З метою вдосконалення розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами в Україні відповідно до статті 7 Повітряного кодексу України та згідно з Указом Президента України від 15 липня 2004 року N 803 "Про Державну службу України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації"

1. Затвердити Правила розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами в Україні (далі - Правила), що додаються.

2. Департаменту інспектування безпеки польотів (Міщенко В.К.) подати цей наказ в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Довести Правила до всіх зацікавлених організацій, зареєстрованих на території України, що здійснюють експлуатацію та технічне обслуговування цивільних повітряних суден, використання повітряного простору та обслуговування повітряного руху, підготовку авіаційних фахівців у встановленому порядку.

4. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державіаслужби від 03.08.2005 N 565 "Про затвердження Правил розслідування авіаційних подій з цивільними повітряними суднами в Україні", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.08.2005 за N 928/11208.

5. Контроль за виконанням цього наказу лишаю за собою.

1.1. Ці Правила розроблені відповідно до Повітряного кодексу України з метою приведення нормативних актів цивільної авіації у відповідність до вимог стандартів і рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО) та адаптації до законодавства Європейського Союзу (ЄС) і є нормативно-правовим актом України, що регулює діяльність в сфері розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами.

1.2. Правила визначають завдання, кваліфікаційні вимоги, права, обов'язки авіаційного персоналу, який проводить розслідування авіаційних подій та інцидентів, установлюють порядок проведення розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами України та цивільними повітряними суднами іноземних держав на території України, участі уповноважених представників України в розслідуванні авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами України на території інших держав, обліку зазначених подій, а також порядок розробки рекомендацій та заходів щодо їх попередження.

1.3. Правила поширюються на всі цивільні повітряні судна та є обов'язковими для всіх суб'єктів правовідносин, на яких розповсюджується дія повітряного права України, яке регулює відносини в галузі цивільної авіації та використання повітряного простору України, у тому числі організацій та громадян, які здійснюють експлуатацію та ремонт повітряних суден, виконання та забезпечення польотів, розроблення, випробування, виробництво та сертифікацію повітряних суден, підготовку авіаційного персоналу, а також на учасників розслідування авіаційних подій та інцидентів.

1.4. Правила використовуються під час розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами України або іноземних держав, які трапились на території України та над акваторією водної поверхні, де відповідальність за організацію обслуговування повітряного руху покладено на Україну.

Під час розроблення Правил використовувались такі нормативно-правові акти:

Повітряний кодекс України;

Указ Президента України від 15.07.2004 N 803 "Про Державну службу України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації";

Положення про Державну авіаційну адміністрацію, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 N 1526;

Положення про систему управління безпекою польотів на авіаційному транспорті, затверджене наказом Державіаслужби від 25.11.2005 N 895, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14.12.2005 за N 1503/11783.

Повідомлення щодо обслуговування повітряного руху - Авіаційні правила України, частина 85, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 25.03.2002 N 199 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 10.04.2002 за N 354/6642;

Правила з пошуку та рятування в цивільній авіації України (далі - ППР ЦА-99), затверджені наказом Міністерства транспорту України від 16.08.99 N 404 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 07.10.99 за N 684/3977;

Правила розслідування надзвичайних подій та пошкоджень цивільних повітряних суден на землі в Україні, затверджені наказом Державіаслужби від 18.11.2004 N 188 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 03.12.2004 за N 1541/10140;

Додаток 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію "Розслідування авіаційних подій та інцидентів", видання дев'яте, 2001 року;

Директива Ради Євросоюзу N 94/56 від 21 листопада 1994 року;

ІКАО (Doc 9756 AN/965) "Руководство по расследованию авиационных происшествий и инцидентов";

ІКАО (Doc 9156) "Руководство по предоставлению данных об авиационных происшествиях и инцидентах";

ІКАО (Doc 9422) "Руководство по предотвращению авиационных происшествий";

Резолюція 33-ї сесії Асамблеї ІКАО від 5.10.2001 "Неразглашение некоторых записей и данных, имеющих отношение к авиационному происшествию или инциденту". .

АП - авіаційна подія;

АРК - аварійно-рятувальна команда;

АТБ - авіаційно-технічна база;

ВЗ - вільна зона;

ДКБ - дослідно-конструкторське бюро;

ЗПС - злітно-посадкова смуга;

ЗРПІ - засоби реєстрації польотної інформації;

ІАС - інженерно-авіаційна служба;

ІКАО - Міжнародна організація цивільної авіації;

КЛЕ - керівництво з льотної експлуатації;

КОСПАС-САРСАТ - міжнародна космічна система пошуку аварійних суден;

КПС - командир повітряного судна;

КСГ - кінцева смуга гальмування;

КЦПР ЦА - координаційний центр пошуку та рятування цивільної авіації;

ЛС - льотна смуга;

МАК - Міждержавний авіаційний комітет;

МВС - Міністерство внутрішніх справ України;

МЗС - Міністерство закордонних справ України;

МС - місце стоянки;

ОПР - обслуговування повітряного руху;

ПММ - пально-мастильні матеріали;

ПС - повітряне судно;

ПСЗСУ - Повітряні Сили Збройних Сил України;

РД - руліжна доріжка;

РКЦПР - регіональний координаційний центр пошуку і рятування;

РКЦ Укравіапошуку - регіональний координаційний центр Державної авіаційної пошуково-рятувальної служби;

РТЗ - радіотехнічне забезпечення;

СТЗ - світлотехнічне забезпечення;

Укравіапошук - Державна авіаційна пошуково-рятувальна служба Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

УНРАП - управління незалежного розслідування авіаційних подій та інцидентів;

ЦА - цивільна авіація;

ЦДС - центральна диспетчерська служба Державіаадміністрації;

ACCID - авіаційна подія;

ADREP - автоматизована система збирання, оброблення, зберігання та розповсюдження інформації про авіаційні події та інциденти;

AFTN - авіаційна фіксована мережа електрозв'язку;

ARO - пункти збору донесень щодо ОПР;

CVR - Cockpit Voice Recorder - реєстратор переговорів у кабіні;

INCID - інцидент;

FDR - Flight Data Recorder - реєстратор польотних даних

FPL - план польоту;

UTC - всесвітній скоординований час.

4.1. Класифікація подій

4.1.1. При експлуатації ПС можуть мати місце:

авіаційні події;

інциденти (серйозні інциденти, інциденти);

надзвичайні події;

пошкодження ПС на землі.

4.1.2. Авіаційні події поділяються на:

авіаційні події з людськими жертвами (катастрофи);

авіаційні події без людських жертв (аварії).

4.1.3. Зіткнення двох або більше ПС розслідується як одна авіаційна подія, а класифікується для кожного ПС в залежності від спричинених наслідків. За результатами розслідування оформлюється загальний остаточний звіт.

4.2. Визначення

У цих Правилах терміни мають такі визначення:

Авіаційна подія - подія, пов'язана з використанням ПС, яка має місце з моменту, коли будь-яка особа піднімається на борт з наміром здійснити політ, до моменту, коли всі особи, що перебували на борту, покинули ПС, і під час якої:

будь-яка особа отримує тілесні ушкодження із смертельним наслідком або серйозні тілесні ушкодження або ПС одержує пошкодження чи руйнування конструкції. Авіаційні події поділяються на катастрофи та аварії.

Катастрофа - АП з людськими жертвами, що призвела до загибелі або зникнення безвісти когось з пасажирів або членів екіпажу або третіх осіб, а також у разі отримання ними тілесних ушкоджень зі смертельним наслідком під час:

а) перебування на даному ПС;

б) безпосереднього зіткнення з будь-якою частиною ПС, включаючи частини, що відокремились від даного ПС;

в) безпосередньої дії струменя газів реактивного двигуна;

г) зникнення безвісти ПС. ПС уважається таким, що зникло безвісти, якщо був припинений офіційний розшук і не було встановлене місцезнаходження елементів його конструкції. Рішення про припинення пошуку ПС, що пропало безвісти, приймає повноважний орган держави з розслідування АП, на території якої трапилась АП;

ґ) до катастроф належать також випадки загибелі когось з осіб, які перебували на борту, у процесі їх аварійної евакуації з ПС.

У разі отримання тілесних ушкоджень, унаслідок яких протягом 30 діб з моменту АП настала смерть, вони класифікуються як тілесні ушкодження зі смертельним наслідком.

Аварія - АП без людських жертв, що призвела до пошкодження чи руйнування ПС або серйозного тілесного ушкодження пасажирів або членів екіпажу та третіх осіб, у разі якої:

а) порушується міцність конструкції планера ПС через руйнування силових елементів;

б) погіршуються технічні або льотні характеристики ПС і необхідний ремонт для їх відновлення або неможливо відновити його льотну придатність. До аварій не належать: для літаків - випадки відмови або пошкодження двигуна, коли пошкоджений тільки сам двигун, його капоти чи допоміжні агрегати або коли пошкоджені тільки повітряні гвинти, закінцівки крила, антени, пневматики, гальмові пристрої, обтічники, або коли в обшивці є невеликі вм'ятини або пробоїни; для вертольотів - руйнування чи пошкодження елементів несучих та рульових гвинтів, вентиляторної установки, редуктора, обшивки, руйнування чи роз'єднання трансмісії, якщо вони не призвели до пошкодження чи руйнування силових елементів фюзеляжу або балок;

в) ПС опиняється в такому місці, де доступ до нього та його евакуація з місця події неможливі;

г) будь-яка особа отримує серйозні тілесні ушкодження.

Авіаційна техніка - повітряні судна та їх компоненти.

Бортовий реєстратор - будь-який самописний прилад, який встановлюється на борту ПС як додаткове джерело інформації для використання при розслідуванні АП та інцидента.

Вільна зона - спеціально підготовлена ділянка земної або водної поверхні, яка примикає до кінця наявної дистанції розбігу, придатна для початкового набору висоти ПС до встановленого значення.

Держава виробника - держава, що володіє юрисдикцією щодо організації, відповідальної за остаточне складання ПС.

Держава експлуатанта - держава, в якій міститься основне місце діяльності експлуатанта, або в якій експлуатант не має такого місця діяльності, постійного місця перебування.

Держава місця події - держава, на території якої мала місце АП або інцидент.

Держава реєстрації - держава, до реєстру якої занесено ПС.

Держава розробника - держава, що володіє юрисдикцією щодо організації, відповідальної за конструкцію типу ПС.

Державна авіаційна адміністрація (Державіаадміністрація) - урядовий орган державного управління Міністерства транспорту та зв'язку України.

Експерт/фахівець - особа, яка має кваліфікацію в певній галузі науки та техніки і залучається до розслідування АП чи серйозного інциденту, проводить науково-технічні експертизи та надає консультації.

Експлуатант - особа, організація або підприємство, які експлуатують ПС або пропонують послуги в цій галузі.

Інцидент - будь-яка подія, крім авіаційної події, що пов'язана з використанням ПС, яка впливає або могла вплинути на безпеку експлуатації.

Перелік серйозних інцидентів та інцидентів наведено в додатку 1.

Льотна смуга - частина льотного поля аеродрому, що включає злітно-посадкову смугу, сплановані частини з боків ЗПС та призначена для зльоту і посадки повітряних суден, зменшення ризику ушкодження повітряних суден, що викотилися за межі ЗПС, і забезпечення безпеки повітряних суден, що пролітають над нею під час зльоту і посадки.

Максимальна маса - максимальна сертифікована злітна маса.

Надзвичайна подія - подія, пов'язана з використанням ПС, яка не підпадає під визначення АП, а також пов'язана з технічним обслуговуванням, ремонтом, зберіганням та транспортуванням, під час якої настав один з наведених наслідків:

загибель або серйозне тілесне ушкодження, отримане будь-якою особою під час її перебування на борту ПС унаслідок необережних або навмисних дій самого потерпілого або інших осіб, що не пов'язані з порушенням функціонування ПС та його систем;

загибель або серйозне тілесне ушкодження, отримане будь-якою особою, яка без достатніх підстав або документів самовільно проникла за межі зон на ПС, куди заборонений доступ пасажирам та членам екіпажу;

загибель або серйозне тілесне ушкодження, отримане будь-якою особою, яка перебувала на борту ПС, у результаті впливу зовнішнього середовища після вимушеної посадки ПС за межами аеродрому;

загибель або серйозне тілесне ушкодження, отримане будь-якою особою, яка перебувала за межами ПС, унаслідок безпосереднього контакту з ПС або його елементами;

руйнування або пошкодження ПС на землі, що призвело до порушення міцності його конструкції або погіршення льотно-технічних характеристик у результаті впливу зовнішнього середовища стихійного лиха або порушення технології обслуговування, правил зберігання та транспортування;

захоплення ПС, що перебувало на землі або в польоті, або намагання захоплення такого судна та інші акти незаконного втручання в діяльність ЦА.

Первинне повідомлення - первинна інформація про АП чи інцидент, що стала відома та негайно передається до Державіаадміністрації та власнику ПС.

Первинне донесення - інформація про АП чи інцидент, що уточнює обставини АП та надається з метою своєчасного формування комісії з розслідування АП.

Наступне донесення - інформація, що конкретизує АП, передається головою комісії з розслідування АП.

Повітряне судно - літальний апарат, що тримається в атмосфері за рахунок його взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні, і здатний маневрувати в тривимірному просторі.

Пошкодження повітряного судна на землі - подія, пов'язана з обслуговуванням, зберіганням та транспортуванням ПС на землі, під час якої ПС отримало пошкодження без втрати міцності його силових елементів та погіршення льотно-технічних характеристик, усунення яких можливо за експлуатаційних умов.

Польовий етап розслідування - період з початку робіт комісії з розслідування на місці АП або інцидента до моменту, коли роботи на місці події закінчені.

Попередній звіт - сповіщення, що використовується для негайного поширення відомостей, отриманих на початкових стадіях розслідування.

Причина авіаційної події або інциденту - будь-які дії, бездіяльність, обставини, умови або їх сукупність, що призвели до АП чи інциденту.

Програма безпеки польотів - сукупність вимог та заходів, направлених на підвищення рівня безпеки польотів.

Публікація результатів розслідування - подання остаточного звіту обов'язковим адресатам згідно з указаною в цих Правилах розсилкою, а також можливість ознайомлення з результатами розслідування іншими юридичними або фізичними особами.

Радник (член комісії) - особа, призначена державою в разі наявності в неї відповідної кваліфікації з метою надання допомоги вповноваженому представникові цієї держави в розслідуванні.

Розслідування - процес, що проводиться при наявності факту АП, який включає збір і аналіз інформації про АП, встановлює причину (причини) її виникнення, підготовку висновків із зазначенням цієї причини (причин) і вироблення рекомендацій щодо запобігання у майбутньому.

Розслідувач авіаційної події - особа, яка за наявності в неї відповідної кваліфікації та державного (міжнародного) сертифіката займається розслідуванням АП, інцидентів та інших подій, що загрожують безпеці польотів.

Рекомендація щодо забезпечення безпеки польотів - пропозиція повноважного органу держави, який проводить розслідування АП чи інцидентів, зроблена на основі інформації, отриманої під час розслідування, з метою попередження АП та інцидентів.

Серйозний інцидент - інцидент, обставини якого свідчать про те, що ледь не сталася авіаційна подія.

Для серйозних інцидентів характерні такі ознаки:

вихід ПС за межі очікуваних умов експлуатації;

виникнення значних шкідливих впливів на екіпаж або пасажирів;

значне підвищення робочого навантаження на екіпаж;

втрата працездатності екіпажа в польоті;

значні погіршення льотних і технічних характеристик та ускладнення в управлінні ПС.

Серйозне тілесне ушкодження - тілесне ушкодження, отримане особою під час авіаційної події чи інцидента, яке:

а) вимагає госпіталізації особи більше ніж на 48 годин протягом 7 діб з моменту авіаційної події;

б) призвело до перелому будь-якої кістки (за винятком простих переломів пальців рук, ніг або носа);

в) пов'язане з розривами тканини, що призводять до сильної кровотечі, ушкодження нервів, м'язів або сухожиль або пов'язане з ушкодженням будь-якого внутрішнього органу;

г) пов'язане з одержанням опіків другого і третього ступенів чи будь-яких опіків, що ушкоджують понад 5 % поверхні тіла;

ґ) пов'язане з підтвердженим фактом дії токсичних речовин чи радіації, що вражає.

Уповноважений з розслідування (голова комісії) - особа, якій за наявності в неї відповідної кваліфікації та державного (міжнародного) сертифіката доручені організація і проведення розслідування, а також контроль за його ходом.

Уповноважений представник - особа, яка призначена державою в разі наявності в неї відповідної кваліфікації та державного (міжнародного) сертифіката для участі в розслідуванні, що проводиться іншою державою.

Уповноважені представники інших розслідувань - особи, які за відповідними призначеннями проводять окремі види розслідувань (страхове, розслідування нещасних випадків тощо) та за узгодженням з головою комісії мають доступ до певних матеріалів розслідування.

5.1. Усі авіаційні події та інциденти з ПС України або іноземних держав на території України підлягають обов'язковому розслідуванню згідно з цими Правилами.

Єдиною метою розслідування АП чи інцидента є запобігання авіаційним подіям та інцидентам у майбутньому. Метою цієї діяльності не може бути встановлення чиєїсь вини або відповідальності.

