Загальна пояснювальна примітка до додатка 1A

У разі колізії між положенням Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року та положенням іншої угоди, яку зазначено в додатку 1A до Угоди про заснування Світової організації торгівлі (далі в угодах, які зазначено в додатку 1A, - Угода СОТ), перевага віддається положенню іншої угоди настільки, наскільки це стосується колізії.

Члени цією Угодою домовляються про таке:

Антидемпінговий захід застосовується лише за умов, передбачених у статті VI ГАТТ 1994, та відповідно до розслідувань, розпочатих-1 та проведених згідно з положеннями цієї Угоди. Такі положення регулюють застосування статті VI ГАТТ 1994 настільки, наскільки застосовується захід відповідно до антидемпінгового законодавства або нормативних актів.

2.1. Для цілей цієї Угоди товар уважається таким, що є предметом демпінгу, тобто таким, що вводиться в торгівлю іншої країни за ціною, нижчою за його нормальну вартість, якщо експортна ціна товару, що експортується з однієї країни до іншої, є меншою, ніж порівнянна ціна, яка встановлюється у звичайному ході торгівлі на подібний товар, призначений для споживання в країні-експортері.

2.2. Коли відсутній продаж подібного товару в ході звичайної торгівлі на внутрішньому ринку країни-експортера або коли через особливу ринкову ситуацію чи малий обсяг продажу на внутрішньому ринку країни-експортера-2 такий продаж не дозволяє зробити належного порівняння, демпінгова маржа визначається шляхом зіставлення з порівнянною ціною подібного товару, коли він експортується до відповідної третьої країни, за умови, що ця ціна є репрезентативною, або з вартістю виробництва в країні походження плюс обґрунтована сума на адміністративні, торгові та загальні витрати й прибутки.

2.2.1. Продаж подібного товару на внутрішньому ринку країни-експортера або продаж третій країні за цінами, нижчими від витрат виробництва на одиницю (фіксованих або змінних), плюс адміністративні, продажні та загальні витрати може розглядатись як такий, що не здійснюється у звичайному ході торгівлі через ціну, і може не враховуватися під час визначення звичайної вартості тільки тоді, коли органи влади-3 визначать, що такий продаж здійснюється протягом тривалого періоду часу-4 в суттєвих кількостях-5 і здійснюється за цінами, які не дозволяють відшкодувати всіх витрат протягом обґрунтованого періоду часу. Якщо ціни, які нижчі, ніж витрати за одиницю продукції, на момент продажу перевищують середньозважені витрати на одиницю продукції за період розслідування, то вважається, що такі ціни забезпечують відшкодування витрат протягом обґрунтованого періоду часу.

2.2.1.1. Для цілей пункту 2 витрати звичайно обчислюються на основі обліку, що ведеться експортером або виробником, стосовно якого ведеться розслідування, за умови, що такий облік ведеться відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку країни-експортера й обґрунтовано відображає витрати, пов'язані з виробництвом і продажем товару, що розглядається. Органи влади розглядають усі наявні докази стосовно належного розподілу витрат, у тому числі ті, які надані експортером або виробником у ході розслідування, за умови, що такий розподіл раніше використовувався експортером або виробником, зокрема, стосовно встановлення відповідних періодів амортизації й знецінювання та відрахувань на капітальні витрати й інші витрати на розвиток виробництва. Якщо тільки це ще не відображено в розподілі витрат згідно із цим підпунктом, витрати належним чином корегуються з урахуванням неперіодичних статей витрат, які призначені для розвитку майбутнього та (або) поточного виробництва, або обставин, за яких на витрати протягом періоду розслідування впливають операції періоду становлення виробництва-6.

2.2.2. Для цілей пункту 2 суми адміністративних, торгових та загальних витрат і прибутків ґрунтуються на фактичних даних, які стосуються виробництва й продажу у звичайному ході торгівлі подібним товаром експортером або виробником, стосовно якого ведеться розслідування. Якщо такі суми не можуть бути визначені на цій основі, то такі суми можуть бути визначені на основі:

i) фактичних сум, понесених та реалізованих відповідним експортером або виробником у зв'язку з виробництвом та продажем на внутрішньому ринку країни походження тієї самої загальної категорії товарів;

ii) середньозваженої величини фактичних сум, понесених та реалізованих іншими експортерами або виробниками, стосовно яких ведеться розслідування у зв'язку з виробництвом та продажем подібного товару на внутрішньому ринку країни походження;

iii) будь-якого іншого обґрунтованого методу за умови, що сума таким чином установленого прибутку не перевищує прибутку, який звичайно отримують інші експортери або виробники від продажу товарів цієї самої загальної категорії на внутрішньому ринку країни походження

