1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Наказ


МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ
НАКАЗ
13.10.2014 № 717
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
29 жовтня 2014 р.
за № 1357/26134
Про затвердження Правил охорони праці під час виробництва олова і сплавів на його основі
Відповідно до статті 28 Закону України "Про охорону праці"
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Правила охорони праці під час виробництва олова і сплавів на його основі, що додаються.
2. Вважати такими, що не застосовуються на території України, Правила безпеки при виробництві олова і сплавів на його основі, затверджені Міністерством кольорової металургії та Державним гірничотехнічним наглядом СРСР 28 червня 1977 року (НПАОП 27.4-1.06-77).
3. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України у встановленому порядку:
1) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;
2) внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Міністр Ю. Продан
ПОГОДЖЕНО:

Заступник Голови
Державної служби гірничого нагляду
та промислової безпеки України

Міністр охорони здоров'я України

Перший заступник Міністра
регіонального розвитку, будівництва
та житлово-комунального господарства України

Директор виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України

Перший заступник Голови
Спільного представницького органу
об'єднань профспілок

Перший заступник Голови
Спільного представницького органу
сторони роботодавців на національному рівні

Голова Державної інспекції
ядерного регулювання України

Голова Державної служби України
з надзвичайних ситуацій

Голова Державної служби України
з питань регуляторної політики
та розвитку підприємництва




