Відповідно до пункту 10 частини першої статті 12, пункту 13 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ВИРІШИЛА:

1. Затвердити Положення про порядок розрахунку, нарахування і сплати зборів до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що додається.

2. Визнати таким, що втратило чинність, рішення адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 14 січня 2002 року № 1 "Про затвердження Положення про порядок нарахування і сплати зборів до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб", зареєстроване в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2002 року за № 118/6406 (із змінами).

3. Бухгалтерії разом з юридичним відділом забезпечити подання цього рішення до Міністерства юстиції України для державної реєстрації.

4. Це рішення набирає чинності з 01 жовтня 2012 року, але не раніше дня офіційного опублікування.

5. Відділу зв’язків з громадськістю та міжнародними організаціями забезпечити розміщення цього рішення на офіційній сторінці Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в мережі Інтернет після його державної реєстрації.

1. Це Положення розроблено відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон) і визначає порядок розрахунку, нарахування і сплати банками зборів до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд).

2. У цьому Положенні терміни вживаються у такому значенні:

перехідний банк - банк, який створено у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, єдиним акціонером якого є Фонд до дня продажу цього банку інвестору (об’єднанню інвесторів);

учасник Фонду - банк, який отримав банківську ліцензію, на підставі якої банк має право здійснювати банківську діяльність шляхом надання банківських послуг.

Терміни "вклад" і "вкладник" вживаються у значенні, наведеному у Законі України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

3. Це Положення встановлює порядок визначення бази нарахування зборів, їх суми, порядок їх сплати, а також порядок розрахунку диференційованих зборів.

4. Дія цього Положення поширюється на всіх учасників Фонду, які відповідно до статті 17 Закону зобов’язані сплачувати збори до Фонду.

1. Розмір початкового збору становить 1 відсоток від статутного капіталу банку, крім випадків, передбачених законом.

2. Протягом десяти календарних днів з дати видачі банківської ліцензії учасник Фонду надає розрахунок суми початкового збору, що підлягає сплаті до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - розрахунок початкового збору), за формою, наведеною у додатку 1 до цього Положення.

Розрахована сума початкового збору округлюється з точністю до копійок за арифметичними правилами.

Розрахунок початкового збору подається в паперовому вигляді і завіряється підписами керівника і головного бухгалтера банку та скріплюється відбитком печатки банку.

Якщо останній день строку подання розрахунку початкового збору припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, то останнім днем подання розрахунку вважається перший після нього робочий день.

3. Початковий збір сплачується протягом тридцяти календарних днів з дати видачі банківської ліцензії.

Якщо останній день строку сплати початкового збору припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, то останнім днем сплати вважається перший після нього робочий день.

4. Учасник Фонду, створений в результаті реорганізації, звільняється від сплати початкового збору в разі сплати початкового збору до Фонду банками, які реорганізувалися, та набуває усіх прав і обов'язків щодо участі у Фонді.

5. Перехідний банк звільняється від сплати початкового збору до Фонду.

1. Розрахунок регулярного збору здійснюються учасниками Фонду за базовою річною ставкою, розмір якої встановлений:

частиною першою статті 22 Закону;

рішенням виконавчої дирекції Фонду про встановлення розміру базової річної ставки регулярного збору до Фонду, більшого за встановлений частиною першою статті 22 Закону.

Рішення виконавчої дирекції Фонду про встановлення розміру базової річної ставки регулярного збору до Фонду, більшого за встановлений частиною першою статті 22 Закону, доводиться до відома учасників Фонду протягом трьох робочих днів з дня затвердження такого рішення адміністративною радою Фонду.

2. База нарахування для розрахунку регулярного збору (далі - база нарахування) визначається як середньоарифметична за розрахунковий період сума щоденних балансових залишків на рахунках з обліку вкладів та відсотків за ними.

3. Розрахунковим періодом для визначення бази нарахування є звітний квартал поточного року.

4. База нарахування обчислюється окремо за вкладами в національній валюті та вкладами в іноземній валюті.

4.1. База нарахування за вкладами в національній валюті обчислюється за такою формулою:

Розрахована база нарахування за вкладами в національній валюті округлюється з точністю до копійок за арифметичними правилами.

4.2. База нарахування за вкладами в іноземній валюті обчислюється за такою формулою:

Щоденні балансові залишки на рахунках з обліку вкладів та відсотків за ними в іноземній валюті визначаються в національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день такого визначення.

Розрахована база нарахування за вкладами в іноземній валюті округлюється з точністю до копійок за арифметичними правилами.

5. Регулярний збір за звітний квартал обчислюється за такою формулою:

Розрахована сума регулярного збору округлюється з точністю до копійок за арифметичними правилами.