2.3. У випадках, коли експортної ціни немає або коли відповідні органи влади вважають, що експортна ціна є ненадійною через зв'язок або компенсаційну домовленість між експортером та імпортером чи третьою стороною, експортну ціну може бути виведено на основі ціни, за якою імпортні товари вперше перепродаються незалежному покупцю, або, якщо товари не перепродаються незалежному покупцю або не перепродаються в тому стані, у якому їх імпортовано, на такій обґрунтованій основі, яка може бути визначена органи влади.

2.4. Проводиться справедливе порівняння між експортною ціною та звичайною вартістю. Це порівняння проводиться на одному й тому самому етапі торгової операції, звичайно на етапі відвантаження із заводу, і стосовно продажу, який здійснено майже в один і той самий час. У кожному випадку по суті робиться відповідна поправка стосовно різниць, які враховують розбіжності, що впливають на зіставність цін, у тому числі розбіжності в умовах продажу, оподаткуванні, рівнях торгівлі, кількостях, фізичних характеристиках, а також будь-які інші розбіжності, стосовно яких є докази їхнього впливу на зіставність-7. У випадках, зазначених у пункті 3, необхідно також робити поправку на витрати, у тому числі мито й податки, які понесені в період між імпортом і перепродажем, а також на отриманий прибуток. Якщо в таких випадках зачеплено зіставність цін, органи влади встановлюють звичайну вартість на рівні торгівлі, еквівалентному рівню торгівлі виведеної експортної ціни, або роблять відповідну поправку, забезпечену за цим пунктом. Органи влади вказують відповідним сторонам, яка інформація є необхідною для забезпечення справедливого порівняння, і не накладають на ці сторони необґрунтованого тягаря надання доказів.

2.4.1. Коли порівняння згідно з пунктом 4 вимагає конверсії валют, така конверсія повинна здійснюватися з використанням обмінного курсу на дату продажу-8 за умови, що коли продаж іноземної валюти на форвардних ринках безпосередньо пов'язаний з експортним продажем, що розглядається, то використовується обмінний курс форвардного продажу. Коливання обмінних курсів не беруться до уваги, і під час розслідування органи влади дозволяють експортерам корегувати протягом щонайменше 60 днів свої експортні ціни для відображення постійних змін в обмінних курсах протягом періоду розслідування.

2.4.2. З урахуванням положень, які регулюють справедливе порівняння згідно з пунктом 4, існування демпінгової маржі під час розслідування, як правило, установлюється на основі порівняння середньозваженої звичайної вартості з середньозваженими цінами всіх порівнюваних експортних операцій або шляхом порівняння звичайної вартості й експортних цін для кожної операції. Звичайну вартість, установлену на середньозваженій основі, може бути порівняно із цінами окремих експортних операцій, якщо органи влади виявлять зразок експортних цін, які значно відрізняються в різних покупців, у різних регіонах або в різні періоди часу, і якщо подається пояснення стосовно того, чому такої різниці не може бути належним чином взято до уваги шляхом використання порівняння кожної середньозваженої величини з кожною середньозваженою величиною або кожної операції з кожною операцією.

2.5. У випадку, коли товари не імпортуються безпосередньо з країни походження, а експортуються до члена-імпортера з країни-посередника, ціни, за якими ці товари продаються з країни експорту члену-імпортеру, звичайно зіставляються з порівнянними цінами в країні експорту. Однак може проводитися порівняння із ціною в країні походження, якщо, наприклад, товари просто перевозяться транзитом через країну експорту, або такі товари не виробляються в країні експорту, або для них немає порівнянної ціни в країні експорту.

2.6. У тексті цієї Угоди термін "подібний товар" тлумачиться як такий, що означає товар, який є ідентичним, тобто подібним в усьому до товару, що розглядається, або за відсутності такого товару до іншого товару, хоча й не подібного в усьому, але що має характеристики, які дуже нагадують характеристики товару, що розглядається.

2.7. Ця стаття не суперечить другому додатковому положенню до пункту 1 статті VI у додатку I ГАТТ 1994.