С.В. Дунас

О. Мусій




В.А. Негода




В. Акопян



Г.В. Осовий



О. Мірошниченко


С.Г. Божко


С. Бочковський



М.Ю. Бродський
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
енергетики та вугільної
промисловості України
13.10.2014 № 717
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
29 жовтня 2014 р.
за № 1357/26134
ПРАВИЛА
охорони праці під час виробництва олова і сплавів на його основі
I. Загальні положення
1.1. Ці Правила поширюються на всіх суб'єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, які здійснюють діяльність з виробництва олова і сплавів на його основі.
1.2. Ці Правила встановлюють вимоги з охорони праці під час виробництва олова і сплавів на його основі.
1.3. Вимоги цих Правил є обов'язковими для роботодавців та працівників, які виконують роботи з виробництва олова і сплавів на його основі.
ІІ. Загальні вимоги
2.1. Роботодавець повинен забезпечити охорону праці працівників відповідно до цих Правил та Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25 січня 2012 року № 67, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2012 року за № 226/20539 (НПАОП 0.00-7.11-12).
2.2. Роботодавець повинен створити службу охорони праці відповідно до вимог Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 листопада 2004 року № 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2004 року за № 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04).
2.3. Роботодавець повинен організувати опрацювання і затвердження нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві відповідно до вимог Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21 грудня 1993 року № 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 лютого 1994 року за № 20/229 (НПАОП 0.00-6.03-93).
2.4. Роботодавець повинен розробити та затвердити інструкції з охорони праці відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 року за № 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98).
2.5. Роботодавець за рахунок власних коштів повинен організувати проведення медичних оглядів працівників певних категорій під час прийняття на роботу (попередній медичний огляд) та впродовж трудової діяльності (періодичні медичні огляди) відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.
2.6. Роботодавець повинен організувати навчання і перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).
2.7. Роботодавець повинен здійснювати розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.
2.8. Забороняється залучення жінок до робіт, зазначених у Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29 грудня 1993 року № 256, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за № 51/260.
Піднімання та переміщення важких речей жінками дозволяється в межах Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194.
2.9. Забороняється залучення неповнолітніх до робіт, зазначених у Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385.
Піднімання та переміщення важких речей неповнолітніми дозволяється в межах Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208.
2.10. Роботодавець повинен забезпечити своєчасне і якісне проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442.
2.11. Роботодавець повинен забезпечити працівників засобами індивідуального захисту відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08).
2.12. Засоби індивідуального захисту повинні відповідати вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 761.
2.13. Працівники, які виконують роботи з виробництва олова і сплавів на його основі, повинні бути забезпечені спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам металургійної промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27 серпня 2008 року № 187, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2008 року за № 918/15609 (далі – НПАОП 27.0-3.01-08).
2.14. Працівники повинні бути забезпечені питною водою, яка відповідає Державним санітарним нормам та правилам "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 12 травня 2010 року № 400, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 року № 452/17747.
2.15. Використання джерел іонізуючого випромінювання необхідно здійснювати за наявності ліцензії на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання з дотриманням Вимог та умов безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02 грудня 2002 року № 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17 грудня 2002 року за № 978/7266, та Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02 лютого 2005 року № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 552/10832 (далі – ДСП 6.177-2005-09-02).
2.16. Працівники, які виконують певні роботи з виробництва олова і сплавів на його основі, повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту органів дихання.
