Відповідно до статей 7 та 40 Закону України "Про Національний банк України" та з метою вдосконалення існуючого порядку здійснення безготівкових розрахунків і розв'язання комплексу питань, що виникли в зв'язку з передаванням обслуговування позабюджетних коштів установ і організацій, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету, виключно органам Державного казначейства, Правління

1. Затвердити зміни до Інструкції N 7 "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України", затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02.08.96 N 204 (додаються).

2. Департаменту платіжних систем (В.М.Кравець) забезпечити доведення змін до Інструкції Національного банку України N 7 "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України" до відома Кримського республіканського, територіальних та по м. Києву і Київській області управлінь Національного банку України, а також до відома комерційних банків для використання в роботі.

Комерційним банкам довести зазначені зміни до відома своїх клієнтів.

3. Бланки розрахункових документів (у тому числі бланки суворої звітності), що вже виготовлені, у тому числі ті, що відповідають вимогам старого формату, застосовуються при здійсненні розрахунків до повного їх використання. На цих бланках цифри "199_", що позначають рік, перекреслюються і від руки чи друкованими засобами (залежно від того, як заповнюється весь документ) зазначається відповідний рік.

4. Скасувати дію листа Національного банку України від 15.09.94 N 191 "Про порядок вилучення з обігу фіктивних коштів".

5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Департамент платіжних систем (В.М.Кравець), Кримське республіканське, територіальні та по м. Києву і Київській області управління Національного банку України.

6. Постанова набуває чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

1. Доповнити пункт 2 абзацами такого змісту:

"Для підприємств, організацій, установ усіх форм власності, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, банків та їх установ, фізичних осіб - банк, у якому відкрито їх рахунки та який здійснює для них на договірних умовах будь-яку з операцій чи послуг, передбачених Законом України "Про банки та банківську діяльність", є обслуговуючим банком (банк, що обслуговує).

Для установ та організацій, яким відкрито реєстраційний рахунок в органі державного казначейства, функцію обслуговуючого банку для здійснення розрахункових операцій фактично виконує цей орган державного казначейства".

2. Абзаци шостий та сьомий пункту 3 викласти в такій редакції:

"Якщо розрахункові документи на перерахування (стягнення) коштів з рахунку клієнта банк не може виконати у зв'язку з недостатністю коштів на кореспондентському рахунку банку або припиненням операцій за цим рахунком за рішенням органів, яким це право надане законом, банк зобов'язаний прийняти ці розрахункові документи та обліковувати їх на позабалансовому рахунку 9804 "Розрахункові документи, не сплачені в строк через відсутність коштів у банку, та ті, за якими стягнення коштів у безспірному порядку зупинено відповідно до чинного законодавства України".

Платежі клієнта банку можуть здійснюватись в інтересах третіх осіб у випадках, передбачених чинним законодавством".

3. Викласти пункт 8 у новій редакції:

"8. Розрахункові документи, які подаються клієнтами в банк у паперовій формі, мають відповідати вимогам установлених стандартів та вміщувати (залежно від їх форми) такі реквізити:

а) назву документа;

б) номер документа, число, місяць, рік його виписки.

Число та рік вказуються цифрами, місяць - літерами. На розрахункових документах, які заповнюються за допомогою технічних засобів, допускається зазначення місяця цифрами (01-12);

в) назви та коди (номери) платника й одержувача коштів: повна назва або її офіційне скорочення, які відповідають зареєстрованим в установчих документах, ідентифікаційні коди за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України (далі за текстом та у додатках - код); якщо платник чи одержувач є фізичною особою - прізвище, ім'я та по батькові, ідентифікаційний номер, що проставляється на підставі відповідних документів податкових органів. Якщо згідно з чинним законодавством фізичній особі не присвоюється ідентифікаційний номер (про що зроблена відповідна відмітка в паспорті), то банк самостійно заповнює цей реквізит умовним позначенням "000000001" та зазначає на звороті розрахункового документа дані паспорта (номер, серія, ким та коли виданий); номери рахунків платника та одержувача коштів в установах банку.

Якщо платник є особою, яка відповідно до чинного законодавства України визнається нерезидентом, то реквізит "Платник" має додатково вміщувати назву країни, в якій нерезидент зареєстрований як юридична особа (для фізичних осіб - країна постійного проживання).

Якщо за розрахунковим документом здійснюється безспірне списання (стягнення) коштів (з рахунку, відкритого в установі банку) установами чи організаціями, яким відкриті реєстраційні рахунки в органах державного казначейства, то в рядку "Одержувач" такого документа вказуються через кому назва органу державного казначейства, де відкритий їх реєстраційний рахунок, номер цього реєстраційного рахунку та назва його власника. У рядку "Код" вказується код цього органу державного казначейства, а в рядку "рах. N" - рахунок органу державного казначейства;

г) назви банків платника та одержувача, їх місцезнаходження та умовні номери за МФО (код банку).

