Відповідно до пункту 16.11 статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", керуючись статтею 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні",

1. Затвердити Порядок складання розрахунку податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво, що додається.

2. Заступнику начальника управління міжнародних зв'язків Гладуну Ю.В. подати цей наказ до Міністерства юстиції України для державної реєстрації.

3. Начальнику управління справами Коваленку В.В. у п'ятиденний термін після державної реєстрації наказу забезпечити його тиражування та надсилання державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

4. Начальнику Головного управління по роботі з платниками податків Семененку В.В. та Головному редактору журналу "Вісник податкової служби" Кулику Ю.М. довести цей наказ через засоби масової інформації до відома платників податків.

1.1. Порядок складання розрахунку податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво (надалі - Порядок), розроблено згідно з пунктом 16.11 статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (надалі - Закон).

1.2. Цей Порядок застосовується постійними представництвами нерезидентів в Україні, які визначені у пункті 1.17 статті 1 Закону та підлягають реєстрації відповідно до Положення про порядок реєстрації та обліку постійних представництв нерезидентів в Україні як платників податку на прибуток, а також резидентами України, прирівняними з метою оподаткування до постійних представництв (надалі - платники податку).

1.3. Платники податку ведуть бухгалтерський облік та звітність згідно із законодавством України, щоквартально подають державному податковому органу за місцезнаходженням декларацію про прибуток підприємства за формою, затвердженою Державною податковою адміністрацією України.

Податкова звітність може бути надана податковому органу за добровільним рішенням платника податків в електронній формі за умови дотримання чинного законодавства, що регулює ці питання.

1.4. Платник податку самостійно визначає прибуток, одержаний нерезидентом від господарської діяльності, здійснюваної через постійне представництво. Для цілей цього Порядку та відповідно до визначень Закону господарська діяльність нерезидента, здійснювана через постійне представництво - це будь-яка діяльність постійного представництва, направлена на отримання нерезидентом доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах. Зокрема, діяльність постійного представництва полягає у виготовленні товарів (наданні послуг, здійсненні робіт), які підлягають продажу за контрактами, укладеними нерезидентом, або використовуються нерезидентом в процесі його господарської діяльності.

1.5. З метою оподаткування постійне представництво прирівнюється до платника податку, який здійснює свою діяльність незалежно від такого нерезидента. З врахуванням цього, прибутком, який нерезидент одержує від господарської діяльності, здійснюваної через постійне представництво, є прибуток, який постійне представництво одержало б від ведення своєї діяльності незалежно від нерезидента. У випадку, коли діяльність постійного представництва складається лише з надання послуг безпосередньо нерезиденту, оподатковуваним прибутком є прибуток, який постійне представництво могло б одержати, якби надавало такі ж послуги як самостійне підприємство.

1.6. Визначення оподатковуваного прибутку проводиться у загальному порядку з урахуванням наступного. Постійне представництво веде облік результатів своєї діяльності у натуральних вимірах та в узагальненому грошовому виразі шляхом безперервного, документального і взаємопов'язаного їх відображення. Документальне відображення результатів діяльності постійного представництва проводиться у відповідності до вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку на підставі первинних документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за N 168/704. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та довіренності адміністрації (власника) на їх проведення. Власником постійного представництва виступає нерезидент. Копії звітів про діяльність, проведену постійним представництвом, які направляються нерезиденту, також є первинними документами. Облік ведеться незалежно від того, чи є реалізація товарів (робіт, послуг) повним або частковим виконанням зобов'язань нерезидента за укладеними ним контрактами та чи одержується винагорода за реалізовані товари (роботи, послуги) безпосередньо постійним представництвом або нерезидентом.

1.7. Постійне представництво веде облік своєї діяльності у таких одиницях натурального виміру, які забезпечують співставлення різних обсягів та кількості однорідних товарів, робіт та послуг, виготовлених, здійснених та наданих постійним представництвом у відповідному податковому періоді. Використання виключно вартісних одиниць обліку результатів діяльності постійного представництва допускається лише у випадку, коли такі одиниці використовуються для визначення винагороди за діяльність, що проводиться постійним представництвом.