Вибір та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання здійснюються відповідно до вимог Правил вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 28 грудня 2007 року № 331, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 квітня 2008 року за № 285/14976 (далі – НПАОП 0.00-1.04-07).
III. Вимоги безпеки до організації робочих місць
3.1. Робочі місця працівників повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования", ГОСТ 12.2.033-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования" та ДСТУ ГОСТ 12.2.061:2009 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам".
3.2. Робоче місце повинно відповідати ДСТУ 7234:2011 "Дизайн і ергономіка. Обладнання виробниче. Загальні вимоги дизайну та ергономіки".
3.3. На робочих місцях повинні знаходитись інструкції з охорони праці за професіями та видами робіт, інструкції з ведення технологічних процесів та обслуговування обладнання в обсязі професійних обов'язків, розроблені відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-98.
3.4. Параметри мікроклімату в межах робочої зони повинні відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42 (ДСН 3.3.6.042-99).
3.5. Рівень шуму на робочих місцях повинен відповідати нормам, установленим Державними санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.037-99, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 37 (ДСН 3.3.6.037-99).
Загальні вимоги безпеки до захисту від шуму на робочих місцях, шумових характеристик машин та механізмів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности".
Роботодавець повинен здійснювати контроль рівня шуму відповідно до вимог ГОСТ 12.1.050-86 "ССБТ. Методы измерения шума на рабочих местах" та ДСТУ 2867-94 "Шум. Методи оцінювання виробничого шумового навантаження. Загальні вимоги".
3.6. Рівень вібрації на робочих місцях не повинен перевищувати норм, установлених Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації ДСН 3.3.6.039-99, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39, та ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования".
3.7. У робочій зоні виробничих приміщень вміст шкідливих речовин не повинен перевищувати граничнодопустимої концентрації, встановленої ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санітарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны".
3.8. Робоче місце повинно бути спроектовано та організовано відповідно до вимог ДСТУ EN 294-2001 "Безпечність машин. Безпечні відстані для запобігання можливості досягнення небезпечних зон руками".
3.9. На робочих місцях необхідно проводити щоденне вологе прибирання для запобігання накопиченню пилу на стінах та устаткуванні.
3.10. На робочих місцях забороняється зберігання горючих матеріалів.
3.11. Робочі місця повинні утримуватися в чистоті, не захаращуватися деталями та інструментом, які не використовуються в процесі виробництва, відходами виробництва.
ІV. Вимоги охорони праці під час технологічних процесів
1. Загальні вимоги
1.1. Організація технологічних процесів повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.3.002-75 "ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности".
1.2. Технологічне обладнання повинне відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности", ГОСТ 12.2.064-81 "ССБТ. Органы управления производственным оборудованием. Общие требования безопасности", ДСТУ 7234:2011 "Дизайн і ергономіка. Обладнання виробниче. Загальні вимоги дизайну та ергономіки".
1.3. Розбирання кладки печей і прибирання сміття в місцях значного виділення пилу необхідно супроводжувати зрошенням водою.
1.4. Під час проведення гарячого ремонту (без припинення підведення теплової енергії в робочий простір печі) піч необхідно зупинити.
1.5. Ремонт шпурових отворів дозволяється проводити після охолодження шпурової плити.
1.6. Під час охолодження водою шлаку, що залишився в печі, необхідно виключити можливість контакту води з електричним живленням печі.
1.7. Видалення застиглих настилей (шлакових наростів) має бути механізованим.
1.8. Ремонт та заміну кесонів необхідно проводити після попереднього обстеження їх стану на предмет виявлення небезпечних місць та з дотриманням вимог інструкції з охорони праці, розробленої відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-98.
1.9. Забороняється проводити демонтаж балок, газоходів обваленням. Спуск їх повинен проводитися на тросах за допомогою вантажопідйомних механізмів.
1.10. Експлуатація димових труб дозволяється при справному стані стовбура та футеровки.
1.11. Перевірку стану димових труб необхідно проводити через кожні два місяці. Виявлені несправності повинні бути усунуті.
