На виконання вимог пункту 7 Плану заходів щодо виконання у 2012 році Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 року № 156-р, згідно із положеннями статті 22 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" та підпункту 7.1 підпункту 7 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 467, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Державні санітарні норми та правила "Про безпеку і захист працівників від шкідливого впливу азбесту і азбестовмісних матеріалів", що додаються.

2. Державній санітарно-епідеміологічній службі України забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Моісеєнко Р.О. та голову Державної санітарно-епідеміологічної служби України Пономаренка А.М.

4. Цей наказ набирає чинності через один місяць з дня його офіційного опублікування.

1.1. У цих Санітарних нормах терміни вживаються у такому значенні:

азбест - узагальнене найменування волокнистої форми мінералів із класу силікатів, що поділяються на групи серпентину й амфіболу:

до групи серпентину належить один мінерал - хризотил (номер CAS 12001-29-5, CAS 13207-32-0);

до групи амфіболів належить ряд мінералів - актиноліт (номер CAS 77536-66-4), амозит (номер CAS 12172-73-5), антофіліт (номер CAS 77536-67-5), крокидоліт (номер CAS 12001-28-4) та тремоліт (номер CAS 77536-68-6);

волокно - частинка речовини зі співвідношенням довжини до діаметра не менше ніж 3:1;

захист часом - обмеження шкідливої дії несприятливих факторів виробничого середовища та трудового процесу на працівників за рахунок зменшення тривалості їх дії (введення внутрішньозмінних перерв, скорочення робочого дня, збільшення тривалості щорічної відпустки, зменшення тривалості роботи в шкідливих умовах);

контрольний рівень пилового навантаження - величина пилового навантаження, що сформована протягом усього періоду професійного контакту з фактором за умови дотримання середньозмінної граничнодопустимої концентрації (далі - ГДК) пилу;

матеріали та вироби, що не пилять, - хризотилвмісні матеріали та вироби, що включають полімерні або інші зв’язуючі речовини, при роботі з якими:

виділення з них хризотилвмісного пилу можливо тільки при механічному впливі (хризотилцементні вироби: листи (шифер), труби, дошки, панелі, плити й інші);

виділення з них хризотилвмісного пилу при механічному впливі малоймовірно (фрикційні вироби, пароніт, прокладочні матеріали, фільтруючі матеріали тощо);

матеріали та вироби, що пилять, - хризотил, хризотилвмісні матеріали та вироби, що не включають полімерного або іншого зв’язуючого, легко руйнуються, при роботі з якими виділяється хризотилвмісний пил (порошки, вироби теплоізоляційні тощо);

пилове навантаження (далі - ПН) на органи дихання працівника - реальна або прогнозована величина сумарної експозиційної дози пилу, що впливає на органи дихання працівника, яка виражає загальну масу пилу, що визначається величиною середньозмінної концентрації пилу, який працівник вдихає за весь період фактичного (або передбачуваного) професійного контакту з фактором;

побічний продукт - продукт, що є наслідком конкретного технологічного процесу одержання цільового продукту;

респірабельне волокно - волокно довше за 5 мкм і діаметром менше за 3 мкм;

хризотилвмісні відходи - відходи переробки та використання хризотилу та хризотилвмісних матеріалів і виробів;

хризотилвмісний пил - пил, що перебуває в повітрі або осілий пил, в якому волокна природного хризотилу перебувають у вільному або зв’язаному стані.

1.2. Ці Санітарні норми визначають вимоги щодо охорони здоров’я працівників на підприємствах, які виробляють та використовують азбестовмісні матеріали та вироби, а також населення, що проживає в зоні впливу їх промислових викидів.

1.3. Ці Санітарні норми є обов’язковими для всіх видів робіт, пов’язаних з виділенням азбестовмісного пилу, та поширюються на:

виготовлення матеріалів і виробів, що містять азбест;

використання та застосування азбестовмісних виробів і матеріалів для технічних потреб;

нове будівництво, розширення, реконструкцію, технічне переоснащення, ремонт, консервацію та знесення будівель, побудованих із застосуванням азбестовмісних матеріалів;

транспортування та зберігання азбесту, азбестовмісних матеріалів і виробів;

виробництво та застосування будівельних і дорожніх матеріалів на основі побічних продуктів, що утворюються при видобутку та збагаченні азбестовмісної сировини;

технологічні процеси завантаження, розвантаження, укладання баласту та інші роботи, що виконуються на азбестовмісному баласті при ремонті, поточному утриманні, будівництві залізничних шляхів (інші шляхи або нові залізничні лінії), умови його зберігання та транспортування.