3.1. Визначення шкоди для цілей статті VI ГАТТ 1994 ґрунтується на позитивному доказі та охоплює об'єктивне вивчення як a) обсягу демпінгового імпорту та впливу демпінгового імпорту на ціни подібних товарів на внутрішньому ринку, так і b) наступного впливу цього імпорту на вітчизняних виробників таких товарів.

3.2. Що стосується обсягів демпінгового імпорту, то органи влади, що проводять розслідування, розглядають, чи мало місце значне збільшення демпінгового імпорту чи то в абсолютному вираженні, чи стосовно виробництва чи споживання в члені-імпортері. Що стосується впливу демпінгового імпорту на ціни, то органи влади, які проводять розслідування, розглядають, чи мало місце значний підрив цін демпінговим імпортом порівняно із цінами на подібний товар члена-імпортера, чи призводить такий імпорт в інший спосіб до зниження цін до значного ступеня або запобігання зростанню цін, яке відбулося б у протилежному випадку, до значного ступеня. Жодний із цих факторів або кілька з них не можуть мати безумовно вирішального значення.

3.3. Коли предметом антидемпінгових розслідувань є одночасно імпорт якого-небудь товару більше, ніж з однієї країни, то органи влади, що проводять розслідування, можуть в сукупності оцінити вплив такого імпорту тільки тоді, коли вони визначать, що a) демпінгова маржа, установлена стосовно імпорту з кожної країни, перевищує de minimis, як це визначено в пункті 8 статті 5, а обсяг імпорту з кожної країни не є незначним, та що b) кумулятивна оцінка впливу імпорту є доречною з урахуванням умов конкуренції між імпортними товарами й умов конкуренції між імпортними товарами та подібним товаром вітчизняного виробництва.

3.4. Вивчення впливу демпінгового імпорту на відповідну вітчизняну промисловість охоплює оцінку всіх відповідних економічних факторів та показників, які стосуються стану виробництва, у тому числі фактичного та потенційного спаду продажів, прибутків, випуску товару, частки на ринку, продуктивності праці, доходів на інвестиції або використання потужностей; факторів, що впливають на внутрішні ціни; величини демпінгової маржі; фактичного та потенційного негативного впливу на потік готівкових коштів, матеріальні запаси, зайнятість, заробітну плату, темпи росту, здатність залучати капітал або інвестиції. Цей список не є вичерпним і жодний із цих факторів або кілька з них не можуть мати безумовно вирішального значення.

3.5. Повинно бути продемонстровано, що демпінговий імпорт через вплив демпінгу, як це зазначено в пунктах 2 та 4, завдає шкоди в рамках змісту цієї Угоди. Демонстрація причинного зв'язку між демпінговим імпортом та шкодою вітчизняній промисловості повинна ґрунтуватися на вивченні всіх відповідних доказів, які мають органи влади. Органи влади також вивчають будь-які відомі фактори, інші, ніж демпінговий імпорт, які водночас завдають шкоди вітчизняній промисловості, а шкода, яка завдається цими іншими факторами, не повинна приписуватися демпінговому імпортові. Фактори, які можуть бути доречними стосовно цього, охоплюють, inter alia, обсяги та ціни імпорту, який не продається за демпінговими цінами; зниження попиту або зміни в моделях споживання; обмежувальну торговельну практику та конкуренцію між зарубіжними та вітчизняними виробниками; розвиток технології та показники експорту й продуктивність вітчизняної промисловості.

3.6. Вплив демпінгового імпорту оцінюється стосовно вітчизняного виробництва подібного товару, коли наявні дані дозволяють виокремити це виробництво на основі таких критеріїв, як виробничий процес, продаж та прибутки виробників. Якщо таке виокремлення цього виробництва неможливе, вплив демпінгового імпорту оцінюється шляхом вивчення виробництва найвужчої групи або кола товарів, що охоплюють подібний товар, про які може бути надано необхідну інформацію.

