Відповідно до статей 5, 9, 16 та 20 Закону України "Про ринок електричної енергії", Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 507, щодо збереження цілісності і забезпечення надійного й ефективного функціонування об'єднаної енергетичної системи України та з метою визначення порядку організації щодо розслідування класифікації і обліку технологічних порушень у роботі електростанцій, електричних і теплових мереж та енергосистем електроенергетичної галузі України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію про розслідування і облік технологічних порушень на об'єктах електроенергетики і в об'єднаній енергетичній системі України (далі - Інструкція), що додається.

2. Директору Департаменту електроенергетики Улітічу Ю.І. подати цю Інструкцію на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Госпрозрахунковому підрозділу "Науково-інженерний енергосервісний центр" інституту "Укрсільенергопроект" (Білоусов В.І.) внести Інструкцію до реєстру та комп'ютерного банку даних чинних нормативно-правових актів Мінпаливенерго України.

4. Об'єднанню енергетичних підприємств "Галузевий резервно-інвестиційний фонд розвитку енергетики" (Хайдурова Г.П.) забезпечити видання і надходження необхідної кількості примірників цієї Інструкції енергетичним компаніям та енергопідприємствам.

5. Накази Міністерства енергетики України від 27.01.99 № 30 "Про затвердження інструкції про розслідування і облік технологічних порушень на об'єктах електроенергетики і в об'єднаній енергетичній системі України" та Міністерства палива та енергетики України від 29.12.2004 № 832 "Про затвердження та введення в дію нормативного документа "Розслідування і облік технологічних порушень на об'єктах електроенергетики і в об'єднаній енергетичній системі України. Інструкція." скасувати.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Тітенка С.М.

У цій Інструкції терміни вживаються у такому значенні:

автоматизована система керування вітровою електричною станцією (далі - АСК ВЕС) - система, що є сукупністю технічних засобів (первинні давачі, пристрої зв'язку, обчислювальна техніка тощо) і програмного забезпечення, призначена для контролю стану і параметрів режиму роботи устаткування вітрової електричної станції (далі - ВЕС) та керування цим устаткуванням в автоматичному режимі або за участю персоналу;

адміністративно-технічний персонал об’єкта енергетики - директори, технічні керівники, начальники відділів, цехів, служб, лабораторій та їхні заступники;

відхилення параметрів - будь-яке відхилення параметрів енергоносія від проектного або встановленого режимною картою;

відновлення - подія, яка полягає в тому, що після усунення несправності об'єкт знову відновлює здатність виконувати потрібну функцію;

граничний стан - стан об'єкта, за яким його подальша експлуатація неприпустима чи недоцільна або відновлення його працездатного стану неможливе чи недоцільне;

джерело теплопостачання - узагальнене поняття джерел теплової енергії, до яких належать теплоцентраль, станція теплопостачання, парова і водогрійна котельні;

енергоносій - речовина або явище, яка (яке) може бути використана(не) для виконання механічної роботи або нагрівання, чи для керування хімічними або фізичними процесами;

масові відключення ліній електропередавання - відключення 10 і більше ліній електропередавання напругою 35 кВ, трьох і більше ліній електропередавання напругою 110 кВ у межах однієї електроенергетичного підприємства внаслідок стихійних явищ, що призвели до відключення споживачів;

непрацездатний стан - стан об'єкта, за якого значення всіх параметрів, що характеризують здатність виконувати задані функції, не відповідають вимогам нормативно-технічної і/або конструкторської (проектної) документації;

нормальна експлуатація - стан устаткування, який відповідає прийнятій у проекті технології виробництва і передачі споживачам електричної та теплової енергії, включаючи пуски-зупинення, технічне обслуговування та ремонти;

перерва теплопостачання - припинення циркуляції теплоносія з будь-якої причини в тепловій мережі або за наявності циркуляції, коли теплова енергія не відпускається споживачам;

помилкові дії - діяльність або бездіяльність, яка призвела або не запобігла виникненню технологічного порушення;

порушення цехового обліку - відмова, яка не відповідає жодній з ознак, наведених у розділі 5 цієї Інструкції;

