Відповідно до частини п’ятої статті 20 Закону України "Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ", пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), з метою захисту працівників від зараження ВІЛ-інфекцією при виконанні професійних обов’язків НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок проведення екстреної постконтактної профілактики у працівників, які проводять тестування на ВІЛ або надають медичну допомогу людям, які живуть з ВІЛ, або контактують з кров’ю чи біологічними матеріалами людини, забрудненими ними інструментарієм, обладнанням чи предметами, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства охорони здоров’я України від 05 листопада 2013 року № 955 "Про затвердження нормативно-правових актів щодо захисту від зараження ВІЛ-інфекцією при виконанні професійних обов’язків", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 листопада 2013 року за № 1978/24510.

3. Департаменту громадського здоров’я (Тетяні Скапі) забезпечити:

1) подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

2) оприлюднення цього наказу на офіційному вебсайті Міністерства охорони здоров’я України після здійснення державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра охорони здоров’я України — головного державного санітарного лікаря України Ігоря Кузіна.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1. Цей Порядок встановлює єдині вимоги до проведення екстреної постконтактної профілактики після випадку контакту із джерелом потенційного інфікування ВІЛ, пов’язаного з виконанням професійних обов’язків, з метою попередження ВІЛ-інфекції.

2. Дія цього Порядку поширюється на заклади охорони здоров’я усіх форм власності та підпорядкування, фізичних осіб — підприємців, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, персонал яких проводить тестування на ВІЛ або надає медичну допомогу людям, які живуть з ВІЛ, або контактує з кров’ю чи біологічними матеріалами людини, забрудненими ними інструментарієм, обладнанням чи предметами (далі — суб’єкти господарювання у сфері охорони здоров’я).

3. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:

випадок контакту із джерелом потенційного інфікування ВІЛ, пов’язаний з виконанням професійних обов’язків (далі — випадок контакту) — безпосередній відкритий фізичний контакт з кров’ю чи біологічними матеріалами людини, забрудненими ними інструментарієм, обладнанням чи предметами внаслідок потрапляння їх під шкіру, на слизову оболонку, на ушкоджену шкіру (тріщини, садна), який трапився при виконанні професійних обов’язків;

екстрена постконтактна профілактика (далі — ЕПКП) — медичний захід, спрямований на попередження ВІЛ-інфекції у працівників, які мали випадок контакту, що передбачає надання першої допомоги, оцінку ризику інфікування ВІЛ, тестування на ВІЛ після отримання інформованої згоди і, залежно від ступеня оціненого ризику, проведення медикаментозної постконтактної профілактики (далі — ПКП) та медичного нагляду;

період вікна (window period) — період між інфікуванням ВІЛ та виявленням антитіл до ВІЛ-1/2 з використанням серологічних тестів, що позначає кінець періоду вікна у діагностиці ВІЛ-інфекції та завершення сероконверсії;

перша допомога після випадку контакту з джерелом потенційного інфікування, пов’язаного з виконанням професійних обов’язків (далі — перша допомога) — дії, які необхідно виконати негайно після випадку контакту з метою скорочення часу контакту з біологічними рідинами (у тому числі з кров’ю) та тканинами.

Інші терміни вживаються у цьому Порядку в значеннях, наведених в Законах України "Основи законодавства України про охорону здоров’я", "Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ" та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я.

4. Рішення про проведення ЕПКП після випадку контакту приймається негайно лікарем, якого наказом керівника суб’єкта господарювання у сфері охорони здоров’я визначено відповідальним за надання ЕПКП (далі — відповідальна особа).

5. Відповідальна особа організовує надання першої допомоги, проведення консультування і тестування на ВІЛ після заповнення працівником, який мав випадок контакту, форми первинної облікової документації № 503-1/о "Інформована згода на проходження тесту на ВІЛ", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 серпня 2005 року № 415, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 листопада 2005 року за № 1404/11684, здійснює оцінку ризику інфікування ВІЛ, визначає наявність показань до призначення ПКП, заповнює форму первинної облікової документації № 108-2/о "Реєстраційна карта випадку контакту, пов’язаного з виконанням професійних обов’язків, особи з кров’ю чи біологічними матеріалами людини, забрудненими ними інструментарієм, обладнанням чи предметами та проведення постконтактної профілактики ВІЛ-інфекції (конфіденційна інформація) № ____", затверджену наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 травня 2013 року № 410, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06 червня 2013 року за № 902/23434.

6. ЕПКП здійснюється з дотриманням умов конфіденційності щодо персональних даних та лікарської таємниці.

1. Перша допомога організовується та проводиться після закінчення або переривання випадку контакту, якщо звернення відбулося одразу після випадку контакту.

2. Перша допомога передбачає оброблення місця контакту із джерелом потенційного інфікування ВІЛ (далі — місце контакту):

1) при пораненні голкою або іншим гострим предметом, забрудненим кров’ю чи біологічними рідинами людини:

місце контакту негайно промивається водою з милом;

місце контакту тримається під струменем проточної води кілька хвилин, або поки кровотеча не припиниться (виключно за відсутності проточної води дозволяється застосовувати дезінфекційний гель).