Приклад:

В Україні працює постійне представництво компанії А, яка виробляє та здійснює поставки комп'ютерної техніки споживачам в Україну. Контракти на поставку техніки передбачають, що на місці поставки у замовника проводяться налагодження та встановлення техніки, а також її гарантійне обслуговування. Оскільки для здійснення робіт щодо встановлення-налагодження техніки використовується персонал постійного представництва, то ця діяльність є діяльністю безпосередньо постійного представництва. Стосовно вказаних видів робіт постійне представництво визначає доходи, які б воно одержало, якби діяло незалежно від нерезидента, та веде облік своєї діяльності.

Специфікація до контрактів вказує лише вартість роботи щодо встановлення, налагодження та гарантійного обслуговування одиниці комп'ютерної техніки. Якщо вартість вказаних робіт на одиницю комп'ютерної техніки не змінюється в залежності від вартості та модифікації техніки, то облік діяльності постійного представництва може вестися в одиницях установленої техніки. Якщо вартість послуг щодо установлення та налагодження техніки визначається як процент від вартості самої техніки, то постійне представництво повинно вести також облік вартості поставленої техніки. В іншому випадку постійне представництво веде облік людино-годин, витрачених на послуги щодо встановлення та налагодження.

1.8. Облік результатів діяльності постійного представництва в узагальненому грошовому виразі здійснюється у цінах, за якими відбувається продаж цих результатів, але не менше за звичайні ціни. Звичайна ціна - ціна продажу товарів (робіт, послуг) продавцем, включаючи суму нарахованих (сплачених) процентів, вартість іноземної валюти, яка може бути отримана у разі їх продажу особам, які не пов'язані з продавцем за звичайних умов ведення господарської діяльності. При цьому під звичайними умовами ведення господарської діяльності розуміється ведення такої діяльності постійним представництвом незалежно від нерезидента.

1.9. Звичайна ціна визначається постійним представництвом на підставі контрактів, укладених нерезидентом з резидентами України. У разі неможливості на підставі контрактів визначити звичайну ціну на товари (роботи, послуги) нерезидента, звичайною ціною вважається опублікована ціна на аналогічні товари (роботи, послуги) резидентів України. При цьому опублікованою ціною є ціна, яка вказується, зокрема, у друкованих рекламних матеріалах, статистичних збірниках, а також ціни, встановлені за результати вибіркового дослідження цін. Якщо діяльність постійного представництва полягає тільки в продажу ним товарів, результатів робіт або послуг виключно нерезиденту, то звичайною ціною є опублікована ціна, за якою продаж аналогічних товарів, робіт та послуг у даному податковому періоді здійснювали суб'єкти підприємницької діяльності України.

1.10. Постійне представництво самостійно визначає звичайну ціну з урахуванням обраних одиниць обліку його діяльності у натуральному вимірі та згаданих джерел. Якщо податкові органи за результатами документальних перевірок мають підстави для висновків щодо правомірності визначення рівня звичайних цін платником податку, ці органи мають право звернутися із запитом, а платник податку зобов'язаний за таким запитом надати обгрунтування рівня таких цін.

1.11. Відображені в обліку в узагальненому грошовому виразі результати діяльності постійного представництва є доходами від продажу товарів, результатів робіт та послуг і, відповідно, валовими доходами, які б постійне представництво одержало, якби проводило свою діяльність незалежно від нерезидента. До складу валових доходів також включаються інші доходи, визначені Законом та одержані або нараховані постійним представництвом.

1.12. Оподатковуваний прибуток нерезидента від його господарської діяльності визначається як різниця між визначеними вище валовими доходами та валовими витратами, здійсненими безпосередньо постійним представництвом. Склад валових витрат визначається відповідно до Закону. Якщо витрати, понесені постійним представництвом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у нерезидента, перевищують звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання, застосовується норма пункту 7.4 статті 7 Закону щодо оподаткування операцій з пов'язаними особами.

