Відповідно до Законів України "Про ветеринарну медицину", "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" з урахуванням вимог "Соглашения о сотрудничестве в области ветеринарии" країн-учасниць СНД і необхідності гармонізації вимог ветеринарної медицини нашої держави з вимогами Міжнародного епізоотичного бюро, країн СНД і ЄС та у зв'язку з потребою здійснення державного ветеринарно-санітарного нагляду та контролю за забоєм тварин, переробкою, зберіганням, транспортуванням й реалізацією продукції тваринного походження на всіх ділянках виробництва і зберігання та дотриманням ветеринарно-санітарних вимог на бойнях, забійно-санітарних пунктах господарств та при подвірному забою тварин

1. Затвердити Ветеринарно-санітарні правила для боєнь, забійно-санітарних пунктів господарств та подвірного забою тварин (далі - Правила), що додаються.

2. Начальникам управлінь ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях, містах, районах здійснювати ветеринарно-санітарний нагляд та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання щодо забою тварин, переробки, зберігання, транспортування й реалізації продукції тваринного походження відповідно до чинного законодавства та цих Правил.

3. Зареєструвати ці Правила в Міністерстві юстиції України.

4. Уважати такими, що не застосовуються на території України, "Ветеринарно-санитарные правила внутрихозяйственного убоя скота на мясо", затверджені Головним управлінням ветеринарії Міністерства сільського господарства СРСР, погоджені з Міністерством охорони здоров'я СРСР та правлінням Центрспілки 27 серпня 1971 року.

5. Управлінню забезпечення протиепізоотичної роботи (Кучерявенко О.О.) довести цей наказ до відома установ ветеринарної медицини.

6. Контроль за виконанням наказу покласти на Першого заступника Голови державного департаменту ветеринарної медицини Горжеєва В.М.

1.1. Ці Правила установлюють:

ветеринарно-санітарні вимоги до проведення забою та первинної переробки тварин (птиці) на бойнях, забійно-санітарних пунктах господарств (далі - пунктах) незалежно від форми власності та в особистих підсобних господарствах населення (подвірному забої);

порядок здійснення ветеринарно-санітарної оцінки продуктів забою тварин;

порядок внутрішньогосподарського використання або подальшу реалізацію одержаної продукції.

1.2. Правила є обов'язкові для виконання установами, організаціями, підприємствами незалежно від форми власності та відомчої підпорядкованості - суб'єктами підприємницької діяльності (далі - суб'єкти господарювання), фізичними особами - власниками тварин (далі - власник), які здійснюють діяльність у сфері обігу продукції тваринного походження.

1.3. Контроль за виконанням цих Правил покладається на органи державного ветеринарно-санітарного нагляду та контролю.

У цих Правилах застосовуються такі основні терміни і визначення:

Бойня - забійне підприємство будь-якої форми власності, яке відповідає чинним ветеринарно-санітарним вимогам і призначене для забою тварин (птиці), первинної переробки, зберігання та реалізації сировини тваринного походження.

Вимушений забій тварини - забій тварини при отриманні нею травм, фізичних ушкоджень тощо та у випадках, якщо подальше лікування є неефективним чи економічно недоцільним і проводиться під наглядом спеціаліста ветеринарної медицини.

Забійно-санітарний пункт господарства (ферми) - відповідно обладнана будівля, призначена для внутрішньогосподарського забою тварин, первинної переробки і тимчасового зберігання м'яса й інших продуктів забою з наступним їх використанням для потреб господарства після проведення ветеринарно-санітарної експертизи.

На забійно-санітарному пункті допускається проводити вимушений забій тварин, дотримуючись відповідних ветеринарно-санітарних вимог.

3.1. Суб'єкти господарювання повинні здійснювати забій тварин згідно з Правилами передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів, затвердженими наказом Державного департаменту ветеринарної медицини України від 07.06.2002 N 28 та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 21.06.2002 за N 524/6812, лише на відповідно обладнаних бойнях або забійно-санітарних пунктах господарств.

До уведення загальнодержавної ідентифікації худоби та в окремих випадках, переважно при використанні продуктів забою для особистого споживання, допускається проводити подвірний забій тварин. Забороняється забій худоби у не відведених для цього місцях (лісосмугах, тваринницьких приміщеннях, біля водоймищ тощо).

3.2. Місце для будівництва боєнь, забійно-санітарних пунктів господарств узгоджується з державними установами ветеринарної медицини згідно з законодавством.

3.3. Експертиза і узгодження проектів планування та будівництва боєнь, забійно-санітарних пунктів проводиться відповідно до нормативних документів за погодженням з органами державного ветеринарно-санітарного нагляду.

3.4. Тип і потужність бойні та забійно-санітарного пункту визначаються в кожному конкретному випадку. Характеристики основних типів боєнь зазначені у додатку.