Заборонено стискати або терти місце контакту, видавлювати або відсмоктувати кров з місця контакту, використовувати дезінфекційні засоби для оброблення місця контакту, оскільки такі дії збільшують ризик потенційного інфікування ВІЛ;

2) при потраплянні крові або інших потенційно небезпечних біологічних рідин на непошкоджену шкіру місце контакту промивається водою з милом.

Заборонено стискати або терти місце контакту та використовувати дезінфекційні засоби для оброблення місця контакту, оскільки такі дії збільшують ризик потенційного інфікування ВІЛ;

3) при укусі з порушенням цілісності шкіри місце контакту промивається водою та проводиться хірургічне оброблення рани та призначається антибактеріальна терапія;

4) при потраплянні крові або інших потенційно небезпечних біологічних рідин в очі, вони промиваються водою або фізіологічним розчином.

Заборонено промивати очі милом або дезінфекційним засобом і знімати контактні лінзи під час промивання очей. Після промивання очей контактні лінзи знімаються та обробляються згідно з рекомендаціями виробника;

5) при потраплянні крові або інших потенційно небезпечних біологічних рідин на слизову оболонку ротової порожнини:

біологічні рідини, що потрапили до ротової порожнини, випльовуються, а ротова порожнина декілька разів промивається водою або фізіологічним розчином;

для промивання ротової порожнини заборонено використовувати мийні чи дезінфекційні засоби.

1. Відповідальна особа оцінює ризик інфікування ВІЛ в результаті випадку контакту з урахуванням:

1) тривалості випадку контакту;

2) виду біологічної рідини, з якою відбувся випадок контакту:

кров;

зразок біологічного матеріалу;

потенційно небезпечна біологічна рідина — сперма, вагінальні виділення, грудне молоко, спинномозкова, синовіальна, плевральна, перитонеальна, перикардіальна або амніотична рідини;

потенційно безпечна біологічна рідина, яка містить домішки крові — слина, виділення з носової порожнини, піт, сльози, сеча, кал, блювотиння, мокротиння;

потенційно безпечна біологічна рідина, яка не містить видимих домішок крові — слина, виділення з носової порожнини, піт, сльози, сеча, кал, блювотиння, мокротиння;

3) надання чи не надання першої допомоги відповідно до розділу II цього Порядку;

4) даних про особу, з біологічними рідинами якої відбувся випадок контакту, а саме:

наявність вірусних гепатитів B та/або C;

належність до ключових груп щодо інфікування ВІЛ, перелік та критерії визначення яких затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15 вересня 2023 року № 1632, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 жовтня 2023 року за № 1804/40860, та уразливих груп відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я;

наявність симптомів, які вказують на гостру стадію інфікування ВІЛ (лихоманка, лімфаденопатія, фарингіт, висип, міалгія, діарея, нудота і блювання, гепатоспленомегалія, втрата ваги, кандидоз, неврологічні симптоми), за останні 6 місяців;

ВІЛ-статус;

при позитивному ВІЛ-статусі: клінічна стадія ВІЛ-інфекції, наявність результатів останнього дослідження імунологічного статусу, вірусного навантаження, генотипової або фенотипової стійкості (резистентності) ВІЛ, дані щодо отримуваної антиретровірусної терапії, якщо вона призначалася (тривалість, схеми лікування, дотримання режиму лікування, ефективність або невдача лікування).

2. Відповідальна особа організовує обстеження на ВІЛ особи, якщо це можливо (наявна згода або фізична присутність), з кров’ю чи біологічними матеріалами якої відбувся випадок контакту, або матеріалу, з яким відбувся контакт (кров, інші біологічні рідини).

Відомості про особу, з кров’ю чи біологічними матеріалами якої відбувся випадок контакту, підтверджуються документально.

3. Обстеження на ВІЛ особи, з кров’ю чи біологічними матеріалами якої відбувся випадок контакту, проводиться відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я та Порядку проведення тестування на ВІЛ-інфекцію та забезпечення якості досліджень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 05 квітня 2019 року № 794, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01 липня 2019 року за № 698/33669.

4. Особа, з кров’ю чи біологічними матеріалами якої відбувся випадок контакту, надає інформовану згоду на використання результатів тестування на ВІЛ за формою згідно з додатком до цього Порядку для подальшого вирішення питання щодо призначення ПКП особі, яка мала випадок контакту.

5. Дослідження на наявність антитіл до ВІЛ проводиться із застосуванням швидких тестів на ВІЛ. У випадку відсутності швидких тестів дослідження проводиться методом імуноферментного або хемілюмінесцентного аналізу, якщо результат дослідження на наявність антитіл до ВІЛ можливо отримати до того, як сплине 48 годин з моменту випадку контакту.