1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Угода


Міжнародна угода про зерно 1995 року
( Про приєднання до Конвенції див. Закон N 2439-VI від 06.07.2010 )
Офіційний переклад
Преамбула
Сторони, які підписали цю Угоду,
беручи до уваги те, що Міжнародна угода про пшеницю 1949 року переглядалася, оновлювалася чи її дія продовжувалася, що стало причиною укладення Міжнародної угоди про пшеницю 1986 року;
беручи до уваги те, що строк дії положень Міжнародної угоди про пшеницю 1986 року, яка складається з Конвенції про торгівлю пшеницею 1986 року, з одного боку, та Конвенції про надання продовольчої допомоги 1986 року, з іншого боку, дію якої продовжено, закінчиться 30 червня 1995 року, а також те, що бажано укласти угоду на новий строк,
домовилися про те, що Міжнародну угоду про пшеницю 1986 року повинно бути оновлено й перейменовано на Міжнародну угоду про зерно 1995 року, яка повинна складатися з двох окремих правових документів:
a) Конвенції про торгівлю зерном 1995 року й
b) Конвенції про надання продовольчої допомоги 1995 року,
а також про те, що кожна із цих двох Конвенцій або в разі необхідності одна з них передається для підписання й ратифікації, прийняття або затвердження відповідними Урядами згідно з їхніми відповідними конституційними чи інституційними процедурами.
КОНВЕНЦІЯ ПРО ТОРГІВЛЮ ЗЕРНОМ 1995 РОКУ
ЧАСТИНА I
Загальні положення
Стаття 1
Цілі
Цілями цієї Конвенції є:
a) сприяння міжнародному співробітництву в усіх галузях торгівлі зерном, особливо настільки, наскільки вони зачіпають ситуацію з продовольчим зерном;
b) сприяння розширенню міжнародної торгівлі зерном і забезпечення якомога вільнішого розвитку такої торгівлі, у тому числі усунення торговельних бар'єрів, а також нечесної й дискримінаційної практики, в інтересах усіх членів, зокрема членів, які розвиваються;
c) сприяння стабілізації міжнародних ринків зерна в інтересах усіх членів настільки, наскільки це є можливим, зміцнення світової продовольчої безпеки й сприяння розвиткові країн, економіки яких значною мірою залежать від комерційних продажів зерна, а також
d) забезпечення форуму для обміну інформацією й обговорення інтересів членів стосовно торгівлі зерном.
Стаття 2
Визначення
Для цілей цієї Конвенції:
1. a) "Рада" означає Міжнародну раду по зерну, яку створено Міжнародною угодою про пшеницю 1949 року та яка продовжує своє існування відповідно до статті 9;
b) i) "член" означає сторону цієї Конвенції;
ii) "член-експортер" означає сторону, визначену в такий спосіб відповідно до статті 12;
iii) "член-імпортер" означає сторону, визначену в такий спосіб відповідно до статті 12;
c) "Виконавчий комітет" означає комітет, створений відповідно до статті 15;
d) "Комітет з кон'юнктури ринку" означає комітет, створений відповідно до статті 16;
e) "зерно", або "зернові культури", означає ячмінь, кукурудзу, просо, овес, жито, сорго, тритикале й пшеницю та їхні продукти, а також інші зернові культури та продукти, які може погодити Рада;
f) i) "закупівля" означає, залежно від контексту, закупівлю зерна для імпорту або кількість закупленого в такий спосіб зерна;
ii) "продаж" означає, залежно від контексту, продаж зерна для експорту або кількість проданого в такий спосіб зерна;
iii) у випадках, коли робиться посилання на закупівлю або продаж, необхідно розуміти, що ці терміни стосуються не лише угод про закупівлю або продаж між відповідними Урядами, а й угод про закупівлю або продаж між приватними трейдерами та угод про закупівлю або продаж між приватним трейдером та відповідним Урядом;
g) "спеціальне голосування" означає голосування, яке вимагає щонайменше двох третин голосів (підрахованих відповідно до статті 12) членів-експортерів, які є присутніми й голосують, і щонайменше двох третин голосів (підрахованих відповідно до статті 12) членів-імпортерів, які є присутніми й голосують, підрахованих окремо;
h) "сільськогосподарський рік", або "фінансовий рік", означає період з 1 липня до 30 червня;
i) "робочий день" означає робочий день у штаб-квартирі Ради.
