Державна податкова адміністрація України розглянула лист спільного підприємства щодо оподаткування послуг з навантаження, розвантаження та перевантаження експортних вантажів, транспортно-експедиційних послуг як в умовах дії Декрету Кабінету Міністрів України "Про податок на добавлену вартість", так і в умовах дії Закону України "Про податок на додану вартість" і повідомляє наступне.

Згідно зі статтею 5 Декрету КМ України від 26.12.92 р. N 14-92 "Про податок на добавлену вартість" та пунктом 63 Інструкції про порядок обчислення і сплати податку на добавлену вартість та акцизного збору за товари, ввезені із-за меж митних кордонів України, і товари (роботи, послуги), що експортуються за межі митних кордонів України, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 31 травня 1994 р. N 44 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 червня 1994 р. за N 140/349, від податку на добавлену вартість звільнявся експорт товарів (робіт, послуг), включаючи послуги транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження товарів, що експортуються. При цьому товари вважаються експортованими, коли вони залишили територію України і їх вивезення було підтверджено вантажною митною декларацією.

Враховуючи зазначене, у разі якщо спільним підприємством на підставі укладених договорів (контрактів) з нерезидентом України надавалися послуги з транспортування, навантаження, розвантаження чи перевантаження експортних вантажів, вивезення яких підтверджено належним чином оформленою вивізною ВМД, і за надані послуги нерезидентом - власником вантажу проведено оплату в іноземній валюті (відповідне підтвердження банківської установи), то суми податку на добавлену вартість, що сплачені або підлягали сплаті постачальникам за виконані роботи, надані послуги, придбані матеріальні ресурси, паливо, вартість яких відноситься на собівартість таких послуг, придбані і введені в експлуатацію з 06.01.93 р. основні виробничі фонди та взяті на облік нематеріальні активи підлягали відшкодуванню з відповідних бюджетів або зарахуванню в рахунок чергових платежів за умови, якщо не минув річний строк з дня оплати податку постачальникам, як це було передбачено пунктом 65 вищезазначеної Інструкції.