Відповідно до Законів України "Про ветеринарну медицину", "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини", з урахуванням вимог "Соглашения о сотрудничестве в области ветеринарии" країн - учасниць СНД і необхідності гармонізації вимог ветеринарної медицини нашої держави з вимогами Міжнародного Епізоотичного Бюро, країн СНД і ЄС та у зв'язку з потребою здійснення державного ветеринарно-санітарного нагляду та контролю за забоєм тварин, переробкою, зберіганням, транспортуванням й реалізацією продукції тваринного походження на всіх ділянках виробництва і зберігання, а також з метою забезпечення проведення державної ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясної продукції НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів (далі - Правила), що додаються.

2. Начальникам управлінь ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областей, міст, районів здійснювати ветеринарно-санітарний нагляд та контроль за організацією та проведенням ветеринарно-санітарної експертизи в суб'єктів господарювання щодо забою тварин, переробки, зберігання, транспортування й реалізації продукції тваринного походження відповідно до чинного законодавства та цих Правил.

3. Зареєструвати ці Правила в Міністерстві юстиції України.

4. Уважати такими, що не застосовуються на території України, "Правила ветеринарного осмотра убойных животных и ветеринарно-санитарной экспертизы мяса и мясных продуктов", затверджені Головним управлінням ветеринарії Міністерства сільського господарства СРСР 27 грудня 1983 р. та погоджені з Головним санітарно-епідеміологічним управлінням Міністерства охорони здоров'я СРСР.

5. Управлінню забезпечення протиепізоотичної роботи забезпечити тиражування та розсилання Правил до державних установ ветеринарної медицини.

6. Контроль за виконанням наказу покласти на Першого заступника Голови державного департаменту ветеринарної медицини Горжеєва В.М.

1.1. Ці Правила розроблені на підставі Законів України "Про ветеринарну медицину", "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини", "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" з урахуванням положень міжнародних договорів України.

1.2. Правила встановлюють ветеринарно-санітарні вимоги при прийманні, передзабійному огляді тварин (сільськогосподарських, домашніх, диких, у тому числі домашньої і дикої птиці), післязабійному огляді туш і органів, ветеринарно-санітарні норми якості і безпеки м'яса та м'ясопродуктів, порядок проведення ветеринарно-санітарної експертизи, лабораторних досліджень, а також використання продукції, яка підлягає знешкодженню.

1.3. Вимоги зазначених Правил застосовуються щодо тварин (птиці), які підлягають забою, а також м'яса, м'ясопродуктів та продукції, призначеної для промислового використання, кормів тваринного походження тощо при заготівлі, виробництві, переробці, зберіганні, транспортуванні й реалізації (далі - на всіх етапах обігу).

1.4. Правила призначені для державних установ ветеринарної медицини України, у тому числі спеціалістів ветеринарної медицини, уповноважених здійснювати державний ветеринарно-санітарний нагляд та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання щодо забою тварин, переробки, зберігання, транспортування й реалізації продукції тваринного походження, підрозділів ветеринарної медицини міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів тощо, а також установ і організацій державної санітарно-епідеміологічної служби.

1.5. Вимоги цих Правил повинні враховуватись при розробці державних стандартів, санітарних правил, інших нормативно-правових актів, які регламентують питання обігу продукції тваринного походження.

1.6. Ці Правила є обов'язкові для виконання органами виконавчої влади, установами, організаціями, підприємствами, незалежно від форми власності та відомчої підпорядкованості, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності (далі - суб'єкти господарювання), які здійснюють діяльність у сфері обігу продукції тваринного походження.

У цих Правилах застосовуються такі основні терміни і визначення:

База передзабійного утримання - відособлене приміщення (площадка) на території забійного підприємства для приймання, розміщення, ветеринарного огляду, сортування і відпочинку забійних тварин.

Бойня - забійне підприємство будь-якої форми власності, яке відповідає чинним ветеринарно-санітарним вимогам і призначене для забою тварин (птиці), первинної переробки, зберігання та реалізації сировини тваринного походження.

Ветеринарна ідентифікація - відповідність продукції, її клейм, штампів та маркування ветеринарним та іншим супровідним документам.

Ветеринарне клеймування м'яса - нанесення відбитка ветеринарного клейма на тушу, півтушу, четвертину, лівер та інші продукти забою після проведення ветеринарно-санітарної експертизи.

Ветеринарне свідоцтво (довідка) - разовий документ суворої звітності, виданий лікарем державної установи ветеринарної медицини, що підтверджує стан здоров'я тварин і факт проведення вакцинації та діагностичних досліджень, якість та безпеку продукції тваринного походження, інших об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду і місцевості їх походження.

Ветеринарно-санітарні правила і норми (далі - ветеринарні правила) - нормативно-правові акти, що встановлюють ветеринарні, ветеринарно-санітарні та інші вимоги, невиконання яких створює загрозу виникнення і розповсюдження хвороб тварин, у тому числі спільних для тварин і людини.

Ветеринарно-санітарний огляд - один із етапів ветеринарно-санітарної експертизи, що полягає в дослідженні м'яса, інших продуктів забою тварин (птиці) та м'ясних продуктів і проводиться відповідно до цих Правил.

Ветеринарно-санітарна оцінка - діяльність щодо визначення придатності (або непридатності) об'єктів ветсанекспертизи для використання за призначенням, в результаті якої видається відповідний документ.

Внутрішні органи - серце, легені з трахеєю, печінка, нирки, стравохід, шлунок, кишечник, селезінка, сечовий міхур та статеві органи, що видалені з туші.

Дезінвазія - заходи, спрямовані на знищення личинок, яєць та збудників інвазійних захворювань, які профілактують інвазійні хвороби людей і тварин.

Дезінфекція - заходи, спрямовані на знищення патогенних та умовно патогенних мікроорганізмів, які профілактують інфекційні хвороби людей і тварин.

Державна лабораторія ветеринарно-санітарної експертизи на ринку - орган державного ветеринарно-санітарного нагляду і постійного контролю за дотриманням ветеринарно-санітарних правил, інших вимог чинних нормативно-правових актів на ринках (зоологічних ринках), інших підприємствах торгівлі, де організовано продаж тварин, продукції тваринного і рослинного походження, кормів тваринного і рослинного походження, кормових добавок тощо.

Зачищення туші (півтуші) - видалення із зовнішньої та внутрішньої поверхні туші (півтуші) залишків внутрішніх органів, згустків крові, діафрагми, бахромок, побитостей, абсцесів, бруду, синців за допомогою ножа та води.

Знешкодження (знезараження) - санітарно-технічна обробка продуктів забою тварин (проварювання, посол, заморожування тощо), що забезпечує їх безпеку для людей і тварин.

Знищення - спалювання або поховання після знезараження у біотермічних ямах трупів тварин і конфіскатів.

Ізолятор - ізольоване приміщення на карантинному дворі забійного підприємства для утримання хворих і підозрілих у захворюванні забійних тварин, що здійснюється за рішенням спеціаліста державної установи ветеринарної медицини у випадках, передбачених цими Правилами.

Карантин забійних тварин - перетримування у карантинному дворі (карантинному приміщенні) забійного підприємства тварин, підозрілих щодо інфекційних захворювань з проведенням відповідних ветеринарно-санітарних заходів, а також до з'ясування інших обставин, які можуть виникнути при надходженні тварин.

Карантинний двір (карантинне приміщення) - ізольований двір (приміщення) передзабійної бази забійного підприємства.

Конфіскати - туші, частини туші та органи худоби, визнані ветеринарно-санітарним наглядом не придатними на харчові потреби та допущені для виробництва кормової і технічної продукції.

Кормове борошно тваринного походження - продукт, який отримують із нехарчових відходів, конфіскатів, малоцінних субпродуктів, із трупів худоби, допущених спеціалістом ветеринарної медицини для переробляння на кормове борошно.

М'ясне борошно - кормовий продукт, що виробляють з м'якушевих відходів забою та переробляння худоби з додаванням до 10% кісток.

М'ясокісткове борошно - кормовий продукт, що виробляють з м'якушевих відходів забою та переробляння худоби з додаванням до 45% кісток.

Кісткове борошно - кормовий продукт, що виробляють із сирих та виварених кісток, паренки, кісткового напівфабрикату, кісткового залишку.

Лівер - серце, легені, трахея, печінка, діафрагма, вилучені з туші в їх природному з'єднанні (у свиней, крім того, язик із глоткою та гортанню).

М'ясні продукти (м'ясопродукти) - продукти, отримані в результаті технологічної обробки м'яса шляхом варіння, сушіння, соління, просолювання, коптіння тощо.

М'ясо - туша, півтуша, четвертина або її частина, що являє собою сукупність м'язової, жирової, сполучної тканин з кістками.

М'ясокомбінат (птахокомбінат) - суб'єкт господарювання будь-якої форми власності із завершеним виробничим циклом, що здійснює забій тварин, переробку м'яса та інших продуктів забою, виробництво, зберігання та реалізацію м'ясних продуктів, технічної сировини відповідно до чинних нормативно-правових актів.

М'ясопереробне підприємство - суб'єкт господарювання будь-якої форми власності, що здійснює переробку м'яса та інших продуктів забою, виробництво, зберігання та реалізацію м'ясних продуктів відповідно до чинних нормативно-правових актів.

Нормативні документи - стандарти, технологічні інструкції тощо.

Обвалене м'ясо - м'ясо, відокремлене від кісток.

Обіг продукції тваринного походження - діяльність суб'єктів господарювання, яка пов'язана з утриманням, транспортуванням, торгівлею тваринами, а також з виробництвом, переробкою, зберіганням, транспортуванням та реалізацією продукції тваринного походження.

Отруєння тварин (птиці) - захворювання тварин (птиці), викликане надходженням в організм отрути, токсинів антропогенного або природного походження.

Партія тварин - будь-яка кількість тварин одного виду, статі, віку, що надходить в одному транспортному засобі і супроводжується однією товарно-транспортною накладною та одним ветеринарним свідоцтвом.

Передзабійне витримування - утримання худоби без корму перед забоєм протягом встановленого часу для звільнення шлунково-кишкового тракту від вмісту. Худобі надають вільний водопій, який припиняють за три години до забою.

Передзабійний ветеринарний огляд - клінічне обстеження тварин, проведене спеціалістом ветеринарної медицини перед відправкою на забійне підприємство та безпосередньо перед забоєм на забійному підприємстві тощо.

Порядок ветеринарно-санітарного огляду - схема комплексного, послідовного дослідження продуктів забою тварин.

Продукти забою - продукти, отримані при забої тварин, що призначені для харчових, кормових, фармацевтичних та промислових потреб.

Продукти тваринного походження, призначені для використання у фармацевтиці - органи, залози, тканини і органічні рідини тварин, внутрішні органи та інші субпродукти, які використовуються для виготовлення фармацевтичних препаратів.

Продукти тваринного походження, призначені для промислового використання - сирі шкури, шкіри, хутро, вовна, волос, щетина, перо, пух, роги, копита, кістки, кров, кишки, а також молочні продукти, призначені для використання у промисловості.

Промислова переробка (промпереробка) - виробництво на м'ясокомбінаті (птахокомбінаті) або м'ясопереробному підприємстві м'ясних продуктів (ковбасні вироби, копченості, консерви, пресерви тощо) відповідно до нормативних документів.

Санітарна бойня - ізольоване приміщення, обладнане для забою хворої (підозрілої у захворюванні) худоби і знезаражування продуктів забою.

Субпродукти - внутрішні органи, голови, ноги, хвости, вим'я, м'ясна обрізь, отримані під час переробляння худоби.

Поділяються на м'якушеві (лівер, мозок, язик, селезінка, нирки, вим'я, м'ясо стравоходу, м'ясна обрізь, калтики), слизові (яловичі та баранячі рубці з сітками і сичуги, яловичі книжки, свинячі та кінські шлунки), м'ясокісткові (голови та хвости, крім свинячих), шерстні (голови свинячі та баранячі в шкурі, хвости свинячі, ноги свинячі та яловичі, путові суглоби, губи яловичі та кінські, вуха).

Субпродукти птиці - потрухи, шия, голова, ноги по гомілково-стопний і крила по ліктьовий суглоби. До потрухів відносяться: печінка без жовчного міхура, серце з перикардом або без нього, м'язовий шлунок без вмісту і кутикули.

Туша (тушка) тварини - тіло забитої тварини до, під час і після знімання шкури, нутрування, відокремлювання голови, ніг та хвоста.

Свиняча туша може бути в шкурі, з задніми ногами або зі знятим крупоном. Туша поросят-молочників повинна бути в шкурі, з головою та ногами.

Тушка птиці - знекровлена птиця, з якої видалене оперення.

Тушка птиці випатрана - тушка птиці, у якої видалені всі внутрішні органи, голова, шия, ноги.

Тушка птиці напіввипатрана - видалення із тушки птиці кишечника з клоакою, яйцеводу та сформованого яйця.

Утилізація - переробка трупів тварин і конфіскатів у знешкоджені технічні й кормові продукти.

Хвороби списку А - заразні хвороби тварин, що швидко поширюються та можуть призвести до важких соціально-економічних наслідків або становити загрозу для здоров'я людей і негативно впливати на національну безпеку та міжнародну торгівлю. Список А визначається Міжнародним епізоотичним бюро.

Хвороби списку Б - заразні хвороби, що мають соціально-економічне значення і/або являють собою загрозу для здоров'я людей і тварин у межах країни, а також мають значення для міжнародної торгівлі тваринами і продукцією тваринного походження. Список Б визначається Міжнародним епізоотичним бюро.

Холодильник (холодокомбінат) - підприємство, призначене для зберігання продукції тваринного походження при понижених, у тому числі мінусових, температурах, устаткування і функціонування якого відповідає вимогам нормативних документів.

3.1. Усі види забійних тварин і птиці перед забоєм підлягають ветеринарному огляду з вибірковою чи поголовною термометрією (на розсуд спеціаліста ветеринарної медицини), а м'ясо та інші продукти забою - ветеринарно-санітарній експертизі, в ході якої повинні бути визначені якість та безпека продукції тваринного походження, що призначена для харчування людей, годівлі тварин і подальшої переробки.

Реалізація і використання м'яса та інших продуктів забою тварин (птиці), що не пройшли ветеринарно-санітарної експертизи та отриманих від тварин, що не піддані передзабійному огляду в установленому порядку, забороняється.

3.2. Передзабійний ветеринарний огляд тварин (птиці) і ветеринарно-санітарну експертизу м'яса та м'ясопродуктів здійснюють спеціалісти державних установ ветеринарної медицини, а також спеціалісти підрозділів ветеринарної медицини міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів тощо, які пройшли спеціальну підготовку та атестовані у встановленому порядку.

3.3. Після здійснення ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясопродуктів спеціалісти ветеринарної медицини проводять клеймування, а також видають відповідні ветеринарні документи (ветеринарне свідоцтво, ветеринарна довідка) щодо подальшого їх використання.

3.4. Спеціалісти ветеринарної медицини відповідають за достовірність результатів проведеної ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясопродуктів відповідно до чинного законодавства.

3.5. М'ясо та м'ясопродукти, що закуплені за кордоном, повинні відповідати ветеринарно-санітарним правилам, нормам і вимогам критеріїв безпеки та нешкідливості для людини та тварин, згідно з нормативно-правовими актами України.

3.6. Відповідальність за виконання цих Правил покладається на спеціалістів ветеринарної медицини, керівників організацій та підприємств, що здійснюють забій худоби (птиці), переробку, зберігання та реалізацію м'ясопродуктів, інших продуктів забою, а також на громадян - власників тварин і птиці.

3.7. Спеціалісти ветеринарної медицини не несуть відповідальності за невідповідність готової продукції показникам, що не передбачені ветеринарно-санітарними правилами.

4.1. До категорії забійних тварин належать: велика рогата худоба (у т. ч. яки, буйволи), свині, вівці, кози, олені, коні, осли, мули, верблюди, кролі, нутрії, домашня птиця - кури, качки, індокачки, гуси, індики, цесарки, перепели та інші види, які вирощуються для забою на м'ясо.

4.2. Забій тварин на м'ясо здійснюється після їх поголовного клінічного огляду спеціалістом ветеринарної медицини.

При цьому звертають увагу на поведінку тварини, її клінічний стан, вгодованість, на цілісність шкіряного покриву та його забруднення, на стан видимих слизових оболонок та ін.

У разі відхилень у поведінці звертають увагу на функцію нервової системи (пригнічення, збудження, тремтіння, переступання ногами, зміну пози, вирячкуватість, полохливість тощо). На шкірі відмічають стан шерстного покриву (облисіння, забруднення, скуйовдженість, відсутність блиску, наявність висипів, пухлин, ран, синців, крапкових та іншої форми крововиливів, абсцесів, фурункулів, запальних набряків та інших змін). При огляді слизових оболонок звертають увагу на зміну кольору (синюшність, блідість, почервоніння, жовтяничність, крововиливи, травмування тощо).

При огляді тварин відзначають відсутність жуйних рухів, здуття рубця, ознаки розладу шлунково-кишкового каналу, часте сечовиділення та інші відхилення в клінічному стані, а також визначають категорію вгодованості.

За визначенням спеціаліста ветеринарної медицини забійні тварини підлягають поголовній або вибірковій термометрії.

4.3. До забою на м'ясо допускають тільки здорових тварин.

4.4. Забій хворих та підозрілих щодо захворювань тварин, а також тих, що знаходяться під загрозою загибелі (травми, опіки, радіоактивне опромінення, переломи тощо), проводиться під контролем представника державної установи ветеринарної медицини району (міста) тільки у випадках, передбачених цими Правилами.

