Відповідно до Закону України від 16.07.1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та з метою дотримання єдиних методологічних принципів організації і ведення бухгалтерського обліку, складання та подання у встановлені строки фінансової звітності

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо складання розпорядчого документа про облікову політику в бюджетних установах (організаціях), що додаються.

2. Рекомендувати керівникам бюджетних установ та організацій, що належать до сфери управління Мінагрополітики, при складанні розпорядчих документів про облікову політику використовувати Методичні рекомендації щодо складання розпорядчого документа про облікову політику в бюджетних установах (організаціях).

3. Управлінню бухгалтерського обліку, звітності та ревізійної роботи (Гаврилюк В.М.) довести Методичні рекомендації щодо складання розпорядчого документа про облікову політику в бюджетних установах (організаціях) до бюджетних установ та організацій, що належать до сфери управління Мінагрополітики.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Супіханова Б.К.

Методичні рекомендації щодо складання розпорядчого документа про облікову політику в бюджетних установах (організаціях) регулюються відповідно до вимог:

Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 N 2542-III;

Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 N 996-XIV;

Закону України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік;

постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 N 921 "Про затвердження Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти";

постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 N 228 "Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ";

постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 N 419 "Про затвердження Порядку подання фінансової звітності";

постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 N 659 "Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх створення та напрямів використання";

постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 N 1314 "Про затвердження Порядку списання об'єктів державної власності";

постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 N 663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон";

наказу Державного казначейства України від 25.05.2004 N 89 "Про затвердження Порядку обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих за рахунок коштів державного бюджету";

наказу Державного казначейства України від 09.08.2004 N 136 "Про затвердження Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України";

спільного наказу Міністерства фінансів України та Головного управління Державного казначейства України від 10.12.1999 N 114 "Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ";

наказу Державного казначейства України від 10.07.2000 N 61 "Про затвердження Інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ";

наказу Державного казначейства України від 27.07.2000 N 68 "Про затвердження Інструкції про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання";

наказу Державного казначейства України від 06.10.2000 N 100 "Про затвердження форм карток і книг аналітичного обліку бюджетних установ та порядку їх складання";

наказу Державного казначейства України від 26.12.2003 N 242 "Про затвердження Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ";

наказу Державного казначейства України від 17.07.2000 N 64 "Про затвердження Інструкції з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ";

спільного наказу Державного казначейства України та Міністерства економіки України від 10.08.2001 N 142/181 "Про затвердження Типової інструкції про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ";

спільного наказу Головного управління Державного казначейства України та Державного комітету статистики України від 02.12.1997 N 125/70 "Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів, та Інструкції з їх складання";

наказу Головного управління Державного казначейства України від 30.10.1998 N 90 "Про затвердження Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ";

наказу Державного казначейства України від 08.12.2000 N 125 "Про затвердження Інструкції з обліку запасів бюджетних установ";

наказу Державного казначейства України від 18.12.2000 N 130 "Про затвердження типових форм обліку та списання запасів бюджетних установ та інструкції про їх складання";

наказу Державного казначейства України від 16.12.2002 N 232 "Про затвердження Інструкції про порядок відображення в обліку бюджетних установ операцій з централізованого постачання матеріальних цінностей";

наказу Державного казначейства України від 24.07.2001 N 126 "Про затвердження Порядку відображення в обліку операцій в іноземній валюті";

наказу Державного казначейства України від 08.05.2001 N 73 "Про затвердження Порядку списання кредиторської заборгованості бюджетних установ, строк позовної давності якої минув";

наказу Головного управління Державного казначейства України від 03.06.1997 N 63 "Про затвердження Інструкції про введення нового порядку щомісячної звітності про виконання єдиного кошторису доходів та видатків";

постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні";

наказу Міністерства фінансів України від 13.03.1998 N 59 "Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон";

спільного наказу Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України від 12.11.1993 N 88 "Про затвердження норм коштів на представницькі цілі, рекламу та виплату компенсації за використання особистих легкових автомобілів для службових поїздок та порядок їх витрачання".

Облікова політика установи є основою внутрішнього регулювання обліку, і для надання нормативного статусу, її формують у вигляді наказу про облікову політику. Наказ повинен мати такі основні розділи: загальні положення; організаційно-правова форма установи; рівень бюджету, з якого установа отримує фінансове забезпечення; рівень установи як розпорядника коштів; галузева належність установи; види діяльності установи (основні та додаткові) відповідно до статуту.

Проект наказу складає головний бухгалтер. Після підписання керівником установи (організації) наказу разом з додатками та розрахунками до нього подаються на затвердження установі вищого рівня. Наказ про облікову політику набуває чинності з 1 січня та є обов'язковим для виконання всіма службами та працівниками установи.

Наказ про облікову політику розробляється з урахуванням: принципу послідовності, тобто постійно, з року в рік; застосування установою вибраної політики. Він може діяти декілька років, однак при уточненні окремих положень політики (у зв'язку зі зміною ліміту розрахунків готівкою, термінів звітування, внесення змін до законодавчих і нормативних документів, істотної зміни умов діяльності установи чи інших важливих факторів) до нього можуть бути внесено зміни. Зміни до облікової політики установи оформляються наказом (розпорядженням) керівника.

3.1. Загальні принципи обліку.

Основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності, що мають ураховуватися бюджетними установами при розроблені облікової політики, викладено у ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 N 996-XIV.