2. Будь-яке посилання в цій Конвенції на "Уряд" чи "Уряди" або "члена" необхідно розуміти як таке, що охоплює посилання на Європейське Співтовариство (далі - ЄС). У такий спосіб будь-яке посилання в цій Конвенції на "підписання" або "передачу на зберігання ратифікаційної грамоти або документа про прийняття чи затвердження", або "документ про приєднання", або "заяву про тимчасове застосування" Урядом необхідно стосовно ЄС розуміти як таке, що охоплює підписання або заяву про тимчасове застосування від імені ЄС його компетентним органом і передачу на зберігання документа, який відповідно до інституційних процедур ЄС передається на зберігання для укладення міжнародної угоди.
3. Будь-яке посилання в цій Конвенції на "Уряд" чи "Уряди" або "члена" в разі необхідності необхідно розуміти як таке, що охоплює посилання на будь-яку окрему митну територію відповідно до значення Генеральної угоди з тарифів і торгівлі або Угоди про заснування Світової організації торгівлі.
Стаття 3
Інформація, звіти й дослідження
1. Для сприяння досягненню цілей, викладених у статті 1, уможливленню ширшого обміну поглядами під час сесій Ради та забезпечення інформацією на постійній основі в спільних інтересах членів необхідно вжити заходів для підготовки регулярних звітів, обміну інформацією та в разі необхідності здійснення спеціальних досліджень з питань зернових культур, здебільшого звертаючи увагу на таке:
a) ресурси, попит і кон'юнктуру ринку;
b) зміни в національній політиці та їхній вплив на світовий ринок;
c) зміни, які стосуються вдосконалення й розширення торгівлі, споживання, зберігання й транспортування, особливо в країнах, що розвиваються.
2. Для поліпшення збору й надання інформації для цих звітів і досліджень, зазначених у пункті 1 цієї статті, уможливлення безпосередньої участі в роботі Ради більшою кількістю членів й доповнення вказівок, які Рада вже дає під час її сесій, створюється Комітет з кон'юнктури ринку, засідання якого є відкритими для всіх членів Ради. Комітет має функції, зазначені в статті 16.
Стаття 4
Консультації стосовно змін на ринку
1. Якщо Комітет з кон'юнктури ринку під час свого постійного огляду ринку відповідно до статті 16 вважає, що зміни на міжнародному ринку зерна створюють серйозну загрозу інтересам членів, або якщо Виконавчий директор з власної ініціативи або на прохання будь-якого члена Ради звертає увагу Комітету на такі зміни, він негайно повідомляє про відповідні факти Виконавчому комітетові. Інформуючи про це Виконавчий комітет, Комітет з кон'юнктури ринку звертає особливу увагу на ті обставини, які загрожують інтересам членів.
2. Виконавчий комітет збирається в межах десяти робочих днів для розгляду таких змін і, якщо вважає це за доцільне, звертається до Голови Ради з проханням скликати сесію Ради для розгляду ситуації.
Стаття 5
Комерційні закупівлі й спеціальні угоди
1. Комерційною закупівлею для цілей цієї Конвенції є закупівля, яку визначено в статті 2, яка відповідає звичайній комерційній практиці в міжнародній торгівлі та яка не охоплює угод, зазначених у пункті 2 цієї статті.