1.4. Виконання вимог цих Санітарних норм обов’язкове для суб’єктів господарської діяльності і громадян, які здійснюють:

переробку та застосування азбесту;

розробку та випуск проектів будівництва, машин, механізмів і устаткування для виробництва азбесту та виробів з нього;

будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, а також ремонт, консервацію та знесення будівель, споруд, установок, залізничних і автомобільних доріг та інших споруд спеціального призначення з використанням азбестовмісних матеріалів;

медичне обслуговування працівників, що мають виробничий контакт з азбестом і азбестовмісними матеріалами.

1.5. Використання амфіболових азбестів (тонковолокнисті мінерали групи амфіболів) на території України забороняється.

2.1. Території підприємств, установ, організацій по переробці хризотилу повинні відокремлюватись від житлової забудови санітарно-захисними зонами відповідно до вимог Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 червня 1996 року № 173, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24 липня 1996 року за № 379/1404.

2.2. Територія підприємств, установ, організацій по переробці хризотилу повинна відповідати вимогам Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17 березня 2011 року № 145, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 квітня 2011 року за № 457/19195.

2.3. На їх території з підвітряного боку мають бути ізольовані та раціонально облаштовані майданчики для збору, сортування і короткочасного зберігання відходів виробництва та побутового сміття з урахуванням вимог Державних санітарних правил та норм "Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров’я населення" ДСанПіН 2.2.7.029-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 липня 1999 року № 29.

2.4. Виробничі будівлі та споруди, призначені для виробництва хризотилвмісних матеріалів та виробів, повинні бути забезпечені системами аспірації та очищення повітря.

2.5. При вирішенні технологічної схеми підприємств, установ, організацій слід передбачати мінімальну кількість перевантажувальних вузлів і скорочення до мінімуму шляхів переміщення хризотилу та хризотилвмісних матеріалів.

2.6. Розміщення технологічних ділянок (цехів) усередині виробничих будівель повинно здійснюватися з урахуванням необхідності запобігання надходженню та розповсюдженню хризотилвмісного пилу та інших шкідливих речовин на інші ділянки, що не мають джерел їх утворювання.

2.7. Місця навантаження та розвантаження хризотилу на підприємствах, що здійснюють виробництво хризотилвмісних матеріалів і виробів (склади, місця розтарювання, дозування та змішування хризотилу з іншими компонентами, механічна обробка хризотилвмісних матеріалів), повинні бути позначені попереджувальними знаками: "Працювати із застосуванням засобів захисту органів дихання" і написами, що обмежують доступ осіб, які не мають безпосереднього відношення до виконуваних робіт.

2.8. При роботах із хризотилом і хризотилвмісними матеріалами поза підприємствами, установами, організаціями, що здійснюють виробництво хризотилвмісних матеріалів і виробів, місця розтарювання, дозування, змішування хризотилу з іншими компонентами при виготовленні хризотилвмісних виробів, механічної обробки хризотилвмісних виробів, нанесення, видалення й ремонту тепло- і звукоізоляційних хризотилвмісних покриттів повинні бути позначені попереджувальними знаками: "Працювати із застосуванням засобів захисту органів дихання" і написами, що обмежують доступ осіб, які не мають безпосереднього відношення до виконуваних робіт, і (за можливості) обладнані укриттями або спроектовані таким чином, щоб не допускати розповсюдження волокон хризотилу за їхні межі.

2.9. Склади хризотилу, підготовчі відділення з вузлами дозування хризотилу повинні розміщатися в окремо розташованих будівлях або ізольованих приміщеннях.

2.10. Пульти для дистанційного керування обладнанням, котрі є постійним робочим місцем, повинні розташовуватися в ізольованих кабінах, приміщеннях або операторських зонах з оптимальними або допустимими умовами праці.

