Відповідно до розділу I глави III Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах , ратифікованої Законом України від 17 грудня 2008 року № 677-VI, міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування, підпунктів 19-1 .1.32 та 19-1 .1.37 пункту 19-1.1 статті 19-1 розділу I Податкового кодексу України , підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, та з метою забезпечення ефективного обміну податковою інформацією з компетентними органами інших країн щодо правильності застосування податкового законодавства та запобігання ухиленням від сплати податків НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн, що додається.

2. Визначити, що Державна податкова служба України є уповноваженим представником Міністерства фінансів України та компетентним органом України для цілей обміну податковою інформацією відповідно до Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, ратифікованої Законом України від 17 грудня 2008 року № 677-VI, та міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування.

3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 30 листопада 2012 року № 1247 "Про затвердження Порядку обміну податковою інформацією за спеціальними письмовими запитами з компетентними органами іноземних країн", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25 грудня 2012 року за № 2171/22483.

4. Департаменту міжнародного оподаткування Міністерства фінансів України у встановленому порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра фінансів України Воробей С.І. та на Голову Державної податкової служби України.

1. Цей Порядок спрямований на забезпечення ефективного обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн за спеціальними запитами про надання податкової інформації (далі - спеціальний запит), а також в межах спонтанного обміну податковою інформацією, що є необхідною або передбачувано доречною для виконання чи застосування законодавства України або інших країн стосовно податків, на які поширюється дія Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, ратифікованої Законом України від 17 грудня 2008 року № 677-VI із застереженнями та/або міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування, а також інших чинних міжнародних договорів України, що передбачають обмін податковою інформацією (далі - міжнародні договори).

2. Міжнародний обмін податковою інформацією є зобов'язанням України відповідно до міжнародних договорів.

3. Для цілей цього Порядку термін "спеціальний запит" означає запит про надання інформації стосовно конкретних осіб або операцій, яка є необхідною або може бути доречною для виконання або застосування положень національного законодавства або міжнародних договорів. Спеціальний запит може бути направлений ДПС іноземному компетентному органу або іноземним компетентним органом до ДПС.

Інші терміни у цьому Порядку вживаються у значенні, наведеному в Податковому кодексі України та міжнародних договорах.

4. Ініціаторами спеціального запиту можуть виступати структурні підрозділи ДПС, а також головні управління ДПС в областях, м. Києві, міжрегіональні управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - територіальні органи ДПС).

5. Головним виконавцем спеціального запиту є структурний підрозділ ДПС, який здійснює обмін податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн.

Головний виконавець спеціального запиту має право (у разі необхідності) залучати інші структурні підрозділи ДПС до розгляду та виконання спеціальних запитів та підготовки відповідей на спеціальні запити компетентних органів іноземних країн.

Листи, що готуються в рамках обміну податковою інформацією, підписуються Головою ДПС (його заступником) або керівником самостійного структурного підрозділу ДПС, який відповідає за здійснення обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн (особою, яка тимчасово виконує його обов'язки), уповноваженим відповідним розпорядчим документом ДПС.

6. Спеціальні запити виконуються ДПС лише за наявності міжнародних договорів.

Провадження зовнішньоекономічної діяльності підприємством-резидентом не є підставою для направлення спеціального запиту.

Необхідність одержання тієї чи іншої інформації повинна ґрунтуватися на тому, що факти, наведені в описі справи, що є невід'ємною частиною спеціального запиту, свідчать про дії/бездіяльність платника податків, які призвели чи можуть призвести до податкових втрат та/або неправомірного застосування звільнення від оподаткування або зменшеної ставки податку.

Такі факти мають свідчити, що запитувана інформація допоможе визначити, чи було платником (платниками) податків порушено норми законодавства України та міжнародних договорів.

7. Спеціальний запит повинен бути обґрунтованим відповідно до чинного податкового законодавства України та практики його застосування.

8. Спеціальний запит готується у таких випадках:

1) аналіз податкової звітності суб'єкта господарювання (його філії, представництва, тощо) свідчить про можливість заниження платником податків податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на доходи фізичних осіб при здійсненні виплат на користь нерезидентів шляхом неправомірного застосування звільнення від оподаткування або пониженої ставки податку, що передбачені міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування;

2) факти свідчать, що необхідна інформація знаходиться за межами України, і в ході проведення перевірок та/або звірок платників податків у межах податкового контролю виникає потреба в підтвердженні достовірності такої інформації, зокрема у разі встановлення простроченої дебіторської заборгованості у нерезидента перед резидентом;

3) існує підозра, що платежі, здійснені на користь резидента іншої держави, не були задекларовані;

4) платежі були здійснені резиденту іншої держави, що має ознаки компанії, що:

діє лише як проміжна ланка в інтересах іншої особи - бенефіціарного власника доходу;

не декларує доходи та не подає фінансову звітність;

підлягає пільговому режиму оподаткування відповідно до внутрішніх пільгових режимів країни;

5) встановлено невідповідність між кількісними чи іншими показниками митної декларації та фактично оприбуткованими (імпортованими) або відвантаженими (експортованими) товарами;

6) факти свідчать про перерахування коштів за межі України з метою подальшої легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;

7) існує необхідність отримання інформації щодо контролю за трансфертним ціноутворенням;

8) в інших випадках, коли для виконання або застосування положень законодавства України або міжнародних договорів ДПС потребує отримання інформації від компетентних органів іноземних країн.

