1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


П О С Т А Н О В А
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
( Постанова втрачає чинність одночасно з втратою чинності пунктом 8 частини першої статті 15, частиною четвертою статті 16, абзацом першим частини другої статті 46-2, статтею 47, частиною першою статті 49, частиною п'ятою статті 50, частинами третьою, четвертою, шостою та одинадцятою статті 50-1, частиною третьою статті 51-2, статтею 53 щодо класних чинів Закону України "Про прокуратуру" - див. пункт 4 розділу XII Закону N 1697-VII від 14.10.2014, ВВР, 2015, N 2-3, ст.12 )
Про затвердження Дисциплінарного статуту прокуратури України
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 4, ст.15 ) ( Щодо визнання неконституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду N 13-рп/2004 від 22.06.2004 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 4711-VI від 17.05.2012, ВВР, 2013, N 14, ст.89 N 245-VII від 16.05.2013, ВВР, 2014, N 12, ст.178 )
Відповідно до статті 48 Закону України "Про прокуратуру" Верховна Рада України
постановляє:
Затвердити Дисциплінарний статут прокуратури України (додається) і ввести його в дію з 1 грудня 1991 року, за винятком частини другої статті 16.
Частину другу статті 16 ввести в дію з 1 березня 1992 року.
Голова Верховної Ради України Л.КРАВЧУК
м. Київ, 6 листопада 1991 року
N 1796-XII
ДИСЦИПЛІНАРНИЙ СТАТУТ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ
I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Відповідно до Закону України "Про прокуратуру" Генеральний прокурор України та підлеглі йому прокурори здійснюють вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів. Важливою передумовою успішного виконання покладених на прокуратуру функцій є компетентність та особиста дисципліна прокурорів і слідчих прокуратури.
Стаття 2. Працівники прокуратури повинні мати високі моральні якості, бути принциповими і непримиренними до порушень законів, поєднувати виконання своїх професійних обов'язків з громадянською мужністю, справедливістю та непідкупністю. Вони повинні особисто суворо додержувати вимог закону, виявляти ініціативу в роботі, підвищувати її якість та ефективність і сприяти своєю діяльністю утвердженню верховенства закону, забезпеченню демократії, формуванню правосвідомості громадян, поваги до законів, норм та правил суспільного життя.
Будь-які порушення прокурорсько-слідчими працівниками законності та службової дисципліни підривають авторитет прокуратури, завдають шкоди інтересам держави та суспільства.
Стаття 3. На підставі статті 48 Закону України "Про прокуратуру" цей Статут встановлює порядок заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини. II. ЗАОХОЧЕННЯ
Стаття 4. Прокурорсько-слідчі працівники, а також працівники навчальних, наукових та інших установ прокуратури заохочуються за сумлінне і зразкове виконання службових обов'язків, ініціативу та оперативність у роботі.
Стаття 5. Заходами заохочення є:
1) подяка;
2) грошова премія;
3) подарунок;
4) цінний подарунок;
5) дострокове присвоєння класного чину або підвищення в класному чині;
6) нагородження нагрудним знаком "Почесний працівник прокуратури України".
За особливі заслуги в роботі працівники прокуратури можуть бути представлені до нагородження державними нагородами і присвоєння почесного звання "Заслужений юрист України".
Стаття 6. Генеральному прокурору України належить право застосування всіх заходів заохочення, передбачених статтею 5 цього Статуту.
Прокурори Кримської АРСР, областей, міста Києва, інші прирівняні до них прокурори мають право заохотити працівника подякою, грошовою премією та подарунком. Про застосування інших видів заохочення прокурори вносять подання Генеральному прокурору України.
Подання про нагородження державними нагородами та присвоєння почесного звання "Заслужений юрист України" вносить Генеральний прокурор України.
Стаття 7. Заохочення оголошується наказом, про що вноситься запис до трудової книжки. Наказ оголошується особі, якій винесено заохочення, всім працівникам даної прокуратури і додається до особової справи.
III. ДИСЦИПЛІНАРНІ СТЯГНЕННЯ
Стаття 8. Дисциплінарні стягнення щодо прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовуються за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків або за проступок, який порочить його як працівника прокуратури.
Винесення виправдувального вироку, повернення кримінальної справи для додаткового розслідування, скасування запобіжного заходу та інших процесуальних рішень тягне за собою дисциплінарну відповідальність прокурорів і слідчих, якщо ними в процесі слідства були допущені недбалість або несумлінність.
Стаття 9. Дисциплінарними стягненнями є:
1) догана;
2) пониження в класному чині;
3) пониження в посаді;
4) позбавлення нагрудного знаку "Почесний працівник прокуратури України";
5) звільнення;
6) звільнення з позбавленням класного чину.
Стаття 10. Генеральний прокурор України має право застосовувати дисциплінарні стягнення, зазначені у статті 9 цього Статуту, в повному обсязі, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Позбавлення або пониження в класному чині державного радника юстиції 1, 2, 3 класів провадиться Президентом України за поданням Генерального прокурора України.

................
Перейти до повного тексту