Відповідно до розділу І глави ІІІ Конвенції про взаємну адміністративну допомогу у податкових справах, міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, статей 72-74 глави 7 розділу ІІ Податкового кодексу України, підпункту 64 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року № 446, та з метою забезпечення ефективного обміну податковою інформацією з компетентними органами інших країн за спеціальними письмовими запитами щодо правильності застосування податкового законодавства та боротьби з фактами ухилень від сплати податків НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок обміну податковою інформацією за спеціальними письмовими запитами з компетентними органами іноземних країн, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність, накази Державної податкової адміністрації України:

від 18 червня 1997 року № 185 "Про затвердження Порядку обміну інформацією за спеціальними запитами", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25 липня 1997 року за № 271/2075;

від 25 січня 1999 року № 42 "Про внесення змін та доповнень до Порядку обміну інформацією за спеціальними запитами", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1999 року за № 89/3382;

від 10 серпня 2006 року № 484 "Про затвердження Змін до Порядку обміну інформацією за спеціальними запитами", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28 серпня 2006 року за № 1015/12889;

від 19 грудня 2007 року № 726 "Про затвердження Змін до Порядку обміну інформацією за спеціальними запитами", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10 січня 2008 року за № 3/14694;

від 04 липня 2008 року № 442 "Про затвердження Змін до Порядку обміну інформацією за спеціальними запитами", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17 вересня 2008 року за № 868/15559.

3. Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України (Чмерук М.О.), Управлінню міжнародних зв’язків Державної податкової служби України (Гладун Ю.В.) у встановленому порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра фінансів України Мярковського А.І. та заступника Голови Державної податкової служби України Ігнатова А.П.

1.1. Спеціальний запит про одержання або надання інформації з-за кордону (далі - спеціальний запит) - запит про інформацію, яка може бути надана в результаті перевірки або досудового розслідування платника податку щодо ухилення від сплати податків та інших порушень законодавства, віднесених до компетенції Державної податкової служби України, іноземному партнеру або іноземним партнером - Державній податковій службі України (далі - ДПС України). Інші терміни у цьому Порядку вживаються у значенні, наведеному в Податковому кодексі України.

1.2. Ініціатором спеціального запиту можуть виступати державні податкові служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - територіальні органи), Центральний офіс з обслуговування великих платників податків та структурні підрозділи ДПС України.

1.3. Головним виконавцем спеціального запиту є самостійний підрозділ ДПС України, який відповідає за здійснення обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн. Головним виконавцем спеціального запиту про інформацію щодо кримінальних проваджень, у тому числі досудових розслідувань, які ведуться податковою міліцією, є Головне управління податкової міліції ДПС України.

Головний виконавець спеціального запиту (у разі необхідності) має право залучати інші структурні підрозділи ДПС України до розгляду та виконання спеціальних запитів та підготовки відповідей на спеціальні запити компетентних органів іноземних країн.

Листи, що готуються в рамках обміну податковою інформацією, підписуються Головою ДПС України (заступником), керівником самостійного підрозділу ДПС України, який відповідає за здійснення обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн (особою, яка тимчасово виконує його обов'язки), а також начальником Головного управління податкової міліції ДПС України (особою, яка тимчасово виконує його обов'язки) - щодо кримінальних проваджень, у тому числі досудових розслідувань, які ведуться податковою міліцією.

1.4. Спеціальні запити виконуються ДПС України лише за наявності міжнародних договорів України, якими передбачено обмін податковою інформацією.

Провадження зовнішньоекономічної діяльності підприємством - резидентом не є підставою для направлення спеціального запиту.

Необхідність одержання тієї чи іншої інформації повинна ґрунтуватися на тому, що факти, наведені в описі справи, дають підстави вважати, що платник податку провадив свою діяльність за схемою, яка б дозволила приховувати одержані доходи.

1.5. Спеціальний запит робиться у разі, якщо:

факти свідчать, що необхідна інформація знаходиться за межами України, і в ході перевірки суб’єктів господарювання або проведення доcудових розслідувань виникає потреба в підтвердженні достовірності такої інформації, незалежно від наявності кримінальних проваджень стосовно осіб чи за фактом здійснення зовнішньоекономічних операцій, зокрема у разі встановлення простроченої дебіторської заборгованості у нерезидента перед резидентом;

встановлено невідповідність між кількісними чи іншими показниками митної декларації та фактично оприбуткованими (імпортованими) або відвантаженими (експортованими) товарами;

факти свідчать про перерахування коштів за межі України для подальшої легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;

існує необхідність отримання інформації щодо контролю за ціноутворенням.