1.12. Знос цапфів ковшів у всіх вимірах не повинен перевищувати 10% від початкових розмірів. За станом цапфів повинно здійснюватися постійне спостереження. Відповідно до вимог Правил охорони праці у сталеплавильному виробництві, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 15 жовтня 2009 року № 172, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 листопада 2009 року за № 1038/17054, стан цапфів ковшів повинен перевірятися не рідше одного разу на рік методом неруйнівного контролю. Результати перевірки повинні оформлятися актом.
1.13. В процесі експлуатації не рідше одного разу на шість місяців ковші і траверси повинні підлягати ретельному огляду.
1.14. Забороняється застосовувати ковші, що мають у стінках тріщини довжиною більше 0,2 м, раковини, вм'ятини, тріщини в місцях кріплення цапфів, а також ковші, що втратили форму внаслідок деформації або мають хитання цапфів у тілі ковша.
Експлуатація ковшів, що мають тріщини довжиною менше 0,2 м, без попереднього проварювання тріщин забороняється.
1.15. Забороняється нарощування ковша для збільшення його ємності.
1.16. Зливні носики ковша не повинні мати прогарів.
1.17. Ковші необхідно встановлювати тільки на спеціально відведених майданчиках. Поверхня майданчиків для установлення ковшів повинна бути рівною, а ківш повинен спиратися на неї всією площиною днища.
Забороняється підкладати під ковші сторонні предмети.
1.18. Невикористані ковші необхідно встановлювати на підлозі виробничого приміщення в спеціально відведених місцях.
1.19. Ремонт ковшів необхідно проводити в спеціально відведених місцях.
1.20. Не дозволяється експлуатувати совки, які не промарковані із зазначенням номера, вантажопідйомності і власної маси.
1.21. Площа перетину вихідного отвору совка не повинна бути менше площі перетину тіла совка.
Внутрішня поверхня совка повинна бути гладкою і забезпечувати вивантаження матеріалів при нахилі совка.
1.22. Совки повинні мати упори, що забезпечують стійкість їх при установці на підлогу.
1.23. Сережка на задній стінці совка повинна бути надійно закріплена і мати розміри, що дозволяють піднімати совок крюком.
1.24. Забороняється завантаження совка вище бортів. Завантажувати матеріал необхідно нижче кромки не менше ніж на 0,2 м.
1.25. Забороняється користуватися совками з налиплими до днища або бортів шматками шлаку.
1.26. Нахил совка при розвантаженні необхідно створювати по його поздовжній осі за рахунок підйому торцевої сторони допоміжним гаком крана. Забороняється відчіплювати бічні ланцюгові стропи. При розвантаженні носик совка не повинен мати упору. При розвантаженні совка працівники повинні перебувати на безпечній відстані від нього.
1.27. Не дозволяється експлуатувати кюбелі (вантажний пристрій для переміщення сипучих вантажів), які не пройшли випробування та не промарковані із зазначенням номера, дати випробування і максимальної вантажопідйомності.
1.28. Кюбелі для транспортування продуктів рафінування та матеріалів, що утворюють пил, повинні мати герметичні затвори в нижній частині і щільно прилеглі кришки, забезпечені патрубками для приєднання до аспіраційної системи.
1.29. Допускається завантаження і збереження в кюбелі різних типів знімань (проміжних продуктів рафінування), якщо вони зберігаються, транспортуються та в подальшому переробляються як небезпечні матеріали (із вмістом сполук миш'яку, вісмуту, сірки, сурми, свинцю).
2. Вимоги охорони праці під час дроблення, подрібнення, згущення і сушіння матеріалів
2.1. У виробничих приміщеннях необхідно передбачати зволоження матеріалів, герметизацію обладнання, аспірацію місць виділення пилу, гідрознепилення і систематичне мокре прибирання.
2.2. Пускові пристрої дробарки повинні бути зблоковані з пусковим пристроєм живильника і конвеєра.
2.3. Згущувач повинен бути огороджений, якщо верхня кромка його борту знаходиться на висоті менше 1 м від рівня робочої зони.
Закритий зверху вздовж борту згущувач, у якого отвори, ремонтні лази і люки закриті кришками, дозволяється не огороджувати. Кришки необхідно періодично оглядати.
2.4. На згущувачах, що не мають кришок, необхідно встановлювати перехідні містки та обслуговувальні майданчики, що забезпечують доступ до приводу, механізму підйому, пультів управління, насосів, живильної воронки і зливних жолобів згущувача. Містки і майданчики повинні мати огородження.
2.5. На розвантажувальній воронці згущувача необхідно встановлювати запірну засувку.
При розташуванні зливного борта згущувача на висоті 1 м і більше від рівня підлоги навколо згущувача повинен бути влаштований майданчик, огороджений перилами.
2.6. Забороняється ходити по бортах згущувачів.
2.7. Забороняється ставати на кільцевий жолоб і заходити за огорожу майданчика ферми під час вимірювання щільності пульпи і відбору проб.