1.13. Резиденти, які надають агентські, довірчі, комісійні та інші подібні послуги з продажу чи придбання товарів (робіт, послуг) за рахунок і на користь нерезидента (включаючи укладення договорів з іншими резидентами від імені і на користь нерезидента), утримують і перераховують до відповідного бюджету податок з доходу, одержаного таким нерезидентом із джерел в Україні. Цей податок визначається відповідно до правил, передбачених Законом. Резиденти України, які прирівняні з метою оподаткування до постійних представництв, зобов'язані вести окремий облік доходів та витрат нерезидента, одержаних (нарахованих) та понесених (нарахованих) у зв'язку з діяльністю на території України через таких резидентів.

1.14. Валові доходи нерезидентів, що не проводять підприємницької діяльності в Україні через постійні представництва, оподатковуються за ставками і в порядку, визначеними пунктами 13.2-13.7 статті 13 Закону.

2.1. Нерезидент, що здійснює свою діяльність не лише в Україні, але й за її межами, і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що проводиться ним через постійне представництво в Україні, суму прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначає на підставі складання відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з державним податковим органом за місцезнаходженням постійного представництва.

2.2. Відокремлений баланс фінансово-господарської діяльності - це баланс валових доходів (які постійне представництво одержало б від здійснення своєї діяльності незалежно від нерезидента), відокремлених від загальної суми валових доходів нерезидента на підставі відповідного розрахунку (надалі - відокремлені валові доходи постійного представництва), та валових витрат, понесених безпосередньо постійним представництвом. Оподатковуваний прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво, визначається як різниця між валовими відокремленими доходами постійного представництва та понесеними постійним представництвом валовими витратами. Форма розрахунку відокремлених валових доходів, оподатковуваного прибутку та податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складання відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, додається (додаток 1).

2.3. Для обчислення відокремлених валових доходів постійного представництва платник податку подає до державного податкового органу завірені податковою службою у країні резиденції, перекладені на українську мову та відповідним чином легалізовані, дані про загальні обсяги одержаних валових доходів та понесених витрат від ведення господарської діяльності нерезидента в цілому, загальної чисельності працівників та вартості основних фондів нерезидента. При складанні розрахунку зазначені показники відображаються платником податку у рядках 1, 2, 5 та 8 відповідно. У разі, коли у країні резиденції через існуючі правила нерезидент подає декларацію про доходи раз на рік або раз у півріччя, зазначені дані за інший податковий період можуть бути завірені аудиторською фірмою. Дані за той же податковий період, у якому податкова звітність подається у країні резиденції, повинні бути завірені виключно податковою службою країни резиденції.

2.4. Загальна чисельність працівників для постійного представництва нерезидента є середньою чисельністю працівників протягом податкового періоду. Вартість основних та оборотних фондів вказується як середня вартість протягом податкового періоду.

2.5. У рядках 3, 6, 9 відображаються дані, що стосуються постійного представництва.

У рядках 4, 7, 10 відображається питома вага обсягів постійного представництва у загальних обсягах нерезидента по відповідних показниках.

У рядку 11 відображається питома вага валових доходів постійного представництва в загальному обсязі валових доходів нерезидента. Питома вага валових доходів постійного представництва в загальному обсязі валових доходів нерезидента визначається як середнє арифметичне показників, обрахованих у рядках 4, 7, 10.

У рядку 12 відображаються відокремлені валові доходи постійного представництва.

У рядках з 13 по 17 відображаються суми валових доходів, звільнених від оподаткування відповідно до міжнародного договору України за видами доходів, та їх загальна сума. Ці рядки заповнюються лише у випадку, коли платник податку складає Відомості про доходи, що звільнені від оподаткування або оподатковуються за спеціальними ставками на підставі міжнародних договорів України. Якщо згадані Відомості не складаються, платник податку проставляє в зазначених рядках для цілей подальшого розрахунку цифру "0" (нуль).

У рядку 18 відображається загальна сума валових доходів, зменшена на суми доходів, звільнених від оподаткування відповідно до міжнародних договорів України.

У рядку 19 відображається загальна сума валових витрат, понесених постійним представництвом.