працездатний стан - стан об'єкта, за якого значення всіх параметрів, що характеризують здатність виконувати функції, відповідають вимогам нормативно-технічної і/або конструкторської (проектної) документації;

руйнування - перехід об'єкта, установки у граничний стан, за яким його подальша експлуатація або відновлення неможливі чи недоцільні;

санітарно-захисна зона - відстань між об’єктом енергетики і найближчими житловими або іншими будівлями, яка утворюється з метою захисту населення від впливу шкідливих виробничих чинників (шкідливі викиди, теплове і електромагнітне випромінювання, радіація, шуми тощо). Вона встановлюється з розрахунку неперевищення цих чинників за межі установлених граничнодопустимих величин;

стихійні явища - перевищення основних граничних параметрів навколишнього середовища (швидкість вітру, рівень і швидкість руху води, сила землетрусу, швидкість і величина ожеледі тощо), на які розраховані енергоустановки та окремі їх елементи;

цех (дільниця) - частина енергетичного підприємства з комплексом устаткування, що виконує певні функції для забезпечення його (її) нормального функціонування.

Інші терміни вживаються у значеннях, встановлених у Законах України "Про ринок електричної енергії", "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів", Правилах про безпеку постачання електричної енергії, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 27 серпня 2018 року № 448, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2018 року за № 1076/32528 (далі - Правила про безпеку постачання електричної енергії), ГКД 34.20.507-2003 "Технічна експлуатація електричних станцій і мереж. Правила", затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 13 червня 2003 року № 296 (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21 червня 2019 року № 271) (далі - ГКД 34.20.507-2003).

ДСТУ 2860-94 "Надійність техніки. Терміни та визначення";

ДСТУ 3440-96 "Системи енергетичні. Терміни та визначення";

ДСТУ 3896-2007 "Вітроенергетика. Вітроенергетичні установки та вітроелектричні станції. Терміни та визначення понять".

2.1. Ця Інструкція встановлює єдиний порядок і вимоги до розслідування та обліку технологічних порушень на об’єктах енергетики і в об’єднаній енергетичній системі України (далі - ОЕС України), що є передумовою забезпечення виконання виробниками електричної енергії, оператором системи передачі та операторами систем розподілу вимог Правил про безпеку постачання електричної енергії, в тому числі в частині упереджувальних заходів, що вживатимуться у випадках наявності ризику порушення безпеки постачання електричної енергії, а облік технологічних порушень є складовою системи моніторингу безпеки постачання електричної енергії.

2.2. Дія цієї Інструкції поширюється на електроенергетичні підприємства та об’єкти енергетики.

2.3. Розслідуванню й обліку технологічних порушень у роботі об'єктів енергетики (далі - порушення) підлягають:

пошкодження енергоустановок або їх устаткування і споруд під час роботи, ремонту, комплексного випробування, резерву, консервації;

недопустиме відхилення параметрів і технічного стану енергоустановок, що призвело до виведення їх з ладу;

утрата стійкості енергосистеми або її розділення на частини, що спричинило відключення споживачів;

підвищення напруги в контрольних точках магістральної електричної мережі понад допустимі значення;

незапланована перерва з технологічних причин енергопостачання споживачів електричної та теплової енергії організаціями, які її постачають, якщо це не передбачено договором;

помилкові або вимушені відключення енергоустановок, а також відключення для усунення дефектів або пошкоджень їхніх елементів для запобігання відмові устаткування на термін дій чергового диспетчера;

пошкодження будівель чи споруд об'єктів енергетики, що спричинили відключення генеруючої потужності, споживачів електричної та теплової енергії.

2.4. Основними завданнями розслідування й обліку порушень є:

з'ясування причин порушення;

розробка організаційно-технічних заходів з метою відновлення працездатності пошкодженого устаткування чи споруд і запобігання подібним порушенням у роботі енергоустановок, підвищення стійкості об’єктів енергетики;

удосконалення організації експлуатації і ремонту, реконструкції або заміни енергетичного устаткування, а також використання матеріалів розслідування для розробки нормативних документів;

виявлення ненадійних вузлів і агрегатів та іншого устаткування об'єктів енергетики (а також ВЕС (ВЕУ)) для подальшого їх удосконалення;

підвищення відповідальності працівників електроенергетичних підприємств, їх структурних енергетичних підрозділів, об’єктів енергетики та інших організацій енергетичної галузі України за виконання заходів, які забезпечують безперебійне, надійне енергопостачання споживачів.

