Відповідає Державна податкова адміністрація в Полтавській області.

Основним документом, що регулює земельні відносини в Україні, є Земельний кодекс України, а справляння плати за землю здійснюється відповідно до Закону України "Про плату за землю" у редакції Закону від 19 вересня 1996 року N 378/96-ВР (зі змінами і доповненнями, яким установлено ставки земельного податку, порядок його обчислення, пільги з оподаткування землі тощо).

Згідно з рішенням виконкому Комсомольської міської ради від 25.05.2000 р. N 172 на баланс приватного підприємства "Сервіс-житло" передані житлові будинки та споруди.

Відповідно до частини третьої статті 30 Земельного кодексу України у редакції Закону України від 13 березня 1992 року N 2196-XII (зі змінами і доповненнями, який діяв до 1 січня 2002 року (на момент прийняття рішення)), при передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об'єктами до них переходить користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди.

Законом України "Про плату за землю" передбачено, що використання землі в Україні є платним.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про плату за землю" власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або право користування земельною ділянкою.

Відсутність оформленого документа, що посвідчує право на земельну ділянку, не звільняє приватне підприємство "Сервіс-житло" від сплати земельного податку, оскільки право користування земельною ділянкою виникає відповідно до статті 30 Земельного кодексу України. Саме про таку практику вирішення спорів, пов'язаних зі сплатою земельного податку, повідомлено арбітражні суди України у пункті 3 Оглядового листа Вищого арбітражного суду України від 7.02.2000 р. N 01-8/48 "Про деякі питання вирішення спорів за участю податкових органів".