У рядках з 20 по 24 відображаються суми валових витрат, понесених постійним представництвом у зв'язку з одержанням доходів, звільнених від оподаткування відповідно до міжнародного договору України за видами доходів, та їх загальна сума. Ці рядки заповнюються лише у випадку, коли платник податку складає Відомості про доходи, що звільнені від оподаткування або оподатковуються за спеціальними ставками на підставі міжнародних договорів України. Якщо згадані Відомості не складаються, платник податку проставляє в зазначених рядках для цілей подальшого розрахунку цифру "0" (нуль).

У рядку 25 відображається сума валових витрат постійного представництва, зменшена на загальну суму витрат, понесених постійним представництвом у зв'язку з одержанням доходів, звільнених від оподаткування відповідно до міжнародного договору України.

У рядку 28 відображається загальна сума, на яку зменшується нарахований податок на прибуток відповідно до Закону. Обрахунок загальної суми зменшення податкового зобов'язання платник податку здійснює за формою додатка П до декларації про прибуток підприємства, затвердженою Державною податковою адміністрацією України, та подає додаток П разом з Розрахунком.

У рядку 29 відображається сума податку, що підлягає до сплати за терміном у випадку, якщо значення рядка 27 більше або дорівнює значенню рядка 28. У випадку, коли рядок 27 "менший" за рядок 28, у рядку 29 проставляється "0" (нуль).

У рядку 30 відображається сума надмірно сплаченого податку, що підлягає зарахуванню в рахунок наступних платежів (поверненню платнику податку) у випадку, коли рядок 27 "менший" за рядок 28.

3.1. У разі неможливості шляхом прямого підрахування визначити прибуток, одержаний нерезидентом з джерелом його походження в Україні, оподатковуваний прибуток визначається податковим органом як різниця між валовим доходом та валовими витратами, визначеними шляхом застосування до суми одержаного (нарахованого) валового доходу коефіцієнта 0,7. Розрахунок із застосуванням згаданого коефіцієнта здійснюється зокрема у випадку, коли:

- витрата у зв'язку з підготовкою, організацією та веденням виробництва, продажем продукції (виконанням робіт, послуг) постійним представництвом сплачені (нараховані) як в Україні, так і за її межами;

- нерезидент не має змоги виконати вимоги пункту 2.3 цього Порядку щодо підтвердження даних про загальні обсяги одержаних валових доходів та понесених витрат від здійснення господарської діяльності нерезидента в цілому, загальної чисельності працівників та вартості основних фондів нерезидента для цілей складання відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності.

3.2. Форма розрахунку, за якою державний податковий орган здійснює визначення оподатковуваного прибутку та податку на прибуток, додається (додаток 2). Платники податку, витрати яких у зв'язку з підготовкою, організацією та веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) сплачені (нараховані) як в Україні, так і за її межами, визначають шляхом розрахунку валові витрати.

3.3. Платник податку, який визначає шляхом розрахунку валові витрати, указує в рядку 1 суму валових доходів, визначених відповідно до вимог розділу 1 цього Порядку. У рядку 2 розрахунку такий платник податку проставляє "0" (нуль). У рядку 3 відображаються валові витрати платника податку, підраховані шляхом множення валових доходів, відображених у рядку 1, на коефіцієнт 0,7.

3.4. У рядках з 4-го до 8-го усі платники податку, що складають розрахунок, відображають за видами доходів суми валових доходів, звільнених від оподаткування відповідно до міжнародного договору України та їх загальну суму, а в рядках з 10-го до 14-го - суми валових витрат (за видами доходів), понесених платником у зв'язку з одержанням доходів, звільнених від оподаткування відповідно до міжнародного договору України, та їх загальну суму. Ці рядки заповнюються лише у випадку, коли платник податку складає Відомості про доходи, що звільнені від оподаткування або оподатковуються за спеціальними ставками на підставі міжнародних договорів України. Якщо згадані Відомості не складаються, то в зазначених рядках з метою подальшого розрахунку проставляється "0" (нуль).