Розпорядники бюджетних коштів ведуть бухгалтерський облік відповідно до правил, встановлених Державним казначейством України, якими установи (організації) повинні дотримуватися при веденні рахунків і складанні зовнішньої та внутрішньої звітності. Бюджетні установи (організації) ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність у валюті України. Операції в іноземній валюті відображаються в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності у валюті України з перерахуванням її за курсом Національного банку України на дату здійснення операції або складання звітності. Для бюджетних установ головним звітним періодом є календарний рік. Проміжні облікові періоди визначаються: кварталами; місяцями.

Звітність за такими періодами складається наростаючим підсумком із початку звітного року у складі балансу та звіту про виконання кошторису доходів і видатків. Зазначений поділ на періоди потребує визначення механізму його реалізації на первинному та поточному етапах бухгалтерського обліку, а отже, і рекомендацій у вигляді принципу нарахування та відповідності доходів і видатків.

Операції повинні бути відображені в обліку в тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Облікова політика щодо методів оцінки, обліку і контролю активних операцій та інших пасивних операцій ґрунтується на відповідних нормативних документах Державного казначейства України.

Облікова політика повинна активно сприяти поліпшенню структури активів, якнайшвидшому стягненню сумнівної, безнадійної заборгованості.

Облікова політика установ (організацій) має забезпечувати:

повноту відображення в бухгалтерському обліку всіх факторів діяльності установи (організації);

своєчасність відображення фактів господарської діяльності в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності;

застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, що повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів бюджетної установи (організації);

відображення в бухгалтерському обліку факторів господарської діяльності не лише виходячи з їх правової форми, а і з урахуванням їх економічного змісту;

відображення доходів і витрат у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від надходження чи сплати грошових коштів;

тотожність даних аналітичного обліку з оборотами і залишками по рахунках синтетичного обліку на останній календарний день кожного місяця;

раціональне ведення бухгалтерського обліку, виходячи з умов діяльності установи та її величини;

дотримання вимог бюджетного законодавства про економне та ефективне витрачання бюджетних коштів.

Класифікацію витрат проводити згідно з Порядком застосування плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Головного управління Державного казначейства України N 114 від 10.12.1999:

- видатки з загального фонду державного бюджету;

- видатки за спеціальними коштами;

Витрачання коштів загального та спеціального фондів проводиться згідно з кошторисом доходів та видатків, планів використання, планів фінансування, місячних планів асигнувань та лімітних довідок.

Необхідно вказати джерела формування спеціального фонду.

Установа (організація) також може одержувати матеріальні цінності та грошові кошти як благодійну та спонсорську допомогу відповідно до чинного законодавства, що зараховується в доходи спеціального фонду кошторису установи.

Бухгалтерський облік виконання кошторису здійснюється установою в розрізі джерел фінансування.

Діяльність установи за всіма джерелами фінансування (загальний та спеціальний фонд кошторису) відображається на єдиному балансі.

Внутрішня звітність (меморіальні ордери, накопичувальні відомості тощо) формується окремо щодо кожного джерела фінансування.

Усі меморіальні ордери підлягають реєстрації у книзі "Журнал-головна". Облік у книзі "Журнал-головна" ведеться по субрахунках.

Аналітичний облік матеріальних цінностей, придбаних за рахунок різних джерел фінансування, ведеться в окремих регістрах бухгалтерського обліку. Для окремого обліку активів та пасивів, сформованих за рахунок різних джерел фінансування, у плані рахунків бухгалтерського обліку для кожного рахунка запроваджується субрахунок шляхом додавання до номера рахунка відповідного номера джерела фінансування.

3.2. Облік основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ

Переважну частину активів бюджетних установ становлять необоротні активи. Підсистема обліку необоротних активів охоплює:

облік надходження та руху;

облік зносу та ремонту;

облік вибуття.

Як і система бухгалтерського обліку загалом, зазначена облікова підсистема потребує організації. Організація обліку необоротних активів являє собою процес вибору й упорядкування способів і прийомів, обробки й видачі достовірної та своєчасної вихідної інформації про наявність, рух, зберігання, використання і вибуття необоротних активів.

Щоб побудувати механізм реалізації такого процесу, необхідно організувати інвентарний облік, закріпити об'єкти необоротних активів за конкретними матеріально відповідальними особами, розробити облікові номенклатури, графіки руху носіїв облікової інформації та робочі інструкції тощо. На розв'язання зазначених завдань має спрямовуватися облікова політика установи чи організації.

До основних засобів належать матеріальні активи, що використовуються установою багаторазово і безперервно у процесі виконання нею основних функцій, надання послуг, очікуваний строк корисної експлуатації яких становить понад один рік і вартості яких без ПДВ та інших платежів перевищує 1000 грн. за одиницю (комплект).

Основні засоби відображаються в бухгалтерському обліку за первісною вартістю, тобто за фактичними витратами на їх придбання, спорудження і виготовлення, без податку на додану вартість, що відноситься на витрати установи, а об'єкти, які зазначали переоцінки, - за відновленою вартістю.

Не збільшують вартість придбаних необоротних активів, а відносяться на фактичні витрати установи:

витрати на наймання транспорту для перевезення необоротних активів;

податки, збори, інші послуги та інші витрати, що сплачуються під час придбання необоротних активів;

витрати на поточний та капітальний ремонт необоротних активів;

при проведенні ремонту необоротних активів у випадках, не пов'язаних із дообладнанням, реконструкцією, модернізацією, що спричинив заміну запасних частин, їх вартість не відноситься на збільшення вартості необоротних активів, а відноситься на витрати установи.

Облік необоротних активів (крім бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, білизни, постільних речей, одягу та взуття, матеріалів, що мають обмежене застосування) ведеться у повних гривнях без копійок. Сума копійок під час придбання необоротних активів списується на витрати установи.