4.5. Підлягають вибраковуванню та забою тварини, хворі заразними хворобами: контагіозною плевропневмонією великої рогатої худоби, класичною чумою свиней, лейкозом великої рогатої худоби, бруцельозом (клінічно хворі та реагуючі при імунологічному або алергічному дослідженнях), інфекційним епідидимітом баранів, туберкульозом (клінічно хворі та реагуючі на туберкулін), злоякісну катаральну гарячку великої рогатої худоби, інфекційним енцефаломієлітом коней, інфекційною анемією коней, інфекційним бронхітом та інфекційним ларинготрахеїтом птиці, вірусним ентеритом качок та гусей, віспою птиці, інфекційною бурсальною хворобою (хворобою Гамборо), хворобою Марека, лейкозом птиці, синдромом зниження несучості, реовірусним ентеронефритом індиків.

М'ясо та інші продукти, отримані від забою цих тварин, використовуються в порядку, передбаченому цими Правилами, а також діючими інструкціями щодо боротьби з указаними хворобами.

4.6. Забороняється забій тварин на м'ясо і вони підлягають знищенню:

4.6.1. При перших випадках виявлення заразних хвороб (крім туберкульозу і бруцельозу) за вказівкою Головного державного інспектора ветеринарної медицини України або його заступників хворі тварини можуть бути знищені.

4.6.2. При ящурі (у перших випадках захворювання в благополучній місцевості), чумі великої рогатої худоби, чумі дрібних жуйних, лихоманці долини Рифт, інфекційній катаральній лихоманці (блутанг), африканській чумі коней, африканській чумі свиней, сибірці (хворі і підозрілі у захворюванні), гідроперикардиті, сказі, губчастоподібній енцефалопатії, скрейпі овець, сапі, ензоотичному лімфангоїті коней, венесуельському енцефаломієліті коней, японському енцефаліті коней, вірусному артеріїті коней, артриті-енцефаліті кіз, інфекційному метриті коней, туляремії, парувальній хворобі коней, чумі верблюдів, емфізематозному карбункулі, злоякісному набряку, брадзоті, інфекційній ентеротоксемії овець, анаеробній дизентерії ягнят і поросят, ботулізмі, правцю, меліоїдозі коней (несправжній сап), міксоматозі і геморагічній хворобі кролів, грипі, ньюкаслській хворобі птиці, хламідіозі.

4.6.3. Тварин, які знаходяться в стані агонії, що встановлює тільки спеціаліст ветеринарної медицини.

4.7. Забороняється відправляти на забійні підприємства тварин:

підданих лікуванню сироваткою проти сибірки до закінчення 14 діб, а також щеплених вакцинами до закінчення термінів, зазначених у настановах щодо їх застосування;

тварин до 14-денного віку;

однокопитих (коней, мулів, ослів та ін.), не малеїнізованих за 3 доби перед забоєм;

тварин із невстановленим діагнозом хвороби, які мають підвищену або понижену температуру тіла;

тварин, яким застосовували антибіотики, антигельмінтики та інші препарати з лікувальною або профілактичною метою, до закінчення терміну очікування, зазначеного в настановах щодо їх застосування;

тварин, оброблених пестицидами, до закінчення термінів, зазначених у настановах щодо їх застосування;

тварин протягом 30 діб, а птицю - 10 діб після останнього згодовування їм риби, рибних відходів або рибного борошна;

тварин, яким з лікувальною метою вводили гормональні та інші стимулювальні препарати, антибіотики, препарати, які пригнічують функцію залоз внутрішньої секреції, зокрема мають тиреостатичну, естрогенну, андрогенну або гестагенну дію, до закінчення термінів повного виведення з організму, зазначених у настановах щодо їх застосування;

птицю за наявності таких ознак: скуйовдженість оперення, набрякання суглобів, синусів голови, сережок, витікання з носа, ока, рота, розладів шлунково-кишкового каналу, наявність віспинок на гребені і сережках. Її переробляють на санітарній бойні або у цеху забою в господарствах, де вона вирощувалася.

4.8. Заготівля і вивіз тварин для забою на забійні підприємства, м'ясокомбінати (птахокомбінати) здійснюються із місцевості, благополучної щодо особливо небезпечних і карантинних хвороб.

4.9. Кожна партія тварин, що направляється на забій, повинна супроводжуватись ветеринарним свідоцтвом форми N 1 (у межах району - ветеринарна довідка) з обов'язковим зазначенням даних, передбачених формою свідоцтва (довідки), у тому числі про планові діагностичні дослідження, благополуччя тварин щодо заразних хвороб, а також останні терміни застосування антибіотиків, стимулювальних препаратів тощо.

За відсутності відповідних ветеринарних документів забій тварин забороняється.

4.10. Тварини, які направляються на забій, підлягають ветеринарному огляду з вибірковою термометрією на розсуд спеціаліста ветеринарної медицини. Відібраних тварин відокремлюють від загального поголів'я і готують до відвантаження і транспортування на забійне підприємство.

При можливості тварин перед відправкою на забійне підприємство витримують без корму в господарстві: велику і дрібну рогату худобу, верблюдів і оленів - не менше 15 годин, свиней - 5-10 годин, кролів та нутрій - 12 годин. Такі тварини мають бути направлені на забій не пізніше 5 годин після надходження на забійне підприємство.

У господарстві перед відправленням птиця витримується без корму з урахуванням часу на транспортування: кури, курчата, цесарки, індики, перепели - 8 годин; гуси та качки - 6 годин, інші види - відповідно до технології.

Термін передзабійної витримки в господарстві повинен бути вказаним у товарно-транспортній накладній.

Якщо тварин перед забоєм не витримували в господарстві, то їх витримують на забійному підприємстві у такі терміни:

велику і дрібну рогату худобу, оленів, верблюдів, коней, ослів та мулів - не менше 24 годин;

свиней - 12 годин;

телят і поросят направляють на забій через 6 годин після їх надходження;

тварин, що мають ознаки втоми, ставлять на відпочинок терміном на 24-48 годин при поїнні та годівлі, відповідно до фізіологічних норм, а надалі з ними поводяться, як зазначено вище.

4.11. Тварин, не придатних для подальшого вирощування і відгодівлі, із травматичними ушкодженнями, хворих на незаразні захворювання з нормальною температурою тіла, направляють на забій окремою партією. Крім того, постачальник подає акт про вибраковку, погоджений з державною установою ветеринарної медицини.

4.12. Тварин, що позитивно реагують під час дослідження на бруцельоз, туберкульоз, лейкоз, лептоспіроз, лістеріоз, хворих на класичну чуму, бешиху свиней та інші захворювання, при яких м'ясо після знешкодження допускається до споживання, можна відправляти на забійні підприємства тільки за наявності відповідних ветеринарних документів. Порядок перевезення і відповідні ветеринарно-санітарні заходи, яких необхідно дотримуватися під час транспортування, забою і переробки тварин, визначені відповідними нормативно-правовими актами.

4.13. На забійні підприємства тварин доставляють спеціально обладнаним автомобільним, залізничним, водним, повітряним транспортом або гоном відповідно до діючих нормативних документів.

Забороняється транспортувати на одному транспортному засобі хворі та здорові тварини (птицю).

4.14. Спеціаліст ветеринарної медицини суб'єкта господарювання контролює порядок заготівлі, відвантаження та транспортування тварин для забою. Відвантаження здійснюється здавачем, вивантаження - працівниками забійних підприємств. При транспортуванні залізничним, водним та повітряним транспортами ветеринарно-санітарний контроль здійснюють органи державної ветеринарної медицини. З моменту закінчення вивантаження, оформлення і підписання сторонами товарно-транспортної накладної, тварини вважаються прийнятими. Відповідальність за кількість голів та їх зберігання несе забійне підприємство.

4.15. Після прибуття партії тварин на забійне підприємство, спеціаліст державної установи ветеринарної медицини перевіряє правильність оформлення супровідних документів, а також відповідність зазначеного у них поголів'я тварин фактичному, потім дає вказівки про порядок вивантаження тварин і розміщення їх на базах підприємства, проводить поголовний ветеринарний огляд (за необхідності і термометрію) та встановлює ветеринарно-санітарний нагляд за цими тваринами, згідно з показниками, зазначеними у додатку 1.

Птицю, що надійшла на забійне підприємство, після приймання направляють на забій. У випадку її перетримки перед забоєм більше 12 годин проводять повторний ветеринарний огляд.

4.16. Однокопитні (коні, осли і мули) перед забоєм підлягають повторному огляду на сап і дослідженню методом однократної офтальмомалеїнізації або за допомогою аналізу сироватки крові в пластинчастій реакції аглютинації.

Тварини, що реагують на сап, підлягають знищенню, а ті, що реагують при дослідженні сироватки крові в РА, для уточнення діагнозу досліджують із застосуванням підшкірної малеїнової проби. При негативному результаті підшкірної малеїнової проби тварин вважають благополучними щодо сапу і направляють на забій.

При забої однокопитних без попередньої малеїнізації всі продукти забою направляють на утилізацію.

4.17. Партія, у якій виявлені тварини: хворі на заразні хвороби, у стані агонії, забиті під час транспортування або трупи, а також у випадках невідповідності наявної кількості голів, зазначених у супровідних документах, підлягає карантинуванню до встановлення діагнозу або причин невідповідності, але не більше трьох діб.

4.18. Трупи тварин, виявлені в транспортних засобах, не вивантажують, а піддають лабораторному дослідженню на сибірку. У разі невиявлення сибірки їх направляють на утилізацію в місця, визначені посадовими особами, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний контроль. Відправлення трупів тварин здійснює власник цієї партії худоби під контролем спеціаліста державної установи ветеринарної медицини.

У випадку підтвердження діагнозу на сибірку проводять протисибіркові заходи відповідно до діючої інструкції.

4.19. Забійні підприємства зобов'язані приймати тварин відразу після прибуття, в порядку надходження, не пізніше ніж через 2 години після їх доставки. Прийняту худобу групами (за належністю суб'єктам господарювання) розміщають у загонах. Дорослих некастрованих самців (бугаїв, кнурів, жеребців) розміщають індивідуально.

4.20. Вивіз і вивід тварин, що надійшли на забій із території забійних та м'ясопереробних підприємств, забороняється. У разі потреби видалення забійних тварин із території підприємства, питання погоджується з державною установою ветеринарної медицини.

4.21. При надходженні для забою тварин, що реагують під час дослідження на бруцельоз, туберкульоз, а також у випадках, коли забій хворих або підозрілих у захворюванні тварин (птиці) дозволений цими Правилами, їх приймають окремо від здорових тварин і направляють на санітарну бойню. У разі відсутності санітарної бойні забій проводять у забійному цеху підприємства наприкінці зміни або в окремо визначений день за узгодженням із державною установою ветеринарної медицини.

Після закінчення забою тварин проводять дезінфекцію відповідно до нормативно-правових актів.

4.22. При виявленні сибірки в партії худоби, під час транспортування залізницею, автотранспортом або прийманні на забійному підприємстві всі тварини підлягають ветеринарному огляду і термометрії.

Велику рогату худобу, овець, кіз, верблюдів, коней, оленів із нормальною температурою тіла без ознак захворювання карантинують, вводять їм протисибіркову сироватку в профілактичній дозі і встановлюють за ними ветеринарно-санітарний нагляд зі щоденною термометрією. Після закінчення трьох днів після пасивної імунізації карантиновану худобу поголовно термометрують і тварин з нормальною температурою тіла направляють на санітарну бойню для забою. Свиней без клінічних ознак захворювання та з нормальною температурою тіла направляють на санітарну бойню для забою.

Тварин усіх видів, що мають клінічні ознаки захворювання, негайно поміщають в ізолятор і лікують. Після закінчення 14 днів від початку лікування та за нормальної температури тіла їх направляють на санітарну бойню для забою.

За необхідності (епізоотична ситуація, економічна доцільність тощо) спеціалісти державної установи ветеринарної медицини у кожному конкретному випадку комісійно можуть приймати рішення про знищення (спалювання) таких тварин.

При встановленні випадків захворювання або загибелі тварин від сибірки, які знаходяться на базах передзабійного утримання або направлені на забій, діють, як зазначено вище у даному пункті.

4.23. У випадку захворювання великої рогатої худоби емфізематозним карбункулом або загибелі від даної хвороби усі тварини цієї партії підлягають ветеринарному огляду. Тварин із нормальною температурою і без клінічних ознак захворювання направляють для негайного забою окремою партією, хворих ізолюють і піддають лікуванню. Тварин, які видужали, витримують 14 днів з моменту встановлення нормальної температури, а потім направляють на забій.

4.24. При виявленні в партії тварин, що надійшли на забій хворі або підозрілі на захворювання ящуром, всю партію тварин негайно направляють для забою на санітарну бойню. За неможливості переробки такої худоби на санітарній бойні, забій проводять у забійному цеху в порядку, визначеному цими Правилами.

Ветеринарно-санітарну оцінку м'яса та інших продуктів забою здійснюють у порядку, зазначеному в пункті 7.2.1.

У разі доставки на забійне підприємство тварин, що перехворіли ящуром і відправлені з господарств у перші 3 місяці після зняття карантину з господарства, а також тварин, щеплених проти ящуру інактивованою вакциною, їх направляють на забій протягом 21 дня після вакцинації, приймають і забивають також окремою партією. Забій і ветеринарно-санітарну оцінку м'яса і продуктів забою проводять у порядку, зазначеному в пункті 7.2.3.

У разі забою в господарстві тварин, що перехворіли ящуром і забитих не пізніше 3 місяців після захворювання, а також щеплених проти ящуру і забитих не пізніше 21 дня після щеплення, туші та інші продукти забою використовуються лише в даному господарстві.

4.25. Не допускається використовувати в їжу м'ясо усіх видів домашніх і промислових (диких) тварин, що загинули при пожежі, транспортних пригодах, забитих блискавкою, електричним струмом, що замерзли, потонули тощо. Трупи таких тварин утилізують: переробляють на кормове борошно або за відсутності розкладу направляють на корм свиням, птиці, звірам, що утримуються в розпліднику, після мікробіологічного дослідження на наявність сальмонел, а за необхідності - збудників інших інфекційних й інвазійних захворювань, що є небезпечними для тварин, та обов'язкового проварювання.

5.1. Експертиза і узгодження проектів планування та будівництва підприємств щодо забою тварин, виробництва, переробки, зберігання продукції тваринного походження проводиться відповідно до нормативних документів, за погодженням з органами державного ветеринарно-санітарного та державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

5.2. Оцінку ветеринарно-санітарного стану переробних підприємств, боєнь, цехів тощо проводять органи державного ветеринарно-санітарного нагляду відповідно до діючих нормативних документів.

5.3. Забій і переробка тварин на забійних та м'ясопереробних підприємствах повинні здійснюватися тільки під постійним контролем спеціалістів державної установи ветеринарної медицини.

5.4. У приміщеннях для забою тварин і розробки туш (тушок) обов'язкове дотримання умов, що забезпечують мінімальне забруднення м'яса та інших продуктів забою.

Повинні бути виключені зустрічні технологічні потоки сировини і готової продукції.

5.5. Підприємства (цехи), призначені для переробки тварин (птиці), оснащують холодильними камерами для охолодження, підморожування, заморожування і зберігання м'яса та інших продуктів забою.

5.6. Робочі місця лікарів-ветсанекспертів мають бути обладнані відповідно до ветеринарно-санітарних вимог, зазначених у пункті 6.1.

5.7. Оглушення тварин при забої проводиться за умов, що виключає їх загибель.

Нутровка туш повинна бути завершена не пізніше 45 хв. після оглушення тварин і не пізніше 30 хв. після їх знекровлення.

5.8. Туші великої рогатої худоби, свиней, верблюдів, однокопитних піддають ветеринарно-санітарній експертизі після поділу на півтуші; туші телят, поросят, овець і кіз - без розчленовування на півтуші.

5.9. Не допускається контакт продуктів забою (туш, внутрішніх органів та ін.), визнаних непридатними для використання на харчові потреби, з продуктами забою, які використовуються на харчові потреби.

5.10. Ендокринно-ферментну сировину та кров на фармацевтичні і харчові потреби збирають тільки від здорових тварин.

У випадку встановлення в процесі забою тварин інфекційних хвороб, зазначених у розділі 4, кров від цих тварин, а також вся кров, що знаходилася в накопичувачах, змішана з кров'ю хворих тварин, підлягає на тому самому підприємстві знешкодженню при температурі не нижче 100 град. Цельсію протягом двох годин.

Кров, отримана від забою тварин, хворих на туберкульоз, бруцельоз, лістеріоз, чуму і бешиху свиней, інфекційний атрофічний риніт, хворобу Ауєскі, лейкоз або підозрілих у захворюванні цими хворобами, а також від тварин, забитих на санітарній бойні, переробляється лише на кормові і технічні потреби шляхом проварювання при досягненні температури в товщі маси не нижче 85 град. Цельсію протягом 2 годин.

5.11. Випуск із забійного підприємства тушок птиці у невипатраному вигляді забороняється.

5.12. М'ясо кнурів, з урахуванням проби варкою, направляють на промислову переробку, а за наявності стійкого специфічного запаху - утилізують.

5.13. У випадку виявлення або підозри на зоонозні захворювання тварин спеціаліст державної установи ветеринарної медицини суб'єкта господарювання повинен сповістити головних державних інспекторів ветеринарної медицини району (міста) вивезення і ввезення тварин чи продуктів забою та державну установу санітарно-епідеміологічної служби за місцем розташування суб'єкта господарювання.

6.1. На забійних підприємствах з переробки тварин обладнують робочі місця - точки ветеринарно-санітарної експертизи (далі - точки ВСЕ) для проведення ветеринарно-санітарної експертизи туш та інших продуктів забою.

