На виконання вимог Повітряного кодексу України та Державної комплексної програми розвитку авіаційного транспорту України на період до 2010 року, схваленої постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 2001 року N 919 "Про додаткові заходи на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 вересня 2000 року", з метою створення єдиної системи управління безпекою польотів цивільної авіації України та приведення її у відповідність до стандартів та рекомендованої практики ІКАО

1. Затвердити Положення про систему управління безпекою польотів на авіаційному транспорті (далі - Положення), що додається.

2. Департаменту інспектування безпеки польотів (Міщенко В.К.):

2.1. Забезпечити подання цього Положення на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

2.2. Керівникам структурних підрозділів Державіаслужби вивчити та взяти до керівництва зазначене Положення;

2.3. Експлуатантам на підставі цього Положення розробити та впровадити систему управління безпекою польотів.

3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1.1. Це Положення розроблене на виконання вимог Повітряного кодексу України та Державної комплексної програми розвитку авіаційного транспорту України на період до 2010 року, схваленої постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 2001 року N 919 "Про додаткові заходи на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 вересня 2000 року", з метою створення єдиної системи управління безпекою польотів цивільної авіації України та приведення її у відповідність до стандартів та рекомендованої практики ІКАО.

1.2. Положення визначає порядок організації робіт щодо попередження авіаційних подій, завдання та функції управління, органів, об'єктів та суб'єктів управління, встановлює форми контролю за виконанням робіт.

1.3. Дія цього Положення поширюється на всіх суб'єктів цивільної авіації України незалежно від форм власності (далі - експлуатанти), у тому числі на організації та громадян, які здійснюють експлуатацію повітряних суден, виконання і забезпечення польотів та обслуговування повітряного руху на території України.

1.4. Управління безпекою польотів у цивільній авіації здійснює Державна служба України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації (Державіаслужба).

1.5. Управління безпекою польотів у авіакомпаніях і в авіапідприємствах здійснюють перші керівники експлуатантів (авіакомпаній та авіапідприємств).

1.6. Експлуатанти на підставі цього Положення впроваджують систему управління безпекою польотів авіакомпанії (авіапідприємства).

1.7. Нормативні посилання

При розробці Положення використовувалися такі нормативно-правові акти:

- Повітряний кодекс України;

- Закон України "Про транспорт";

- Указ Президента України від 15.07.2004 N 803 "Про Державну службу України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації", із змінами, унесеними згідно з Указом Президента від 16.08.2004 N 912;

- постанова Кабінету Міністрів України від 04.03.97 N 204 "Про затвердження Порядку здійснення нагляду за забезпеченням безпеки руху на транспорті";

- постанова Кабінету Міністрів України від 27.07.2001 N 919 "Про додаткові заходи на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 вересня 2000 року";

- Порядок збирання та практичного використання інформації бортових систем реєстрації на підприємствах цивільної авіації України, затверджений наказом Державіаслужби від 14.11.2005 N 850 та зареєстрований в Мін'юсті 29.11.2005 за N 1433/11713;

- Правила розслідування авіаційних подій з цивільними повітряними суднами в Україні, затверджені наказом Державіаслужби від 03.08.2005 N 565, зареєстровані в Мін'юсті 26.08.2005 за N 928/11208;

- Положення про призначене авіапідприємство з боку України на експлуатацію міжнародної повітряної лінії, затверджене наказом Державіаслужби від 24.12.2004 N 247 та зареєстроване в Мін'юсті 29.12.2004 за N 1665/10264;

- Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року N 1112;

- додаток 1 ІКАО до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 р. "Выдача свидетельств авиационному персоналу";

- додаток 6 ІКАО до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 р. "Эксплуатация воздушных судов";

- додаток 8 ІКАО до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 р. "Летная годность воздушных судов";

- додаток 13 ІКАО до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 р. "Расследование авиационных происшествий и инцидентов";

- керівництва ІКАО:

- "Руководство по расследованию авиационных происшествий и инцидентов" (Дос 9756 AN/9655);

- "Руководство по предотвращению авиационных происшествий" (Дос 9422);

- "Руководство по процедурам эксплуатационной инспекции, сертификации и постоянного надзора" (Дос 8335 AN/879);

- "Руководство по организации контроля за обеспечением безопасности полетов" (Дос 9734 AN/959).

1.8. Скорочення

АТС - авіаційно-транспортна система

АП - авіаційна подія

АТ - авіаційна техніка

АТБ - авіаційно-технічна база

БП - безпека польотів

ДІБП - Департамент інспектування безпеки польотів

ІКАО (ICAO) - Міжнародна організація цивільної авіації

КЛЕ ПС - керівництво з льотної експлуатації повітряних суден

КОСПАС-САРСАТ - міжнародна космічна система пошуку аварійних суден

КЦПР ЦА - координаційний центр пошуку та рятування цивільної авіації

ОПР - обслуговування повітряного руху

ПС - повітряне судно

ТО ПС - технічне обслуговування повітряного судна

Укравіапошук - Державна авіаційна пошуково-рятувальна служба

ЦА - цивільна авіація

ЦДС - центральна диспетчерська служба

1.9. Визначення

У цьому Положенні терміни мають такі визначення:

авіаційна подія - подія, пов'язана з використанням ПС, яка має місце з моменту, коли будь-яка особа піднімається на борт з наміром здійснити політ, до моменту, коли всі особи, що перебували на борту, покинули ПС, і в ході якої будь-яка особа отримує тілесні ушкодження із смертельним наслідком або серйозні тілесні ушкодження, або ПС одержує серйозні пошкодження конструкції, або виникла інша загроза безпеці польотів. АП поділяються на катастрофи, аварії, серйозні інциденти та інциденти;

