На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.06.93 N 472 та з метою подальшого підвищення якості медико-соціальної експертизи при встановленні ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків,

1. Затвердити Порядок встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків (додається).

2. Скасувати наказ Міністерства охорони здоров'я України від 14.12.93 N 242.

3. Скасувати листа Міністерства охорони здоров'я України від 23.02.95 N 16.05/114.

4. Головному управлінню медико-соціальної експертизи встановити постійний контроль за застосуванням медико-соціальними експертними комісіями цього Порядку.

5. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, керівникам управлінь охорони здоров'я обласних, Київського і Севастопольського міських державних адміністрацій прийняти до відома і керівництва Порядок встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків.

За чинним законодавством власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, а також за моральну шкоду, заподіяну потерпілому внаслідок фізичного чи психічного впливу небезпечних або шкідливих умов праці.

Відшкодування шкоди потерпілому складається з:

а) виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності;

б) виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам сім'ї та утриманцям померлого);

в) компенсації витрат на медичну та соціальну допомогу (посилене харчування, протезування, сторонній догляд тощо).

За наявності факту моральної шкоди - відшкодовується моральна шкода.

Розмір відшкодування втраченого потерпілим заробітку встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності у відсотках і середньомісячного заробітку, який він мав до ушкодження здоров'я.

Утрачений заробіток або його частина відповідно до ступеня втрати професійної працездатності виплачується власником у повному розмірі, тобто без урахування розміру пенсії по інвалідності, а також незалежно від одержуваних потерпілим інших видів пенсій, заробітку (доходу) і стипендії.

Обмеження життєдіяльності потерпілого визначається повною або частковою втратою здатності до самообслуговування, пересування, спілкування, навчання, контролю з поведінкою, а також значним зменшенням обсягу трудової діяльності, зниженням кваліфікації тощо.

Професійна працездатність - здатність даного працівника до роботи за своєю професією (фахом) і кваліфікацією чи за іншою адекватною їй професією (фахом).

Професія - це рід трудової діяльності людини, що володіє комплексом спеціальних знань, практичних навичок, одержаних шляхом спеціальної освіти, навчання чи досвіду, які мають можливість здійснювати роботу в певній сфері виробництва.

Кваліфікація - рівень підготовленості, майстерності, ступінь готовності до виконання праці за визначеною спеціальністю чи посадою, що визначається розрядом, класом чи іншими атестаційними категоріями.

Фах (спеціальність) - це вид професійної діяльності, яка удосконалена шляхом спеціальної підготовки.

Основною професією слід вважати ту, яка безпосередньо передувала трудовому каліцтву чи професійному захворюванню чи та, в якій досягнута найбільш висока кваліфікація (найбільш висока заробітна платня), а для осіб некваліфікованої праці та, що виконувалась найбільш тривалий час.

Зведення про трудову діяльність потерпілого, умови праці та роботи, що виконувалась, уточнюються в процесі огляду, у необхідних випадках запитуються з місця роботи.

1.1. На медико-соціальні експертні комісії (МСЕК) покладено обов'язки:

а) встановлення рівня обмеження життєдіяльності потерпілого, причини, часу настання та групи інвалідності у зв'язку з ушкодженням здоров'я;

б) встановлення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках потерпілим, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням ними трудових обов'язків;

в) встановлення потреби у додаткових видах відшкодування (догляд, харчування, протезування, санаторно-курортне лікування, медикаментозне лікування тощо);

г) встановлення розміру додаткових витрат на розробку та реалізацію індивідуальної програми реабілітації потерпілого за формою, затвердженою МОЗ України від 20.01.92 N 16.01/47;

д) встановлення факту спричинення моральної шкоди;

є) огляд непрацездатних осіб, які були на утриманні померлого і мають право на відшкодування шкоди, а також осіб, які не були на утриманні померлого, але мали на день смерті право на одержання від нього утримання;

ж) визначення медичних показань на право одержання потерпілим автомобіля і протипоказань до керування;

з) встановлення причинного зв'язку смерті інвалідів з наслідками раніше отриманого каліцтва чи професійним захворюванням.

