- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Лист
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Л И С Т
Міністерству освіти і науки,
молоді та спорту Автономної
Республіки Крим, управлінням
освіти і науки обласних,
Київської
та Севастопольської міських
державних адміністрацій,
директорам ВНЗ I-II рівнів
акредитації
Про стан, проблеми та основні завдання діяльності психологічної служби на 2011/2012 навчальний рік
З метою реалізації ст.
21 та ст.
22 Закону України
"Про освіту" Міністерство надсилає для використання в роботі інструктивно-методичний лист "Про стан, проблеми та основні завдання психологічної служби на 2011/2012 рік", перелік рекомендованої літератури та фахових видань.
Зазначені матеріали можна використати на серпневих конференціях, методичних об'єднаннях та педагогічних радах.
Необхідно вжити заходів щодо максимального забезпечення навчальних закладів практичними психологами та соціальними педагогами і налагодження належного психологічного супроводу всіх учасників навчально-виховного процесу.
Заступник Міністра | Б.М.Жебровський |
Додаток 1
до листа Міністерства
освіти і науки, молоді
та спорту України
22.07.2011 N 1/9-562
ПРО СТАН ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ
системи освіти України
Психологічна служба діє відповідно до статей
21,
22 Закону України
"Про освіту" та нової редакції Положення про психологічну службу системи освіти України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 02.07.2009 р.
N 616, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2009 р. за N 687/16703.
Основною метою діяльності психологічної служби є психологічне забезпечення та підвищення ефективності педагогічного процесу, захист психічного здоров'я і соціального благополуччя усіх його учасників: вихованців, учнів, студентів, педагогічних і науково-педагогічних працівників.
Соціально-педагогічний патронаж спрямований на надання соціально-педагогічної допомоги соціально незахищеним категоріям вихованців, учнів і студентів з метою подолання ними життєвих труднощів та підвищення їхнього соціального статусу.
У цьому році виповнилося 20 років створення психологічної служби системи освіти України (статистичні дані щодо динаміки розвитку служби в розрізі регіонів наведені у
додатку 2) .
На кінець 2010/2011 навчального року кількість фахівців служби становить 22 тис. 102 педагогічні працівники, серед яких практичні психологи, соціальні педагоги, методисти, які працюють у всіх типах навчальних закладів системи освіти України.
У порівнянні із попереднім 2009/2010 навчальним роком (20 тис. 534 особи) кількість працівників психологічної служби збільшилася на 1 тис. 568 осіб.
Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи проводить щорічний моніторинг забезпеченості навчальних закладів системи освіти фахівцями психологічної служби. Розрахунок потреби практичних психологів і соціальних педагогів здійснюється на основі нормативів чисельності, які вміщені у додатку до
Положення про психологічну службу системи освіти України, затвердженого наказом МОН від 02.07.2009 р.
N 616, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2009 р. за N 687/16703. Під час розрахунку враховується наступне: тип навчального закладу (дошкільний, загальноосвітній, позашкільний, професійно-технічний навчальний заклад тощо), наповнюваність дітьми, учнями, студентами (кількість груп, класів), місце знаходження навчального закладу (місто, село/селище). При цьому враховуються статистичні дані, які надаються навчально-методичним центром в Автономній Республіці Крим, обласними, Київськими і Севастопольськими міськими навчально-методичними кабінетами (центрами) психологічної служби системи освіти у кінці кожного навчального року.
Згідно із звітністю, поданою із місць, позитивних показників у минулому році досягли всі регіони України за виключенням Миколаївської області, де кількість психологів та соціальних педагогів зменшилася на 22 особи.
Найбільшого збільшення працівників психологічної служби досягли управління освіти і науки обласних державних адміністрацій: Львівської на 270 осіб, Дніпропетровської на 132 особи, Полтавської на 98 осіб, Чернігівської на 86 осіб.
Загалом найкращого забезпечення всіх типів навчальних закладів практичними психологами і соціальними педагогами відповідно до нормативів численності на кінець року мають такі регіони: м. Севастополь - 86,2%, Івано-Франківська область - 64%, Сумська область - 63%, Кіровоградська область - 62,2%, Київська область - 60,3%.