2.5. Заходи, наведені в актах розслідування, підлягають обов’язковому виконанню на об’єктах енергетики та електроенергетичних підприємствах, які знаходяться на підконтрольній території України та не знаходяться в зоні проведення бойових дій, доступ до яких дозволено обслуговуючому персоналу суб’єктів електроенергетики згідно з прийнятими рішеннями уповноважених військових (військово-цивільних) адміністрацій.

2.6. Залежно від характеру і наслідків технологічні порушення в роботі енергоустановок поділяються на аварії і відмови I та II категорій.

2.7. Розслідування аварій проводиться згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 (далі - Порядок розслідування).

2.8. Порушення роботи і пошкодження устаткування електростанцій, електричних та теплових мереж груп А, Б чи В, зазначених в Переліку устаткування електростанцій, електричних та теплових мереж (додаток 1), внаслідок чого виникають короткочасні перерви енерговиробництва, порушення в роботі об’єктів енергетики, цехів, дільниць і окремих об'єктів, є відмовами I і II категорій або порушеннями цехового обліку, які розслідуються, класифікуються та обліковуються в порядку, установленому цією Інструкцією.

2.9. Технологічні порушення в роботі АЕС розслідуються, класифікуються і обліковуються згідно з Положенням про порядок розслідування та обліку експлуатаційних подій у роботі атомних станцій, затвердженим наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 12 липня 2021 року № 411, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08 вересня 2021 року за № 1182/36804 (далі - Положення про порядок розслідування).

Якщо технологічне порушення в ОЕС України або в прилеглих до АЕС мережах виникло внаслідок порушення на АЕС, то це технологічне порушення розслідується й обліковується відповідно до цієї Інструкції.

2.10. Порушення роботи або пошкодження устаткування ВЕС є відмовами II категорії або порушеннями цехового обліку. Вони класифікуються та обліковуються в порядку, встановленому цією Інструкцією.

2.11. Порушення через неправильні дії захисту й автоматики, що призвели до відключення енергоустановок або ліній електропередавання, розслідуються за цією Інструкцією.

2.12. За результатами розслідування технологічних порушень керівництвом електроенергетичного підприємства або об’єкта енергетики видається розпорядчий документ.

2.13. Розпорядчі документи на об’єктах енергетики видаються у всіх випадках технологічних порушень, які виникли з вини (помилкові дії) керівного, оперативного, ремонтного персоналу та персоналу служб і лабораторій, цехів і відділів, та надсилаються до Держенергонагляду.

2.14. За результатами розслідування технологічних порушень на об’єктах енергетики галузі та на ВЕС з метою запобігання аналогічним порушенням складаються щоквартальні інформаційні документи за підсумковий рік.

2.15. Керівники та інші посадові особи об’єкта енергетики повинні своєчасно повідомляти про порушення, не приховувати його від розслідування, зберігати до початку розслідування обставини та причини порушення на робочих місцях і стан устаткування, якими вони були на момент порушення.

2.16. Перерви енергопостачання споживачів, спричинені порушеннями в роботі енергетичного устаткування споживача, а також порушення, викликані недотриманням споживачами Правил улаштування електроустановок, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21 липня 2017 року № 476, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25 липня 2006 року № 258, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1143/13017 (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13 лютого 2012 року № 91), Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312 та ГКД 34.20.507-2003, класифікуються і враховуються споживачами.

2.17. Державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог цієї Інструкції здійснює Держенергонагляд.

2.18. В умовах воєнного стану виконання вимог цієї Інструкції здійснюється з урахуванням відповідних наслідків, спричинених воєнними діями на території України, необхідності виконання робіт на об’єктах енергетики суб’єктами електроенергетики відповідно до Кодексу цивільного захисту України та Закону України "Про протимінну діяльність в Україні".