1.2. Огляд потерпілого МСЕК проводить при наявності:

а) акту про нещасний випадок на виробництві (ф.Н-1), висновку спеціалізованого медичного закладу (НДІ профпатології чи відділень профпатології) про професійний характер захворювання, акту розслідування професійного захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу (ф.88-у), направлення власника чи профспілкового органу підприємства, установи, організації, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання;

б) вироку чи рішення суду, постанови або направлення прокурора, слідчого, органу дізнання.

1.3. У разі втрати годувальника додатково додаються:

а) копія свідоцтва відділу реєстрації актів громадянського стану про смерть годувальника чи копія довідки про смерть, що була видана лікувально-профілактичним закладом;

б) довідка житлово-експлуатаційної організації або іншої уповноваженої на це організації про склад сім'ї, а також осіб, які були на утриманні (у тому числі батьків або інших членів сім'ї, які не працюють і доглядають дітей, братів, сестер або онуків покійного віком до 8 років) або копія відповідного рішення суду;

в) довідка навчального закладу про навчання осіб віком до 23 років, які мають право на відшкодування шкоди.

1.4. При встановленні втрати професійної працездатності у відсотках і потреби у додаткових видах відшкодування МСЕК виходить тільки з наслідків даної травми чи іншого ушкодження здоров'я потерпілого.

1.5. У разі, коли трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров'я погіршило перебіг захворювання, яким потерпілий страждав раніше, ступінь втрати професійної працездатності визначається, виходячи із викликаних ним порушень функцій організму з урахуванням тих, що були раніше.

1.6. У разі встановлення декількох професійних захворювань чи іншого ушкодження здоров'я у потерпілого, які він одержав, працюючи на одному підприємстві, МСЕК визначає ступінь втрати професійної працездатності по кожному захворюванню чи іншому ушкодженню здоров'я окремо та враховує загальний відсоток втрати професійної працездатності за сукупністю.

1.7. Якщо професійні захворювання чи інші ушкодження здоров'я виникли у потерпілого під час роботи на різних підприємствах, то втрата професійної працездатності у відсотках встановлюється по кожному професійному захворюванню чи іншому ушкодженню здоров'я окремо.

1.8. На запит підприємства, установи, організації медико-соціальні експертні комісії на підставі даних медекспертної справи, довідки про причину смерті або даних патолого-анатомічного розтину видають висновки про причинний зв'язок смерті інваліда з наслідками раніше отриманого трудового каліцтва чи професійного захворювання.

2.1. МСЕК оглядає і робить висновок про ступінь втрати професійної працездатності у відсотках тим працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків на території організації та за її межами, а також під час проїзду на роботу або з роботи на транспорті підприємства, установи, організації.

2.2. Працівникам, які отримали ушкодження здоров'я під час поїздки на роботу чи з роботи громадським транспортом при виконанні державних чи громадських обов'язків та при інших обставинах, не пов'язаних з виконанням трудових обов'язків, ступінь втрати працездатності у відсотках встановлюють судово-медичні експертні комісії.

2.3. У разі смерті потерпілого від наслідків трудового каліцтва чи професійного захворювання (за підтвердженням лікувально-профілактичного закладу) МСЕК приймає на огляд непрацездатних осіб, які перебували на утриманні померлого і мають право на відшкодування шкоди, а також непрацездатних осіб, які не перебували на його утриманні, але які не мали на день смерті право на одержання від нього утримання.

3.1. При встановленні ступеня втрати професійної працездатності у відсотках МСЕК у кожному конкретному випадку визначає ступінь та тяжкість порушення функцій організму, а при відсутності органу - ступінь компенсації втрачених функцій, можливість потерпілим виконувати роботу за певною професією або роботу однакову за кваліфікацією та оплатою, зокрема, можливість виконувати роботу в звичайних або спеціально створених умовах за основною професією чи близькою до неї за кваліфікацією.