Відповідно до статті 28 Закону України "Про охорону праці" , та Указу Президента України від 24 грудня 2012 року № 726 "Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади"

1. Затвердити Правила охорони праці на об’єктах з виробництва товарів побутової хімії, що додаються.

2. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України (Хохотва О.І.) у встановленому порядку:

1) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

2) внести його до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці .

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Хохотву О.І.

1.1. Ці Правила поширюються на суб'єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правової форми, які здійснюють діяльність з виробництва товарів побутової хімії.

1.2. Ці Правила встановлюють вимоги охорони праці під час виробництва товарів побутової хімії та є обов'язковими для роботодавців та працівників.

1.3. Ці Правила не поширюються на суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність з виробництва штучних і готових восків.

2.1. У цих Правилах терміни вживаються у таких значеннях:

товари побутової хімії - засоби для чищення та полірування; папір, вата, повсть і неткані матеріали, покриті чи просочені милом або мийним засобом; препарати для ароматизування чи дезодорування приміщень в різних фізичних формах (порошкоподібні, рідкі, пастоподібні), а також у сумішах з пропелентами в аерозольній упаковці.

Інші терміни, що вживаються у цих Правилах, наведені у Законі України "Про охорону праці" , ДСТУ 2293-99 "Охорона праці. Терміни та визначення основних понять", ДСТУ 2272:2006 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять", ДСТУ 3126-95 "Засоби мийні синтетичні. Терміни та визначення", ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (далі - ГОСТ 12.1.005-88), ГОСТ 12.1.007-76 "ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.1.007-76).

2.2. У цих Правилах вживаються такі позначення та скорочення:

ГР - горючі рідини;

ЗІЗ - засоби індивідуального захисту;

КВПіА - контрольно-вимірювальні прилади і автоматика;

ЛЗР - легкозаймисті рідини;

ТПХ - товари побутової хімії.

3.1. Роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки відповідно до вимог Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107.

3.2. Роботодавець з урахуванням специфіки виробництва повинен скласти перелік питань для перевірки знань з питань охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці , затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05), та перелік робіт, виконання яких потребує професійного добору відповідно до Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі , затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23 вересня 1994 року № 263/121, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 січня 1995 року за № 18/554.

3.3. Роботодавець повинен організувати проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442.

3.4. Роботодавець зобов’язаний створити службу охорони праці відповідно до вимог Типового положення про службу охорони праці , затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 листопада 2004 року № 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2004 року за № 1526/10125.

3.5. Розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві здійснюється відповідно до вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

3.6. Проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів необхідно здійснювати відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій , затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.

3.7. Роботодавець повинен організувати опрацювання і затвердження нормативних актів з охорони праці відповідно до вимог Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві , затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21 грудня 1993 року № 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 лютого 1994 року за № 20/229.

3.8. Роботодавець повинен організувати розроблення і перегляд інструкцій з охорони праці, що діють на підприємстві, відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці , затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 року за № 226/2666 (далі - НПАОП 0.00-4.15-98).

3.9. Забороняється застосування праці жінок на роботах, зазначених у Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок , затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 1993 року № 256, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за № 51/260.

Підіймання та переміщення важких речей жінками необхідно здійснювати відповідно до Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками , затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194.

3.10. Особи, молодші 18 років, не допускаються до роботи на посадах, визначених у Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх , затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385.

Підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми необхідно здійснювати відповідно до Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми , затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208.

3.11. Улаштування і утримування транспортних шляхів на території та у виробничих приміщеннях необхідно здійснювати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.020-80 "ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.3.020-80).

На маршрутах руху транспортних засобів територією підприємства повинні бути розміщені дорожні знаки і покажчики безпеки руху відповідно до Правил дорожнього руху , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, та ДСТУ 4100-2002 "Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування".

3.12. Небезпечні зони на території промислових майданчиків підприємств, транспортних шляхів у виробничих приміщеннях і на робочих місцях слід позначити відповідними знаками безпеки відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров'я працівників , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262.

3.13. У приміщеннях, де використовується обладнання, робота якого створює підвищений рівень шуму, необхідно використовувати колективні засоби захисту: звукоізолювальні (кожухи, екрани, кабіни) та звукопоглинальні пристрої (облицювальні, штучні звукопоглиначі); глушники аеродинамічного шуму; огороджувальні пристрої відповідно до вимог ДСТУ 7238:2011 "ССБП. Засоби колективного захисту працюючих. Загальні вимоги та класифікація".

3.14. Виробничі, складські та допоміжні приміщення повинні бути обладнані системами вентиляції (природною, механічною або змішаною), які забезпечують рівномірну температуру та стан повітряного середовища.

Улаштування, експлуатацію, обслуговування, ремонт, налагодження та проведення інструментальної перевірки ефективності роботи систем вентиляції необхідно виконувати з дотриманням вимог Правил з безпечної експлуатації систем вентиляції у хімічних виробництвах , затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 05 жовтня 2009 року № 164, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2009 року за № 988/17004.

3.15. У виробничих, складських та допоміжних приміщеннях необхідно передбачати сигналізацію щодо справної роботи вентиляційних систем.

3.16. Виробничі, складські та допоміжні приміщення забезпечуються природним, штучним та суміщеним освітленням залежно від зорової роботи відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006 "Природне і штучне освітлення", затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 15 травня 2006 року № 168 . Місцеве освітлення повинно застосовуватися в комбінації із загальним освітленням. Світильники місцевого освітлення за своїм улаштуванням повинні відповідати категорії і групі вибухонебезпечних речовин.

Експлуатація освітлювальних пристроїв повинна здійснюватись відповідно до вимог ГОСТ 12.2.007.0-75 "ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности".