1.6. Проекти спеціальних запитів надсилаються ініціаторами головним виконавцям спеціальних запитів у ДПС України:

українською мовою (для Канади, країн Європи, Америки, Азії та інших);

російською мовою (для Федеративної Республіки Німеччина, країн СНД, країн Балтії (у разі якщо головним виконавцем спеціального запиту є Головне управління податкової міліції ДПС України - українською мовою)).

Спеціальний запит, який направляться до компетентного органу іноземних країн, повинен містити такі розділи:

2.1. Підстава для здійснення спеціального запиту (вказуються стаття, назва та дата міжнародного договору України, згідно з яким відбувається обмін податковою інформацією).

2.2. Дані щодо суб’єкта господарювання - резидента:

для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), місце народження, громадянство та місце постійного проживання;

для юридичних осіб - найменування, код за ЄДРПОУ, дата та місце утворення і, відповідно, реєстрації або перереєстрації.

Для резидента у разі, якщо немає ознак того, що він може вважатися резидентом також іншої держави, постійне місцеперебування визначається відповідно до податкового законодавства України.

Крім того, вказується інформація про рахунки, відкриті суб’єктом господарювання - резидентом у фінансових установах відповідних країн.

2.3. Дані щодо суб’єкта господарювання - нерезидента:

найменування або прізвище, ім'я та адреса платника податку (згідно з офіційними джерелами). Ці дані надаються мовою країни резиденції або мовою документів, наданих при реєстрації цієї особи як платника податку. Стосовно нерезидентів, які одержують види доходів, оподаткування яких не потребує реєстрації (наприклад, отримання пасивних доходів не через постійне представництво), прізвище, ім'я та адреса платника податку вказуються так, як вони зазначені в установчих документах, договорах (контрактах) або інших документах, на підставі яких ці доходи сплачуються;

ідентифікаційний номер або номер соціального страхування, місце народження, громадянство та місце постійного проживання. За можливості вказується ідентифікаційний номер, який він має у країні свого постійного місця проживання або перебування (резиденції).

Юридичним особам та фізичним особам - підприємцям іноземні податкові органи присвоюють реєстраційні номери або використовують номер наймача (роботодавця), який було використано при укладенні договорів, контрактів, вказуються номер та дата запису до торгового реєстру, реєстру підприємств або іншого реєстру відповідної країни, в якому реєструються суб'єкти підприємницької діяльності.

Місце постійного перебування визначається відповідно до адреси або виходячи з таких фактів, як наявність постійного житла в країні, місцеперебування сім'ї платника податків тощо. До уваги мають братися положення міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування з країною, до якої направляється спеціальний запит щодо визначення особи резидентом. У разі якщо це постійне місцеперебування не може бути визначено з упевненістю, у спеціальному запиті також порушується питання про підтвердження факту резидентства.

Також вказується інформація про рахунки, відкриті суб’єктом господарювання - нерезидентом у фінансових установах відповідних країн.

2.4. Період, за який запитується інформація:

У цьому розділі вказується період, за який проводилась перевірка діяльності платника податків.

2.5. Пояснення (опис) справи, щодо якої необхідна інформація, - детальний опис інформації, яка є предметом спеціального запиту, та обґрунтування підстав та сумнівів з питань, порушених у спеціальному запиті, викладені чіткими та лаконічними формулюваннями, що містять:

опис можливого порушення законодавства України та інформацію про наявність можливих втрат бюджету;

заходи, вжиті для отримання цієї інформації із джерел на території України;

дані про наявність інформації щодо неризидентів в мережі Інтернет;

дані, що підтверджують наявність інформації;

інформацію щодо бухгалтерських документів асоційованих осіб -неризидентів;

суму податкового боргу платника податків та дату його виникнення;

схему можливого ухилення від сплати податків та зборів, що входять в систему оподатковування.

Крім того, опис повинен містити перелік осіб, які перебувають або можуть перебувати в країні, до якої робиться спеціальний запит, та мають відношення до діяльності платника податку.

У разі якщо є потреба в опитуванні свідків, вказуються ім'я та адреса свідка, дата його народження, громадянство, професія, інформація про стосунки з платником податку та будь-яка інша інформація, яка буде корисною для ідентифікації особи.

Особи, пов’язані з платником податку, стосовно якого робиться спеціальний запит, вказуються незалежно від того, чи мають вони постійне місцеперебування (знаходження) у країні, до якої робиться спеціальний запит. Водночас ці особи мають щонайменше провадити на території країни, до якої робиться спеціальний запит, певну діяльність, особливо діяльність, яка має відношення до діяльності платника податку.