3.5. Платник податку, який визначає шляхом розрахунку валові витрати, у рядках з 10-го до 13-го відображає витрати, понесені платником у зв'язку з одержанням доходів, звільнених від оподаткування на підставі міжнародних договорів України, визначені шляхом множення валових доходів, відображених у рядках з 4-го до 7-го, на коефіцієнт 0,7.

3.6. У рядку 9 відображаються скориговані валові доходи платника податку, а в рядку 15 відображаються скориговані валові витрати платника податку.

3.7. У рядку 18 відображається загальна сума, на яку зменшується нарахований податок на прибуток відповідно до закону. Обрахунок загальної суми зменшення податкового зобов'язання платник податку здійснює за формою додатка К6 до рядка 13 декларації з податку на прибуток підприємства та подає додаток К6 разом з Розрахунком.

3.8. У рядку 19 відображається сума податку, що підлягає до сплати за строком, якщо рядок 17 більший або дорівнює рядку 18. Якщо рядок 17 менший за рядок 18, то в рядку 19 проставляється "0" (нуль). У рядку 20 відображається сума надмірно нарахованого податку.

4.1. Нерезиденти, які мають право на переваги відповідно до міжнародного договору України (надалі - договір) щодо звільнення (або зменшення) від оподаткування окремих видів доходів, разом з декларацією про прибуток підприємства або з розрахунками визначення оподатковуваного прибутку та податку на прибуток заповнюють і подають до державного податкового органу відомості про доходи, що звільнені від оподаткування або оподатковуються за спеціальними ставками на підставі міжнародних договорів України (надалі - відомості), за формою, що додається (додаток N 3).

4.2. Право на використання переваг договору надається за умови подання письмового підтвердження, виданого компетентним органом відповідної країни, яке підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір. Таке письмове підтвердження повинно відповідати вимогам, викладеним у Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 року N 470.

4.3. Письмове підтвердження, належним чином легалізоване, разом із офіційним перекладом українською мовою подається платником податку до державного податкового органу за своїм місцезнаходженням.

4.4. Письмове підтвердження подається не рідше, ніж один раз на звітний (податковий) рік одночасно з поданням першої декларації або розрахунку у поточному році. У випадку, коли нерезидент не здійснює регулярної діяльності на території України через постійне представництво, письмове підтвердження подається при кожному поданні декларації або розрахунку. При поданні декларації або розрахунку у разі закінчення нерезидентом діяльності в Україні є обов'язковим подання письмового підтвердження, засвідченого не раніше ніж за 15 днів до закінчення діяльності нерезидента.

4.5. Розділи з 1 по 4 відомостей передбачені для видів діяльності, доходи від яких, одержані або нараховані постійному представництву, звільняються від оподаткування в Україні відповідно до договорів. У розділі 5 відомостей відображаються інші доходи, стосовно яких договорами передбачено зменшення або звільнення від оподаткування. Кожен з розділів відомостей заповнюється з урахуванням наступних особливостей.

4.6. Діяльність допоміжного або підготовчого характеру

4.6.1. Розділ 1 відомостей заповнюється у випадку, коли постійне представництво нерезидента здійснює виключно види діяльності, які, відповідно до договорів про уникнення подвійного оподаткування, не утворюють постійного представництва.

4.6.2. У кожному рядку таблиці вказуються види діяльності так, як вони визначені у самому договорі. Вказуються також інші види діяльності, які носять допоміжний або підготовчий характер. Будь-який з вказаних у цьому розділі видів діяльності або сукупність всіх вказаних видів діяльності не повинні складати основну діяльність або один з видів основної діяльності нерезидента відповідно до критеріїв, визначених пунктом 5.4.2 Закону. При цьому під основною діяльністю розуміється діяльність нерезидента, визначена у його статутних документах, яка є регулярною і постійною протягом календарного року, на який припадає звітний період.

