Головна державна податкова інспекція України у зв'язку з численними запитами платників податків та державних податкових інспекцій України направляє для керівництва в практичній роботі роз'яснення по деяким питанням щодо оподаткування прибутку підприємств та правомірності віднесення витрат виробництва (обігу) на собівартість продукції (робіт, послуг).

доповнень до Закону України "Про статус ветеранів війни,

Згідно із статтею 1 Закону України від 2 лютого 1994 року "Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР "Про систему оподаткування" ставки податків і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законодавчими актами України, крім законів про оподаткування.

Законом України від 28 грудня 1994 року "Про оподаткування прибутку підприємств" пільги щодо оподаткування прибутку, визначені у статті 20 Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не передбачені.

Тому прибуток зазначених підприємств оподатковується, відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" на загальних підставах.

Згідно з пп.3.1.2 п.3.1 статті 3 Закону України від 28 грудня 1994 року "Про оподаткування прибутку підприємств" для цілей оподаткування балансовий прибуток зменшується на суму податку на землю, що використовується у сільськогосподарському або виробничому обороті.

Відповідно до п.1.1 статті 1 Закону України від 28 грудня 1994 року "Про оподаткування прибутку підприємств", та п.8 Правил застосування Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", затверджених Постановою Верховної Ради України від 27 червня 1995 року N 247/95-ВР, об'єктом оподаткування є балансовий прибуток підприємства, що являє собою загальну суму прибутків підприємства від усіх видів діяльності за звітний період, отриману як на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) зоні, так і за її межами, відображену в його балансі, і включає прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), в тому числі продукції допоміжного і обслуговуючого виробництва, що не має окремого балансу, основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей та інших видів фінансових ресурсів, матеріальних цінностей, а також прибуток від орендних (лізингових) операцій, роялті, а також від позареалізаційних операцій.

У складі позареалізаційних операцій відображається сума коштів, одержувана підприємством від позареалізаційних операцій, а також збитки (втрати й витрати), які не входять до собівартості продукції (робіт, послуг), та відображаються в рядку 08 декларації про прибуток підприємства.

Балансовий прибуток підприємства визначається на підставі даних бухгалтерського обліку фінансових результатів.

Відповідно до пунктів 3.10-3.11 розділу 3 Інструкції про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємства, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 18.08.95 р. N 139, у статті "Балансовий прибуток або збиток" звіту про фінансові результати відображається остаточне сальдо прибутку або збитку, одержаного підприємством за звітний період, і визначається як різниця даних по графах "Прибутки" і "Збитки".

Таким чином, прибуток підприємства, одержуваний від позареалізаційних операцій включається до загальної суми прибутку підприємства, визначеного з метою оподаткування.

Згідно з пп.9.8.6 п.9.8 статті 9 Закону України від 28 грудня 1994 року "Про оподаткування прибутку підприємств" до втрат і витрат, що відносяться на збитки підприємства, належать суми дебіторської заборгованості, термін позовної давності яких минув.

Відповідно до п.62 Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 року N 250 із внесеними змінами та доповненнями дебіторська заборгованість, щодо якої термін позовної давності минув, списується за рішенням керівника підприємства на результати фінансово-господарської діяльності, а установи - на зменшення фінансування.

Оскільки статтею 15 Закону України від 14 травня 1992 року "Про банкрутство" встановлено, що з моменту визнання боржника банкрутом вважаються такими, що минули, терміни усіх боргових зобов'язань банкрута, термін позовної давності дебіторської заборгованості також вважається минулим.

Враховуючи вищевикладене, суми дебіторської заборгованості з моменту визнання боржника банкрутом підприємство-кредитор може віднести в дебет рахунку 80 "Прибутки і збитки" тільки на підставі постанови арбітражного суду.

Відповідно до п.9.4 Положення з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.02.96 р. N 29 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.96 р. за N 82/1107 курсові різниці з залишків придбаної для виконання зобов'язань перед нерезидентами іноземної валюти, що на виконання статті 5 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" продані уповноваженим банком, відображаються по кредиту рахунку 68 "Розрахунки з бюджетом" (позитивні) або дебету рахунку 80 "Прибутки і збитки" (негативні у складі фінансових результатів від позареалізаційних операцій).

Згідно із статтею 3 Закону України від 23 вересня 1994 року "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" резиденти, які купують іноземну валюту через уповноважені банки для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентами, зобов'язані здійснювати перерахування таких сум протягом 5 робочих днів з моменту зарахування таких сум на валютні рахунки резидентів.

У разі порушення резидентами термінів, придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента (стаття 5 Закону).

Враховуючи наведене, віднесення резидентом негативної курсової різниці, яка виникає при продажу іноземної валюти уповноваженими банками при порушенні термінів розрахунків з нерезидентами, на результати господарської діяльності відповідно до статті 5 Закону України від 23 вересня 1994 року "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" є правомірним.

Згідно з пп.9.1.6 п.9.1 статті 9 Закону України від 28 грудня 1994 року "Про оподаткування прибутку підприємств" не відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг) і здійснюються за рахунок прибутку, залишеного в розпорядженні підприємства, відрахування на утримання органів управління об'єднань підприємств.

Відповідно до статті 3 Закону України від 27 березня 1991 року "Про підприємства в Україні" із змінами та доповненнями, підприємства мають право на добровільних засадах об'єднувати свою виробничу, наукову, комерційну та інші види діяльності, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству України.

До об'єднань підприємств належать асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, інші об'єднання за галузевим, територіальним та іншими принципами, які діють на основі договору або статуту, затвердженого їх засновниками або власниками, та зареєстровані за встановленим порядком.

Враховуючи зазначене, при визначенні податку на прибуток об'єднань підприємств, які не перебувають на господарському розрахунку і не є платниками податку, але поряд із здійсненням управлінських і координуючих функцій виконують інші статутні завдання, окремі виробничі та господарські функції (виробництво товарів, здійснення робіт, надання послуг, проведення платних заходів), не враховуються кошти, отримані в результаті цільових відрахувань на утримання зазначених організацій, членські та вступні внески, здійснені за рахунок прибутку, який залишається у розпорядженні підприємств.