9. Проєкти спеціальних запитів надсилаються ініціаторами головному виконавцю спеціальних запитів:

українською мовою (для Канади, країн Європи, Америки, Азії та інших);

англійською мовою (для Федеративної Республіки Німеччина, Грузії, країн Балтії).

10. Спеціальні запити, відповіді на спеціальні запити та інформація, що надається у порядку спонтанного обміну інформацією, оформлюються у письмовій формі та направляються одним компетентним органом іншому у паперовому або електронному вигляді.

1. Спеціальний запит, який направляється до компетентного органу іноземних країн, повинен містити такі розділи:

1) підстава для здійснення спеціального запиту (вказуються стаття, назва та дата міжнародного договору України, згідно з яким відбувається обмін податковою інформацією);

2) дані щодо суб'єкта господарювання - резидента:

для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), місце народження, громадянство та місце постійного проживання;

для юридичних осіб - найменування, код за ЄДРПОУ, дата та місце реєстрації або перереєстрації.

Для резидента у разі, якщо немає ознак того, що він може вважатися резидентом також іншої держави, постійне місцезнаходження визначається відповідно до податкового законодавства України.

Крім того, вказується інформація про рахунки, відкриті суб'єктом господарювання - резидентом у фінансових установах відповідних країн;

3) дані щодо суб'єкта господарювання - нерезидента:

найменування або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) та адреса платника податку (згідно з офіційними джерелами). Ці дані надаються мовою країни резиденції або мовою документів, наданих при реєстрації цієї особи як платника податку. Стосовно нерезидентів, які одержують види доходів, оподаткування яких не потребує реєстрації (наприклад, отримання пасивних доходів не через постійне представництво), прізвище, ім'я та адреса платника податку вказуються так, як вони зазначені в установчих документах, договорах (контрактах) або інших документах, на підставі яких ці доходи сплачуються;

реєстраційний номер або номер соціального страхування, місце народження, громадянство та місце постійного проживання. За можливості вказується ідентифікаційний номер, який він має у країні свого постійного місця проживання або перебування (резиденції).

Юридичним особам та фізичним особам - підприємцям іноземні податкові органи присвоюють реєстраційні номери або використовують номер наймача (роботодавця), який було використано при укладенні договорів, контрактів, вказуються номер та дата запису до торгового реєстру, реєстру підприємств або іншого реєстру відповідної країни, в якому реєструються суб'єкти підприємницької діяльності.

Місце постійного перебування, визначається відповідно до адреси або виходячи з таких фактів, як наявність постійного житла в країні, місцеперебування сім'ї платника податків тощо. До уваги мають братися положення міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування з країною, до якої направляється спеціальний запит щодо визначення особи резидентом. У разі якщо це постійне місцеперебування не може бути визначено з упевненістю, у спеціальному запиті також порушується питання про підтвердження факту резидентства.

Також вказується інформація про рахунки, відкриті суб'єктом господарювання - нерезидентом у фінансових установах відповідних країн;

4) період, за який запитується інформація.

Вказується період, за який проводились заходи податкового контролю, та податкові періоди, яких стосується запитувана інформація (якщо ці періоди відрізняються від періоду податкової перевірки), із обов'язковим зазначенням причин виникнення такої різниці;

5) пояснення (опис) справи, щодо якої необхідна інформація, - детальний опис інформації, яка є предметом спеціального запиту, та обґрунтування підстав та сумнівів з питань, порушених у спеціальному запиті, викладені чіткими та лаконічними формулюваннями, що містять:

загальний опис фактів та обставин, які стосуються цієї справи та запитуваної інформації;

опис можливого порушення законодавства України із посиланням на відповідні норми або статті міжнародного договору та інформацію про наявність можливих втрат бюджету;

заходи, вжиті для отримання цієї інформації із джерел на території України;

дані про наявність інформації щодо нерезидентів у мережі Інтернет;

дані, що підтверджують наявність інформації в країні, до якої направляється спеціальний запит;

інформацію щодо бухгалтерських документів асоційованих осіб - нерезидентів;

у відповідних випадках - опис групи компаній;

суму податкового боргу платника податків та дату його виникнення;

у відповідних випадках - опис схеми відмивання (легалізації) доходів, одержаних злочинним шляхом;

іншу інформацію та дані, що мають відношення та/або можуть посприяти детальному вивченню, дослідженню ситуації/справи.

Крім того, опис повинен містити перелік осіб, які перебувають або можуть перебувати в країні, до якої готується спеціальний запит, та мають відношення до діяльності платника податку.

У разі якщо є потреба в опитуванні свідків, вказуються прізвище та ім'я, адреса свідка, дата його народження, громадянство, професія, інформація про взаємовідносини з платником податку та будь-яка інша інформація, яка буде корисною для ідентифікації особи.

Особи, пов'язані з платником податку, стосовно якого робиться спеціальний запит, вказуються незалежно від того, чи мають вони постійне місцеперебування (місцезнаходження) у країні, до якої робиться спеціальний запит. Водночас ці особи мають щонайменше провадити на території країни, до якої робиться спеціальний запит, певну діяльність, особливо діяльність, пов'язану з діяльністю платника податку.

Стосовно фізичних осіб спеціальний запит може бути направлено з метою отримання інформації щодо способу придбання майна, яке належить пов'язаним особам, відповідності вартості цього майна доходам, задекларованим такими особами;