3.1. Аварії I категорії

До аварій I категорії належать порушення у роботі об’єкта енергетики, унаслідок яких загинуло п'ять чи травмовано 10 і більше осіб, стався викид отруйних, радіоактивних, біологічно небезпечних речовин за санітарно-захисну зону об’єкта енергетики, збільшилась концентрація забруднювальних речовин у навколишньому природному середовищі більше ніж у 10 разів, зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об’єкта енергетики, що становить загрозу життю і здоров'ю значної кількості працівників об’єкта енергетики чи населення.

3.2. Аварії II категорії

До аварій II категорії належать порушення в роботі об’єкта енергетики, унаслідок яких загинуло до п'яти чи травмовано від 4 до 10 осіб, зруйновано будівлі, споруди або основні конструкції об’єкта енергетики, що становить загрозу життю і здоров'ю працівників цеху, дільниці з чисельністю працівників 100 і більше осіб.

3.3. Відмови I категорії

3.3.1. Пошкодження основного устаткування об’єктів енергетики (котли, турбіни, генератори, блочні трансформатори, автотрансформатори зв'язку), посадка електростанції на "нуль", а також вихід з ладу джерел життєзабезпечення об’єктів енергетики (резервуари води, мазуту, газопроводи, паропроводи, живильні трубопроводи, устаткування розподільчих установок, електричні і теплові власні потреби тощо); зруйнування несучих елементів будівель, споруд; пожежа, якщо вона призвела до повного зупинення всього електрогенеруючого устаткування теплової електростанції (далі - ТЕС) установленою потужністю 100 МВт і більше, теплової електроцентралі (далі - ТЕЦ) установленою потужністю 100 МВт і більше, гідроелектростанції (далі - ГЕС) установленою потужністю 20 МВт і більше незалежно від збереження власних потреб і кількості генераторів, що працюють.

3.3.2. Пошкодження будівель чи споруд електричних і теплових мереж, які призвели до перерви енергопостачання всіх споживачів об’єкта енергетики на термін більше ніж 24 години.

3.3.3. Руйнування устаткування групи А.

3.3.4. Технологічне порушення, що призвело до вимушеного простою устаткування групи А тривалістю більше трьох діб.

3.3.5. Вимушений простій у період опалювального сезону джерела тепла потужністю 100 Гкал/год, що призвело до перерви в теплопостачанні споживачів на термін більше 24 годин.

3.3.6. Пошкодження трубопроводу діаметром 500 мм і більше магістральної теплової мережі в опалювальний сезон, що призвело до перерви в теплопостачанні споживачів на термін більше 24 годин.

3.3.7. Перерва в енергопостачанні споживачів, що призвела до недовідпуску електроенергії 100 тис. кВт*год і більше.

3.3.8. Робота ОЕС України або її частини з частотою нижче 49,8 Гц або з частотою вище 50,2 Гц з тривалістю, визначеною у ГКД 34.20.507-2003.

3.3.9. Пошкодження дамб золошлаковідвалів, що призвело до раптових значних скидів золошлакових відходів у водоймища.

3.3.10. Пошкодження гідроспоруд електростанцій, що призвело до зниження рівня води у водосховищі або підвищення його в нижньому б'єфі вище граничнодопустимого значення.

3.3.11. Втрата стійкості або розділення ОЕС України на частини, що призвело до зменшення енергопостачання споживачів на 10% і більше від загального навантаження ОЕС на момент порушення.

3.4. Відмови II категорії

3.4.1. Пошкодження, аналогічні пошкодженням, зазначеним у пункті 3.3.1, для ТЕС і ТЕЦ установленою потужністю менше 100 МВт і для ГЕС установленою потужністю менше 20 МВт.

3.4.2. Технологічне порушення, що призвело до вимушеного простою устаткування групи А тривалістю менше трьох діб (крім випадків успішного автоматичного повторного включення).

3.4.3. Руйнування устаткування групи Б.

3.4.4. Технологічне порушення, що призвело до вимушеного простою устаткування групи Б тривалістю понад 24 години.

3.4.5. Пошкодження трубопроводу діаметром 500 мм і більше в опалювальний період, що призвело до перерви в теплопостачанні споживачів тривалістю від 12 до 24 годин.

3.4.6. Вимушене простоювання у період опалювального сезону джерела тепла потужністю 100 Гкал/год і більше, що призвело до перерви в теплопостачанні споживачів на термін від 12 до 24 годин.