2.8. Місця з'єднання обертового барабана з топковими камерами печей повинні бути герметизовані. Тягодуттєві пристрої повинні забезпечувати розрідження в порожнині сушильного барабана.
2.9. Місця пилоутворення на ділянках сушильних агрегатів необхідно укривати та обладнувати аспірацією.
2.10. Сушильні установки повинні мати автоматичне регулювання температури.
2.11. Перед пуском в експлуатацію сушильної установки після монтажу, тривалої зупинки та капітального ремонту необхідно проводити випробування механізмів на холостому ходу при безперервній роботі протягом 12 годин відповідно до технологічної інструкції на цей вид устаткування.
2.12. При порушеннях в роботі сушильної установки, в результаті яких створюється підвищена запиленість і загазованість в робочій зоні, її необхідно зупиняти.
3. Вимоги охорони праці під час випалення концентратів
3.1. Будова міжповерхових перекриттів повинна виключати прокидання недогарка і пилу з верхніх поверхів на нижні в місцях примикань до печей.
3.2. Для обслуговування печі повинні бути передбачені майданчики, огороджені поруччям із суцільним обшиванням по низу, за винятком передньої частини майданчика. Підлога робочого майданчика біля печі повинна бути покрита електроізолювальним настилом.
3.3. Привід перегребного механізму обпалювальної печі необхідно обладнувати дистанційним керуванням, розташованим на кожному поверсі виробничого приміщення. Схема дистанційного управління повинна передбачати пуск печі тільки після подачі відповідного звукового сигналу.
3.4. Приводний механізм печі необхідно обладнувати запобіжним пристроєм, що відключає піч при перевантаженні.
3.5. Для заміни рукояток перегребного механізму необхідно використовувати пристрої, призначені для цього виду робіт. Підйом і спуск рукояток повинні бути механізовані.
3.6. Місця завантаження шихти в печі, вивантаження недогарка і пилу з випалювальних печей, газоходів і стояків повинні мати аспірацію, що виключає надходження газів і пилу у робочу зону.
3.7. Газоходи, шиберні пристрої, бункери і жолоби для вивантаження пилу з газоходів повинні бути герметизовані.
3.8. Транспортування недогарка і пилу від випалювальних печей необхідно здійснювати способом, що виключає надходження пилу і газів у робочу зону.
3.9. Випалювальні печі повинні мати контрольно-вимірювальні прилади.
4. Вимоги охорони праці під час виплавки чорнового металу і сплавів
4.1. Жолоби для випуску розплаву повинні мати мінімальну довжину і ухил не менше 6 %. Жолоби повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами, що виключають надходження газів в атмосферу приміщення.
Над ковшами повинні бути встановлені укриття з аспірацією газів.
4.2. Відкривання льотки електропропалювальним або кисневим пропалюванням повинно проводитися двома працівниками, один з яких повинен перебувати біля кисневого вентиля або пускового пристрою пульта.
4.3. Перед зливом розплаву компонентів плавки внутрішня поверхня ковша повинна бути покрита шаром шлаку.
Забороняється зливати розплав у непросушений і непрогрітий ківш.
Сушку ковшів необхідно проводити в установках з відводом продуктів згоряння з робочої зони.
4.4. При випуску розплаву в ківш і переливу його з ковша в ківш працівники повинні знаходитись на безпечній від ковшів відстані.
4.5. Забороняється проводити злив розплаву з ковша за наявності на поверхні намороженої кірки, ставати на борт ковша, ходити по застиглій кірці, розбивати кірку з майданчиків, що знаходяться вище ковша.
Перед зливом розплаву працівник повинен пробити кірку, знаходячись на спеціальному майданчику.
4.6. Транспортування розплавів до місця заливки і повернення порожніх ковшів необхідно проводити за встановленими маршрутами, визначеними технологічним процесом виплавки чорнового металу і сплавів.
4.7. Розплави необхідно заливати в просушені і ошлаковані ковші або ванни по футерованих або ошлакованих жолобах.
4.8. Очищення жолобів плавильних агрегатів і ковшів від корок необхідно проводити після повного затвердіння розплаву.
4.9. При виявленні ознаки виливу розплаву плавильний агрегат необхідно зупинити.
4.10. Видалення розплаву із шлакових ям та приямків необхідно проводити після його повного затвердіння.
4.11. Для вивантаження корок з ковшів у робочій зоні необхідно передбачати спеціальне місце.
4.12. Забороняється перебування працівників проти льоток і шпурових отворів під час їх відкривання і закривання.
4.13. Розбивку великих шматків оборотних матеріалів необхідно проводити механізованим способом на спеціально обладнаній території, яка повинна бути огороджена. Міцність огорожі повинна виключати можливість її руйнування шматками розбитого матеріалу. Забороняється доступ сторонніх осіб на цю територію.
4.14. Під час розбивання великих шматків матеріалів "грушею" механізм її підйому необхідно забезпечити пристосуванням, що виключає можливість передчасного падіння "груші".