2. Спеціальною угодою для цілей цієї Конвенції є така угода, яка охоплює особливі умови, які запропоновані Урядом відповідного члена та які не відповідають звичайній комерційній практиці. Спеціальні угоди охоплюють таке:
a) продаж на умовах кредиту, під час якого в результаті втручання Уряду відсоткова ставка, строк платежу або інші пов'язані умови не відповідають комерційним ставкам, строкам або умовам, які переважають на світовому ринку;
b) продаж, під час якого кошти для придбання зерна отримуються за рахунок позики, наданої Урядом члена-експортера для закупівлі зерна;
c) продаж з оплатою у валюті члена-імпортера, яка не конвертується у валюту або товари для використання в країні члена-експортера;
d) продаж за торговельними угодами зі спеціальними умовами платежу, які охоплюють клірингові розрахунки для врегулювання кредитових сальдо у двосторонньому порядку шляхом обміну товарами, за винятком випадків, коли відповідні член-експортер і член-імпортер домовляються про те, що продаж необхідно вважати комерційним;
e) бартерні угоди:
i) які є результатом утручання Урядів та за якими зерно надається в обмін за цінами, іншими, ніж ті, що переважають на світовому ринку, або
ii) які стосуються фінансування за державною програмою закупівель, за винятком випадків, коли закупівля зерна є результатом бартерної угоди, за якою країни кінцевого призначення не зазначено в початковому бартерному контракті;
f) надання зерна як дарунка або закупівля зерна завдяки фінансовій допомозі, наданій членом-експортером для цієї конкретної мети;
g) будь-які інші визначені Радою категорії угод, що охоплюють особливі умови, які запропоновані Урядом відповідного члена та які не відповідають звичайній комерційній практиці.
3. Якщо Виконавчий директор чи будь-який член порушує питання про те, чи є ця угода комерційною закупівлею, визначеною в пункті 1 цієї статті, чи спеціальною угодою, визначеною в пункті 2 цієї статті, рішення ухвалюється Радою.
Стаття 6
Основні принципи, які стосуються угод на пільгових умовах
1. Члени зобов'язуються здійснювати всі угоди про зерно на пільгових умовах таким чином, щоб не завдавати шкоди нормальній структурі виробництва й міжнародній комерційній торгівлі.
2. Для цього члени, як постачальники, так й одержувачі, уживають відповідних заходів для забезпечення доповнення угодами на пільгових умовах комерційних продажів, які можна було б обґрунтовано очікувати за відсутності таких угод та які спричинили б збільшення споживання або запасів у країні-одержувачі. Такі заходи для країн, що є членами Продовольчої та сільськогосподарської організації (ФАО), повинні відповідати принципам ФАО, які стосуються збуту надлишків, й основним напрямам і консультативним зобов'язанням членів ФАО та можуть передбачати вимогу, щоб певний рівень комерційного імпорту зерна, погоджений з країною-одержувачем, зберігався на загальній основі цією країною. Під час установлення або регулювання цього рівня необхідно цілком ураховувати рівень комерційного імпорту за певний період, останні тенденції в споживанні й імпорті, а також економічне становище країни-одержувача, у тому числі, зокрема, стан її платіжного балансу.
3. Члени під час укладання експортних угод на пільгових умовах повинні до укладання таких домовленостей з країнами-одержувачами настільки максимально, наскільки це є можливим, консультуватися із членами-експортерами, на комерційні операції яких можуть уплинути такі угоди.
4. Секретаріат періодично звітує перед Радою стосовно змін в угодах про зерно на пільгових умовах.
Стаття 7
Звітування й облік
1. Члени надають регулярні звіти, і Рада веде за кожний сільськогосподарський рік обліки всіх поставок зерна членами та всього імпорту зерна державами, що не є членами, показуючи окремо комерційні та спеціальні угоди. Настільки, наскільки це є можливим, Рада також веде обліки всіх поставок між державами, що не є членами.
2. Настільки, наскільки це є можливим, члени надають таку інформацію, яку може вимагати Рада, стосовно їхнього пропонування зерна та попиту на нього й відразу повідомляють про всі зміни в їхній національній зерновій політиці.
3. Для цілей цієї статті:
a) члени надсилають Виконавчому директору таку інформацію стосовно кількості зерна, що є об'єктом комерційних продажів і закупівель, а також спеціальних угод, які Рада в межах своєї компетенції може вимагати, у тому числі:
i) стосовно спеціальних угод - такі подробиці угод, які вможливлять класифікацію таких угод відповідно до статті 5;
ii) таку інформацію, яка може бути корисною, стосовно типу, класу, сорту і якості відповідного зерна;
b) будь-який член під час експортування зерна надсилає Виконавчому директору таку інформацію, яку може вимагати Рада, стосовно своїх експортних цін;
c) Рада на регулярній основі отримує інформацію про переважаючі поточні витрати на транспортування зерна, а члени повідомляють таку додаткову інформацію, яку може вимагати Рада.