2.11. Приміщення пультів дистанційного керування необхідно відокремлювати від виробничих тамбуром-шлюзом і/або обладнати самостійним виходом у коридор (за можливості).

2.12. Виробничі будівлі та споруди, призначені для робіт із хризотилом і хризотилвмісними матеріалами, повинні бути забезпечені обладнанням для збирання осілого пилу.

2.13. У приміщеннях, де можливе виділення пилу, заборонено застосування конструктивних елементів та оздоблювальних матеріалів, що сприяють його накопиченню та ускладнюють прибирання.

2.14. Для очищення виробничих приміщень, машин та обладнання від хризотилвмісного пилу повинні застосовуватися безпилові методи прибирання (пневмоприбирання, вологе прибирання тощо). Якщо прибирання безпиловим методом технічно неможливе, працівники, що здійснюють прибирання, повинні бути забезпечені відповідним захисним одягом і респіраторами, а саме прибирання повинно проводитись за відсутності інших працівників. Вологе прибирання виробничих і підсобних приміщень, обладнання від хризотилвмісного пилу повинно здійснюватися водою.

3.1. При проектуванні, організації та проведенні технологічних процесів з використанням хризотилу при виробництві хризотилвмісних матеріалів і виробів необхідно передбачати:

скорочення часу безпосереднього контакту працівника із хризотилвмісним пилом шляхом застосування комплексної механізації, автоматизації, дистанційного керування технологічними процесами та операціями;

застосування безвідходних технологічних процесів;

систему контролю та керування технологічними процесами, що захищає працівників від впливу хризотилвмісного пилу, зокрема аварійне відключення виробничого обладнання;

застосування безперервних виробничих процесів, герметизацію обладнання, використання обладнання із вбудованими місцевими відсмоктувачами.

3.2. До матеріалів і процесів, які здатні викликати забруднення виробничого середовища хризотилвмісним пилом, слід застосовувати технологічно раціональні способи їх використання:

використання та обслуговування механізмів, установок, обладнання, інструментів, вентиляційних систем відповідно до інструкцій з експлуатації;

зволоження хризотилвмісних виробів і матеріалів з експлуатації на робочих місцях перед розпакуванням, переробкою, вантажно-розвантажувальними роботами, використанням, механічною обробкою, очищенням, обдиранням і видаленням (за можливості);

постачання готової продукції, що не вимагає подальшої механічної обробки (за можливості);

правильне використання засобів колективного та індивідуального захисту.

3.3. Усі види обладнання, що є потенційним джерелом виділення хризотилвмісного пилу в повітря робочої зони, повинні бути герметизовані та приєднані до систем аспірації з апаратами для очищення повітря. Експлуатація обладнання при відключеній аспірації та апаратів очищення повітря забороняється.

3.4. Конвеєри для транспортування хризотилу або сумішей хризотилу з іншими матеріалами повинні бути вкриті та оснащені обладнанням для підключення до систем аспірації в місцях перевантаження матеріалів.

3.5. У випадку, коли неможливо виключити виділення хризотилвмісного пилу в повітря робочої зони, необхідно передбачати застосування:

заходів та засобів, що максимально зменшують попадання пилу до виробничих приміщень, нагромадження його на обладнанні та будівельних конструкціях;

засобів пилоприбирання;

засобів індивідуального захисту органів дихання від аерозолів переважно фіброгенної дії.

3.6. Для всіх технологічних процесів і операцій необхідно передбачати засоби автоматизації та механізації основних і допоміжних виробничих операцій, що унеможливлюють або зводять до мінімуму важку ручну працю.

3.7. Використання чистого азбесту шляхом напилення та виробничі процедури, що пов’язані з використанням азбестовмісних ізоляційних матеріалів низької щільності (1 г/см-3), забороняються.

4.1. Обов’язковому пакуванню підлягають хризотил та хризотилвмісні матеріали та вироби, що пилять.

4.2. Хризотил повинен упаковуватися в міцну, герметичну, пилонепроникну тару (паперові або синтетичні мішки, м’які спеціалізовані контейнери). Пластикові матеріали, що використовуються для виготовлення тари, повинні бути стійкими до ультрафіолетового випромінювання сонячного світла.

4.3. Устя мішків із хризотилом повинні бути закриті за допомогою зшивання ниткою або будь-яким способом зварювання. При зшиванні ниткою прошивка повинна складати не менше двох стібків на сантиметр.