авіаційно-транспортна система - сукупність елементів (суб'єктів) системи, діючих і взаємодіючих для задоволення потреб суспільства в авіаційних роботах та перевезеннях. Суб'єктами АТС є ПС з їх екіпажами, авіакомпанії, аеродроми і аеропорти, організації з ТО ПС, ОПР, авіаційна адміністрація та установи з нагляду за безпекою польотів;

акредитація - процедура, під час якої національний орган з акредитації документально засвідчує компетентність юридичної особи чи відповідного органу з оцінки відповідності виконувати певні види робіт (випробування, калібрування, сертифікацію, контроль);

аналіз польотних даних - процес аналізу зареєстрованих польотних даних з метою підвищення рівня безпеки польоту;

безпека - відсутність неприпустимого ризику, пов'язаного з травмуванням або загибеллю людей, заподіянням збитків навколишньому середовищу;

безпека польотів - комплексна характеристика повітряного транспорту та авіаційної діяльності, яка визначає здатність виконувати польоти без загрози для життя і здоров'я людей;

бортовий реєстратор, бортова система реєстрації - обладнання повітряного судна, яке призначається для запису параметричної чи мовної інформації з метою:

здійснення програми аналізу польотних даних про безпеку польотів;

проведення розслідування причин авіаційних подій з повітряними суднами;

вимоги безпеки польотів - вимоги, встановлені законодавчими актами, правилами, настановами, інструкціями, нормативно-технічною документацією тощо, виконання яких забезпечує здатність виконувати польоти без загрози для життя та здоров'я людей;

експлуатант - особа, організація або підприємство, що експлуатує повітряні судна чи пропонує свої послуги в цій галузі;

завдання управління - вимоги, які випливають з головної мети і підлягають задоволенню для її досягнення;

керівництво польотами - здійснення повноважень щодо початку виконання польоту, продовження чи закінчення польоту, а також зміни маршруту в інтересах безпеки ПС, регулярності та ефективності польоту;

контроль - це заздалегідь спланована система професійно обґрунтованих дій перевіряючих органів виконавчої влади, спрямованих на визначання стану об'єкта контролю щодо його відповідності встановленим вимогам, нормам та стандартам, технології роботи, з метою забезпечення якості продукції чи надання послуг при повному забезпеченні безпеки людей та навколишнього середовища;

методи управління - сукупність способів та засобів впливу керівних суб'єктів та об'єктів управління для досягнення визначеної мети;

нагляд - постійний контроль за виконанням експлуатантами вимог нормативних актів щодо забезпечення безпеки польотів, авіаційної та екологічної безпеки;

небезпечне відхилення - зниження якості функціонування технологічного комплексу "ПС - екіпаж - середовище", яке впливає на безпеку польоту;

оперативне реагування на авіаційну подію - це комплекс заходів, що здійснюються на різних рівнях управління від Державіаслужби до підприємства після отримання інформації про виникнення АП, з метою оперативної ліквідації та мінімізації наслідків, об'єктивного розслідування обставин та причин, розробки та вжиття заходів щодо її попередження в подальшому та контролю за їх виконанням;

органи управління - установи, організації, підприємства та їх структурні підрозділи, що мають право приймати управлінські рішення в межах своєї компетенції і контролювати виконання прийнятих рішень;

особлива ситуація - ситуація, яка виникає в польоті через вплив небезпечних факторів або їх збіг, що призводять до зниження безпеки польотів;

підтвердження відповідності - діяльність, наслідком якої є гарантування того, що продукція, системи якості, системи управління якістю системи управління довкіллям, персонал відповідають встановленим законодавством вимогам;

польотна інформація, польотні дані - параметрична та мовна інформація, котра відтворюється із записів бортових реєстраторів, а також із обов'язкових та добровільних повідомлень екіпажу ПС;

принципи управління - правила, якими керуються суб'єкти управління. Принципи управління визначають вимоги до системи, процесу та механізму управління;

причина авіаційної події - сукупність взаємопов'язаних факторів, що призвели до авіаційної події;

регулярний контроль польотів - контроль за якістю функціонування технологічного комплексу "ПС - екіпаж - середовище" згідно з програмою аналізу польотних даних;

ризик - поява обставин, що обумовлюють виникнення особливих ситуацій у польоті;

розслідування - процес, який проводиться з метою попередження АП і включає збір та аналіз інформації, підготовку висновків, установлення причин авіаційних подій та розроблення рекомендацій щодо забезпечення безпеки польотів;

сертифікація - процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку орган документально засвідчує відповідність персоналу, продукції, систем якості, систем управління якістю, систем управління довкіллям встановленим законодавством вимогам;

система управління безпекою - структурована та документована система, яка дозволяє персоналу експлуатанта ефективно забезпечувати безпеку польотів;

суб'єкти управління - персонал, структурні підрозділи, спеціально створені органи, які впливають на систему управління з метою забезпечення її функціонування;

технічне обслуговування - проведення робіт, необхідних для збереження льотної придатності ПС, включаючи контрольно-відновлювальні роботи, перевірки, заміни, ліквідацію дефектів, які виконуються як окремо, так і в поєднанні, а також практичне виконання модифікацій чи ремонту;

управління безпекою на транспорті - підготовка, прийняття і реалізація управлінських рішень зі здійснення організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих на забезпечення безпеки, збереження здоров'я людей і навколишнього природного середовища, на авіаційному транспорті;

управлінське рішення - директивний акт цілеспрямованого впливу на об'єкт управління, який характеризує конкретну управлінську ситуацію і містить заходи, програму досягнення мети;

фактор - суттєва обставина, яка впливає на виникнення небезпечної ситуації (ризику);

фактори безпосередні - обставини, котрі безпосередньо призвели до авіаційної події і пов'язані з помилками екіпажу або відмовами техніки;

фактори супутні - обставини, котрі сприяли негативному розвитку особливої ситуації в польоті;

фактори головні - обставини, пов'язані з недоліками в організації та управлінні діяльністю авіації, ергономічними і конструктивно-виробничими недоліками повітряних суден;

функції управління - конкретні дії або сукупність дій, які забезпечують досягнення поставленої мети (завдань).