3.7. Визначення загрози завдання суттєвої шкоди ґрунтується на фактах, а не тільки на припущеннях, здогадах чи віддаленій можливості. Зміна в обставинах, яка могла б створити ситуацію, у якій демпінг міг би завдати шкоди, повинна бути чітко передбачена та неминуча-10. Під час визначення існування загрози завдання суттєвої шкоди органи влади, inter alia, повинні розглядати такі фактори, як:

i) значні темпи зростання обсягів демпінгового імпорту на внутрішньому ринку, що вказує на ймовірність значного зростання імпорту;

ii) наявність у вільному розпорядженні експортера невикористаних потужностей або неминуче їхнє суттєве зростання, що вказує на можливість значного зростання демпінгового експорту на ринок члена-імпортера, беручи до уваги наявність інших експортних ринків для поглинання будь-якого додаткового експорту;

iii) чи поступає імпорт за цінами, які матимуть значний обтяжливий або гнітючий ефект на внутрішні ціни та, напевно, збільшить попит на подальший імпорт, а також

iv) запаси товару, стосовно якого ведеться розслідування.

Жодний із цих факторів не може мати безумовно вирішального значення, але сукупність розглянутих факторів повинна дозволити дійти висновку, що подальший демпінговий експорт є неминучим і що, якщо не буде вжито захисних заходів, то може бути завдано суттєвої шкоди.

3.8. Стосовно випадків, коли демпінговий імпорт створює загрозу завдання шкоди, рішення про застосування антидемпінгових заходів розглядаються й приймаються з особливою ретельністю.

4.1. Для цілей цієї Угоди термін "вітчизняна промисловість" тлумачиться як такий, що стосується вітчизняних виробників подібних товарів у цілому або тих з них, сукупний випуск товарів яких становить основну частку загального вітчизняного виробництва цих товарів за винятком того, що:

i) коли виробники пов'язані-11 з експортерами чи імпортерами або самі є імпортерами товару, який ніби є предметом демпінгу, термін "вітчизняна промисловість" може тлумачитись як такий, що стосується решти виробників;

ii) за виняткових обставин територію члена для відповідного виробництва може бути поділено на два чи більше конкуруючих ринки, а виробники в рамках кожного ринку можуть розглядатись як окрема промисловість, якщо a) виробники в рамках такого ринку продають усю або майже всю свою продукцію відповідного товару на цьому ринку та b) попит на цьому ринку не задовольняється якою б то не було значною мірою виробниками відповідного товару, які розташовані в інших місцях цієї території. За таких обставин може бути виявлено існування шкоди навіть тоді, коли великій частині всієї вітчизняної промисловості не завдано шкоди за умови, що існує концентрація демпінгового імпорту в такому ізольованому ринку, а також за умови, що демпінговий імпорт завдає шкоди виробникам усієї чи майже всієї продукції в рамках такого ринку.

4.2. Коли вітчизняну промисловість тлумачено так, що вона стосується виробників у певній місцевості, тобто ринку, визначеного у рубриці "ii" підпункту 1, антидемпінгове мито повинно стягуватися-12 лише на відповідні товари, передані для кінцевого споживання до цієї місцевості. Коли конституційне право члена-імпортера не дозволяє стягнення антидемпінгового мита на такій підставі, член-імпортер може стягувати антидемпінгове мито без обмежень лише тоді, коли a) експортерам надано можливість припинити експорт за демпінговими цінами в зазначену місцевість чи іншим чином надати запевнення відповідно до статті 8, а відповідних запевнень стосовно цього не надано негайно, і b) таке мито не може стягуватися лише з товарів конкретних виробників, які здійснюють поставки у відповідну місцевість.

4.3. Коли дві чи більше країн досягли згідно з положеннями підпункту "a" пункту 8 статті XXIV ГАТТ 1994 такого рівня інтеграції, що вони мають ознаки єдиного, об'єднаного ринку, то промисловість на всій території інтеграції повинна вважатися вітчизняною промисловістю, яку зазначено в пункті 1.

4.4. До цієї статті застосовуються положення пункту 6 статті 3.

5.1. За винятком того, що передбачено в пункті 6, розслідування для визначення існування, ступеня та впливу будь-якого очікуваного демпінгу розпочинається за письмовою заявою, зробленою вітчизняною промисловістю або від її імені.

