створенням високоефективної економіки і є важливою умовою розвитку держави та кожної людини.

Принципові зміни в економіці, науці і техніці, у соціальних відносинах та суспільній думці зумовлюють зміни у змісті загальної середньої освіти, вимагають знань, які б стали потребою сьогодення. Це свідчить про необхідність формування у громадян України не тільки таких рис, як діловитість, підприємливість, а найголовніше - економічної культури, а саме суспільство зацікавлене, щоб кожна людина, незалежно від її фахової орієнтації, здобула гарантований державою певний мінімум систематизованих економічних знань. Тому економіка увійшла до інваріативної частини базового навчального плану, а це сприятиме запровадженню в Україні неперервної економічної освіти.

Метою економічної освіти в системі загальної середньої освіти є така підготовка учнів, яка забезпечить їм достатній рівень життєвої компетентності у сфері економічних відносин на рівні держави, родини та окремої людини. Загальні економічні знання потрібні кожному учневі незалежно від його життєвого і професійного вибору.

Всі рекомендації щодо вивчення економіки за два попередніх навчальних роки залишаються чинними і для 2004/2005 року.

Вивчення предмета у 2004/2005 навчальному році здійснюватиметься за такими збірниками програм: "Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Основи економіки. Основи підприємницької діяльності". - К.: Шкільний світ, 2001, та "Програми для профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах. Програми спецкурсів і факультативів". - К. - Подільський, Абетка-НОВА, 2003. Програми позбавлені жорсткого поурочного поділу. Вчитель має право довільно визначати кількість годин на вивчення тем, але без вилучення одних на користь інших. Обласні, районні та міські методичні кабінети (центри) не уповноважені регламентувати розподіл вчителем навчальних годин у межах тем.

Структура вивчення економіки склалася на основі багаторічного досвіду викладання курсу в навчальних закладах різного типу у різних регіонах України.

У початковій школі економічні знання мають інтегруватися у зміст інших предметів, оскільки молодший шкільний вік - це період набуття базових життєвих знань, навичок і формування процесів розуміння, усвідомлення власного життєвого досвіду та оточення. Будь-яке ознайомлення з економічними явищами на цьому етапі навчання слід проводити у формі гри або за допомогою алегоричної розповіді, казок.

В основній школі (5-9 класи) економічні знання інтегруються у зміст географії, історії, математики, правознавства. Окрім того, можуть вивчатися курси за вибором: у 5-6-х класах може викладатися курс "Подорож у світ економіки", у 7-8-х класах - "Підприємництво в дії"; у 9-х класах - "Моя економіка" за рахунок годин варіативної частини навчального плану. Вони можуть також виконувати функцію допрофільного навчання школярів.

У старшій школі економіка як базова дисципліна викладається у 10 класах всіх профілів (одна година на тиждень).

Саме в цьому віці учні вже мають певний багаж знань, а деякі вже й власний досвід роботи, частина із них визначилася із майбутньою професією, тому вони свідомо сприймають запропоновані знання та краще орієнтовані на здобуття економічної освіти. Крім того, психологічні особливості в цьому віці дають можливість не тільки зрозуміти окремі економічні факти, а й робити аналітичні узагальнення. З урахування профільного навчання у старшій школі є можливість застосовувати різні підходи до економічної освіти старшокласників. У школах, ліцеях, класах з поглибленим вивченням економіки, крім обов'язкового курсу, запроваджуються курси за вибором з конкретних напрямів економіки.

У класах суспільно-гуманітарного профілю економіка викладається протягом двох років: у 10-му класі в курсі "Основи економіки" вивчається ринкова система; рівновага на ринку; попит і пропозиція; виробництво економічних благ; економічні ресурси; організація праці, роль обміну у перерозподілі благ; обмін і формування ринку; роль грошей; ціна товару; природні ресурси, їх ринки; власність, права власності; елементи підприємництва; економічна роль конкуренції; види ринку; види доходів. В 11-му класі вивчається аналітична економіка, де розглядаються загальні поняття мікро- і макроекономіки: система національних рахунків; теорія економічного зростання; теорія ділових циклів; гроші і капітал; грошовий обіг; банки, їх функції; цінні папери, їх види; роль держави в умовах ринкової економіки; світова економіка та економічні системи.

Для поглиблення і розширення змісту профільних предметів або забезпечення профільної прикладної і початкової професійної спеціалізації навчання пропонуються курси за вибором, які викладаються за рахунок варіативного компонента змісту освіти. В старшій школі, як профільній, зміст предмета "Економіка" представлений окремими спеціальними курсами, які враховують інтереси, здібності та життєві плани учнів з одного боку, і відповідають профілю школи з іншого. До варіативної частини профільної школи віднесено такі економічні курси: "Основи підприємницької діяльності", "Власна справа", "Основи менеджменту", "Основи інтелектуальної власності", "Основи споживчих знань", "Основи сімейного господарювання" тощо.

Для реалізації основних принципів профільного навчання МОН України розроблено Типові навчальні плани для профільного навчання (наказ МОН України від 20.05.2003 р. N 306), в яких запропоновано вивчення предмета "Основи економіки" як інваріантної складової навчального плану, у 10-х або 10-11-х класах загальноосвітніх навчальних закладів.

Перелічені в таблиці програми надруковані у "Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України" й Департаменту загальної середньої освіти та дошкільної освіти.

"Економіка". Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2003.

"Економіка. Географія". Навчальна книга. 2004.

Рівень профільного вивчення економіки реалізується у профільних класах. Профільне навчання забезпечується поглибленим вивченням курсу "Економіка" (по дві години на тиждень у 10-му та 11-му класах), введенням курсів за вибором та факультативів і близьких до економіки предметів: математики, географії, правознавства.

Основними завданнями курсів за вибором є забезпечення вивчення економіки і споріднених з нею предметів на достатньому рівні. За їх допомогою має відбуватися трансформація наукових знань учнів в їх практичний досвід. Курси за вибором повинні мати переважно прикладний характер. Практичні роботи, екскурсії, презентації, дослідження, моделюючі або ситуативні вправи є невід'ємною складовою занять. Робочі плани профільних класів можуть включати кілька курсів за вибором і факультативів. Тим самим забезпечується гнучка система профільного навчання, яка надає учням можливість обрати індивідуальну освітню програму.

Робочі плани класів з поглибленим вивченням економіки, крім розширення і поглиблення змісту, мають сприяти формуванню стійкого інтересу до предмета, розвитку відповідних компетенцій і орієнтацій на професійну діяльність, пов'язану з обраним профілем. Поглиблене вивчення здійснюється за спеціальними програмами або за модульним принципом: програма "Основи економіки" доповнюється курсами за вибором певного спрямування. Кожна із наведених програм може вивчатися за різними рівнями складності та обсягом. З метою більш повного врахування й розвитку навчально-пізнавальних інтересів учнів, їх нахилів і здібностей вчителю надається право змінювати до 30% змісту обраної навчальної програми. Пропонуємо таблицю, яка допоможе зорієнтуватися в переліку та тематиці курсів за вибором, рекомендованих Міністерством освіти і науки України.