6. Учасник Фонду подає до Фонду розрахунок суми регулярного збору, що підлягає сплаті до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - розрахунок регулярного збору), відповідно до Правил подання звітності учасниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, затверджених рішенням виконавчої дирекції Фонду від 18 червня 2020 року № 1158, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 31 серпня 2020 року за № 831/35114.

Якщо останній день строку подання розрахунку регулярного збору припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, то останнім днем подання розрахунку вважається перший після нього робочий день.

У разі прийняття Національним банком України рішення про перенесення строків подання звітності банками до Національного банку України Фонд має право рішенням виконавчої дирекції Фонду перенести строк подання розрахунку регулярного збору до Фонду.

7. Сплата регулярного збору до Фонду здійснюється щокварталу до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Якщо останній день строку сплати регулярного збору припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, то останнім днем сплати вважається перший після нього робочий день.

У разі прийняття Національним банком України рішення про перенесення строків подання звітності банками до Національного банку України виконавча дирекція Фонду має право прийняти рішення про перенесення строку сплати регулярного збору до Фонду.

8. У разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку такий банк зобов’язаний у день прийняття зазначеного рішення здійснити розрахунок та нарахування регулярного збору.

У цьому випадку розрахунковим періодом для визначення бази нарахування та розрахунку регулярного збору є період з дня, наступного за днем закінчення останнього розрахункового періоду, до дня, що передує дню запровадження процедури ліквідації.

Банк зобов’язаний протягом 15 календарних днів після запровадження процедури ліквідації надати розрахунок регулярного збору за розрахунковий період та сплатити збір.

9. Для новостворених банків першим розрахунковим періодом для визначення бази нарахування та розрахунку регулярного збору є період з дня одержання банківської ліцензії до дня закінчення звітного календарного кварталу, в якому така ліцензія була отримана.

У разі відсутності у новоствореного банку залишків на рахунках з обліку вкладів та відсотків за ними розрахунок регулярного збору подається відповідно до пункту 6 цього розділу.

10. При реорганізації учасників Фонду шляхом злиття, приєднання або перетворення правонаступник набуває всіх прав і обов’язків учасника, що реорганізувався. Правонаступник - учасник Фонду повинен здійснити розрахунок та нарахування регулярного збору.

При обчисленні бази нарахування за розрахунковий період правонаступник повинен врахувати щоденні балансові залишки на рахунках з обліку вкладів та відсотків за ними учасника Фонду, що реорганізувався.

11. Перехідний банк, утворений відповідно до пункту 1 частини шістнадцятої статті 42 Закону, звільняється від сплати регулярного збору до Фонду.

У разі втрати банком, утвореним відповідно до пункту 1 частини шістнадцятої статті 42 Закону, статусу перехідного такий банк зобов’язаний сплачувати регулярний збір на загальних підставах, починаючи з дня втрати ним статусу перехідного банку.

12. У разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії у банку, що припиняє свою діяльність у порядку, передбаченому статтею 2 Закону України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків", такий банк зобов’язаний розрахувати, нарахувати регулярний збір до Фонду за період з дня, наступного за днем закінчення останнього розрахункового періоду, до дня, що передує дню відкликання банківської ліцензії, та сплатити його до Фонду у день такого відкликання.

1. Розрахунок розміру регулярного збору у формі диференційованого збору (далі - диференційований збір) проводиться шляхом зважування базової річної ставки збору за ступенем ризику.

Ступінь ризику - числовий показник рівня ризику учасника Фонду.

Ступінь ризику визначається з урахуванням категорії банку, рівня ризику та загального балу, розрахованого на підставі визначених Фондом показників, які характеризують індикатори.

Перелік індикаторів, складові показників, які використовуються для їх розрахунку визначені у таблицях 1,2 додатка 2.

Алгоритм розрахунку та порогові значення кількісних індикаторів, бали за якісними та кількісними індикаторами розробляються відповідно до цього Положення та затверджуються окремим рішенням виконавчої дирекції Фонду.

2. Учасник Фонду щоквартально самостійно визначає рівень ризику станом на перше число місяця наступного за звітним кварталом.

Для визначення рівня ризику учасник Фонду розраховує загальний бал по сумі кількісних та якісних індикаторів, що зважуються на вагові коефіцієнти в розрізі групи показників.

Кількісні індикатори характеризують:

рівень капіталу (індикатор: К1, К2);

якість активів (індикатор: ЯА1, ЯА2, ЯА3);

рівень ліквідності (індикатор: Л1, Л2, Л3);

ефективність діяльності (індикатор: Е1, Е2, Е3);

якість управління пасивами (індикатор: П1, П2).

Якісні індикатори характеризують дотримання банком вимог законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, Фонду, виконання встановлених ними вимог та зобов’язань.

3. Віднесення банку до відповідної категорії за рівнем ризику та присвоєння відповідного ступеню ризику здійснюється учасником Фонду відповідно до матриці, визначеної у таблиці 3 додатка 2.