До Головної державної податкової інспекції України надходять численні запити від платників податків з проханням роз'яснити порядок оподаткування доходів пунктів обміну іноземної валюти.

Згідно із статтею 3 пункту 10 Закону Української РСР від 20 березня 1991 року N 872-12 "Про банки і банківську діяльність" купівля в організацій і громадян та продаж їх іноземної валюти готівкою і валюти, що перебуває на рахунках і вкладах, є банківськими операціями. Здійснення операцій в іноземній валюті проводиться на підставі статті 50 вищезазначеного Закону, відповідно до якої Національний банк видає ліцензію на здійснення комерційними банками операцій в іноземній валюті в країні та за кордоном на підставі клопотання банку залежно від його готовності до їх проведення.

Керуючись вказівками Національного банку України від 25.05.1993 р. N 19029/935 та N 19029/936 комерційні банки організують роботу пунктів обміну валюти на підставі агентських угод з юридичними особами і здійснюють контроль за їхньою роботою. Комерційні банки утримують від юридичних осіб плату у вигляді частини прибутку, одержаного обмінними пунктами від операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Прибуток, одержаний комерційним банком від юридичних осіб, з якими складено агентські угоди щодо здійснення послуг населенню з купівлі-продажу іноземної валюти, оподатковується в 1994 році у складі сукупного оподатковуваного доходу банку за ставкою 55 відсотків.

Частина доходу, одержана юридичними особами, після розподілу доходів згідно умов агентських угод, оподатковується в 1994 році у складі сукупного оподатковуваного доходу на загальних підставах за ставкою 22 відсотки.

Листи Головної державної податкової інспекції від 23.11.94 N 10-114/10-4833 та 28.11.94 N 10-114/10-4866 відкликаються.