4.7. Діяльність, здійснювана через агента з незалежним статусом

4.7.1. Розділ 2 відомостей заповнюється платником податку у випадку, якщо:

- постійним представництвом нерезидента відповідно до чинного податкового законодавства вважається юридична особа України або інший суб'єкт підприємницької діяльності, зареєстрований як такий в Україні, які надають нерезиденту агентські, довірчі або комісійні та інші подібні послуги на користь і за рахунок нерезидента;

- відповідно до договору про уникнення подвійного оподаткування нерезидент вважає, що його діяльність через згаданих вище осіб є діяльністю, здійснюваною через агента з незалежним статусом.

4.7.2. Платник податку повинен відповісти на всі наведені питання та надати іншу інформацію, яка вимагається у цьому розділі. Зокрема, необхідно вказати, з якого часу агентські послуги надавалися нерезиденту особою, що вважається постійним представництвом, незалежно від того, чи надавалися ці послуги з перервою у часі, чи ні.

4.7.3. В цьому розділі також необхідно надати інформацію про суму доходу та витрат, одержаних (нарахованих) та понесених агентом в цілому у зв'язку з його діяльністю та від надання послуг зазначеному нерезиденту за весь час надання цих послуг, враховуючи перерви у наданні послуг.

4.7.4. Остаточне рішення щодо визнання особи, через яку нерезидент здійснює свою діяльність в Україні, агентом із незалежним статусом приймає державний податковий орган у кожному конкретному випадку на підставі сукупності наведеної в цьому розділі інформації та, в разі необхідності, шляхом перевірки первинних документів, що підтверджують наведену інформацію. Рішення державного податкового органу базується на положеннях договору, тлумаченні цього договору, особливо тлумаченні, встановленому через взаємоузгоджувальну процедуру, власній та міжнародній практиці застосування відповідних положень цього або інших подібних договорів.

4.7.5. У разі, якщо особу, через яку нерезидент здійснює свою діяльність в Україні, було визнано агентом з незалежним статусом в розумінні договору про уникнення подвійного оподаткування, доход, одержаний або нарахований внаслідок такої діяльності, звільняється від оподаткування.

4.8. Будівельний майданчик, монтажний або складальний об'єкт

4.8.1. Розділ 3 відомостей заповнюється платниками податку, які проводять будівельну, монтажну, складальну або іншу діяльність на об'єктах, визначення яких постійним представництвом, згідно з договорами про уникнення подвійного оподаткування, залежить від терміну їх існування.

4.8.2. Платник податку надає у передбаченій у цьому розділі таблиці повну інформацію щодо кожного об'єкта, який відповідно до договору не утворює постійного представництва. Інформація про ці об'єкти повинна задовольняти також іншим вимогам, викладеним у цьому розділі. Інформація по кожному об`єкту, включаючи одержані (нараховані) доходи та понесені витрати, відображаються окремо для цього об'єкта. З метою надання достовірної інформації платник податку організовує окремий облік доходів та витрат по кожному з указаних об'єктів.

4.8.3. Для визначення терміну, протягом якого зазначені об'єкти не створюють постійного представництва, потрібно виходити з того, що будівельний майданчик існує з моменту, в який відбувається хоча б одна з подій:

- підписання акта про передачу майданчика підрядчику;

- фактичного початку робіт на будівельному майданчику.

Моментом закінчення існування будівельного майданчика є дата підписання акта про здачу об'єкта в експлуатацію.

4.8.4. Будівельний майданчик продовжує існувати, навіть, якщо роботи на ньому тимчасово зупинені.

4.8.5. Якщо нерезидент, що діє через постійне представництво і є генеральним підрядчиком, доручає виконання частини підрядних робіт іншим особам (субпідрядчикам), то період часу, який витратили субпідрядчики на виконання таких робіт, зараховується до терміну існування цього об'єкта для цілей оподаткування доходів, отриманих генеральним підрядчиком. При цьому, якщо такі субпідрядчики є нерезидентами, то їх діяльність з дня початку роботи на цьому будівельному майданчику також розглядається як постійне представництво самого субпідрядчика.

4.8.6. В цьому розділі платник податку також указує граничний термін, протягом якого кожен із перелічених об'єктів не створює постійного представництва, та номер і назву статті договору, яка встановлює цей термін.