2.1. Управління безпекою польотів ПС повинно забезпечувати виявлення та оцінку негативних факторів, що впливають на рівень безпеки, підготовку, прийняття та реалізацію управлінських рішень, спрямованих на забезпечення безпеки, збереження життя та здоров'я людей, охорону навколишнього природного середовища.

2.2. Державіаслужба здійснює управління безпекою польотів у цивільній авіації України відповідно до Повітряного кодексу та Положення про Державну службу України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації шляхом нормативного регулювання діяльності всіх суб'єктів цивільної авіації, проведення реєстрації та сертифікації об'єктів і суб'єктів, ліцензування їх діяльності та здійснення контролю та нагляду за забезпеченням безпеки польотів повітряних суден. Система державного регулювання та управління безпекою польотів ( додаток 1.

2.3. Керівники експлуатантів авіаційної техніки, аеропортів, аеродромів та органів обслуговування повітряного руху здійснюють безпосереднє управління із забезпечення безпеки польотів повітряних суден.

2.4. Основними принципами в організації роботи з управління безпекою польотів ПС є:

- принцип системності - передбачає діяльність, яка повинна носити системний, постійний та упорядкований характер, що охоплює всі складові системи;

- принцип випередження - передбачає діяльність, яка носить випереджувальний характер, спрямовану на своєчасне виявлення та усунення негативних факторів, що можуть привести до авіаційних подій;

- принцип колективізму - передбачає участь всіх працівників підприємств у роботі із забезпечення безпеки згідно з своїми функціональними обов'язками;

- принцип інформованості - передбачає діяльність, яка базується на максимальній інформованості кожного працівника про небезпечні фактори;

- принцип виявлення та усунення причин - передбачає проведення профілактичної роботи, спрямованої на усунення виявлених недоліків;

- принцип адекватності - відповідність заходів з безпеки реальним та потенційним загрозам;

- принцип відповідальності - передбачає усвідомлення кожним працівником його відповідальності за конкретні питання, що визначають безпеку авіації.

2.5. Основні принципи безпечного управління авіакомпанією (авіапідприємством) передбачають, що експлуатант визначає та приймає концепцію, формує політику та розробляє правила безпечної експлуатації повітряних суден, впроваджує їх у практику та здійснює контроль щодо їх дотримання під час експлуатації. Концептуальна схема безпечного управління авіакомпанією ( додаток 2.

2.5.1. Концепція визначає мету авіакомпанії бути безпечною, виходячи із принципу, що безпека польотів є найвищим пріоритетом авіаційної діяльності, котра забезпечує досягнення виробничих завдань завдяки збереженню всіх ресурсів, їх іміджу щодо безпечного перевезення пасажирів та виконання інших завдань авіакомпанії (авіапідприємства).

Основним принципом управління є концентрація основної уваги на виявленні та усуненні недоліків у самій системі управління безпекою польотів, а не на помилках в індивідуальних діях авіаційного персоналу.

2.5.2. Політика передбачає реалізацію засобів та методів щодо вирішення конкретних завдань, пов'язаних з професійною підготовкою персоналу, забезпеченням та виконанням польотів, забезпеченням льотної придатності повітряних суден, формуванням корпоративної культури експлуатанта. Корпоративна культура визначає дотримання встановлених норм та правил. Безпечна корпоративна культура не допускає свідомого порушення авіаційних правил польотів та всіх видів забезпечення польотів.

Політика формується керівниками структурних підрозділів експлуатанта за напрямами діяльності. Політика повинна відповідати прийнятій концепції експлуатанта.

2.5.3. Правила повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів цивільної авіації України та враховувати вимоги стандартів і рекомендовану практику ІКАО та інших міжнародних організацій цивільної авіації.

2.5.4. Керівництво експлуатанта здійснює постійний контроль за дотриманням екіпажами та іншими співробітниками встановлених правил.

3.1. Завданням системи управління безпекою є попередження авіаційних подій та забезпечення безпеки польотів.

3.2. Діяльність щодо попередження авіаційних подій полягає в своєчасному виявленні та усуненні аварійних факторів.

3.2.1. Фактори, що впливають на безпеку польотів, поділяються на три основні групи: людський, технічний і фактор середовища, пов'язаний з недоліками обслуговування повітряного руху, метеозабезпечення та аеродромно-технічного забезпечення польотів.

3.2.2. Головними факторами, що впливають на безпеку польотів, є організаційні фактори на всіх рівнях управління цивільною авіацією, у тому числі досконалість системи державного регулювання і нормативного забезпечення та нагляду за діяльністю цивільної авіації, забезпечення професійної придатності авіаційного персоналу, забезпечення льотної придатності повітряних суден, забезпечення безпеки польотів при організації льотної роботи, обслуговуванні повітряного руху, аеродромному та метеорологічному забезпеченні.

3.2.3. Безпосередніми факторами аварійності повітряних суден є фактори: екіпажу (людський фактор), технічний фактор (відмови систем повітряних суден) і недоліки в організації підготовки та забезпечення польотів.