3.5. Введення в дію та функціонування боєнь і забійно-санітарних пунктів здійснюється після проведення спеціалістами державних установ ветмедицини оцінки їх ветеринарно-санітарного стану та облаштування відповідно до чинних нормативно-правових актів.

3.6. При в'їзді (виїзді) на територію бойні або забійно-санітарного пункту господарства обладнують постійно діючі дезбар'єри. Територію огороджують суцільним парканом висотою 1,6 - 2,0 м, а головний в'їзд, дороги для перегону тварин, майданчики для їх приймання тощо асфальтують. При вході в окремі виробничі відділення підприємства встановлюються дезкилимки.

3.7. Забій тварин на бойнях, забійно-санітарних пунктах та при подвірному забої має здійснюватися за умови:

дотримання необхідних ветеринарно-санітарних умов забою та первинної переробки тварин;

проведення ветеринарно-санітарної експертизи продуктів забою;

запобігання випуску небезпечної та неякісної продукції;

раціонального використання конфіскатів чи непридатної для використання сировини (виробництво кормового борошна тваринного походження тощо);

утилізації відходів забою тварин, охорону довкілля та запобігання розповсюдженню збудників хвороб серед тварин та людей;

проведення відповідного державного ветеринарно-санітарного нагляду та контролю щодо забою, первинної переробки туш, зберігання та реалізації сировини відповідно до Положення про державний ветеринарно-санітарний нагляд та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання щодо забою тварин, переробки, зберігання, транспортування й реалізації продукції тваринного походження, затвердженого наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 01.09.2000 N 45 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2000 за N 760/4981 (із змінами);

здійснення контрольних досліджень на наявність залишкової кількості забруднювачів згідно з Планом державного моніторингу та іншими нормативно-правовими актами Держдепартаменту ветмедицини.

3.8. Для спеціалістів ветеринарної медицини на бойнях та забійно-санітарних пунктах господарств відводяться робочі місця з необхідним устаткуванням та реактивами відповідно до Правил передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів.

3.9. На бойнях та забійно-санітарних пунктах господарств мають виконуватись санітарно-гігієнічні вимоги відповідно до чинних санітарних правил та інструкції щодо миття та профілактичної дезінфекції на підприємствах м'ясної і птахопереробної промисловості.

4.1. Бойню розміщують поза населеним пунктом на відстані не менше 1000 м до тваринницьких приміщень з підвітряного боку до пануючих вітрів. Вона повинна мати визначену санітарну зону, підвищений рельєф ділянки з пологими схилами. Забороняється будівництво бойні на території колишніх кладовищ, скотомогильників, звалищ та за наявності високого залягання поверхневих ґрунтових вод.

4.2. Територія бойні повинна мати три основні зони:

зона передзабійного утримання - призначена для приймання, ветеринарного огляду та передзабійної витримки тварин. У ній обладнують платформу для вивантаження худоби, ваги, базу передзабійного утримання тварин (відкриті або закриті загони, забезпечені водою), карантинне відділення та ізолятор з окремою ємністю для збору і дезінфекції стічних вод, а також майданчик для складання і біотермічного знешкодження гною та майданчик для санітарної обробки автотранспорту після вивантаження тварин. Карантинне відділення та ізолятор розміщують відособлено і відгороджують;

зона основного виробництва - призначена для забою та первинної переробки тварин, ветеринарно-санітарної оцінки продуктів забою, їх охолодження або заморожування та зберігання. Виділяють окреме приміщення, відокремлене від технологічних цехів, обладнане устаткуванням (автоклав, чан для проварювання тощо) для знешкодження (знезараження) конфіскатів, продуктів забою хворих тварин та холодильною камерою для їх зберігання, а також приміщення для первинної переробки кишкової сировини і засолювання та зберігання шкірсировини;

зона допоміжних споруд - вміщує адміністративне приміщення, господарські будівлі, склад для кормів тощо.

4.3. Виробничі відділення бойні розташовують з урахуванням послідовності технологічних процесів переробки й обладнують у відповідності з чинними нормативно-технічними документами. При цьому не допускається перетинання зустрічних виробничих потоків: тварин, сировини тощо, що забезпечує мінімальне забруднення м'яса та інших продуктів забою.

При вході у виробничі відділення встановлюють постійно діючі дезкилимки. Вікна обладнують захисними сітками від комах. Підлогу у виробничих приміщеннях виготовляють із матеріалів, стійких до агресивного середовища, які легко миються і добре дезінфікуються (бетон, кахель тощо) та використовуються у м'ясопереробній промисловості. Ухил має бути у бік каналізації. Приміщення захищають від проникнення гризунів.

На підприємстві також створюється необхідний запас засобів для дезінфекції, дезінсекції та дератизації, а також обладнується кімната для прання спецодягу.

4.4. Свиней переробляють на лінії забою великої рогатої худоби, а овець та кіз - на окремій ділянці підвісного конвеєра.