Точки ВСЕ повинні бути достатньо освітлені, а при потребі обладнані й додатковими світильниками, з підведенням гарячої і холодної води зі змішувачами, крани яких не відкриваються руками, стерилізаторами, ємностями з дезрозчинами, кнопками для зупинки конвеєрної лінії, пристроями (лічильник) для реєстрації виявлених випадків захворювань, ємностями для конфіскатів.

Точку ВСЕ для огляду внутрішніх органів птиці додатково обладнують столом, гвинтовим стільцем зі спинкою, вішалами з підвісками для тимчасового розміщення тушок на 10-15 голів.

Відповідальність за обладнання точок ВСЕ несе адміністрація (власник) суб'єкту господарювання.

6.2. На забійних підприємствах із потоковим процесом переробки тварин обладнують такі точки ВСЕ:

6.2.1. На лінії переробки великої рогатої худоби і оленів - чотири точки ВСЕ для огляду: голів, внутрішніх органів, туш, фінальна.

Примітка. Фінальна точка ВСЕ являє собою запасну підвісну дорогу або окреме приміщення на завершальному етапі розробки туш і призначена для детального ветеринарного огляду туш, підозрілих у захворюванні тварин, або для остаточного виявлення відхилень (уражень) від норми та прийняття рішення про порядок використання продуктів забою.

6.2.2. На лінії переробки свиней - п'ять точок ВСЕ для огляду: підщелепних (нижньощелепних) лімфатичних вузлів на сибірку (при розробці туш зі зніманням шкури цю точку розміщують за ділянкою знекровлення, а при переробці свиней без знімання шкури або зі зняттям крупону - після обпалювальної печі, поєднуючи місце огляду лімфатичних вузлів з точкою огляду голови); голів; внутрішніх органів; туш; фінальна.

6.2.3. На лінії переробки овець і кіз - три точки ВСЕ для огляду: внутрішніх органів; туш; фінальна.

6.2.4. При переробці однокопитних тварин (коней, ослів, мулів) і верблюдів - чотири точки ВСЕ для огляду: голів (на сап), внутрішніх органів, туш і фінальна.

6.2.5. На лінії переробки птиці: при потужності конвеєра до 4000 голів за годину обладнують дві точки ВСЕ для огляду: внутрішніх органів і тушок, фінальна; при потужності конвеєра понад 4000 голів на годину (на одноконвеєрних лініях) - три точки ВСЕ: для огляду внутрішніх органів і тушок, видалених внутрішніх органів та фінальна.

Перша точка ВСЕ на лінії переробки птиці повинна бути обладнана на ділянці видалення внутрішніх органів, друга - безпосередньо після розділення видалених внутрішніх органів, фінальна - перед ділянкою клеймування, пакування тушок і на ділянці огляду знятих із конвеєра вибракуваних тушок та внутрішніх органів.

6.2.6. При переробці кролів і нутрій - дві точки ВСЕ для огляду: внутрішніх органів і фінальна.

6.3. Забороняється переробка тварин на конвеєрних лініях із необладнаними точками (точкою) ВСЕ і за умови неукомплектованості спеціалістами ветеринарної медицини відповідно до нормативно-правових актів.

6.4. На забійних підприємствах, що не мають потокових ліній для переробки тварин, ветеринарно-санітарний огляд продуктів забою проводять на столах або відповідних вішалах у спеціально відведених місцях з дотриманням вимог цих Правил.

6.5. При переробці тварин на забійних підприємствах кожну тушу великої рогатої худоби, овець, кіз, свиней і коней, а також голову (крім голів овець і кіз), лівер, шлунково-кишковий тракт і шкуру нумерують тим самим номером. Внутрішні органи, видалені на конвеєрні столи, необхідно оглядати синхронно з тушею.

6.6. До завершення ветеринарно-санітарного огляду туш і органів (включаючи трихінелоскопію туш свиней) всі продукти забою, крім шкур усіх видів тварин, ніг і вух великої рогатої худоби, голів і ніг овець і кіз, не повинні видаляти із забійно-розробного цеху.

6.7. Голови і внутрішні органи для ветеринарно-санітарного огляду повинні бути підготовлені працівником забійного підприємства у такому порядку:

6.7.1. Голови великої рогатої худоби відокремлюють від туші, фіксують на гачках (рухомого конвеєра) або вішалах за кут зрощення гілок нижньої щелепи чи перснеподібний хрящ гортані або на столі. Потім язик підрізають на верхівці і з боків так, щоб він не був ушкоджений, вільно випадав із міжщелепового простору і щоб були збережені всі лімфатичні вузли, які підлягають обстеженню.

6.7.2. Голови коней відокремлюють від туші і після діставання язика вирубують (випилюють) носову перетинку, зберігаючи її цілісність.

6.7.3. Голови свиней надрізають, залишають при тушах до закінчення післязабійного огляду, для чого після знімання шкіри або після обпалювання голову надрізають з боку потилиці й лівої щоки з одночасним вичлененням потилично-атлантного суглоба, вирізанням язика з гортанню з міжщелепового простору. Голову залишають до закінчення огляду усіх продуктів забою.

6.7.4. Голови телят, овець і кіз відокремлюють по потилично-атлантному суглобі, залишаючи при туші до закінчення огляду всіх продуктів забою.

6.7.5. Серце, легені з трахеєю, печінка, які видалені з туші, повинні бути між собою в природному зв'язку. Їх підвішують на гачки або розміщують на конвеєрі чи на столі. Селезінка у великої рогатої худоби, овець, кіз може бути в природному зв'язку з рубцем або відокремлена від нього і подана для огляду разом із лівером; у свиней і коней - у природному зв'язку зі шлунково-кишковим трактом. Нирки оглядають при туші.

Шлунково-кишковий тракт, статеві органи, вим'я розміщують для огляду на конвеєрі або нерухомому столі.

6.7.6. Тушу і півтуші, підвішені за ахіллові сухожилки, оглядають на підвісних дорогах або на стелажах (столах).

6.7.7. Шкуру оглядають на столі після відокремлення від туші.

6.8. Порядок огляду продуктів забою тварин

6.8.1. Велика рогата худоба (у т.ч. яки, буйволи), олені, верблюди

Голова: оглядають ззовні, розрізають і оглядають підщелепні (нижньощелепні), привушні, заглоткові медіальні (за необхідності - латеральні) лімфатичні вузли. Оглядають і прощупують язик і губи. Роблять розтин біля кореня язика (цистицеркоз, актиномікоз). Розрізають і оглядають жувальні м'язи шарами, на всю ширину, паралельно до їхньої поверхні (великий жувальний м'яз - двома розрізами, крилоподібний - одним) з кожного боку для виявлення цистицеркозу.

Селезінка: оглядають ззовні, пальпують, розрізають поздовж, за необхідності роблять мазки-відбитки, які фарбують і мікроскопують.

Примітка. Мазки-відбитки роблять при здійсненні ветеринарно-санітарної експертизи в умовах державних лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи на ринках, при внутрішньогосподарському та подвірному забої тварин.

Серце: оглядають і розтинають навколосерцеву сумку. Звертають увагу на стан епікарда, міокарда, розрізають по білясинусній борозні (великій кривизні), оглядають стан крові, ендокарда, клапанного апарата; проводять два-три поздовжніх і один-два нескрізних поперечних розрізи міокарда (на цистицеркоз, саркоцистоз тощо).

Примітка. При здійсненні ветсанекспертизи в умовах державних лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи на ринку, при внутрішньогосподарському та подвірному забої тварин проводять додатково нескрізні повздовжні (листочкоподібні) розрізи міокарда через 1 см.

Легені: оглядають ззовні і пальпують. Розтинають лівий бронхіальний, трахеобронхіальний, середостінні лімфатичні вузли. Розрізають та оглядають паренхіму в місцях бронхів великого розміру (аспірація кров'ю, кормовими масами та ін.) і місцях виявлення патологічних змін.

Печінка: оглядають і прощупують із діафрагмального і вісцерального боків. У випадку зрощення діафрагми з печінкою останню відокремлюють і оглядають на наявність патологічних змін. Розрізають і проводять огляд портальних лімфатичних вузлів. З вісцерального боку за ходом жовчних протоків роблять 2-3 нескрізних розрізи. Жовчний міхур оглядають, пальпують, за необхідності розрізають.

Нирки: видаляють із капсули; оглядають і пальпують, у разі виявлення патологічних змін розрізають по великій кривизні.

Стравохід. Шлунок (передшлунки): оглядають ззовні серозну оболонку. У разі потреби шлунок розрізають для огляду слизової оболонки. Оглядають стравохід (на саркоцистоз, цистицеркоз).

Кишечник: оглядають з боку серозної оболонки і розрізають декілька брижових лімфатичних вузлів.

Вим'я: оглядають, прощупують і роблять один-два глибоких паралельних розрізи в кожній половині вимені. Розрізають надвименні лімфатичні вузли.

Матка. Сім'яники. Сечовий міхур. Підшлункова залоза: оглядають, а в разі потреби розрізають.

Тушу: оглядають із зовнішньої і внутрішньої поверхні, звертаючи увагу на наявність крововиливів, пухлин та інших патологічних змін.

При підозрі на інфекційну хворобу або в інших випадках, пов'язаних із патологічними змінами в органах і тканинах, на розсуд спеціаліста ветеринарної медицини, розрізають лімфатичні вузли: поверхнево-шийні (передлопаткові), пахвові (першого ребра і власне пахвовий), реберно-шийні, міжреберні, грудний, поперекові, клубові, тазові, колінної складки, поверхневі пахвові і підколінні.

За необхідності для виявлення цистицерків додатково вздовж розрізають м'язи шиї, лопатко-ліктьові, спинні, поперекові, стегнову групу м'язів і м'язи діафрагми.

У телят оглядають також пуповину і за необхідності розрізають суглоби кінцівок (зап'ясткові і скакальні).

6.8.2. Вівці, кози

Ветеринарний огляд проводять у тому самому порядку, як у великої рогатої худоби. Для виявлення казеозного лімфаденіту оглядають лімфатичні вузли: поверхневий шийний і колінної складки. Голови піддають зовнішньому огляду, а за необхідності їх оглядають, як у великої рогатої худоби.

6.8.3. Свині

Голова: при обробці туш із зніманням шкури роблять поздовжній розріз шкіри і м'язів у підщелепному просторі від раневого отвору в напрямі кута зрощення гілок нижньої щелепи, розтинають навколишні тканини і оглядають по обидва боки підщелепні (нижньощелепні) лімфатичні вузли (на сибірку). Якщо туші свиней обробляють без зняття шкур або зі зняттям крупону, то підщелепні лімфатичні вузли та інші частини голови оглядають після обпалювання. За можливості, огляду піддають також заглоткові лімфатичні вузли.

Далі розрізають і оглядають підщелепні, заглоткові, привушні і шийні лімфатичні вузли, великий і крилоподібний жувальні м'язи (по одному розрізу з обох боків - на цистицеркоз). Оглядають язик, слизову оболонку гортані, надгортанник і мигдалики.

Селезінка: оглядають ззовні, за необхідності розрізають вздовж паренхіму і лімфатичні вузли.

Легені: оглядають ззовні, пальпують і розрізують бронхіальні (лівий, правий і середній), середостінні лімфатичні вузли. За необхідності розрізають та оглядають паренхіму в місцях бронхів великого розміру (аспірація кормом, кров'ю тощо).

Серце, нирки, шлунок, кишечник, стравохід: оглядають і досліджують так само, як і у великої рогатої худоби. За необхідності розрізають і оглядають шлункові лімфатичні вузли.

Печінка: прощупують і оглядають діафрагмальну і вісцеральну поверхні, розрізають паренхіму з вісцерального боку на місці з'єднання часток упоперек жовчних протоків.

Туша: оглядається так само, як і великої рогатої худоби. Для дослідження на цистицеркоз за необхідності розрізають і оглядають м'язи: шийні, лопатко-ліктьові (анконеуси), грудні, поперекові, крижові, задньостегнові і діафрагму.

При підозрі на наявність запальних процесів (абсцеси тощо), локалізованих у глибоких шарах м'язової тканини, проводять повздовжні розрізи м'язів і розрізають регіональні лімфатичні вузли.

Усі туші обов'язково досліджують на трихінельоз так, як зазначено в розділі 7 цих Правил.

6.8.4. Однокопитні тварини (коні, осли, мули)

Голова: розрізають підщелепні (нижньощелепні) і під'язикові лімфатичні вузли; оглядають носову порожнину і вирубану (випиляну) носову перегородку (на сап). Язик оглядають і за необхідності - розрізають.

Легені: розрізають трахею, великі бронхи та оглядають слизову оболонку. Розрізають усі бронхіальні, а також глибокі шийні лімфатичні вузли, розташовані вздовж трахеї. Розрізають двома розрізами праву і ліву частину легень. Оглядають і пальпують місце розрізу.

Селезінка, серце, печінка, нирки, кишечник, шлунок та інші органи: оглядають так само, як і у великої рогатої худоби.

Туша: оглядають із зовнішнього і внутрішнього боків. При підозрі на інфекційні хвороби розрізають і оглядають такі самі лімфатичні вузли туші, як і у великої рогатої худоби. Додатково оглядають м'язи (із внутрішнього боку лопатки) на меланоми, внутрішню поверхню черевної стінки на альфортіоз.

У випадку підозри на онхоцеркоз (наявність видимих патологічних змін у вигляді розростання грануляційної тканини, рубцювання в ділянці холки тощо) роблять косо поздовжній розріз м'язів за ходом потиличної зв'язки до рівня остистого відростка першого грудного хребця.

Туші коней досліджують на трихінельоз, як зазначено в розділі 7 цих Правил.

6.8.5. Порядок огляду продуктів забою птиці

Кожна тушка повинна бути розрізана робітником підприємства або автоматичним пристроєм таким чином, щоб усі органи та грудочеревну порожнину тушки було добре видно під час огляду. Видалення внутрішніх органів з тушки до ветеринарного огляду забороняється.

Тушка: звертають увагу на ступінь знекровлення, вгодованість; зміни на шкірі, підшкірній клітковині, у м'язах, на серозних і слизових оболонках, у синусах і суглобах (намуляння на кілі, ущільнення, травми, крововиливи, рани, набряки, забруднення тощо).

Внутрішні органи: особливу увагу звертають на печінку (колір, розмір, консистенція), селезінку, нирки, серце, легені, шлунок і кишечник із клоакою, яєчники та яйцепровід, серозні оболонки грудочеревної порожнини, фабрицієву сумку, а в разі потреби - розрізають.

6.8.5.1. За наявності патолого-анатомічних змін у тушці або органах, характерних для інфекційних, інвазійних або незаразних хвороб, тушку разом із внутрішніми органами знімають з лінії для більш ретельного огляду, і в разі потреби - направляють у державну лабораторію ветеринарної медицини для дослідження.

6.8.5.2. Тушки птиці зі змінами, що не потребують бракування всієї тушки: грудні намуляння (нарости), крововиливи, переломи кісток ніг і крил, незначні ушкодження шкіри, що виникли в процесі технологічної обробки, дерматити на обмежених ділянках шкіри - пропускаються далі по лінії для проведення подальшого зачищення спеціалістами ветеринарної медицини.

6.8.5.3. Всі тушки, органи та інші частини тушок повинні бути забраковані і направлені на утилізацію, якщо вони мають патолого-анатомічні зміни, властиві для множинних пухлин, септицемії, токсемії, з ознаками великих крововиливів на всій тушці або забруднених вмістом шлунково-кишкового тракту, фарбою, леткими маслами або іншими невластивими тушкам запахами, а також конфіскати: трахея, стравохід, зоб, кутикула м'язового шлунка, кишечник із клоакою, яйцепровід і яєчники, сім'яники, селезінка і жовчний міхур.

6.8.6. Ветеринарно-санітарний огляд продуктів забою диких промислових тварин та пернатої дичини, кролів і нутрій, а також санітарну оцінку м'яса та інших продуктів забою проводять, як зазначено в розділах 12 і 13 цих Правил.

6.9. Результати ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та інших продуктів забою, а також досліджень на трихінельоз реєструють у журналах встановленої форми.

6.10. Продукти забою після закінчення ветеринарно-санітарної експертизи можуть бути використані: без обмежень, з обмеженнями (виготовлення окремих видів м'ясних продуктів на м'ясопереробному підприємстві), після знешкодження, утилізовані або знищені.

6.11. Ветеринарне клеймування м'яса усіх видів тварин проводять відповідно до Інструкції по клеймуванню м'яса (із змінами), затвердженої наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 12.06.97 N 19 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.09.97 за N 447/2251, а шкіряної та хутрової сировини - до Інструкції з порядку ветеринарного клеймування шкіряної та хутрової сировини, затвердженої наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 03.07.2001 N 52 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.10.2001 за N 855/6046.

6.12. У всіх випадках, коли у розділах цих Правил не вказується про обмеження випуску м'яса й інших продуктів забою та про необхідність дезінфекції шкур, щетини, волосу, пуху і пір'я тощо, їх випускають без обмежень.

6.13. При встановленні інфекційних захворювань проводять ветеринарно-санітарні заходи (дезінфекція приміщень, обладнання тощо) відповідно до нормативно-правових актів.

7.1. У разі виникнення хвороб Списку "А" вперше в окремому господарстві, за визначенням державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України, все сприйнятливе поголів'я підлягає забою і знищенню.

У випадку виникнення епізоотії чи панзоотії в кожному конкретному випадку діють, як зазначено в п. 7.2-7.13.

7.2. Ящур

Випуск м'яса та інших продуктів забою в сирому вигляді забороняється.