3.2.4. Супутніми факторами, що впливають на розвиток аварійної ситуації в польоті, є: психофізіологічний стан екіпажу, недоліки в підготовці та забезпеченні польоту, стан зовнішнього середовища.

3.2.5. Класифікація причин/факторів авіаційних подій ( додаток 3) з урахуванням їхнього взаємозв'язку включає три рівні:

- безпосередні причини/фактори (помилки екіпажу, відмови авіаційної техніки, небезпечний вплив зовнішнього середовища);

- супутні причини/фактори, котрі сприяють негативному розвитку особливої ситуації в польоті (втома екіпажу, складні метеоумови та ін.);

- головні причини/фактори, котрі включають недоліки в організації на всіх рівнях авіаційно-транспортної системи, ергономічні та конструктивно-виробничі недоліки ПС.

3.2.6. Головні причини/фактори обумовлюють виникнення безпосередніх причин АП, тому основні напрями профілактичної діяльності повинні бути спрямовані на усунення недоліків на рівні головних причин/факторів.

3.3. Управління безпекою польотів ПС повинно вимагати виконання таких основних завдань ( додаток 4):

- створення нормативно-правової бази щодо безпеки польотів;

- сертифікація та ліцензування експлуатантів;

- контроль діяльності експлуатантів за виконанням авіаційних правил та нормативно-правових актів;

- нагляд за безпекою польотів;

- інформаційно-аналітична діяльність щодо безпеки польотів;

- організація підготовки, забезпечення та виконання польотів;

- професійна підготовка та підтвердження кваліфікації авіаційних фахівців із урахуванням людського фактора;

- збереження і підтримка льотної придатності ПС;

- організація повітряного руху;

- аеродромне забезпечення польотів;

- метеорологічне забезпечення;

- забезпечення пально-мастильними матеріалами.

3.4. Функція організації роботи в сфері управління безпекою на транспорті передбачає формування органів управління, встановлення функціональних обов'язків для структурних підрозділів та посадових осіб, що беруть участь в управлінні. Функції управління ( додаток 5) включають:

- організацію роботи;

- інформацію про стан безпеки;

- оперативне реагування та розслідування АП;

- планування та виконання робіт;

- спеціальні функції;

- пропаганду безпеки;

- контроль;

- управлінські рішення.

3.4.1. Функції державних органів управління:

- Державіаслужба розробляє та вводить у дію національні авіаційні правила, які визначають функції кожного суб'єкта АТС з попередження авіаційних подій та забезпечення безпеки польотів, організовує контроль за їх виконанням;

- проводять сертифікацію експлуатанта і здійснюють постійний нагляд за його діяльністю щодо дотримання правил забезпечення та виконання польотів, видають сертифікати та ліцензії на право авіаційної діяльності;

- проводять розслідування авіаційних подій з ПС України та зарубіжних авіакомпаній, які мали місце на території України, відповідно до національних авіаційних правил та додатка 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію;

- спеціально уповноважений представник Державіаслужби бере участь у розслідуванні авіаційних подій з ПС українських авіакомпаній, які мали місце на території інших держав, згідно з додатком 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію.

Державіаслужба організовує проведення галузевого розслідування причин таких авіаційних подій.

Якщо держава місця авіаційної події не виконує вимоги пунктів 6.5, 6.6 та 6.8 додатка 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, то Державіаслужба приймає необхідні заходи, включаючи інформування авіаційної громадськості, з метою усунення виявлених у результаті галузевого розслідування небезпечних факторів.

3.4.2. Функції експлуатанта:

- розробляє корпоративні авіаційні правила щодо підготовки, забезпечення та виконання польотів згідно з національними авіаційними правилами;

- виконує комерційну діяльність у галузі авіації відповідно до встановлених сертифікатом умов та обмежень;

- розробляє стандартні експлуатаційні процедури, які необхідно виконувати членам льотного екіпажу в процесі виконання польоту. Стандартні авіаційні процедури ґрунтуються на правилах, які визначають порядок дій у польоті, на експлуатаційних мінімумах аеродромів, а також на стандартизованому використанні контрольних переліків для очікуваних умов експлуатації та особливих ситуацій у польоті та на розподілі обов'язків між членами екіпажу. Дотримання цих стандартних правил та порядку дій є невід'ємними умовами забезпечення безпеки польотів;

- розробляє маршрутні довідкові дані з кожного польоту, в які включаються відомості про засоби зв'язку, аеронавігаційні засоби, аеродроми, експлуатаційні мінімуми кожного аеродрому, які використовуються під час виконання польотів з урахуванням мінімумів ПС та командира ПС;

- розробляє і реалізує програму попередження авіаційних подій та забезпечення безпеки польотів, програму аналізу польотних даних на основі параметричної та мовної інформації бортових реєстраторів і добровільних повідомлень льотних екіпажів ПС про особливі події, які мали місце в польоті;

- забезпечує якісне технічне обслуговування ПС;

- забезпечує контроль за виконанням авіаційними спеціалістами всіх категорій вимог національних та корпоративних авіаційних правил, які стосуються їх;

- організовує підготовку та підвищення кваліфікації всіх категорій авіаспеціалістів відповідно до діючих правил;

- забезпечує обслуговуючий персонал та льотні екіпажі кожного типу ПС керівництвами з експлуатації ПС, в яких містяться процедури щодо експлуатації ПС. У керівництвах міститься детальна інформація про системи ПС і контрольні карти, які підлягають використанню, а також враховують аспекти людського фактора;

- у разі авіаційної події з ПС експлуатант забезпечує зберігання всіх записів бортових реєстраторів, які належать до даного польоту, у надійному місці до видачі органу, який уповноважений проводити розслідування авіаційної події.