3.4.7. Перерва в енергопостачанні споживачів, що призвело до недовідпуску електроенергії від 10 до 100 тис. кВт*год.

3.4.8. Технологічне порушення в роботі устаткування ВЕС (ВЕУ), що призвело до вимушеного простою ВЕС (ВЕУ) потужністю 300 кВт і більше (руйнування опори, лопатей, вихід з ладу механізму керування їх положення, системи орієнтації ротора, трансмісії, електрогенератора ВЕУ, вихід з ладу автоматичної системи керування ВЕС тривалістю 24 години і більше). Тривалість вимушеного простоювання визначається тривалістю ремонтно-відновлювальних робіт без урахування часу очікування сприятливих метрологічних умов після завершення ремонту.

3.4.9. Технологічні порушення, які виникли через неправильні дії захисту або автоматики, помилкові дії персоналу, що призвели до відключення устаткування і ліній електропередавання груп А і Б, недовідпуску або недовиробітку електричної чи теплової енергії.

Неправильні дії релейного захисту, електроавтоматики і протиаварійної автоматики, крім цього, обліковуються і оцінюються згідно з нормативним документом "Облік та оцінювання роботи пристроїв релейного захисту, електроавтоматики та протиаварійної автоматики. Інструкція", затвердженим наказом Міністерства палива та енергетики України від 21.12.2006 № 511.

3.4.10. Зниження електричного навантаження електростанцією на 20% і більше від заданого диспетчерським графіком тривалістю більше однієї години.

3.4.11. Технологічні порушення, що призвели до вимушеного зниження навантаження енергоблоків на 20% і більше від номінальної потужності тривалістю понад 24 години.

3.4.12. Робота ОЕС України з частотою нижче ніж 49,5 Гц, яка призвела до перерви енергопостачання споживачів від дії пристроїв протиаварійної автоматики.

3.4.13. Порушення роботи каналів і пристроїв засобів диспетчерського і технологічного керування або телемеханіки, яке викликало повну втрату зв'язку диспетчера з об'єктом енергетики або повну втрату інформації про його стан тривалістю більше однієї години, а також будь-які порушення у роботі оперативно-інформаційного комплексу, які призвели до неправильних дій диспетчера.

3.4.14. Масове відключення або пошкодження електричних мереж напругою 35 кВ і вище внаслідок стихійних явищ, що призвело до перерви в енергопостачанні споживачів.

3.4.15. Пошкодження будівель і споруд електричних і теплових мереж, які призвели до перерви енергопостачання всіх споживачів об’єкта енергетики на термін до 24 годин.

4.1. Під час розслідування причин і обставин порушень мають бути вивчені і оцінені такі обставини:

дії персоналу, відповідність енергоустановок вимогам чинних нормативних документів;

організація експлуатації, якість і терміни виконання ремонтів, профілактичних оглядів, контролювання технічного стану устаткування, дотримання норм і відповідних вимог під час проведення ремонтних робіт;

своєчасність усунення аварійних джерел, дефектів устаткування, виконання вимог нормативних та розпорядчих документів об’єкта енергетики, а також заходів, спрямованих на підвищення надійності устаткування;

правильність прийнятих проектних рішень, якість виготовлення і конструкції устаткування, якість проведення монтажних, будівельних і налагоджувальних робіт;

відповідність критеріїв стихійних явищ (швидкість вітру, товщина ожеледі на проводах ліній електропередавання тощо) величинам, які встановлені проектувальними нормами і визначені в проекті;

залишковий робочий ресурс вузла;

наявність обставин непереборної сили (загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух).

4.2. Під час розслідування порушень мають бути виявлені, проаналізовані та описані всі причини виникнення і розвитку порушення, його передумови, а також причинно-наслідкові зв'язки між ними.

Кожне порушення повинно бути класифіковано як аварія або відмова відповідної категорії та за ознаками технічних і організаційних причин, які мають відповідні номерні позначення.

4.3. Класифікаційні ознаки технічних та організаційних причин порушень наведені в додатку 2.

4.4. У разі якщо порушення, які виникли за однієї причини, далі розвиваються за інших причин з більш тяжкими наслідками, класифікація порушення повинна відповідати причині, що викликала найбільш тяжкі наслідки; вона визначається першою і за цією ознакою обліковується в статистичній звітності.

