Відповідно до статті 7 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" , статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" , абзацу першого підпункту 1 пункту 11 Положення про медико-соціальну експертизу , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317, та з метою приведення у відповідність до чинного законодавства

1. Затвердити Порядок встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням трудових обов’язків, та Критерії встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням трудових обов’язків (додаються).

2. Визнати такими, що втратили чинність, наказ МОЗ України від 22 листопада 1995 року № 212 "Про затвердження Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням трудових обов’язків", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 березня 1996 року за № 136/1161, та наказ МОЗ України від 05 серпня 1998 року № 238 "Про затвердження Критеріїв встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках, особливостей працевлаштування хворих та інвалідів та внесення змін і доповнень до Порядку встановлення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я від 22.11.95 № 212", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14 жовтня 1998 року за № 652/3092.

3. Міністру охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, начальникам головних управлінь (управлінь) охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій взяти до відома і керівництва ці Порядок та Критерії .

4. Начальнику Відділу медико-соціальної експертизи (Марунич В.В.):

4.1. Забезпечити подання цього наказу у встановленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4.2. Встановити постійний контроль за застосуванням медико-соціальними експертними комісіями Порядку та Критеріїв встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням трудових обов’язків .

5. Наказ набирає чинності з дня офіційного опублікування.

6. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Міністра Моісеєнко Р.О.

1.1. Цей Порядок регулює механізм встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням трудових обов’язків.

1.2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

кваліфікація - рівень підготовленості, майстерності, ступінь готовності до виконання праці за визначеною спеціальністю чи посадою, що визначається розрядом, класом чи іншими атестаційними категоріями;

обмеження життєдіяльності - помірно виражена, виражена або значно виражена втрата особою внаслідок захворювання, травми (її наслідків) або вроджених вад здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності нарівні з іншими громадянами;

основна професія - це професія, що безпосередньо передувала трудовому каліцтву чи професійному захворюванню чи та, в якій досягнута найвища кваліфікація (найвища заробітна плата), а для осіб некваліфікованої праці - та, що виконувалась тривалий час;

професійна працездатність - здатність даного працівника до роботи за своєю професією (фахом) і кваліфікацією чи за іншою адекватною їй професією (фахом);

професія - це рід трудової діяльності людини, яка володіє комплексом спеціальних знань, практичних навичок, одержаних шляхом спеціальної освіти, навчання чи досвіду, які дають можливість здійснювати роботу в певній сфері виробництва;

фах (спеціальність) - це вид професійної діяльності, яка удосконалена шляхом спеціальної підготовки.

Інші терміни у цьому Порядку вживаються у значеннях, наведених в Законах України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" .

1.3. Обов’язки медико-соціальних експертних комісій (далі - МСЕК) визначені Положенням про медико-соціальну експертизу , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317.

1.4. Медико-соціальна експертиза потерпілого здійснюється МСЕК у складі комісії відповідно до пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317, за наявності:

акта про нещасний випадок, пов‘язаний з виробництвом, за формою Н - 1, наведеною в додатку 4 до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (далі - Порядок);

акта розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П - 4, наведеною в додатку 17 до Порядку ; медичного висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання за формою, наведеною в додатку 16 до Порядку ;

направлення роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд), суду чи прокуратури;

направлення закладу охорони здоров’я , за формою № 088/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110 , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - форма № 088/о).

1.5. За наявності у потерпілого наслідків однієї травми чи професійного захворювання ступінь втрати професійної працездатності у відсотках визначається залежно від тяжкості, але не нижче першого значення, наведеного у Критеріях встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням трудових обов’язків , затверджених цим наказом.

1.6. При встановленні втрати професійної працездатності у відсотках і потреби у додаткових видах допомоги МСЕК виходить тільки з наслідків виробничої травми або професійного захворювання та пов’язаних з ними станів.

1.7. Якщо травма пов’язана з виробництвом чи професійним захворюванням, що погіршили перебіг захворювання, на яке потерпілий страждав раніше, ступінь втрати професійної працездатності визначається, виходячи із спричинених ними порушень функцій організму з урахуванням тих, що були раніше.

1.8. Ступінь втрати професійної працездатності при повторних нещасних випадках на виробництві або нових професійних захворюваннях визначається за наслідками кожного з них окремо, незалежно від того, виникли вони в період роботи в одного роботодавця чи різних роботодавців.