4. Якщо будь-яке зерно надходить до країни кінцевого призначення після перепродажу, перевезення або перевантаження в портах країни, яка не є країною його походження, члени настільки максимально, наскільки це є можливим, надають таку інформацію, яка дозволить реєструвати відвантаження як відвантаження між країною походження та країною кінцевого призначення. У разі перепродажу положення цього пункту застосовуються, якщо зерно походить з країни походження в тому самому сільськогосподарському році.
5. Рада розробляє регламент для подання звітів й обліків, зазначених у цій статті. Цей регламент визначає частоту й спосіб подання таких звітів, а також обов'язки членів стосовно цього. Рада також уживає заходів для внесення змін до будь-яких обліків чи звітів, які ведуться нею, у тому числі для вирішення будь-якого спору, що виникає у зв'язку із цим. Якщо будь-який член неодноразово й необґрунтовано не подає звітів, які вимагаються цією статтею, Виконавчий комітет організовує проведення консультацій із цим членом для виправлення ситуації.
Стаття 8
Спори й скарги
1. Будь-який спір стосовно тлумачення або застосування цієї Конвенції, який не вирішено шляхом проведення переговорів, на прохання будь-якого члена, який є стороною в спорі, передається Раді для вирішення.
2. Будь-який член, який уважає, що його інтересам як стороні цієї Конвенції завдано серйозної шкоди діями одного чи більше членів і це порушує функціонування Конвенції, може передати питання на розгляд Ради. Рада в такому разі негайно консультується з відповідними членами для вирішення питання. Якщо в результаті таких консультацій питання залишається невирішеним, Рада знову розглядає питання й може надати рекомендації відповідним членам.
ЧАСТИНА II
Адміністрування
Стаття 9
Склад Ради
1. Рада (колишня Міжнародна рада по пшениці, яку засновано Міжнародною угодою про пшеницю 1949 року, а тепер перейменовано на Міжнародну раду по зерну) продовжує діяти для адміністрування цієї Конвенції; членство, повноваження й обов'язки визначаються в цій Конвенції.
2. Члени можуть бути представленими на засіданнях Ради представниками, заступниками та радниками.
3. Рада обирає Голову й заступника Голови строком на один сільськогосподарський рік. Голова права голосу не має, а заступник Голови права голосу не має під час виконання обов'язків Голови.
Стаття 10
Повноваження й обов'язки Ради
1. Рада встановлює свій регламент.
2. Рада веде такі протоколи, які є необхідними за умовами цієї Конвенції, а також може вести інші протоколи, які вона вважає необхідними.
3. Для вможливлення виконання Радою своїх обов'язків за цією Конвенцією Рада відповідно до положень пункту 2 статті 7 може вимагати такі статистичні дані й інформацію, які є необхідними для цих цілей, а члени повинні їх їй надавати.
4. Рада може шляхом проведення спеціального голосування делегувати будь-якому зі своїх комітетів або Виконавчому директору повноваження чи обов'язки, інші, ніж такі:
a) ухвалювати рішення з питань відповідно до статті 8;
b) переглядати відповідно до статті 11 голоси членів, перелічені в додатку;
c) визначати членів-експортерів і членів-імпортерів та розподіляти їхні голоси відповідно до статті 12;
d) визначати місце розташування Ради відповідно до пункту 1 статті 13;
e) призначати Виконавчого директора відповідно до пункту 2 статті 17;
f) затверджувати бюджет і розрахунок внесків членів відповідно до статті 21;
g) призупиняти право голосу члена відповідно до пункту 6 статті 21;
h) звертатися до Генерального секретаря ЮНКТАД з проханням про скликання конференції повноважних представників відповідно до статті 22;
i) виключати члена з Ради відповідно до статті 30;
j) рекомендувати внесення поправок відповідно до статті 32;
k) продовжувати або припиняти строк дії цієї Конвенції відповідно до статті 33.