3.17. Роботодавець повинен забезпечити стан пожежної безпеки відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні , затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 листопада 2004 року за № 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004), та ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования".

3.18. Роботодавець повинен забезпечити працівників питною водою згідно з вимогами ДСанПіН 2.2.4-171-10 "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" , затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12 травня 2010 року № 400, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 року за № 452/17747.

4.1. Роботодавець повинен забезпечити проведення робіт з гігієнічної регламентації та державної реєстрації небезпечних факторів відповідно до вимог Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів і Порядку оплати робіт із проведення гігієнічної регламентації та державної реєстрації небезпечних факторів , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 1995 року № 420.

4.2. Роботодавець зобов’язаний забезпечити проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи технологій, продукції та сировини відповідно до вимог Порядку проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи , затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 березня 2006 року № 120, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 березня 2006 року за № 362/12236.

4.3. Роботодавець повинен організувати розроблення паспортів безпечності на всі ТПХ відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 30333:2009 "Паспорт безпечності хімічної продукції. Загальні вимоги (ГОСТ 30333-2007, IDT)".

4.4. Роботодавець зобов’язаний організувати контроль параметрів повітря робочої зони на вміст шкідливих речовин відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 у строки, визначені залежно від класу небезпеки речовин відповідно до вимог ГОСТ 12.1.007-76.

4.5. Роботодавець повинен передбачити окремі виробничі приміщення (або ділянки) для:

зберігання вихідних матеріалів, сировини та готової продукції;

підготування матеріалів;

змішування сировини;

виробництва ТПХ;

фасування готового продукту.

4.6. Виробничі приміщення за своїми габаритами та конфігурацією повинні забезпечувати:

поточність технологічних операцій;

оптимальне розташування устаткування, комунікацій, апаратів і приладів, які відповідають призначенню виробництва;

завантаження (вивантаження) великогабаритного обладнання;

мінімальну довжину шляху переміщення сировини, відходів і готової продукції.

4.7. Вимоги щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці шляхом належного облаштування робочих місць і виробничих, санітарно-побутових та інших приміщень повинні відповідати Загальним вимогам стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників , затвердженим наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25 січня 2012 року № 67, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 лютого 2012 року за № 226/20539 (далі - НПАОП 0.00-7.11-12).

4.8. Роботодавець повинен забезпечити захист працівників від небезпечної дії хімічних речовин під час виробництва ТПХ, що існує або виникає внаслідок впливу цих хімічних речовин, згідно з Вимогами до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу хімічних речовин , затвердженими наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 22 березня 2012 року № 627, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 10 квітня 2012 року за № 521/20834.

4.9. Загальні вимоги безпеки до технологічних процесів повинні відповідати вимогам СП 5199-90 "Санитарные правила при производстве синтетических моющих средств", СП 1042-73 "Санитарные правила организации технологических процессов и гигиенические требования к производственному оборудованию" та ГОСТ 12.3.002-75 "ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности".

4.10. Роботодавець повинен організувати контроль за викидами шкідливих речовин в атмосферне повітря населених пунктів відповідно до вимог Закону України "Про охорону атмосферного повітря" , ДСП 201-97 "Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами)" , ГОСТ 17.1.3.13-86 "Охрана природы. Гидросфера. Общие требования к охране поверхностных вод от загрязнения", ГОСТ 17.2.3.02-78 "Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями", а також водовідведенням відповідно до вимог СанПиН 4630-88 "Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения" та Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць , затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17 березня 2011 року № 145, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2011 року за № 457/19195.

4.11. Зберігання та транспортування вихідного матеріалу, сировини, готової продукції та відходів виробництва необхідно проводити у виробничій тарі, яка повинна бути легкою та зручною у користуванні.

4.12. Приймання вихідної сировини (кислот, лугів тощо), готової продукції до складського приміщення, наливання її в залізничні цистерни дозволяється проводити працівникам, що пройшли спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.12-05 .

4.13. Збірники циркуляційних кислот та лугів повинні бути розраховані на приймання усього об’єму кислоти або лугу, який зливають до них під час зупинення системи.

4.14. Речовини та матеріали, що застосовуються під час виробництва ТПХ, повинні зберігатися залежно від пожежонебезпечних фізико-хімічних властивостей, сумісності, а також ознак однорідності речовин, що застосовуються для гасіння пожежі, відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004 .

4.15. Рідку сировину і напівфабрикати дозволяється розміщувати в ємностях поза виробничими приміщеннями на відстані 5-10 м залежно від способу зберігання (підземні, напівпідземні, наземні сховища).

Тверду сировину дозволяється розміщувати у виробничих приміщеннях.

4.16. Порошкоподібні матеріали необхідно зберігати в бункерах або закритій тарі.

4.17. Кількість вихідного матеріалу, що зберігається у виробничому приміщенні, не повинна перевищувати добової потреби, а готової продукції - добового випуску.

4.18. Сушильні приміщення (камери, шафи) для вихідних матеріалів, сировини, напівфабрикатів і готових виробів для видалення залишкової вологи повинні бути обладнані виробничою автоматикою, яка відключає нагрівальні прилади в разі підвищення температури вище допустимої.

Дозволяється застосування поличних сушарок періодичної дії для сушіння нетоксичних матеріалів.

4.19. Під час зберігання у великих ємностях матеріалів та подачі їх під час переробки повинні бути передбачені пристрої для розпушування з метою унеможливлення зависання та заклинювання.

Не дозволяється проводити розпушування вручну з перебуванням працівника всередині ємності.

4.20. Розміщення обладнання у виробничих приміщеннях та на відкритих майданчиках повинно забезпечувати зручну і безпечну його експлуатацію, можливість проведення ремонтних робіт та організації оперативних заходів щодо запобігання аварійним ситуаціям або локалізації аварій відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004 та НПАОП 0.00-7.11-12 .