7.2.1. М'ясо та інші продукти, отримані від забою хворих тварин за відсутності патолого-анатомічних змін у туші або виявленні незначних уражень, а також від тварин, підозрілих у захворюванні, що перехворіли, щеплених інактивованою вакциною (до закінчення 21 дня) у неблагополучних пунктах і загрозливій зоні, використовують залежно від мікробіологічного дослідження. У випадку виявлення в м'ясі або внутрішніх органах сальмонел внутрішні органи направляють на утилізацію, а туші випускають після проварювання або на виготовлення консервів, м'ясних хлібів. Внутрішній жир перетоплюють.

За відсутності сальмонел тушу, жир і внутрішні органи переробляють на варені, варено-копчені ковбасні вироби та м'ясні хліби. При неможливості переробки на вказані вироби їх знезаражують проварюванням.

Примітка. Якщо на підприємстві немає ковбасного або консервного виробництва, то зазначені туші і субпродукти допускаються після знешкодження до транспортування на найближчі ковбасні або м'ясоконсервні заводи в межах області, але тільки з дозволу державної установи ветеринарної медицини і при дотриманні діючих нормативних документів.

7.2.2. За наявності поодиноких дрібних, численних або великих некротичних вогнищ у м'язах (тазових і грудних кінцівках, плечового пояса тощо), а також при ускладнених формах ящуру, що супроводжувались гангренозним або гнійним запаленням кінцівок, вимені та інших органів, тушу й органи направляють на утилізацію.

Кістки випускають із підприємства тільки після їх проварювання протягом 2,5 годин або утилізують (переробляють на сухі корми тваринного походження на цьому самому підприємстві).

Кишки, стравохід, сечові міхури підлягають технологічній обробці окремо від іншої сировини з наступним промиванням усередині і ззовні 0,5%-ним розчином формальдегіду або вимочуванням у насиченому розчині кухонної солі, підкисленому оцтовою кислотою 0,08%-ної концентрації: кишок - протягом 4 годин, стравоходів і сечових міхурів - протягом 24 годин. Указані продукти, які не знешкоджені зазначеним способом, направляють на утилізацію.

Слизові оболонки шлунків свиней і сичугів великої рогатої худоби дозволяється використовувати для одержання пепсину на тому самому підприємстві.

Збір ендокринної сировини (гіпофіза, надниркових, підшлункової, щитовидної, паращитовидної та інших залоз), ферментної (слизової оболонки сичугів) та спеціальної (крові, жовчі, спинного мозку тощо) від тварин, підозрілих у захворюванні, хворих (до встановлення діагнозу), перехворілих ящуром, а також підозрюваних у зараженні, забороняється.

Усі боєнські відходи, призначені для використання у корм тваринам (у тому числі кров, фібрин тощо), випускають тільки після проварювання, із доведенням температури в товщі маси не нижче 80 град. Цельсію протягом 2 годин або переробляють на тому самому підприємстві на сухі корми тваринного походження. Рішення про їх використання приймає державна установа ветеринарної медицини.

7.2.3. Туші та всі інші продукти, отримані від забою тварин, що перехворіли ящуром і направлені на забій до закінчення 3 місяців після одужання і зняття карантину з господарства, а також від тварин, щеплених інактивованою вакциною проти ящуру протягом 21 дня в неблагополучних щодо ящуру областях, випускають без обмеження, але їх не дозволяється вивозити за межі області. Ці продукти можуть бути завезені в інші регіони тільки з дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини України. Збір ендокрино-ферментної та спеціальної сировини від таких тварин забороняється.

Якщо з часу зняття карантину з господарства минуло більше трьох місяців, тварин, що перехворіли ящуром, а також тварин щеплених проти ящуру через 21 день після щеплення, дозволяється відправляти на забійне підприємство, а м'ясо та інші продукти забою у цьому випадку реалізують у межах країни без обмеження.

7.2.4. При забої у господарстві тварин, хворих ящуром, м'ясо та інші продукти їх забою використовують тільки після термічної обробки і тільки в цьому самому господарстві. Вивіз їх у сирому вигляді за межі господарства забороняється.

Шкури, роги, копита, волос і щетина підлягають дезінфекції згідно з нормативно-правовими актами.

7.3. Везикулярний стоматит

М'ясо та інші продукти забою, отримані від хворих, підозрілих у захворюванні тварин, піддають проварюванню з наступною переробкою на підприємстві.

Шкури дезінфікують.

7.4. Везикулярна хвороба свиней

7.4.1. М'ясо та інші продукти, отримані від забою хворих, підозрілих у захворюванні та в зараженні свиней, а також до закінчення 6 місяців після зняття карантину з неблагополучних господарств, використовують для виготовлення варених, варено-копчених і копчено-запечених ковбасних виробів та консервів, залежно від результатів мікробіологічного дослідження.

Субпродукти використовують для виготовлення сальтисонів, варених ковбас і консервів із дотриманням прийнятих технологічних режимів.

7.4.2. Кістки після витопки жирів, слизові оболонки шлунків, ратиці переробляють на сухі корми тваринного походження на тому самому підприємстві, де були забиті свині.

Кишки, сечові міхури і стравоходи обробляють 0,5%-ним розчином формальдегіду протягом однієї години з наступним промиванням водою, після чого використовують на цьому самому підприємстві. Кишкова та інша сировина, не знешкоджена зазначеним способом, направляється на утилізацію.

Шкури від хворих, підозрілих у захворюванні та зараженні тварин, дезінфікують.

7.5. Чума великої рогатої худоби. Чума дрібних жуйних

У випадку виявлення хворих, підозрілих у захворюванні тварин після забою туші, кров, шкури і всі інші продукти забою знищують спалюванням.

При забої тварин, що перехворіли чумою, м'ясо і субпродукти після мікробіологічного дослідження направляють на промислову переробку.

Шкури дезінфікують.

7.6. Контагіозна плевропневмонія великої рогатої худоби

7.6.1. Туші та неуражені внутрішні органи направляють на проварювання або для переробки на варені ковбаси і консерви.

Патологічно змінені органи утилізують.

7.6.2. Кишки, після обробки і консервування солінням, використовують на загальних підставах.

Шкури дезінфікують.

7.7. Контагіозний пустульозний дерматит овець і кіз (контагіозна ектима)

7.7.1. При доброякісній формі хвороби тушу і внутрішні органи після видалення (зачищення) патологічно змінених, набряклих тканин направляють на промпереробку.

7.7.2. При зливній, геморагічній і гангренозній формах тушу разом із внутрішніми органами направляють на утилізацію.

Шкури дезінфікують.

7.8. Лихоманка долини Рифт

У випадку виявлення змін, характерних для даної хвороби, туша та інші продукти забою, а також усі знеособлені продукти забою підлягають знищенню.

7.9. Інфекційна катаральна лихоманка (блутанг)

При післязабійному виявленні ознак захворювання всі продукти забою тварин знищують.

Шкури дезінфікують.

7.10. Віспа тварин

7.10.1. Туші і внутрішні органи великої рогатої худоби, овець, кіз, свиней та коней при доброякісній формі хвороби і загоєнні пустул після видалення (зачищення) патологічно змінених, набряклих тканин направляють на промпереробку.

7.10.2. Туші, а також продукти забою при зливній, геморагічній і гангренозній формах утилізують.

Шкури дезінфікують.

7.11. Африканська чума коней (африканська чума однокопитних)

У випадку виявлення хвороби при післязабійній експертизі всі продукти забою спалюють.

При забої тварин, що перехворіли, м'ясо і субпродукти направляють на виготовлення варених ковбас або консервів.

Шкури дезінфікують.

7.12. Африканська чума свиней

При виявленні ознак африканської чуми свиней туші з внутрішніми органами і шкірою знищують спалюванням.

7.13. Класична чума свиней

7.13.1. Туші і продукти забою від тварин, хворих і підозрілих у захворюванні, випускати в сирому вигляді забороняється. Свині, щеплені проти чуми, що мають перед забоєм підвищену температуру або в яких після забою виявлені патологічні зміни внутрішніх органів оцінюються так само, як хворі чумою.

За наявності дистрофічних або інших (ускладнених) патологічних змін у мускулатурі тушу з внутрішніми органами направляють на утилізацію.

7.13.2. За відсутності патологічних змін у туші і внутрішніх органах рішення про їх використання приймають після мікробіологічного дослідження на наявність сальмонел. У випадку виявлення в м'ясі або внутрішніх органах сальмонел, внутрішні органи направляють на утилізацію або знищують, а туші - на проварювання або на виготовлення консервів, м'ясних хлібів. Внутрішній жир перетоплюють.

За відсутності сальмонел тушу, сало і внутрішні органи переробляють на варені, варено-копчені ковбасні вироби, консерви, м'ясні хліби або проварюють.

Шкури дезінфікують.

7.14. Сибірка

7.14.1. При підозрі на сибірку подальший забій тварин припиняють. Від підозрілої туші беруть шматочок селезінки, змінені ділянки тканини, уражені лімфатичні вузли, трубчасту кістку з мозком і направляють у лабораторію для мікроскопічного, бактеріологічного та імунологічного дослідження. До одержання результатів тушу і всі продукти забою ізолюють у відокремлене місце під контролем спеціаліста державної установи ветеринарної медицини.

7.14.2. При виявленні збудника сибірки з допомогою мікроскопії тушу з органами і шкурою, не очікуючи результатів бактеріологічного дослідження, спалюють.

Усі знеособлені продукти (ноги, вуха, вим'я, кров тощо), отримані від забою інших тварин, змішані з продуктами забою від хворої на сибірку тварини, спалюють. У кожному конкретному випадку це питання вирішується державною установою ветеринарної медицини.

Шкури від здорових тварин, що контактували зі шкурою від тварини, хворої на сибірку, підлягають дезінфекції згідно з інструкцією.

Після видалення туші та інших продуктів забою, вражених сибіркою, у забійному цеху проводять дезінфекцію відповідно до нормативно-правових актів.

При виявленні на конвеєрі туші з ознаками сибірки кількість туш, можливо контамінованих збудником сибірки в ході технологічного процесу, визначається державною установою ветеринарної медицини.

Туші і продукти забою, підозрілі в контамінації бацилами сибірки в ході технологічного процесу, негайно знезаражують проварюванням, але не пізніше 6 годин з моменту забою, у відкритих котлах протягом 3 годин з початку закипання, а в закритих котлах при тиску пари 0,5 МПа - протягом 2,5 години. За неможливості провести знешкодження в зазначений термін ці туші повинні бути ізольовані в приміщення з температурою не вище плюс 10 град. Цельсію, а потім направлені на знешкодження, як зазначено вище, але не пізніше 48 год. з моменту забою. У випадку невиконання цих вимог туші і продукти забою, що підлягають знешкодженню, повинні бути направлені на знищення спалюванням.

7.14.3. При негативному результаті мікроскопічного дослідження всі продукти забою, підозрілі в контамінації збудником сибірки, залишають в ізоляції до одержання результатів бактеріологічного дослідження. Необхідність проведення інших заходів у цеху (дезінфекції тощо) визначається спеціалістом державної установи ветеринарної медицини.

При підтвердженні мікробіологічним дослідженням діагнозу на сибірку туші та продукти забою, підозрювані в контамінації бацилами сибірки, знищують, як зазначено в підпункті 7.14.2.

У випадках забою щеплених тварин до 14 днів після щеплення і за умови письмового підтвердження спеціаліста ветеринарної медицини про те, що тварина перед забоєм була клінічно здорова, з нормальною температурою тіла тощо, а результати лабораторних досліджень матеріалу з цієї туші на сибірку негативні - м'ясо та інші продукти забою направляють на корм тваринам або утилізують.

Шкури, які при дослідженні за реакцією Асколі реагували позитивно, вважають сибірковими і знищують спалюванням.

7.15. Хвороба Ауєскі

7.15.1. Туші і субпродукти від тварин, хворих і підозрілих у захворюванні, в сирому вигляді не випускають.

Голову утилізують, а санітарна оцінка м'яса і субпродуктів проводиться за результатами мікробіологічних досліджень. У випадках виявлення сальмонел тушу направляють на проварювання або на виготовлення м'ясних хлібів, консервів, внутрішні органи - утилізують. За відсутності сальмонел тушу, сало і внутрішні органи переробляють на варені, варено-копчені ковбаси, м'ясні хліби або консерви. Інші продукти забою (крім шкур, ріг та ратиць) утилізують.

7.15.2. За наявності дистрофічних та інших патологічних змін у мускулатурі тушу із субпродуктами направляють на утилізацію.

Шкури, роги, ратиці дезінфікують.

7.16. Гідроперикардит

У випадку виявлення при післязабійній експертизі змін, характерних для гідроперикардиту, туша та органи підлягають утилізації або знищенню.

М'ясо і внутрішні органи, отримані при забої клінічно здорових тварин, але підозрюваних у зараженні збудником гідроперикардиту, направляють на варені ковбаси або консерви, а внутрішні органи - на утилізацію.

Шкури дезінфікують.

7.17. Лептоспіроз. Ку-лихоманка. Хламідіоз

7.17.1. Якщо встановлено лептоспіроз і є дистрофічні зміни м'язів або жовтяничність, тушу і внутрішні органи направляють на утилізацію.

За відсутності дистрофічних змін і жовтяничності тушу і субпродукти випускають після проварювання, а уражені органи та кишечник утилізують.

7.17.2. При встановленні у тварин Ку-лихоманки, хламідіозу тушу і органи без змін випускають після проварювання. Змінені органи, а також кров утилізують.

При хламідіозі тварин кишечник, стравохід, сечовий міхур за відсутності у них патолого-анатомічних змін використовують після обробки 0,5%-ним розчином формальдегіду протягом 30 хв. Кістки проварюють протягом 2,5 год.

7.17.3. Туші та інші продукти, отримані від забою тварин, що реагують позитивно при дослідженні на лептоспіроз, хламідіози, Ку-лихоманку, і за відсутності у них клінічних ознак або патолого-анатомічних змін у м'язовій тканині та органах випускають без обмежень.

Шкури, волос, роги і копита, отримані від забою тварин, клінічно хворих лептоспірозом, хламідіозом або Ку-лихоманкою, випускають після дезінфекції.

7.18. Сказ

7.18.1. При встановленні ознак сказу тушу з внутрішніми органами і шкурою знищують.

7.18.2. Тушу та інші продукти забою, одержані від тварин, покусаних хворими на сказ тваринами, знищують.

7.18.3. При забої клінічно здорових тварин неблагополучної щодо сказу групи туші та інші продукти забою направляють на промпереробку.

7.19. Паратуберкульоз (паратуберкульозний ентерит, хвороба Іона)

За наявності патологічних змін у кишечнику, брижових лімфатичних вузлах, гортані, міжщелеповому просторі (набряки) голову, змінені органи і кишечник із брижею направляють на утилізацію, а тушу та інші продукти забою - на промпереробку.

Виснажені туші, а також органи, за наявності у них зазначених уражень, утилізують.

Шкури дезінфікують.

7.20. Лейкоз

7.20.1. При будь-якій формі лейкозу у випадках ураження м'язів, лімфатичних вузлів туші, декількох паренхіматозних органів або при виявленні лейкозних розростань (бляшок) на серозних покривах, незалежно від вгодованості, тушу та інші продукти забою (крім шкур) утилізують.

7.20.2. При ураженні окремих лімфатичних вузлів або органів, але за відсутності змін у скелетній мускулатурі, такі лімфатичні вузли й органи направлюють на утилізацію, а туші та неураженні органи використовують залежно від результатів мікробіологічного дослідження. При виявленні сальмонел тушу і неураженні органи направляють на проварку або виготовлення консервів, а за їх відсутності - на виготовлення ковбасних виробів.

7.20.3. При позитивному результаті гематологічного дослідження тварини на лейкоз, але за відсутності патологічних змін, властивих лейкозу, тушу й органи направляють на виготовлення варених ковбасних виробів, м'ясних хлібів, консервів, а при позитивному результаті тільки імунологічного дослідження тварини, продукти забою використовують для виготовлення варених ковбас.

7.20.4. Шкури при шкіряній формі лейкозу утилізують, а при інших формах - дезінфікують.

7.21. Бруцельоз. Інфекційний епідидиміт баранів

7.21.1. М'ясо, отримане від забою тварин усіх видів, що мали клінічні або патолого-анатомічні ознаки бруцельозу підлягає переробці на консерви, м'ясні хліби чи проварці.

М'ясо, отримане від здорових тварин із неблагополучних господарств, а також від таких, що реагують на бруцельоз у благополучних господарствах, підлягає переробці на консерви, м'ясні хліби або проварюванню за дотримання умов, зазначених у розділі 18 цих Правил. У ветеринарному свідоцтві про це повинна бути відповідна відмітка.

7.21.2. М'ясо, отримане від забою овець і кіз з ознаками інфекційного епідидиміту, а також тих, що реагують на інфекцію, підлягає переробці на консерви, м'ясні хліби або проварюванню.

7.21.3. Кістки, отримані при обвалці м'яса усіх видів тварин із клінічними або патолого-анатомічними ознаками, або тих, що реагують на бруцельоз, направляють на витопку харчового жиру або виробництво сухих кормів тваринного походження.

7.21.4. Голову, печінку, серце, легені, нирки, шлунки й інші внутрішні органи, отримані від забою тварин усіх видів, що реагують на бруцельоз або мають клінічні ознаки бруцельозу, реалізовувати в сирому вигляді не дозволяється. Їх випускають після проварювання.

7.21.5. Яловичі і свинячі вуха та ноги, яловичі губи і свинячі хвости попередньо перед промисловою обробкою або проварюванням повинні бути ошпарені чи обпалені, баранячі і свинячі голови - обпалені, шлунки - ошпарені.