3.4.3. Функції екіпажу ПС:

екіпаж відповідає за експлуатацію ПС із часу прийняття його уповноваженим членом (бортінженером, бортмеханіком, другим пілотом) від наземного обслуговуючого персоналу перед польотом до здачі ПС після польоту.

Командир повітряного судна:

- відповідає за безпеку всіх членів екіпажу, пасажирів та вантажу, який перебуває на борту, після закриття дверей ПС. Командир відповідає за управління ПС і його безпеку з часу готовності ПС до руху з метою зльоту до моменту його повної зупинки після закінчення польоту чи виключення двигунів. Командир також відповідає за організацію та виконання правил експлуатації ПС екіпажем при підготовці до польоту, у польоті та огляд ПС після польоту;

- вживає заходи щодо суворого дотримання виконання вимог системи контрольних карт;

- відповідає за повідомлення найближчого уповноваженого органу та керівництва експлуатанта щодо будь-якої події з ПС, яка призвела до серйозних тілесних ушкоджень або смерті людей чи нанесення суттєвої шкоди ПС;

- відповідає за повідомлення керівництва експлуатанта після завершення польоту про всі виявлені чи підозрювані недоліки в роботі ПС та його систем;

- у разі авіаційної події з ПС, за можливості, забезпечує зберігання всіх записів бортових реєстраторів, які належать до цього польоту, і самих реєстраторів.

Інші члени екіпажу ПС, підпорядковані командиру ПС, діють відповідно до посадових інструкцій та інших нормативних документів у частині, яка їх стосується, і відповідають за якість виконання своїх функціональних обов'язків.

3.4.4. Функції підприємств, які здійснюють управління повітряним рухом:

- організовують безпеку повітряного руху в підконтрольному повітряному просторі;

- дають екіпажам ПС об'єктивну достовірну інформацію про умови і місцеві правила виконання польотів;

- попереджують зіткнення ПС між собою та з літальними апаратами інших типів.

3.4.5. Інші суб'єкти АТС відповідають за повне, якісне та своєчасне виконання покладених на них функцій щодо забезпечення безпеки польотів.

3.4.6. Усі суб'єкти АТС, діяльність яких впливає на безпеку польотів, розробляють, приймають та виконують корпоративні авіаційні правила попередження АП і забезпечення безпеки польотів у частині, яка належить до їх виробничої діяльності і взаємодії з іншими суб'єктами АТС.

3.4.7. Корпоративні авіаційні правила узгоджуються з Державіаслужбою до їх відповідності національним та міжнародним стандартам.

3.5. Організація робіт повинна включати:

- визначення органів управління безпекою на авіаційному транспорті;

- установлення функціональних обов'язків структурних підрозділів та посадових осіб з питань безпеки;

- регламентацію діяльності керівників та посадових осіб;

- нормативне забезпечення управління безпекою на авіаційному транспорті (розроблення авіаційних правил України відповідно до стандартів та рекомендацій ІКАО).

3.6. Інформація про стан безпеки складається із:

- узагальнення результатів контролю якості функціонування технологічного комплексу "ПС - екіпаж - середовище";

- передачі інформації про небезпечні події;

- обліку інформації про стан події;

- аналізу показників аварійності та стану безпеки;

- інформування керівництва;

- видання бюлетенів з безпеки польотів.

3.7. Оперативне реагування та розслідування авіаційних подій складається із:

- виконання аварійно-рятувальних робіт;

- проведення розслідування авіаційних подій;

- оцінки стану робіт з попередження авіаційних подій та забезпечення безпеки польотів на підприємствах, де така подія сталася.

3.8. Планування та виконання робіт включає:

- розробку і прийняття кожним експлуатантом програми попередження авіаційних подій та забезпечення безпеки польотів ПС і планів заходів щодо їх реалізації;

- забезпечення (виконання) прийнятих завдань;

- супроводження їх виконання на всіх етапах;

- оцінку результатів, контроль виконання завдань у встановленому порядку.

3.9. Спеціальні функції включають:

- акредитацію органів, які виконують функції з сертифікації;

- сертифікацію та встановлення особливих умов та обмежень;

- підтвердження відповідності сертифікаційним вимогам;

- ліцензування окремих видів діяльності.

3.10. Пропаганда безпеки здійснюється шляхом:

- проведення конференцій, семінарів, нарад та спеціальних розборів;

- використання засобів масової інформації;

- здійснення роз'яснювальної роботи.

3.11. Контрольні функції забезпечуються виконанням:

- контролю якості функціонування технологічного комплексу "ПС - екіпаж - середовище";

- постійного контролю керівниками авіапідприємств та уповноваженими особами за виконанням підрозділами і посадовими особами нормативних правил запобігання авіаційним подіям та забезпечення безпеки польотів авіакомпаніями;

- інспектування, що проводиться органами, на які покладено здійснення нагляду за безпекою польотів ПС;

- комплексних перевірок;

- цільових перевірок;

- оперативного контролю.

3.12. Управлінські рішення включають такі етапи:

- підготовку рішення;

- прийняття рішення;

- реалізацію рішення.

4.1. Органи управління

4.1.1. Для організації роботи з безпеки транспорту на всіх рівнях управління створюються відповідні служби.