5.2. Заява за пунктом 1 охоплює докази: a) демпінгу; b) шкоди в рамках змісту статті VI ГАТТ 1994, як це тлумачиться цією Угодою; c) причинного зв'язку між демпінговим імпортом та очікуваною шкодою. Просте твердження, не підкріплене відповідними доказами, не може вважатися достатнім для задоволення вимог цього пункту. Заява містить таку інформацію, яка є обґрунтовано наявною в заявника, про таке:

i) особу заявника та опис обсягу й вартості вітчизняного виробництва подібного товару заявником. Якщо письмова заява робиться від імені вітчизняної промисловості, у заяві повинно бути визначено промисловість, від імені якої робиться заява шляхом подачі переліку всіх відомих вітчизняних виробників подібного товару (чи об'єднань вітчизняних виробників подібного товару) і настільки, наскільки це є можливим, опис обсягів та вартості вітчизняного виробництва подібного товару, який припадає на таких виробників;

ii) повний опис товару, який нібито є предметом демпінгу, назву відповідної країни або країн походження чи експорту, особу кожного відомого експортера або іноземного виробника та перелік відомих осіб, що імпортують відповідний товар;

iii) інформацію про ціни, за якими відповідний товар продається, коли він призначений для споживання на внутрішніх ринках країни або країн походження чи експорту (або у випадках, коли це доцільно, інформацію про ціни, за якими цей товар продається з країни чи країн походження або експорту до третьої країни чи країн, або стосовно виведеної вартості товару) експортні ціни або у випадках, коли це доцільно, про ціни, за якими цей товар уперше перепродається незалежному покупцю на території члена-імпортера;

iv) інформацію про динаміку обсягу імпорту товару, що нібито є предметом демпінгу, вплив цього імпорту на ціни подібного товару на внутрішньому ринку та дальший вплив імпорту на вітчизняну промисловість, як це демонструється відповідними факторами та показниками, які впливають на стан вітчизняної промисловості, такими, які перелічено в пунктах 2 та 4 статті 3.

5.3. Органи влади перевіряють точність і відповідність доказів, поданих у заяві, для визначення того, чи існують достатні докази, щоб виправдати початок розслідування.

5.4. Розслідування не розпочинається відповідно до пункту 1, якщо тільки органи влади не визначили на підставі вивчення ступеня підтримки або заперечення заяви, висловленої-13 вітчизняними виробниками подібного товару, що ця заява зроблена вітчизняною промисловістю або від її імені-14. Заява вважається зробленою "вітчизняною промисловістю або від її імені", якщо вона підтримана тими вітчизняними виробниками, сукупний випуск продукції яких становить більше 50 відсотків загального виробництва подібного товару, який виробляється тією частиною вітчизняної промисловості, яка висловлює або підтримку, або заперечення заяви. Однак не розпочинається жодного розслідування, якщо на вітчизняних виробників, які чітко підтримують заяву, припадає менше 25 відсотків загальних обсягів виробництва подібного товару, який виробляється вітчизняною промисловістю.

5.5. Органи влади уникають, якщо тільки не прийнято рішення про початок розслідування, будь-якого публічного оголошення заяви про початок розслідування. Проте після одержання належним чином документованої заяви й до початку розслідування органи влади повідомляють урядові відповідного члена-експортера.

5.6. Якщо за особливих обставин відповідні органи влади вирішать розпочати розслідування, не одержавши письмової заяви, зробленої вітчизняною промисловістю або від її імені про початок такого розслідування, вони розпочинають його лише тоді, коли мають достатні докази демпінгу, шкоди та причинних зв'язків, описаних у пункті 2, для виправдання початку розслідування.

5.7. Докази як демпінгу, так і шкоди розглядаються водночас a) під час прийняття рішення про те, чи розпочинати розслідування, чи ні, і b) після того під час розслідування починаючи з дати, не пізніше найпершої дати, коли відповідно до положень цієї Угоди можуть бути застосовані попередні заходи.

5.8. Заява за пунктом 1 відхиляється й розслідування негайно припиняється, як тільки відповідні органи влади переконуються, що немає достатніх доказів ні демпінгу, ні шкоди для виправдання продовження справи. Розслідування негайно припиняється у випадках, коли органи влади визначать, що демпінгова маржа є de minimis або що обсяг демпінгового імпорту, фактичного чи потенційного, або шкоди є незначним. Демпінгова маржа вважається de minimis, якщо ця маржа, яку виражено в процентному відношенні до експортної ціни, є меншою 2 відсотків. Обсяг демпінгового імпорту, як правило, уважається таким, який є незначним, якщо виявлено, що обсяг демпінгового імпорту з конкретної країни становить менше 3 відсотків імпорту подібного товару членом-імпортером, якщо тільки на країни, частка кожної з яких окремо становить менше 3 відсотків імпорту подібного товару членом-імпортером, не припадає в сукупності більше 7 відсотків імпорту подібного товару членом-імпортером.

5.9. Антидемпінгове розслідування не перешкоджає процедурам митної очистки.