Якщо за розрахунковим документом здійснюється безспірне списання (стягнення) коштів (з рахунку, відкритого в установі банку) установами чи організаціями, яким відкриті реєстраційні рахунки в органах державного казначейства, то в рядку "Банк одержувача" зазначається банк, що обслуговує цей орган державного казначейства;

ґ) суму платежу цифрами та літерами.

При зазначенні суми цифрами розділовим знаком є кома, а цифрами проставляється як сума у цілих гривнях, так і сума копійок. Наприклад: 123,45. При зазначенні суми літерами перше слово починається з великої літери, назва грошової одиниці вказується у скороченій формі, а сума копійок - цифрами. Наприклад: Двадцять одна грн. 78 коп. Якщо сума складається тільки з копійок, то обов'язковим є написання слів "Нуль грн.", а у разі відсутності в сумі копійок обов'язковим є написання слів "00 коп.";

д) призначення платежу: назву товару (виконаних робіт, наданих послуг), посилання на документ, на підставі якого здійснюється операція (договір, рахунок, товарно-транспортний документ та інше), із зазначенням його номера й дати, назви і відповідної статті закону, якою передбачено безспірне списання (стягнення) коштів, тощо.

Замість назви товару може зазначатись його кодове (умовне) значення.

Якщо платник або одержувач платежу (або вони разом) є особами, які відповідно до чинного законодавства України визнаються нерезидентами, то реквізит "Призначення платежу" обов'язково має додатково вміщувати дані про зміст операції, за якою здійснюється рух коштів, а також код країни, в якій одержувач платежу зареєстрований як юридична особа (для фізичних осіб - країна постійного проживання). Ці дані мають бути відображені у вигляді семизначного коду, що утворюється таким чином: перші чотири знаки - код операції за стандартною класифікацією платіжного балансу, останні три знаки - код країни одержувача платежу за Класифікатором країн світу (ДК007-96);

е) на першому примірнику (незалежно від способу виготовлення розрахункового документа) - відбиток печатки (за винятком випадків, передбачених у пункті 9) та підписи відповідальних осіб платника або (та) одержувача коштів.

Якщо за розрахунковим документом здійснюється безспірне списання (стягнення) коштів (з рахунку, відкритого в установі банку) установами чи організаціями, яким відкриті реєстраційні рахунки в органах державного казначейства, то на першому примірнику такого документа (незалежно від способу його виготовлення) має бути відбиток печатки та підписи відповідальних осіб цієї установи чи організації (стягувача), завірені штампом органу державного казначейства, де стягувачу відкрито реєстраційний рахунок;

є) коди бюджетної класифікації та строк настання платежу (у разі перерахування коштів до бюджету);

ж) суму податку на додану вартість (цифрами) або напис "без податку на додану вартість. За винятком розрахункових документів на сплату податків і зборів (обов'язкових платежів)".

4. Доповнити розділ пунктом 8-1 такого змісту:

"8-1. Якщо хоча б один із зазначених у п.8 реквізитів (якщо вони передбачені формою документа) не заповнений або заповнений з порушенням вимог, що встановлені цією Інструкцією, то банк такий документ до виконання не приймає.

Використання факсиміле при вчиненні підпису, виправлення й підчистки в розрахункових документах не допускаються.

Банк не має права робити виправлення в розрахункових документах у паперовому чи в електронному вигляді, отриманих від своїх клієнтів та клієнтів інших банків, за винятком випадків, обумовлених нормативно-правовими актами Національного банку України.

У разі відмови прийняти від клієнта розрахунковий документ банк у день отримання документа має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з посиланням на розділ (пункт) нормативно-правового акта Національного банку України, який порушено), вказати дату його повернення (за підписами виконавця і головного бухгалтера, завіреними штампом банку) та повернути документ клієнту.

Відповідальність за правильність внесених у розрахунковий документ даних, у тому числі номерів рахунків (у тому числі реєстраційних), кодів банків, суми податку на додану вартість та кодів бюджетної класифікації несе підприємство чи фізична особа, яка оформила документ".

5. Пункт 10 після слова "можливостей" доповнити словами "та технічних можливостей банку, в якому він відкрив рахунок".

6. Доповнити пункт 12 новим абзацом другим такого змісту:

"У разі часткової оплати розрахункових документів, що обліковуються в картотеці, або пропорційного розподілу коштів при їх сплаті в межах одного календарного дня їх надходження до банку допускається округлення банком сум, що перераховуються, до цілого (суми, кратної одній гривні). Сума, що залишається після виконання зазначених документів, не є обов'язковою для розподілу і може залишатися на рахунку".

7. У зв'язку з цим абзац другий вважати абзацом третім.

8. Викласти пункт 13 у такій редакції:

"13. Банк платника приймає документи від клієнтів протягом операційного часу*.

Операційний день - частина робочого дня банківської установи, регламентована внутрішнім режимом її роботи (всі операції, здійснені протягом цієї частини дня, відображаються в балансі за цей день).

Розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, виконуються в день їх надходження.