1) Положення статті застосовуються з урахування ст.18 Закону УРСР "Про мови в Українській РСР" (ВВР 1989, дод. до N 45, ст.58).

1) Застосовувати вказані статті, виходячи з положень статей 149, 150, 151, 152, 153, 154, 155 Конституції Української РСР зі змінами, внесеними Законом УРСР N 404-12 від 24 жовтня 1990 р., Законами України N 2462-12 від 17.06.92, N 2463-12, N 2480-12 від 19.06.92 р. (ВВР 1990, N 45, ст.606; 1992, N 35, ст.506, 507, 514).

2) Постанова Верховної Ради України "Про перейменування військових трибуналів України у військові суди України і продовження повноважень їх суддів" від 3 лютого 1993 р. (ВВР 1993, N 15, ст.135).

3) Указ Президії Верховної Ради України від 15 січня 1992 р. "Про надання Верховному Суду України повноваження касаційної інстанції стосовно справ, які розглядаються по першій інстанції військовими трибуналами в Україні" (Від. 1992, N 17, ст.219).

1) При вирішенні спору товариськими судами слід враховувати зміни, внесені до ст.7 Положення про товариські суди Української РСР, затвердженого Указом Президії Верховної Ради УРСР від 23 березня 1977 р. (Від. 1985, N 44, ст.1054; Від. 1991, N 15, ст.178).

2) Віднесення спорів до відання нотаріату передбачено главами 14, 15, 16 Закону України "Про нотаріат", який постановлено ввести в дію з 10 січня 1994 р. (Постанова Верховної Ради України від 2 вересня 1993 р. "Про порядок введення в дію Закону України "Про нотаріат".

3) Вирішення індивідуальних трудових спорів іншими органами закріплено у главі XV КЗпП України зі змінами, внесеними Законом України від 18 лютого 1992 р. (ВВР 1992, N 22, ст.302).

4) Підвідомчість земельних спорів іншим органам, у тому числі попереднє вирішення спорів у позасудовому порядку, визначена Земельним кодексом України, прийнятим 13 вересня 1992 р., зі змінами, внесеними Законом України від 13 березня 1992 р. (ВВР 1992, N 25, ст.354), а про підвідомчість справ судам йдеться у розділі 8 Земельного кодексу.

5) Статтею 9 Закону України від 17 квітня 1991 р. "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" встановлено порядок вирішення питань, пов'язаних з поновленням прав репресованих (ВВР 1991, N 22, ст.262). З цих питань прийняті Положення про комісії Рад народних депутатів з питань поновлення прав реабілітованих, Положення про порядок виплати грошової компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим громадянам або їхнім спадкоємцям" (Постанова Кабінету Міністрів від 18 лютого 1993 р. N 112 (ЗП Уряду України. 1993, N 7, ст.142).

6) Підвідомчість спорів іншим органам визначена Законом України від 14 травня 1992 р. "Про банкрутство" (ВВР 1992, N 31, ст.440).

7) Арбітражний процесуальний кодекс, прийнятий 6 листопада 1991 р., у статтях 1 та 12 визначив підвідомчість справ арбітражним судам за винятками, що містяться у цьому Кодексі та у п.2 Постанови Верховної Ради України від 6 листопада 1991 р. "Про порядок введення в дію Арбітражного процесуального кодексу України" (ВВР 1992, N 6, ст.57).

8) Статті 62, 102 Закону України від 5 листопада 1991 р. "Про пенсійне забезпечення" (ВВР 1992, N 3, ст.10).

9) Спори, вказані у статті 17 Закону України від 10 квітня 1992 р. "Про споживчу кооперацію", віднесено до відання арбітражного суду (ВВР 1992, N 30, ст.414).

10) Статтею 32 Закону України від 16 червня 1992 р. "Про об'єднання громадян" вирішення питання про примусовий розпуск (ліквідацію) всеукраїнських та міжнародних об'єднань громадян на території України підвідомче Конституційному Суду України (ВВР 1992, N 34, ст.504).

Розмір штрафу визначається згідно з Законом України від 17 червня 1992 р. "Про порядок застосування кримінальних покарань і заходів адміністративного стягнення у вигляді штрафу" (ВВР 1992, N 35, ст.510).