5.10. Розслідування, за винятком особливих обставин, завершуються в межах 1 року й у жодному разі не пізніше 18 місяців після їхнього початку.

6.1. Усім заінтересованим сторонам антидемпінгового розслідування надається повідомлення про інформацію, яку вимагають органи влади, та широкі можливості представити в письмовому вигляді всі докази, які вони вважають доречними, стосовно відповідного розслідування.

6.1.1. Експортерам або зарубіжним виробникам, які одержують запитальники, що використовуються в антидемпінговому розслідуванні, надається щонайменше 30 днів для відповіді-15. Повинно бути належним чином розглянуто будь-яке прохання про продовження 30-денного періоду, і після подачі причин таке продовження повинно бути надано в разі можливості.

6.1.2. За умови дотримання вимоги захисту конфіденційної інформації докази, надані в письмовому вигляді однією заінтересованою стороною, негайно передаються іншим заінтересованим сторонам, що беруть участь у розслідуванні.

6.1.3. Як тільки розслідування розпочато, органи влади надають повний текст письмової заяви, одержаної згідно з пунктом 1 статті 5, відомим експортерам-16 та органам влади члена-експортера та надають їх на запит іншим залученим заінтересованим сторонам. Необхідно приділяти належну увагу вимозі захисту конфіденційної інформації, як це передбачено в пункті 5.

6.2. У ході всього антидемпінгового розслідування всі заінтересовані сторони мають цілковиту можливість для захисту своїх інтересів. Для цього органи влади на запит надають можливість усім заінтересованим сторонам зустрічатися зі сторонами, що мають протилежні інтереси для того, щоб можна було представити протилежні думки та запропонувати заперечні аргументи. Надання таких можливостей повинно здійснюватися з урахуванням потреби збереження конфіденційності й зручності для сторін. Жодного зобов'язання для будь-якої сторони стосовно зустрічі не існує, а неучасть у ній не завдає шкоди позиціям цієї сторони. Заінтересовані сторони також мають право під час обґрунтування подавати іншу інформацію в усному вигляді.

6.3. Усна інформація, передбачена пунктом 2, береться до уваги органами влади лише тоді, якщо вона в подальшому відтворюється в письмовому вигляді й передається іншим заінтересованим сторонам, як це передбачено підпунктом 1.2.

6.4. Якщо це можливо, органи влади вчасно надають можливості всім заінтересованим сторонам для ознайомлення з усією інформацією, що пов'язана з представленням їхніх позицій, яка не є конфіденційною, що визначено в пункті 5, і використовується органами влади в антидемпінговому розслідуванні, та підготовки виступів на підставі цієї інформації.

6.5. Будь-яка інформація, яка за своїм характером є конфіденційною (наприклад, тому що її розкриття могло б надати значні конкурентні переваги конкуренту або тому що її розкриття могло б мати значний негативний вплив на особу, яка подає цю інформацію, або на особу, від якої ця особа одержала інформацію) або такою, яка надається на конфіденційній основі сторонами розслідування, повинна під час обґрунтування вважатися такою органами влади. Така інформація не повинна розкриватися без окремого дозволу сторони, що її надала-17.

6.5.1. Органи влади вимагають від заінтересованих сторін, що надають конфіденційну інформацію, подати її неконфіденційні узагальнені виклади. Ці виклади повинні бути досить детальними, щоб дозволити одержати раціональне розуміння суті інформації, поданої в конфіденційному вигляді. За виняткових обставин ці сторони можуть зазначити, що такої інформації не може бути узагальнено. За таких обставин повинно бути надано заява з поясненням причин того, чому узагальнення не є можливим.

6.5.2. Якщо органи влади виявлять, що вимога конфіденційності не є обґрунтованою і якщо постачальник інформації або не бажає її розголошення, або не дозволяє її розкриття в узагальненому чи короткому викладі, органи влади можуть не брати такої інформації до уваги, якщо тільки їм не буде переконливо доведено з відповідних джерел, що ця інформація є точною-18.

6.6. За винятком обставин, наведених у пункті 8, під час розслідування органи влади переконуються в точності інформації, поданої заінтересованими сторонами, на якій ґрунтуються їхні висновки.