Під час підйому "груші" працівники повинні знаходитись на безпечній відстані.
Перед скиданням "груші" необхідно подавати попереджувальний сигнал.
4.15. Завантаження матеріалів у відбивні печі повинне бути механізованим. Місця можливого утворення пилу і газів повинні бути максимально ущільнені таким чином, щоб виключити можливість надходження газу і пилу в робочу зону завантажувального майданчика та забезпечити спостереження за станом укосів печі.
4.16. Забороняється розташування будь-яких допоміжних приміщень у безпосередній близькості від печей, за винятком приміщень для розміщення контрольно-вимірювальних приладів.
4.17. Відстань між склепінням печі і нижньою частиною завантажувального майданчика повинна бути не менше 2 м. Стан кладки печі необхідно регулярно перевіряти. Аварійний запас інструменту та матеріалів необхідно зберігати у спеціально відведеному місці.
4.18. Рівень розплаву в печі не повинен перевищувати встановленої межі. Випуск шлаку повинен унеможливлювати потрапляння розплаву в шлак.
4.19. При зупинці печі більш ніж на одну добу в міру її охолодження необхідно регулярно проводити підтягування поперечних і поздовжніх тяг печі для уникнення обвалу склепіння.
4.20. Подача та завантаження матеріалів у печі повинні бути механізовані. Завантажувальні пристрої повинні бути закритого типу.
4.21. Завантажувальні майданчики печей повинні мати не менше двох виходів.
4.22. Перед кожною плавкою необхідно перевіряти стан стін, склепіння, подини і електродів печі. Перевірку необхідно проводити при відключеній печі.
4.23. Роботи з перепуску, зміни та нарощування електродів необхідно проводити при відключеній напрузі.
4.24. Включення печі необхідно проводити при піднятих від подини електродах. Необхідно переконатися, що подача напруги не загрожує працівникам.
4.25. При роботі з частковим зняттям напруги струмопровідні частини, що залишилися під напругою і доступні випадковому дотику, повинні бути огороджені.
4.26. Під час капітального ремонту приводу підйому електродів їх необхідно опустити на подину печі або підвісити та надійно закріпити.
Забороняється закріплення електродів лише стрічками.
4.27. Дозволяється спирати захисний кожух електрода (мантель) тільки на подину печі.
4.28. Ремонт склепіння електропечі необхідно проводити після повного випуску розплаву.
4.29. Забороняється перебування працівників на верхньому та нижньому майданчиках печі при заливанні в піч гарячого шлаку.
4.30. Забороняється набирати шлак вище рівня шлакового поясу при роботі печі.
4.31. Вторинну сировину, що подається для завантаження на подину печі, вільну від розплаву, необхідно піддавати спеціальній підготовці. Вологість вторинної сировини не повинна перевищувати 15 %, а розмір кусків повинен бути не більше 0,2 м.
4.32. Об'єм приймальної ванни має бути достатнім для того, щоб кількість олова і феросиліцію, що утворилася під час плавки, при випуску з печі вмістилася в приймальну ванну.
4.33. Нарощування електродів необхідно проводити на спеціальному стенді.
4.34. Забороняється робота печі з охолоджуваним склепінням, яке супроводжується протіканням води із системи охолодження печі. Стан кесонів необхідно перевіряти щодня.
4.35. Підведення і відведення охолоджувальної води до кесонів повинні бути розташовані в місцях, що виключають потрапляння на них розплаву і шлаку. Злив води з кесонів повинен бути видимим. Вода повинна надходити в кесони під тиском. Температура вихідної води повинна бути нижче температури випадіння осаду тимчасової жорсткості.
4.36. Для контролю за температурою і тиском охолоджувальної води необхідно встановлювати контрольно-вимірювальні прилади, зблоковані з сигналізацією. Сигналізація повинна спрацьовувати при підвищенні температури води, яка виходить з кесонів, понад передбачену, а також при зниженні тиску і раптовому припиненні циркуляції води.
4.37. Кожен кесон, що знову встановлюється, повинен піддаватися гідравлічному випробуванню на щільність під тиском 1,5 Р, де Р – робочий тиск води в підвідному водопроводі, зазначений у технологічній документації кесона.
4.38. При утворенні пари в кесоні необхідно вжити заходів щодо усунення неполадок. У разі неможливості їх усунення піч необхідно негайно зупинити.
4.39. Кожух електропечі повинен бути заземлений.
4.40. На електропечах необхідно передбачати світлову сигналізацію, що попереджає працівників про знаходження печі під напругою.
4.41. Перед включенням печі працівники повинні бути попереджені звуковим сигналом на всіх виробничих майданчиках.
4.42. Механізм підйому і спуску електродів необхідно забезпечити обмежувачами ходу, які автоматично спрацьовують при підйомі та спуску до гранично встановленого рівня.
