Відповідно до статті 10 Закону України "Про Службу безпеки України", Основ законодавства України про охорону здоров'я, Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з метою впорядкування проведення відновного лікування хворих у закладах охорони здоров'я Служби безпеки України

1. Затвердити Інструкцію про порядок відбору і направлення хворих до лікарні відновного лікування Військово-медичного управління Служби безпеки України, що додається.

2. Начальнику Військово-медичного управління Служби безпеки України забезпечити подання в установленому порядку цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Служби безпеки України відповідно до розподілу функціональних обов'язків.

4. З цим наказом ознайомити особовий склад Служби безпеки України.

1. Ця Інструкція визначає порядок відбору і направлення хворих до лікарні відновного лікування (далі - Лікарня) Військово-медичного управління Служби безпеки України (далі - ВМУ СБ України).

2. До Лікарні направляються хворі відповідно до Основних показань для направлення хворих до лікарні відновного лікування (додаток 1).

3. До Лікарні не направляються хворі за наявності в них Загальних протипоказань, за яких направлення хворих до лікарні відновного лікування не здійснюється (додаток 2).

4. Обов'язковою умовою для направлення хворого до Лікарні є:

попереднє стаціонарне або амбулаторне лікування;

проходження поглибленого медичного огляду;

наявність прямих медичних показань, з яких випливає, що лікування в Лікарні є умовою покращення результатів попереднього стаціонарного (амбулаторного) лікування.

5. Відновне лікування проводиться з максимальним використанням відповідних природно-кліматичних лікувальних факторів у поєднанні з лікувальним режимом, медикаментозною терапією, фізіотерапією, дієтотерапією, лікувальною фізкультурою та іншими методами лікування.

6. Направлення хворих до Лікарні проводиться на основі рішення відбірної комісії, склад якої затверджується наказом начальника ВМУ СБ України.

Комісія вирішує питання про необхідність направлення хворих до Лікарні, формулює основні рекомендації щодо лікування. У своїх висновках комісія керується встановленими показаннями для відновного лікування та протипоказаннями, за яких направлення хворих до Лікарні не здійснюється.

7. При спрямуванні до Лікарні хворому видається направлення та медична книжка, до якої вносяться висновок відбірної комісії та епікриз із зазначенням:

остаточного діагнозу;

результатів попереднього стаціонарного або амбулаторного лікування;

результатів поглибленого медичного огляду хворого;

результатів лабораторних та інструментальних досліджень;

досягнутого ефекту лікування та рівня фізичної активності хворого на день виписки з госпіталю;

рекомендацій щодо продовження лікування в Лікарні.

8. Термін перебування хворого в Лікарні, як правило, не має перевищувати 12 днів. Його може бути подовжено при ускладненні перебігу хвороби, але не більше ніж на 10 днів. Продовження граничного терміну відновного лікування здійснюється на підставі рішення лікарсько-консультативної комісії Лікарні та за дозволом начальника Лікарні.

На весь термін лікування хворі з числа військовослужбовців за рішенням військово-лікарської комісії в установленому порядку звільнюються від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою, а іншим працюючим особам видається листок непрацездатності.

9. Відновне лікування хворих здійснюється за встановленими нормами забезпечення (харчування, медичне обслуговування тощо) згідно з чинним законодавством.

10. За раціональне використання ліжкового фонду Лікарні, відбір та правильність оформлення документів хворих, які направляються до Лікарні, відповідають заступники начальників з лікувальної роботи центральної поліклініки та госпіталю ВМУ СБ України.

11. При надходженні хворого до Лікарні ним подаються такі документи:

направлення;

медична книжка;

службове посвідчення або паспорт.

12. Після закінчення курсу відновного лікування хворому видається виписка з історії хвороби, яка долучається до його медичної книжки.

Основними показаннями для відновного лікування є наявність у хворих таких захворювань:

1. Хвороби серцево-судинної системи:

а) гіпертонічна хвороба II-III стадій із серцевою недостатністю не вище II А стадії;

б) ішемічна хвороба серця:

підгостра стадія дрібновогнищевого або трансмурального інфаркту міокарда із серцевою недостатністю не вище II А стадії без наявності прогностично небезпечних порушень серцевого ритму та провідності без аневризми серця;

атеросклеротичний та постінфарктний кардіосклероз;

стенокардія напруження II-III функціональних класів;

з пароксизмальним чи лабільним порушенням серцевого ритму (миготлива аритмія, часта надшлуночкова та шлуночкова екстрасистолія, надшлуночкова тахікардія) після досягнення вираженого антиаритмічного ефекту;

із серцевою недостатністю II А стадії (кардіальна астма, набряк легенів), купованою в результаті стаціонарного лікування;