- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Угода
( Угоду денонсовано Постановою КМ
N 774 від 02.09.2020 )
Угода
про співробітництво в галузі ветеринарії
Дата підписання Україною: 12 березня 1993 р.
Набуття чинності для України: 12 березня 1993 р.
Уряди держав-учасниць цієї Угоди, далі - Сторони,
керуючись бажанням встановити співробітництво в галузі ветеринарії з метою запобігання поширенню інфекційних хвороб тварин та взаємного забезпечення територій від епізоотій,
виходячи з інтересів сприятливого розвитку господарських і торгових зв'язків між державами,
домовились про таке:
Стаття 1
Сторони здійснюватимуть співробітництво в галузі ветеринарії та вживатимуть необхідних заходів щодо запобігання розповсюдженню інфекційних хвороб тварин з території однієї Сторони на території інших Сторін при перевезеннях всіх видів підконтрольних ветеринарному нагляду вантажів усіма видами транспорту.
Стаття 2
Для реалізації положень цієї Угоди компетентними органами Сторони уповноважують свої центральні державні ветеринарні служби.
Для координації співробітництва Сторони створять Раду зі співробітництва в галузі ветеринарії у складі керівників ветеринарних служб держав, уряди яких є учасниками цієї Угоди.
Стаття 3
У своїй роботі Сторони погодились керуватися законодавством, інструкціями, положеннями, а також іншими нормативними документами колишнього Союзу РСР для ветеринарних служб Сторін, якщо вони не суперечать законам держав, уряди яких є учасниками цієї Угоди.
Стаття 4
Положення цієї Угоди застосовуються щодо:
а) тварин усіх видів (включаючи птахів, хутрових звірів, лабораторних, зоопаркових та домашніх тварин, морських тварин, бджіл, риб та інших гідробіонтів, ембріонів та сперму тварин, запліднену ікру);
б) продуктів тваринного походження (м'ясо та м'ясопродукти, молоко та молочні продукти, риба, яйця, продукти бджільництва);
в) сировини тваринного походження (шкури, шерсть, хутро, пух, пір'я, ендокринна та кишкова сировина, кров, кістки та інші види сировини);
г) кормів для тварин;
д) ветеринарних препаратів, біологічних матеріалів та предметів колекціонування тваринного походження.
Стаття 5
З метою попередження розповсюдження та ліквідації інфекційних хвороб Сторони будуть інформувати одна одну негайно телеграфом про ситуацію щодо інфекційних хвороб тварин списку "А" Міжнародного епізоотичного бюро, масових захворювань невідомої етіології та раніше не зареєстрованих хвороб, а також надавати необхідну інформацію про епізоотичну ситуацію в своїй державі на запит однієї зі Сторін.
Стаття 6
До остаточного вирішення Сторонами питань про членство в Міжнародному епізоотичному бюро їхні інтереси в зазначеному бюро буде представляти делегація Російської Федерації.
На цей період збиранням та передачею до Міжнародного епізоотичного бюро інформації про епізоотичний стан держав, уряди яких є учасниками цієї Угоди, та забезпеченням їх відомостями, що надходять від Міжнародного епізоотичного бюро, буде займатись Головне управління ветеринарії Міністерства сільського господарства Російської Федерації.
Сторони вживуть необхідних заходів для набуття членства в Міжнародному епізоотичному бюро своїми державами.
Стаття 7
З метою недопущення занесення та розповсюдження інфекційних хвороб тварин на територіях Сторін державні ветеринарні органи прикордонних областей (районів) будуть своєчасно інформувати про виникнення інфекційних хвороб, а в разі потреби спільно розробляти та вживати екстренних заходів для ліквідації того або іншого захворювання в прикордонних районах.
Стаття 8
Господарства, м'ясокомбінати, молокозаводи, обробні цехи, заводи, фабрики, бази та підприємства з переробки шкіряної сировини, шерсті та іншої сировини, підприємства Сторін, що здійснюють заготівлю, зберігання, переробку та експортно-імпортні поставки тваринницької продукції, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та організаційно-правових форм, повинні мати дозвіл від центрального ветеринарного органу своєї держави та перебувати під постійним офіційним контролем державної ветеринарної служби.
Стаття 9
Відбір, карантинування, проведення діагностичних досліджень, контроль за транспортуванням між територіями Сторін тваринницьких вантажів, передбачених у статті 4 цієї Угоди, здійснюються державною ветеринарною службою відповідно до двосторонніх угод з цього питання між центральними ветеринарними органами Сторін.
Стаття 10
Під час перевезень підконтрольних прикордонному державному ветеринарному нагляду вантажів між територіями Сторін з благополучних щодо інфекційних хвороб тварин областей, країв та інших адміністративно-територіальних поділів зберігається чинний порядок. Кожна партія вантажу супроводжується ветеринарним посвідченням, заповненим російською мовою, завіреним печаткою обласного, крайового (республіканського - де немає обласного поділу) ветеринарного органу. При цьому не потрібний спеціальний ветеринарний дозвіл на транзит в межах територій Сторін.
Стаття 11
У разі виникнення на території однієї зі Сторін хвороб, зазначених у статті 5 цієї Угоди, компетентні ветеринарні органи цієї Сторони повинні негайно інформувати відповідні організації всіх Сторін телеграфом про ситуацію, що склалась, та припинити вивіз тваринницьких вантажів, зазначених у статті 4 цієї Угоди.
Установлений порядок вивозу тваринницьких вантажів може бути відновлений лише після попередніх консультацій та взаємної домовленості між центральними ветеринарними органами всіх зацікавлених Сторін.
У разі потреби зацікавлена Сторона може звернутися до інших Сторін за допомогою, яка надається у вигляді консультацій, направлення експертів, поставок вакцин, сироваток, інших ветеринарних препаратів і засобів проведення діагностичних досліджень.
Стаття 12
Терміни "імпорт", "експорт" та "міжнародний транзит" поширюються на перевезення тваринницьких вантажів через зовнішні кордони територій Сторін.
Стаття 13
Прикордонні контрольні ветеринарні пункти Сторін, розташовані на їхніх зовнішніх кордонах, здійснюють прикордонний державний ветеринарний нагляд за перевезеннями всіх підконтрольних вантажів для всіх Сторін.
Стаття 14
Під час експорту із Сторони підконтрольних прикордонному державному ветеринарному нагляду вантажів ветеринарний сертифікат, що відповідає вимогам Ветеринарно-санітарного кодексу Міжнародного епізоотичного бюро, оформлюється на місці прикордонним контрольним ветеринарним пунктом держави-відправника. Вантажі, що експортуються, транспортуються через території інших Сторін як транзитні за дозволами їхніх центральних ветеринарних органів.
................Перейти до повного тексту