4.4. При порушенні цілісності пакування хризотилу пошкоджені мішки на підприємствах, в установах, організаціях треба відправляти у виробничий процес у першу чергу. При порушенні цілісності пакування допускається усувати пошкодження за допомогою липкої стрічки.

4.5. При формуванні транспортного пакета пакувальні одиниці (мішки) із хризотилом повинні бути надійно закріплені на піддоні або без піддона за допомогою термоусадочної плівки або іншим способом.

4.6. Пакувальні одиниці хризотилвмісних матеріалів та виробів, що пилять (рулони, стопи, бобіни, бухти й інші), повинні бути запаковані в пилонепроникний матеріал (плівки, мішки, чохли тощо).

4.7. Перевезення вантажів, що містять хризотил та хризотилвмісні матеріали, що пилять, здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про перевезення небезпечних вантажів" та Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 липня 2004 року № 822, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2004 року за № 1040/9639. Вантаж повинен містити попередження: "При механічній обробці продукції використовувати засоби індивідуального захисту. При механічній обробці в приміщеннях вживати заходів до профілактики розповсюдження пилу за межі приміщення".

4.8. Транспортування хризотилвмісних матеріалів, що пилять, необхідно здійснювати в запакованому вигляді:

при сухопутних перевезеннях - у критих залізничних вагонах або автотранспортних засобах;

при водних - у закритих трюмах або контейнерах.

4.9. Навантаження й розвантаження хризотилвмісних матеріалів, що пилять, повинні проводитися у спосіб, що запобігає утворенню пилу.

4.10. Усі підйомно-транспортні засоби, які використовуються для навантаження та перевезення хризотилу, корабельні трюми, палуби, складські приміщення повинні після розвантаження ретельно очищатися за допомогою пристроїв, забезпечених пиловловлювачами. Допускається очищення вологим способом.

4.11. Перед закладкою на зберігання всі вантажні одиниці повинні бути ретельно перевірені на чистоту та наявність ушкоджень, в ушкоджених мішках негайно повинна бути відновлена цілісність або проведена заміна їх на нові.

4.12. Зберігання хризотилу та хризотилвмісних матеріалів і виробів, що пилять, повинно здійснюватися в закритих складських приміщеннях, що виключають потрапляння води, олії та інших забруднюючих речовин. Якщо зовнішнього тимчасового зберігання хризотилу (поза складом) уникнути неможливо, то вантажні одиниці повинні бути захищені тентами, чорними пластиковими або іншими покриттями.

4.13. Забороняється тимчасове зберігання хризотилу навалом без пакування й транспортування неупакованого хризотилу у відкритих кузовах автомашин і на залізничних платформах або у вагонах.

5.1. Хризотилвмісні відходи поділяються на азбоцементний пил, відходи азбоцементу кускової форми, азбестовий пил і волокно, відходи азбесту в кусковій формі, відходи азбестового паперу, відходи азбестової крихти, шлам азбестовий, не забруднений небезпечними речовинами, гумоазбестові відходи (пароніт, шайби та прокладки з нього) та інші відходи підприємств, установ, організацій, що використовують та застосовують хризотил і хризотилвмісні матеріали.

5.2. Відходи, які утворюються при використанні матеріалів та виробів, що містять хризотил, слід піддавати переробці шляхом включення до технологічного процесу або у виробництво інших виробів.

5.3. У випадках неможливості та/або недоцільності використання чи переробки відходів, що містять хризотил, вони вимагають поводження з урахуванням вимог Державних санітарних правил та норм "Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров’я населення" ДСанПіН 2.2.7.029-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 липня 1999 року № 29.

5.4. Тверді відходи (зв’язаний азбест, азбоцемент, відходи від розшивки швів, розбиті гальмівні колодки, залишки гуми, просоченої бітумною мастикою тощо) до їх видалення повинні зберігатися в місцях, де відсутня небезпека їх руйнування.

Сипучі відходи повинні зберігатися в непроникних мішках, контейнерах.

При застосуванні ручного прибирання повинні використовуватись індивідуальні засоби захисту органів дихання (респіратори).