Будь-яке судове або адміністративне розслідування, яке спрямоване на встановлення будь-чиєї вини чи відповідальності, повинно проводитись окремо від будь-якого розслідування, що проводиться згідно з цими Правилами.

Судове, страхове або інші види розслідувань не втручаються в процес розслідування АП чи інцидента і не впливають на його висновки та можуть використовувати матеріали остаточного звіту про АП чи інцидент.

5.2. АП та інциденти, що сталися з цивільними повітряними суднами на території України, розслідуються Державіаадміністрацією до створення в Україні незалежного органу з розслідування АП та інцидентів.

У разі АП, що сталася на території України через зіткнення цивільного ПС з ПС іншого міністерства або якщо АП сталася з ПС іншої держави, Державіаадміністрація може прийняти рішення про звернення до Кабінету Міністрів України з метою призначення Урядової комісії з розслідування АП.

При виникненні АП відповідні органи Державіаадміністрації, МВС, МНС через свої структурні підрозділи вживають, у межах компетенції, необхідних заходів для збереження речових доказів і забезпечують надійну охорону ПС та всього, що на ньому перебуває, протягом часу, необхідного для проведення розслідування. Збереження речових доказів включає збереження шляхом фотографування чи іншими відповідними засобами документування будь-яких речових доказів, які можуть бути вилученими, зіпсованими, втраченими або знищеними. Охорона ПС та всього, що на ньому перебуває, передбачає запобігання подальшому пошкодженню, проникненню сторонніх осіб, викраденню чи псуванню.

Вилучення бортових реєстраторів та обробку записів може здійснювати тільки спеціально підготовлений персонал, визначений Державіаадміністрацією.

Порядок взаємодії Державіаадміністрації з відповідними органами виконавчої влади та місцевого самоврядування при організації та проведенні розслідування авіаційних подій встановлюється спеціальною міжгалузевою інструкцією.

5.3. Розслідування АП та інцидентів проводяться комісією, яка призначається згідно з цими Правилами та має статус державної комісії. Комісія з розслідування АП чи інциденту незалежна в проведенні розслідування та має повноваження, зазначені в додатку 13, на їх проведення. Процес розслідування не передбачає захисту інтересів сторін учасників розслідування.

Права та обов'язки учасників розслідування АП та інцидентів визначені додатком 2.

5.4. Розслідування АП та інцидентів з ПС, що сталися на території України, проводиться згідно з процедурами, викладеними в цих Правилах. Проведення розслідування АП чи серйозного інциденту може бути повністю передано іншій державі за взаємною домовленістю та згодою. У будь-якому разі Державіаадміністрація повинна використовувати всі засоби для сприяння у проведенні такого розслідування.

5.5. За рішенням Державіаадміністрації організація та проведення розслідування інцидентів можуть бути покладені на експлуатанта ПС.

5.6. Розслідування АП з цивільними ПС України, що сталися на території іншої держави, здійснюється комісією, що створюється державою місця події згідно з Правилами ІКАО та національними правилами. У цих випадках Державіаадміністрація призначає уповноважених представників (радників та експертів) для участі в розслідуванні. У разі неотримання Україною остаточного звіту за результатами розслідування АП від держави місця події протягом більш ніж одного року уповноважений представник України з метою розробки заходів з забезпечення безпеки польотів готує довідку про стан розслідування комісією Державіаадміністрації, якщо їй таке право делегує держава місця події.

Якщо Державіаадміністрація проводить розслідування події, що сталася на території України з іноземним ПС, а держава реєстрації та держава експлуатанта не призначили своїх уповноважених представників, до участі в розслідуванні необхідно залучати експлуатанта згідно з цими Правилами.

Якщо Державіаадміністрація проводить розслідування події, що сталася на території України з іноземним ПС, а держава розробника та держава виробника ПС не призначили своїх уповноважених представників, до участі в розслідуванні необхідно залучати організації, відповідальні за конструкцію типу та остаточне виготовлення ПС згідно з цими Правилами.

5.7. За приховування АП чи інцидентів або фактів, що мають до них стосунок, несвоєчасне повідомлення про АП чи інцидентів, несанкціоноване поширення інформації про хід розслідування та ймовірні причини АП чи інцидентів, а також за свідомо неправильну класифікацію АП чи інциденту та визначення причин руйнування або знищення бортових чи наземних засобів об'єктивного контролю та інших матеріалів, причетних до АП чи інцидентів, посадові особи відповідають згідно з законодавством України.

5.8. Розслідування АП чи інциденту включає збір та аналіз інформації, проведення необхідних досліджень, установлення причин АП, підготовку звітів, а також складання остаточного звіту з необхідними рекомендаціями щодо питань безпеки польотів, розбір за результатами розслідування. Розслідування проводиться за принципом багатофакторності, що передбачає виявлення відхилень від нормального функціонування авіаційно-транспортної системи та оцінку впливу цих відхилень на завершення польоту ПС.

5.9. Нормативні документи з питань розслідування АП та інцидентів з цивільними ПС повинні відповідати вимогам цих Правил.

5.10. Державіаадміністрація приймає рішення про звільнення з-під охорони ПС та всього, що на ньому перебуває, чи будь-яких його частин, як тільки потреба в інтересах розслідування в них відпаде. Відповідні органи центральної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування забезпечують доступ до цього повітряного судна та всього, що на ньому перебуває, чи до будь-яких його частин. Якщо ПС, усе, що на ньому перебуває, чи будь-які його частини знаходяться у районі, доступ до якого згідно із законодавством України є неможливим чи обмеженим, Державіаадміністрація вирішує питання щодо їх переміщення у таке місце, до якого може бути дозволено доступ.

5.11. Технічні вимоги, які стосуються держави експлуатанта, застосовуються в тих випадках, коли ПС здане в оренду, зафрахтоване чи обмінене та коли держава експлуатанта не є державою реєстрації, але вона виконує частково або повністю функції та обов'язки держави реєстрації згідно з цими Правилами.

5.12. Якщо ПС, яке зареєстроване чи експлуатант якого перебуває в Україні, з яким сталася АП чи інцидент, виконало посадку на території держави, яка не є місцем події, Державіаадміністрація на запит держави, що проводить розслідування, надає їй записи бортових реєстраторів та, у разі потреби, відповідні бортові реєстратори.

5.13. Для досягнення прийнятного рівня безпеки польотів Державіаадміністрація розробляє та впроваджує програму безпеки польотів.

Державіаадміністрація встановлює прийнятний рівень безпеки польотів, який має бути не нижчим за вже досягнутий.

6.1. Організація розслідування

6.1.1. Організація та забезпечення об'єктивного кваліфікованого розслідування АП, що сталися з цивільними ПС на території України, покладаються на Державіаадміністрацію за участю розробника ПС, виробника ПС, експлуатантів ПС, та за згодою органів виконавчої влади та інших зацікавлених міністерств, організацій України.

Згідно з пунктом 5.2 цих Правил створюються комісії з розслідування АП.

Комісія проводить розслідування АП із залученням спеціалістів, керуючись цими Правилами та законодавством України.

Розслідування повинно проводитись у стислі строки, але не більше ніж 30 діб для розслідування аварії, 60 діб для розслідування катастроф, 90 діб для розслідування АП з іноземними ПС. Якщо для встановлення причин АП необхідне проведення спеціальних досліджень, то термін розслідування може бути подовжений керівником, який призначив комісію.

6.1.2. Зіткнення двох або декількох ПС розслідується як одна АП, а класифікується і зараховується окремо для кожного ПС залежно від наслідків. За результатами розслідування оформляється один остаточний звіт.

6.1.3. Комісія складається з голови та членів комісії.

Залежно від обсягів розслідування створюються підкомісії (льотна, інженерно-технічна, адміністративна). У разі необхідності, за рішенням голови комісії можуть створюватися робочі групи згідно з додатками 3-9:

додаток 3 - льотна підкомісія;

додаток 4 - інженерно-технічна підкомісія;

додаток 5 - адміністративна підкомісія;

додаток 6 - група із створення схеми (кроків) місця АП;

додаток 7 - група опитування;

додаток 8 - група розрахунку й аналізу;

додаток 9 - група пошукових і аварійно-рятувальних робіт.

6.1.3.1. Для участі в розслідуванні, за поданням голови комісії, можуть залучатися працівники органу, що призначив комісію з розслідування, за згодою повноважні представники причетних міністерств та організацій, органів виконавчої влади, працівники організацій незалежно від організаційно-правових форм, форм власності та відомчої належності, у тому числі науково-дослідних і дослідно-конструкторських організацій, організацій розробників, виробників і експлуатантів, аеропортів, авіаремонтних організацій, авіаційно-технічних баз і центрів, навчальних закладів, органів ОПР, організацій та підприємств з метеорологічного забезпечення авіації, медичних закладів.

6.1.3.2. На запит Державіаадміністрації щодо залучення фахівців організацій незалежно від форми власності до участі в розслідуванні АП за згодою керівники організацій, на адресу яких направлені запити, направляють у розпорядження комісії фахівців, кандидатури яких узгоджуються з Державіаадміністрацією на термін, необхідний для виконання робіт в інтересах розслідування АП.

Інформація про кандидатів до складу комісії передається органу, що організовує розслідування, негайно після одержання від нього запиту.

6.1.3.3. Голова, члени комісії та робочих груп повинні мати відповідну кваліфікацію, державний (міжнародний) сертифікат розслідувача і практичний досвід роботи в галузі авіації і не повинні бути причетні безпосередньо до АП.

Голова, члени комісії та робочих груп, а також експерти/фахівці не можуть представляти інтереси страхової компанії.

6.1.4. Під час розслідування АП на території України з ПС, що занесені до реєстру ПС іноземної держави, уповноваженими представниками та їх радниками можуть бути представники:

держави реєстрації;

держави експлуатанта;

держави розробника;

держави виробника;

держави, громадяни якої загинули або одержали серйозні тілесні ушкодження (на запит);

держави, що надала технічну або іншу допомогу в розслідуванні АП (на звернення держави, що призначила розслідування).

6.1.4.1. Уповноважені представники можуть мати радників для надання необхідної допомоги.

6.1.4.2. Повноваження представників держав і їх радників визначаються додатком 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію "Розслідування авіаційних подій та інцидентів", що дає їм право за узгодженням з головою комісії і під його контролем:

відвідувати місце АП;

оглядати ПС або його частини;

одержувати інформацію, що містить свідчення свідків, і пропонувати тематику їхнього опитування;

мати доступ до доказів, що належать до розслідування АП;

одержувати документи, що стосуються розслідування АП;

брати участь у декодуванні записів польотної інформації;

брати участь у заходах щодо розслідування за межами місця АП, таких як огляд і дослідження агрегатів, технічні консультації, участь у випробуванні і моделюванні з метою розслідування АП;

брати участь у нарадах усіх аспектів, що стосуються розслідування АП;

подавати заяви до комісії відносно різноманітних аспектів розслідування АП.

Уповноважений представник і його радники надають державі, що проводить розслідування АП, усю наявну в них відповідну інформацію і не мають права поширювати інформацію про хід і результати розслідування без згоди держави, що проводить розслідування АП.

6.1.4.3. У разі надходження від держави реєстрації, держави експлуатанта, держави розробника або держави виробника ПС звернення щодо недоторканності ПС та всіх речових доказів до огляду уповноваженим представником держави, що звернулася з таким проханням, приймаються всі необхідні заходи для виконання такого звернення, наскільки це можливо та відповідає належному проведенню розслідування.

6.1.4.4. У разі мотивованого звернення держави, громадяни якої загинули під час АП, про участь у розслідуванні у разі необхідності дозволяється призначити свого експерта, якому надається згідно з Додатком 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію право:

відвідувати місце АП;

ознайомлюватися з відповідною фактичною інформацією стосовно АП;

сприяти ідентифікації загиблих, надаючи відповідну інформацію;

надавати допомогу в опитуванні пасажирів, що залишилися живі та є громадянами держави, що призначила цього експерта;

отримувати примірник остаточного звіту.

6.1.4.5. У разі потреби одержання додаткових даних, обладнання або залучення експертів Державіаадміністрація направляє відповідний запит іншій державі щодо надання таких даних, устаткування або направити експертів для забезпечення розслідування АП.

Держава, що надає за запитом дані, обладнання або направляє експертів, може призначити свого уповноваженого представника для участі в розслідуванні АП. Уповноважений представник або експерт такої держави, якщо вона не є державою реєстрації, державою експлуатанта, державою розробника або державою виробника, обмежується тими питаннями, з яких вони залучаються до розслідування. Обсяг і форма участі представників визначаються в кожному окремому випадку головою комісії.

6.1.4.6. Уповноважені представники іноземних держав, їх радники та експерти до складу комісії не входять.

Координація дій комісії та уповноважених представників інших держав і прийняття відповідних рішень з усіх питань, що виникають у зв'язку з проведенням розслідування, покладаються на голову комісії.

6.1.5. Керівник аеропорту ЦА, у районі пошуку та рятування якого сталася АП, а також керівник експлуатанта, ПС якого потерпіло АП, зобов'язані забезпечувати діяльність комісії з розслідування АП, здійснюючи при цьому координацію дій з іншими експлуатантами та місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування.

6.1.6. Відповідно до Повітряного кодексу України місцеві органи влади, підприємства, організації та установи зобов'язані всебічно сприяти комісії з питань розслідування АП в охороні місця події, із пошуку елементів конструкції повітряного судна, в забезпеченні транспортом, засобами зв'язку, приміщеннями для роботи і відпочинку, продуктами харчування, спеціальним спорядженням і одягом, засобами для виконання такелажних і вантажних робіт, транспортування уламків санітарної обробки місцевості, забезпечення безпечних умов роботи на місці події.

6.1.7. Розслідування, що проводиться на місці авіаційної події, належить до категорії робіт в особливих умовах, які прирівнюються до робіт з ліквідації наслідків стихійного лиха. Спеціалісти, що працюють на місці авіаційної події, повинні забезпечуватися спеціальним одягом, взуттям, спеціальним спорядженням, транспортом, технічними засобами зв'язку та обробки оперативної інформації, захисними засобами, виходячи з конкретних умов роботи. Перелік необхідних технічних засобів та обладнання для розслідування затверджується Державіаадміністрацією. Експлуатант повинен також мати необхідні технічні засоби для проведення розслідування.

6.1.8. Дослідження і випробування, пов'язані з будь-якою АП, що проводяться науково-дослідними і конструкторськими установами, ремонтними підприємствами і підприємствами авіаційної промисловості, фінансуються за рахунок коштів цих установ і підприємств з наступним відшкодуванням витрат експлуатантом авіаційної техніки відповідно з Повітряним кодексом України. Фінансування робіт з розслідування АП здійснюється відповідно до законодавства України.

6.1.9. Для оперативного прибуття до місця АП члени комісії з розслідування, у тому числі особи, що не мають льотного посвідчення, за розпорядженням голови Державіаадміністрації за встановленим порядком можуть включатись у завдання на політ екіпажів ПС України, що виконують польоти на внутрішніх та міжнародних повітряних лініях. Включений в завдання на політ фахівець користується всіма видами забезпечення нарівні з членами екіпажу за рахунок експлуатанта ПС, що здійснює рейс.

6.1.10. Державіаадміністрація має право звернутись до будь-якої держави чи організації з проханням надати допомогу та сприяння, у тому числі направлення фахівців при розслідуванні будь-яких АП.

6.1.11. Водночас з розслідуванням АП Державіаадміністрація призначає комплексну комісію з перевірки організації льотної роботи, стану робіт щодо забезпечення льотної придатності ПС, стану авіаційної безпеки та інших напрямів забезпечення безпеки польотів експлуатанта, де сталася АП.

6.1.12. Комплексна комісія в тижневий термін здійснює зазначену перевірку, робить свій висновок та готує пропозиції щодо покращення роботи за напрямом діяльності і надає копію затвердженого акта до комісії з розслідування АП для використання при розробці рекомендацій та заходів з питань безпеки польотів.

6.1.13. Якщо АП з повітряним судном, що зареєстроване, розроблене, виготовлене чи експлуатується в Україні, мала місце на території держави, яка не є членом ІКАО та не має наміру проводити розслідування згідно з Додатком 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, Державіаадміністрація призначає та проводить розслідування в співробітництві з державою місця події, а за відсутності такого співробітництва самостійно проводить розслідування, використовуючи всю наявну інформацію.

6.1.14. Якщо неможливо достовірно встановити, що місце АП знаходиться на території будь-якої держави, а Україна є державою експлуатанта цього ПС, Державіаадміністрація призначає та проводить розслідування такої події. У цьому випадку проведення розслідування може бути делеговане іншій державі за взаємною домовленістю та згодою.

6.1.15. Якщо АП сталася у відкритому морі в безпосередній близькості до території України, Державіаадміністрація сприяє державі реєстрації в проведенні такого розслідування.

Якщо держава реєстрації не є членом ІКАО та не має наміру проводити розслідування згідно з Додатком 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, а ПС розроблене, виготовлене або експлуатувалося в Україні, призначає та проводить розслідування Державіаадміністрація. У цьому випадку проведення розслідування може бути делеговане іншій державі за взаємною домовленістю та згодою.

6.1.16. Під час розслідування Державіаадміністрація координує дії голови комісії з розслідування з органами виконавчої влади. Особлива увага приділяється речовим доказам, які вимагають негайної реєстрації та аналізу, зокрема обстеження та опізнавання жертв, зчитування записів бортових реєстраторів.