Найменший показник у Миколаївській області - 32,2%; Тернопільській області - 34,7%; Житомирській області - 37,1%; Вінницькій області - 37,5%; Херсонській області - 39,6%.
Станом на кінець навчального року у навчальних закладах працює 15 тис. 441 практичних психологів, що становить 44,4% забезпеченості від загальної кількості навчальних закладів всіх типів. Слід відмітити, що міські навчальні заклади забезпечені практичними психологами краще ніж сільські і показник відповідно становить 66,4% та 28,3%.
Найкраще забезпечення мають такі регіони: м. Севастополь - 76,8%, м. Київ - 68,3%, Івано-Франківська область - 62,6%, Сумська область - 53,4%, Чернівецька область - 50,8%.
Найгірша ситуація у Миколаївській області - 30,2%, Херсонській - 30,6%, Житомирській - 31,2%, Вінницькій - 31,4%, Кіровоградській - 32,1%.
Серед навчальних закладів найкраще забезпечені практичними психологами спецшколи - інтернати - 96,1%, Загальноосвітні навчальні заклади забезпечені на 93,3%, спеціальні дошкільні навчальні заклади на 72,2%, а професійно-технічні навчальні заклади на 71,1%, які знаходяться в місті.
Водночас лише 9,5% дошкільних навчальних закладів України, які знаходяться в сільській місцевості забезпечені практичними психологами.
В цілому найгірша ситуація щодо забезпечення практичними психологами у позашкільних навчальних закладах України: на 17,3% забезпечені міські ПНЗ та на 9,5% ПНЗ, які знаходяться в сільській місцевості.
Не на належному рівні стан справ у ВНЗ I-II рівнів акредитації: на 29,5% забезпечені практичними психологами міські та на 19,6%, які знаходяться в сільській місцевості.
Дещо гірше, ніж практичними психологами відповідно до нормативів потреби, забезпечені навчальні заклади соціальними педагогами. Так, соціальних педагогів нараховується 6 тис. 430 фахівців, що становить 32,4% від потреби.
Позитивну динаміку впродовж останніх років та найкраще забезпечення соціальними педагогами мають навчальні заклади м. Севастополя - 71,4%, Черкаської області - 61,1% та Київської області - 53,9%.
Низьким залишається забезпечення соціального патронажу у навчальних закладах сільської місцевості, Так, лише 4 із 320 сільських навчальних закладів Донецької та 29 із 498 Дніпропетровської області забезпечені соціальними педагогами.
Серед типів навчальних закладів найкращий показник мають спецшколи (інтернати): 62,4% місто та 53,8% село. Загальноосвітні навчальні заклади, які знаходяться в місті забезпечені на 57,7%, а сільські на 29,2%, ПТНЗ на 29,7% міські та на 37,8% сільські.
Найгірший стан справ по забезпеченню соціальними педагогами у вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації: міські забезпечені на 0,7%, а ті що знаходяться в сільській місцевості на 3,5%.
Зростання кількості спеціалістів не завжди призводить до підвищення ефективності функціонування системи в цілому, отже в цьому аспекті невирішеним залишається питання розробки та впровадження системи моніторингу й оцінки ефективності діяльності практичних психологів, соціальних педагогів, кабінетів (центрів).
Враховуючи низькі показники забезпечення фахівцями психологічної служби навчальних закладів сільського типу, вважаємо за доцільне використовувати можливості освітнього округу.
Методичні рекомендації щодо організації діяльності мобільного соціально-психологічного пункту освітнього округу надіслані листом МОН України від 28.01.2011 року N 1/9-48.
Працівники служби виконують значний обсяг роботи з психологічного супроводу та соціально-педагогічного патронажу усіх суб'єктів навчально-виховного процесу. Переважна більшість видів роботи практичних психологів і соціальних педагогів має відбуватись у спеціально обладнаних приміщеннях згідно з Положенням про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів (наказ МОН України від 19.10.2001 р.