4.1.2. Управління безпекою польотів у ЦА України на державному рівні покладено на Державіаслужбу, яка здійснює:

державний нагляд за забезпеченням безпеки авіації;

проведення розслідування авіаційних подій до моменту створення незалежного органу з розслідування;

сертифікацію і реєстрацію об'єктів і суб'єктів авіаційної діяльності та її ліцензування;

забезпечення функціонування об'єднаної цивільно-військової системи використання повітряного простору;

регулювання використання повітряного простору та обслуговування повітряного руху;

захист авіації України від незаконного втручання в її діяльність;

забезпечення пошуку та рятування повітряних суден, що зазнають чи зазнали лиха в єдиній системі пошуку і рятування;

сприяння зовнішньоекономічній і міжнародно-правовій діяльності цивільної авіації;

здійснення централізованого державного управління діяльністю цивільної авіації і використанням повітряного простору;

забезпечення розвитку цивільної авіації, науковий супровід діяльності авіації;

забезпечення ефективного використання коштів Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях;

створення рівних умов для розвитку господарської діяльності підприємств цивільної авіації усіх форм власності;

створення умов для інтеграції цивільної авіації України до європейської та світової авіації;

управління об'єктами державної власності і майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Державіаслужби.

4.1.3. Забезпечення організації і контролю виконання робіт з безпеки польотів покладено на Голову Державіаслужби, директора ДІБП та начальників управлінь за напрямами діяльності.

4.1.4. Перші керівники відповідають за забезпечення безпеки польотів на підприємствах цивільної авіації та в авіакомпаніях.

4.1.5. Інспектори експлуатантів з безпеки польотів оперативно взаємодіють з ДІБП, який координує роботу інспекторів експлуатантів та здійснює методичне забезпечення.

4.1.6. Підготовка інспекторів з безпеки польотів здійснюється згідно із затвердженими Державіаслужбою програмами.

4.2. Функціональні обов'язки посадових осіб

4.2.1. Функціональні обов'язки структурних підрозділів і посадових осіб розробляються службою, на яку покладена організація роботи з безпеки на авіаційному транспорті, за напрямом діяльності та затверджуються наказом відповідного керівника.

4.2.2. У положення про структурні підрозділи на всіх рівнях управління та в посадові інструкції повинні бути внесені конкретні обов'язки з питань забезпечення безпеки польотів, у тому числі:

4.2.2.1. Директора ДІБП, який організовує і відповідає за:

- постійний нагляд за сертифікацією експлуатантів; видачею і подовженням дії свідоцтв авіаційного персоналу; експлуатацією та забезпеченням льотної придатності повітряних суден;

- контроль за розробкою, впровадженням та виконанням експлуатантами вимог нормативних актів з питань безпеки польотів;

- контроль за дотриманням технології роботи та взаємодії в екіпажі при виконанні польотів;

- розслідування авіаційних подій згідно з чинними авіаційними правилами;

- аналіз стану безпеки польотів та розробку профілактичних заходів щодо попередження авіаційних подій.

4.2.2.2. Перших керівників авіакомпаній, підприємств, які обслуговують авіаційну техніку, повітряний рух, керівників аеропортів.

4.2.2.3. Заступників перших керівників, які відповідають за контроль і керівництво забезпечення та виконання польотів.

4.2.2.4. Головних пілотів, пілотів-інструкторів, інспекторів щодо безпеки польотів і тих, які відповідають за якість технічного обслуговування ПС.

4.2.2.5. Командирів ПС та диспетчерів служби ОПР.

4.2.3. Функціональні обов'язки структурних підрозділів і посадових осіб щодо попередження авіаційних подій та забезпечення безпеки польотів підлягають перегляду в установленому порядку.

4.3. Регламентація діяльності

4.3.1. На підставі функціональних обов'язків з безпеки польотів посадових осіб всіх рівнів управління повинні бути розроблені та затверджені наказом відповідного органу управління основні нормативи особистої участі посадових осіб у проведенні заходів щодо зміцнення дисципліни і забезпечення безпеки польотів (далі - основні нормативи) (додаток 6).

4.3.2. Контроль за виконанням основних нормативів посадовими особами Державіаслужби покладається на заступників Голови (за напрямами діяльності).

4.3.3. Контроль за виконанням основних нормативів керівниками авіапідприємств покладається на ДІБП.

4.3.4. Контроль за виконанням основних нормативів посадовими особами авіапідприємств покладається на їх керівників.

4.3.5. Для попередження авіаційних подій та забезпечення системності у роботі з питань безпеки польотів запроваджується проведення Днів безпеки.

4.3.6. Дні безпеки проводяться:

- на підприємствах - не рідше одного разу на місяць;

- в Державіаслужбі - не рідше одного разу в квартал.

4.3.7. Перед проведенням Дня безпеки видається відповідним органом (Державіаслужбою або авіапідприємством) наказ, у якому:

- указуються підприємства, організації, установи тощо, які підлягають перевірці;

- призначається склад комісії з перевірки і терміни її роботи. Очолює комісію керівник підприємства; голова Державіаслужби;

- зазначаються основні питання, які підлягають перевірці.

4.3.8. Примірний перелік питань, які потребують висвітлення під час проведення Дня безпеки, наведено в додатку 7.

4.3.9. Матеріали перевірок, здійснених під час проведення Дня безпеки, оформлюються актом про результати перевірки стану організації роботи з питань безпеки польотів. Форма акта про результати перевірки стану організації роботи з питань безпеки польотів наведена у додатку 8.

4.3.10. Державіаслужба та експлуатанти створюють комісії з безпеки польотів для аналізу стану безпеки польотів та розробки профілактичних заходів.

4.3.11. За результатами проведення Дня безпеки видається відповідний наказ із переліком заходів для покращання роботи, усунення виявлених недоліків.

4.3.12. Питання безпеки польотів повинно розглядатися не рідше:

- двох разів на рік на колегії Державіаслужби;

- одного разу на квартал на комісії експлуатанта з безпеки польотів.

5.1. Передача інформації про авіаційні події

5.1.1. Інформування про АП з ПС в ЦА України здійснюється в порядку і терміни, встановлені Правилами розслідування авіаційних подій з цивільними повітряними суднами в Україні.