6.1.17. Якщо ПС, з яким сталася АП чи інцидент, використовувало чи могло використовувати до події засоби, що розташовані на території України, або отримувало обслуговування на території України, Державіаадміністрація надає наявну інформацію, що стосується розслідування, державі, яка проводить розслідування.

6.1.18. Якщо в результаті АП, що сталася за межами території України, загинули або отримали серйозні тілесні ушкодження пасажири (члени екіпажу), які є громадянами України, Державіаадміністрація призначає для участі у розслідуванні свого уповноваженого представника та його радників.

6.2. Порядок повідомлення про авіаційні події

Усі підприємства, організації та установи, що мають засоби зв'язку, незалежно від їх відомчої чи іншої належності зобов'язані забезпечити негайне проходження сигналів і повідомлень про ПС, що зазнають чи зазнали лиха, від кого б вони не надходили до КЦПР ЦА або органів ОПР.

Інформація про АП передається з використанням усіх наявних засобів зв'язку.

Органи ОПР здійснюють аварійне обслуговування, яке забезпечується сповіщенням відповідних організацій про повітряні судна, яким потрібна пошуково-рятувальна допомога, та сприяння таким організаціям за їх запитом. Таке сповіщення здійснюється у встановленому порядку відповідно до законодавства України.

При АП надаються:

первинне повідомлення про АП - передається негайно органами ОПР;

первинне донесення про АП - передається протягом 2-х годин, після отримання первинного повідомлення, керівником аеропорту ЦА, в районі пошуку та рятування якого сталася АП, та експлуатантом, з ПС якого сталася АП;

наступне донесення про АП - передається через три доби після прибуття комісії на місце АП і, як правило, містить заходи щодо забезпечення безпеки польотів.

6.2.1. Порядок повідомлення про АП з ПС України на території України

6.2.1.1. У разі виникнення АП в районі відповідальності аеропорту за пошук та рятування органи ОПР забезпечують негайну передачу первинного повідомлення до ЦДС та УНРАП Державіаадміністрації, до Українського центру планування використання повітряного простору та регулювання повітряного руху України (Украероцентр) та до КЦПР ЦА.

6.2.1.2. У ЦА первинне повідомлення передається із застосуванням каналів зв'язку органів ОПР. У разі отримання інформації про АП районний диспетчерський центр та сектори польотно-інформаційного обслуговування районних диспетчерських центрів фіксують джерело первинної інформації (місцеві органи виконавчої влади, очевидці, органи охорони здоров'я та ін.), час її надходження і негайно передають первинне повідомлення про АП:

у регіональний центр КЦПР Державної авіаційної пошуково-рятувальної служби (Укравіапошуку), у районі відповідальності якого сталася подія;

керівнику експлуатанта, з ПС якого сталася АП, та аеропорту (найближчого до місця події аеропорту в районі, де сталася АП);

у ЦДС та УНРАП Державіаадміністрації, а також інші пункти, що передбачені пунктом 1.1 розділу 10 "Переліку відправників та одержувачів повідомлень щодо ОПР", Повідомлень щодо обслуговування повітряного руху - Авіаційних правил України, частина 85.

Первинне повідомлення про АП передається через найбільш оперативний канал зв'язку.

Керівники органів ОПР є відповідальними за достовірність і своєчасність надання первинного повідомлення. Відсутність будь-яких із зазначених відомостей не повинна затримувати передачу первинного повідомлення, у якому не повинні міститися припущення про обставини та причини АП.

Первинне повідомлення про АП повинно вміщувати таку інформацію:

дата, час UTC;

місце АП;

тип ПС та його реєстраційний номер;

номер рейсу та маршрут польоту (аеродром вильоту та призначення);

копію FPL;

опис АП, який достовірно відомий до моменту подання первинного повідомлення;

метеорологічні умови на момент АП;

інші достовірні дані про АП, що відомі на момент подання первинного повідомлення;

дата і час надання первинного повідомлення;

посада, ПІБ особи, яка надає первинне повідомлення.

Відсутність будь-яких із зазначених відомостей не повинна затримувати надання первинного повідомлення.

6.2.1.3. Виконання пошукових і рятувальних робіт проводиться згідно з положеннями Повітряного кодексу України.

6.2.1.4. Керівник аеропорту ЦА, у районі аеродрому якого сталася АП, керівник експлуатанта, з ПС якого сталася АП, у термін, що не перевищує двох годин, збирає оперативну інформацію і передає первинне донесення до ЦДС, УНРАП та КЦПР ЦА, а також інформує керівника органу виконавчої влади, на території якого сталася подія, місцеві транспортні і територіальні органи МВС. Первинне донесення повинно вміщувати інформацію, надану за формою у додатку 10.

6.2.1.5. Керівник авіапідприємства, у районі аеродрому якого сталася АП, та експлуатант, з ПС якого сталася АП, є відповідальними за достовірність і своєчасність надання первинного донесення. Відсутність будь-яких із зазначених відомостей не повинна затримувати передачу первинного донесення, у донесенні не повинні міститися припущення про обставини та причини АП.

6.2.1.6. Протягом трьох діб з моменту прибуття на місце події голова комісії з розслідування направляє наступне донесення на адресу керівника, який призначив комісію з розслідування. Наступне донесення має, за наявності, включати таку інформацію:

дата, час (місцевий), місце АП, вид події, тип ПС, його державний і реєстраційний знак;

належність ПС, відомості про власника (експлуатанта);

прізвище, ім'я, по батькові командира ПС (перевіряючого), його посада, клас, мінімум, загальний наліт, у тому числі на ПС даного типу (з них командиром ПС), склад екіпажу (громадянство, посада, прізвище, ім'я та по батькові);

характер завдання на політ, маршрут польоту із зазначенням останнього аеропорту (пункту) вильоту та пункт (аеропорт) призначення;

кількість пасажирів на борту ПС, їх громадянство;

наслідки події (кількість загиблих, їх громадянство, кількість осіб, які отримали серйозні тілесні ушкодження, кількість не постраждалих);

заводський номер та дата виготовлення ПС (двигунів), їх напрацювання з початку експлуатації, кількість ремонтів, дата і місце останнього ремонту і напрацювання після нього;

метеорологічні умови в період часу, близького до моменту АП (чим була обумовлена погода, швидкість і напрямок вітру біля землі, кількість, форма і висота хмар, видимість, наявність небезпечних явищ);

характер і маса вантажів;

короткий опис обставин події;

ступінь пошкодження ПС;

факти, що встановлені під час розслідування;

пропозиції щодо необхідності проведення термінових профілактичних заходів.

6.2.1.7. ЦДС Державіаадміністрації після отримання первинного повідомлення інформує про АП згідно з відомчою інструкцією.

6.2.1.8. УНРАП після отримання первинного донесення готує інформацію про АП (інцидент) за формою, наведеною у додатку 10, та в термін, що не перевищує трьох годин, надає її до Департаменту безпеки в галузі Мінтрансзв'язку, розробнику та виробнику авіаційної техніки.

6.2.1.9. Повідомлення про АП з цивільним ПС з максимальною масою понад 2250 кг Державіаадміністрація направляє до ІКАО.

6.2.2. Порядок повідомлення про АП та серйозні інциденти

6.2.2.1. Повідомлення про АП здійснюється за допомогою найбільш зручного і швидкого засобу зв'язку.

6.2.2.2. Зміст повідомлення містить таку інформацію:

скорочення ACCID - для позначення катастрофи та аварії, скорочення INCID - для позначення серйозних інцидентів та інцидентів;

найменування виробника, тип, належність, реєстраційні знаки і серійний номер ПС;

найменування власника, експлуатанта й орендатора ПС;

прізвище та ініціали командира ПС, громадянство членів екіпажу і пасажирів;

дата і час (місцевий час або UTC) події;

останній пункт відправлення та пункт призначення ПС;

положення ПС щодо географічного пункту (широта і довгота);

кількість членів екіпажу і пасажирів на борту ПС, у тому числі кількість загиблих і травмованих осіб, а також кількість загиблих і травмованих через цю подію сторонніх осіб, що не перебували на борту ПС;

опис АП та ступінь пошкодження ПС;

інформацію - чи буде держава місця АП проводити розслідування та в якому обсязі, або вона має намір передати його іншій державі;

фізико-географічну характеристику району події, а також інформацію про труднощі з доступом до нього або особливі вимоги, що стосуються прибуття на місце АП;

найменування органу, що підготував повідомлення, інформацію про засоби зв'язку для здійснення контакту з уповноваженим з розслідування і органом держави місця події, відповідальним за проведення розслідування;

наявність і опис небезпечних вантажів на борту ПС.

6.2.2.3. Первинне повідомлення про АП з ПС України на території іноземної держави передається представником організації ЦА України в державі місця АП до Державіаадміністрації.

У разі відсутності представництва організації ЦА України, експлуатанта в державі місця АП первинне повідомлення передається експлуатантом, КПС (членами екіпажу ПС) за допомогою оперативних дипломатичних каналів або з використанням каналів електрозв'язку органів ОПР.

6.2.2.4. У разі отримання від іншої держави повідомлення про АП з ПС, що зареєстровано в Україні, Державіаадміністрація готує і направляє державі місця АП лист з такою інформацією:

підтвердження про отримане повідомлення;

відповідь на запит держави місця АП щодо ПС, складу льотного екіпажу ПС та щодо небезпечних вантажів на борту ПС;

рішення про призначення уповноваженого представника під час розслідування АП із зазначенням його прізвища і посади, а також його радників, очікувана дата їх прибуття на місце події або в штаб-квартиру повноважного органу з розслідування АП у державі місця події.

Державіаадміністрація, на запит уповноваженого органу держави, що проводить розслідування, надає відповідну інформацію про будь-яку організацію, діяльність якої могла безпосередньо чи побічно вплинути на експлуатацію ПС.

У разі отримання від іншої держави повідомлення про АП з ПС, що експлуатується, розроблене чи виготовлене в Україні, Державіаадміністрація направляє державі місця події підтвердження про отримання такого повідомлення. Крім цього, на запит держави реєстрації Державіаадміністрація направляє будь-яку наявну інформацію щодо екіпажу та ПС, з яким мала місце АП, та інформує про те, чи буде призначати вповноваженого представника, його прізвище й орієнтовну дату прибуття на місце події для участі в розслідуванні.

Якщо від держави, що проводить розслідування події з ПС, максимальна маса якого більше 2250 кілограмів, що зареєстроване, експлуатується, розроблене чи виготовлене в Україні, надходить спеціальний запит щодо участі в розслідуванні представника України, Державіаадміністрація призначає уповноваженого представника.

6.2.2.5. Оперативна інформація про небезпечні вантажі на борту ПС (у разі їх наявності) направляється Державіаадміністрацією державі місця події позачергово, у найкоротші терміни, після отримання повідомлення про подію.

6.2.2.6. Якщо Державіаадміністрацією приймається рішення про недоцільність присутності під час розслідування АП уповноваженого представника України, то інформація про це рішення надається державі місця події.

6.2.2.7. У разі затримки надходження повідомлення від держави місця АП Державіаадміністрація може зі своєї ініціативи направити державі місця АП інформацію, передбачену пунктом 6.2.2.2 Правил, у тому числі про направлення представників Державіаадміністрації для участі в розслідуванні АП.

Повідомлення про подію з ПС на території іншої держави надається командиром ПС чи членами екіпажу ПС (при змозі) керівнику експлуатанта, який протягом 2 годин направляє первинне донесення до ЦДС і УНРАП.

6.2.2.8. Повідомлення складається однією з робочих мов ІКАО, з урахуванням мови, яка використовується адресатом (адресатами), якщо це не викликає надмірної затримки інформації.

6.2.2.9. У разі отримання нової інформації, яка не передавалася в повідомленні про АП чи серйозний інцидент, Державіаадміністрація додатково направляє цю інформацію адресатам повідомлення.

6.2.3. Порядок повідомлення про авіаційні події з цивільними повітряними суднами на території України

6.2.3.1. Після отримання первинного повідомлення та первинного донесення про АП з цивільним ПС Державіаадміністрація направляє повідомлення до авіаційних повноважних органів за допомогою найбільш зручних та швидких засобів зв'язку:

державі реєстрації;

державі експлуатанта;

державі розробника;

державі виробника;

ІКАО, якщо максимальна маса ПС перевищує 2250 кг.

Якщо серйозний інцидент стався за межами України з ПС, що зареєстроване чи експлуатується в Україні, а держава місця події не володіє інформацією про такий інцидент, Державіаадміністрація направляє повідомлення про такий інцидент державі місця події, державі розробника та державі виробника.

Повідомлення має містити інформацію, викладену в підпункті 6.2.2.2 цих Правил.

6.2.3.2. Повідомлення про АП з іноземним ПС передається Державіаадміністрацією представникам організації ЦА іноземної держави на території України. Державіаадміністрація також негайно інформує про авіаційну подію з іноземним ПС Міністерство закордонних справ України. У разі відсутності представництва організації ЦА іноземної держави на території України повідомлення про АП може бути передано з використанням оперативних дипломатичних каналів або каналами електрозв'язку органів ОПР членами екіпажів або через представництво ЦА України.

6.3. Первинні дії посадових осіб у разі авіаційної події

6.3.1. З моменту АП аварійно-рятувальні роботи організовує керівник аеропорту ЦА, у районі пошуку та рятування якого сталася подія.

Адміністрація аеропорту повинна мати План заходів на випадок аварійної ситуації з ПС в аеропорту з урахуванням цих Правил і Правил з пошуку та рятування в ЦА України. План заходів на випадок аварійної ситуації з ПС в аеропорту повинен бути узгоджений у Державіаадміністрації та доведений до відома експлуатантів, що базуються у аеропорту.

6.3.2. Експлуатант повинен мати План заходів на випадок аварійної ситуації відповідно до цих Правил та Правил з пошуку та рятування в цивільній авіації України. План заходів на випадок аварійної ситуації з ПС повинен бути узгоджений у Державіаадміністрації.

6.3.3. До прибуття комісії з розслідування першочергові дії забезпечуються місцевими органами виконавчої влади, на територію яких здійснило посадку (приводнилось) ПС, керівником пошуково-рятувальної команди, відповідальним за дії всіх рятувальних підрозділів на місці авіаційної події і керівником регіонального КЦПР ЦА, у районі відповідальності якого сталася АП.

6.3.4. У разі АП, вимушеної посадки ПС за межами аеродрому командир ПС разом з членами екіпажу забезпечує евакуацію пасажирів відповідно до вимог керівництва з льотної експлуатації (КЛЕ) за типами ПС.

6.3.5. Командир ПС до прибуття керівника пошуково-рятувальної команди, якщо має змогу:

забезпечує недоторканність пультів керування в кабіні екіпажу і носіїв інформації, бортових реєстраторів, вантажу та інших предметів, які розміщені на борту ПС;

не допускає зливу ПММ та інших рідин;

закриває і пломбує двері, люки, капоти;

організовує охорону ПС і місця події;

уживає усіх можливих заходів, щоб якомога швидше повідомити про АП у будь-яке авіаційне підприємство або місцевий орган виконавчої влади.

6.3.6. Якщо командир ПС за станом здоров'я не може виконувати свої обов'язки, то другий пілот та інші члени екіпажу зобов'язані діяти відповідно до вимог цих Правил.

6.3.7. Якщо уламки ПС перебувають у воді, то необхідно за місцезнаходженням уламків визначити найбільш імовірне місце зіткнення ПС з водою, позначивши його буйками.

6.3.8.Командир ПС відповідає за збереження засобів реєстрації польотної інформації (ЗРПІ) та повинен ужити всіх заходів для їх збереження, для чого забезпечує пломбування ЗРПІ на місці встановлення їх на ПС та їх своєчасне вимкнення.

Розкривати та прослуховувати наземні і бортові реєстратори, а також розшифровувати записи бортових реєстраторів до прибуття комісії забороняється. Ці дії повинні проводитись тільки за рішенням голови комісії.

6.3.9. Керівники організації розробника, виробника, експлуатанта авіаційної техніки, а також організацій, що виконували ремонт, ОПР, технічне та аеродромне забезпечення польотів, зобов'язані після отримання інформації про АП ужити заходів щодо забезпечення збереження документації, яка належить до розроблення, випробувань, виробництва, ремонту й експлуатації ПС, а також усіх видів забезпечення польоту ПС, з яким сталася АП.

6.3.10. Головне завдання осіб, які першими прибули до місця АП, полягає в порятунку та наданні своєчасної допомоги особам, які постраждали, а також в охороні майна ПС та його уламків.

6.3.11. З моменту прибуття комісії на місце АП відповідальним за всі дії з розслідування є голова комісії.

Комісія з розслідування, після прибуття на місце АП, перевіряє дії з охорони уламків ПС, які передбачають:

захист населення від проявів небезпечних факторів, що можуть бути обумовлені уламками ПС та вантажами (у т.ч. небезпечними);

недопущення переміщення уламків ПС (включаючи тіла загиблих, вантажі, обладнання);

охорону майна;

санкціонований допуск осіб до місця події;

забезпечення захисту і збереження всіх слідів, залишених ПС на землі;

охорону, пломбування та доставку бортових реєстраторів до місця обробки.