4.5. Недовідпуск електричної і теплової енергії визначається за Порядком визначення недовідпуску електричної і теплової енергії споживачам, наведеним в розділі IX.

4.6. Недовиробіток електричної і теплової енергії здійснюється згідно з Визначенням недовиробітку електричної і теплової енергії, наведеним у додатку 3.

5.1. Про всі технологічні порушення в роботі устаткування груп А і Б об’єктів енергетики передається така інформація:

оперативне повідомлення;

попереднє (додаткове) повідомлення про технологічне порушення (додаток 4);

додаткове повідомлення про технологічне порушення.

5.2. Передання оперативних повідомлень про технологічне порушення диспетчеру НЕК "Укренерго", Міненерго та Держенергонагляду здійснюється оперативним персоналом об’єкта енергетики, на якому виникло технологічне порушення, відповідно до вимог Регламенту оперативних повідомлень щодо порушень у роботі підприємств паливно-енергетичного комплексу України, затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21 грудня 2012 року № 1054 (у редакції наказу Міністерства енергетики України від 03 лютого 2023 року № 31).

5.2.1. Оперативне повідомлення повинно містити:

назву об’єкта енергетики та оперативну назву устаткування, на якому виникло порушення;

дату і час порушення;

стислий опис порушення (по змозі - припущення про причини);

стан устаткування до виникнення порушення і на момент передання повідомлення;

інформацію про вимкнення споживачів.

5.2.2. Попереднє повідомлення, підготовлене відповідним структурним підрозділом об’єкта енергетики і підписане технічним керівником (головним інженером), передається засобами електронних комунікацій до Держенергонагляду впродовж 24 годин після виявлення порушення.

5.2.3. Додаткове повідомлення готується, підписується і передається до Держенергонагляду, у разі необхідності уточнення попереднього повідомлення через зміну оцінки масштабу, наслідків, причин порушення - у тому самому порядку, що й попереднє повідомлення впродовж не більше ніж п'ять діб.

5.3. Повідомлення про порушення на ВЕС здійснюється технічним керівництвом ВЕС протягом доби Держенергонагляду та державному Донбаському підприємству з пуску, налагодження, вдосконалення технології та експлуатації електростанцій та мереж (далі - ДП "ДОНОРГРЕС").

5.4. Керівник об’єкта енергетики (власник), крім цього, зобов’язаний негайно повідомити про аварію, зазначену в підпунктах 1-3 пункту 131 Порядку розслідування, відповідно до вимог пункту 134 Порядку розслідування .

5.5. Повідомлення про технологічні порушення на АЕС здійснюється згідно з Положенням про порядок розслідування.

6.1. Розслідування відмов I і II категорій проводиться постійно діючими комісіями, які щороку призначаються наказом в об’єктів енергетики.

В окремих випадках залежно від характеру і наслідків порушень комісії призначаються наказом Міненерго, НЕК "Укренерго" або електроенергетичним підприємством.

6.2. Розслідування пожеж та їх наслідків на об’єктах підприємств, установ і організацій, а також інших об’єктах державної власності, що належать до сфери управління Міненерго проводиться згідно з Порядком обліку пожеж та їх наслідків, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року № 2030 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07 квітня 2023 року № 313).

6.3. Розслідування порушень проводиться комісіями, склад яких установлюється відповідно до вимог пункту 6.1 цієї Інструкції. У разі необхідності створюються і затверджуються склад і керівники підкомісій: експлуатаційної, проектної, ремонтної, пожежної, будівельної тощо. Залежно від характеру порушення склад і кількість підкомісій визначаються головою комісії.

Голова комісії з розслідування порушення визначає завдання кожній підкомісії, організовує збір необхідної інформації.

Комісія (підкомісія) готує матеріали до акта розслідування порушення (далі - акт розслідування), проводить індивідуальні опитування персоналу, перевіряє виконання документів з питань, які стосуються даного порушення, а також розробляє протиаварійні заходи і надає відповідні висновки.