Мішки (або інша тара), які містили сипучі азбестові волокна, слід видаляти за допомогою подрібнення та/або упаковки в щільні кабельні стоси в спеціально відведеному місці (приміщенні), позначеному попереджувальними знаками із зазначенням засобів індивідуального захисту.

Рідкі азбестовмісні відходи повинні складуватися в спеціальні контейнери, ємності або відстійники, котрі мають періодично очищатися від них. Перелив шламу та його висихання не допускаються.

5.5. Не допускається повторне використання звільнених від хризотилу мішків як тари. Допускається їхнє здрібнювання з подальшим розплавлюванням (для утилізації) або використанням у виробництві хризотилцементної продукції.

5.6. Пакування звільнених від хризотилу мішків у пилонепроникну тару повинно здійснюватися в укритті, позначеному попереджувальними знаками та написами і приєднаному до аспіраційної системи.

6.1. Вентиляція, кондиціювання та опалення приміщень повинні забезпечувати показники температури, відносної вологості, швидкості повітря в робочій зоні виробничих та допоміжних приміщень відповідно до нормативів мікроклімату, визначених Санітарними нормами мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99 (далі - ДСН 3.3.6.042-99), затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42.

6.2. Усі виробничі приміщення мають бути оснащені загальною припливно-витяжною вентиляцією та аспіраційними системами в місцях, де проводяться:

дроблення, подрібнювання, просіювання, сепарація, змішування, пакування та переміщення з використанням засобів безперервного транспорту хризотилвмісних матеріалів, що пилять;

різання, штампування, свердління, розпилювання, подрібнення або інша механічна обробка хризотилцементних, фрикційних і теплозвукоізоляційних матеріалів і виробів, виготовлених на основі хризотилу.

6.3. Аспіраційні системи повинні бути зблоковані з виробничим обладнанням таким чином, щоб виключати можливість роботи останнього при відключеній вентиляції.

6.4. Аспіраційні системи та пилогазоуловлюючі установки повинні відключатися не раніше ніж через 20 хвилин після зупинки технологічного устаткування.

6.5. Спосіб подачі припливного повітря та його швидкість у робочій зоні повинні виключати вторинне пилоутворення. Припливне повітря повинно подаватися із зони з меншим забрудненням. Подання припливного повітря необхідно здійснювати через обладнання, що забезпечує рівномірний розподіл повітря в робочій зоні. Швидкість руху повітря в робочій зоні повинна бути в межах 0,1-0,6 м/с.

6.6. Розміщення припливного опалювально-вентиляційного устаткування, кондиціонерів, що обслуговують приміщення, у яких не допускається рециркуляція повітря, слід передбачати в ізольованих приміщеннях.

6.7. Місцеві нагрівальні прилади повинні мати поверхню, що забезпечує легке, доступне вологе прибирання або миття.

7.1. При виборі засобів індивідуального захисту (далі - ЗІЗ) слід враховувати комплексний вплив азбесту і азбестовмісних матеріалів, дію яких працівник може зазнати при виконанні трудових обов’язків. ЗІЗ повинні підбиратися відповідно до антропометричних даних працівника.

7.2. Зони або ділянки робіт, де концентрація хризотилвмісного пилу перевищує або може перевищувати встановлені ГДК, повинні бути позначені попереджувальними знаками та написами: "Працювати із застосуванням засобів захисту органів дихання".

7.3. При роботах із хризотилом та хризотилвмісними матеріалами й виробами, що пилять, на всіх робочих місцях, у приміщеннях, зонах та на ділянках обов’язкове застосування ЗІЗ органів дихання.

7.4. Службою охорони праці підприємства, установи, організації повинні бути визначені типи рекомендованих до застосування респіраторів з урахуванням найбільшої концентрації пилу, встановленої на кожному робочому місці.

7.5. Догляд та обслуговування ЗІЗ здійснюються відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137, із застосуванням мийних та дезінфекційних речовин.

7.6. Для захисту рук від подразнювальних факторів необхідно користуватися захисними мазями, пастами, кремами, зокрема при контакті відкритих частин тіла працівників із сирою хризотилцементною масою шкіру необхідно захищати мазями, пастами, силіконовим кремом або вазеліном. Після закінчення робочої зміни руки слід обробити жирними мазями.