1. Ця Методика визначає механізм створення клінічних індикаторів якості медичної або реабілітаційної допомоги з метою наукового обґрунтування та розробки системи моніторингу якості медичної та реабілітаційної допомоги, а саме їх компонентів — структури, процесу, результату, при запровадженні медико-технологічних документів зі стандартизації медичної та реабілітаційної допомоги (клінічних настанов, медичних та реабілітаційних стандартів, уніфікованих клінічних протоколів медичної допомоги, протоколів надання реабілітаційної допомоги, клінічних маршрутів пацієнтів), діяльності закладів охорони здоров’я (далі — ЗОЗ).

2. Метою запровадження клінічних індикаторів якості медичної та реабілітаційної допомоги (далі — Індикатор) є:

безперервне поліпшення якості медичної та реабілітаційної допомоги, скорочення небажаних змін якості у сфері медичного обслуговування;

допомога в прийнятті рішень з медичної практики;

запобігання непотрібним клінічним заходам та непотрібним витратам;

забезпечення об’єктивної і кількісної оцінки клінічної та медико-економічної ефективності медичної та реабілітаційної допомоги;

обґрунтування ефективного використання ресурсів з урахуванням очікувань пацієнтів;

сприяння внутрішньому управлінню якістю ЗОЗ та зовнішній гарантії якості управління охорони здоров’я;

оцінка досягнення рівня медичної та реабілітаційної допомоги, визначеного стандартом, протоколом медичної або реабілітаційної допомоги.

3. Механізм індикації ключових точок процесу медичної та реабілітаційної допомоги сприяє виявленню відхилень та проведенню подальших організаційних заходів (корекції умов, ресурсного забезпечення, дій медичних працівників та інших компонентів системи), спрямованих на поліпшення якості медичної та реабілітаційної допомоги. Для комплексного вимірювання якості медичної та реабілітаційної допомоги розробляється набір індикаторів, які висвітлюють структуру, процес та результат надання медичної та реабілітаційної допомоги.

1. Вертикально інтегрована система Індикаторів охоплює всі рівні організації сфери охорони здоров’я (державний, регіональний, ЗОЗ), які базуються на спільній системі понять та визначень і на первинній медичній інформації. Основним джерелом даних для отримання Індикаторів є первинні медичні документи, які містять інформацію про факти надання медичної або реабілітаційної допомоги, а також автоматизовані бази даних, створені на основі таких документів.

Індикатори розробляються відповідно до положень адаптованої клінічної настанови, стандарту медичної або реабілітаційної допомоги, уніфікованого клінічного протоколу медичної допомоги, протоколу надання реабілітаційної допомоги, які придатні для вимірювання, інших вимірюваних аспектів медичної або реабілітаційної допомоги для оцінки структури, процесу або результатів медичної та реабілітаційної допомоги при впровадженні та практичному використанні медико-технологічних документів, що розробляються.

Індикатори не є цільовою функцією сфери охорони здоров’я, вони відображують стан медичної та реабілітаційної допомоги, її матеріально-технічного та кадрового забезпечення, і не використовуються для прямих та формальних порівнянь.

2. Джерелами медичної та реабілітаційної інформації, які використовуються при розробці Індикаторів є:

1) форма індивідуального реабілітаційного плану, наведена у додатку до Положення про індивідуальний реабілітаційний план, порядок його фінансування та реалізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2022 року № 1462;

2) форма первинної облікової документації № 003/о "Медична карта стаціонарного хворого № ____", затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974;

3) форма первинної облікової документації № 025/о "Медична карта амбулаторного хворого № ____", затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974;

4) форма первинної облікової документації № 066/о "Карта пацієнта, який вибув із стаціонару, № ___", затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 21 січня 2016 року № 29);

5) форма первинної облікової статистичної документації № 112/о "Історія розвитку дитини № ___", затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28 липня 2014 року № 527, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 серпня 2014 року за № 959/25736;

6) форма первинної облікової документації № 044-1 "Результати обговорень мультидисциплінарної реабілітаційної команди стосовно особи, яка потребує реабілітації", затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17 травня 2023 року № 915, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07 липня 2023 року за № 1160/40216.

До джерел інформації для поглибленого вивчення структури, процесу та результату медичної та реабілітаційної допомоги відносяться тимчасові форми (наприклад, анкети, карти експертної оцінки тощо), що розробляються у ЗОЗ, а також статистична інформація в електронній системі охорони здоров’я.