4.9. Міжнародні перевезення та пов'язані з ними доходи

4.9.1. Розділ 4 відомостей заповнюється платниками податку, які одержують доходи від міжнародних перевезень. Термін "міжнародні перевезення" визначається в самому договорі і звичайно означає перевезення, здійснювані між пунктами за межами України або між пунктом на території України та пунктом за її межами. Перевезення між пунктами на території України, здійснювані нерезидентом, не вважаються міжнародними перевезеннями.

4.9.2. Платник податку, який здійснює свою діяльність з міжнародних перевезень через агента з незалежним статусом, заповнює цей розділ, а не розділ 2 відомостей.

4.9.3. Платник податку, що має право на звільнення від оподаткування доходів від міжнародних перевезень, складає розрахунок одержаних доходів та понесених витрат у зв'язку з такими перевезеннями за формою, що визначена у цьому розділі. Доходи та витрати вказуються по видах доходів, наведених у формі розрахунку, в разі, якщо вони звільняються від оподаткування відповідно до договору. Так, доходи від оренди порожніх морських або повітряних суден, доходи від використання, утримання або здавання контейнерів звільняються від оподаткування лише у випадку, коли їх звільнення передбачено у самому договорі.

4.9.4. У пункті 4 "Допоміжна або побічна діяльність" розділу 4 вказуються види доходів, одержані від діяльності, яка відповідно до чинного законодавства України не є основною діяльністю платника податку. Основною діяльністю платника податку, який заповнює цей розділ, повинні бути міжнародні перевезення. Інші види доходів від міжнародних перевезень, які звільняються від оподаткування відповідно до договору, але не передбачені у формі розрахунку, вносяться додатково окремим рядком до розрахунку.

4.9.5. Платник податку також вказує у цьому розділі чітко, ким він є згідно зі статтею договору, яка передбачає звільнення від оподаткування таких доходів (у деяких договорах звільнення надається підприємству Договірної держави, в деяких - резиденту Договірної держави), номер та назву статті, яка надає звільнення від оподаткування цих доходів, а також країну, в якій доходи від міжнародних перевезень відповідно до договору будуть оподатковуватись.

4.10. Дивіденди, проценти, роялті, доходи від відчуження майна та інші доходи

4.10.1. Розділ 5 відомостей заповнюється платником податку у випадку, коли нерезидент одержує доходи, які не пов'язані з його діяльністю через постійне представництво та підлягають, відповідно до договору, оподаткуванню за зменшеною ставкою або звільняються від оподаткування. Зокрема, це стосується пасивних доходів (дивіденди, проценти, роялті), а також інших доходів, які звільняються від оподаткування відповідно до договорів.

4.10.2. Платник податку складає розрахунок суми податку до сплати або повернення по видах доходів, вказаних у формі розрахунку. Види доходів у формі розрахунку вказані так, як вони визначаються у більшості договорів про уникнення подвійного оподаткування, та в залежності від режиму оподаткування цих видів доходів.

4.10.3. У рядку 1 цього розділу вказуються дивіденди, які одержані від володіння часткою капіталу, що більше за встановлену договором межу (прямі інвестиції), та оподатковуються відповідно до договору за ставкою, нижчою, ніж та, що встановлена для решти дивідендів (портфельні інвестиції). Оскільки мінімальний розмір участі в капіталі для цього виду доходів у різних договорах різний, платник податку також вказує цей розмір відповідно до договору, на який він посилається. Ця частка визначається як середня між часткою в капіталі на початок і часткою в капіталі на кінець дванадцятимісячного періоду, який передує даті виплати дивідендів.

4.10.4. Для портфельних інвестицій використовується рядок 2. Рядок 2 заповнюється також у випадку, якщо договір не передбачає розподіл дивідендів, що одержані від прямих та портфельних інвестицій. У цьому випадку рядок 1 не заповнюється.

4.10.5. Якщо договір передбачає спеціальний режим оподаткування певних видів дивідендів, інших, ніж дивіденди від прямих або портфельних інвестицій, то платник податку вказує такі дивіденди в рядку 3, вказуючи назву дивідендів так, як вони визначені в договорі, та відповідний пункт статті, що стосується оподаткування дивідендів.