Правила статей застосовуються з урахуванням Закону України від 18 грудня 1991 р. "Про державне мито", на час зупинення дії якого в даний час застосовується Декрет Кабінету Міністрів України від 21 березня 1993 р. "Про державне мито" (ВВР 1992, N 12, ст.170; ЗП Уряду України. 1993, N 3, ст.46).

Враховуються положення статті 12 Закону України від 19 грудня 1992 р. "Про адвокатуру" (ВВР 1992, N 9, ст.62).

Розмір штрафу визначається згідно з Законом України від 17 червня 1992 р. "Про порядок застосування кримінальних покарань і заходів адміністративного стягнення у вигляді штрафу" (ВВР 1992, N 35, ст.510).

Правила статті застосовуються виходячи з положень ст.237 Кодексу законів про працю України в редакції Закону України від 18 лютого 1992 р. (ВВР 1992, N 22 ст.302).

Положення статей необхідно застосовувати з врахуванням статей 5, 6, 7 Закону України від 19 грудня 1992 р. "Про адвокатуру" (ВВР 1993, N 9, ст.62).

При застосуванні статей 123, 124, 124-1 слід враховувати підсудність справ, визначених окремими законодавчими актами. Зокрема: 1) Статті 21-1, 26-1 Закону УРСР "Про судоустрій Української РСР" зі змінами, внесеними Законом України від 17 червня 1992 р. (ВВР 1981, N 24, ст.357; 1992, N 35, ст.508). 2) Статтю 9 Закону УРСР від 9 жовтня 1989 р. "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" із змінами, внесеними Законом Союзу РСР від 20 травня 1991 р. (Відомості з'їзду народних депутатів СРСР та Верховної Ради СРСР. 1989, N 18, ст.342; 1991, N 23, ст.654). 3) Статтю 17 Закону УРСР від 23 квітня 1991 р. "Про свободу совісті та релігійні організації" (ВВР 1991, N 25, ст.284). 4) Статтю 16 Дисциплінарного статуту прокуратури України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 6 листопада 1991 р. (ВВР 1991, N 4, ст.15). 5) Статтю 12 (частина 6) Закону УРСР від 5 липня 1991 р. "Про вибори Президента Української РСР" (ВВР 1991, N 33, ст.448). 6) Стаття 5 Закону України від 20 грудня 1991 р. "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (ВВР 1992, N 15, ст.190).

Підвідомчість справ, крім загальних положень, викладених у статті 24 Кодексу, визначається відповідними нормами матеріального права. Зокрема:

1) Главою XV Кодексу законів про працю України.

2) Пунктом 6 статті 20, статтею 21 Закону України від 5 листопада 1991 р. "Про прокуратуру" (ВВР 1991, N 53, ст.793) зі змінами, внесеними Законом від 22 квітня 1993 р. (ВВР 1993, N 22. ст.229).

3) Статтями 57, 58 Закону України від 26 березня 1992 р. "Про внесення змін до Закону УРСР про місцеві Ради народних депутатів та місцеве самоврядування" (ВВР 1992, N 28, ст.387).

4) Пунктом 40 Дисциплінарного Статуту органів внутрішніх справ УРСР, затвердженого Указом Президії Верховної Ради України від 29 липня 1991 р. (Від. 1991, N 45, ст.599).

5) Статтею 6 Закону УРСР від 21 березня 1991 р. "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Українській РСР" (ВВР 1991, N 21, ст.253).

6) Статтями 3 (п.5), 6, 34 (п.2) Закону УРСР від 27 березня 1991 р. "Про підприємства в Українській РСР" (ВВР 1991, N 24, ст.273).

7) Статтями 11, 15 Закону СРСР від 26 травня 1988 р. "Про кооперацію в СРСР" (ВВР 1988, N 22, ст.355), зі змінами, внесеними Законом СРСР від 26 червня 1990 р. (ВВР 1990, N 26, ст.489).

8) Статтями 4, 8, 12, 15 Закону УРСР від 7 лютого 1991 р. "Про підприємництво" (ВВР 1991, N 14, ст.168).

9) Статтею 42 Закону України від 8 жовтня 1991 р. "Про громадянство України" (ВВР 1991, N 50, ст.72) та Указом Президента України від 31 березня 1992 р. (Від. 1992, N 26, ст.359).