6.7. Для того, щоб перевірити надану інформацію або з'ясувати додаткові подробиці, органи влади можуть проводити розслідування на території інших членів, якщо це необхідно, за умови одержання згоди відповідних фірм, та повідомити представникам уряду відповідного члена, якщо тільки цей член не заперечує проти розслідування. До розслідувань, які виконуються на території інших членів, застосовуються процедури, описані в додатку I . За умови дотримання вимоги про захист конфіденційної інформації органи влади надають результати будь-яких таких розслідувань або здійснюють їхнє розкриття відповідно до пункту 9 фірмам, до яких вони мають стосунок, а також можуть надати такі результати заявникам.

6.8. У випадках, коли будь-яка заінтересована сторона відмовляє в доступі до необхідної інформації або іншим чином не надає її в межах розумного періоду часу чи значною мірою перешкоджає розслідуванню, попередні та остаточні рішення, позитивні або негативні, можуть бути зроблені на підставі наявних фактів. Під час застосування цього пункту необхідно дотримуватися положень додатка II.

6.9. Органи влади до винесення остаточного рішення інформують усі заінтересовані сторони про суттєві факти, що розглядаються, які становлять основу для рішення, і про те, чи необхідно застосувати остаточні заходи. Таке розкриття повинно відбутися завчасно, щоб сторони змогли захистити свої інтереси.

6.10. Органи влади, як правило, визначають окрему демпінгову маржу для кожного відомого відповідного експортера або виробника товару, стосовно якого ведеться розслідування. У випадках, коли кількість залучених експортерів, виробників, імпортерів або видів товарів є настільки великою, що зробити таке визначення практично неможливо, органи влади можуть обмежити своє вивчення або розумною кількістю заінтересованих сторін чи товарів, використовуючи вибірки, які є статистично обґрунтованими, на підставі інформації, наявної в органів влади на момент відбору, або найбільшим процентним відношенням обсягів експорту з відповідної країни, яке може обґрунтовано бути досліджено.

6.10.1. Будь-який відбір експортерів, виробників, імпортерів або типів товарів, зроблений згідно із цим пунктом, повинен переважно робитися під час консультування з відповідними експортерами, виробниками або імпортерами та за їхньою згодою.

6.10.2. У випадках, коли органи влади обмежили своє вивчення, передбачене цим пунктом, вони, проте, повинні визначити окрему демпінгову маржу для будь-якого експортера або виробника, якого спочатку не було відібрано та який подає необхідну інформацію завчасно для того, щоб таку інформацію було розглянуто під час розслідування, за винятком того, коли кількість експортерів або виробників є настільки великою, що окремі вивчення будуть надто обтяжливими для органів влади й перешкодять вчасному завершенню розслідування. Добровільні відповіді не відкидаються.

6.11. Для цілей цієї Угоди "заінтересовані сторони" охоплює:

i) експортера або зарубіжного виробника чи імпортера товару, стосовно якого ведеться розслідування, або торговельне чи підприємницьке об'єднання, більшість членів якого є виробниками, експортерами або імпортерами такого товару;

ii) уряд члена-експортера;

iii) виробника подібного товару в члені-імпортері або торговельне та підприємницьке об'єднання, більшість членів якого виробляють подібний товар на території члена-імпортера.

Цей список не заважає членам дозволяти включати як заінтересованих сторін вітчизняні та зарубіжні сторони, інші, ніж ті, які зазначено вище.

6.12. Органи влади надають можливість промисловим користувачам товару, стосовно якого ведеться розслідування, і для представницьких організацій-споживачів у випадках, коли товар звичайно продається вроздріб, надавати інформацію, яка має стосунок до розслідування, стосовно демпінгу, шкоди та причинного зв'язку.

6.13. Органи влади належним чином ураховують будь-які труднощі, які відчувають заінтересовані сторони, особливо малі компанії, у наданні інформації, яка вимагається, і надають будь-яку можливу практичну допомогу.

6.14. Викладені вище процедури не спрямовані на те, щоб перешкодити органам влади члена швидко діяти стосовно початку розслідування, одержання попередніх або остаточних висновків, позитивних чи негативних, або застосування попередніх чи остаточних заходів згідно з відповідними положеннями цієї Угоди.

7.1. Попередні заходи можуть застосовуватися, лише якщо:

i) розслідування розпочато відповідно до положень статті 5, із цією метою подано публічне повідомлення, а заінтересованим сторонам надано належну можливість подавати інформацію та робити зауваження;

ii) зроблено попереднє позитивне визначення стосовно демпінгу та пов'язаної з ним шкоди для вітчизняної промисловості;