N 691) . Тому термінового вирішення потребує проблема створення належних умов праці для практичних психологів і соціальних педагогів. Аналіз інформації про забезпечення працівників психологічної служби системи освіти кабінетами в розрізі областей представлена у додатку вказує на відмінності у освітній політиці на рівні регіонів.
За час існування психологічної служби Міністерством приділяється увага питанням удосконалення нормативно-правового забезпечення її функціонування.
Крім Положення про психологічну службу, діяльність практичних психологів регламентована листом МОН України "Про планування діяльності, ведення документації і звітності усіх ланок психологічної служби системи освіти України" від 27.08.2000 року
N 1/9-352, а діяльність соціальних педагогів - наказом МОН України "Про планування діяльності та ведення документації соціальних педагогів, соціальних педагогів по роботі з дітьми-інвалідами системи Міністерства освіти і науки України" від 28.12.2006 року
N 864 та листом МОН України від 05.03.2008 року
N 1/9-128.
Основні завдання психологічної служби системи освіти України на 2011/2012 навчальний рік полягають у:
сприянні повноцінному розвитку особистості вихованців, учнів, студентів на кожному віковому етапі, створенні умов для формування у них мотивації до самовиховання і саморозвитку;
забезпеченні індивідуального підходу до кожного учасника навчально-виховного процесу на основі його психолого-педагогічного вивчення;
профілактиці і корекції відхилень в інтелектуальному і психофізичному розвитку вихованців, учнів, студентів.
Діяльність практичних психологів, соціальних педагогів ДНЗ
Аналізуючи річну діяльність, практичні психологи дошкільних навчальних закладів вказують на зростання кількості дітей з порушеннями у поведінці. Найчастіше мова йде про синдром дефіциту уваги та гіперактивності. Такі діти схильні до "зривів уроків" через нездатність психіки тривалий час знаходитись в одноманітній ситуації. Психологи повинні вивчити особливості психіки таких дітей та надати вчителям рекомендації щодо зміни видів діяльності під час навчального процесу. Окрему категорію становлять діти з низьким рівнем розумового розвитку, які потребують системної розвивальної роботи зі сторони психолога, батьків. Діяльність практичного психолога в умовах дошкільного навчального закладу повинна розглядатися виключно у співпраці з логопедом, дефектологом, вихователем, батьками.
Уведення посад соціальних педагогів в штат дошкільних навчальних закладів покладає на керівників служби особливу відповідальність за відпрацювання алгоритму, моделей діяльності, нормативно-правове та методичне забезпечення. Керівникам психологічних служб запланувати позачергове навчання фахівців, призначених на посади соціальних педагогів дошкільних навчальних закладів з окресленої проблематики.
З огляду на специфіку діяльності практичного психолога і соціального педагога в умовах ДНЗ є очевидним, що основний акцент у щоденній діяльності доцільно зробити на роботі з батьками. Спеціалістам служби необхідно навчити батьків співвідносити новоутворення дитячого віку з віковими і психологічними нормами, розпізнавати емоційні прояви у дитини, відпрацювати стилі реагування на такі прояви і поведінку, сформувати у батьків відповідальне ставлення до виконання батьківських обов'язків тощо.
Діяльність практичних психологів, соціальних педагогів ЗНЗ
З огляду на аналіз діяльності практичних психологів, соціальних педагогів, особливо молодих спеціалістів, керівникам методичних об'єднань варто звернути увагу на відпрацювання алгоритму діяльності, дотримання причино-наслідкових зв'язків між певними видами діяльності. Практичний психолог навчального закладу повинен сконцентрувати основну діяльність на: вивченні рівня готовності дитини до шкільного навчання, адаптації до нових умов навчання (1-й, 5-й класи); характерологічних особливостей дітей підліткового віку (7-8 клас); підготовки до профільного навчання (8-9-11 класи). В умовах закладів інтернатного типу особливої актуальності набувають питання формування позитивного мікроклімату, соціальної компетентності вихованців, уміння встановлювати і підтримувати конструктивні стосунки з іншими; підготовка до самостійного життя тощо.