6.3.1. Усі члени комісії зобов'язані прибути на об’єкт енергетики, де виникло порушення, у термін, зазначений у наказі про призначення комісії, і брати участь у роботі з оформлення і підписання акта розслідування.

6.3.2. Регламент роботи комісії визначається її головою.

6.3.3. Голова комісії має право залучати, за потреби, до роботи в комісії будь-якого працівника об’єкта енергетики, служби, організації, які підпорядковані об’єкту енергетики або органу, що призначив голову комісії.

6.3.4. Керівництво об’єкта енергетики, на якому виникло порушення, готує інформацію для комісії про це порушення, стан устаткування, режим роботи, про результати роботи під час попереднього розслідування.

6.3.5. Комісія заслуховує технічного керівника про результати попереднього розслідування порушення у роботі та вжиті заходи щодо відновлення нормального режиму роботи устаткування.

6.3.6. Розбирання пошкодженого устаткування має проводитись тільки з дозволу голови комісії у присутності представників зацікавлених організацій, які включені до складу комісії.

6.3.7. Для розслідування порушень повинні бути підготовлені заходи, що відображають обставини їх виникнення і проходження, а саме:

збереження (наскільки можливо) обставин, які виникли внаслідок порушень, фотографування і опис пошкоджених об'єктів;

вилучення і передання за актом розслідування голові комісії (представникам Держенергонагляду) або іншим уповноваженим особам діаграм, магнітофонних записів оперативних переговорів та інших речових доказів порушення;

опис стану накладок і покажчиків положення захистів і блокувань.

6.3.8. Адміністрація об’єкта енергетики, на якому проводиться розслідування, зобов'язана:

надати комісії всі необхідні оперативні і технічні документи;

виконати необхідні технічні обчислення, лабораторні дослідження, випробування та інші роботи;

фотографувати пошкоджений об'єкт і підготувати інші необхідні матеріали;

залучити, за потреби, експертів і спеціалістів інших відомств;

виділити спецодяг, транспорт і засоби зв'язку, необхідні для проведення розслідування;

виділити приміщення для роботи комісії та зберігання необхідної технічної документації;

забезпечити друкування і розмноження в необхідній кількості документації за результатами розслідування;

розв'язати питання оплати витрат спеціалістам, які залучаються до розслідування.

6.4. Під час комплектування складу комісії слід керуватись такими вимогами:

для розслідування відмов I категорії у разі пошкодження устаткування до складу комісії включаються представники Львівського підприємства з пуску, налагодження, удосконалення технології та експлуатації електростанцій і мереж (далі - ПрАТ "ЛьвівОРГРЕС"), та ДП "ДОНОРГРЕС" (за згодою);

до складу комісії за необхідності включаються представники заводів-виробників, проектних і ремонтних організацій, науково-дослідних інститутів та налагоджувальних організацій;

у разі розслідування порушення з масовими пошкодженнями ліній електропередавання через стихійні явища до складу комісії включаються представники проектних і будівельно-монтажних організацій;

представники Держенергонагляду включаються до складу комісії на їх вимогу;

для розслідування відмов II категорії на ВЕС, до складу комісії включаються представники ДП "ДОНОРГРЕС" (за згодою).

6.5. Усі порушення у роботі, причинами яких є дефекти проектування, виготовлення, монтажу, ремонту і будівництва, повинні розслідуватись із залученням компетентних представників відповідних організацій. У разі неможливості дотримання цієї вимоги порядок розслідування має бути погоджений з Держенергонаглядом.

6.6. Для розслідування порушень створюється комісія у складі не менше трьох осіб.

6.7. Кожне порушення, що підлягає обліку відповідно до Інструкції, повинно бути розслідуване в термін не більше ніж 10 діб з моменту його виникнення (виявлення).

Голова комісії з розслідування технологічного порушення може продовжити строк розслідування у випадках проведення випробувань, очікування висновків заводу-виготовлювача, наукових інститутів тощо.

Рішення про продовження строку розслідування приймає керівник підприємства, що створював комісію, за письмовою заявкою, узгодженою з Держенергонаглядом.

Запит про погодження повинен бути наданий у термін не пізніше закінчення основного строку розслідування.

У разі якщо комісія призначається Міненерго, рішення про подовження терміну розслідування приймає цей орган.