7.21.6. Вим'я від корів, що реагують на бруцельоз, але без клінічних ознак та патолого-анатомічних змін бруцельозної етіології, випускають після проварювання, а за їх наявності - утилізують. Вим'я овець і кіз утилізують.

7.21.7. Кишки, стравоходи і сечові міхури, отримані від тварин, що реагують на бруцельоз, витримують в 15%-ному сольовому розчині, що містить 0,5% соляної кислоти, протягом 48 год. при температурі 15-20 град. Цельсію. Рідини повинно бути удвічі більше ніж сировини. Кишки, стравоходи і сечові міхури, отримані від тварин, клінічно хворих на бруцельоз, підлягають технічній утилізації.

7.21.8. Кров від тварин, клінічно хворих і тих, які при дослідженні реагують на бруцельоз, дозволяється використовувати для виготовлення сухих кормів тваринного походження.

Шкури, роги, копита, отримані при забої усіх видів тварин, клінічно хворих на бруцельоз і тих, що реагують на бруцельоз будь-якого виду (бовіс, мелітензіс), випускають після дезінфекції.

7.22. Кампілобактеріоз великої рогатої худоби

7.22.1. Туші та інші продукти забою, отримані від хворих тварин, направляють на виготовлення варених ковбас і консервів або проварюють.

7.22.2. Уражені органи і тканини утилізують.

Шкури дезінфікують.

7.23. Туберкульоз

7.23.1. Виснажені туші від усіх видів тварин при виявленні в них будь-якої форми ураження туберкульозом органів або лімфатичних вузлів, а також туші, незалежно від стану вгодованості, голови, внутрішні органи, у тому числі й кишечник, при генералізованому туберкульозному процесі, тобто коли одночасно уражені грудні і черевні органи з регіональними лімфовузлами або м'язовою тканиною, направляють на утилізацію.

7.23.2. Туші нормальної вгодованості (крім туш свиней) за наявності локалізованого туберкульозного ураження (в лімфатичних вузлах, в одному з внутрішніх органів або інших тканинах), а також неуражені органи направляють на виготовлення м'ясних хлібів, консервів або проварювання. Внутрішній жир перетоплюють.

Неуражений туберкульозом кишечник використовують на даному підприємстві, як оболонку при виготовленні тільки варених ковбас, а за відсутності такої можливості - направляють на виробництво сухих кормів.

Уражені туберкульозом органи і тканини, незалежно від форми ураження, направляють на технічну утилізацію.

7.23.3. При виявленні у свинячих тушах туберкульозного ураження у вигляді звапнування осередків у підщелепних лімфатичних вузлах голову утилізують, а тушу, внутрішні органи і кишечник направляють на промпереробку.

При туберкульозному ураженні тільки брижових лімфатичних вузлів направляють на утилізацію кишечник, а тушу та інші внутрішні органи - на промпереробку.

При виявленні в одному із зазначених лімфатичних вузлів уражень у вигляді казеозних, незвапнених осередків або туберкульозних уражень (незалежно від їх виду) одночасно і у підщелепних та у брижових вузлах останні видаляють і разом із кишечником направляють на утилізацію, а тушу та інші органи - на виготовлення м'ясних хлібів, консервів або проварювання.

7.23.4. При виявленні туберкульозних уражень у кістках усі кістки направляють на утилізацію, а м'ясо (за відсутності туберкульозних уражень) - на виготовлення м'ясних хлібів, консервів або проварюють.

Шкури дезінфікують.

7.23.5. При забої тварин, що реагують на туберкулін, санітарну оцінку м'яса та інших продуктів проводять залежно від виявлення туберкульозних уражень. Якщо туберкульозні ураження в лімфовузлах, тканинах і органах не виявляються, тушу та інші продукти забою направляють на промпереробку.

7.24. Дерматофільоз великої рогатої худоби

За відсутності патологічних змін у туші та органах рішення про використання продуктів забою приймають після дослідженя на наявність сальмонел. У випадку виявлення сальмонел внутрішні органи утилізують, а тушу випускають після проварки або направляють на виготовлення консервів, м'ясних хлібів.

За відсутності сальмонел тушу і внутрішні органи направляють на виготовлення варених, варено-копчених ковбас або проварюють.

Продукти забою, отримані від виснажених тварин, утилізують.

Шкури дезінфікують.

7.25. Інфекційний ринотрахеїт великої рогатої худоби (інфекційний вульвовагініт)

7.25.1. Випуск м'яса й інших продуктів, отриманих при забої хворих або підозрілих у захворюванні тварин, у сирому вигляді забороняється.

7.25.2. М'ясо і субпродукти, визнані за результатами ветсанекспертизи придатними в їжу, направляють для переробки на варені і варено-копчені ковбасні вироби, м'ясні хліби або консерви.

7.25.3. За наявності патолого-анатомічних змін у туші і внутрішніх органах проводять мікробіологічні дослідження. При виявленні сальмонел внутрішні органи, у тому числі кишечник, направляють на утилізацію, а туші після зачищення змінених тканин, випускають після проварювання або направляють на виготовлення консервів і м'ясних хлібів.

7.25.4. Голову, трахею, стравохід, сечовий міхур, кістки, отримані при обвалці, кров, патологічно змінені органи і тканини, роги і копита направляють на утилізацію.

Шкури і волос дезінфікують.

7.26. Злоякісна катаральна гарячка великої рогатої худоби

Туші і неуражені органи направляють на проварювання, а голови та уражені органи - на утилізацію.

Шкури дезінфікують.

7.27. Губчастоподібна енцефалопатія великої рогатої худоби. Скрейпі овець і кіз

Туші зі шкурою та іншими продуктами забою підлягають утилізації при температурі 135 град. Цельсію (тиск 3 атм) протягом 30 хв або спалюванню.

7.28. Вісна-Маеді. Аденоматоз овець і кіз

7.28.1. Туші виснажених тварин разом із головами і внутрішніми органами направляють на виробництво кормового борошна, що згодовують птиці.

7.28.2. Туші і внутрішні органи без патологічних змін, отримані при забої хворих й імунопозитивних до вірусів Вісни-Маеді овець та аденоматозу овець і кіз, направляють на промпереробку для виготовлення варених і варено-копчених ковбасних виробів, м'ясних хлібів або консервів.

Голову, кістки, легені та інші органи з патологічними змінами, а також шлунково-кишковий тракт знищують спалюванням.

Шкури і вовну дезінфікують.

7.29. Інфекційна агалактія овець і кіз. Інфекційна плевропневмонія кіз

Туші і неуражені внутрішні органи направляють на проварювання або для переробки на варені ковбаси, м'ясні хліби чи консерви.

Патологічно змінені органи і тканини використовуються на виробництво кормового борошна, яке згодовують птиці.

Кишки після обробки і консервування солінням випускають на загальних умовах.

Шкури і вовну дезінфікують.

7.30. Сап. Епізоотичний лімфангіт коней

При встановленні сапу, епізоотичного лімфангіту після забою тварин туші з внутрішніми органами і шкурою знищують.

Усі туші, підозрілі в обсіменінні збудниками сапу і епізоотичного лімфангіту в ході технологічного процесу, випускають після проварювання, а внутрішні органи направляють на утилізацію; так само роблять і з тушами за неможливості їхнього проварювання.

7.31. Інфекційний енцефаломієліт коней (західний і східний)

Туші та неуражені внутрішні органи направляють на проварку, а голови та уражені органи утилізують.

Шкури дезінфікують.

7.32. Венесуельський енцефаломіеліт коней. Японський енцефаліт коней

У випадках післязабійного виявлення ознак зазначених хвороб усі продукти забою знищують.

7.33. Інфекційна анемія коней

7.33.1. Тушу і продукти забою, отримані від хворих тварин, направляють на утилізацію.

7.33.2. Тварин за відсутності клінічних ознак, але таких, що мають при імунологічному дослідженні позитивні або двічі з інтервалом 7-20 днів сумнівні результати, забивають. Туші використовують після знешкодження проварюванням або направляють на виготовлення м'ясних хлібів і консервів.

Голову, кістки і внутрішні органи утилізують.

Шкури деінфікують.

7.34. Грип коней

Випуск м'яса та інших продуктів забою в сирому вигляді забороняється.

За відсутності змін у мускулатурі тушу та органи направляють на промпереробку (крім напівфабрикатів і сирокопчених виробів).

Уражені внутрішні органи, кишки і кров утилізують.

За наявності дистрофічних та інших змін у мускулатурі тушу з усіма внутрішніми органами направляють на утилізацію.

Шкури дезінфікують.

7.35. Вірусна ринопневмонія коней (вірусний аборт коней)

При забої хворих або підозрілих у захворюванні коней м'ясо після проварювання використовують на корм тваринам. Кістки і внутрішні органи утилізують.

Шкури дезінфікують.

7.36. Вірусний артериїт коней. Інфекційний метрит коней. Артрит-енцефаліт кіз

У випадку виявлення змін, характерних для даних хвороб, тушу та інші продукти забою, а також усі знеособленні продукти забою знищують.

7.37. Інфекційний атрофічний риніт свиней

При підозрі на захворювання голову для огляду розрубують уздовж на дві половини. Оглядають повітроносні шляхи: при виявленні запальних і некротичних процесів на слизових оболонках носової порожнини, атрофії раковин голову з язиком, трахею і легені направляють на утилізацію. Тушу й інші внутрішні органи (печінка, нирки, селезінка тощо) за відсутності в них дистрофічних змін випускають, враховуючи результати лабораторних досліджень на сальмонельоз.

7.38. Вірусний трансмісивний гастроентерит свиней (інфекційний гастроентерит свиней)

7.38.1. М'ясо та інші продукти забою хворих, підозрілих у захворюванні та зараженні свиней, направляють на виготовлення варених, варено-копчених ковбасних виробів, консервів або проварюють.

М'ясо і субпродукти від тварин, що перехворіли, за відсутності патологічних змін випускають без обмеження.

7.38.2. Кишечник, сечові міхури і стравоходи від хворих свиней утилізують. Кишки, сечові міхури і стравоходи від підозрілих у захворюванні, зараженні та перехворілих тварин використовують як оболонки при виготовленні варених ковбасних виробів після їх попередньої обробки 0,5%-ним розчином формаліну протягом однієї години з наступним промиванням водою.

7.38.3. Кістки після витопки жиру, кров, ратиці переробляють на кормове борошно.

7.38.4. Шкури від хворих і підозрілих у захворюванні свиней дезінфікують, а від перехворілих - випускають без обмеження.

7.39. Ензоотичний енцефаломієліт свиней (хвороба Тешена)

М'ясо та інші продукти забою переробляють на варені, варено-копчені ковбаси, консерви або проварюють.

За наявності дистрофічних змін у м'язах тушу з усіма внутрішніми органами направляють на утилізацію або знищують.

Кістки, кров, головний і спинний мозок, кишки, шлунки, сечові міхури, стравоходи, ратиці переробляють на сухі корми тваринного походження.

Шкури з тварин не знімають, а обпалюють або ошпарюють. Допускається зняття шкур із наступною їх дезінфекцією.

7.40. Репродуктивно-респіраторний синдром свиней (пізній епізоотичний аборт свиней, синє вухо)

7.40.1. Реалізація м'яса в сирому вигляді забороняється.

Туші та інші продукти, отримані при забої хворих свиней, переробляють на варені ковбаси, консерви, м'ясні хліби або знезаражують проварюванням.

Виявлені при забої туші з крововиливами або дистрофічними змінами в м'язах і внутрішніх органах утилізують.

7.40.2. Кістки, кров і субпродукти другої категорії (ноги, шлунки, кишки), а також боєнські конфіскати переробляють на кормове борошно або проварюють і використовують у корм птиці.

Статеві органи в усіх випадках утилізують.

Шкури і щетину дезінфікують.

7.41. Туляремія

При виявленні туляремії після забою тварин всі продукти забою зі шкурою знищують спалюванням.

Туші та інші продукти забою, підозрювані в обсіменінні збудником туляремії в ході технологічного процесу переробки тварин, направляють на утилізацію.

Інвазійні хвороби Списку "Б" 7.42. Ехінококоз

У випадку ураження поодинокими ларвоцистами, уражені органи зачищають. Неуражені частини органів, тушу випускають без обмежень. Уражені частини органів утилізують.

При інтенсивному ураженні внутрішніх органів (понад 1/3 частини органу), їх направляють на утилізацію. Тушу випускають залежно від стану вгодованості. При виснаженні тушу з внутрішніми органами утилізують.

7.43. Піроплазмідози (піроплазмоз, бабезіоз, франсаільоз, тейлеріоз, нуталіоз). Анаплазмози

Туші та внутрішні органи за відсутності жовтяничності і дистрофічних змін випускають без обмеження.

При виснаженні, з наявністю драглистого набряку в місцях відкладання жиру або в міжм'язовій тканині, атрофії або дистрофічних змінах м'язів і ураженнях лімфатичних вузлів тушу та внутрішні органи утилізують.

У випадку жовтяничності, що не зникає протягом 48 год. тушу (незалежно від вгодованості) і внутрішні органи направляють на утилізацію.

При зникненні жовтяничності протягом 48 год. тушу і внутрішні органи випускають залежно від результатів мікробіологічного дослідження (на наявність сальмонел).

7.44. Цистицеркози великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз і оленів

7.44.1. При виявленні цистицерків на розрізах м'язів голови, язика або серця проводять додатково по два паралельних розрізи шийних (у потиличній ділянці) м'язів, грудних, лопатко-ліктьових (анконеуси), спинних, поперекових, тазових кінцівок і діафрагми.

Ветеринарно-санітарну оцінку туші й органів проводять залежно від ступеня ураження цистицерками.

7.44.2. При виявленні на розрізах м'язів голови, язика або серця чи на одному із розрізів м'язів туші та інших субпродуктів чотирьох і більше живих або загиблих цистицерків - тушу, голову і внутрішні органи (крім кишечнику) направляють на утилізацію. Внутрішній і зовнішній жир (шпик) знімають і направляють на витопку для харчових цілей.

7.44.3. У випадку виявлення на розрізах м'язів голови, язика або серця, чи на одному із розрізів м'язів туші та інших субпродуктів трьох і менше живих або загиблих цистицерків - голову, язик і внутрішні органи (крім кишечнику) утилізують, а тушу піддають знешкодженню (проварюванням, заморожуванням або солінням, як указано в розділі 18 цих Правил). Внутрішній жир і сало знезаражують заморожуванням або перетоплюють для харчових потреб.

7.44.4. Знешкоджені туші та субпродукти великої рогатої худоби, овець, кіз, оленів та свиней направляють на виготовлення варених ковбасних виробів, паштетів або консервів (фаршевих), а м'ясо-кісткові та шерстні субпродукти - на промпереробку.

Кишки і шкури незалежно від ступеня ураження туші цистицерками після технологічної обробки випускають без обмеження.

7.45. Цистицеркоз тенуікольний (тонкошийний)

При наявності поодиноких цистицерків на серозних покривах чи печінці проводять зачищення, після чого тушу та інші продукти забою випускають без обмеження.

У випадках множинного ураження печінки або брижі їх утилізують, а тушу випускають без обмеження.

7.46. Трихомоноз великої рогатої худоби

Тушу та інші продукти забою випускають без обмеження. Статеві органи та уражені навколишні тканини і лімфовузли утилізують.

У випадку гнійного запалення матки питання вирішується за результатами мікробіологічного дослідження м'яса, а внутрішні органи незалежно від результатів дослідження направляють на утилізацію.

7.47. Парувальна хвороба однокопитних

М'ясо й інші продукти забою тварин з вираженими ознаками хвороби (набряки, виснаження, специфічні плями тощо) підлягають знищенню.

М'ясо і субпродукти від тварин, що позитивно реагують, переробляють на варені ковбаси або на консерви. Усі продукти забою при виявленні дистрофічних змін у м'язовій тканині утилізують.

Шкури випускають без обмеження.

7.48. Трихінельоз

7.48.1. Обов'язковому дослідженню на трихінельоз підлягають: м'ясо свиней (крім поросят до тритижневого віку), диких кабанів, ведмедів, борсуків, нутрій, інших всеїдних і м'ясоїдних тварин, коней, а також продукти їх забою, що мають поперечносмугасті м'язи (субпродукти тощо).

Кожний шматок сала, доставлений без туші, а також за необхідності - солонини та копченостей непромислового виготовлення (за наявності в них поперечносмугастої м'язової тканини або в разі її прирізу) підлягають дослідженню на трихінельоз, незалежно від їх холодильної або технологічної обробки.

Післязабійну діагностику трихінельозу проводять методами компресорної трихінелоскопії та перетравлення м'язів у штучному шлунковому соку, відповідно до порядку, зазначеному в додатку 2.

При виявленні будь-яким із вказаних методів хоча б однієї личинки трихінел (незалежно від її життєздатності) тушу з продуктами забою знищують спалюванням.

Підлягають також знищенню при виявленні в них трихінел сало, солонина, копченості, сирокопчені ковбасні вироби тощо.

У разі надходження на територію України імпортної свинини, у т.ч. сала, субпродуктів, які мають поперечносмугасту м'язову тканину, проводять вибіркове дослідження на трихінельоз відповідно до додатка 2 до цих Правил.

7.49. Ку-лихоманка

Тушу і неуражені органи від хворих тварин випускають після проварки, а змінені органи і кров утилізують.

Туші та інші продукти, отримані від забою тварин, що реагували позитивно при дослідженні на Ку-лихоманку та за відсутності клінічних ознак або патологічних змін у м'язовій тканині й органах, випускають без обмеження.

Шкури дезінфікують.

7.50. Чума верблюдів

Туші та інші продукти забою від хворих тварин, у тому числі шкури, спалюють.