Якщо в Україні відсутні засоби зчитування конкретних типів бортових реєстраторів (CVR, FDR), Державіаадміністрація забезпечує зчитування та дешифрування бортових записів, використовуючи засоби, що можуть бути надані іншою державою (державами). При визначенні держави, засоби зчитування записів бортових реєстраторів якої будуть використані, необхідно враховувати таке:

наявність та можливості засобів зчитування;

своєчасність зчитування записів;

близькість місцезнаходження засобів зчитування.

6.3.12. У разі наявності відомостей щодо перебування на борту ПС небезпечних вантажів необхідно дотримуватися особливої обережності і розміщувати охорону на безпечній відстані від уламків. Потенційно небезпечну зону потрібно особливо визначити і зберігати знаки, поки експерти не дадуть відповідну оцінку небезпеці.

6.3.13. АП з людськими жертвами обов'язково супроводжуються судово-медичною експертизою загиблих членів екіпажу та пасажирів на підставі постанови слідчого.

Авіаційні лікарі надають судово-медичним експертам консультативну допомогу.

6.3.14. У перші години після АП авіаційні лікарі організовують огляд фізичного та психологічного стану членів екіпажу і диспетчерів ОПР та перевіряють їх на наявність алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння згідно із законодавством.

Авіаційні лікарі встановлюють, чи достатній рівень фізичної і психологічної придатності членів екіпажу та іншого причетного до події персоналу для їх участі в розслідуванні.

6.4. Порядок організації роботи комісії з розслідування АП

6.4.1. Голова комісії організовує, проводить і контролює всі етапи розслідування АП, координує дії всіх учасників розслідування.

6.4.2. Рішення з основних методичних та організаційних питань розслідування приймаються комісією, при цьому голова комісії має право остаточного рішення.

Член комісії, який не згоден з прийнятим рішенням, повинен викласти свою особисту думку письмово та додати її до матеріалів розслідування.

6.4.3. Після прибуття на місце АП голова комісії з розслідування інформує про це керівника органу місцевого самоврядування, проводить організаційне засідання, на якому зачитує наказ про призначення комісії, заслуховує посадових осіб, які здійснювали первинні дії на місці АП, про обставини АП і виконану роботу, створює робочі органи комісії і призначає їх керівників, визначає основні напрями робіт на початковому етапі розслідування, дає необхідні оперативні вказівки.

6.4.3.1. Указівки голови комісії з питань, пов'язаних з розслідуванням АП, є обов'язковими для виконання всіма особами, які беруть участь у розслідуванні АП і забезпечують роботу комісії.

6.4.3.2. Склади підкомісій, робочих груп, плани їх роботи затверджує голова комісії.

6.4.4. На місце АП допускаються особи, які мають спеціальний дозвіл голови комісії.

6.4.5. Робота комісії з розслідування АП виконується за планом, проект якого до його затвердження головою розглядається на засіданні комісії. План повинен передбачати основні напрями діяльності комісії, послідовність виконання робіт, досліджень, а також відповідальних за проведення робіт і терміни їх виконання. План роботи комісії деталізується в планах підкомісій і робочих груп.

До затвердження плану роботи комісії забороняється здійснювати роботи на місці АП, за винятком зовнішнього огляду, фіксації слідів, що можуть зникнути (відкладень льоду, кіптяви тощо, слідів прямування ПС), евакуації поранених та загиблих і вилучення бортових реєстраторів.

Плани роботи комісії і підкомісій корегуються і доповнюються під час розслідування залежно від отриманих фактичних даних.

Дослідження компонентів ПС, експерименти на місці роботи комісії проводяться за планами, які затверджуються головою комісії і додаються до матеріалів розслідування.

6.4.6. Засідання комісії оформляються протоколами. Протоколи підписуються головою та начальником штабу комісії.

6.4.7. Дії членів комісії, підкомісій і робочих груп, що мають одночасно кримінально-процесуальний характер, спрямований на збирання доказових матеріалів (вилучення і передачу на збереження записів бортових та наземних реєстраторів та інше), а також пов'язані з похованням або кремацією загиблих, повинні проводитися з відома правоохоронного органа, що здійснює попереднє слідство.

6.4.8. Усі доказові елементи ПС, його технічна документація зберігаються до одержання письмового дозволу на їх знищення від органів слідства та прокуратури.

6.4.9. Для вирішення конкретних завдань у відповідних галузях науки і техніки, крім спеціалістів, що входять до складу підкомісій і робочих груп, до розслідування можуть залучатися експерти/фахівці.

6.4.9.1. Експерт відповідно до плану роботи комісії одержує письмове завдання від голови комісії або підкомісії з переліком питань, що потребують вирішення.

6.4.9.2. Результати роботи оформляються як висновки експерта (експертів), що обговорюються на засіданні комісії (підкомісії). Під час обговорення перед експертом можуть бути поставлені додаткові питання, відповіді на які оформляються як доповнення до експертного висновку.

6.4.9.3. Експертний висновок є офіційним документом і додається до матеріалів розслідування.

6.4.10. Результати проведених робіт у підкомісіях та робочих групах оформляються звітами, що розглядаються комісією (підкомісією) і додаються до матеріалів розслідування.

6.4.11. Підсумковим документом роботи комісії з розслідування АП є остаточний звіт за результатами розслідування АП (далі - остаточний звіт), що складається з урахуванням матеріалів підкомісій, робочих груп, результатів досліджень і експертиз, а також іншої наявної в розпорядженні комісії інформації (додаток 11).

Протягом 30 діб після початку розслідування АП комісією з розслідування складається попередній звіт. Попередній звіт складається у довільній формі та містить стислий опис обставин АП, уключаючи найбільш суттєву інформацію, рекомендації щодо безпеки польотів і запропоновані профілактичні заходи. Звіт направляється на ті самі адреси, що й остаточний звіт.

У випадку АП чи інциденту з ПС, максимальна маса якого більше ніж 2250 кг, Державіаадміністрація направляє попередній звіт:

державі реєстрації;

державі експлуатанта;

державі розробника;

державі виробника;

будь-якій державі, яка надавала відповідну інформацію, основне обладнання чи експертів;

ІКАО.

У випадку АП чи інциденту з ПС, максимальна маса якого менше ніж 2250 кг, якщо порушені питання льотної придатності ПС чи питання, що становлять інтерес для інших держав, Державіаадміністрація направляє попередній звіт:

державі реєстрації;

державі експлуатанта;

державі розробника;

державі виробника;

будь-якій державі, яка надавала відповідну інформацію, основне обладнання чи експертів.

Попередній звіт подається до відповідних держав та ІКАО однією з робочих мов ІКАО.

Попередній звіт розсилається факсимільним зв'язком, електронною поштою чи авіапоштою протягом 30 днів з моменту АП, якщо до цього часу не було розіслано звіт про авіаційну подію (інцидент). Якщо виявлені обставини безпосередньо впливають на безпеку польотів, інформація про них направляється відразу після отримання таких даних найбільш швидкими та зручними засобами зв'язку.

Державіаадміністрація на запит уповноважених органів інших держав надає відповідну інформацію додатково до даних, що містяться в інформаційному звіті про АП.

6.4.12. Проект остаточного звіту за результатами розслідування АП подається головою комісії на обговорення членам комісії. У разі виникнення розбіжностей оформлюється звіт, запропонований головою комісії. Член комісії, який не згодний зі змістом звіту, зобов'язаний підписати остаточний звіт з визначенням особливої думки у письмовому вигляді.

В особливій думці вказуються конкретні мотиви незгоди з їх обґрунтуванням, а також запропоновані формулювання. Особлива думка розглядається членами комісії з обов'язковим оформленням протоколу. У протоколі зазначаються висновок голови комісії щодо особливої думки та причини її відхилення при формуванні остаточного звіту комісії. Протокол підписується головою комісії. Остаточний звіт підписується головою і всіма членами комісії.

Якщо в результаті розгляду особлива думка не була відмічена в звіті, то член комісії, що виклав її, підписує звіт з позначкою "З особливою думкою".

Аналогічний порядок повинен дотримуватися під час упорядкування і підписання звітів підкомісій та робочих груп.

У будь-якому разі особлива думка залишається як додаток до звіту комісії, підкомісії, робочої групи.

Одночасно з остаточним звітом з розслідування голова комісії підписує перелік документів, що додаються до матеріалів розслідування.

6.4.13. Голова комісії з розслідування АП з українським ПС на території України подає остаточний звіт на затвердження керівнику органу, що призначив розслідування АП, не пізніше 60 діб з моменту АП або в термін, визначений цим керівником у зв'язку з продовженням терміну розслідування.

6.4.14. Підсумковим документом за результатами розслідування АП з іноземним ПС є остаточний звіт, проект якого оформлюється комісією і підписується всіма її членами.

Проект остаточного звіту направляється для надання зауважень:

державі реєстрації;

державі експлуатанта;

державі розробника;

державі виробника

Проект остаточного звіту направляється комісією всім державам, що брали участь у розслідуванні, з пропозицією висловити свої зауваження до проекту документа.

Зауваження, що надійшли протягом 60 днів з моменту направлення проекту остаточного звіту, розглядаються комісією з розслідування АП. Зауваження, унесення яких у текст звіту визнано недоцільним, додаються до остаточного звіту як доповнення.

Якщо Державіаадміністрація не отримує зауважень протягом 60 днів від дати направлення супровідного листа, вона офіційно публікує остаточний звіт.

Державіаадміністрація видає остаточний звіт, по змозі, не пізніше 12 місяців з моменту АП. Якщо остаточний звіт не може бути видано протягом 12 місяців, Державіаадміністрація видає проміжний звіт до кожної річниці події з детальним викладенням ходу розслідування, включно з інформацією про будь-які виявлені питання щодо безпеки польотів.

Державіаадміністрація направляє через державу експлуатанта примірник проекту остаточного звіту експлуатанту з метою надання експлуатантом зауважень до проекту остаточного звіту.

Державіаадміністрація направляє через державу розробника та державу виробника примірник проекту остаточного звіту організаціям, відповідальним за конструкцію типу та остаточне виготовлення ПС, з метою надання ними зауважень до проекту остаточного звіту.

На будь-якому етапі розслідування УНРАП може рекомендувати відповідним уповноваженим органам, уключаючи органи іноземних держав, попереджувальні заходи, яких необхідно терміново вжити з метою підвищення безпеки польотів.

Рекомендовані попереджувальні заходи з підвищення безпеки польотів готуються УНРАП та затверджуються заступником Міністра транспорту та зв'язку України - головою Державіаадміністрації.

6.4.15. Матеріали розслідування АП (остаточний звіт з матеріалами, що додаються до нього) у 10-денний термін з моменту затвердження остаточного звіту направляються до:

УНРАП Державіаадміністрації;

експлуатанта ПС;

власника ПС;

розробника ПС;

остаточний звіт без додатків направляється до територіальних органів прокуратури, а також до міністерств і організацій, що брали участь у розслідуванні (на їх письмовий запит та за рішенням Голови Державіаадміністрації).

Розсилання (публікація) затверджених матеріалів розслідування здійснюється органом, що проводив розслідування АП.

Остаточний звіт за результатами розслідування АП негайно направляється:

державі реєстрації;

державі експлуатанта;

державі розробника;

державі виробника;

державі, громадяни якої загинули чи отримали важкі тілесні ушкодження;

державі, яка надавала відповідну інформацію, основне обладнання чи експертів.

6.4.16. У разі катастроф і аварій з ПС, максимальна маса якого більше 2250 кг з ПС, Державіаадміністрація направляє остаточний звіт до ІКАО.

6.4.17. У разі виявлення ознак здійснення терористичного, іншого акта, незаконного втручання в діяльність ЦА, розслідування проводиться з урахуванням особливостей інструкції з розслідування актів незаконного втручання в діяльність цивільної авіації.

Якщо під час розслідування встановлено чи є підстави вважати, що мав місце акт незаконного втручання, голова комісії вживає заходів щодо інформування органів забезпечення авіаційної безпеки зацікавленої (них) держави (ав).

6.4.18. Державіаадміністрація не поширює, не публікує та не допускає використання проекту остаточного звіту чи будь-яких його частин або інших документів, що були отримані під час проведення розслідування АП чи інциденту, без офіційної згоди держави, яка проводила це розслідування, крім випадків, коли такі звіти чи документи вже були опубліковані або надані гласності цією державою.

6.5. Порядок організації і проведення досліджень

6.5.1. Спеціальні дослідження проводяться за рішенням комісії у разі встановлення в процесі розслідування, що конкретні компоненти потребують дослідження або випробування спеціалістами.

6.5.2. Підставою для проведення досліджень є звернення голови комісії з розслідування чи лист Державіаадміністрації до організації, яка визначена для його проведення, та технічне завдання комісії з розслідування, у якому докладно вказується мета проведення досліджень. Окрім технічного завдання на дослідження, комісія повинна додати довідку з детальною інформацією про відповідну частину або компонент, що охоплює такі аспекти, як:

дата встановлення виробу на ПС;

загальний час напрацювання;

загальний час напрацювання після останнього ремонту або технічного обслуговування;

відзначені попередні недоліки;

будь-які інші відомості, які допоможуть з'ясувати те, яким чином і чому відбулася відмова виробу або компонента.

6.5.3. Дослідження, пов'язані з розслідуванням АП, проводяться, як правило, сертифікованими науково-дослідними організаціями, підприємствами-розробниками, виробниками, експлуатантами, ремонтними підприємствами. Вибір підприємства залежить від характеру спеціальних досліджень і типу випробувань компонентів і систем. Комісія повинна бути впевнена в тому, що обране підприємство має можливості для проведення необхідних досліджень і випробувань.

6.5.4. При розробці організацією-виконавцем програми спеціальних досліджень беруть участь члени комісії з розслідування АП, які розробляли технічне завдання комісії на дослідження.

6.5.5. У разі потреби для проведення спеціальних досліджень можуть залучатися підприємства - співвиконавці досліджень, а також зацікавлені організації.

6.5.6. Якщо ПС або його агрегати, які рекомендуються для проведення дослідження, виготовлені в іншій державі та є необхідність у проведенні досліджень на підприємствах цієї держави, то рішення про проведення таких досліджень приймається Державіаадміністрацією з уповноваженим представником держави виробника, держави розробника, держави експлуатанта або держави реєстрації.

6.5.7. Декодування і розшифровування записів бортових реєстраторів проводиться в призначених Державіаадміністрацією центрах обробки польотної інформації (Центрах) або, у разі потреби, у відповідних організаціях держави реєстрації чи держави виробника.

У разі відсутності технічної можливості проведення цих робіт в Україні вони можуть бути виконані в будь-якій іншій державі з обов'язковою присутністю представника комісії і контролем процесу розшифровування. Організація таких досліджень проводиться за згодою з повноважним органом відповідної держави.

Рішення про вибір Центру приймає голова комісії з розслідування АП за узгодженням з органом, що призначив комісію.

6.5.8. Центр повинен забезпечувати:

можливість демонтажу реєстраторів, які мають серйозні пошкодження, а також зчитування зроблених ними записів;

зчитувати первісні записи даних пам'яті без використання копіювального приладу виробника щодо перезапису або при відсутності корпусу аварійного реєстратора;

можливість розшифрувати та аналізувати необроблені сигнали разових команд без використання автоматизованих засобів;

можливість покращення якості цифрових записів мовних сигналів в кабіні екіпажу;

можливість графічно аналізувати дані розшифрувань та отримувати додаткові параметри, які безпосередньо не зареєстровані реєстратором, а також використовувати інші методи з метою оцінки імовірності результатів спостереження.

6.5.9. Комісія з розслідування АП передає в Центр:

технічне завдання на виконання обробки записів, яке затверджено головою комісії;

запломбований контейнер з носіями польотної інформації, який вилучений з місця АП;

циклограму параметрів, які реєструються на даному типі ПС;

градуйовальні таблиці або аналітичні вирази, які використовуються для обчислення фізичних значень реєстрованих параметрів;

паспорт носія (за можливості), який містить значення параметрів, що відсутні у запису бортового реєстратора.

6.5.10. У разі АП з ПС України на території іншої держави і якщо в цій державі проводиться обробка та аналіз записів бортових реєстраторів, то Державіаадміністрація направляє свого представника для участі в процедурах обробки та аналізу польотних даних про АП, а також організує обробку і аналіз польотних даних на базі вітчизняного Центру обробки польотної інформації. Результати цієї обробки і аналізу можуть використовуватися при складанні остаточного звіту про АП.

6.5.11. Фахівці Центру можуть бути залучені до роботи в комісії з розслідування АП, як члени комісії чи експерти.

6.5.12. Компоненти, які підлягають дослідженню, направляються на адресу підприємства-виконавця не пізніше 15 діб з моменту ухвалення рішення про дослідження. Терміни проведення досліджень не повинні перевищувати на:

окремі вироби і агрегати - 45 діб;

дослідження двигунів і комплексні дослідження - 60 діб.

6.5.13. У разі отримання компонента для проведення досліджень підприємство-виконавець визначає дату початку досліджень і направляє повідомлення про це організаціям-співвиконавцям із запрошенням узяти участь у дослідженнях. Термін початку досліджень повинен визначатися з урахуванням можливостей прибуття представників підприємств-співвиконавців. Цей термін не повинен перевищувати 5 діб з моменту одержання компонента. У разі неприбуття представників підприємств-співвиконавців до зазначеного терміну підприємство-виконавець проводить дослідження самостійно.