Для забою птиці, кролів та нутрій бойні дообладнують спеціальними відділеннями. У них передбачають приміщення для приймання та переробки кролів і птиці, обробки і сушки шкурок та пір'я, камеру охолодження, санітарну камеру тощо.

4.5. У холодильниках обов'язково виділяють ізольовану камеру відповідної ємності для зберігання м'яса, зразки якого направлені для лабораторних досліджень у державну лабораторію ветеринарної медицини, а також м'ясопродуктів, які використовуються лише після знешкодження.

4.6. На бойні мають бути визначені і відповідно обладнані точки ветеринарно-санітарного контролю для проведення ветеринарно-санітарної експертизи продуктів забою (вішала, столи тощо). Також виділяють окрему кімнату для роботи спеціалістів ветеринарної медицини, де обладнують місце для проведення дослідження на трихінельоз, мікроскопії мазків-відбитків, інших необхідних лабораторних досліджень, ведення документації тощо.

4.7. Персонал бойні зобов'язаний проходити медичний огляд у встановленому порядку та мати особисті медичні книжки.

4.8. Роботодавець зобов'язаний забезпечити усіх працівників спеціальним одягом, взуттям за встановленими нормами. Працювати без спецодягу та взуття забороняється.

На бойні мають бути шафи з відокремленими відділами для власного та санітарного одягу працівників; душ; рукомийники з підведенням гарячої і холодної води, крани яких не відкриваються руками, а також мило, рушники, аптечка. Уживати їжу та курити у приміщенні бойні забороняється.

5.1. Головний державний інспектор ветеринарної медицини району (міста) зобов'язаний вести облік боєнь.

Ветеринарно-санітарний нагляд та контроль на бойні проводиться відповідно до Положення про державний ветеринарно-санітарний нагляд та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання щодо забою тварин, переробки, зберігання, транспортування й реалізації продукції тваринного походження та інших нормативно-правових актів.

5.2. За необхідності кожна бойня повинна мати погоджений та затверджений у державній установі ветеринарної медицини план забою тварин із зазначенням днів тижня та часу забою.

5.3. Худобу, що надходить на бойню, піддають ветеринарному огляду, вибірковій термометрії, за необхідності биркують. Тварини із зони посиленого радіоекологічного контролю та з населених пунктів, критичних за забрудненням радіонуклідами, підлягають дозиметричному дослідженню згідно з Правилами передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів. До забою допускаються тільки клінічно здорові тварини за наявності відповідних ветеринарних документів, виданих в установленому порядку.

Забій тварин здійснюється згідно з вимогами нормативно-правових актів та нормативно-технічних документів.

5.4. Забороняється забій тварин, хворих та підозрілих у захворюванні заразними хворобами, зазначеними у Правилах передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів.

5.5. Туші, внутрішні органи та інші продукти забою підлягають обов'язковій ветеринарно-санітарній експертизі відповідно до діючих правил.

5.6. Облік передзабійного ветеринарного огляду тварин та результатів ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та інших продуктів забою на бойні ведуть у відповідних журналах установленої форми.

5.7. М'ясо та шкури, що випускаються із бойні, підлягають остиганню та клеймуванню згідно з Інструкцією по клеймуванню м'яса, затвердженою наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 12.06.1997 N 19 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 25.09.1997 за N 447/2251 (із змінами), та Інструкцією з порядку ветеринарного клеймування шкіряної та хутрової сировини, затвердженою наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 03.07.2001 N 52 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 03.10.2001 за N 855/6046.

5.8. Реалізація та перевезення продукції тваринного походження, отриманої на бойні, проводиться з відома офіційного лікаря ветеринарної медицини або іншого спеціаліста державної установи ветеринарної медицини з дотриманням діючих ветеринарно-санітарних вимог транспортними засобами, що мають санітарний паспорт.

5.9. Після забою тварин та їх первинної переробки проводять санітарну обробку приміщень та обладнання згідно з Інструкцією щодо миття і профілактичної дезінфекції на підприємствах м'ясної і птахопереробної промисловості, затвердженою Міністерством м'ясної та молочної промисловості СРСР від 15.01.1985.

5.10. Ємності для твердих відходів після кожної їх очистки, а також стоки, забруднені кров'ю та канигою, після закінчення зміни дезінфікують (2% розчин формальдегіду, 2% гарячий розчин їдкого натру, освітлений розчин хлорного вапна із вмістом 2-3% активного хлору тощо) згідно з чинними вимогами під контролем спеціаліста ветеринарної медицини.

5.11. Конфіскати, отримані на бойнях, направляють на завод з переробки відходів тваринного походження або знищують після знешкодження автоклавуванням чи проварюванням у спеціально обладнаних для цього місцях, про що складається акт.

5.12. У разі виявлення на бойні тварин, хворих особливо небезпечними заразними хворобами, при яких їх забій забороняється, всі заходи проводять відповідно до Правил передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів та діючих інструкцій щодо заходів боротьби із даним захворюванням.