Усі знеособлені продукти (ноги, вим'я, вуха, кров тощо), отримані від забою інших тварин, змішані з продуктами забою від хворих тварин або тих, що знаходилися в контакті з ними, спалюють.

7.51. Коринебактеріоз

При виявленні в лімфатичних вузлах туш туберкульозоподібних уражень, викликаних коринобактеріями, тушу й органи випускають без обмеження після видалення уражених лімфовузлів.

7.52. Псевдотуберкульоз. Ієрсиніоз

Тушу та інші продукти забою за наявності виснаження і численного ураження лімфатичних вузлів, при виявленні псевдотуберкульозного процесу в мускулатурі або ієрсиніозного ураження кишечника направляють на утилізацію.

За відсутності виснаження і наявності ураження тільки окремих внутрішніх органів або лімфатичних вузлів їх утилізують, а тушу направляють на виробництво варених ковбас. Шкури дезінфікують.

7.53. Лістеріоз

Туші та інші продукти забою від тварин, хворих та підозрілих у захворюванні лістеріозом, випускати в сирому вигляді забороняється.

М'ясо від таких тварин та інші продукти забою використовують після проварювання або направляють на виготовлення консервів чи м'ясних хлібів.

Внутрішні органи, кишки і кров, а також голови від хворих лістеріозом тварин у всіх випадках утилізують.

Шкури дезінфікують.

7.54. Везикулярна екзантема свиней

7.54.1. М'ясо та інші продукти, отримані від забою хворих свиней, направляють на виготовлення варених ковбас і консервів.

7.54.2. За наявності дистрофічних змін уражені органи і тканини утилізують.

Шкури дезінфікують.

7.55. Актинобацильозна (гемофільозна) плевропневмонія свиней. Гемофільозний полісерозит

7.55.1. За відсутності патологічних змін у тушах і органах рішення про використання продуктів забою приймають після мікробіологічного дослідження. При виявленні в м'ясі або внутрішніх органах сальмонел внутрішні органи утилізують, а туші випускають після проварювання або направляють на виготовлення консервів, м'ясних хлібів. За відсутності сальмонел туші і внутрішні органи переробляють на варені, варено-копчені ковбаси.

7.55.2. За наявності дистрофічних або інших патологічних змін у м'язовій тканині тушу, внутрішні органи й інші продукти забою утилізують.

Шкури дезінфікують.

7.56. Емфізематозний карбункул. Злоякісний набряк. Брадзот. Інфекційна ентеротоксемія овець. Анаеробна дизентерія ягнят і поросят. Ботулізм. Правець

При виявленні цих хвороб тушу з органами і шкурою знищують спалюванням. Усі знеособлені продукти (ноги, вим'я, вуха, кров та ін.), отримані при забої інших тварин, змішані з продуктами забою від хворих, або якщо вони знаходилися в контакті з ними, у тому числі туші, також спалюють.

7.57. Мит

При виявленні захворювання голову і внутрішні органи направляють на утилізацію, а тушу випускають залежно від мікробіологічного дослідження на збудник мита та сальмонели. У випадку виділення із туші митного стрептокока або сальмонел її направляють на проварювання.

При метастатичній формі миту - тушу з внутрішніми органами утилізують.

Шкури дезінфікують.

7.58. Актиномікоз. Актинобацильоз

При актиномікозних і актинобацильозних ураженнях у лімфовузлах голови або шиї їх видаляють, а голову направляють для проварювання. При ураженні кісток і мускулатури голови її утилізують.

При обмеженому вражені внутрішніх органів і язика їх випускають після видалення таких ділянок, а при значних ураженнях - утилізують.

Тушу і невражені органи випускають без обмеження.

При генералізованому процесі з ураженням кісток, лімфовузлів, внутрішніх органів і мускулатури тушу з органами утилізують.

7.59. Некробактеріоз (фузобактеріоз). Копитна гниль

При місцевому патологічному процесі (ураженні тільки зіва або носа, гортані, внутрішніх органів, кінцівок) тушу направляють на промпереробку. При одночасному уражені декількох органів та задовільній вгодованості туш (крім виснажених) рішення про використання продуктів забою приймають після мікробіологічного дослідження. Уражені частини утилізують.

У випадку септичного процесу тушу та інші продукти забою направляють на утилізацію.

Виснажені туші з внутрішніми органами утилізують.

Шкури дезінфікують.

7.60. Пастерельоз (геморагічна септицемія). Бешиха. Коліентеротоксемія

Туші і продукти забою від тварин, хворих і підозрілих у захворюванні зазначеними хворобами, випускати в сирому вигляді забороняється.

За наявності дистрофічних або інших патологічних змін у м'язах тушу з внутрішніми органами направляють на утилізацію.

За відсутності патологічних змін у туші й органах рішення про використання продуктів забою приймають після мікробіологічного дослідження. У випадку виявлення сальмонел внутрішні органи утилізують, а туші випускають після проварювання або направляють на виготовлення консервів.

У разі відсутності сальмонел тушу, сало і внутрішні органи дозволяється переробляти на варені або варено-копчені ковбаси, варено-копчені грудинки, корейки.

Патологічно змінені внутрішні органи, кишки і кров утилізують.

Шкури дезінфікують.

7.61. Сальмонельоз

Внутрішні органи з кишечником направляють на утилізацію, а тушу випускають після проварювання або виготовляють м'ясний хліб чи консерви.

Туші, одержані від виснажених тварин, а також при наявності дистрофічних чи інших патологічних змін у м'язах та продукти забою утилізують.

Шкури дезінфікують.

7.62. Інфекційні хвороби молодняку (диплококова септицемія, колібактеріоз, сальмонельоз, стрептококоз, ензоотична пневмонія)

У випадку захворювань молодняку до двотижневого віку туші з внутрішніми органами утилізують.

Туші, одержані від молодняку, старшого 14-денного віку, за відсутності патологічних змін у м'язовій тканині використовують після проварювання, а внутрішні органи утилізують. Виснажені туші або за наявності дистрофічних змін у м'язах разом з іншими продуктами забою утилізують.

Шкури дезінфікують.

7.63. Мастити інфекційної етіології. Ендометрит і параметрит

Туші, отримані від забою тварин, хворих маститом, ендометритом або параметритом, підлягають дослідженню на наявність сальмонел, патогенних стафілококів та стрептококів.

За наявності сальмонел, патогенних стафілококів та стрептококів м'ясо направляють на виготовлення м'ясних хлібів, консервів або проварюють, а внутрішні органи утилізують.

За відсутності сальмонел, патогенних стафілококів і стрептококів, а також дистрофічних змін у мускулатурі тушу та внутрішні органи направляють на промпереробку.

Уражене вим'я в усіх випадках утилізують.

7.64. Парагрипп-3. Вірусна діарея. Аденовірусна інфекція

М'ясо і субпродукти, визнані за результатами ветсанекспертизи придатними для харчових потреб, направляють для переробки на варені або варено-копчені ковбасні вироби, м'ясний хліб і консерви.

За наявності патологічних змін у туші і внутрішніх органах проводять мікробіологічне дослідження. При виявленні сальмонел внутрішні органи, у т.ч. кишечник, направляють на утилізацію, а туші (після зачищення змінених тканин) випускають після проварки або направляють на виготовлення консервів та м'ясних хлібів.

Голову, трахею, стравохід, сечовий міхур, кістки, отримані при обвалці, кров, патологічно змінені органи і тканини, роги і копита утилізують.

Шкури та волос дезінфікують.

7.65. Меліоїдоз коней (несправжній сап)

Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів забою проводиться, як зазначено при сапі (п.7.30).

7.66. Грип свиней

Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів забою проводиться, як зазначено при грипі коней (п.7.34).

7.67. Трихофітія

Туші з внутрішніми органами направляють на промислову переробку.

Шкури дезінфікують.

7.68. Стахіботріотоксикоз. Фузаріотоксикоз

Внутрішні органи від хворих тварин і туші при виявленні в них некротичних ділянок утилізують.

За відсутності патологічних змін і при негативному результаті дослідження на наявність сальмонел тушу, голову і ноги випускають без обмеження.

За наявності сальмонел туші проварюють або направляють на виготовлення консервів.

Інвазійні хвороби тварин, не включені до списків "А" і "Б"

7.69. Ценуроз овець (вертячка)

Голову направляють на утилізацію. За відсутності ознак виснаження туші й органи випускають без обмеження.

7.70. Ценуроз міжм'язової сполучної тканини і підшкірної клітковини

За наявності поодиноких уражень органів і тканин їх зачищають, а тушу випускають без обмеження.

При інтенсивному ураженні тушу і внутрішні органи утилізують.

7.71. Саркоцистоз

При виявленні саркоцист у м'язах, але за відсутності в них патологічних змін, тушу та інші продукти забою направляють на промпереробку.

При ураженні туші саркоцистами і наявності змін у м'язах (виснаження, гідремія, знебарвлення, звапнування м'язової тканини, дистрофічні зміни) тушу й органи утилізують.

Сало свиней і внутрішній жир, кишки та шкури тварин усіх видів використовують без обмеження.

7.72. Еймеріози (кокцидіози)

За відсутності виснаження м'ясо з внутрішніми органами випускають без обмеження. Кишечник утилізують.

Виснажені туші та внутрішні органи утилізують.

7.73. Спарганоз

При виявленні поодиноких личинок (спарганумів) у підшкірній жировій тканині туші і внутрішніх органах, проводять зачищення уражених тканин і органів, а тушу і неуражені внутрішні органи направляють на промпереробку.

У випадку множинного ураження тушу і внутрішні органи утилізують.

7.74. Сетаріоз

Туші тварин, що мають патолого-анатомічні зміни на очеревині, перегепатити, абсцеси або паразитарні вузлики в стінці кишечнику, випускають після зачищення уражених ділянок та мікробіологічного дослідження.

Печінку з ознаками ураження (сполучнотканинні потовщення на серозній оболонці тощо) після зачищення направляють на промпереробку. За наявності дистрофічних змін у печінці або виражених ознак перегепатиту її утилізують.

Неуражені внутрішні органи випускають без обмеження.

Внутрішній жир при виявленні паразитарних вузликів зачищають і направляють на перетоплення.

Шкури випускають без обмеження.

7.75. Метастронгільози. Диктіокаульоз. Дикроцеліоз. Фасціольоз. Лінгватульоз

Уражені частини органів направляють на утилізацію, неуражені частини внутрішніх органів і тушу випускають без обмежень.

При інтенсивному ураженні внутрішніх органів їх цілком утилізують.

7.76. Альфортіоз

Туші, отримані від хворих альфортіозом коней, після зачищення уражених ділянок очеревини та товстого кишечнику випускають без обмеження.

7.77. Онхоцеркоз

Туші після зачищення уражених ділянок випускають без обмеження.

У випадку ускладненого перебігу онхоцеркозу з ознаками гнійно-некротичних процесів тушу та внутрішні органи випускають залежно від мікробіологічного дослідження на патогенні стафілококи та сальмонели.

7.78. Аскариоз. Параскариоз

За відсутності ознак виснаження, туші й органи випускають без обмеження. Туші з ознаками виснаження утилізують.

7.79. Естроз овець

Голову та уражені тканини глотки і гортані направляють на утилізацію. Тушу та інші продукти забою випускають без обмеження.

7.80. Стронгілоїдози. Гемонхоз жуйних. Езофагостомоз. Монієзіози овець і великої рогатої худоби. Парамфістоматози великої рогатої худоби й овець

Туші та інші продукти забою за відсутності патологічних змін випускають без обмеження, а внутрішні органи утилізують.

При значній інвазії виснажені туші з внутрішніми органами утилізують.

7.81. Токсокароз жуйних (неоаскароз)

Туші, отримані від забою хворих тварин, та інші продукти забою за відсутності виснаження або специфічного запаху (що нагадує запах хлороформу або ефіру) і патологічних змін випускають без обмеження. Внутрішні органи утилізують.

При інтенсивній інвазії, що супроводжується виснаженням, або за наявності специфічного стороннього запаху м'ясо та інші продукти забою, крім шкур, утилізують.

7.82. Токсоплазмоз

Тушу від хворих тварин направляють на проварювання, а внутрішні органи і мозок утилізують.

7.83. Гіподерматоз великої рогатої худоби. Едемагеноз північних оленів

Тканини з ознаками запалення і набряків зачищають, а тушу й інші продукти забою випускають без обмеження.

7.84. Вольфартіоз

Після зачищення місць ураження тушу випускають без обмеження. Уражені тканини утилізують.

7.85. Симуліотоксикоз

Тушу і субпродукти направляють на промпереробку, змінені тканини й органи утилізують.

Шкури випускають без обмежень, а за наявності набряків утилізують.

7.86. Псороптоз. Хоріоптоз. Саркоптоідоз. Демодекоз

7.86.1. Туші і внутрішні органи від хворих тварин направляють на промислову переробку.

7.86.2. Туші виснажених тварин із наявністю дистрофічних змін в органах і тканинах (гідремія, набряки та ін.) направляють на утилізацію.

При ураженні 1/3 площі шкури її зачищають, при значному ураженні утилізують.

8.1. М'ясо та інші продукти забою не повинні мати патологічних змін.

8.2. Виснаження (аліментарна дистрофія)

При виснаженні за наявності драглистого набряку в місцях відкладення жиру незалежно від причин, що викликали виснаження, або при такій самій набряклості в м'язовій тканині, атрофії або дегенеративних змінах м'язів і набряклості лімфатичних вузлів тушу і внутрішні органи утилізують.

8.3. Схуднення

За відсутності макроскопічних змін у туші та внутрішніх органах та залежно від результатів мікробіологічного дослідження їх випускають після промпереробки. За необхідності проводять гістологічне дослідження.

8.4. Білом'язова хвороба. Кетози

За наявності дистрофічних змін у м'язах (знебарвлення, набряклість, дряблість) тушу з органами утилізують.

При незначних змінах у мускулатурі (біло-рожевий колір) чи при патолого-анатомічних змінах в органах або частині скелетних м'язів, туші і неуражені органи направляють на промпереробку, а уражені частини туш і органів утилізують.

8.5. Ендемічні хвороби (йодна недостатність, ендемічний зоб, анемія, акобальтоз, карієс зубів, сечокам'яна хвороба, колагеноз, уровська хвороба та інші):

туші при незадовільних органолептичних показниках (гідремічність, набряклість, зміна кольору тощо), а також всі органи за наявності патолого-анатомічних змін утилізують;

туші при задовільних органолептичних показниках і за відсутності патолого-анатомічних змін в органах направляють на виготовлення варених ковбас. У випадку виявлення змін в окремих органах їх утилізують.

8.6. Злоякісні і доброякісні пухлини

Органи і частини туші, уражені злоякісними новоутвореннями, а також при наявності численних доброякісних пухлин утилізують.

За наявності доброякісних поодиноких пухлин уражені частини тканин зачищають і утилізують, а тушу та інші продукти забою випускають без обмеження.

8.7. Ураження овець і кіз ковилою

Туші без абсцесів та інших запальних змін допускають до використання після зачистки уражених ділянок без обмеження. За наявності численних гнійних абсцесів або інших запальних процесів тушу утилізують.

8.8. Травми, опіки, крововиливи

При свіжих травмах, переломах кісток всі просочені кров'ю і набряклі тканини видаляють, а тушу випускають без обмежень.

При значних опіках, крововиливах, переломах кісток, які супроводжуються запальними процесами навколишніх тканин і соматичних лімфатичних вузлів з початковими ознаками септичного характеру, а також при набряках внутрішніх органів і частин туші, продукти забою утилізують.

8.9. При виявленні флегмони, некрозів, а також при численних переломах і значних травмах, що супроводжуються специфічними запахами (іхорозний) і не піддаються зачищенню, тушу і органи направляють на утилізацію.

8.10. При виявленні в окремих паренхіматозних органах або одночасно в декількох з них атрофічних, дифузних, цирозних і дистрофічних процесів - уражені органи направляють на утилізацію. Використання туш, у кожному окремому випадку, дозволяється залежно від результатів мікробіологічних досліджень.

8.11. При виявленні дифузійної або багатовогнищевої патологічної пігментації більшості внутрішніх органів (меланоз, гемосидероз, бура атрофія та ін.) або кісткових м'язів - тушу та уражені органи утилізують.

При зміні пігментації окремих ділянок м'язів їх зачищають і направляють на утилізацію, а тушу - на промислову переробку.

За наявності осередкової патологічної пігментації тільки в окремих внутрішніх органах, їх утилізують, а тушу випускають без обмежень.

8.12. При інфарктах, гематомах, геморагічній інфільтрації, синцях, крововиливах у внутрішніх органах і кістковій мускулатурі, їх зачищають. Неуражену тушу і продукти забою направляють на промпереробку.

При ускладненні цих змін гнійним, гнильним запаленням або некротичними процесами ушкоджені органи утилізують, а тушу використовують за результатами мікробіологічного дослідження.

8.13. При виявленні в паренхіматозних органах численних абсцесів їх направляють на утилізацію, а тушу використовують залежно від результатів мікробіологічного дослідження. Якщо абсцеси виявлені в соматичних лімфатичних вузлах і м'язах, тушу і внутрішні органи утилізують.

За наявності одиничних інкапсульованих абсцесів їх зачищають, а продукти забою використовують залежно від результатів мікробіологічного дослідження.

8.14. При виявленні в органах і тканинах дифузної петрифікації (відкладення солей кальцію) уражені органи утилізують, при осередковій - зачищають, а продукти забою, що залишилися, направляють на промпереробку.

8.15. При жовтяничності всіх тканин туші, яка не зникає протягом двох діб, тушу направляють на утилізацію.

При зникненні жовтяничності протягом 2 діб тушу використовують залежно від результатів мікробіологічного дослідження.