Практичні психологи закладів соціальної реабілітації, з огляду на контингент вихованців, повинні вивчити і визначити основні фактори ризику та можливості, потенції дитини, на їх основі складати індивідуальні плани корекції або розвитку.
Зростання кількості дітей з девіантною поведінкою вимагає пошуку нових стратегій реагування системи освіти на дане явище.
Так, у співпраці з Всеукраїнською Фундацією "Захист Прав Дітей", у 2010-2011 навчальному році було розроблено інноваційні матеріали для впровадження в умовах закладів соціальної реабілітації (центрів психолого-педагогічної корекції), видано навчально-методичний посібник, проведено навчання персоналу пілотних закладів (Фонтанська, Комишуватська, Єнакієвська ШСР). У результаті міжнародної діяльності в питанні реформування системи закладів соціальної реабілітації нідерландськими партнерами було запропоновано унікальний інструментарій по роботі з дітьми з девіантною поведінкою - "оцінка ризиків і потреб", "діагностичне інтерв'ю", "Програма корекції агресивної поведінки". На даному етапі відбувається апробація зазначеного інструментарію.
З огляду на вищевказане, керівникам психологічних служб Вінницької, Донецької, Запорізької, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Херсонської областей рекомендовано впродовж 2011-2012 н.р. організувати моніторингові візити у вказані заклади з метою надання методичної допомоги, аналізу діяльності практичних психологів шкіл та училищ соціальної реабілітації; постійно долучати практичних психологів і соціальних педагогів закладів соціальної реабілітації до процесу навчання та підвищення фахової компетентності.
Психологічна наука і практика є невід'ємною частиною педагогічного процесу і у більшості випадків визначає його особливості і сутність. За відгуками батьків окремі практичні психологи, вивчаючи рівень готовності дитини до шкільного навчання, використовують неперевірені методики, які не відповідають вимогам психодіагностики, віку дитини. Зокрема під час атестації працівників психологічної служби м. Києва було встановлено, що для визначення рівня готовності дитини до школи, психолог використовує тест Люшера. Відомі факти, коли психолог застосовує тести або анкети складені власноруч, які абсолютно не враховують вік дитини, особливості розвитку, соціальну ситуацію тощо. Керівникам психологічних служб всіх рівнів рекомендовано створити тестобанк рекомендованих методик для роботи з дітьми та дорослими, розповсюдити його в межах служби області, міста, району і систематично здійснювати перевірку тих методик, якими користується психолог у практиці (наказ МОН України "Про затвердження Положення про експертизу психологічного і соціологічного інструментарію, що застосовується в навчальних закладах Міністерства освіти і науки України" від 20.04.2001 року
N 330) . Нагромадження і використання діагностичних методик (тестів, анкет), як правило не відображається на ефективності діяльності працівника. Вивчаючи тенденції розвитку психологічних служб розвинутих країн, відмічається стійка тенденція до застосування бесіди і спостереження у якості основних методів у роботі психолога.
Діяльність практичних психологів, соціальних педагогів ПТНЗ
У 2011-2012 навчальному році діяльність спеціалістів психологічної служби в умовах професійно-технічного навчального закладу повинна бути спрямована на вивчення: особливостей адаптації учнів до нових умов навчання; статусу дітей в учнівському колективі; характерологічних особливостей тощо. Окреслена робота повинна надати необхідну інформацію для майстра, кураторів та педагогічних працівників навчальних груп, вихователів щодо особливостей дитини, вибору стратегії її розвитку. Необхідно звернути посилену увагу на питаннях формування здорового способу життя, профілактики правопорушень, злочинності.
Психологічний супровід системи інклюзивної освіти
Розбудова системи інклюзивної освіти для дітей з особливими освітніми потребами покладає на психологів особливу відповідальність за створення комфортних умов їх перебування в навчальному закладі, підготовку решти дітей у класі, школі, батьків і вчителів до взаємодії з ними, розробку відповідних програм розвитку. У окремих випадках запровадження інклюзії в межах регіону чи закладу відбувається хаотично, стихійно, що призводить до формального підходу в цьому процесі.
................Перейти до повного тексту