6.5.14. Організація (підприємство)-виконавець, у разі необхідності, має право додатково за згодою керівників залучати для проведення дослідження спеціалістів науково-дослідних організацій, підприємств промисловості, ремонтних і експлуатаційних організацій для одержання необхідних матеріалів, документів або консультацій.

6.5.15. Якщо підприємство-виконавець досліджень не має технічних можливостей для виконання робіт з окремих пунктів програми досліджень, то таку роботу за її заявкою можуть проводити інші організації на їхній базі за участю представників організації-виконавця дослідження.

6.5.16. Під час проведення спеціальних досліджень і випробувань персонал підприємств веде записи за відповідними формами, що використовуються підприємством для таких робіт. Члени комісії з розслідування, які контролюють ці роботи, також ведуть записи досліджень і випробувань.

6.5.17. Звіт за результатами досліджень є невід'ємною частиною матеріалів розслідування. Остаточний звіт з розслідування АП складається з урахуванням результатів досліджень після їх завершення. Затверджувати і публікувати остаточний звіт до одержання звіту за результатами досліджень не дозволяється. Звіт досліджень складається з урахуванням зауважень членів комісії з розслідування АП.

6.5.18. Компоненти ПС, що пройшли дослідження, після затвердження остаточного звіту повертаються до держави, що проводить розслідування, і зберігаються протягом трьох місяців. Місце збереження визначається Державіаадміністрацією. Після закінчення зазначеного терміну Державіаадміністрація погоджує з правоохоронними органами, які проводять розслідування, питання про утилізацію компонентів та повідомляє підприємство-виконавця дослідження про прийняте рішення. Знищення (утилізація) провадиться зі складанням акта (у двох примірниках), який затверджується гербовою печаткою і відсилається власнику та експлуатанту ПС.

6.5.19. Згідно з Повітряним кодексом України всі витрати, пов'язані з розслідуванням АП, фінансуються експлуатантом авіаційної техніки.

Дослідження і випробування, пов'язані з розслідуванням АП, які проводяться науково-дослідними і конструкторськими установами, ремонтними підприємствами авіаційної промисловості, фінансуються за рахунок коштів цих установ і підприємств з наступним відшкодуванням витрат експлуатантом авіаційної техніки.

Збитки експлуатанта авіаційної техніки, пов'язані з розслідуванням авіаційної події, можуть бути частково або цілком відшкодовані за рахунок страхового фонду безпеки цивільної авіації або іншого страхового фонду.

6.5.20. Оформлення, затвердження і розсилання матеріалів розслідування АП до одержання результатів дослідження забороняється.

6.6. Участь спеціалістів України в розслідуванні авіаційних подій з повітряними суднами України на території іноземних держав

6.6.1. У разі АП з ПС, що зареєстровані в Україні, за межами України розслідування АП проводиться органами розслідування АП держави місця події. Державіаадміністрація призначає уповноваженого представника з розслідування. У разі потреби, для допомоги в роботі уповноваженому представнику призначаються радники з числа фахівців Державіаадміністрації, експлуатанта, з ПС якого трапилася подія, та інших зацікавлених організацій.

6.6.2. Після затвердження персонального складу групи спеціалістів відповідне повідомлення направляється державі місця АП і при потребі до МЗС України. Оформлення виїзду спеціалістів, які беруть участь у розслідуванні АП, здійснюється у встановленому порядку відповідними підрозділами органів виконавчої влади і організацій України, які призначили спеціалістів для участі в розслідуванні.

6.6.3. Права уповноваженого представника з розслідування і його радників наведені в пункті 6.1.4.2 цих Правил. Усі питання, які виникають у ході розслідування, вирішуються уповноваженим представником через уповноваженого з розслідування (голову комісії) держави, яка проводить розслідування АП.

6.6.4. Дипломатичні представництва, консульські установи та представництва організацій ЦА України в державі місця АП, а також представники власника (експлуатанта) ПС надають всебічне сприяння групі спеціалістів, які беруть участь у розслідуванні, у тому числі в забезпеченні транспортом, зв'язком, приміщеннями для роботи та відпочинку, харчуванням та іншим.

6.6.5. За результатами участі в розслідуванні АП уповноважений представник з групою радників складають довідку, яка направляється в зацікавлені організації. Ця група розглядає проект остаточного звіту з розслідування АП, поданий органом розслідування держави місця АП, і протягом 60 діб дає та відправляє зауваження до зазначеного звіту.

6.6.6. Якщо держава місця події передає проведення розслідування АП Україні, то таке розслідування проводиться згідно з вимогами цих Правил з дотриманням стандартів та рекомендацій Додатка 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію.

6.6.7. Якщо під час АП з ПС реєстрації України за межами України неможливо встановити, на території або зоні відповідальності якої держави сталася АП з ПС реєстрації України, або якщо держава місця АП не проводить розслідування, то розслідування проводиться комісією, що призначається Державіаадміністрацією.

6.6.8. Якщо держава місця події, яка розслідує АП, протягом 30 діб не подає попередній звіт, то Державіаадміністрація направляє в установленому порядку запит щодо отримання звіту. Якщо протягом 45 діб після направлення запиту держава місця події не подає попередній звіт або інформацію про хід розслідування, то Державіаадміністрація готує і направляє відповідний запит в ІКАО та до Уряду держави розслідування.

6.7. Порядок надання гласності інформації, пов'язаної з розслідуванням авіаційної події

6.7.1. У процесі розслідування (до затвердження остаточного звіту) розповсюдження інформації обмежується тільки фактичними даними про обставини АП.

6.7.2. Не підлягають публікації та оголошенню в засобах масової інформації відомості про:

будь-які заяви осіб, отримані в процесі розслідування;

будь-яке листування між особами, що мають відношення до експлуатації ПС;

медичні або конфіденційні відомості, які стосуються осіб учасників АП;

записи бортових мовних реєстраторів переговорів екіпажу та розшифрування таких записів;

погляди, які висловлюються при аналізі інформації, у тому числі записів бортових реєстраторів.

Вищезазначена інформація може бути піддана гласності тільки в разі, якщо повноважний орган, який відповідає за здійснення правосуддя, установить, що надання гласності не буде мати негативних наслідків для одержання інформації в даному чи майбутньому розслідуванні.

Ці записи включаються в остаточний звіт або в матеріали до нього тільки в тому разі, якщо вони мають безпосереднє відношення до АП. Частини записів, що не мають стосунку до такого аналізу, гласності не підлягають.

Інформація, яка міститься у вищезазначених записах, у тому числі інформація, яка добровільно надана особами, які опитуються в процесі розслідування АП, може бути використана неналежним чином з метою наступного дисциплінарного, цивільного, адміністративного або кримінального розслідування. Якщо така інформація буде поширюватися, то такі дані в майбутньому не будуть відверто сповіщатись особам, які проводять розслідування. Відсутність доступу до зазначеної інформації завдасть шкоди процесу розслідування і матиме серйозні негативні наслідки для безпеки польотів.

6.7.3. Усю інформацію щодо обставин та причин АП учасники розслідування можуть використовувати для своїх організацій з метою проведення профілактичних заходів, направлених на підвищення безпеки польотів. За будь-яких обставин ця інформація не може бути надана або обговорюватись з не уповноваженими на це особами, щоб не зашкодити процесу розслідування.

6.7.4. Офіційна інформація про АП та результати розслідування можуть бути доведені до відома юридичних осіб та громадян повноважним органом, який призначив комісію, після завершення розслідування.

6.8. Порядок проведення розборів за результатами розслідування

6.8.1. Після завершення розслідування АП в організації власника або експлуатанта ПС, з яким виникла АП, проводиться розбір.

6.8.2. Метою розбору є доведення до відома зацікавлених організацій та осіб обставин, причин, факторів і рекомендацій щодо попередження АП.

6.8.3. Як правило, усі розбори проводяться відкрито.

Розбори можуть бути закритими, якщо розглядаються матеріали, що не призначені для відкритої публікації.

6.8.4. Голова комісії з розслідування АП визначає час проведення розбору, місце його проведення та сповіщає членів комісії, а також усіх зацікавлених осіб та організацій.

6.8.5. Розбір проводить голова комісії з розслідування або особа, яка ним уповноважена. На розборі заслуховується остаточний звіт із запропонованими рекомендаціями та надаються висновки комісії Державіаадміністрації за результатами комплексної перевірки стану забезпечення безпеки польотів експлуатанта, з ПС якого сталася АП.

6.8.6. Учасники розбору можуть подавати свої пропозиції та рекомендації, що випливають з результатів розслідування та направлені на підвищення рівня безпеки польотів. Пропозиції подаються в письмовому вигляді.

6.8.7. Матеріали розслідування доводяться до відома всіх експлуатантів України на підсумкових розборах з безпеки польотів, які проводить Державіаадміністрація, а також у письмовому вигляді в інформаційних бюлетенях з безпеки польотів.

6.9. Порядок перегляду або зміни висновків за результатами розслідування

6.9.1. Закінчене розслідування АП може бути відновлене в разі надходження нових відомостей щодо обставин та причин.

6.9.2. Рішення про поновлення розслідування приймається органом, який призначив комісію з розслідування АП на прохання організацій-учасників розслідування або фізичних осіб, і тільки за результатами надходження нових доказів.

6.9.3. Заява про перегляд результатів розслідування подається в письмовому вигляді до органу, який призначив комісію з розслідування, і повинна містити:

обґрунтування нових причин (факторів) виникнення АП, які раніше не розглядались;

документи і результати досліджень, якщо вони є та обґрунтовують заново поставлену проблему;

роз'яснення причини, чому проблема не була поставлена раніше в процесі роботи комісії з розслідування.

7.1. Організація розслідування

Розслідування інцидентів є ефективним засобом профілактики і попередження АП шляхом вжиття заходів щодо усунення відхилень від нормального функціонування авіаційно-транспортної системи до того, як ці відхилення призведуть до АП.

Державіаадміністрація у межах програми безпеки польотів створює та впроваджує систему обов'язкових повідомлень про інциденти з метою сприяння збору інформації про фактичні чи потенційні недоліки в забезпеченні безпеки польотів.

Експлуатант повинен створювати систему донесень і надання даних про інциденти та небезпечні відхилення в функціонуванні авіаційно-транспортної системи.

Система донесень і надання даних про інциденти згідно з рекомендаціями ICAO не повинна бути орієнтована на застосування покарання та передбачає захист джерел інформації.

7.1.1. Період події, віднесеної Правилами до визначення "інцидент", триває з моменту, коли будь-яка особа піднімається на борт ПС з наміром здійснити політ, до моменту, коли всі особи, що перебувають на борту, покинули ПС.

7.1.2. Серйозні інциденти та інциденти підлягають обов'язковому розслідуванню в експлуатації згідно з переліком, наведеним у додатку 1.

Підлягають розслідуванню також інші серйозні інциденти та інциденти, що не ввійшли у вищезазначені переліки, але підпадають за визначенням до інцидентів чи серйозних інцидентів.

Остаточне рішення про класифікацію серйозних інцидентів та інцидентів приймається Державіаадміністрацією.

Не підлягають розслідуванню і класифікації як інциденти випадки відмов та неполадок авіатехніки, які внесені в перелік допустимих відмов згідно з КЛЕ (МЕL) конкретного типу ПС, з якими дозволяється виконання польотів.

Не підлягають класифікації як інциденти випадки вимушених посадок ПС на незаплановані аеродроми через погіршення стану здоров'я пасажирів.

7.1.3. Строк розслідування інцидентів не повинен перевищувати 10 робочих діб (20 діб - для серйозних інцидентів) і визначається від дати видання наказу про призначення комісії з розслідування до дати затвердження звіту за результатами розслідування.

7.1.4. Для своєчасного і якісного розслідування інцидентів Правила визначають такі процедури:

- організація розслідування;

- порядок повідомлення;

- первинні дії посадових осіб;

- організація і порядок роботи комісії.

7.1.5. Організацію і розслідування інцидентів (серйозних інцидентів) з цивільними ПС України та цивільними ПС іноземних держав на території України здійснює УНРАП Державіаадміністрації.

7.1.6. Залежно від обставин і наслідків, Державіаадміністрація може делегувати повноваження проведення розслідування інцидентів експлуатанту (власнику) ПС, керівнику аеропорту місця події і через УНРАП у найкоротший термін після одержання первинного повідомлення офіційно інформує зазначених керівників.

У таких випадках зазначені керівники формують і призначають своїм наказом комісію з розслідування. Головою комісії призначається посадова особа, яка обов'язково повинна мати сертифікат розслідувача. Членами комісії призначаються відповідні спеціалісти, які мають необхідний досвід за напрямом діяльності. Копії наказів про призначення комісій надаються до УНРАП. При відсутності спеціалістів, які мають сертифікат розслідувача, розслідування інциденту проводиться комісією Державіаадміністрації.

Якщо проведення розслідування делеговане зазначеним суб'єктам авіаційної діяльності, то вони відповідають за проведення розслідування згідно з цими Правилами.

7.1.7. Розслідування серйозних інцидентів проводиться комісіями Державіаадміністрації з виданням відповідного наказу.

Голова і, як правило, члени комісії повинні мати сертифікати розслідувача та необхідний досвід в розслідуванні АП та інцидентів.

7.1.8. Якщо інцидент стався на території підприємства, якому не належить ПС, то до складу комісії з розслідування залучаються представники підприємства власника ПС, при цьому підприємство власника ПС відповідає за остаточне оформлення матеріалів розслідування і відправку їх у визначені цими Правилами адреси, а також організацію проведення необхідних досліджень.

7.1.9. Розслідування інцидентів комісіями експлуатантів (власників) ПС, аеропортів проводиться під контролем регіональних інспекторів УНРАП Державіаадміністрації, у регіоні відповідальності яких стався інцидент. Остаточну класифікацію і затвердження висновків комісії з розслідування експлуатантів здійснює УНРАП.

Якщо в процесі розгляду УНРАП матеріалів розслідування інцидентів, які проводились комісіями суб'єктів авіаційної діяльності, виявлені суттєві недоліки і відсутня необхідна доказова документація, згідно з вимогами цих Правил, то матеріали можуть бути відправлені для проведення дорозслідування і відповідного оформлення. У разі виявлення навмисного приховування дійсних причин інциденту, пошкодження або знищення носіїв польотної інформації та неякісного проведення розслідування за рішенням Голови Державіаадміністрації проводиться повторне розслідування інциденту комісією Державіаадміністрації, а посадові особи, які допустили зазначені порушення, притягаються до відповідальності.

7.1.10. При розслідуванні інцидентів підкомісії і робочі групи не утворюються. За рішенням голови комісії до роботи комісії можуть залучатись необхідні експерти.

7.1.11. Якщо для встановлення причин інциденту необхідне проведення спеціальних досліджень, випробувань або додаткових обсягів робіт, завершення яких у вказаний строк неможливе, то термін розслідування може бути подовжений Головою Державіаадміністрації на письмове клопотання голови комісії з розслідування. У таких випадках Голова Державіаадміністрації через УНРАП протягом 24 годин після одержання клопотання голови комісії офіційно інформує його про прийняте рішення. Порядок проведення досліджень компонентів авіатехніки при розслідуванні інцидентів такий же, як і при розслідуванні АП, і визначений в розділі 6 цих Правил.

7.1.12. Якщо інциденти обумовлені відмовами авіатехніки і для участі в роботі комісії необхідна присутність представників промисловості (розробників ПС, заводів-виготовлювачів, ремонтних заводів), то за рішенням голови комісії з розслідування на адреси цих представництв надається повідомлення про характер відмови авіатехніки і необхідність присутності зазначених представників. Повідомлення надається найбільш доступним оперативним каналом зв'язку. При необхідності, виклик зазначених представників здійснюється через УНРАП. Листи, телеграми, факси з зазначеними представництвами додаються до матеріалів розслідування.

Якщо протягом 48 годин від зазначених представництв не отримано повідомлення про участь в розслідуванні, то розслідування продовжується без їхньої участі. Необхідно забезпечити збереження в недоторканності знятих агрегатів, блоків та інших компонентів авіатехніки, що відмовили, для вирішення питання про їх подальше дослідження або ремонт.

7.1.13. Випадки відмов систем і обладнання ПС, двигунів на етапах підготовки до запуску, в процесі запуску, після запуску, перед вирулюванням та на рулінні включно до виконавчого старту та доповіді екіпажу ПС про готовність до виконання зльоту із поверненням ПС на місце стоянки та на рулінні після посадки, що виявлені екіпажем і які не призвели до будь-яких наслідків для ПС та навколишнього середовища, вважаються технічними несправностями і не підлягають попередній класифікації та розслідуванню як інциденти. У таких випадках з метою визначення можливості своєчасного введення ПС в експлуатацію, за рішенням командира ПС і старшої посадової особи ІАС, відповідальної за технічне обслуговування і випуск ПС, проводяться такі процедури:

відмови і несправності записуються в бортжурнал;

визначені спеціалісти ІАС в присутності екіпажу проводять перевірку працездатності відповідних систем і обладнання і технічне обслуговування згідно з нормативними документами ІАС;

якщо причина відмови точно встановлена і її усунення можливе в короткий термін, то ІАС виконує необхідні процедури щодо відновлення льотної придатності ПС;

за результатами проведених процедур складається технічний акт, який підписується КПС і старшою посадовою особою ІАС, відповідальною на даний момент за технічне обслуговування і випуск ПС;

примірники технічного акта надаються:

до департаменту льотної придатності;

до інженерної служби підприємства місця події;

до інженерної служби експлуатанта;

власника ПС;

до інспекції з БП аеропорту (місця події) для контролю.