8.16. За наявності в м'ясі запаху риби, сечі, ворвані, фекалій, ліків або іншого невластивого м'ясу запаху, що не зникає при пробі варкою, тушу і внутрішні органи направляють на утилізацію.

При зникненні цих запахів під час проби варкою, тушу та внутрішні органи направляють на промпереробку.

Жирову сировину за наявності будь-якого невластивого їй запаху утилізують.

8.17. За наявності застою крові (гіпостаз або імбібіція) в одному з парних органів і частинах туші, відсутності характерної реакції на місці зарізу, недостатньому знекровленні, які є показниками того, що тварина загинула і потім нутрована або забита під час агонії, тушу та всі органи утилізують.

8.18. Патологічні зміни в окремих органах

Легені. При усіх видах пневмонії, плевритах, абсцесах, пухлинах, забійній аспірації кров'ю, водою або вмістом шлунка (передшлунків) їх утилізують.

Серце. При перикардитах, епікардитах, міокардитах, ендокардитах, ураженнях пухлинами його утилізують.

Печінка. При поодиноких абсцесах їх зачищають, а неуражену частину, як і печінку при слабко вираженій капілярній ектазії, випускають без обмежень.

При множинних абсцесах, дифузному гнійному запаленні, різко вираженому цирозі, усіх видах дистрофій, жовтяниці, пухлинах, сильно вираженій капілярній ектазії та інших патолого-анатомічних змінах паренхіми - печінку утилізують. Печінку з ледь зміненим кольором і незначною жировою дистрофією направляють на виготовлення варених ковбасних виробів або консервів.

Селезінка. При всіх патолого-анатомічних змінах селезінку утилізують.

Нирки. При усіх видах нефрозів, нефритів, інфарктах, множинних кістах, гідронефрозі, пухлинах, каменях нирки їх утилізують.

Шлунок (передшлунки). При усіх видах запалень, ерозіях, виразках, пухлинах та інших патологічних змінах утилізують.

Кишечник. При усіх видах ентеритів, колітів, ерозіях, виразках, пухлинах, а також інших патологічних змінах кишечник утилізують.

Вим'я. При усіх видах запалення направляють на утилізацію.

Головний і спинний мозок. При виявленні будь-яких видів дистрофічних, некротичних, дисциркуляторних і запальних процесів мозок утилізують.

Примітка. Використання туш, у кожному окремому випадку, дозволяється залежно від результатів лабораторних досліджень на наявність сальмонел та ступеня ураження.

8.19. Патологічні зміни в тушах

При виявленні в м'язах дистрофічних, некротичних, дисциркуляторних (гематоми, синці, геморагічні інфільтрати, крововиливи тощо), запальних (міозити, плеврити, перитоніти, лімфоми та ін.) змінах оцінку проводять диференційовано з врахуванням основного та інших видів уражень відповідно до п. 8.10.

8.20. Патологічні зміни в кістках

При виявленні у процесі обвалки будь-яких дистрофічних (остеомаляція, остеодистрофія, рахіт, остеопороз), некротичних, дисциркуляторних, запальних (остеомієліт) процесів, кістки утилізують.

8.21. Патологічні зміни в шкурах

При будь-яких ураженнях, у тому числі поєднаних, що займають більше 75% площі шкури, її утилізують. При виявленні патологічних змін до 25% площі шкури її зачищають, а неушкоджені шматки використовують без обмежень.

9.1. У випадках забою тварин при отруєннях хімічними речовинами природного й антропогенного походження, а також токсичними елементами (ртуттю, кадмієм, свинцем, арсеном, фтором тощо) рішення про можливість використання м'яса від таких тварин приймається в кожному окремому випадку з урахуванням ступеня, клінічних ознак отруєння, токсичності і рівня вмісту залишкової кількості речовини, що спричинила отруєння, згідно з нормативами безпеки, зазначеними у додатку 3.

Перед забоєм усі тварини повинні бути піддані ветеринарному огляду у встановленому порядку.

Ветеринарно-санітарну експертизу туш і внутрішніх органів проводять у тому самому порядку, як зазначено в розділі 6 цих Правил, з обов'язковими мікробіологічними і біохімічними дослідженнями, відповідно до розділу 19 цих Правил.

9.2. Для дослідження на вміст залишкових кількостей хімічних речовин і токсичних елементів, залежно від підозри на отруєння, у державну лабораторію ветеринарної медицини направляють середні проби м'язової тканини, мозку, печінки і нирок, вмісту шлунка в кількості 50-500 г (залежно від маси тварини). Трупи птиці направляють цілими. У супровідному документі вказують, на які речовини або елементи необхідно проводити дослідження або які корми спричинили отруєння. Одночасно з відправленням на дослідження продуктів забою в лабораторію направляють 500-1000 г кормів, що викликали отруєння. Дослідження проводять методами, встановленими нормативно-правовими актами. У висновку лабораторія вказує метод, за допомогою якого проведений аналіз, і дає рекомендації щодо використання продуктів забою. У випадку, якщо причина отруєння не була встановлена, продукти забою в їжу не допускаються, їх направляють на утилізацію або знищення.

9.3. Забороняється використання в їжу продуктів забою при виявленні в них залишків (незалежно від їх кількості) алкалоїдів, ціанідів, зоокумарину, дифенацину, етилфенацину, бромдіалону та інших антикоагулянтів; антигельмінтиків, нітрофуранів, сульфаніламідів, пестицидів із групи синтетичних піретроїдів, карбофурану, гербіцидів, фунгіцидів; фосфіду цинку, жовтого фосфору, пропазину, гептахлору, дихлоральсечовини, поліхлорпінену, поліхлоркамфену, байгону, севіну, ялану, бентіокарбу, динітроортокрезолу, нітрофену, метафосу, хлорофосу, тіофосу, карбофосу, ртутєвмісних пестицидів (ураховується природній вміст ртуті в печінці тварин не більше 0,03 мг/кг, у нирках не більше 0,05 мг/кг); арсеновмісних препаратів (ураховується природній вміст арсену в м'ясі до 0,05 мг/кг), інших хімічних речовин, для яких Міністерством охорони здоров'я України не встановлені максимально допустимі рівні (МДР) у м'ясі. Такі продукти забою знищують.

9.4. Якщо в продуктах забою будуть виявлені залишки інших пестицидів, токсичних елементів, антибіотиків та інших хімічних речовин, що не перевищують 4 МДР, їх утилізують або знищують.

9.5. М'ясо тварин, забитих у результаті отруєння солями цинку, міді; препаратами фтору; кислотами; лугами; хлором і дезінфектантами, що містять хлор; газоутвірними речовинами (аміак, сірчанокислий ангідрид, чадний газ); сечовиною; азотними і фосфорними добривами; отруйними рослинами, що містять алкалоїди, у тому числі алкалоїди люпину, блекоти, дурману, триходесми сивої; глікозиди, сапоніни, ефірні масла, фотосенсибілізувальні речовини; кормовими добавками мікробіологічного синтезу, м'ясо утилізують або направляють на корм тваринам після проварювання.

М'ясо тварин, забитих у результаті отруєння хлоридом натрію (кухонною сіллю), направляють на промислову переробку за умови задовільних результатів фізико-хімічних та мікробіологічних досліджень.

9.6. М'ясо, яке містить до 100 мг/кг нітрат-іонів і 10 мг/кг нітрит-іонів (за умови, що за іншими показниками воно доброякісне), допускається використовувати для виготовлення м'ясних хлібів та консервів після проварювання у воді відповідно до діючих вимог. Бульйон утилізують.

При більш високому вмісті нітратів і нітритів м'ясо може бути використане на корм тваринам після проварювання.

9.7. Тварин, підданих обробці пестицидами або лікарськими речовинами, дозволяється направляти на забій після встановлених термінів очікування, наведених у додатку 4.

Забороняється використовувати для харчування м'ясо і внутрішні органи, отримані від забою тварин, які отруїлись пестицидами та гербіцидами.

9.8. Шкури й інша технічна сировина в усіх випадках випускається без обмеження.

9.9. Уміст гормональних препаратів в імпортованій до України продукції тваринного походження контролюють за показниками, передбаченими чинними нормативно-правовими актами нашої держави з урахуванням сертифікату країни-експортера тощо.

10.1. Ветеринарно-санітарна експертиза при радіаційних ураженнях тварин має забезпечувати виробництво та споживання населенням радіаційнобезпечних продуктів забою.

Продукція тваринного походження, у тому числі м'ясо та м'ясні продукти, повинні за результатами радіологічної експертизи відповідати вимогам Державних гігієнічних нормативів "Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Cs і 90Sr у продуктах харчування та питній воді" (ДР-97).

10.2. Тварини можуть бути піддані зовнішньому, внутрішньому або комбінованому опроміненню та забрудненню альфа-, бета-, гамма-випромінювальними радіонуклідами внаслідок випробувань або застосування ядерної зброї, а також аварій на радіаційнонебезпечних об'єктах.

10.2.1. При визначенні можливості, черговості і термінів забою уражених тварин на м'ясо використовують дані вимірів потужності дози випромінювання, концентрації радіоактивних речовин у тканинах організму за результатами прижиттєвої діагностики, а також даних клінічних, гематологічних і біохімічних досліджень при дозі опромінення понад 1,5 Гр (Грей) 1).

1) Грей, Гр - одиниця дози іонізуючого опромінення, що поглинається, у системі СІ; дорівнює 1 Дж енергії випромінювання, що поглинається 1 кг речовини, яка піддана опроміненню. 1 Гр = 100 рад.

Ураховують необхідність запобігання загибелі уражених тварин, можливість їх своєчасної переробки і передбачувані рівні вмісту радіонуклідів у продуктах забою.

10.2.2. При зовнішньому гамма-опроміненні в першу чергу забивають тварин, у яких прогнозується розвиток променевої хвороби дуже тяжкого ступеня (доза опромінення понад 6 Гр). Оптимальним терміном забою є перші 2-4 дні після радіаційного ураження.

У другу чергу забивають тварин, у яких передбачається розвиток променевої хвороби тяжкого ступеня (доза опромінення 4-6 Гр). Оптимальний термін забою - перші 5-7 діб після опромінення.

При середньому ступені ураження (доза опромінення 2-4 Гр) тварин забивають на м'ясо протягом перших 10-12 діб.

При легкому ступені ураження (менше 2 Гр) терміни забою тварин нелімітовані.

10.2.3. У разі внутрішнього і (або) комбінованого ураження терміни забою тварин установлюють з урахуванням дози опромінення і можливості одержання продуктів забою з умістом у них радіонуклідів у допустимих рівнях.

З цією метою здійснюють орієнтовну прижиттєву діагностику м'язової тканини. У випадках, коли це необхідно, проводять контрольний забій декількох тварин з наступною радіометрією продуктів забою і визначенням ізотопного складу радіоактивного забруднення. Доставка таких тварин гоном забороняється.

10.2.4. Тварин, що зазнали радіаційного ураження, відправляють для забою на м'ясо з дозволу державної установи ветеринарної медицини окремими партіями в терміни, погоджені із забійними підприємствами.

10.2.5. Перед відправленням на забійні підприємства тварин піддають дозиметричному контролю і ветеринарному огляду.

Забійних тварин, що мають за результатами прижиттєвої діагностики концентрацію радіонуклідів у м'язовій тканині вище допустимих рівнів, формують в окремі групи і залишають для перетримування на "чистих" кормах.

10.2.6. При відправленні для забою на кожну партію тварин видають ветеринарне свідоцтво встановленої форми з указівкою у графі "особливі помітки":

дози зовнішнього гамма-опромінення тварин (розрахункової або за даними дозиметричної служби);

дані про радіоактивне забруднення кормів і води в господарстві-постачальнику;

дози внутрішнього опромінення тварин;

рівня радіоактивного забруднення шкіряних покривів тварин;

дані про проведення ветеринарної обробки тварин.

10.3. Забій та переробку вражених тварин проводять на найближчих забійних підприємствах або на спеціально обладнаних забійних пунктах.

10.3.1. При надходженні на приймальний майданчик забійного підприємства тварин піддають повторному дозиметричному контролю.

Тварин з умістом радіонуклідів у м'язовій тканині вище допустимих рівнів (за даними прижиттєвої діагностики) за відсутності відповідних показників для забою повертають постачальнику або за домовленістю з ним розміщують на спеціальному майданчику (базі) для перетримування з використанням "чистих" кормів.

У день забою тварин піддають ветеринарному огляду з поголовною або вибірковою прижиттєвою діагностикою вмісту радіонуклідів у м'язах.

10.3.2. Забій і переробку тварин, що зазнали тільки зовнішнього гамма-опромінення, проводять у звичайному порядку.

10.3.3. Забій і переробку тварин із внутрішнім радіоактивним забрудненням, а також із радіоактивним забрудненням шкіряних покривів проводять окремими партіями на санітарній бойні або в забійному цеху підприємства наприкінці робочої зміни після видалення продуктів забою неуражених тварин. При цьому вживають заходів щодо попередження поверхневого забруднення продуктів забою радіоактивними речовинами. Працівників, зайнятих на знекровлюванні тварин і знятті шкур, не допускають до операцій з подальшого оброблення туш. Видалення внутрішніх органів проводять при вертикальному положенні туш, на стравохід і пряму кишку накладають подвійні лігатури, шлунок і кишечник видаляють разом в їх анатомічному зв'язку.

Після закінчення забою і первинної переробки партії уражених тварин проводять дезактивацію приміщень, устаткування, інвентарю, спецодягу з використанням розчинів мийних засобів.

10.3.4. Ветеринарно-санітарну експертизу туш і органів тварин при радіаційних ураженнях проводять у порядку, зазначеному в розділі 6 Правил. При цьому особлива увага звертається на наявність патолого-анатомічних змін, характерних для променевої хвороби.

10.3.5. М'ясо та інші продукти забою тварин, що зазнали тільки зовнішнього гамма-опромінення, використовують без обмежень, якщо при ветеринарно-санітарній експертизі туш і органів не виявлено патолого-анатомічних змін. За їх наявності рішення про порядок використання м'яса і субпродуктів приймають у встановленому порядку, після обов'язкового мікробіологічного дослідження.

10.3.6. При внутрішньому і поєднаному (зовнішньому і внутрішньому) опроміненні тварин м'ясо й інші продукти забою в обов'язковому порядку піддають радіологічному контролю. Для визначення їх питомої активності застосовуються загальні правила відбору і первинної підготовки проб до вимірювання, методики приготування зразків та проведення вимірів, регламентованих діючими нормативно-правовими актами.

10.3.7. М'ясо та інші продукти забою реалізують без обмежень, якщо в них не виявлено патолого-анатомічних змін, а вміст радіонуклідів 137Cs і 90Sr не перевищує допустимих рівнів, наведених у додатках 5, 6. Також ураховують характер розподілу радіонуклідів в органах і тканинах, відповідно до додатка 7. У разі радіоактивного забруднення іншими радіонуклідами керуються нормативами органу державного санітарно-епідемічного нагляду, уведеними для конкретної ситуації.

Якщо вміст радіонуклідів у межах допустимих рівнів, але є патолого-анатомічні зміни в органах і тканинах, то ветеринарно-санітарну оцінку м'яса й інших продуктів забою проводять згідно з вимогами, передбаченими цими Правилами, з урахуванням результатів мікробіологічних досліджень. Рішення про порядок використання м'яса приймає державна установа ветеринарної медицини. Шкури та іншу технічну сировину випускають без обмежень.

10.3.8. При радіоактивному забрудненні вище допустимих рівнів м'ясо й інші продукти забою тварин, уміст радіонуклідів у яких може бути знижений до допустимих нормативів шляхом технологічної обробки і спеціальних методів дезактивації, допускається надалі направляти на корм свиням і птиці при вирощуванні на першій стадії відгодівлі, для годівлі хутрових звірів та на технічні потреби. У протилежному випадку м'ясо та інші продукти забою тварин підлягають знищенню в спеціально відведених місцях з дотриманням відповідних вимог.

10.4. Свійську птицю, що надійшла для забою на м'ясо із зони радіоактивного забруднення, піддають ветеринарному огляду та дозиметричному контролю.

При виявленні в партії, що надійшла, більше 10% птиці з радіоактивним забрудненням пір'я вище допустимих рівнів усю птицю миють під душем і проводять повторну дозиметрію.

10.4.1. Забій і переробку птиці, що піддалась лише зовнішньому гамма-опроміненню, проводять у звичайному порядку. За відсутності патолого-анатомічних змін у тканинах і органах м'ясо й інші продукти забою птиці використовують без обмежень. За їх наявності рішення про порядок використання тушок і внутрішніх органів приймають у встановленому порядку, після обов'язкового мікробіологічного дослідження.

Пір'я, забруднене радіонуклідами, дезактивують і піддають повторній дозиметрії або знищують.

10.4.2. При внутрішньому і поєднаному радіоактивному опроміненню забій та переробку птиці проводять окремими партіями з повним патранням. Голову, ноги (до гомілково-стопного суглоба) і внутрішні органи направляють на утилізацію.

При радіоактивному забрудненні вище допустимих рівнів продукти забою птиці підлягають знищенню в спеціально відведених місцях з дотриманням відповідних вимог.

10.4.3. М'ясо птиці, за відсутності патолого-анатомічних змін і з умістом радіонуклідів у межах допустимих рівнів, реалізують без обмежень.

За наявності патологічних змін у тканинах і органах ветеринарно-санітарну оцінку продуктів забою проводять згідно з вимогами, передбаченими цими Правилами з урахуванням результатів мікробіологічних досліджень. Рішення про порядок використання м'яса птиці приймає державна установа ветеринарної медицини.