Будь-коли Рада більшістю поданих голосів може відкликати делеговані повноваження й обов'язки.
5. Будь-яке рішення, прийняте на підставі делегованих Радою повноважень або обов'язків відповідно до пункту 4 цієї статті, підлягає переглядові Радою на прохання будь-якого члена протягом строку, установленого Радою. Будь-яке рішення, стосовно якого в установлений Радою строк не надійшло прохання про перегляд, є обов'язковим для всіх членів.
6. На додаток до повноважень і обов'язків, визначених цією Конвенцією, Рада може мати також інші повноваження й виконувати інші обов'язки, які є необхідними для виконання умов цієї Конвенції.
Стаття 11
Голоси для набрання чинності й бюджетних процедур
1. Для набрання чинності цією Конвенцією розрахунки відповідно до пункту 1 статті 28 ґрунтуються на кількості голосів, наведених у частині А додатка.
2. Для оцінки фінансових внесків відповідно до статті 21 голоси членів ґрунтуються на голосах, зазначених у додатку, відповідно до положень цієї статті та пов'язаних з ними регламенту.
3. Щоразу, коли дію цієї Конвенції продовжено відповідно до пункту 2 статті 33, Рада переглядає й упорядковує голоси членів відповідно до цієї статті. У результаті таких упорядкувань розподіл голосів більше відповідає поточній структурі зернової торгівлі й методам, зазначеним у регламенті.
4. Якщо Рада вирішує, що в структурі світової торгівлі зерном відбулися значні зміни, вона розглядає й може впорядковувати голоси членів. Такі впорядкування розглядаються як поправки до цієї Конвенції та повинні відповідати положенням статті 32, за винятком того, що впорядкування голосів може набрати чинності лише на початку фінансового року. Після набрання чинності будь-яким упорядкуванням голосів членів відповідно до цього пункту не допускається подальшого проведення такого впорядкування до закінчення трьох років.
5. Усі перерозподіли голосів за цією статтею здійснюються відповідно до регламенту.
6. Для всіх цілей стосовно адміністрування цієї Конвенції, інших, ніж набрання нею чинності відповідно до пункту 1 статті 28 й оцінка фінансових внесків відповідно до статті 21, голоси розподіляються членами так, як це визначено відповідно до статті 12.
Стаття 12
Визначення членів-експортерів і членів-імпортерів та розподіл їхніх голосів
1. На першій сесії, скликаній відповідно до цієї Конвенції, Рада встановлює, які члени є членами-експортерами та які члени є членами-імпортерами для цілей цієї Конвенції. Під час такого встановлення Рада бере до уваги структуру торгівлі зерном цих членів та їхні погляди.
2. Як тільки Рада визначить, які члени є членами-експортерами та які члени є членами-імпортерами за цією Конвенцією, на основі своїх голосів відповідно до статті 11 члени-експортери за домовленістю розподіляють голоси між собою відповідно до умов, викладених у пункті 3 цієї статті, й члени-імпортери розподіляють голоси в такий самий спосіб.
3. Для розподілу голосів за пунктом 2 цієї статті члени-експортери повинні разом мати 1000 голосів і члени-імпортери повинні разом мати 1000 голосів. Жодний член не має більше 333 голосів як член-експортер чи більше 333 голосів як член-імпортер. Не повинно бути часткових голосів.
4. Списки членів-експортерів і членів-імпортерів переглядаються Радою з огляду на зміни в структурі їхньої торгівлі зерном після закінчення трьох років після набрання чинності цією Конвенцією. Вони також переглядаються щоразу під час продовження строку дії цієї Конвенції відповідно до пункту 2 статті 33.
5. На прохання будь-якого члена Рада на початку будь-якого фінансового року може погодити переведення цього члена зі списку членів-експортерів до списку членів-імпортерів або зі списку членів-імпортерів до списку членів-експортерів.