Остаточне рішення про продовження польоту приймає КПС, про що робить запис у бортовому журналі і карті-наряді на технічне обслуговування з обов'язковим повідомленням про прийняте рішення черговому зміни ЦДС (якщо такі випадки сталися в аеропортах України).

Якщо такі події мають місце в іноземних аеропортах, у яких не забезпечується технічне обслуговування даного типу ПС, то усунення відмов і несправностей виконує авіаційний персонал, який перебуває на борту ПС для технічного обслуговування. Технічний акт, узгоджений з керівництвом експлуатанта, підписується командиром ПС і старшою посадовою особою інженерно-технічного персоналу на борту ПС.

Урахування та аналіз таких випадків здійснює департамент льотної придатності ПС.

7.1.14. У раз, якщо інциденти обумовлені зіткненням ПС з птахами та атмосферним електричним розрядом і не призвели до пошкодження елементів ПС, комісія з розслідування не створюється, а складається акт післяпольотного огляду ПС, який підписується командиром ПС і особою ІАС, яка відповідає за технічне обслуговування та випуск ПС. Копія акта надсилається до УНРАП Державіаадміністрації. Такі інциденти підлягають обліку у експлуатанта та в УНРАП згідно з вимогами цих Правил.

7.1.15. Якщо під час розслідування інциденту безумовно встановлена причина і проведені всі необхідні процедури щодо її усунення, з метою своєчасного введення в експлуатацію ПС, за рішенням голови комісії з розслідування ПС допускається до подальшої експлуатації до закінчення розслідування. Таке рішення оформляється протоколом, який складається на підставі технічного акта, затвердженого керівником ІАС, та додається до матеріалів розслідування (додаток 12).

7.1.16. В окремих випадках дозволяється перегінний переліт ПС до аеродрому базування до завершення розслідування інциденту. Підставою для зазначеного перельоту є складання акта про стан ПС, у якому обґрунтовуються можливості й умови безпечного перельоту. Акт затверджується керівником ІАС експлуатанта. Дозвіл на перегінний переліт ПС дає голова комісії з розслідування, оформлюючи рішення протоколом, який додається до матеріалів розслідування.

7.1.17. У разі відмови одного двигуна на багатодвигунних ПС, коли Керівництвом з льотної експлуатації ПС передбачено здійснювати переліт до аеродрому базування з одним несправним двигуном, виконання перельоту такого ПС здійснюється на підставі технічного акта, затвердженого керівником ІАС, та дотримання вимог КЛЕ й експлуатаційно-технічної документації. Дозвіл на такий переліт дає керівник експлуатанта за умови узгодження про прийняте рішення з начальником УНРАП.

7.1.18. Коли під час розслідування інцидентів необхідне надання виписок розшифрування носіїв інформації, наземних засобів об'єктивного контролю на вимогу голови комісії з розслідування, керівник регіонального органу ОПР або начальник органу ОПР, у зоні відповідальності яких стався інцидент, зобов'язаний надати зазначені виписки. Носії інформації допускаються до подальшого використання в роботі за рішенням голови комісії з розслідування.

7.1.19. Якщо інцидент не обумовлений помилковими діями екіпажу ПС або авіаперсоналу служб підготовки і забезпечення польотів, після отримання пояснювальних записок від зазначених осіб, за рішенням голови комісії з розслідування вони можуть бути допущені до подальшої роботи до завершення розслідування. Рішення оформлюється протоколом, який додається до матеріалів розслідування.

7.1.20. Серйозні інциденти з ПС, які належать експлуатантам України і сталися на території України, а також серйозні інциденти з іноземними ПС на території України розслідуються комісіями, які призначаються Державіаадміністрацією.

7.1.21. Організація і порядок розслідування серйозних інцидентів проводиться за процедурами, визначеними цими Правилами при розслідуванні АП.

7.1.22. При розслідуванні серйозних інцидентів підкомісії і робочі групи, як правило, не утворюються. При багатофакторності причин серйозного інциденту, за рішенням голови комісії, можуть утворюватись окремі робочі групи за необхідним напрямом розслідування.

7.1.23. Розслідування серйозних інцидентів з іноземними ПС на території України проводяться Державіаадміністрацією за процедурами Додатка 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію та цих Правил. За рішенням Державіаадміністрації розслідування може бути передане цілком або частково державі-експлуатанту, державі реєстрації ПС або іншим державам. У таких випадках Державіаадміністрація протягом 24 годин з моменту події разом з первинним повідомленням інформує зацікавлені держави щодо делегування їм повноважень у розслідуванні. У разі потреби така інформація передається через МЗС України і представництво авіакомпанії - власника ПС (якщо таке є в Україні). При цьому Державіаадміністрація використовує всі засоби для сприяння проведенню цього розслідування, забезпечує зберігання матеріальних доказів, охорону і переміщення ПС у таке місце, куди може бути забезпечений доступ уповноваженого представника.

Якщо іншим державам делегуються повноваження з розслідування тільки частково, то в таких випадках Державіаадміністрація продовжує відповідати за повний цикл розслідування.

7.1.24. У разі необхідності подовження терміну розслідування інцидентів голова комісії подає письмове повідомлення на ім'я посадової особи, яка призначила комісію, з обґрунтуванням причин подовження. Про прийняте рішення посадова особа, яка призначила комісію, протягом 24 годин інформує голову комісії з розслідування.

7.1.25. Якщо серйозний інцидент з повітряним судном, що зареєстроване, розроблене, виготовлене чи експлуатується в Україні, мав місце на території держави, яка не є членом ІКАО та не має наміру проводити розслідування відповідно до Додатка 13 до Конвенції про Міжнародну цивільну авіацію, Державіаадміністрація призначає та проводить розслідування в співробітництві з державою місця події, а за відсутності такого співробітництва самостійно проводить розслідування, використовуючи всю наявну інформацію.

7.1.26. Якщо неможливо достовірно встановити, що місце серйозного інциденту знаходиться на території будь-якої держави, а Україна є державою експлуатанта цього ПС, Державіаадміністрація призначає та проводить розслідування такої події. У цьому випадку проведення розслідування може бути делеговане іншій державі за взаємною домовленістю та згодою.

7.1.27. Якщо серйозний інцидент стався у відкритому морі в безпосередній близькості до території України, Державіаадміністрація сприяє державі реєстрації в проведенні такого розслідування.

Якщо держава реєстрації не є членом ІКАО та не має наміру проводити розслідування згідно з Додатком 13 до Конвенції про Міжнародну цивільну авіацію, а ПС розроблене, виготовлене або експлуатувалося в Україні, Державіаадміністрація призначає та проводить розслідування. У цьому випадку проведення розслідування може бути делеговане іншій державі за взаємною домовленістю та згодою.

7.2. Порядок повідомлення про інциденти

7.2.1. При виникненні інцидентів з ПС України та іноземних ПС на території України орган ОПР, який встановив факт аварійної ситуації або одержав інформацію про виникнення інциденту, через чергового диспетчера відповідного пункту ОПР передає негайно повідомлення на адреси, визначені в переліку відправників та одержувачів в межах України, згідно з Авіаційними правилами України, частина 85. Зміст повідомлення повинен за можливості містити інформацію, надану у підпункті 6.2.1.2 цих Правил, та визначається в зазначених Авіаційних правилах.

7.2.1.1. Повідомлення про серйозний інцидент, що надається адресатам, які перебувають за межами України, складається однією з робочих мов ІКАО, з урахуванням мови, яка використовується адресатом (адресатами), якщо це не викликає надмірної затримки інформації.

У разі отримання нової інформації, яка не передавалася в повідомленні авіаційної події чи серйозного інциденту, Державіаадміністрація додатково направляє цю інформацію адресатам повідомлення.

7.2.2. Керівники експлуатантів, аеропортів в зоні відповідальності або на території яких стався інцидент, збирають необхідну інформацію і в стислі строки, але не пізніше 2-х годин, надають до ЦДС, УНРАП, КЦПР ЦА донесення за формою, визначеною в додатку 10. За запитом УНРАП керівники відповідних суб'єктів авіаційної діяльності, причетних до інциденту, надають додаткову інформацію стосовно інциденту. Відсутність будь-яких даних не повинна затримувати передачу первинного повідомлення.

Керівники експлуатантів, з ПС яких стався інцидент в зоні відповідальності або на території аеропорту, повинні надати інформацію про інцидент із їх ПС експлуатанту аеродрому, для прийняття своєчасних заходів щодо виявлення причин цієї події та прийняття заходів для забезпечення безпеки польотів на аеродромі.

Первинне повідомлення передається найбільш доступним оперативним засобом зв'язку.

7.2.3. При отриманні повідомлення про інцидент черговий зміни ЦДС негайно надає інформацію Голові Державіаадміністрації, начальнику УНРАП та в інші адреси, визначені посадовою інструкцією.

7.2.4. Якщо повідомлення про інцидент надійшло в неробочий час, вихідні або святкові дні, то черговий зміни ЦДС передає інформацію на адреси одержувачів, визначених посадовою інструкцією та відповідальному черговому УНРАП.

7.2.5. Для своєчасного формування комісії з розслідування або делегування повноважень з розслідування експлуатантам (власникам) ПС чи керівникам аеропортів місця інциденту, в неробочі дні в Державіаадміністрації встановлюється список посадових осіб, яким надано право приймати рішення про виділення спеціалістів до складу комісії з урахуванням характеру та обставин інциденту. Місцезнаходження та номери телефонів зазначених осіб надаються до ЦДС.

7.2.6. Якщо в повітряному просторі України мають місце інциденти з цивільними ПС іноземних держав, які обумовлені порушенням установлених норм і схем набору висоти, виходу з району аеродрому, порушенням правил бічного та вертикального ешелонування без відома диспетчера, небезпечним зближенням у польоті, відсутністю двостороннього радіозв'язку, Державіаадміністрація після одержання первинного повідомлення з Украероцентру протягом 24 годин надає інформацію повноважному органу з розслідування АП та інцидентів країни реєстрації і країни експлуатанта ПС. У разі необхідності така інформація передається через МЗС та представництво авіакомпанії, якщо таке є в Україні.

7.2.7. Керівник органу ОПР, у зоні відповідальності якого мав місце інцидент, зобов'язаний забезпечити збереження носіїв інформації наземних засобів об'єктивного контролю та надати виписки їх розшифрування за запитом начальника УНРАП. Носії зберігаються до рішення начальника УНРАП щодо їх подальшого застосування в роботі.

7.2.8. Якщо за заявою екіпажів ПС іноземних авіакомпаній відбувається відмова або несправність авіатехніки, які цими Правилами класифікуються як інциденти і не підпадають під визначення серйозних інцидентів, а командир ПС або представник авіакомпанії приймає рішення про продовження рейсу, то зазначені посадові особи повинні надати відповідній повноважній посадовій особі аеропорту вильоту письмове підтвердження щодо прийнятого рішення і відсутності зауважень до служб підготовки і забезпечення польотів аеропорту вильоту.

У таких випадках керівництвом аеропорту посадки (вильоту) вживаються всі необхідні заходи для сприяння технічному обслуговуванню і своєчасному вильоту ПС.

7.2.9. Якщо серйозні інциденти або інциденти з ПС України сталися за межами України, то командир ПС зобов'язаний у найкоротший строк доступними засобами зв'язку надати вичерпну інформацію про обставини та характер події керівнику авіакомпанії. Керівник авіакомпанії протягом 2-х годин після одержання інформації від командира ПС передає первинне повідомлення до ЦДС, УНРАП КЦПР ЦА, власнику ПС (якщо ПС арендоване). Первинне повідомлення повинно вміщувати інформацію, визначену в підпункті 6.2.2.3 та додатку 10 до Правил.

7.2.10. Якщо інцидент стався під час виконання польотів при застосуванні авіації в народному господарстві на оперативних майданчиках, вертодромах та майданчиках посадки, підібраних з повітря, і екіпаж не має можливості радіозв'язку з органом ОПР, зв'язок з яким він підтримував під час виконання польотів, то КПС у можливо стислий термін, використовуючи всі можливо доступні засоби зв'язку, передає інформацію про обставини і характер інциденту до найближчого аеропорту, аеродрому (за змогою - керівнику експлуатанта). При отриманні інформації про інцидент від КПС керівники найближчого аеропорту (аеродрому) негайно передають повідомлення до ЦДС, а керівник експлуатанта, не пізніше 2-х годин після отримання інформації про інцидент, надає первинне донесення до ЦДС, КЦПР ЦА та УНРАП за формою, визначеною в додатку 10.

7.3. Первинні дії посадових осіб при виникненні інцидентів

7.3.1. При виникненні інцидентів відповідальність за своєчасне проведення першочергових дій на місці інциденту покладається на командира ПС (до прибуття керівних посадових осіб аеродрому місця події або комісії з розслідування) та на керівників (експлуатанта, аеропорту, організації ЦА), в районі відповідальності та на території яких стався інцидент.

7.3.2. Командир ПС разом з членами екіпажу зобов'язаний:

своєчасно інформувати органи ОПР про причини неможливості виконання польоту згідно з планом та завданням на політ, характер відмов та несправностей авіатехніки (при їх наявності);

забезпечити висадку пасажирів та інформувати їх про можливу затримку рейсу;

забезпечити збереження бортових засобів збереження бортових реєстраторів та їх своєчасне вимкнення. Командир ПС відповідає за збереження ЗРПІ та повинен ужити всіх заходів для їх збереження, для чого забезпечує пломбування ЗРПІ на місці встановлення їх на ПС та їх своєчасне вимкнення;

заборонити доступ до ПС сторонніх осіб;

забезпечити недоторканність важелів і вимикачів систем управління ПС, якщо відмова цих систем стала причиною інциденту;

якщо інцидент обумовлений невідповідністю стану ЗПС діючим нормативним документам або метеоумовами, КПС негайно інформує керівника польотів про необхідність організації разом з представниками аеродромної служби термінового обстеження стану ЗПС, позачергового заміру коефіцієнта зчіплювання, позачергового контрольного заміру погодних умов на момент інциденту із складанням акта за підписом КПС, керівника польотів, представника аеродромної служби, відповідальної особи аеродромного метеорологічного органу. У разі невиконання зазначених вимог, КПС письмово інформує голову комісії при прибутті останнього на місце інциденту;

у разі вимушеної посадки на аеродромі вильоту через відмови в роботі двигунів чи паливної системи не допускати зливу ПММ з ПС;

при прибутті на місце інциденту керівників аеродрому посадки і комісії з розслідування надати їм об'єктивну і повну інформацію стосовно інциденту;

заповнити форму первинного донесення до ЦДС, КЦПРЦА та УНРАП Державіаадміністрації про авіаційну подію та інциденти згідно з додатком 10 та надіслати її до своєї авіакомпанії.

7.3.3. Керівник організації місця події зобов'язаний:

при отриманні повідомлення про інцидент негайно прибути на місце події або забезпечити прибуття на місце інциденту відповідальних посадових осіб для організації і здійснення необхідних першочергових заходів до сформування та прибуття комісії з розслідування;

при необхідності організувати своєчасне проведення аварійно-рятувальних робіт відповідно до місцевого плану заходів при виникненні аварійної ситуації з ПС;

отримати від КПС інформацію про обставини інциденту та пояснювальні записки від членів екіпажу;

при необхідності організувати медичний контроль стану здоров'я членів екіпажу та осіб авіаперсоналу служб забезпечення польотів;

забезпечити необхідні заходи щодо збереження і недоторканності бортових та диспетчерських реєстраторів до прибуття комісії з розслідування;

при необхідності організувати складання кроків місця інциденту;

організувати, при необхідності, фотографування, схематичне відображення або відеозапис явних ознак та компонентів ПС, що можуть бути причетні до причин інциденту і використані комісією при розслідуванні;

забезпечити при необхідності відбір проб пального з заправників пального, опечатування заправників пального, з яких виконувалась заправка ПС, якщо інцидент пов'язаний з відмовами в роботі системи пального і призвів до вимушеної посадки на аеродромі вильоту;

передати матеріали, які зібрані в результаті попередніх дій на місці інциденту, голові комісії із складанням акта за особистим підписом та підписом голови комісії;

вжити необхідні заходи щодо відсторонення від виконання службових обов'язків осіб авіаперсоналу служб виконання та забезпечення польотів, якщо інцидент обумовлений помилковими діями зазначених осіб;

допуск до виконання своїх обов'язків зазначених осіб узгоджується з керівником організації місця інциденту.

7.3.4. З моменту прибуття комісії на місце інциденту голова комісії відповідає за всі дії щодо розслідування.

7.4. Порядок організації роботи комісії з розслідування

7.4.1. Організацію і контроль всіх етапів розслідування інцидентів здійснює голова комісії.

7.4.2. Після прибуття комісії на місце розслідування інциденту голова комісії проводить організаційне засідання, на якому оголошує наказ про призначення комісії, узгоджує з керівником підприємства місце інциденту, коло посадових осіб і фахівців для участі в роботі комісії, заслуховує посадових осіб, які здійснювали первинні дії на місці інциденту, обговорює і затверджує план роботи комісії.