5.1.2. Сповіщення про АП з ПС в Україні виконуються органами ОПР ЦА, постами аварійного сповіщення місцевих органів виконавчої влади. Інформація про АП може надійти з центру координації КОСПАС-САРСАТ. Інформація про АП негайно направляється у КЦПР ЦА для прийняття рішення.

Інформація про АП передається з використанням найбільш простих і ефективних засобів зв'язку.

5.1.3. При катастрофах, аваріях та серйозних інцидентах подаються:

первинне повідомлення про АП, яке передається негайно;

первинне донесення, яке уточнює обставини АП;

наступне донесення, яке конкретизує інформацію про АП.

При інцидентах надається тільки первинне повідомлення.

5.1.4. Порядок сповіщення про АП з ПС України на території України, порядок сповіщення про авіаційні події з повітряними суднами України на території іноземних держав, порядок сповіщення про авіаційні події з повітряними суднами іноземних держав на території України визначені в Правилах розслідування авіаційних подій з цивільними повітряними суднами в Україні та додатку 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію.

5.1.5. Первинне повідомлення про АП надається з метою своєчасного проведення ефективних пошуково-рятувальних робіт, оперативного оповіщення керівних посадових осіб, формування комісії з розслідування та її швидкого прибуття на місце події.

5.1.6. Інформування керівництва Державіаслужби про авіаційні події здійснюється негайно після отримання первинного повідомлення черговим зміни ЦДС.

5.1.7. У разі катастрофи, аварії або серйозного інциденту в районі відповідальності аеропорту ЦА за пошук та рятування керівник авіаційного підприємства забезпечує негайну передачу інформації до ЦДС Державіаслужби і до Українського центру планування використання повітряного простору та регулювання повітряного руху України (Украероцентр) та КЦПР ЦА.

5.1.8. Якщо під час АП сталися нещасні випадки зі смертельним наслідком, груповий нещасний випадок або пропали безвісти члени екіпажу чи пасажири, інформація про ці випадки передається до відповідального територіального органу Держнаглядохоронпраці згідно з Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.

5.1.9. Повідомлення про АП з цивільним ПС з максимальною масою понад 2250 кг Державіаслужба направляє в ІКАО.

5.1.10. Директор ДІБП передає первинне повідомлення про авіаційні події, надсилається за формою, наведеною у додатку 9.

5.1.11. Інформування керівництва Державіаслужби про стан аварійності в ЦА України здійснюється щотижня на оперативних нарадах у визначений день директором ДІБП або його заступником шляхом надання довідки про АП за поточний період та заходи, які вживаються для їх попередження.

5.2. Облік авіаційних подій

5.2.1. Кожні АП підлягають обов'язковому обліку в Державіаслужбі, а також у організаціях експлуатантів, яким належать цивільні ПС, з якими відбулися АП.

5.2.2. Кожні АП та інциденти повинні бути класифіковані та визначені за всіма виявленими під час розслідування причинами/факторами.

5.2.3. Облік АП за їх класифікацією ведеться у відповідних журналах реєстрації авіаційних подій та в комп'ютерах за формою, наведеною в додатку 10.

5.2.4. Облік АП з небезпечними вантажами ведеться в журналі реєстрації авіаційних подій з небезпечними вантажами за формою, наведеною в додатку 11.

5.2.5. Державіаслужба веде облік авіаційних подій в цілому з повітряними суднами України і визначає їх остаточну класифікацію, а також створює належне інформаційне забезпечення щодо аналізу стану БП з метою сприяння ефективному та оперативному використанню експлуатантами інформації про авіаційні події.

5.3. Аналіз інформації

5.3.1. Експлуатанти складають щомісячні звіти стану безпеки польотів, причин АП та інцидентів. За результатами розслідування АП за рік експлуатанти готують аналіз стану безпеки польотів. Уся сукупність виявлених під час розслідування АП причин/факторів використовується як інформаційна база проведення аналізу. За результатами аналізу розробляються рекомендації з підвищення рівня безпеки польотів. Аналіз з рекомендаціями направляється до Державіаслужби не пізніше 30 січня.

5.3.2. Інспектори з безпеки польотів експлуатантів щомісяця складають повідомлення про стан безпеки польотів і вжиті заходи та пропозиції з підвищення рівня безпеки польотів. Повідомлення до 5 числа наступного за звітним місяця направляються до ДІБП Державіаслужби.

5.3.3. Інспекції з безпеки польотів експлуатантів щокварталу складають аналіз про стан безпеки польотів. За результатами аналізу про стан безпеки польотів розробляються профілактичні заходи і видається наказ з їх реалізації. Копії наказів до 10 числа наступного за кварталом місяця направляються до ДІБП Державіаслужби.

5.3.4. ДІБП Державіаслужби готує і випускає щомісячні, щоквартальні оперативні довідки, піврічний і річний аналіз щодо стану безпеки польотів.

5.3.5. Щомісячні інформації направляються експлуатантам до 20 числа місяця, наступного за звітним.

5.3.6. Зведений річний аналіз стану безпеки польотів у ЦА України подається на розгляд і затвердження Колегії Державіаслужби до 15 лютого, після затвердження - до 25 лютого направляється у відповідні міністерства та експлуатантам ПС України.

6.1. Аварійно-рятувальні роботи

6.1.1. Аварійно-рятувальні роботи здійснюються відповідно до вимог Законів України "Про аварійно-рятувальні служби" та "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" та інших нормативно-правових актів.

6.1.2. Координація робіт аварійно-рятувальних служб здійснюється комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Державіаслужби.

