Для забезпечення валютного обслуговування фізичних осіб - резидентів нерезидентів - організуються пункти обміну іноземної валюти в прикордонних зонах, аеропортах, морських та річкових вокзалах, у відділеннях зв'язку, торговельній мережі та інших місцях прибуття і виїзду громадян в Україну і з України.

1.1. Режим роботи обмінного пункту встановлюється банком чи установою, якою відкрито пункт. В прикордонних зонах, аеропортах, морських та річкових вокзалах обмінні пункти повинні працювати не менше ніж 20 годин на добу, а режим роботи обмінних пунктів, розташованих в інших містах, погоджується з адміністрацією установи, на території якої вони відкриті, але не менше ніж 8 годин на добу щоденно.

Пункти повинні здійснювати операції купівлі і продажу іноземної валюти для фізичних осіб, як резидентів так і нерезидентів України.

1.2. Обмінні пункти уповноважених банків та інших установ, що одержали ліцензію Національного банку України, і які діють на підставі агентських угод з уповноваженими банками;

мають право купувати та провадити готівкову іноземну валюту у фізичних осіб - резидентів і нерезидентів - згідно з встановленими нормами та правилами.

1.3. Фізичні особи - резиденти і нерезиденти - мають право продавати готівкову іноземну валюту обмінним пунктам банків або установ, які одержали відповідну ліцензію Національного банку України.

1.4. Фізичні особи - нерезиденти мають право обміняти українські карбованці на іноземну валюту в обмінних пунктах при умові надання першого екземпляра форми N 377 про продаж валюти банку.

1.5. Операції по купівлі-продажу іноземної валюти, які вказані в пп.1.2., 1.3., 1.4. здійснюються за курсом та в порядку встановленому Національним банком України. По цих операціях стягується комісійний збір в національний валюті, розмір якого встановлюється уповноваженим банком, або установою, що отримала ліцензію Національного банку за погодженням з уповноваженим банком, з яким укладено агентську угоду.

1.6. Продаж іноземної валюти здійснюється на підставі заяви громадянина (додаток N 1) при наданні закордонного паспорта, для занесення даних в журнал-реєстр суворої звітності і відмітки про купівлю іноземної валюти (для фізичних осіб-резидентів).

Громадянину (резиденту) надається другий екземпляр довідки форми N 377, яка є бланком суворої звітності. Нерезиденту, за його бажанням, надається перший екземпляр справки форми N 377 про продаж валюти банку.

1.7. Розмір разового продажу іноземної валюти фізичній особі не обмежується, але загальна сума не повинна перевищувати еквівалент 400 доларів США на календарний рік. При цьому за кожним продажем робиться відмітка в закордонному паспорті. Норми продажу можуть змінюватись тільки Національним банком України.

1.8. За касиром обмінного пункту закріплюється штамп, який має такі реквізити: назва і місце знаходження обмінного пункту, прізвище та ініціали касира. Штамп видається робітникам обмінних пунктів під розписку.

Банк забезпечує робітників власних обмінних пунктів до початку роботи авансом в українських карбованцях і в іноземній валюті, бланками суворої звітності, пломбами та іншими необхідними матеріалами. Порядок забезпечення обмінних пунктів, відкритих на підставі агентської угоди, визначається вказаною угодою.

Банк встановлює для обмінного пункту ліміт авансу в українських карбованцях та в іноземній валюті в розмірі, який забезпечує роботу пункту протягом дня. Цей ліміт може бути збільшений для забезпечення безперервної роботи обмінного пункту у вихідні і святкові дні та в інших необхідних випадках. Банк організує роботу по забезпеченню дотримання ліміту грошового авансу.

1.9. В пункті обміну необхідно ввести два реєстри-журнали суворої звітності для обліку операцій купівлі-продажу іноземної валюти:

1-й реєстр-журнал - по операціях купівлі іноземної валюти (Додаток N 2);

2-й реєстр-журнал - по операціях продажу іноземної валюти (Додаток N 3).

1.10. По закінченні операційного дня касир підраховує суму прийнятої і виданої іноземної валюти і українських купонів. Робить відповідні записи у журналах-реєстрах.

Щоденно, у встановленому банком порядку, касир здає в касу уповноваженого банку залишок іноземної валюти і українських купонів, який перевищує ліміт, необхідний для роботи обмінного пункту, зробивши відповідні бухгалтерські записи.

Робота з валютною готівкою в обмінному пункті здійснюється відповідно до інструкції по емісійно-касовій роботі. В разі укладення агентської угоди з установою, що відкрила обмінний пункт, уповноважений банк зобов'язаний щоденно купувати залишок іноземної валюти, який перевищує ліміт.