7.4.3. Робота комісії проводиться відповідно до затвердженого плану.

7.4.4. Всі засідання комісії оформлюються протоколами (додаток 12).

7.4.5. Права і обов'язки членів комісії з розслідування інцидентів, як і при розслідуванні АП, визначені в додатку 2 цих Правил.

7.4.6. Голова комісії, при необхідності, вилучає і забезпечує збереження до закінчення розслідування бортову документацію ПС, посвідчення членів екіпажу та авіаційного персоналу служб забезпечення польотів.

7.4.7. За рішенням голови комісії обробка записів бортових реєстраторів здійснюється в Центрах обробки польотної інформації.

7.4.8. За результатами розслідування інцидентів (серйозних інцидентів) складається звіт (додаток 13). Звіт повинен бути підписаний головою і всіма членами комісії. Член комісії, який не згодний з висновками звіту, зобов'язаний підписати його з поміткою "особлива думка". Особлива думка викладається в письмовій формі з визначенням обґрунтованих мотивів незгоди. Цей документ долучається до матеріалів розслідування.

Особлива думка розглядається на засіданні комісії і оформлюється протоколом.

7.4.9. До звіту, за результатами розслідування серйозного інциденту та інциденту, додаються такі матеріали:

виписки розшифровування записів бортових реєстраторів, у разі необхідності - виписки реєстраторів диспетчерських переговорів;

копії завдання на політ і документи, що до нього додаються;

результати досліджень (у разі їх проведення);

технічний акт (у разі відмов функціональних систем ПС);

пояснювальні записки авіаційного персоналу, протоколи опитування;

копія наказу про призначення комісії;

інші документи за рішенням голови комісії.

7.4.10. Голова комісії призначає члена комісії (начальника штабу), відповідального за збір матеріалів розслідування та їх остаточне оформлення і брошурування.

7.4.11. Після затвердження звіту матеріали повинні бути зброшуровані, листи пронумеровані, складено опис документів у справі (додаток 14).

Матеріали прошнуровуються і на звороті останнього аркуша робиться запис: "У даній справі пронумеровано та прошнуровано (указується словами кількість аркушів)". Запис підтверджується підписом голови комісії і завіряється печаткою.

7.4.12. Матеріали з розслідування інцидентів після затвердження звіту і висновків УНРАП у 5-денний строк направляються до:

УНРАП (з копіями матеріалів розслідування);

експлуатанта ПС (з оригіналами матеріалів розслідування);

розробника ПС;

власника ПС (якщо ПС орендоване) - тільки звіт;

виробника і ремонтного підприємства, якщо інцидент пов'язаний з відмовами обладнання;

Украероруху, якщо інцидент пов'язаний з ОПР;

відповідних органів виконавчої влади, якщо інцидент пов'язаний з несприятливими метеоумовами і/або незадовільним метеозабезпеченням польотів (тільки звіт).

Розсилання (публікація) затверджених матеріалів розслідування здійснюється органом, що проводив розслідування інцидент.

7.4.13. Звіт за результатами розслідування серйозного інциденту з ПС України у 5-денний строк після затвердження і висновків УНРАП направляється до:

УНРАП Державіаадміністрації (оригінал і копія матеріалів розслідування);

експлуатанта ПС (копія матеріалів розслідування);

власника ПС (якщо ПС орендоване);

розробника ПС;

виробника, ремонтного підприємства, якщо серйозний інцидент пов'язаний з відмовами авіаційної техніки вітчизняного виробництва або країн співдружності;

відповідних органів виконавчої влади, якщо серйозний інцидент пов'язаний з несприятливими метеоумовами і/або незадовільним метеозабезпеченням польотів;

територіальних органів транспортної прокуратури (за запитом);

ІКАО - якщо маса ПС 5700 і більше.

Розсилання (публікація) затверджених матеріалів розслідування здійснюється органом, що проводив розслідування АП.

7.4.14. Якщо серйозні інциденти або інциденти обумовлені відмовами авіаційної техніки іноземного виробництва, то експлуатанти України визначають надання необхідної інформації і документації відповідним одержувачам країн виробників авіаційної техніки та її компонентів.

7.4.15. За результатами розслідування інцидентів на основі затвердженого звіту та рекомендацій комісії розробляються плани заходів щодо попередження аналогічних подій.

7.4.16. Плани заходів розробляються УНРАП та експлуатантами. За результатами розслідування інцидентів, обумовлених помилковими діями авіаперсоналу, видаються накази відповідних керівників. Контроль за виконанням планів заходів здійснює УНРАП та експлуатанти.

7.4.17. Інциденти підлягають обов'язковому обліку в УНРАП, підприємствах місця події і експлуатантів. Облік здійснюється в спеціальних журналах, комп'ютерах та інших технічних засобах.

Порядок обліку та аналізу АП і інцидентів, розробки профілактичних заходів щодо їх попередження визначений у розділах 8 та 9 Правил.

8.1. Офіційною підставою для розробки заходів є остаточний звіт розслідування АП та інцидентів.

8.2. Комісія з розслідування АП та інцидентів (далі - комісія) розробляє рекомендації з підвищення рівня безпеки польотів на підставі аналізу інформації, отриманої під час розслідування.

8.3. На підставі рекомендацій комісії та рекомендацій УНРАП експлуатанти та підприємства ЦА розробляють заходи для попередження АП, підвищення рівня безпеки польотів.

Указані заходи вносяться як доповнення до Системи управління безпекою польотів експлуатантів і їх виконання підлягає обов'язковому контролю з боку департаменту інспектування безпеки польотів.

8.3.1. Для оцінки стану безпеки Державіаадміністрація в рамках програми безпеки установлює прийнятні рівні безпеки для експлуатантів ПС, аеродромів та підприємств ОПР. Прийнятний рівень безпеки польотів відображає мету Державіаадміністрації, експлуатантів та підприємств ОПР, яка має бути досягнута в сфері забезпечення безпеки польотів. Експлуатанти і підприємства ОПР погоджують з Державіаадміністрацією прийнятні рівні безпеки, які мають бути досягнуті в рамках системи управління безпекою польотів.

Одним з елементів прийнятного рівня безпеки є показник кількості авіаційних подій з людськими жертвами на встановлену кількість польотів.

8.3.2. Експлуатанти аеродромів, аеропортів та підприємства ОПР, які не досягли прийнятного рівня безпеки протягом року, розробляють додаткові заходи з безпеки польотів, погоджують їх з Державіаадміністрацією та вносять до систем управління безпекою польотів.

8.4. Під час розробки рекомендацій враховуються виявлені відхилення у функціонуванні авіаційної транспортної системи, включаючи і ті, що безпосередньо не вплинули на виникнення і розвиток особливої ситуації в даному польоті, але мали певну загрозу безпеки польотів у цілому.

Рекомендації комісії з розслідування розробляються за такими напрямами:

визначення фактичних та потенційних ризиків для безпеки польотів;

удосконалення організації діяльності організацій ЦА (відповідних організацій інших міністерств), авіапідприємств, експлуатантів ПС і їх структурних підрозділів із забезпечення безпеки польотів;

зміцнення дисципліни особового складу авіаційних структурних підрозділів;

підвищення рівня фахової підготовки льотного складу і персоналу наземних служб;

удосконалення правил технічної і льотної експлуатації ПС;

удосконалення керування повітряним рухом і наземного забезпечення польотів;

створення нових або вдосконалення чинних засобів забезпечення безпеки польотів;

удосконалення конструкцій ПС, двигунів і бортового оснащення;

удосконалення технології виготовлення ПС;

доповнення та уточнення інструктивних і нормативно-правових актів;

проведення інших заходів, що випливають з матеріалів розслідування.

8.5. На будь-якому етапі розслідування АП УНРАП та експлуатанти розробляють термінові заходи щодо попередження аналогічних АП.

8.6. Відповідальними за організацію розроблення заходів, пов'язаних з конструктивно - виробничими недоліками або ремонтом авіаційної техніки, і за їх виконання є відповідні структурні підрозділи міністерств, організацій, конструкторські бюро ПС, двигунів, обладнання та їх виготовлювачі, а також експлуатанти, яким належать ПС.

Відповідальними за організацію розробки та виконання заходів, пов'язаних з порушенням авіаційним персоналом правил експлуатації авіаційної техніки, є Державіаадміністрація та експлуатанти.

Загальну міжвідомчу координацію робіт з розроблення заходів здійснює Державіаадміністрація.

8.7. Організації, експлуатанти і конструкторські бюро, що розроблюють ПС (двигуни), після одержання матеріалів розслідування АП та інцидентів забезпечують виконання рекомендацій комісії за напрямом своєї діяльності.

Розроблені заходи оформляються як відомчі і міжвідомчі плани заходів або, у разі необхідності, як окремі оперативні заходи і затверджуються відповідними наказами.

У разі необхідності Державіаадміністрація організовує і проводить міжвідомчу нараду для обговорення рекомендацій комісії та шляхи їх реалізації за участю членів комісії.

8.8. Під час розроблення міжвідомчих заходів відповідальні розробники після одержання рекомендацій комісії спільно розробляють проект плану заходів (або іншого розпорядчого документа), погоджують його з організаціями-виконавцями і співвиконавцями робіт, Департаментом інспектування безпеки польотів (або відповідним структурним підрозділом іншого міністерства, організації, експлуатанта, якому належить ПС) і подають на затвердження керівникам міністерств, організацій і підприємств, які беруть участь у виконанні робіт.

Організації й експлуатанти, яким надаються рекомендації комісії, у 10-денний строк після затвердження остаточного звіту розробляють і затверджують плани заходів (або інші розпорядчі документи), що передбачають здійснення профілактичних заходів. Затверджені заходи в 3-денний строк направляються до Державіаадміністрації.

8.9. Під час обговорення плану заходів (або іншого розпорядчого документа) усі рекомендації комісії повинні бути опрацьовані та прийняті до виконання або обґрунтовано відхилені.

8.10. Для розроблення плану заходів з реалізації рекомендацій комісії з розслідування АП та інцидентів установлюються такі терміни:

30 діб для міжвідомчих планів;

20 діб для відомчих планів.

8.11. Державіаадміністрація веде облік усіх рекомендацій комісії з розслідування АП та інцидентів.

Аналогічний облік у частині, що їх стосується, ведуть експлуатанти, організації і конструкторські бюро - розробники ПС, двигунів та їх обладнання.

8.12. Державіаадміністрація у 3-денний строк після затвердження остаточного звіту надсилає план заходів керівникам міністерств та організацій, яким підпорядковані виконавці і співвиконавці робіт.

8.13. Контроль за виконанням розроблення заходів виконують Державіаадміністрація, інспекції з безпеки польотів і відповідні структурні підрозділи інших міністерств, організацій, експлуатанти, яким належать ПС. Щокварталу, не пізніше 10 числа наступного за звітним кварталом місяця, відповідні міністерства, організації, експлуатанти направляють до Державіаадміністрації відомості за результатами розгляду рекомендацій комісій і за станом виконання заходів з їх реалізації.

Нагляд за реалізацією рекомендацій комісії з розслідування АП та інцидентів здійснюється Державіаадміністрацією.

8.14. Державіаадміністрація у разі доцільності направляє рекомендації із забезпечення безпеки польотів, вироблені в результаті розслідувань АП та інцидентів, повноважним органам з розслідування інших держав, а ті, що стосуються документів ІКАО, - до ІКАО.

Якщо остаточний звіт містить рекомендації із забезпечення безпеки польотів, що адресовані ІКАО, до звіту додається лист з викладеними пропозиціями щодо конкретних дій.

8.15. Якщо Державіаадміністрація отримала рекомендації із забезпечення безпеки польотів чи інші пропозиції, що стосуються попереджувальних заходів, від держави, що проводила розслідування, вона інформує таку державу про вжиті чи розроблювані заходи або про причини неприйняття будь-яких заходів.

8.16. Державіаадміністрація у межах програми безпеки польотів створює та впроваджує систему добровільних повідомлень з метою збору інформації про фактичні та потенційні недоліки безпеки, які не належать до системи обов'язкових повідомлень.

Система добровільних повідомлень про інциденти не повинна бути орієнтованою на застосування покарань і має передбачати захист джерел інформації.

8.17. УНРАП розробляє заходи з метою усунення фактичних та потенційних недоліків та в межах програми безпеки забезпечує виконання цих заходів і здійснює моніторинг їх виконання та ефективності.

9.1. Кожні АП та інциденти підлягають обов'язковому обліку в Державіаадміністрації, а також у відповідних міністерствах, організаціях, експлуатантів, з якими відбулися АП та інциденти.

9.2. Узагальнений облік АП та інцидентів ведеться Державіаадміністрацією, експлуатантами ЦА і відповідними підрозділами інших міністерств і організацій. Відповідні підрозділи інших міністерств і організацій, у підпорядкуванні яких перебувають цивільні ПС, проводять облік АП та інцидентів.

Облік ведеться в спеціальних журналах та в комп'ютерах.

Державіаадміністрація у межах програми безпеки польотів створює та підтримує інформаційно-аналітичну базу даних про АП та інциденти з метою проведення ефективного аналізу інформації про виявлені фактичні та потенційні недоліки безпеки, у тому числі за допомогою систем повідомлень про інциденти, та розробляє заходи з попередження АП.

Система бази даних використовує стандартні формати для спрощення обміну даними.

9.3. Державіаадміністрація веде облік усіх АП та інцидентів з ПС України і здійснює їх остаточну класифікацію, вносить їх в базу даних інформаційно-аналітичної системи безпеки польотів. При цьому кожні АП та інциденти повинні бути класифіковані та визначені за всіма виявленими під час розслідування причинами/факторами.

При встановленні остаточної класифікації УНРАП готує висновок про АП чи інцидент, у якому структуровано викладається інформація щодо події. Висновок про АП чи інцидент затверджується головою Державіаадміністрації, додається до матеріалів з розслідування та направляється голові комісії з розслідування (додаток 21).

9.4. Експлуатанти складають щомісячні звіти стану безпеки польотів, причин АП та інцидентів. За результатами розслідування АП та інцидентів за рік експлуатанти готують аналіз стану безпеки польотів. Уся сукупність виявлених під час розслідування АП та інцидентів причин/факторів використовується як інформаційна база проведення аналізу. За результатами аналізу розробляються рекомендації з підвищення рівня безпеки польотів. Аналіз з рекомендаціями направляється до Державіаадміністрації не пізніше 30 січня наступного року.

9.5. Інспектори з безпеки польотів експлуатантів щомісяця складають повідомлення про стан безпеки польотів і вжиті заходи та пропозиції з підвищення рівня безпеки польотів. Повідомлення до 5 числа наступного за звітним місяця направляються до УНРАП.

9.6. Інспекції з безпеки польотів експлуатантів щокварталу складають аналіз про стан безпеки польотів. За результатами аналізу про стан безпеки польотів розробляються профілактичні заходи і видається наказ з їх реалізації. Копії наказів до 10 числа наступного за кварталом місяця направляються до УНРАП Державіаадміністрації.

Експлуатанти подають до УНРАП щорічні дані щодо нальоту годин та кількості перевезених пасажирів за типами ПС. Для ПС, які виконують польоти при застосуванні авіації у народному господарстві, подаються дані нальоту годин і обсягу виконаних робіт за типами ПС. Зазначені дані подаються до 20 січня наступного за минулим роком за формою додатка 15.

9.7. УНРАП готує і випускає щомісячні, щоквартальні оперативні довідки, піврічний і річний аналіз щодо стану безпеки польотів та направляє їх до експлуатантів та зацікавлених організацій до 20 числа місяця, наступного за звітним.

9.8. Зведений річний аналіз стану безпеки польотів у ЦА України подається на розгляд і затвердження колегії Державіаадміністрації до 15 лютого, після затвердження до 25 лютого направляється у відповідні міністерства, організації та експлуатантам ПС України.

9.9. Якщо під час аналізу інформації, що міститься в інформаційно-аналітичній базі даних, будуть виявлені аспекти, що впливають на безпеку польотів, які становлять інтерес для інших держав, Державіаадміністрація якнайшвидше направляє відповідну інформацію цим державам.

9.10. Крім рекомендацій щодо забезпечення безпеки польотів, що випливають з результатів розслідування авіаційних подій та інцидентів, рекомендації щодо забезпечення безпеки польотів можуть випливати з інших джерел, у тому числі з досліджень із забезпечення безпеки польотів. Якщо рекомендації із забезпечення безпеки польотів адресуються організації, що перебуває за кордоном, Державіаадміністрація направляє їх до відповідного повноважного органу з розслідування авіаційних подій та інцидентів тієї держави.

9.11. Державіаадміністрація у межах програми безпеки польотів сприяє створенню мереж колективного користування інформацією з безпеки польотів серед усіх користувачів авіаційної системи та сприяє вільному обміну інформацією про фактичні та потенційні недоліки в забезпеченні безпеки польотів.

1.1. Небезпечні зближення, при яких для запобігання зіткненню необхідно виконати маневр відхилення.

1.2. Ситуація, у якій ледь вдалося уникнути зіткнення справного ПС з поверхнею землі (виконання маневру за командою системи попередження небезпечного зближення з землею).

1.3. Перервані зльоти із закритої або зайнятої ЗПС.

1.4. Зльоти із закритої або зайнятої ЗПС з мінімальною відстанню від перешкоди (перешкод).

1.5. Посадка на закриту або зайняту ЗПС.