4.10.6. У зазначеному вище порядку заповнюються також рядки 4, 5, 6 і 7. Форма розрахунку передбачає окремі рядки для процентів та роялті, щодо яких застосовується спеціальна, а не загальна ставка оподаткування, встановлена договором.

4.10.7. Платник податку зобов'язаний довести, що одержані ним доходи у вигляді дивідендів, процентів, роялті, оподатковуються за спеціальною ставкою. Для цього платник податку подає разом з відомостями необхідні документи.

4.10.8. У рядку 8 цього розділу вказуються також доходи від відчуження рухомого майна, якщо вони звільнені від оподаткування відповідно до договору.

4.10.9. Якщо договором передбачено звільнення від оподаткування доходів інших, ніж ті що були перелічені вище, то платник податку вказує такий вид доходів у рядку 9.

4.10.10. Платник податку вказує у кожному заповненому рядку розрахунку суму відповідного виду доходу, суму утриманого у джерела податку, ставку податку, передбачену для цього виду доходу договором, а також суму податку, яку необхідно сплатити відповідно до договору, виходячи із встановлених договором ставок та суми одержаного доходу. У випадку, коли будь-який із вказаних видів доходів звільняється від оподаткування, у графу "Податок, передбачений договором. Ставка" ставиться "0" (нуль).

4.10.11. У графі "Сума утриманого податку" рядок 10 обчислюється як сума рядків з 1 по 9. Рядок 11 обчислюється як сума рядків з 1 по 9 у графі "Податок, передбачений договором. Сума". У випадку, коли сума, зазначена у рядку 10 перевищує суму, зазначену у рядку 11, то різниця вказується у рядку 12. У випадку, коли сума, зазначена у рядку 11 перевищує суму, зазначену у рядку 10, то різниця вказується у рядку 13.

4.10.12. Оскільки цей розділ застосовується лише до тих доходів, які ніяким чином не відносяться до діяльності, здійснюваної через постійне представництво, платник податку повинен дати відповіді на питання, які знаходяться наприкінці цього розділу і визначають, чи дійсно доходи, вказані в розрахунку відносяться до постійного представництва.

4.11. У випадку, якщо договором передбачено включення до складу валових витрат інших категорій витрат, не передбачених чинним законодавством України, або включення витрат чи їх частини, зазнаних за межами території України, як це визначено у самому договорі, надається розшифровка цих витрат, підтвердження компетентного органу іншої держави щодо права нерезидента використовувати переваги договору щодо суми витрат, а також, у разі необхідності, розрахунок цих витрат.

4.12. У разі перевищення суми нарахованого відповідно до договору податку над податком, утриманим у джерела виплати доходів, податкове зобов`язання платника податку збільшується на суму цього перевищення, а у разі перевищення суми податку, утриманого у джерела виплати доходів, над сумою нарахованого відповідно до договору податку, податкове зобов'язання платника податку підлягає зменшенню.

5.1. Протягом кварталу платники податку не сплачують авансові внески податку до бюджету.

5.2. Податок на прибуток нерезидента щоквартально обчислюється платником податку і підлягає підтвердженню державним податковим органом за місцезнаходженням постійного представництва.

5.3. Податок за звітний період сплачується нерезидентом до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

5.4. Нерезиденти в строки, визначені законом, подають до органу державної податкової служби декларацію про прибуток підприємства або розрахунок оподатковуваного прибутку та податку на прибуток.

5.5. Нерезидент щорічно отримує від податкового органу підтвердження щодо сплати податку на прибуток українською мовою.

5.6. У разі зупинення діяльності постійного представництва до закінчення звітного кварталу, декларація або розрахунок подається податковому органу протягом 15 календарних днів з моменту такого зупинення.

5.7. Нерезиденти не пізніше 15 лютого року, що настає за звітним, подають податковому органу річний бухгалтерський звіт, який повинен бути підтверджений висновками аудиту.