4.43. Струмоведучі шини електропечі повинні мати огорожу, що виключає можливість випадкового дотику до шин.
4.44. Металеві інструменти для роботи в електропечі повинні бути заземлені. Працівники повинні знаходитись на ізолювальних підставках.
Інструменти, що використовуються для обслуговування печі, повинні зберігатися в спеціально відведених місцях.
4.45. Видалення уламків електродів необхідно проводити на відключеній печі.
4.46. Електропечі необхідно обладнувати пристроєм, що забезпечує повне видалення газів, що виділяються з печі, а також місцевими відсмоктувачами від випускних жолобів та прийомних ванн.
Гази, що видаляються, необхідно піддавати очищенню.
4.47. Забороняється експлуатація електропечей у випадках:
несправності струмоведучих шин і контрольно-вимірювальних приладів, що забезпечують безпеку робіт, а також заземлювального пристрою кожуха печі;
наявності несправного захисного огородження або підлоги робочих майданчиків;
наявності вологи біля льоток та електронебезпечних місць;
підвищення температури води в охолоджувальних пристроях вище допустимої межі, а також зниження тиску охолоджувальної води нижче допустимої межі;
зупинки роботи газовідсмоктувальних (витяжних) вентиляційних систем.
4.48. Електропропалювання льотки необхідно проводити з ізольованих містків.
4.49. Апарат для пропалювання льотки повинен бути обладнаний сигнальною лампою, що попереджає про його включення. Включати апарат дозволяється тільки на час пропалювання льотки.
4.50. Приводи шунтових вимикачів печей повинні бути заземлені. Біля місць включення повинні бути ізолювальні підставки.
4.51. Забороняється електропропалювання водоохолоджуваних льоток.
4.52. Забороняється виконувати електропропалювання льотки без використання відповідних засобів індивідуального захисту.
4.53. Пропалювання льотки необхідно виконувати при включеній місцевій витяжній вентиляції.
4.54. На електропечах необхідно регулярно проводити перевірку стану огороджень струмопровідних частин, верхніх майданчиків і перехідних сходів, справності витяжної вентиляції.
4.55. Забороняється відкривати люки під час роботи фьюмінгової печі (витяг летючих компонентів з розплавленого шлаку продувкою вуглеповітряною сумішшю).
4.56. Кесонований люк дозволяється відкривати тільки після випуску розплаву з печі і за відсутності дуття.
4.57. У разі неповного випуску шлакового розплаву знімати кесони дозволяється тільки після відключення подачі палива і затвердіння розплаву.
4.58. При припиненні подачі води в кесони або зниженні її тиску необхідно негайно випустити шлак з печі і вжити заходів щодо відновлення подачі води.
4.59. При попаданні розплаву зі шлаком на грануляцію необхідно припинити випуск з печі і здійснити випуск штейну (проміжний продукт виробництва кольорових металів) з відстійника.
4.60. У разі прогару кесона та потрапляння води в піч необхідно провести випуск розплаву і зупинити піч.
4.61. Розплав з печі необхідно негайно випустити та одночасно припинити подачу палива при:
припиненні подачі вторинного повітря;
припиненні подачі води в кесони;
прориві розплаву з печі;
забиванні зливних трубок системи охолоджування і припиненні зливу охолоджувальної води.
Після припинення подачі палива розплав з печі необхідно випустити.
4.62. Електропіч необхідно зупинити і провести випуск розплаву через фьюмінгову піч на грануляцію, а залишок металізованого розплаву випустити через льотку в штейнову ванну або в ківш у випадках виникнення аварійного стану печі:
прориву розплаву через кожух печі;
прогару склепіння електропечі.
4.63. Розпал топок фьюмінгової печі необхідно здійснювати тільки за допомогою електричного запальника.
4.64. Вогнева сторона топкових кесонів повинна мати штирі для утримання гарнісажу (твердий захисний шар, що при плавці утворюється на робочій поверхні стінок печі в результаті фізико-хімічної взаємодії шихти і газів).
4.65. У нижньому ярусі кесонів і борової фьюмінгової печі необхідно передбачити люки.
4.66. Забороняється робота фьюмінгової печі при розрідженні менше 0,1 мм вод. ст.
4.67. Завантаження сульфідізатора під фьюмінгову піч повинно бути механізованим.
4.68. Фьюмінгову піч необхідно забезпечити приладами контролю витрат і тиску газу, повітря, температури води в кесонах, які функціонально пов'язані з автоматичними пристроями безпеки.
5. Вимоги охорони праці під час розливання чорнового металу і сплавів
5.1. Забороняється знаходитися поблизу льотки, ковшів і виливниць без відповідних засобів індивідуального захисту під час випуску та розливання чорнового олова і сплавів.
5.2. При роботі з гарячими і розплавленими матеріалами необхідно застосовувати справний і попередньо підігрітий інструмент.
Розливання металу необхідно здійснювати в очищені і просушені виливниці.

................
Перейти до повного тексту