10.5. Персонал, зайнятий забоєм і переробкою тварин, що піддавалися радіоактивному забрудненню, повинен мати відповідну професійну підготовку, бути забезпечений необхідними засобами індивідуального захисту та індивідуального контролю опромінення, а також дотримуватись правил техніки безпеки. Після роботи персонал проходить санітарну обробку з наступним дозиметричним контролем.

10.6. Суб'єкти господарювання, що здійснюють на території України заготівлю, переробку, зберігання, транспортування й реалізацію м'яса та м'ясних продуктів, повинні забезпечувати дотримання діючих ветеринарно-санітарних норм та правил. М'ясо та м'ясні продукти, що не відповідають чинним допустимим рівням, за рішенням державної установи ветеринарної медицини вилучаються з обігу до вирішення питання щодо порядку їх використання або знищуються відповідно до нормативно-правових актів.

11.1. Грип птиці. Ньюкаслська хвороба

Тушки і внутрішні органи, отримані від хворої і підозрілої щодо захворювання птиці, направляють на знищення. Тушки і внутрішні органи, отримані від забою птиці, підозрюваної в зараженні, але за відсутності патологічних змін, направляють на проварювання або для виготовлення консервів. Пух і перо знищують.

11.2. Інфекційний бронхіт. Інфекційний ларинготрахеїт

Уражені органи хворої і підозрілої у захворюванні птиці утилізують. За відсутності патолого-анатомічних змін тушки і внутрішні органи проварюють або переробляють на консерви.

11.3. Туберкульоз

При генералізованому процесі або виснаженні тушки з органами утилізують.

За ураження окремих органів їх утилізують, а тушки проварюють.

Тушки, отримані від забою птиці, що позитивно реагувала на туберкулін, але в яких відсутні туберкульозні ураження, проварюють або направляють для переробки на консерви.

11.4. Вірусний гепатит качок. Вірусний ентерит гусей (хвороба Держі)

Тушки і внутрішні органи хворої, підозрілої у захворюванні птиці проварюють, прожарюють або направляють для виготовлення консервів.

11.5. Пастерельоз (холера)

Тушки хворих і підозрілих у захворюванні тварин проварюють, прожарюють або переробляють на консерви. Внутрішні органи утилізують.

11.6. Віспа птахів

При генералізованому процесі тушку з внутрішніми органами утилізують. При враженні тільки голови або ніг їх утилізують, а тушки і внутрішні органи проварюють або переробляють на консерви.

11.7. Інфекційна бурсальна хвороба (хвороба Гамборо)

За наявності характерних патолого-анатомічних змін у внутрішніх органах і м'язах усі продукти забою утилізують. За відсутності змін у м'язах тушки направляють на проварювання або виготовлення консервів, а внутрішні органи утилізують.

11.8. Хвороба Марека

При генералізованому процесі або патологічних змінах у м'язах і на шкірі, наявності анемії або жовтяниці тушки і внутрішні органи утилізують; за їх відсутності тушки проварюють або переробляють на консерви, а внутрішні органи утилізують.

11.9. Мікоплазмоз

При фібринозному враженні повітроносних мішків тушки хворої і підозрілої у захворюванні птиці утилізують; за відсутності зазначеного враження - голови і внутрішні органи утилізують, а тушки проварюють або направляють на виготовлення консервів.

11.10. Хламідіоз (орнітоз, пситтакоз) птиці

Тушки, отримані від забою хворої і підозрілої у захворюванні птиці, проварюють, а внутрішні органи утилізують. Пух і перо знищують.

11.11. Сальмонельоз. Пулороз-тиф

Уражені органи хворої і підозрілої у захворюванні птиці утилізують, тушки проварюють або переробляють на консерви. Тушки зі зміненою мускулатурою, за наявності крововиливів у грудочеревній порожнині або перитонітів, разом з внутрішніми органами утилізують.

Інфекційні хвороби, що не включені до списків "А" і "Б" 11.12. Інфекційна нежить

За відсутності патологічних змін тушки і внутрішні органи проварюють або направляють для переробки на консерви. Уражені органи утилізують.

11.13. Інфекційний енцефаломієліт

Тушки хворої і підозрілої у захворюванні птиці проварюють або переробляють на консерви. Внутрішні органи утилізують.

11.14. Лейкоз. Саркоматоз

При генералізованому процесі або патологічних змінах у м'язах і на шкірі, наявності анемії або жовтяничності тушки та внутрішні органи утилізують, за їх відсутності тушки проварюють або переробляють на консерви, а внутрішні органи утилізують.

11.15. Лістеріоз

Тушки і неуражені внутрішні органи хворої і підозрілої у захворюванні птиці проварюють. Уражені внутрішні органи, голову та інші продукти забою утилізують.

11.16. Кампілобактеріоз

Тушки і внутрішні органи, отримані від хворої птиці, направляють на виготовлення варених ковбас, консервів або на проварювання.

11.17. Туляремія

Тушки і внутрішні органи, пух і перо, отримані від забою хворої і підозрілої у захворюванні птиці, знищують.

Тушки і внутрішні органи, отримані від забою підозрюваної в зараженні птиці, без патологічних змін, направляють на проварювання або переробляють на консерви. Пух і перо знищують.

11.18. Бруцельоз

При виснаженні або наявності патологічних змін у суглобах, м'язах і внутрішніх органах тушки і внутрішні органи утилізують. За відсутності патологічних змін у тушках їх проварюють, внутрішні органи утилізують. Пух і перо знищують.

11.19. Бешихова септицемія

За відсутності патолого-анатомічних змін у м'язах тушки хворої і підозрілої у захворюванні птиці проварюють, внутрішні органи утилізують. За наявності патологічних змін у м'язах тушки і внутрішні органи утилізують.

11.20. Псевдотуберкульоз. Ієрсиніоз

За відсутності виснаження або дистрофічних змін тушки від хворої і підозрілої у захворюванні птиці проварюють, внутрішні органи утилізують. За наявності зазначених змін у тушках їх разом із внутрішніми органами утилізують.

11.21. Некробактеріоз (фузобактеріоз). Грип качок (інфекційний синусит качок)

При септичному процесі тушки разом із внутрішніми органами утилізують. У разі враження голови і шиї їх утилізують, а тушки і внутрішні органи проварюють.

11.22. Стрептококоз. Ботулізм. Вірусний ентерит качок (чума качок)

Тушки та внутрішні органи утилізують.

11.23. Колібактеріоз

За наявності патологічних змін у м'язах і внутрішніх органах хворої і підозрілої у захворюванні птиці (перикардит, перигепатит, аеросакуліт, перитоніт) тушки з внутрішніми органами утилізують. За наявності патолого-анатомічних змін тільки у внутрішніх органах тушки проварюють або направляють для переробки на консерви, а внутрішні органи утилізують.

11.24. Стафілококоз

У разі враження одного із суглобів уражені ділянки видаляють, а тушку проварюють. При розповсюдженому процесі (абсцеси в суглобах, зміни в органах) тушку з органами утилізують.

11.25. Аспергільоз

За наявності фібринозних нашарувань на стінках повітроносних мішків, ураженні легень виснажені тушки і внутрішні органи утилізують. У разі ураження тільки одних легень внутрішні органи утилізують, а тушки проварюють.

11.26. Парша (фавус)

При враженні голови, шиї, тулуба і виснаженні тушки з усіма продуктами забою утилізують. У разі враження тільки голови або шиї їх утилізують, тушки і внутрішні органи проварюють.

11.27. Кандидамікоз. Фузаріотоксикоз

При генералізованому процесі тушки і внутрішні органи утилізують. При обмеженому ураженні тушки і внутрішні органи проварюють, уражені частини утилізують.

11.28. Спірохетоз (боррезіоз). Криптоспоридіоз. Токсоплазмоз

При виснаженні і патологічних змінах у внутрішніх органах, м'язах тушки і внутрішні органи утилізують. За відсутності змін у м'язах тушки проварюють, внутрішні органи утилізують.

11.29. Гістомоноз (ентерогепатит)

Тушки проварюють, а вражені внутрішні органи утилізують.

11.30. Еймеріоз (кокцидіоз)

Уражені органи утилізують, а тушки випускають без обмежень. Виснажені тушки разом з внутрішніми органами утилізують.

11.31. Саркоцистоз

При виявленні численних саркоцист і наявності дистрофічних змін тушки й органи утилізують. При наявності поодиноких саркоцист тушки направляють на промислову переробку.

11.32. Кнемідокоптоз ніг (короста)

Кінцівки з патологічними змінами утилізують, а тушки і внутрішні органи випускають без обмежень.

11.33. Гельмінтози (аскаридіоз, гетеракідоз, дрепанідотеніоз, гіменолепідози)

Виснажені тушки з внутрішніми органами утилізують. За відсутності виснаження внутрішні органи утилізують, а тушки випускають без обмежень.

Примітка. Пух і перо, отримані від птиці при інфекційних та інвазійних хворобах (крім пунктів 11.1, 11.10, 11.17 та 11.18), дезінфікують чи утилізують відповідно до інструкцій по боротьбі з даними хворобами.

Незаразні хвороби

11.34. Виснаження (аліментарна дистрофія)

За наявності драглистих набряків у місцях відкладення жиру в м'язовій тканині, при атрофії і сухості м'язів (різко виступних суглобів, спини), а також блідості або синюшності тканини, гребенів, сережок тушку з внутрішніми органами утилізують.

11.35. Подагра (сечокислий діатез)

При виснаженні й ураженні серозних покривів, органів, суглобів тушки утилізують; при вогнищевих ураженнях і відсутності виснаження тушки після зачищення випускають без обмежень, а вражені органи утилізують.

11.36. Авітамінози

За наявності виснаження або при вісцеральній подагрі тушки і внутрішні органи утилізують.

11.37. Асцит (водянка)

За наявності фібринозних відкладень на серозних покривах грудочеревної порожнини і виснаженні тушки з внутрішніми органами утилізують. При вогнищевих ураженнях і відсутності виснаження їх після зачищення випускають без обмеження, а вражені органи утилізують.

11.38. Перитоніти

При вогнищевому запаленні серозних покривів внутрішніх органів, плеври й очеревини вражені органи утилізують, тушки проварюють, прожарюють або переробляють на консерви.

При дифузних перитонітах з ураженням внутрішніх органів і серозних покривів у грудочеревній порожнині та наявності серозно-фібринозного ексудату тушки і внутрішні органи утилізують.

11.39. Травми і намуляння

За наявності в тушках патологічних змін, викликаних травмами, уражені частини, а при значному враженні і всю тушку з внутрішніми органами утилізують. При незначних ураженнях, після видалення зміненої м'язової тканини, частини тушок направляють на виготовлення консервів або проварюють.

При свіжих травмах і незначних свіжих крововиливах, але за відсутності явищ запального характеру в навколишніх тканинах усі просочені кров'ю тканини утилізують, а решту частин тушок випускають без обмеження.

Тушки курчат-бройлерів із намуляннями на кілі грудної кістки в стадії слабко вираженого ущільнення шкіри випускають без обмежень. Намуляння з вираженим міхурцевоподібним здуттям шкіри, що містить прозору або червону із синюватим відтінком рідину і білу фібринозну масу, видаляють і направляють на утилізацію, а тушки проварюють. Намуляння з нагноєнням або виразками видаляють і утилізують разом із навколишньою зміненою тканиною, а тушки проварюють або переробляють на консерви.

11.40. Сторонні запахи

За наявності не властивого м'ясу птиці запаху, який не зникає протягом 48-годинної витримки, тушки і внутрішні органи утилізують. При зникненні запаху тушки і внутрішні органи направляють на промислову переробку.

Пух і перо, отримане від птиці при незаразних хворобах, випускають без обмеження.

11.41. Отруєння

Якщо птиця, що надходить на забійне підприємство, підозрюється в тому, що вона зазнала дії будь-яких отрутохімікатів, що можуть бути небезпечними для людини, то тушки і внутрішні органи від такої птиці направляють на тимчасове зберігання в окрему камеру.

Рішення про використання м'яса птиці приймають після проведення токсикологічних, мікробіологічних та біохімічних досліджень у державних лабораторіях ветеринарної медицини.

12.1. З харчовою метою дозволяється використовувати м'ясо диких тварин (кабан, лось, північний олень, ведмідь, джейран, архар, плямистий олень, сайгак, кулан, марал, ізюбр, кабарга, сарна, козеріг, борсук, бабак, заєць, дикий кріль, бобер та ін.), а також пернатої дичини (куріпка, гуска, качка, глухар, тетерев, вальдшнеп, фазан, рябчик, перепел, бекас, дупель, дрохва, гаршнеп, кулик та ін.).

Жири диких тварин (борсуковий, бабаковий) використовують в їжу в топленому вигляді з терміном зберігання не більше 6 місяців з дня добування.

12.2. Відкриття мисливського сезону на певній території здійснюється після проведення обов'язкового епізоотичного обстеження мисливських угідь.

12.3. М'ясо й інші продукти мисливського промислу підлягають обов'язковій ветеринарно-санітарній експертизі.

12.4. Розробка туш диких тварин і ветсанекспертизу м'яса та інших продуктів забою здійснюють на обладнаних у мисливських господарствах пунктах (майданчиках). Вибір місця для будівництва пункту (майданчика) визначає комісія, до складу якої входять представники державного ветеринарно-санітарного і санітарно-епідемічного нагляду. Пункт (майданчик) повинен відповідати ветеринарно-санітарним вимогам.

12.5. Туші відстріляних тварин доставляють на такі пункти не пізніше двох годин з моменту відстрілу. При неможливості доставки видалення внутрішніх органів і обробку туш проводять на місці відстрілу.

Порядок обробки туш добутих тварин не має істотних відмінностей порівняно з свійськими забійними тваринами. Відходи, отримані в процесі первинної обробки туш (кров, кишечник, статеві органи тощо), знищують на місці шляхом закопування або спалювання.

12.6. При постачанні м'яса диких тварин і пернатої дичини заготівельними організаціями ветеринарно-санітарну експертизу проводять безпосередньо на пунктах (майданчиках); а в разі добування окремими мисливцями - у державних лабораторіях ветеринарної медицини, районних (міських) підприємствах (лікарнях) ветеринарної медицини або в державних лабораторіях ветсанекспертизи на ринку.

При доставці для продажу на ринок власник м'яса повинен подати разом з продуктами забою ветеринарне свідоцтво (форма N 2), а в межах району - ветеринарну довідку та дозвіл на добування мисливських тварин.

Для ветеринарно-санітарного огляду туш диких тварин повинна бути знята шкура і видалені внутрішні органи. Пернату дичину доставляють для огляду з пір'ям і випатрану. Для огляду разом з тушею (тушкою) повинні бути доставлені голова і внутрішні органи (селезінка, печінка, серце, легені та нирки).

Ветсанекспертиза туш і органів диких тварин та пернатої дичини така сама, як і при дослідженні продуктів забою свійських забійних тварин і домашньої птиці: туші й органи лосів, північних оленів оглядають так само, як і продукти забою великої рогатої худоби; огляд м'яса і внутрішніх органів диких кіз, козуль і сайгаків аналогічний до огляду продуктів забою овець і кіз; огляд туш і органів дикого кабана - до дослідження продуктів забою свиней. Огляд тушок і органів зайців проводять так само, як і тушок кролів. Пернату дичину оглядають у такому самому порядку, як і биту домашню птицю.

При цьому звертають увагу на деякі специфічні особливості. Знекровлювання туш диких тварин і пернатої дичини порівняно з тушами забійних свійських тварин (птиці) дещо менше, поверхневі судини значно наповнені кров'ю. У туш тварин, виловлених із застосуванням петель, різних пасток, або при невчасній обробці виявляють гіпостази з того боку, на якому лежала тварина.

Якщо тварина добута в стані агонії або після смерті, то інфільтрація тканин навколо місця поранення незначна або відсутня.

Просочування кров'ю навколишніх тканин раневого каналу значне в разі тривалого переслідування тварини під час полювання.

Лімфатичні вузли в ділянці вогнепальних ран і значних травм гіперемійовані, темно-червоного кольору.

У тварин, що тривалий час переслідувалися або були загнані, лімфатичні вузли, що збирають лімфу з кінцівок, як правило, збільшені та набряклі.

12.7. При ветеринарно-санітарній оцінці продуктів забою диких тварин і пернатої дичини вирішальними є час і спосіб добування.

Якщо смерть тварини настала в результаті відстрілу, то м'ясо в їжу випускають без обмеження. Якщо після вогнепального поранення смерть тварини настала не відразу, а після тривалого переслідування і добування, а також при видаленні внутрішніх органів пізніше двох годин із моменту позбавлення тварини життя, то продукти забою використовують за результатами мікробіологічного і біохімічного досліджень.

12.8. При виявленні інфекційних, інвазійних і незаразних хвороб ветеринарно-санітарну експертизу туш і внутрішніх органів диких тварин та пернатої дичини проводять так само, як і продуктів забою свійських забійних тварин та домашньої птиці.

12.9. М'ясо і продукти забою диких кабанів, ведмедів, борсуків та інших м'ясоїдних і всеїдних тварин підлягають обов'язковому дослідженню на трихінельоз у порядку, зазначеному в розділі 7 цих Правил.

12.10. Мікробіологічні дослідження продуктів забою диких тварин і пернатої дичини проводять у разі підозри на інфекційні захворювання, отруєння, захворювання шлунково-кишкового тракту, органів дихання, наявності запальних процесів в органах і тканинах, абсцесів, множинних ран і переломів кісток, при сумнівному ступені свіжості м'яса, видаленні кишечнику пізніше двох годин з моменту забою, а також м'яса, отриманого від тривалого переслідування поранених і загнаних тварин. За потреби проводять біохімічні дослідження.