1.6. Явна нездатність досягти необхідних характеристик під час розбігу при зльоті або на початковій ділянці набирання висоти.

1.7. Пожежі та випадки появи диму в кабіні екіпажу, пасажирському салоні, вантажних відсіках або пожежі двигуна, навіть якщо такі пожежі погашені.

1.8. Розгерметизація пасажирського салону у польоті, а також ситуації, при яких виникла потреба використання членами льотного екіпажу аварійного кисню.

1.9. Випадки руйнування конструкції ПС або руйнування двигуна, що не класифікуються як катастрофи і аварії.

1.10. Випадки втрати працездатності членами льотного екіпажу в польоті.

1.11. Мінімальний залишок пального, що потребує оголошення командиром ПС аварійних обставин.

1.12. Недоліт або викочування за межі ЗПС під час зльоту та посадки ПС.

1.13. Попадання ПС у зону небезпечних метеоумов, вихід за межі встановлених льотних обмежень або інші ситуації, що можуть створити труднощі в керуванні ПС.

1.14. Руйнування або роз'єднання проводки системи управління.

1.15. Зліт із застопореними або заклиненими рулями.

1.16. Неможливість відхилення, самовільне або помилкове відхилення стабілізатора.

1.17. Випуск обледенілого ПС у політ, що призвело до вимушеної посадки.

1.18. Виникнення автоколивань типу "бафтінг", "флатер", "земний резонанс".

1.19. Переміщення вантажів у польоті, що призвело до вимушеної посадки, руйнування герметичної тари (упаковки) під час перевезення небезпечних вантажів.

1.20. Посадка з прибраними опорами (опорою) шасі.

1.21. Вимушена посадка ПС поза межами аеродрому.

1.22. Виліт у неповному складі екіпажу.

1.23. Зіткнення або загроза зіткнення під час польоту ПС з об'єктами на землі.

1.24. Відокремлення або відкриття в польоті вікон, дверей, люків, гермотрапів, капотів, обтічників або інших частин ПС.

2.1. Руйнування або пошкодження несилових елементів ПС з порушенням герметичності гермокабін або відокремленням частин.

2.2. Руйнування або роз'єднання вузлів підвіски аеродинамічних поверхонь, пілонів, двигунів.

2.3. Поява недопустимих тріщин на силових елементах планера, силовому склі.

2.4. Руйнування лопаті повітряного гвинта, пошкодження понад установлених для ремонту допусків, відрив обтічника втулки повітряного гвинта або обігрівальної накладки (для ПС з повітряними гвинтами).

2.5. Руйнування або пошкодження елементів несучого або рульового гвинта, втулки несучого або рульового гвинта (для вертольотів).

2.6. Зміна (незміна) заданих параметрів роботи двигуна або спрацьовування попереджувальної сигналізації, що призводить до необхідності виключення двигуна в польоті.

2.7. Виключення двигуна, що не передбачено завданням.

2.8. Локалізоване руйнування двигуна, допоміжної силової установки або їх агрегатів, незапуск двигуна в польоті.

2.9. Руйнування або роз'єднання трансмісії, руйнування редуктора, спрацювання сигналізації небезпечних режимів його роботи (для вертольотів).

2.10. Невключення, невиключення, самовільне або помилкове включення або виключення реверсу тяги.

2.11. Незняття повітряних гвинтів з упору.

2.12. Невироблення пального з окремих баків, його нерівномірне вироблення або розподіл його за баками, що не може бути усунуто діями, передбаченими КЛЕ.

2.13. Порушення живлення двигуна пальним.

2.14. Витік пального в польоті.

2.15. Відмова системи виміру витрати або кількості пального, що не дає екіпажу змоги визначити витрати або залишок пального.

2.16. Невипуск однієї або декількох опор шасі від основної системи.

2.17. Неприбрання однієї або декількох опор шасі, самовільний або помилковий випуск чи прибрання опори (опор) шасі, відкриття стулок ніші шасі.

2.18. Руйнування елементів опор шасі, підкосів, візків.

2.19. Неспрацювання або помилкове спрацювання сигналізації положення опор шасі.

2.20. Відмова або невключення екіпажем системи управління колесами передньої опори шасі.

2.21. Відмова основної системи гальмування.

2.22. Самовільне загальмування або розгальмування коліс.

2.23. Руйнування половини і більше авіашин на одній з опор шасі.

2.24. Руйнування авіашини, що призвело до пошкодження конструкції планера або двигуна.

2.25. Неможливість відхилення рульових поверхонь ПС на потрібний кут.

2.26. Вхід у флюгерне положення або самовільне відхилення однієї або декількох секцій рульових поверхонь.

2.27. Порушення зв'язку між проводками управління (для ПС з подвійною проводкою).

2.28. Незміна, самовільна або помилкова зміна передавального відношення передавання від органів управління до рульових поверхонь.

2.29. Невведення обмеження або невідновлення повного діапазону кутів відхилення руля висоти або руля напрямку.

2.30. Порушення нормальної реакції ПС на керівні дії екіпажу.

2.31. Недопустиме зростання (зменшення) зусиль, перекомпенсація органів управління.

2.32. Неможливість гідропідсилення (перехід на безбустерне управління рульовими поверхнями).

2.33. Неможливість тримерування зусиль на органах управління.

2.34. Невипуск, неприбрання, самовільний або помилковий випуск або прибрання механізації крила (передкрилків, закрилків, гасників підйомної сили (спойлерів), інтерцепторів, щитків).

2.35. Неприпустиме змінення діапазону кутів відхилення або швидкості переміщення механізації крила і стабілізатора.

2.36. Недопустима розбіжність між положенням секцій передкрилків, закрилків, гасників підйомної сили (спойлерів), інтерцепторів.

2.37. Неспрацювання або помилкове спрацювання сигналізації та/або індикації положення стабілізатора або механізації крила.

2.38. Неможливість визначення за одним чи декількома приладами відносної висоти польоту, приборної або істинної швидкості польоту.

2.39. Відмова або невключення однієї чи декількох навігаційних систем.

2.40. Відмова одного авіагоризонту на ПС з одним чи двома авіагоризонтами.

2.41. Відмова двох авіагоризонтів на ПС з трьома чи декількома авіагоризонтами.

2.42. Відмова одного авіагоризонту в сполученні з відмовою системи контролю.

2.43. Втрата радіозв'язку в польоті.

2.44. Втрата просторового або навігаційного орієнтування.

2.45. Відмова автоматичної системи управління польотом, що призводить до відхилення одного чи декількох параметрів польоту (висотно-швидкісних параметрів, перевантаження, кутів крену, тангажу, атаки, сковзання, траєкторних параметрів) від заданих.

2.46. Розгерметизація гідросистеми.

2.47. Падіння тиску в одній чи декількох гідросистемах без розгерметизації.

2.48. Недопустиме порушення характеристик електроживлення постійним та/або змінним струмом від одного чи декількох розподільних пристроїв системи електропостачання.

2.49. Перехід на аварійне живлення постійним або змінним струмом.

2.50. Попадання в зону небезпечних метеоявищ.

2.51. Ураження ПС розрядом атмосферного електричного заряду в польоті, що призвело до пошкодження елементів конструкції ПС, відмови двигуна або хоча б однієї із систем.

2.52. Пошкодження ПС градом.

2.53. Відмова бортового радіолокатора під час польотів у зонах грозової діяльності.

2.54. Зіткнення з птахами або іншими об'єктами в польоті, яке призвело до пошкодження елементів планера, двигуна або порушення режиму його роботи.

2.55. Порушення порядку і термінів передачі на борт ПС штормових попереджень або інформації про стан погоди за маршрутом польоту, у пунктах зльоту і посадки, що потребує зміни плану польоту.

2.56. Порушення відповідного експлуатаційного мінімуму аеродрому при зльоті, посадці.

2.57. Порушення норм завантаженості чи центрівки, які рекомендовані КЛЕ, правил перевезення небезпечних вантажів (у тому числі їх оформлення).

2.58. Порушення встановлених правил і схем набирання висоти, виходу із зони аеродрому, зниження чи заходження на посадку.

2.59. Зміна заданого рівня (ешелону) польоту без дозволу органу ОПР при польоті у контрольованому повітряному просторі.

2.60. Політ ПС у контрольованому повітряному просторі без дозволу органів ОПР.

2.61. Зліт, політ або посадка ПС з конфігурацією, що не відповідає вимогам КЛЕ.

2.62. Вимушена посадка ПС.

2.63. Груба посадка ПС, після якої необхідне спеціальне технічне обслуговування.

2.64. Повернення на аеродром вильоту незалежно від його причини.

2.65. Вживання членами екіпажу в польоті або безпосередньо перед польотом алкогольних напоїв та/або наркотичних засобів.

2.66. Прийняття і випуск ПС з непідготовленої ЗПС.

2.67. Самовільне скидання вантажу.

2.68. Відмова в роботі наземного радіотехнічного та світлотехнічного забезпечення, виходу з ладу аеродромного метеорологічного обладнання при виконанні польоту ПС, що призвела до втрати радіозв'язку, орієнтування, відходу на запасний аеродром або зумовила посадку в умовах нижче встановленого експлуатаційного мінімуму аеродрому.

2.69. Перерваний зліт незалежно від наслідків.

2.70. Випуск обледенілого ПС у політ.

2.71. Відмова системи очищення вікон кабіни екіпажу, що призвело до погіршення видимості до меж, коли екіпаж не може виконувати посадку в даних умовах.

2.72. Зниження тиску або перенадув гермокабіни, що призвело до необхідності екстреного зниження або неможливості продовження безпечного польоту ПС.

2.73. Помилкове спрацювання системи пожежогасіння або сигналізації про пожежу.

2.74. Виліт ПС у разі наявності відмов, що не входять у перелік відмов, дозволених для вильоту.

2.75. Випуск ПС у політ з незавершеним технічним обслуговуванням.

2.76. Заправлення ПС некондиційним ПММ.

2.77. Неспрацювання системи розпізнання або системи сигналізації небезпечного зближення із землею.

2.78. Обрив зовнішньої підвіски.

1. Комісія з розслідування АП та інциденту користується правами, що встановлені законодавством України, у тому числі має необмежений та негайний доступ до всіх свідчень, що належать до даної АП чи інциденту, без попередньої згоди органів виконавчої влади.

2. Комісії з розслідування АП та інциденту надається незалежність у проведенні розслідування та необмежені повноваження на його проведення.

3. Призначений голова комісії з розслідування АП та інцидентів є відповідальною посадовою особою, розпорядження і вказівки якого відносно даного розслідування підлягають обов'язковому виконанню всіма посадовими особами, пов'язаними з розслідуванням.

4. Голова комісії зобов'язаний:

а) після прибуття на місце АП або інциденту:

інформувати органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування;

оглянути місце АП або інциденту, при необхідності вжити термінові дії щодо зберігання доказових матеріалів;

провести організаційне засідання комісії, на якому ознайомити членів комісії з наявною інформацією щодо АП, організувати підкомісії, робочі групи, призначити їх керівників, визначити необхідність додаткового залучення спеціалістів до роботи комісії, визначити порядок ведення робіт і основні завдання на найближчі дні;

проінструктувати членів комісії з питань техніки безпеки під час роботи на місці АП із записом у протоколі засідання комісії;

затвердити план роботи комісії і підкомісій;

забезпечити вилучення і передавання на відповідальне збереження носіїв інформації бортових реєстраторів, фотореєстраторів, наземних магнітофонів, льотної, технічної і метеорологічної документації, яка стосується до даного польоту;

передати узгоджене з членами комісії наступне повідомлення;

б) у процесі роботи комісії:

визначати основні напрями в роботі комісії, корегуючи відповідно до цього план її роботи;

забезпечувати в роботі комісії координацію сумісних дій всіх осіб, які беруть участь у розслідуванні;

систематично проводити засідання комісії, вирішуючи на них основні організаційні, методичні та практичні питання розслідування;

після закінчення розслідування провести розбір обставин і причин АП чи інциденту.

5. Голова комісії має право:

без будь-яких перешкод проходити на борт ПС для з'ясування обставин АП чи інциденту;

обстежити ПС, майно, яке знаходиться на борту ПС або залучене до АП чи інциденту ззовні, а також засоби та об'єкти забезпечення польотів ПС;

приймати рішення згідно з наданими йому повноваженнями органом з розслідування АП чи інциденту з усіх організаційних, методичних і практичних питань розслідування;

давати обов'язкові для виконання розпорядження та вказівки всім учасникам розслідування, а також посадовим особам підприємств ЦА з питань щодо розслідування АП чи інциденту;

рекомендувати вжиття термінових заходів щодо забезпечення безпеки польотів, необхідність яких виникла в процесі розслідування АП чи інциденту;

доручати в установленому порядку проведення необхідних випробувань та досліджень для встановлення причин АП чи інциденту, а також обґрунтування і розроблення рекомендацій з безпеки польотів;

направляти згідно з рішенням комісії на лабораторні випробування та дослідження матеріали, окремі деталі, агрегати й елементи конструкції ПС;

вимагати від посадових осіб міністерств, підприємств і організацій незалежно від форм власності необхідні матеріали і документи з питань, пов'язаних з проведенням розслідування;

залучати до роботи комісії (за згодою керівників відповідних міністерств і організацій або їх повноважних представників у комісії) експертів для розв'язання конкретних завдань, що потребують знань у відповідних галузях науки і техніки;

залучати до роботи на місці АП чи інциденту технічні засоби будь-яких підприємств та організацій;

опитувати очевидців АП чи інциденту, будь-яких осіб, що мають або можуть мати до них відношення;

одержувати від бюро судово-медичної експертизи результати досліджень загиблих при АП;

рекомендувати відстороняти від виконання службових обов'язків осіб, дії яких сприяли виникненню АП;

відстороняти від участі в розслідуванні осіб (за винятком членів комісії), які порушують правила розслідування;

установлювати розпорядок роботи комісії;

надавати матеріали для роботи комісій з інших видів розслідувань.

6. Голова комісії відповідає за:

об'єктивність, якість і строки розслідування, правильність оформлення документів;

обґрунтування прийнятих ним рішень з питань розслідування АП і виданих рекомендацій.

7. Члени комісії забезпечують проведення робіт за дорученням голови комісії. У разі відсутності голови за його дорученням один із членів комісії виконує його функції згідно з пунктами 4, 5 та відповідає за їх виконання згідно з пунктом 6.

8. Голова підкомісії зобов'язаний:

визначати основні напрями роботи підкомісії, робочих груп з розслідування АП;

надавати пропозиції щодо складу підкомісії та робочих груп згідно з планом роботи підкомісії і робочих груп, затвердженим на засіданні підкомісії;

організувати та забезпечити координацію роботи робочих груп згідно з затвердженим планом;

регулярно проводити засідання підкомісії, обговорювати на них результати розслідування;

забезпечувати повноту, об'єктивність розслідування, складання звіту підкомісії, звітів робочих груп;

уносити до комісії пропозиції щодо дослідження об'єктів авіаційної техніки та інших матеріалів;

проводити інструктаж фахівців щодо техніки безпеки при проведенні розслідування АП.

9. Голова підкомісії має право:

надавати розпорядження про неухильне виконання всіма фахівцями підкомісії, експертом з питань розслідування, що належать до їхньої компетенції;

запитувати через голову комісії необхідні матеріали, опитувати посадових осіб авіакомпаній, учбових закладів, підприємств, організацій, міністерств;

залучати за узгодженням з головами інших підкомісій фахівців для проведення експертиз та участі в нарадах підкомісії та робочих груп;

ознайомлюватись з усіма матеріалами розслідування даної АП.

10. Члени комісії зобов'язані:

брати участь особисто в роботі однієї з підкомісій;

виконувати розпорядження і вказівки керівництва комісії;

всебічно, повно і об'єктивно проводити розслідування, узгоджуючи всі свої дії з головою комісії (підкомісії);

після закінчення роботи комісії підписати остаточний звіт.

11. Члени комісії мають право:

без будь-яких перешкод проходити на борт ПС для з'ясування обставин АП чи інциденту;

обстежити ПС, майно яке знаходиться на борту ПС або залучене до АП чи інциденту ззовні, незалежно від приналежності його, а також засоби та об'єкти забезпечення польотів ПС;

ознайомлюватися з усіма матеріалами, що мають відношення до даного розслідування АП чи інциденту;

опитувати очевидців АП чи інциденту, будь-яких осіб, що мають або можуть мати до них відношення;

уносити пропозиції щодо поліпшення роботи комісії;

уносити пропозиції щодо участі в розслідуванні спеціалістів та експертів, отримувати необхідні матеріали, а також дослідження вузлів і деталей ПС з указівкою мети дослідження, а також з інших питань, пов'язаних з розслідуванням;

відображати свою думку в протоколах засідань комісії, візувати протоколи, вимагати уточнення викладених у них формулювань;

у разі незгоди з рішенням і висновками звіту комісії з розслідування викласти до нього свою особливу думку;

вимагати до акта розслідування додаткових матеріалів і документів.

12. Експерт зобов'язаний:

проводити повне й об'єктивне дослідження речових доказів, матеріалів і документів з питань, які стосуються його компетенції;

давати письмовий висновок з питань, які поставлені йому комісією (підкомісією), з відповідним його оформленням;

виконувати розпорядження голови комісії (підкомісії) з питань розслідування АП;