6. Розподіл голосів членів-експортерів і членів-імпортерів переглядається Радою щоразу, коли списки членів-експортерів і членів-імпортерів змінюються відповідно до пункту 4 або 5 цієї статті. Будь-який перерозподіл голосів за цим пунктом здійснюється відповідно до умов, зазначених у пункті 3 цієї статті.
7. Щоразу, коли будь-який Уряд стає або перестає бути стороною цієї Конвенції, Рада відповідно перерозподіляє голоси інших членів-експортерів або членів-імпортерів пропорційно тій кількості голосів, яку має кожний член відповідно до умов, зазначених у пункті 3 цієї статті.
8. Будь-який член-експортер може вповноважити будь-якого іншого члена-експортера представляти його інтереси й здійснювати його право на голосування на будь-якому засіданні або засіданнях Ради, та будь-який член-імпортер може вповноважити будь-якого іншого члена-імпортера представляти його інтереси й здійснювати його право на голосування на будь-якому засіданні або засіданнях Ради. Раді повинно бути надано переконливий доказ такого вповноваження.
9. Якщо на будь-якому засіданні Ради член не є представленим офіційним представником і не вповноважив іншого члена здійснювати його право на голосування відповідно до пункту 8 цієї статті або якщо станом на дату проведення будь-якого засідання будь-який член утратив свої голоси, його позбавлено цих голосів або він знову їх набув відповідно до будь-яких положень цієї Конвенції, то загальну кількість голосів, яку повинні мати члени-експортери на цьому засіданні, повинно бути впорядковано до загальної кількості голосів, які матимуть на цьому засіданні члени-імпортери, й перерозподілено серед членів-експортерів пропорційно їхнім голосам.
Стаття 13
Місце розташування, сесії та кворум
1. Місцем розташування Ради є м. Лондон, якщо Рада не домовиться про інше.
2. Рада збирається щонайменше раз у кожній половині кожного фінансового року й тоді, коли це може погодити Голова, або тоді, коли цього вимагає ця Конвенція.
3. Голова скликає сесію Ради на прохання a) п'яти членів або b) одного чи більше членів, які мають у сумі не менше 10% загальної кількості голосів, або c) Виконавчого комітету.
4. Присутність представників, що мають більшість голосів членів-експортерів, та представників, що мають більшість голосів членів-імпортерів, до будь-якого впорядкування голосів відповідно до пункту 9 статті 12, є необхідною для забезпечення кворуму на будь-якому засіданні Ради.
Стаття 14
Рішення
1. За винятком інших випадків, зазначених у цій Конвенції, рішення Ради ухвалюються більшістю голосів членів-експортерів і більшістю голосів членів-імпортерів, підрахованих роздільно.
2. Без обмеження повної свободи дій будь-якого члена під час визначення й адміністрування його сільськогосподарської та цінової політики кожний член визнає для себе обов'язковими всі рішення Ради відповідно до положень цієї Конвенції.
Стаття 15
Виконавчий комітет
1. Рада засновує Виконавчий комітет у складі не більше шести членів-експортерів, які щорічно обираються членами-експортерами, та не більше восьми членів-імпортерів, які щорічно обираються членами-імпортерами. Рада призначає Голову Виконавчого комітету й може призначити заступника Голови.
2. Виконавчий комітет є підзвітним Раді й працює під її загальним керівництвом. Він має такі повноваження й обов'язки, які чітко визначено для нього відповідно до цієї Конвенції, а також інші повноваження й обов'язки, які Рада може йому делегувати відповідно до пункту 4 статті 10.
3. Члени-експортери у Виконавчому комітеті мають загальну кількість голосів, що дорівнює кількості голосів членів-імпортерів. Голоси членів-експортерів у Виконавчому комітеті розподіляються за домовленістю між ними за умови, що жодний член-експортер не повинен мати більше 40% загальної кількості голосів цих членів-експортерів. Голоси членів-імпортерів у Виконавчому комітеті розподіляються за домовленістю між ними за умови, що жодний член-імпортер не повинен мати більше 40% загальної кількості голосів цих членів-імпортерів.

................
Перейти до повного тексту