6.1.3. Для оперативного реагування на можливі авіаційні події та координації робіт аварійно-рятувальних служб у святкові дні наказом Державіаслужби вводиться чергування відповідальних працівників.

6.2. Розслідування авіаційних подій

6.2.1. Розслідування авіаційних подій на авіаційному транспорті здійснюється згідно з Правилами розслідування авіаційних подій з цивільними повітряними суднами в Україні, стандартами та рекомендованою практикою ІКАО.

6.2.2. Розслідування АП з ПС України і ПС іноземних держав на території України організовує і проводить Державіаслужба за участю експлуатантів та інших причетних організацій України. Відповідно до цього Державіаслужба формує і призначає комісію з розслідування АП.

6.2.3. Розслідування повинно проводитись у стислі строки, але не більше ніж за 45 діб з моменту АП (90 діб для розслідувань АП з іноземними ПС). Якщо для встановлення причин АП необхідне проведення спеціальних досліджень, то термін розслідування може бути подовжений керівником, який призначив комісію.

6.2.4. Усі авіаційні події підлягають розслідуванню. До авіаційних подій належать:

- катастрофи;

- аварії;

- серйозні інциденти;

- інциденти.

Визначення та порядок розслідування кожного типу АП відображені в Правилах розслідування авіаційних подій з цивільними повітряними суднами в Україні.

6.2.5. Державіаслужба та експлуатанти здійснюють розслідування порушень вимог безпеки польотів, які не належать до авіаційної події, але можуть спричинити негативний вплив на забезпечення безпеки польотів.

6.2.6. Необхідні матеріали стосовно конкретних осіб, що постраждали, можуть бути надані до оформлення остаточного звіту на підставі спільного протокольного рішення комісії та уповноваженого представника спеціального розслідування нещасних випадків від Держнаглядохоронпраці.

6.2.7. За результатами розслідування авіаційних подій складаються звіти відповідно до Правил розслідування авіаційних подій з цивільними повітряними суднами в Україні.

6.2.8. Для розслідування інцидентів залежно від обставин і наслідків Державіаслужба може делегувати повноваження проведення розслідування інцидентів експлуатанту і через ДІБП протягом 3-х годин після отримання первинного повідомлення повинна офіційно інформувати керівника експлуатанта.

6.2.9. Остаточну класифікацію АП та затвердження висновків комісії з розслідування експлуатантів здійснює Державіаслужба.

6.3. Оцінка стану безпеки польотів

6.3.1. Водночас з розслідуванням катастроф і аварій призначається комплексна комісія з перевірки організації льотної роботи, стану льотної придатності ПС, стану інженерно-технічного обслуговування ПС, стану авіаційної безпеки на підприємстві, де сталася подія.

6.3.2. Комісія в тижневий термін здійснює зазначену перевірку, оцінює стан безпеки, готує пропозиції щодо покращення роботи за напрямом діяльності і надає акт перевірки голові комісії з розслідування АП.

6.3.3. Акт комплексної перевірки розглядається на засіданні комісії з розслідування з розробкою оперативних рекомендацій та заходів з питань безпеки. Відповідні рішення оформляються окремим протоколом і додаються до матеріалів розслідування.

6.4. Заходи з попередження авіаційних подій

6.4.1. За результатами розслідування авіаційних подій і рекомендацій комісій з розслідування Державіаслужба і експлуатанти розробляють плани додаткових конкретних заходів щодо запобігання авіаційним подіям у майбутньому та їх реалізації.

6.4.2. Контроль за розробленням експлуатантами заходів здійснюється відповідно до Правил розслідування авіаційних подій з цивільними повітряними суднами в Україні.

6.4.3. Нагляд за реалізацією рекомендацій комісії з розслідування АП здійснюється Державіаслужбою.

6.4.4. Для оцінки стану безпеки польотів у цивільній авіації застосовуються абсолютні і відносні показники (за кількістю АП на 100000 годин нальоту та кількістю загиблих на 1000000 перевезених пасажирів).

7.1. Розробка та прийняття програм та заходи щодо їх реалізації

7.1.1. Програми розробляються на середньостроковий (п'ятирічний) термін, а плани заходів щодо їх реалізації на кожний рік.

7.1.2. Конкретні заходи, спрямовані на виконання певного завдання або усунення конкретних недоліків з питань безпеки, розробляються на термін, достатній для їх виконання.

7.1.3. Державіаслужба реалізує програму безпеки польотів цивільної авіації.

7.1.4. Експлуатанти згідно з встановленими вимогами розробляють програму попередження авіаційних подій та забезпечення безпеки польотів (далі - Програма).

7.1.5. При плануванні заходів дотримуються такі принципи:

- конкретність;

- можливість реалізації - має бути передбачено ресурсне забезпечення;

- ефективність - повинна бути проведена попередня оцінка ефективності запланованих завдань;

- можливість контролю реалізації завдань.

7.1.6. Програми розробляються на підставі:

- вимог законодавчих та нормативних актів;

- результатів аналізу стану аварійності;

- результатів сертифікації, обстежень, оглядів тощо;

- рекомендацій комісій з розслідування транспортних подій;

- приписів органів, що здійснюють нагляд за станом безпеки.

7.1.7. У програмах передбачаються завдання організаційного та технічного характеру.

7.1.8. Заходи щодо реалізації програми розробляються щорічно до 1 січня за формами, які наведені в додатках 12, 13.

7.2. Програма експлуатанта щодо попередження авіаційних подій та забезпечення безпеки польотів

7.2.1. Згідно з вимогами ІКАО, а також правил сертифікації експлуатантів кожен експлуатант розробляє та виконує програму щодо попередження авіаційних подій і забезпечення безпеки польотів.